СОЦіАЛЬНА ВіДПОВіДАЛЬНіСТЬ ЯК іНСТРУМЕНТ УПРАВЛіННЯ СТАЛИМ РОЗВИТКОМ ПРОМИСЛОВОГО ПіДПРИєМСТВА Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

Удк 658.1. JEL Classification: М14; м21

С0Ц1АЛЬНА В1ДП0В1ДАЛЬИ1СТЬ ЯК 1НСТРУМЕНТ УПPABЛiHHЯ СТАЛИМ Р03ВИТК0М ПР0МИСЛ0В0Г0 П1ДПРИ6МСТВА

® 2020 РАйко Д. в., подрез о. I.

УДК 658.1.

JEL Classification: M14; М21

Райко Д. В., Подрез О. I.

Сощальна вщповщальшсть як шструмент управлiння сталим розвитком промислового тдприемства

Метою cmammi е узагальнення та уточнення теоретичных положень щодо софльноi в'дпов'дальност'! промислових тдприемств з урахуван-ням сучасноi концепци сталого розвитку в УкраМ, розробка наукового (дворiвнева процедура оцнки) та методичного (розрахунок загального iнтегрального показника СВП) niдходiв щодо оцнки со^ально! вiдповiдальностi пiдприемства. Вiдмiннiстю пiдходiв е узгоджетсть показниюв за впливом фактор'в зовншнього середовища (за зовтштми стейкхолдерами) та складовими сталого розвитку тдприемства. В статт'> проана-л'вовано сутнсть поняття сои/ально!в'>дпов'1дальност'1, и концепци, принципи, мотиви, переваги та недол'ши щодо впровадження; виокремлено поняття «со^альна в'дпов'дальтсть тдприемства (СВП)» в рамках сталого розвитку. Запропоновано модель формування теоретичних основ i методичних пiдходiв щодо со^ально! в'>дпов'1дальност'1, яка в'др'вняеться в'д ранше розроблених тим, що оцнка со^ально! вiдповiдальностi зд'шснюеться за р'внями управлшня (макро-, мезо- i м'шрор'юень), взаемов'дносинами зi стейкхолдерами, життевим циклом тдприемства тощо. Розроблено науковий тдюд та процедуру оцнки со^ально! в'дпов'дальностi тдприемства в рамках сталого розвитку, яка складаеться з двох рiвнiв. Удосконалено методичний тдюд щодо оцнки со^ально! в'дпов'дальностi тдприемства в рамках сталого розвитку. Вiн складаеться з показникв оцнки впливу зовтштх стейкхолдер'в на економ'мну складову (перший р'вень оцнки) та економ'мно! на екологчну, енергетичну та со^альну складов'1 (другий р'вень). Визначено показники, що характеризують д'тльтсть тдприемства з покращення умов життя мешкан^е регюну, де воно працюе. Методичний тдюд базуеться на використант 'тдексного методу. Наведенi розробки дозволяють побудувати сощально в'дпов'дальне тдприемство, чия д'тльтсть буде узгодженою зi стратегию сталого розвитку, з партнерами по б'внесу (стейкхолдерами) та дозволить проводити заходи щодо со^ального забезпечення та забезпечення енергонос'тми пра^вниюв й мешкан^в регюну, знижувати викиди шмдливих речовин.

Ключов'1 слова: со^альна в'дпов'дальтсть, корпоративна со^альна в'1дпов'1дальтсть, со^альна в'дпов'дальтсть тдприемства, концепци со^ально!в'дпов'дальност'!, сталийрозвиток. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2020-1-173-189 Рис.: 2. Табл.: 5. Формул: 17. Ббл.: 47.

Райко Дана Валеривна - доктор економiчних наук, професор, професор кафедри економiчноf юбернетики та маркетингового менеджменту,

Нацональний технчний утверситет «Хармвський полтехн'тий нститут» (вул. Кирпичова, 2, Хармв, 61002, Украна)

E-mail: diana.raiko2016@gmail.com

ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9307-103X

Researcher ID: http://www.researcherid.com/L-9509-2018

Подрез Ольга 1вашвна - астрант, кафедра менеджменту нновацшного тдприемництва та мiжнародних економ'тих в'дносин, Нацональний тех-

н'тий утверситет «Хармвський полтехн'тий нститут» (вул. Кирпичова, 2, Хармв, 61002, Украна)

E-mail: olha.podrez@gmail.com

ORCID: https://orcid.org/0000-0003-0099-0115

Researcher ID: http://www.researcherid.com/rid/R-7334-2018

УДК 658.1.

JEL Classification: M14; М21

Райко Д. В., Подрез О. И. Социальная ответственность как инструмент управления устойчивым развитием промышленного предприятия

Целью статьи является обобщение и уточнение теоретических основ социальной ответственности промышленных предприятий с учетом современной концепции устойчивого развития в Украине; разработка научного (двухуровневая процедура оценки) и методического (расчет общего интегрального показателя) подходов к оценке социальной ответственности предприятия. Отличительной чертой этих подходов является согласованность показателей влияния факторов внешней среды и составляющих устойчивого развития предприятия. В статье проанализированы сущность понятия социальной ответственности, ее концепции, принципы, мотивы, преимущества

UDC 658.1.

JEL Classification: M14; M21

Raiko D. V., Podrez O. I. Social Responsibility as a Tool for Managing Sustainable Development of an Industrial Enterprise

The aim of the article is generalizing and clarifying the theoretical basis of social responsibility of industrial enterprises, taking into account the modern concept of sustainable development in Ukraine; developing scientific (two-level assessment procedure) and methodological (calculation of the integral index) approaches to assessing corporate social responsibility. A distinctive feature of these approaches is the consistency of indicators of the influence of environmental factors and components of sustainable development of the enterprise. The article analyzes the essence of the notion of social responsibility, its concepts, principles, motives, advantages of and obstacles to its implementation; the notion "corporate social responsibility (CSR)" is

и недостатки внедрения; выделено понятие «социальная ответственность предприятия (СОП)» в рамках устойчивого развития. Предложена модель формирования теоретических и методических подходов, которая отличается от ранее разработанных тем, что оценка социальной ответственности осуществляется по уровням управления (макро-, мезо- и микроуровень), взаимоотшениями со стейкхолдерами, жизненным циклом предприятия и т. д. Разработаны научный подход и процедура оценки социальной ответственности предприятия в рамках устойчивого развития. Процедура состоит из двух уровней. Усовершенствован методический подход по оценке социальной ответственности предприятия в рамках устойчивого развития. Он состоит из показателей оценки влияния внешних стейкхол-деров на экономическую составляющую (первый уровень оценки) и экономической на экологическую, энергетическую и социальную составляющие (второй уровень). Определены показатели, характеризующие деятельность предприятия по улучшению условий жизни жителей региона, где оно функционирует. Методический подход базируется на использовании индексного метода. Представленные разработки позволяют построить социально- ответственное предприятие, чья деятельность будет согласованной со стратегией устойчивого развития, с партнерами по бизнесу (стейкхолдерами) и позволит проводить мероприятия по социальному обеспечению и обеспечению энергоносителями работников и жителей региона, снижать выбросы вредных веществ.

Ключевые слова: социальная ответственность, корпоративная социальная ответственность, социальная ответственность предприятия, концепции социальной ответственности, устойчивое развитие.

Рис.: 2. Табл.: 5. Формул: 17. Библ.: 47.

Райко Диана Валерьевна - доктор экономических наук, профессор, профессор кафедры экономической кибернетики и маркетингового менеджмента, Национальный технический университет «Харьковский политехнический институт» (ул. Кирпичёва, 2, Харьков, 61002, Украина)

E-mail: diana.raiko2016@gmail.com ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9307-103X Researcher ID: http://www.researcherid.com/L-9509-2018 Подрез Ольга Ивановна - аспирант, кафедра менеджмента инновационного предпринимательства и международных экономических отношений, Национальный технический университет «Харьковский политехнический институт» (ул. Кирпичёва, 2, Харьков, 61002, Украина) E-mail: olha.podrez@gmail.com ORCID: https://orcid.org/0000-0003-0099-0115 Researcher ID: http://www.researcherid.com/rid/R-7334-2018

highlighted in the framework of sustainable development. A model for the formation of theoretical and methodological approaches is proposed. The difference of the model from previously developed ones is that social responsibility is assessed by management levels (macro, meso and micro level), relationships with stakeholders, enterprise life cycle, etc. A scientific approach and a procedure for assessing corporate social responsibility in the framework of sustainable development are developed. The procedure consists of two levels. The methodological approach to assessing corporate social responsibility in the framework of sustainable development is improved. It comprises indicators for assessing the impact of external stakeholders on the economic component (first level of assessment) and that of the economic component on the environmental, energy and social components (second level). The indicators characterizing activities of an enterprise to improve the living conditions of residents of the region where it functions are identified. The methodological approach is based on the use of the method of index numbers. The presented developments allow building a socially responsible enterprise, whose activities will be aligned with the sustainable development strategy, coordinated with business partners (stakeholders), and will facilitate carrying out measures to ensure social security and energy supplies for workers and residents of the region and reduce emissions of harmful substances.

Keywords: social responsibility, corporate social responsibility, concepts of social responsibility, sustainable development. Fig.: 2. Tabl.: 5. Formulae: 17. Bibl.: 47.

Raiko Diana V. - Doctor of Sciences (Economics), Professor, Professor of the Department of Economic Cybernetics and Marketing Management, National Technical University «Kharkiv Polytechnic Institute» (2 Kyrpychova Str., Kharkiv, 61002, Ukraine) E-mail: diana.raiko2016@gmail.com ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9307-103X Researcher ID: http://www.researcherid.com/L-9509-2018 Podrez Olha I. - Postgraduate Student, Department of Management of Innovative Entrepreneurship and International Economic Relations, National Technical University «Kharkiv Polytechnic Institute» (2 Kyrpychova Str., Kharkiv, 61002, Ukraine) E-mail: olha.podrez@gmail.com ORCID: https://orcid.org/0000-0003-0099-0115 Researcher ID: http://www.researcherid.com/rid/R-7334-2018

Вступ. Сталий розвиток - це гармоншний, Bce6i4-ний процес яисних змш у дiяльностi держави, рейонш та окремих суб'екпв господарювання, що е в^пов^альним за економiчне благополуччя 6i3Hecy, умови пращ, життя та здоров'я мешканщв кра'ни, рейонш та пращвниив тдпри-емств як у тепершнш час, так i у майбутньому. BiH е зба-лансованим з точки зору економiчно!, сощально!, еколо-йчно! та шших складових розвитку. Проблеми управлшня формування сталого розвитку тюно пов'язаш з питаннями сощально! в^пов^альность

В сучасних лггературних джерелах питання управлшня сталим розвитком розглядаеться за складовими,

за рiвнями управлшня, а сощально! в^пов^альносй - за сталим розвитком (на ршш кра'ни, бiзнесy) або за ршня-ми управлшня (держава, рейон, тдприемство). В результат використовують деилька термшв - «сощальна в^-пов^альшсть» (на макрорiвнi), «корпоративна сощальна в^пов^альшсть» (макро-, мiкрорiвень), «внутршня сощальна в^пов^альшсть» або «сощальна в^пов^альшсть бiзнесy» (мiкрорiвень).

У робот запропоновано для усунення термшолойч-но! плутанини та уточнення сутност дефшщш щодо сощально! в^пов^альносп провести аналiз наукових тдходш до категорiально-понятiйного апарату за рiвнями - макро-

(piBeHb держави), мезо- (piBeHb perioHy, галузi) та мшро-(piBeHb окремого пiдприeмства).

Ще у дев'яностих роках минулого столггтя ООН побу-дувало Глобальний Договiр мiж розвинутими крашами 6в-ропи та Америки щодо соцiальноï в^повкальносп бiзнесy, до якого приедналися тисячi yчасникiв i3 понад 145 краш свiтy, у тому числi Украша. У теперiшнiй час загальна ккь-кiсть пiдприемств, органiзацiй та фондш, що приеднались до Глобального Договору, складае 14092. Багаторiчна стра-тепя Глобального договору ООН спрямована на тдвищен-ня обiзнаностi бiзнесy i д1й на пiдтримкy досягнення цкей в галyзi сталого розвитку до 2030 року [1; 2].

Питанню об'еднання цкей сталого розвитку зi сощ-альною вiдповiдальнiстю (СВ) суб'екпв господарювання, регiонiв, краши присвячено багато наукових праць. Так, Lisilene Mello da Silveira та Maira Petrini [3] було проанам-зовано мiжнароднi наyковi пyблiкацiï, пов,язанi зi сталим розвитком i корпоративною сощальною вкповкальшстю, загальна кiлькiсть яких за перюд з 1998 року по 2015 рж складае 197 статей, написаних 402 авторами з 43 краш свь ту. Щ данi свкчать про актyальнiсть цiеï проблеми, особливо для тдприемств.

На основi дослiдження наукових пyблiкацiй Lisilene Mello da Silveira та Maira Petrini [3] видкено ам проблем, що стосуються сталого розвитку та корпоративно'1 сощально'1 вiдповiдальностi: 1) Онтолопя, 2) Фактори прийняття стiйких шщатив, 3) Оцiнка ефективностi, 4) Сощальний та / або екологiчний вплив, 5) Сталий розвиток, звiти, 6) На-вчання. 7) Стiйкiсть як стратепя.

У сyчаснiй лiтератyрi проблемам сощально'1 вкпо-вiдальностi присвячено пращ таких зарyбiжних учених, як: Г. Боуен [4], Д. Краутер [5], Ф. Котлер [6], Дж. Райлi [7], М. Портер [8], М. Фркман [9], Л. Холм, Р. Уаттс [10] та ш., а також вггчизняних - О. Гршнова [11], О. Карпенко [12], I. Корнева [13], Н. Краснокутська [14], Я. Лагута [15], Т. Лунина [16], I. Матвшчук [17], Т. Харченко [18], О. Хо-лодницька [19], Н. Шандова [20], О. Шутаева [21] та ш.

Незважаючи на значну ккьюсть наукових праць, у яких розглядаються проблеми щодо теоретичних основ сощально'1 вкповкальност та практичних аспекпв ïï ощ-нювання, залишаються недостатньо дослкженими i розро-бленими питання ощнки рiвня соцiальноï вкповкальнос-т пiдприемства (СВП), що повиннi виршуватися пiд час формування та управлшня сталим розвитком. Враховуючи наявнiсть широкого спектра дефшщш щодо СВ, необхкно здшснити к систематизацiю щодо промислового тдпри-емства, провести порiвняльний анамз методичних тдхо-дiв щодо ощнки рiвня СВ та розробити СВП як шструмент yправлiння сталим розвитком.

Метою написання статт е узагальнення та уточнен-ня теоретичних положень щодо сощально'1 вкповкаль-ностi промислових тдприемств з урахуванням сучасно'1 концепцп сталого розвитку в Украïнi, розробка наукового (дворшнева процедура оцiнки) та методичного (розраху-нок iнтегрального показника СВП) шдходш щодо оцiнки сощально'1 вiдповiдальностi пiдприемства, вiдмiннiстю яких е узгоджешсть показникiв за впливом факторiв зо-внiшнього середовища (за зовншшми стейкхолдерами) та складовими сталого розвитку тдприемства. Досягнення мети базуеться на виконанш завдань:

1. Проаналiзyвати сутшсть поняття СВ, концепцй, принципи сощально'1 вiдповiдальностi з виокрем-ленням сутносп поняття «соцiальна вiдповiдаль-нiсть тдприемства (СВП)» у рамках сталого роз-витку;

2. Визначити науковий тдпд щодо ощнки СВП як шструменту управлшня сталим розвитком промислових тдприемств та розробити процедуру функщонування;

3. Удосконалити методичний тдпд щодо складу по-

казниюв оцiнки СВП.

Методами наукових досл^жень задля удосконалення теоретичних основ СВ щодо промислового тдприемства е систематизащя, формамзащя, синтез та анамз; до побудо-ви методичного тдходу до СВП як шструменту управлшня сталим розвитком тдприемства - поршняльний анамз, дедyкцiя й шдукщя, методи математично'1 статистики.

Результати досл^ження. Категорiально-понятiйний апарат, який стосуеться визначення сутносп поняття «со-цiальна в^пов^альшсть», мае рiзнi дефiнiцiï цього слово-сполучення - «соцiальна вiдповiдальнiсть», «корпоративна сощальна в^пов^альшсть», «соцiальна вiдповiдальнiсть бiзнесy тощо.

Як зазначае О. Гршнова [11, с. 3], «причиною рiзного розумшня поняття соцiальноï вiдповiдальностi е принци-пово рiзнi пiдходи до розумшня цкей оргашзацп i навггь ширше - сенсу життя i призначення людини (зокрема пiд-приемця)». Проаналiзyвавши 1х вiдносно робiтника, робо-тодавця, учасника соцiальних, економiчних i полiтичних вiдносин з державою, дковими партнерами, О. Грiшнова дае тлумачення цього термша як «особливого виду сус-п1льних вiдносин i закономiрний результат розвитку со-цiально орiентованоï економiки, що е водночас важливим показником економiчноï, соцiальноï й полiтичноï зрiлостi сyспiльства» [11, с. 8]. Однак таке трактування соцiальноï в^пов^альносп з точки зору макроекономiки бкьш стосуеться макрорiвня, тобто держави.

Найбкьш повний аналiз тлумачення понять «сощальна в^повкальшсть» та «корпоративна сощальна в^по-вiдальнiсть» провела Т. I. Лунина [16, с. 22]. Вона визначае, що «сощальна в^пов^альшсть мае рiзнi ршш фyнкцiонy-вання (ршень держави, сyспiльства, особистостi), тодi як корпоративна соцiальна вiдповiдальнiсть, сощально в^по-вiдальний бiзнес - це ршень тдприемства».

Однак при цьому автор не виокремила регюнальний (мезо-) ршень, який е важливим, осильки тдприемство працюе на територп окремого регюну та справляе вплив на його життедiяльнiсть.

Для того щоб визначити власне розумшня поняття сощально'1 в^пов^альносп пiдприемства, необхiд-но проанамзувати характернi риси, тому до наведеного Т. I. Лункшою аналiзy соцiальноï вiдповiдальностi та корпоративно'1 сощально'1 вiдповiдальностi авторами робо-ти проведено уточнення за рiвнями управлшня (макро-, мезо-, мiкрорiвнi):

1. Це полiтика поведiнки з позицiй цкей i щнностей сyспiльства [4] - макроршень;

2. Вiльний вибiр компанп на користь зобов'язання пiдвищyвати добробут суспкьства [6] - мiкрорi-вень;

3. Внесок в економiчний розвиток, що водночас по-кращуе якiсть життя сво'1х працiвникiв та '1х сiмей i суспiльства у цкому [10] - мжро- та макрорь вень;

4. Добро для бiзнесу з точки зору конкурентних пе-реваг за рахунок виршення соцiальних проблем [8] - мiкрорiвень;

5. Використовування ресурсш i д1й, спрямованих на тдвищення сво'1х прибуткiв [9] - мiкрорiвень;

6 Зобов'язання, за яким передбачено законом для бiзнесу - переслЩувати довгостроковi цiлi, якi кориснi для суспкьства [7], - мiкро- та макрорь вень;

7. Концепцiя залучення сощальних i екологiчних на-прямш у дiяльнiсть бiзнесу [22] - мжроршень;

8. Вiдносини мгж глобальними корпоращями, урядами кра1н та окремими громадянами [5] - макро-рiвень;

9. Дiяльнiсть тдприемства щодо здшснення сощ-альних програм у межах економiчноl доцiльностi (Ф. бвдокимов, М. Губська [23]; Н. Водницька [24]; 6. Суетенков, М. Пасько [25]; О. Охрiменко, Т. 1ва-нова [26]) - мiкрорiвень;

10. Добровкьне зобов'язання пiдприемства в со-цiальнiй, економiчнiй та еколопчних сферах, пов'язаних з основною дiяльнiстю пiдприемства, прийняте пiдприемством вiдповiдно до законо-давства та економiчних умов (С. Литовченко, М. Корсакова [27]; Л. Грицина [28]), - мжроршень.

Отже, сощальна вщповщальшсть з точки зору ма-кроршня - соцiально-економiчна категорiя, що характери-зуе полiтику кра'1ни щодо цкей та щнностей суспiльства, формуе взаемовiдносини мiж стейкхолдерами, суб'ектами господарювання та населенням на умовах задоволеносп, спрямованих на тдвищення прибутковост та покращення якостi життя. З точки зору тдприемства, сощальна вЩпо-вЩальтсть характеризуеться цiлями виробництва, що е корисними для кра'1ни, призводять до економiчного розвитку та прибутковост задля охорони навколишнього серед-овища та пiдвищення добробуту пращвникш i суспiльства в щлому.

На вiдмiнну вiд Т. I. Лункшо'1[ [16], О. О. Шутаева [2, с. 73] визначае, що корпоративна сощальна вЩповЩаль-нiсть (КСВ) е «добровкьною дiяльнiстю компанiй приватного та державного секторш, спрямованою на дотримання високих стандартш операцшно! та виробничо'1 дiяльностi, соцiальних стандартш та якостi роботи з персоналом, мь нiмiзацiю шкiдливого впливу на навколишне середовище тощо, з метою виршнювання iснуючих економiчних i сощальних диспропорцш, створення довiрливих взаемо-вiдносин мiж бiзнесом, суспiльством та державою». Вона зазначае, що КСВ впливае на конкурентоспроможтсть кампанп.

О^м цього, як зазначае Н. С. Краснокутська [14, с. 98], корпоративна сощальна вЩповЩальтсть пов'язана з теорiею свЩомого капiталiзму, основним стрижнем яко'1 е не максимiзацiя прибутку, а «користсть конкретних стейк-холдерш бiзнесу (постачальникiв, покупцiв, конкурентiв, персоналу, громадських оргатзацш тощо)», що призводить до «позитивного впливу не ткьки на окремi компани, але

i до посилення репутацп краш через тдвищення ïx рангу в глобальних рейтингах» [14, с. 99].

Тобто автор використовуе поняття КСВ як на макро-piBm - на ршт держави, постачальникш, конкурентов, по-купцш тощо, так i на мжроршт - пiдприeмства, персоналу тощо. Н. С. Краснокутська [14] тдкреслюе важливкть КСВ для формування вiдносин мгж стейкхолдерами та тдпри-емством для ефективного бiзнесу та життeдiяльностi кра-ши в цкому.

На наш погляд, цей тезис е дуже важливим для суб'ектш господарювання, тому тдприемства повинт свь домо будувати найкращi вiдносини 3i стейкхолдерами, але також важливим е формування ефективного внутршнього середовища та вiдносин, що складаються у процесi його функщонування.

Я. М. Лагута [15] запропонувала поняття «внутрiшня соцiальна вiдповiдальнiсть», яке базуеться на «напрямах реалiзацiï внутршньо'1 соцiальноï вiдповiдальностi»:

1) перед акщонерами (власниками) та iнвесторами;

2) тдтримка i розвиток персоналу;

3) взаемозалежтсть економiчноï ефективностi виробництва та сощально'1 цiнностi продукцп; еко-лопчна збалансованiсть виробництва;

4) фiнансове забезпечення сталого розвитку тдпри-емств за основними принципами КСВ;

5) наявтсть у компани затверджено'1 полiтики i дотримання стандарпв якостi продукцп;

6) наявнiсть фiрмового стилю, добросовкна реклам-на полiтика, корпоративна благодштсть, спон-сорська дiяльнiсть, високий рейтинг компани тощо [15, с. 156-157].

На нашу думку, такий тдхЩ е забагато великим, по-требуе уточнення та конкретизацп, тому його практичне використання ускладнено. О^м цього, Я. М. Лагута [15] не надала чггкого визначення самого поняття «внутршня сощальна вЩповЩальтсть». Соцiальна вЩповЩальтсть окремого пiдприемства не може бути «внутршньою», оскiльки пiдприемство не юнуе у вакуумi, воно впливае на життедiяльнiсть регiону, де працюе, та краши в цiлому. Отже, використання термша «внутрiшня соцiальна вЩпо-вЩальтсть» е не зовсiм точним.

Отже, в робот пропонуеться ввести поняття «сощальна вЩповЩальтсть пiдприемства (СВП)», тд яким ро-зумiеться добровкьна дiяльнiсть пiдприемства вiдповiдно до законодавства, що направлена на власний сталий розвиток задля збкьшення прибутковосп, добробуту працшни-юв, мешканцiв регюну, де працюе тдприемство, галузь, до яко'1 воно належить, та краша в цкому шляхом виконання економiчниx, соцiальниx та екологiчниx програм.

Теоретичне обгрунтування СВП базуеться на кон-цептуальних пiдxодаx (концепцiй) щодо особливостей функщонування та управлшня сощальною вЩповЩальшс-тю пiдприемства.

Треба погодитися з деякими науковцями (Дж. Ел-кшгтон [29], Т. Лункiна [16], С. Литовченко та М. Корсакова [27] та im), яи визначають, що поняття СВ мае однаковi проблеми та напрями вирiшення зi сталим розвитком кра-ши, регюну, тдприемства, тому його дощльно розглядати в контекст зi стратегiею або концепщею побудови сталого розвитку. Так, О. О. Карпенко та Н. К. Мандзюк [30] визна-

чили, що концепцп е пов'язаними 3i складовими сталого розвитку - економiчною, сощальною, еколопчною та ш-шими.

Т. О. Харченко та К. П. Веденша [18, с. 16], Л. О. Матвшчук та К. 1.Ткач [17, с. 335] показали, що концепцп можна класифшувати як: обов'язки тдприемства перед сустль-ством; защкавлеш сторони (стейкхолдери); економiчну в^пов^альшсть за результати дiяльностi; корпоративне громадянство (виршення соцiальних проблем на р1вш пiдприемства та держави); унiверсальнi права (право на працю та сощальний захист); сталий розвиток (контролю-вання за економiчними, екологiчними, соцiальними насл^-ками роботи пiдприемства перед майбутшм поколiнням); ун1версальну (виробництво якiсноï продукци, iнвестицiï у розвиток, дотримання законодавства та iн.). В результатi анамзу концепцiй Л. О. Матвiйчук та К. I. Ткач запропону-вали «комплексну концепцiю КСВ, яка поеднуе позитивш риси розглянутих концепцiй та врахуе основш вимоги для тдвищення рiвня конкурентоспроможностi суб'ектiв гос-подарювання», але методичний пiдхiд щодо ïï формування у робот [17, с. 336] не було наведено.

Ознайомлення з наявними вггчизняними [2; 11-18] та зарубгжними [1; 3-10] тдходами щодо формування кон-цепцiй КСВ показало, що кожна з концепцш базуеться на метi, яку виршуе СВ, та принципах, за якими формуеться.

При цьому у стандарт ISO 26000 [31], запропонова-ному М1жнародною органiзацiею зi стандартизащ'Г, вста-новленi такi принципи: виробництво яисно'Г продукци та послуг для споживач1в; iнвестицiï у розвиток виробництва та людського потенцiалу; неухильне виконання вимог законодавства (податкового, трудового, еколопчного); по-будова добросусiдських i взаемовипдних вiдносин iз защ-кавленими сторонами; концепщя бiзнесу, орiентованого на

тдвищення нащонально'Г конкyрентоспроможностi; враху-вання сустльних очiкyвань та загальноприйнятих етичних дковш практицi; формування громадянського суспкьства через партнерсьи програми, проекти сyспiльного розвитку [17; 32].

Корнева I. О. [13], анамзуючи наявш тдходи до ви-значення принципш формування КСВ, видкила такi: яис-не задоволення запитш споживачiв Тхньо'Г продукци; дотримання законодавства; забезпечення безпеки пращ та швестування у розвиток людського потенщалу як чинника розвитку компанп; турбота про навколишне середовище; ефективш iнвестицiï у розвиток виробництва, орiентованi на пiдвищення конкyрентоспроможностi в штересах компанп та сустльства; врахування очiкyвань i думок защкав-лених сторiн, системний пiдхiд до побудови добросовкних i взаемовигiдних в^носин з ними на основi вимог етики; внесок у розвиток мюцевих громад, зокрема, шляхом ство-рення взаемовипдних сощальних партнерств у регюнах присyтностi пiдприемств; вiдкритiсть i прозоркть, розвиток соцiальноï звiтностi.

United Nations Global Compact [1] запропонувала стратепю, що базуеться на десяти принципах, за допомо-гою яких створюються умови для побудови корпоративно'1 стшкостк вiдповiдати основним обов'язкам в галyзi прав людини, працi, навколишнього середовища та боротьби з корупщею.

У роботi проведено аналiз в^омих концепцiй (табл. 1), визначено мету та принципи, удосконалено тео-ретичне обгрунтування за метою та принципами концепцй сталого розвитку щодо побудови шструменту управлшня - СВП (колонка 4 табл. 1). За основу прийнято принципи, як розроблено у стандарт ISO 26000 [31] та у робот Корнево'Г I. О. [13].

Таблиця 1

Узгодження мети та принцишв побудови концепцп СВ

Концепц1я / шдхщ Мета концепцГГ Принципи побудови концепцГГ Внесокурозвиток концепцГГ

1 2 3 4

Концеп^я обов'язкiв вiдноситься до етич-ного або фтантротч-ного пщходу Виконання економнчних, правових, етичних та фтан-тропiчних обов'язкiв перед сусптьством Виконання умов законодавства в ^y3i прав людини, праць навколишнього середовища та боротьби з коруп^ею; врахування сусптьних очтувань та загальноприйнятих етичних норм у дтовш практик (принципи United Nations Global Compact) За характеристикою концепцГГ [17] встанов-лено мету та принципи за стандартом ISO 26000

Концепцiя стейкхол-дерiв (зацiкавлених сторш) вiдноситься до пiдходу з позицп соцiальних вимог (нормативний) Дотримання та виконання соцiальних вимог на пщпри-£мствi Виконання умов законодавства в галyзi прав людини, праць побудова добросуадських i взаемовипдних вщносин iз зацiкавленими сторонами За характеристикою концепцГГ [17] встанов-лено мету та принципи за стандартом ISO 26000 (частково)

Концепцiя корпоративного громадянства вщноситься до тд-ходу з позицп полггич-ного впливу Любов до людей, викорис-тання соцiальних швестицш та певних загальновизнаних обов'язкiв перед мкцевою громадою Формування громадянського сусптьства через партнерськi програми, проекти сус-пiльного розвитку За характеристикою концепцГГ [17] встанов-лено мету та принципи за Корневою 1. О. (част-ково)

Концепцiя уыверсаль-них прав взноситься Дотримання прав людини, прав у сферi працi та поваги

Закшчення табл. 1

1 2 3 4

до пщходу потрiйноï результативностi дн яльностi до оточуючого середовища як необхщних умов для ро-боти тдпривмств

Kонцепцiя eKOHOMÎM-hoï вщповщальносп вiдн0ситься до ШСТру-ментального тдходу У рамках законодавства соцiальна вщповщальшсть прирiвню£ться до економiч-ноТ вщповщальносп пiдпри-£мства Виробництво якiсноï продукцп та послуг для споживачiв з метою тдвищення рентабельной! продажiв; швестицп у розвиток виробництва та людського потенцiалy; неухильне виконання вимог законодавства (податкового, трудового, еколопчного) За характеристикою концепцп [17] встанов-лено мету та принципи за Корн£вою 1. 0. (част-ково)

Унiверсальна концеп-цiя вiдноситься до мiжнародного пiдходy Виконання правових, еконо-мiчних, екологiчних завдань та соцiальних програм Виробництво яюсноТ продукцп та послуг для споживачiв; iнвестицiï у розвиток виробництва та людського потенщалу; неухильне ви-конання вимог законодавства (податкового, трудового, еколопчного); побудова добро-сусщських i взa£Mовигiдних вщносин iз за-цiкaвленими сторонами; концеп^я бiзнесy, орi£нтовaного на пiдвищення нацюнальноТ конкyрентоспроможностi; врахування сус-пiльних очкувань та загальноприйнятих етичних дiловiй практик; формування гро-мадянського сyспiльствa через партнерськ програми, проекти сyспiльного розвитку За характеристикою концепцп [17] встанов-лено мету та принципи за Корн£вою 1. 0.

Kонцепцiя сталого розвитку взноситься до пiдходy потрiйноï результативносп дн яльностi (уточнено авторами) На засадах чинного законодавства дотримання збалансованого викорис-тання сукупного потенщалу пщпри£мства, який врахову£ вплив факторiв зовшшнього та внyтрiшнього середовища, здшсню£ розвиток в yсiх сферах господарювання ( економiчнiй, соцiальнiй, екологiчнiй та енергетичнш) на протязi коротко- та довгострокового перiодi часу, £ узгодженим зi сталим розвитком регюшв та кра'ши в цтому 1) дотримання мiжнaродного та впчизняно-го законодавства (податкового, трудового, еколопчного, енергетичного); 2) оргаыза^я процесу виробництва яюсноТ продукцп на умовах вза£мовигщних вщ-носин iз зацкавленими сторонами (стейк-холдерами); 3) повне використання сукупного потенщалу пiдпри£мствa шляхом швестицш у розвиток виробництва та людський каттал; 4) дотримання еколопчних норм при ви-робництвi продукцп, використання вторинних, альтернативних та нетрадицшних джерел енергп; 5) використання сусптьних очкувань та загальноприйнятих етичних норм у дтовш практик по вiдношенню до персоналу, мешкан^в регiонy, влaсникiв, пaртнерiв по бiзнесy; 6) боротьба з корупц^ю За характеристикою концепцп [17], [36] встановлено мету та принципи за ISO 26000 (частково), за корн£-вою 1. 0. та власними дослщженнями

Джерело: побудовано авторами на тдсл^ [2; 17; 31; 32; 36]

Авторське уточнення мети та принципов концепци сталого розвитку полягае в тому, що за умови збалансо-ваного використання сукупного потенщалу пiдприемства, який враховуе вплив факторiв зовнiшнього та внутршньо-го середовища, пiдприемство здiйснюе розвиток за сферами дiяльностi (економiчнiй, сощальнш, екологiчнiй та енергетичнiй) протягом коротко- та довгострокового перь одiв часу, яи е узгодженими зi сталим розвитком регiонiв та краши в щлому. Цю мету прийнято за основу.

Для ïï впровадження запропоновано принципи: до-тримання мiжнародного та вггчизняного законодавства

(податкового, трудового, еколопчного, енергетичного); органiзацiя процесу виробництва яисно'1 продукцп на умо-вах взаемовипдних вiдносин iз зацiкавленими сторонами (стейкхолдерами); повне використання сукупного потен-щалу пiдприемства шляхом iнвестицiй у розвиток виробництва та людський каттал; дотримання екологiчниx норм при виробництвi продукцп, використання вторинних, аль-тернативних та нетрадицшних джерел енергп; використання сустльних очiкувань i загальноприйнятих етичних норм у дiловiй практищ щодо персоналу, мешканцш регю-ну, власниюв, партнерiв по бiзнесу; боротьба з корупщею.

Чiтко встановлена мета та принципи функцгонуван-ня концепцп СВП в умовах побудови сталого розвитку до-зволяють визначити iерархiю процедури щодо 'll реалiзацГl та оцгнки ефективностг використання, що буде розглянуто нижче.

Н. В. Шандова [20, с. 256], розглядаючи наявнг кон-цепцг! СВ, провела паралель мгж розвитком СВП i житте-вим циклом пгдприемства та визначила шгсть ргвнгв розвитку СВ: «базовий, обов'язкова складова КСП; нормативна внутргшня вгдповгдальнгсть, що пов'язана зг здгйсненням соцгальних програм; участь пгдприемства у виргшеннг зна-чних соцгально-економгчних проблем суспгльства; надання допомоги тим, хто перебувае у скрутних обставинах; участь у нацгональних проектах соцгально-економгчних проблем суспгльства; вгдповгдальнгсть бгзнесу за майбутне суспгльства». Автор показала, яким чином змгнюеться ргвень СВП зг змгною його життевого циклу пгдприемства.

Проте недолгком цього пгдходу е те, що автором не акцентуеться увага на екологгчних проблемах, що вини-кають у пгдприемства та реггону, де воно працюе, а також гнших проблемах соцгально-економгчного забезпечення працгвникгв г мешканцгв реггону.

Ефектившсть впровадження запропоновано'1 в робота концепцп СВП в рамках сталого розвитку залежить в^ мотивш, що спонукають пiдприемства будувати сощальну вiдповiдальнiсть, розyмiння переваг i недолжш, що його пiдстерiгають у процеа створення СВП.

У наукових працях, де розглядаються наявш пiдходи щодо концепцш СВ [12; 17 та im], немае чiткого розмежу-вання мотивш, переваг i недолшв, з якими стикаються тд-приемства.

Так, Лопащук I. А. [33] визначила мотиви, що необ-хiднi для впровадження сощально'1 вiдповiдальностi та першочерговi заходи для лкв^ацп недолiкiв щодо ÏÏ впровадження, але не видкила цi недолiки.

Мосiйчyк I. [34] указуе на мотиви, яи спонукають тдприемства щодо впровадження сощально'1 в^пов^аль-ностi, але не визначае переваг i недолшш, а Лунина Т. [35, с. 27], навпаки, видкяе недолжи та вигоди в^ використання СВ. Харченко Т. О. та Веденша К. П. [18] - переваги та недолжи в^ СВП, але до переваг взнесено мотиви створення СВП (табл. 2). Проте жоден з науковщв не ви-значив мотиви, переваги та недолжи СВП в умовах сталого розвитку тдприемства.

Назва концепцГГ, автори Мотиви Переваги Недолгки

1 2 3 4

Концеп^я сталого розвитку (Лопащук 1. А. [33]) 1) зробити працевлашту-вання та залучення при оритетом на рiвнi рад директсрв, керiвництва та виробничо-збутових ланцюпв; 2) сприяти тому, щоб компанп-учасники спiл-кувались з громадами, мiстами та регюнами як вiдповiдальнi партнери для розвитку та впровадження нових надшних зак^в виробництва, споживання та нових джерел доходiв; 3) в основу дтово'Г активностi ставити принципи про-зоростi та поваги до прав людини 1сну£ низка пiдпри£мств (в основному це крупнi пщпри£мства, корпоративного типу, якi зоркн-тован як на внутрiшнiй, так i на зовнiшнiй ринок), якi керуються в свош дiяльностi принципами, проголошеними Глобальним договором ООН та шшими нормативними документами, розгортають соцiальнi про£кти, демонструють прозорiсть дн яльностi, щорiчно публiкуючи соцiальнi звiти, активно долуча-ються до соцiальних та еколопч-них iнiцiатив мiсцевих громад, ведуть доброчинну дiяльнiсть, створюють комфортнi умови функцюнування та ствробггни-цтва для стейкхолдерiв ■ вщсутшсть закону про со^альне пщ-приемництво, що визначав би чгт критерГГ соцiального пiдпри£мництва та створив правовi механiзми пщ-тримки со^альних пiдпри£мцiв, як це зроблено в кражах £С; ■ вщсутшсть спе^альних кредитних i позикових програм для залучення фшансових коштiв на першому етапi розвитку соцiального пщприемництва; ■ вiдсутнiсть на рiвнi регюшв, мiст, конкретних громад програм з профе-сiйного навчання бажаючих для здш-снення дiяльностi у сферi соцiального пiдпри£мництва; ■ вiдсутнiсть спе^альних фондiв i програм для пщтримки соцiальних пщ-приемств на рiвнi державних i мкце-вих оргашв влади

Концеп^я ста-лого розвитку (Лункша T. 1., Власюк 1. М. [35]) Розробка заходiв щодо зни-ження: 1) зростання рiвня конку-ренцГГ; 2) загострення проблем зайнятостi насе- лення, 3) соцiальна нестабiльнiсть, 4) попршення стану навколишнього середовища ■ розширення доступу до нових ринюв за рахунок використання мiжнародних стандартiв; ■ формування позитивного iмiджу компанп за рахунок тдвищення лояльносп клi£нтiв, вартост бренду, налагодження партнерських зв'язкiв; ■ удосконалення виробничих процеав; ■ украïнськi компанп вщчувають нега-тивне ставлення до себе, що виявля-еться у сприйнятт суспiльством бiзне-су як до бага™, який наживаеться на чужих проблемах; ■ сощально вщповщальш заходи будуть сприйнят як свщчення приховування компанi£ю прибутку;

Таблиця 2

Систематизацгя наукових пiдходiв щодо мотивiв, переваг i недолшв щодо використання концепцГГ СВ

для суб'сктгв господарювання

Закiнчення табл. 2

1 2 3 4

■ зростання продуктивной прaцi, зростання прибутковосп дiяльностi, економiя витрат при використанн екологiчно безпечного устаткування; ■ стабтьтсть трудових ресyрсiв; ■ ефективний ризик - менеджмент; залучення кошпв спе^а-лiзовaних фондiв «со^альних iнвестицiй» пiд програми КСВ для вщповщальних бiзнес-лiдерiв ■ проведення позачергових перевiрок та оргaнiв мiсцевоï влади, як будуть чинити тиск на пщпри£мство i змушу-вати його взяти на себе податковий фшансовий тягар у виршены проблем мкцевого рiвня; 4) фiнaнсовi трyднощi та вiдсyтнiсть нaцiонaльного законодавства у сферi регулювання КСВ

КонцепЩя стейкхолдерiв (зaцiкaвлених сторiн), (Хар-ченко Т. 0., В£д£нша К. П. [18]) 1) зниження фшансових i нефшансових ризиюв, а та-кож тдвищення стшкосп до можливих кризових ситуацш; 2) зростання лояльностi ств-робггниюв, можливiсть за-лучення i утримання висо-коквaлiфiковaних фaхiвцiв i, як наслщок, полiпшення продyктивностi праЩ; 3) пiдвищення ймовiрностi за-лучення нових споживaчiв, формування стiйкоï лояль-ностi iснyючих клi£нтiв; 4) можливiсть yспiшноï yчaстi в мiжнaродних бiзнес-ко-мyнiкaцiях у зв'язку з вико-нанням прийнятих в прак-тиц розвинених краш норм i стандарт ■ нарощування немaтерiaльноï складовоТ бiзнесy i, вщповщ-но, зростання його капггалн зацп; ■ формування позитивного сприйняття бiзнесy швестора-ми i фiнaнсовими шститутами, пiдвищення його швестицш-ноТ привабливосп; ■ формування стiйкого партнерства з державними, мунн ципальними i громадськими iнститyтaми, мкцевими громадами; ■ можливiсть скорочення пре-тензiй з боку регулюючих оргашв та отримання податко-вих птьг; ■ створення позитивного iмiджy та стшкоТ позитивно!' дiловоï репутацп бiзнесy та iн. ■ загрози, пов'язан з порушенням принципу мaксимiзaцiï прибутку, а так само з вщсуттстю у оргaнiзaцiï досвн ду в цш сферi, що не да£ можливiсть швидко вирiшyвaти со^альн питання, створю£ проблеми при створены звтв; ■ визначення внyтрiшнiх i зовнштх зaцiкaвлених сторiн, форми вза£модп з ними, планування впровадження та оргашза^я корпоративно!' соцiaльноï вiдповiдaльностi, оцшка ефективностi дiяльностi оргaнiзaцiï в цм гaлyзi

КонцепЩя ста-лого розвитку (Райко Д. В., Подрез 0. 1. [36] -автори статп) 1) зниження рiвня конкуренции ■ участь в мiжнaродних бiзнес-комyнiкaцiях у зв'язку з виконанням при-йнятих у прaктицi розвинених краш норм i стандарт, у тому числi природо-охоронного характеру; за-лучення нових споживaчiв, формування стiйкоï лояль-ностi кнуючих клi£нтiв; 2) зниження фiнaнсових i нефшансових ризиш; ■ виршення проблем со-цiaльноï нестaбiльностi та зайнятосп; 3) вирiшення проблем енер-гозабезпечення пiдпри£мств, прaцiвникiв, населення, регюну, де працю£ пiдпри£Mство ■ розширення доступу до нових ринюв за рахунок використання мiжнaродних стaндaртiв; формування позитивного iмiджy компани за рахунок налагодження вщносин зi стрейкхолдерами; удоскона-лення виробничих процеав при використaннi екологiчно безпечного енергоефективно-го устаткування; ■ зростання продуктивной праць прибyтковостi, економiя витрат, стaбiльнiсть трудових ресурав; ■ ефективний ризик - менеджмент; залучення кошпв спе^а-лiзовaних фондiв «соцiaльних iнвестицiй» пщ програми КСВ для вiдповiдaльних бiзнес-лiдерiв ■ недосконале податкове, трудове, еко-логiчне та енергетичне законодавство; вщсутшсть спецiaльних кредитних i позикових програм; вщсутшсть спецiaльних фондiв i програм для пщ-тримки со^альних пiдпри£мств на рiвнi державних та мкцевих оргaнiв влади; ■ фiнaнсовi трyднощi та вiдсyтнiсть на-цiонaльного законодавства у сферi регулювання СВП

Таким чином, у табл. 2 систематизовано науковi тд-ходи щодо встановлення мотивш, переваг i недолiкiв, що трапляються при впровадженш соцiальноï вЩповЩаль-ност у дiяльнiсть суб'ектiв господарювання, та запропо-новано авторський погляд ïx щодо СВП в рамках сталого розвитку.

Для формування ефективно'1 СВП у рамках сталого розвитку враховано мотиви, переваги та недолши щодо ïï впровадження з метою:

1. Використання провЩного мОжнародного досвь ду щодо зниження рiвня конкуренцп; прийнят-тя участi в мiжнародниx бiзнес-комунiкацiяx у зв'язку з виконанням прийнятих у практищ роз-винених краш норм i стандарпв, у тому чи^ при-родоохоронного характеру; залучення нових спо-живачiв, формування стшко'1 лояльностi iснуючиx клiентiв; зниження фшансових i нефшансових ризикш; виршення проблем соцiальноï нестабкь-ностi та зайнятосп; вирiшення проблем енергоза-безпечення шдприемств, працiвникiв, населення, регiону, де працюе тдприемство, дозволить шд-приемству побудувати збалансовану систему по-казниив оцiнки ефективностi СВП у рамках ста-лого розвитку;

2. Одержання певних переваг вЩ СВП у рамках сталого розвитку: розширення доступу до нових

ринив за рахунок використання мiжнародниx стандарпв; формування позитивного iмiджу компани за рахунок налагодження вЩносин зi стрейкхолдерами; удосконалення теxнологiчниx процеав при використаннi екологiчно безпечно-го й енергоефективного устаткування; економiя витрат на використанш вторинних енергоноспв; зростання продуктивно™ працi та прибутковос-ri виробництва, стабiльнiсть трудових ресурсiв; зниження виробничих i фшансових ризиив; ви-вiльнення коштiв для проведення «сощальних iнвестицiй»;

3. Лiквiдацiя недолiкiв, що виникають у процеа впро-вадження СВП в умовах сталого розвитку: покра-щення податкового, трудового, еколопчного та енергетичного законодавства; утворення спещ-альних кредитних i позикових програм; утворен-ня спещальних фондш i програм для тдтримки соцiальниx пiдприемств на рiвнi державних та мiсцевиx оргашв влади; лiквiдацiя фiнансовиx труднощ1в i побудова нацюнального законодавства у сферi регулювання СВП.

На пiдставi проведеного дослiдження побудовано модель формування теоретичних основ та методичних шд-xодiв до визначення поняття «сощальна вЩповЩальшсть» (рис. 1).

Категор1ально-понят1йний аппарат СВ

т

СВ та держава

СВ та сталий розвиток

I

СВ та свщомий катталвм

Соц1альна вщповщальнкть (СВ)

Науков1 п1дходи до СВ

т

Концепцй' СВ

СВ на р1вн1 П1дходи до СВ СВ на р1вн1

макросередовища за стейкхолдерами м1кросередовища

Г

Корпоративна сощальна в1дпов1дальн1сть (КСВ) на р1вн1 п1дпри£мства

Принципи КСВ для тдпри£мства

т

Мотиви, переваги, перешкоди щодо впровадження СВ

О

Показники СВ

Методи оцшки СВ Р1вн1 оц1нки СВ

у

Стратеги розвитку держави або п1дпри£мства

Рис. 1. Модель формування теоретичних основ та методичних шдход1в до соц1альноТ вщповщальносп (СВ)

Джерело: побудовано авторами на осжш систематизаци робiт [2; 4-36]

Кожне управлшське рiшення потребуе оцiнки з точки зору його ефективност або результативност щодо використання. У наукових працях щодо оцшки ефективност СВ показники розподкяються за суб'ектами досл^ження (краша, компанiя) та за науковими пiдходами авторш (м1ж-народш та вiтчизнянi).

До мiжнародних шдексш, що використовуються для оцiнки СВ на ршш держави та характеризують сталий розвиток за Краснокутською Н. С., в^носяться [37]:

1. Рiвень сталого розвитку краш (Country sustainability ranking, CSR), що «Грунтуеться на дослiдженнi широкого кола еколопчних, сощаль-них i yправлiнських чинниив, якi в сyкyпностi найбiльш повно описують принципи свiдомого капiталiзмy»;

2. Ыдекс глобально'1 конкyрентоспроможностi (Global Competitiveness Index, GCI), сукупшсть змш-них якого «комплексно описуе бiзнес-клiмат у крашах за напрямками: яисть шститущональ-ного середовища та шфраструктури; макро-економiчна стабiльнiсть; здоров'я i ршень освiти; ефективнiсть ринку товарiв i послуг, ринку працi; розвинешсть фiнансового ринку; ршень техноло-пчного та iнновацiйного розвитку; потенцiал вну-трiшнього ринку»;

3. Глобальний шдекс iнновацiйного розвитку (Global Innovation Index, GII), який «розраховуеться за результатами щорiчного дослiдження мiжнарод-но'1 бiзнес-школи INSEAD та Всесвiтньоï оргашза-цп iнтелектyальноï власностi WIPO. Ключовими об'ектами цього досл^ження е стан шновацшно-го потенцiалy та результати його реалiзацiï»;

4. Iндекс людського розвитку (Human Development Index, HDI); «визначаеться експертами ООН i враховуе три види метрик: 1) рiвень життя насе-лення за показником валового нащонального доходу на душу населення за паритетом кутвельно'1 спроможносп; 2) ршень грамотност населення (з урахуванням тривалост навчання); 3) ршень довголггтя»;

5. Iндекс щастя (Ranking of Happiness, RH), який «вра-

ховуе показники ршня ВВП на душу населення, рiвня сощально'1 тдтримки, тривалостi здорового життя, рiвня свободи життевого вибору, ршня по-ширеност щедростi (благодiйностi), сприйняття корупцп та довiри у сyспiльствi»;

6. Ыдекс якостi життя (Quality of Life Index, QLI). який пов'язуе результати досл^жень суб'ективних оцшок життя ^вень полiтичноï стабiльностi та безпеки, полiтичних i громадянських свобод) в кра'Гнах з об'ективними детермшантами якостi життя ^дв^увашсть церкви, профспiлок, якiсть амейного життя (р1вень розлучень), р1вень ВВП на душу населення за паритетом кутвельно'1 спро-можностi, р1вень безробггтя, статева рiвнiсть)» [37, с. 335-336].

До мiжнародних iндексiв, що використовуються для оцшки СВ на рiвнi корпорацп, вiдносяться [37]:

1. Ыдекс стiйких компанiй Доу-Джонса ((Dow Jones Sustainability Indexes, DJSI), використання якого,

за думкою Краснокутсько'1 Н. С., з одного боку, на-даe можливють iнвесторам i менеджерам квалiфi-ковано враховувати соцiально-екологiчнi параме-три тд час прийняття ними ршень на фондовому ринку, а з шшого — дозволяe сформувати спещ-альну структуру для поширення кращо'Г практики yправлiння соцiальним розвитком;

2. FTSE4 Good Index Series, яи Британська фондова бiржа розробила для компанш, що демонстру-ють потужш соцiальнi, екологiчнi та yправлiнськi практики, e вiдстеження динамiки змiни кашталь зацй цих компанiй i стимулювання iнвестицiй у 1х розвиток;

3. Показник економiчноï додано'1 цiнностi (Economic Value Added, EVA) вiдображаe фiнансовi штереси власникiв i маe стратегiчнy спрямовашсть.

Окрiм розглянутих iндексiв, що у мiжнароднiй прак-тицi використовують, В. А. Евтушенко [З8] до названих ш-дексiв додаe:

4. Ыдекс корпоративно'1 добродiйностi (Corporate Philanthropy Index), що характеризye добродiй-нiсть та взаeмовiдносини з партнерами по бiзнесy, але не враховye економiчнi та еколопчш результати дiяльностi;

5. Метод Лондонсько'1 групи пор1вняльного аналiзy (London Benchmarking Group), що характеризye соцiальнy залyченiсть пiдприeмства.

О. А. Буян [З9] додаe iндекси та методи:

6. Ыдекс Domini Social Investment (DSI 400), за до-помогою якого проводять рейтинги ^D пiдпри-eмств за 9 факторами оцшки сощальних, еколо-гiчних та управлшських показникiв, але не розгля-дають взаeмовiдносини з yсiма стекхолдерами;

7. Стандарт SA S000 [40], що оцiнюe сощальш аспек-ти управлшня тдпртемством, але не враховye економiчнi та екологiчнi результати дiяльностi;

S. Метод потрiйного пiдсyмкy (Triple Bottom Line) -економiчнi, сощальш та еколопчш результати дiяльностi, але не розглядають взаeмовiдносини з уама стекхолдерами;

9. Метод збалансовано'1 карти ощнки (Balanced Scorecard) - фiнансовi показники, вiдносини з клieнтами, внутршш бiзнес-процеси, iнновацiï в навчання, але не розглядають еколопчш результати дiяльностi та взаeмовiдносини з органами державно'1 служби;

10. Европейська модель якосп (European Foundation for Quality Management Model for Business Excellence) - в^пов^альшсть перед споживачами за яисть продукци, але не враховye економiчнi та еколопчш результати дiяльностi, а також взаeмо-вiдносини з шшими стекхолдерами.

Дощльно зазначити, що наведеш показники-iндекси (з 1 по б) e глобальними, тому що використовуються для оцшки СВ та сталого розвитку краши, а iншi шдекси використовуються не ткьки на макрорiвнi, але й для шдпри-eмств та корпорацiй. Проте для 1х використання в УкраМ вiдсyтнi чiткi методики щодо розрахунку.

Одним з iз завдань представлено'1 статтi e обгрунту-вання показниив оцiнки соцiальноï вiдповiдальностi пiд-

приемств, тому, розглянемо методичш рекомендацп вггчиз-няних науковцiв щодо оцiнки СВ тдприемств (табл. 3).

При цьому деяи автори надають склад показникiв за встановленими видами вщповщальносп (Бочарова Н. А. та Щепилша А. К. [41], Кулик С. М. та Довгань О. М. [42] та im), за складом зовншнього та внутршнього середовища тдприемства (Бочарова Н. А. та Щепилша А. К. [41],

Таким чином, в економiчнiй лiтературi як зарубiж-ного, так i вггчизняного походження немае единого тдхо-ду щодо оцшки СВП, тому представлено науковий тдхЩ, який спираеться на те, що тдприемство повинно будувати сталий розвиток за чотирма складовими - економiчна, сощальна, еколопчна та енергетична [36] (рис. 2).

Запропонований науковий пЩхЩ вiдрiзняеться вiд iснуючиx тим, що оцшка соцiальноï вiдповiдальностi здш-снюеться за умов досягнення тдприемством ршня еконо-мiчноï самодостатностi (перший рiвень), пiд якою автори стати розумiють наявнiсть збалансованого випуску та реа-лiзацiï продукцп протягом певного часу та приносить ста-

Комарова К. В., та Ковальчук Н. В.[43] та iн.), за показника-ми, що характеризують умови пращ, квалiфiкацiю персоналу та сощальний менеджмент (Холодницька А. В. [19]), за яисними та кiлькiсними показниками (Кусик Н. Л., Кова-левська А. В. [44]) за стекхолдерами та видами дiяльностi тдприемства - економiчна, сощальна та еколопчна (Дель ш М. М. [45], Краснокутська Н. С. та Салiм Госн [46]).

бкьний доxiд й чистий прибуток. Це можливо тод^ коли у тдприемства налагоджеш взаемостосунки з постачаль-никами, клiентами, органами державно'1 служби, науково-дослiдницькими iнститутами та фшансово-кредитними установами, тобто зi стейкхолдерами. Тодi пiдприемство переходить на другий рiвень та проводить оцiнку сощаль-но'1 вiдповiдальностi. На рис. 2 видно, що за рахунок збкь-шення доxодiв пiдприемство здiйснюе заходи щодо утиль зацп вторинних енергоресурав, охорони навколишнього середовища та збкьшення матерiального забезпечення працiвникiв, а за рахунок чистого прибутку - збкьшення сощальних програм i зниження травматизму.

Таблиця 3

Аналiз наукових пiдходiв щодо оцiнки КСВ пiдприсмства

Автор, джерело Склад показник1в за групами показник1в

Холодницька А. В. [19, с. 160-161] Показники, що характеризують умови прац працГвниш пщпри£мства; показники, що характеризують соцГально-побутовГ умови працГвниш оргaнiзaцГГ; показники соЩальноТ ефективностi yпрaвлiння, що характеризують квaлiфiкaцiю прaцiвникiв; показники соцiaльноï ефективностi менеджменту, що характеризують орга^за^ю i мотивацГю прaцi

Бочарова Н. А., Щепилша А. К. [41] Показники зовнГшнього та внутршнього напрямку КСВ за видами вщповщальносп: 1. 0ргаызацшно-економiчнa; 2. Правова; 3. Технко-технолопчна; 4. Еколопчна; 5.Соцiaльно-кyльтyрнa; 6. Етична; 7. Фтан-тропiчнa

Дерев'янко Т. А. [47] 1ндекс КСВ до зовнГшнього середовища пщпри£мства (екологiчнa складова, вщношення споживaчiв, рн вень зовшшньоТ корупци, доброчиннГсть) та Гндекс КСВ до внутршнього середовища (практика управлшня персоналом, оргашзацГя працГ, рГвень внутршньоТ корупцп)

Евтушенко В. А. [38] Стандарт ISO 26000:2010 «КерГвництво з соцГальноТ вГдповГдальностГ» найповнГше вГдбив всГ сучаснГ теми i актуальнГ проблеми, застосовнГ до КСВ. Тому рекоменду£ться починати внутрГшню оцГнку КСВ з видГ-лення 7 основних напрямюв КСВ, що представленГ в стандарта органГзацГйне управлГння; права людини; трудовГ практики; навколишн£ середовище; сумлшы дГловГ практики; проблеми, пов'язанГ Гз споживача-ми, участь в житп спГльнот та Тх розвиток. 0цшювання об'£кту КСВ будь-яким методом потребу£ використання певноТ системи показниюв. ВидГляють частковГ та загальнГ, шьюсы та якГснГ, зовнГшнГ та внутршы показники оцГнки КСВ

Комарова К. В., Ковальчук Н. В. [43] СкладовГ зовшшньоТ (кредити на благодГйнГ цГлГ, фшансова i матерГальна допомога, стипендГальнГ програми, робота в асоцГацГях над законодавчими штативами, партнерськГ проекти з владою, волонтерська дГяльнГсть, корпоративна фтантропГя у формГ пГдтримки значущих подш) та внутрГшньоТ корпоративно!' стратеги (соцГальнГ ГнвестицГГ, науковГ i практичнГ розробки, еколопчна програма, етичш та шшГ стандарт-нГ роботи, кар'£рний рГст персоналу

Кулик С. М., Довгань 0. М. [42] ЕкономГчна, екологГчна, суспГльна та трудова СВ

Дшш М. М. [45] ПрацГвники, власники, споживачГ, постачальники, конкуренти

Кусик Н.Л., овалевська А. В. [44] ЯкГсна (Гндекс соцГальних ГнвестицГй для i-го пГдпри£мства, Гндекс соцГальних ГнвестицГй для j-ï ознаки (IKj), Загальний якГсний Гндекс соцГальних ГнвестицГй (IK) та кГлькГсна оцшка КСВ пГдпри£мства (1ндекс пи-томих соцГальних ГнвестицГй (IL), частка соцГальних ГнвестицГй обстежених компанш у сумарному обсязГ ТхнГх продажГв (IS), Частка соцГальних ГнвестицГй обстежених компанш у сумарному обсязГ ГхнГх прибуткГв до оподаткування (IP)

Краснокутська Н.С., Сaлiм Госн [46] 1нтегральний показник оцшки за групами стекхолдерГв: персонал, власники, швестори, клГ£нти, постачальники, держава та регулюючГ органГзаци', конкуренти, науковГ органГзаци, засоби масово'Т шформаци, а також яюсна оцГнка соцГальних та еколопчних штереав за групами стекхолдерГв

1 р1вень оцшки

V складова

Рис. 2. Процедура оцшки соц1альноТ в1дпов1дальност1 п1дпри£мства за двома р1внями в рамках сталого розвитку

Джерело: побудовано авторами на основi [36; 46]

Енергетична складова впливае на зниження витрат на первинш енергоресурси (збкьшення доходу), передачу вторинних ресурс1в населенню за внутршшми цшами (зниження комунальних витрат) та збкьшення матер1ального забезпечення пращвник1в та населення регюну, де працюе тдприемство. За рахунок утил1заци вторинних енергоно-снв знижуються викиди шидливих речовин, що покращуе здоров'я пращвникам 1 мешканцям регюну, а також знижуе еколопчш платежу за рахунок чого збкьшуеться дох1д тд-приемства.

Таким чином, запропонований науковий тдид в1д-р1зняеться в1д наявних тим, що акцентуе увагу на внутрш-нш взаемодн складових сталого розвитку через показники, що е узгодженими з метою його побудови та сощальною в1дпов1дальшстю тдприемства. Окр1м цього, СВП покращуе СВ в регюш, де працюе тдприемство.

На тдстав1 процедури оцшки СВП (рис. 2) наведено методичний тдид щодо розрахунку штегрального показ-ника оцшки СВП, який проводиться за двома р1внями ощ-нювання. На першому проводиться оцшка за складом зо-вншнього середовища за основними стейкхолдерами, в1д

взаемоди з якими залежить економ1чна складова тдпри-емства. Найбкьш реальними щодо оцшювання е показники, яи запропоновано Краснокутською Н. С. та Самм Госн [46] та взято за основу (табл. 4). Проте до складу стейкхол-дер1в не включено: персонал, осильки вш взноситься до внутршшх стейкхолдер1в; швестор1в, осильки швестуван-ня у промислов1 тдприемство здшснюеться, переважно за власш кошти; конкуренпв - дуже низька конкуренщя; засоби масово! шформацн - металургшний комплекс, важ-ке машинобудування та ш. галуз1 майже не потребують РИ-кампанш. До зазначеного складу додано у якосп зовншнк стейкхолдер1в фшансово-кредитш установи, осильки про-мислов1 тдприемства потребують кредитних ресурс1в.

За даними показниками проводимо штегральну оцшку впливу зовншнк стейкхюлдер1в на економ1чну складову розвитку тдприемства, розраховуемо штеграль-ний показник:

Ь ~ V ТрВкХ ТРАВ> 1к=$1ТРцХТРопХТРоаз,

(1) (2)

Таблиця 4

Показники оцiнки впливу зовнiшнiх стейкхолдерiв на економiчну складову сталого розвитку пщприемства

(перший рiвень оцiнки)

Зовшшш стейкхолдери Показники впливу на економ1чну самодостатн1сть шдприсмства

Власники (1В) Темп зростання власного капталу (ТР^

Темп зростання дивщендних виплат (ТР )

Kлi£нти (1К) Темп зростання цш на продущю (ТР^

Темп зростання обсягiв продажiв (ТР )

Темп зростання перiоду оборотносл дебиорсько! заборгованостi (ТРсда)

Постачальники (1П) Темп росту закутвельних цiн на сировину (ТР ^

Темп зростання обсягiв закупiвель (Т^)

Темп зростання перiоду оборотностi кредиторсько''' заборгованостi (ТР ^

Органи державного управлшня (1одУ Темп зростання податкових надходжень (ТР )

Темп зростання зайнятостi (ТР)

нД| (нд) Темп зростання доходiв вщ спiльних проектiв (ТР )

Темп зростання витрат вщ спiльних проектiв (ТР ^

Фiнансово-кредитнi установи (1ФКУ) Темп зростання обсягiв кредитiв короткострокових (ТР ^

Темп зростання обсягiв креди™ довгострокових (ТРокд)

Темп зростання вартосп кредитiв короткострокових (ТР ^

Темп зростання вартосп креди™ довгострокових (ТРв(<д)

1п=^схТРозхТРокз, (3)

1оАУ=^ТРпнХТРз, (4)

1ш=4Т'тХТ*ш> (5)

1фку = ^¡Троюс X Тр0КА X ТРдкк х т^, (6)

1ЗТ Х!оау Х1фКУ •

Другий рiвень оцшки СВП здiйснюeться за показни-ками, що наведено у табл. 5.

На mдставi вищезазначеного проведенi розрахунки:

1) Економiчно! складово!:

1е=у1ТРапХТЩп> (8)

2) Сощально! складово!:

1С = Х ^сп Х ^пз Х ^зт I (9)

1МЗ=^ТРЗПХТРПХТЗЕ> (10)

1сп=^ТРнхТРш1, (11)

1пз = Тзн> (12)

1т=Тъ> (13)

3) Еколопчно! складово!:

1ш=^ТРшвхТ3а, (14)

4) Енергетично! складово!:

1ш=л1ТрВехТРа1. (15)

1нтегральний показник оцiнки СВП в умовах сталого розвитку за другим рiвням розраховуеться за формулою:

!СР = ФЕХ1СХ1ЕКХ1ЕН- (16)

Загальна СВП (з урахуванням 1 та 2 рiвнiв управлш-ня) в умовах сталого розвитку визначаеться за формулою:

^СВП = Фзт Х ^СР ■ (17)

Висновки. На пiдставi узагальнення та уточнен-ня наукових пiдходiв щодо сутностi сощально! вЩповь дальност та методичних пiдходiв щодо 'й оцiнки вста-новлено:

1. Сощальна вiдповiдальнiсть з точки зору макрорш-ня - соцiально-економiчна категорiя, що харак-теризуе полiтику кра'ни щодо цкей та цiнностей суспiльства, формуе взаемовЩносини мiж стейк-холдерами, суб'ектами господарювання та насе-ленням на умовах задоволеносп, спрямованих на тдвищення прибутковостi та покращення якостi життя.

Таблиця 5

Показники другого ргвня оцгнки СВП у рамках сталого розвитку (другий ргвень оцгнки)

Складовг розвитку пгдприсмства Показники оцгнки впливу СВП на сталий розвиток тдприемства

Eкономiчна складова (1Е) Темп зростання доходу тдприемства (ТР ^

Темп зростання чистого прибутку тдприемства (ТРщ)

Соцiальна складова (1с):

1. Матерiальне забезпечення (1МЗ) Темп зростання заробiтноï плати пра^вниш (ТР? J

Темп зростання премш та матерiального заохочення (ТР J

Темп зниження витрат персоналу (мешканщв регiону) на комунальнi послуги за рахунок одержаних обсяпв енергоноспв вiд пiдпри£мства (ТЗ )

2. Со^альы програми (1ПЗ) Темп зростання витрат тдприемства на навчання персоналу (ТРн)

Темп зростання витрат тдприемства на медичт програми (ТРм J

3. Покращення здоров'я (1ПЗ) Темп зниження вiдсотка непрацездатностi персоналу (мешканцiв регiону) за рахунок скоро-чення шкiдливих викидiв (ТЗ J

4. Зниження травматизму (1Т) Темп зниження коефiцi£нта травматизму персоналу (ТЗ_)

Eкологiчна складова: (1ЕК) Темп зниження шкiдливих викидiв (TpJ

Темп зниження еколопчних платежiв (ТЗ )

Енергетична складова (1ЕН) Темп зростання виробництва вторинних енергоноспв (Тв )

Темп зростання обсягiв енергоносГГв(у варткному виглядi), що переданi персоналу (меш-канцям регiону) за внутрiшнiми цшами (ТР )

З точки зору тдприемства сощальна вкповкаль-нiсть характеризуеться цкями виробництва, що е корис-ними для краши, призводять до економiчного розвитку та прибyтковостi задля охорони навколишнього середовища та тдвищення добробуту працiвникiв i суспкьства в щ-лому.

2. Введено поняття «сощальна вкповкальшсть тд-приемства (СВП)», тд яким розyмiеться добро-вкьна дiяльнiсть пiдприемства вiдповiдно до за-конодавства, що направлена на власний сталий розвиток задля збкьшення прибутковосп, добробуту працшникш, мешканцш регiонy, де працюе тдприемство, галузь, до яко'Г воно належить, та краша в цкому шляхом виконання економiчних, соцiальних та еколопчних програм.

3. Запропонована модель формування теоретичних основ та методичних пiдходiв щодо соцiальноï вiдповiдальностi (СВ), за допомогою яко'1:

■ систематизовано наявш тлумачення основних понять щодо сутност СВ як для розвитку кра'Гни, регюну, так i для окремого тдприемства;

■ проведено аналiз вкомих концепцн СВ за характером, метою, принципами дц, мотивами, перевагами, недолiками та виявлено особливост со-цiальноï вкповкальносп пiдприемства в рамках сталого розвитку;

■ визначено сучасш особливостi щодо формування показникш i методiв оцiнки соцiальноï вкповь дальностi для макро- та мiкрорiвня;

■ виявлено вплив резyльтатiв оцшки рiвня сощ-ально'1 вiдповiдальностi на стратепю розвитку суб'екта господарювання.

4. Розроблено науковий шдхк, який вiдрiзняеться вiд наявних тим, що оцшка сощально'Г вкповь дальностi пiдприемства проводиться за двома ршнями вiдповiдно до наведено'1 процедури. На першому ршш здiйснюеться оцшка економiчноï складово'1 за результатами взаемозв'язкш iз по-стачальниками, клiентами, органами державно'1 служби, наyково-дослiдницькими iнститyтами та фшансово-кредитними установами. При цьому до складу вкомих стейкхолдерш додано фшансово-кредитш установи. Налагодження взаемовипд-них вкносин зi стейкхолдерами дозволяе тд-приемству збiльшити доходи та чистий прибуток. Ткьки за умов досягнення тдприемством ршня економiчноï самодостатностi переходять до другого рiвня оцшки СВП. Шд економiчною самодос-татшстю пiдприемства автори статтi розyмiють наявшсть збалансованого випуску та реалiзацiï продукцп протягом певного часу, яка приносить стабкьний дохiд i чистий прибуток.

На другому ршш здшснюеться оцшка сощально'Г вк-повiдальностi пiдприемства за чотирма складовими сталого розвитку - економiчна, соцiальна, екологiчна та енерге-тична. За рахунок доходiв i чистого прибутку (економiчна складова) проводяться заходи за еколопчною, енергетич-ною та соцiальною складовими, ефектившсть яких оцiню-еться на другому ршш.

До вкомих складових сталого розвитку додано енер-гетичну, за допомогою яко'Г пiдприемство в змозi здiйсню-вати заходи щодо енергетичного забезпечення працшникш та мешканщв регюну, де працюе тдприемство, та вплива-ти на життедiяльнiсть регiонy.

5. В^пов^но до запропоновано'1 процедури удоско-налено методичний пiдхiд до розрахунку загаль-ного iнтегрального показника оцiнки сощально'1 вiдповiдальностi пiдприемства в рамках сталого розвитку. Вш складаеться з показниив оцiнки впливу зовнiшнiх стейкхолдерш на економiчнy складову (перший рiвень оцшки) та економiчноï на екологiчнy, енергетичну та сощальну складовi. При цьому враховуються показники, якi харак-теризують дiяльнiсть пiдприемства щодо покра-щення умов життя мешканщв регiонy, де працюе тдприемство. Методичний шдх^ базуеться на використанш iндексного методу. Вш вiдрiзняеть-ся вiд iснyючих тим, що встановлено показники за стейкхолдерами, та за складовими (економiчна, сощальна, еколопчна та енергетична).

Л1ТЕРАТУРА

1. United Nations Global Compact. URL: http://www.un-globalcompact.org/AboutTheGC/index.html

2. Шутаева О. О. Сощальна вiдповiдальнiсть в досягнен-Hi конкурентоспроможностi пiдприемства. Культура народов Причерноморья. 2014. № 273. С. 73-78.

3. Lisilene Mello da Silveira, Maira Petrini. Sustainable Development and Corporate Social Responsibility: a bibliometric analysis of International Scientific Production. Gest. Prod., Sao Carlos. 2018. Vol. 25, No. 1. P. 56-67.

DOI: 10.1590/0104-530X3173-16

4. Bowen H. Social Responsibilities of the Businessman. N. Y. : Harper & Row, 1953. 198 р.

5. Crowther D., Lauesen L. (Eds.) Handbook of Research Methods in Corporate Social Responsibility. Edward Elgar Publishing, 2017. 501 p.

6. Котлер Ф., Лi H. Корпоративна сощальна вщповщаль-шсть. Як зробити якомога бтьше добра для вашо'Г компанп та сусптьства. Ки'в : Стандарт, 2005. 302 с.

7. Визначення: корпоративна сощальна вщповщаль-шсть. URL: http://csrgender.org.ua/discrimination/53-zagalna-informaciya-pro-ksv-taender.html

8. Porter, M., Kramer, M. Creating Shared Value: How to Reinvent Capitalism - and Unleash a Wave of Innovation and Growth. Harvard Business Review. 2011. Vol. 89 (1/2). P. 62-77.

9. Friedman M. The Social Responsibility of Business is to increase its Profit. New York Times Magazine. September, 13, 1970. P. 122-126.

10. Holme L., Watts R. Corporate social responsibility: Making Good Business Sense. Conches-Geneva, Switzerland : World Business Council for Sustainable Development, 2000. URL: http:// research.dnv.com/csr/PW_Tools/PWD/1/00/L/1-00-L-2001-01-0/ lib2001ZWBCSD_Making_Good_Business_Sense.pdf

11. Гршнова О. Сощальна вщповщальшсть бiзнесу: сутшсть, значення, стратепчш напрями розвитку в УкраМ Украна: аспекти праи). 2010. № 7. С. 3-8.

12. Карпенко О. О., Мандзюк H. К. Сощальна вiдповi-дальшсть як чинник економiчного розвитку вггчизняних тд-приемств. Ефективна економ'ка. 2018. № 4. URL: http://www. economy.nayka.com.ua/?op=1&z=6219

13. Корнева I. О. Сощальна корпоративна вщповщаль-шсть як шструмент покращення результат роботи тдприем-ства. Молодий вчений. 2017. № 5 (45). С. 618-621.

14. Краснокутська Н. С. Корпоративна сощальна вщпо-вщальтсть як принцип свщомого капп^зму. Вкник Нацо-нального технчного унверситету «ХП1». Сер. : Актуальн про-блеми розвитку укра'нського сyспiльства. 2017. № 29 (1251). С. 98-102.

15. Лагута Я. М. Внутршня корпоративна сощальна вщ-повiдальнiсть тдприемств: основнi теоретичнi та практичн1 аспекти. Сх'дна Европа: економка, б'знес та управлння. 2017. № 3 (08). С. 153-157.

16. Лункша Т. I. Сощальна вщповщальшсть як складова частина збалансованого розвитку держави. 1нтелектХХ1. 2016. № 5. С. 20-23.

17. Матвшчук Л. О., Ткач К. I. Генеза концепцш корпоративно! со^альноТ вщповщальност! Економ'ш i суспльство. 2016. № 6. С. 332-337.

18. Харченко Т. О., Веденша К. П. Принципи корпоративно'!' со^альноТ' вщповщальносп як фактор формування конку-рентних переваг оргатзацп. Економ/'чн/' студи. 2017. № 5 (18). С. 15-19.

19. Холодницька А. В. Актуальн аспекти тдвищення со-^ально!' ефективностi управлшня. Науковий вкник ЧД1ЕУ. 2012. № 4 (16). С. 159-162.

20. Шандова Н. В. Корпоративний розвиток со^ально'! вщповщальносп в контекстi життевого циклу оргатзацп. Еко-ном'чний прост'р. 2015. № 102. С. 249-259.

21. Шутаева О. О. Сощальна вщповщальшсть в досягнен-нi конкурентоспроможност пiдприемства. Культура народов Причерноморья. 2014. № 273. С. 73-78.

22. European Alliance for CSR. URL: https://www.busines-seurope.eu/european-allience-csr

23. Евдокимов Ф. I., Губська М. В. Соцiальний каттал пiдприемства: методи вимiрy. Економ'чний вкник Нацонального г'рничого унверситету. 2006. № 1. С. 78-85. URL: http://nbuv. gov.ua/UJRN/evngu_2006_1_14

24. Гончарова С. Ю., Водницька Н. В. Сощальна вщпо-вщальтсть та роль компенсацшного пакету в ТТ формyваннi. Научные труды ДонНТУ. Серия : экономическая. 2006. № 103-2. С. 111-118.

25. Суетенков Е. Н., Пасько Н. И. Основы менеджмента : учеб. пособие. М. : ФОРУМ : ИНФРА-М, 2005. 240 с.

26. Охрiменко О. О., 1ванова Т. Сощальна вщповщаль-тсть : [навч. поаб.]. КиТ'в, 2015. 180 с. URL: http://ied.kpi.ua/wp-content/uploads/2015/10/Socialna-vidpovidalnist.pdf

27. Корпоративная социальная ответственность: общественные ожидания. Потребители, менеджеры, лидеры общественного мнения и эксперты оценивают социальную роль бизнеса в России / под. ред. С. Е. Литовченко, М. И. Корсакова. М. : Ассоциация менеджеров, 2003. 100 с.

28. Грицина Л. А. Корпоративна сощальна вщповщаль-тсть пщприемств: зарyбiжний та вггчизняний досвщ. Науковий вкник Ужгородського нацюнального унверситету. Серiя : Мiж-народнi економiчнi вiдносини та свггове господарство. 2016. Вип. 10 (1). С. 99-102.

29. Elkington J. Enter the Triple Bottom Line // The Triple Bottom Line: Does it All Add Up? Assessing the Sustainability of Business and CSR / A. Henriques, J. Richardson. London : Earthscan, 2004. P. 1-16.

30. Карпенко О. О., Мандзюк Н. К. Сощальна вiдповi-дальшсть як чинник економiчного розвитку вггчизняних тдприемств. Ефективнаеконом'ш. 2018. № 4. URL: http://ojs.dsau. dp.ua/index.php/efektyvna-ekonomika/article/view/1153//

31. Стандарт ISO 26000 - Social responsibility. URL: https:// www.iso.org/iso-26000-social-responsibility.html

32. Поважний О. С., Орлова Н. С., Харламова А. О. Корпо-ративне управлшня : пщручник. Кив : Кондор, 2013. 244 с.

33. Лопащук I. А. Актуалiзацiя со^ального вектору функ-цiонування пiдпри£мництва в Укран Ефективна економ'ка. 2020. № 2.

DOI: 10.32702/2307-2105-2020.2.50

34. Мосшчук I. В. Корпоративна со^альна вщповщаль-нiсть як основа сучасного розвитку економки Укра'ши. Еко-ном'ш. Управлшня. Нновацп. Серiя : Eкономiчнi науки. 2015. № 3 (15). URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eui_2015_3_15

35. Лункша T. I., Власюк I. М. Корпоративна соцальна вщ-повiдальнiсть бiзнесу в Укран сучасний стан та напрями вдо-сконалення. Modern Economics. 2017. № 1. С. 24-30.

36. Райко Д. В., Подрез О. I. Формування шструмен^в управлшня промисловими пщпри£мствами за теоретичним i функцюнальним походами. Б'анес 1нформ. 2018. № 3. C. 386393.

37. Краснокутська Н. С. Вплив корпоративно!' со^аль-ноТ вiдповiдальностi на репутацiю кра'ш. ДВНЗ «Кивський на-цональний економ'чний утверситет ¡мет Вадима Гетьмана». 2018. С. 333-338. URI: http://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/24216

38. Евтушенко В. А. Оцшка корпоративно!' соЩально! вщповщальностк методи, об'£кти, показники. В'сник НТУ «ХП1». 2013. № 46 (1019). С. 53-63.

39. Буян О. А. Пщходи до оцшки ефективносп корпоративно!' соЩально!' вщповщальност пщпри£мств в Украïнi. В'сник Днпропетровського утверситету. Серiя «Eкономiка». 2012. № 6 (2). С. 159-165.

40. Стандарт SA 8000. URL: https://www.assistem.kiev.ua/ doc/sa_8000-2001_rus.pdf

41. Бочарова Н. А., Щепилша А. К. 1нтегральна оцшка рiвня корпоративно!' соЩально!' вщповщальност пiдпри£мства. Економка транспортного комплексу. 2018. Вип. 31. С. 45-62.

DOI: 10.30977/ЕТК.2225-2304.2018.31.0.45

42. Кулик С. М., Довгань О. М. Оцiнка стану i перспективи розвитку соЩально!' вщповщальносп аграрного бiзнесу. Ста-лий розвитокекономiки. 2015. № 4. С. 195-204.

43. Комарова К. В., Ковальчук Н. В. СоЩальна вщповщаль-шсть як складова стратеги розвитку бiзнесу на пiдпри£мствах Укра'ши. 1ннова^йнаеконом'ка. 2016. № 5-6. С. 25-30.

44. Кусик Н. Л., Ковалевська А. В. Критичний аналiз метс^в оцшки ефективносп соЩально вщповщально!' дi-яльностi пiдпри£мства. URL: http://dspace.onu.edu.ua:8080/ handle/123456789/4714

45. Д£лiнi М. М. Показники оцшки соцiально-економiчноï вiдповiдальностi пщпри£мництва в Украïнi. Проблеми економ'1-ки. 2017. № 4. С. 263-270.

46. Краснокутська Н. С., Госн С. Оцшка загально!' задо-воленосп вза£мовщносинами зi стейкхолдерами. European cooperation. 2019. № 3 (43). С. 81-95.

47. Дерев'янко T. А. Оцшка соЩально!' вщповщальносп та ÏÏ використання в практик пiдпри£мств. Всник Приазовського державного техтчногоутверситету. 2017. Вип. 34. С. 76-82.

REFERENCES

Bocharova, N. A., and Shchepylina, A. K. "Intehralna otsinka rivnia korporatyvnoi sotsialnoi vidpovidalnosti pidpryiemstva" [Integral Assessment of the Level of Corporate Social Responsibility of the Enterprise]. Ekonomika transportnoho kompleksu, no. 31 (2018): 45-62.

DOI: 10.30977/ETK.2225-2304.2018.31.0.45

Bowen, H. Social Responsibilities of the Businessman. New York: Harper & Row, 1953.

Buian, O. A."Pidkhody do otsinky efektyvnosti korporatyvnoi sotsialnoi vidpovidalnosti pidpryiemstv v Ukraini" [Approaches to Assessing the Effectiveness of Corporate Social Responsibility of Enterprises in Ukraine]. Visnyk Dnipropetrovskoho universytetu. Seriia «Ekonomika», no. 6 (2) (2012): 159-165.

Crowther, D., and Lauesen, L. Handbook of Research Methods in Corporate Social Responsibility. Edward Elgar Publishing, 2017.

Derevianko, T. A. "Otsinka sotsialnoi vidpovidalnosti ta yii vykorystannia v praktytsi pidpryiemstv" [Assessment of Social Responsibility and its use in the Practice of Enterprises]. Visnyk Prya-zovskoho derzhavnoho tekhnichnoho universytetu, no. 34 (2017): 76-82.

Dielini, M. M. "Pokaznyky otsinky sotsialno-ekonomichnoi vidpovidalnosti pidpryiemnytstva v Ukraini" [Indicators for Assessing the Socio-Economic Responsibility of Entrepreneurship in Ukraine]. Problemy ekonomiky, no. 4 (2017): 263-270.

Elkington, J. "Enter the Triple Bottom Line". In The Triple Bottom Line: Does it All Add Up? Assessing the Sustainability of Business and CSR, 1-16. London: Earthscan, 2004.

European Alliance for CSR. https://www.businesseurope.eu/ european-allience-csr

Friedman, M. "The Social Responsibility of Business is to increase its Profit". New York Times Magazine, September 13 (1970): 122-126.

Holme, L., and Watts, R. "Corporate social responsibility: Making Good Business Sense". Conches-Geneva, Switzerland : World Business Council for Sustainable Development, 2000. http:// research.dnv.com/csr/PW_Tools/PWD/1/00/L/1-00-L-2001-01-0/ lib2001/WBCSD_Making_Good_Business_Sense.pdf

Honcharova, S. Yu., and Vodnytska, N. V. "Sotsialna vid-povidalnist ta rol kompensatsiinoho paketu v yii formuvanni" [Social Responsibility and the Role of the Compensation Package in its Formation]. Nauchnyye trudy DonNTU. Seriya: ekonomicheskaya, no. 103-2 (2006): 111-118.

Hrishnova, O. "Sotsialna vidpovidalnist biznesu: sutnist, znachennia, stratehichni napriamy rozvytku v Ukraini" [Social Responsibility of Business: Essence, Value, Strategic Directions of Development in Ukraine]. Ukraina:aspektypratsi, no. 7 (2010): 3-8.

Hrytsyna, L. A. "Korporatyvna sotsialna vidpovidalnist pid-pryiemstv: zarubizhnyi ta vitchyznianyi dosvid" [Corporate Social Responsibility of Enterprises: Foreign and Domestic Experience]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia: Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny ta svitove hospodarstvo, no. 10 (1) (2016): 99-102.

Karpenko, O. O., and Mandziuk, N. K. "Sotsialna vidpovidal-nist yak chynnyk ekonomichnoho rozvytku vitchyznianykh pid-pryiemstv" [Social Responsibility as a Factor of Economic Development of Domestic Enterprises]. Efektyvna ekonomika. 2018. http:// www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=6219

Karpenko, O. O., and Mandziuk, N. K."Sotsialna vidpovidalnist yak chynnyk ekonomichnoho rozvytku vitchyznianykh pidpryiem-stv" [Social Responsibility as a Factor of Economic Development of Domestic Enterprises]. Efektyvna ekonomika. 2018. http://ojs.dsau. dp.ua/index.php/efektyvna-ekonomika/article/view/1153//

Kharchenko, T. O., and Viedienina, K. P. "Pryntsypy korporatyvnoi sotsialnoi vidpovidalnosti yak faktor formuvannia konkurentnykh perevah orhanizatsii" [Principles of Corporate Social Responsibility as a Factor of Formation of Competitive Advantages of the Organization]. Ekonomichnistudii, no. 5 (18) (2017): 15-19.

Kholodnytska, A. V. "Aktualni aspekty pidvyshchennia sotsialnoi efektyvnosti upravlinnia" [Topical Aspects of Improving

the Social Effectiveness of Management]. Naukovyi visnyk ChDIEU, no. 4 (16) (2012): 159-162.

Komarova, K. V., and Kovalchuk, N. "Sotsialna vidpovidal-nist yak skladova stratehii rozvytku biznesu na pidpryiemstvakh Ukrainy" [Social Responsibility as a Component of Business Development Strategy at Ukrainian Enterprises]. Innovatsiina ekonomika, no. 5-6 (2016): 25-30.

Kornieva, I. O. "Sotsialna korporatyvna vidpovidalnist yak instrument pokrashchennia rezultativ roboty pidpryiemstva" [Social Corporate Responsibility as a Tool for Improving Enterprise Performance]. Molodyi vchenyi, no. 5 (45) (2017): 618-621.

Korporativnaya sotsialnaya otvetstvennost: obshchestvennyye ozhidaniya. Potrebiteli, menedzhery, lidery obshchestvennogo mneni-ya i eksperty otsenivayut sotsialnuyu rol biznesa v Rossii [Corporate Social Responsibility: Social Expectations. Consumers, Managers, Opinion Leaders and Experts Evaluate the Social Role of Business in Russia]. Moscow: Assotsiatsiya menedzherov, 2003.

Kotler, F., and Li, N. Korporatyvna sotsialna vidpovidalnist. Yak zrobyty yakomoha bilshe dobra dlia vashoi kompanii ta suspilstva [Corporate Social Responsibility. How to do the Best Possible for Your Company and Society]. Kyiv: Standart, 2005.

Krasnokutska, N. S. "Korporatyvna sotsialna vidpovidalnist yak pryntsyp svidomoho kapitalizmu" [Corporate Social Responsibility as a Principle of Conscious Capitalism]. Visnyk Natsionalnoho tekhnichnoho universytetu «KhPI». Ser.: Aktualni problemy rozvytku ukrainskohosuspilstva, no. 29 (1251) (2017): 98-102.

Krasnokutska, N. S. "Vplyv korporatyvnoi sotsialnoi vid-povidalnosti na reputatsiiu krain" [The Impact of Corporate Social Responsibility on Countries' Reputation]. DVNZ «Kyivskyi natsion-alnyi ekonomichnyi universytet imeni Vadyma Hetmana». 2018. http://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/24216

Krasnokutska, N. S., and Hosn, S. "Otsinka zahalnoi zadovo-lenosti vzaiemovidnosynamy zi steikkholderamy" [Assessment of Overall Satisfaction with Stakeholder Relationships]. European cooperation, no. 3 (43) (2019): 81-95.

Kulyk, S. M., and Dovhan, O. M. "Otsinka stanu i perspektyvy rozvytku sotsialnoi vidpovidalnosti ahrarnoho biznesu" [Assessment of the State and Prospects of Development of Social Responsibility of Agricultural Business]. Stalyi rozvytok ekonomiky, no. 4 (2015): 195-204.

Kusyk, N. L., and Kovalevska, A. V. "Krytychnyi analiz metodiv otsinky efektyvnosti sotsialno vidpovidalnoi diialnosti pidpryiemstva" [Critical Analysis of Methods of Evaluating the Effectiveness of Socially Responsible Enterprise]. http://dspace.onu.edu.ua:8080/ handle/123456789/4714

Lahuta, Ya. M. "Vnutrishnia korporatyvna sotsialna vidpovidalnist pidpryiemstv: osnovni teoretychni ta praktychni as-pekty" [Internal Corporate Social Responsibility of Enterprises: Basic Theoretical and Practical Aspects]. Skhidna Yevropa:ekonomika, biznes ta upravlinnia, no. 3 (08) (2017): 153-157.

Lisilene, Mello da Silveira, and Maira, Petrini. "Sustainable Development and Corporate Social Responsibility: a bibliometric analysis of International Scientific Production". Gest. Prod., Sao Carlos, vol. 25, no. 1 (2018): 56-67.

DOI: 10.1590/0104-530X3173-16 Lopashchuk, I. A. "Aktualizatsiia sotsialnoho vektoru funkt-sionuvannia pidpryiemnytstva v Ukraini" [Updating the Social Vector of Entrepreneurship in Ukraine]. Efektyvna ekonomika, no. 2 (2020). DOI: 10.32702/2307-2105-2020.2.50 Lunkina, T. I. "Sotsialna vidpovidalnist yak skladova chastyna zbalansovanoho rozvytku derzhavy" [Social Responsibility as an Integral Part of the Balanced Development of the State]. Intelekt XXI, no. 5 (2016): 20-23.

Lunkina, T. I., and Vlasiuk, I. M. "Korporatyvna sotsialna vidpovidalnist biznesu v Ukraini: suchasnyi stan ta napriamy vdoskonalennia" [Corporate Social Responsibility for Business in Ukraine: Current Status and Directions for Improvement]. Modern Economics, no. 1 (2017): 24-30.

Matviichuk, L. O., and Tkach, K. I. "Heneza kontseptsii korporatyvnoi sotsialnoi vidpovidalnosti" [The Genesis of Corporate Social Responsibility Concepts]. Ekonomika isuspilstvo, no. 6 (2016): 332-337.

Mosiichuk, I. V. "Korporatyvna sotsialna vidpovidalnist yak osnova suchasnoho rozvytku ekonomiky Ukrainy" [Corporate Social Responsibility as a Basis for Modern Economic Development of Ukraine]. Ekonomika. Upravlinnia. Innovatsii. Seriia : Ekonomichni nauky. 2015. http://nbuv.gov.ua/UJRN/eui_2015_3_15

Okhrimenko, O. O., and Ivanova, T. "Sotsialna vidpovidalnist" [Social Responsibility]. Kyiv, 2015. http://ied.kpi.ua/wp-content/ uploads/2015/10/Socialna-vidpovidalnist.pdf

Porter, M., and Kramer, M."Creating Shared Value: How to Reinvent Capitalism - and Unleash a Wave of Innovation and Growth". Harvard Business Review, vol. 89 (1/2) (2011): 62-77.

Povazhnyi, O. S., Orlova, N. S., and Kharlamova, A. O. Korpo-ratyvne upravlinnia [Corporative Management]. Kyiv: Kondor, 2013.

Raiko, D. V., and Podrez, O. I. "Formuvannia instrumentiv upravlinnia promyslovymy pidpryiemstvamy za teoretychnym i funk-tsionalnym pidkhodamy" [The Formation of Instruments of Management of Industrial Enterprises According to the Theoretical and Functional Approaches]. Biznes Inform, no. 3 (2018): 386-393.

"Standart SA 8000" [SA 8000 Standard. ]. https://www.as-sistem.kiev.ua/doc/sa_8000-2001_rus.pdf

"Standarti ISO 26000 - Social responsibility" [ISO 26000 Standards - Social Responsibility]. https://www.iso.org/iso-26000-social-responsibility.html

Shandova, N. V. "Korporatyvnyi rozvytok sotsialnoi vid-povidalnosti v konteksti zhyttievoho tsyklu orhanizatsii" [Corporate Development of Social Responsibility in the Context of the Organizational Life Cycle]. Ekonomichnyiprostir, no. 102 (2015): 249-259.

Shutaieva, O. O. "Sotsialna vidpovidalnist v dosiahnenni konkurentospromozhnosti pidpryiemstva" [Social Responsibility in Achieving Competitiveness of the Enterprise]. Kultura narodov Prichernomorya, no. 273 (2014): 73-78.

Shutaieva, O. O. "Sotsialna vidpovidalnist v dosiahnenni konkurentospromozhnosti pidpryiemstva" [Social Responsibility in Achieving Competitiveness of the Enterprise]. Kultura narodov Prychernomoria, no. 273 (2014): 73-78.

Suyetenkov, Ye. N., and Pasko, N. I. Osnovy menedzhmenta [Fundamentals of Management]. Moscow: FORUM; INFRA-M, 2005.

United Nations Global Compact. http://www.unglobalcom-pact.org/AboutTheGC/index.html

"Vyznachennia: korporatyvna sotsialna vidpovidalnist" [Definition: Corporate Social Responsibility]. http://csrgender.org. ua/discrimination/53-zagalna-informaciya-pro-ksv-taender.html

Yevdokymov, F. I., and Hubska, M. V. "Sotsialnyi kapital pid-pryiemstva: metody vymiru" [Social Capital of the Enterprise: Methods of Measurement]. Ekonomichnyi visnyk Natsional-noho hirnychoho universytetu. 2006. http://nbuv.gov.ua/UJRN/ evngu_2006_1_14

Yevtushenko, V. A. "Otsinka korporatyvnoi sotsialnoi vid-povidalnosti: metody, obiekty, pokaznyky" [Assessment of Corporate Social Responsibility: Methods, Objects, Indicators]. Visnyk NTU«KhPI», no. 46 (1019) (2013): 53-63.

Cram Hagrnwna go pega^n 07.02.2020 p.