CC BY
93
ФШОСОФШ
УДК 301.28
С. М. Мануйлов, доктор фшософп, професор
СОЦ1АЛЬНА АКТИВН1СТЬ МОЛОД1: ДО ПРОБЛЕМИ РОЗУМ1ННЯ СУТНОСТ1
Здтснено сощально-фтософський аналiз сутностi сощально! активностi мо-лоЫ. Доведено, що сощальна активтсть - це Шщативна та добровшьна участь молоЫурiзних сферах суспыьного життя. Вона може виявлятися однаковою мiрою як в однт, так i в багатьох сферах життeдiяльностi сощуму. Сощальна активтсть молодi мае деяку специф^, наприклад згасання полтично!участi молодi в життi суспыьства.
Ключовi слова: громадянська дiяльнiсть, громадянська активтсть, сощальна активтсть, сощальна активтсть молодi, потреби, ттереси, мотиви.
Актуальтсть проблеми. Статтю присвячено теоретичному аналiзу сучасного стану вивчення проблеми сощально! активносп молодих людей, виявом яко! е громадська дiяльнiсть. Розглянуто джерела сощально! мотиващ! людини. Описано види мотивiв громадсько! дiяльностi молод^ зокрема потреби, штереси, щнносп.
Питання е актуальним, бо розбудова демократично! держави та грома-дянського суспiльства як одного з найважливших И елеменпв неможлива без активно! участi людей в И сустльно-полггачному, економiчному, культурному
i духовному життi. Процеси трансформацп укра!нського суспiльства, суспiльно-полiтичнi змiни, яю ввдбуваються в кра!нi, зумовлюють актуальнють розгляду проблеми соцiально! активностi громадян та !х вплив на щ процеси. Питання активностi молодi в сустльному життi е важливим аспектом ще! проблеми. Особливо актуальною ця проблема стае з огляду на те, що зрос-тання економiчних показникiв випередило розв'язання проблем перебудови сусшльних iнституцiй та розвиток громадсько! активносп у процесах рефор-мування.
© Мануйлов £. М., 2010 3
Анaлiз до^джень i публжацш показуе, що проблеми сощально! актив-носп молодi розглядаються як у фшософп, та i в сум1жних науках, зокрема у психологи, соцюлогп та политологи. Останнiми десятилiттями ця тема до-слщжуеться представниками американсько! та европейсько! психолопчно! науки, про що сввдчать працi Р. Патнема, М. Левицько!, Б. Левенштайн, Е. Шофера, Г. Хiмяк та iн. В украшськш науцi дослвдження сощально! актив-ностi людей, на жаль, нечисленш i мають переважно соцiологiчний характер - це пращ В. Андрущенка, О. Якуби, Ю. Пятша, Н. Цибри, М. Лукашевича, Н. Даниленко, Л. Сохань, В. Тарасенко.
У контексп цього метою статп е потреба дослвджувати сощальну ак-тивнiсть молодi, аналiзувати мотиви громадянсько! дiяльностi молодо! лю-дини1.
Бiльшiсть дослiдникiв вiдмiчають, що сощальна активнiсть виявляеться у трудовiй, суспшьно-пол^ичнш, пiзнавальнiй та духовнiй дiяльностi (Л. М. Архангельський, В. I. Водоп'янов, £. П. Полшанова, А. В. Клюев, Т. С. Лапша). Одш дослвдники вважають, що соцiальну актившсть слiд роз-глядати як якост людини, як !! здiбностi до взаемоди iз середовищем (В. Г. Мордкович, Ю. П. Пятiн, О. О. Якуба). На думку шших, соцiальна ак-тивнiсть пов'язана iз творчiстю. Це творча створювальна дiяльнiсть, яка ха-рактеризуеться намаганням зробити свш особистий внесок у переби того чи iншого суспiльного процесу, розвиток суспiльного життя (Е. Ануфрiев).
На думку польського психолога Я. Рейковського, сощальну актившсть можна характеризувати з огляду на такi Г! елементи:
- сустльний об'ект, на користь якого людина чинить певш соцiальнi дiГ. Серед них учений виокремлюе такi: конкретна особа, стльнота (бiльша чи менша група людей), шститущя (органiзацiя, товариство, партiя, заклад), щея (iдеологiя, певна система норм, духовш цiнностi). Отже, громадську дiяльнiсть можна вiднести до соцiальноi активносп на користь iнституцiй. Дослiдник у сво!х дослiдженнях придiляв увагу вивченню соцiальноГ активностi на користь шших оаб, а дiяльнiсть на користь шших сусшльних об'ектiв не була вивче-на грунтовно;
- цш дiяльностi (стосовно осiб) - вщшкодування шкоди чи збiльшення кiлькостi благ в тшеснш, матерiальнiй, моральнiй, орiентацiйнiй, практичнiй, емоцiйнiй сферах iншоГ людини. Хоча Я. Рейковський виокремив цш дiяль-ностi лише стосовно шших оаб, на нашу думку, дощльно було б виокремити й цш дiяльностi стосовно iнших суспiльних об'еклв, зокрема суспiльних iнституцiй, серед яких важливими е громадськi оргашзацп;
1 Тема ще! статтi безпосередньо пов'язана з комплексною цшьовою програмою НДР «Фшософсью та культурологiчнi проблеми духовного життя суспшьства та роз-витку особистосп», яку здшснюе кафедра фшософп Надюнально! юридично! академи Укра!ни iменi Ярослава Мудрого.
- витрати, яы несе суб'ект унаслщок вияву сощально! активностi, серед яких автор розрiзняе природнi (час i енергiя, потрiбнi для виконання дiяльностi) та додатковi (певна тшесна, матерiальна, моральна чи емоцiйна шкода тощо);
- часовий вимiр сощально! активности короткочаснi, одноразовi дi!; повторюваш в часi дi!; дп, що тривають протягом значно! частини життя. Отже, активнiсть громадян у рiзних сферах суспiльного життя може бути одномоментною (участь у страйку), перюдичною (участь у виборах) або по-стiйною [11, с. 133-134].
Автор статт вважае, що соцiальну актившсть доцiльно визначати через потреби й штереси особистостi [10, с. 88].
Сощальна активнiсть, на наш погляд, вiдбиваеться у комплексi особис-псних якостей, реалiзованих у творчiй дiяльностi, яка базуеться на потребах та штересах особистостi. Якщо конкретизувати цей ви^в стосовно молодi, то !! соцiальна активнiсть являтиме собою комплекс якостей i властивостей молодих людей, що е умовою !х професшно! пiдготовки, iдейно-морального удосконалення, засвоення щнностей людсько! культури i самореалiзацi! в уах сферах життедiяльностi суспiльства.
У свою чергу, соцiальна активнiсть, якщо Г! розглядати конкретно, може бути рiзною i виявлятися по-рiзному залежно вiд того, якi цiлi переслщуе особистiсть i якими мотивами вона керуеться. Тобто сощальна актившсть молодi може бути прогресивною, спрямованою на благо само! особистосп та суспшьства, а може бути негативною (наприклад, кримiнальнi елементи, ху-лiгани тощо).
Виходячи з наведеного, доцiльно видмти основнi критерп соцiально! активностi.
1. 1нтереси, потреби та цiнностi, на яш спрямована активнiсть. Цей критерш дозволяе виявити широту цiнностей особистосл, рiвень !! ште-ресiв. Саме за цим критерiем перш за все актившсть можна подшити на позитивну i негативну. Найвищою цшшстю е життя людини, причому життя заради блага шших людей. Позитивно активна особислсть живе заради сусшльних iнтересiв, а не тiльки для себе. Шклуючись про все сусшльство взагалi, така особистiсть тим самим робить добро вам, а тому й соб^ Це вищий стушнь усвщомлення свого призначення як людини. На жаль, у нашому суспiльствi е багато соцiально активних людей, яш пiклу-ються перш за все про себе, та е й таш, яш пiд виглядом позитивно! сощально! активносп в дшсносп переслiдують особистi або певш злочиннi iнтереси конкретно! групи.
2. Рiвень, на якому особистiсть сприймае iнтереси, цiнностi та потреби. Це сприйняття вiдбуваеться на трьох рiвнях: емоцiйному, на рiвнi знань та рiвнi вольових спрямувань.
На емоцшному рiвнi щнносп засвоюються поверхово, часто без про-никнення в Гх сутнiсть, але в яскравш, емоцiйнiй формi. Прикладом вияву тако! активностi можуть бути люди, яш, не розiбравшись у сутносп певних процесiв, можуть збудити натовп, повести його за собою ^ як часто трапля-еться, наробити достатньо лиха. З такою актившстю можна зустрпися на деяких мiтингах, пiд час або часпше пiсля футбольних матчiв, коли емоцшно збудженi болiльники ламають i перевертають все на своему шляху. Так дiГ спровокованi якоюсь емоцiйно активною особиспстю. Але емоцiйний рiвень не означае тшьки негативнiсть, така актившсть може бути досить корисною для сусшльства в цшому або для окремих його груп. Вияв героГзму, часто замiшаний на емоцiях особистосп, приводить до позитивних наслiдкiв.
На рiвнi знань глибше й конкретшше засвоюються цiнностi i потреби; цей рiвень передбачае розумiння особистiстю само! сутносп процесу чи знан-ня його основних причин. Тому актившсть на цьому рiвнi зовнiшньо може бути менш помггаою, але ефектившшою та впливовiшою. Якщо емоцiйно активна особиспсть може повести за собою натовп на будь-яш справи, то особиспсть, яка е активною на рiвнi знань, може вказати, куди саме i як треба цей натовп вести, або взагалi шкуди його вести не треба. Ввд тако! актив-ностi, як правило, виграють усi.
На рiвнi вольових спрямувань формуються певнi сощальш настанови, готовнiсть до дiй. На цьому рiвнi вiд особистостi, як правило, потрiбнi ршу-чiсть, вмшня взяти на себе вiдповiдальнiсть i керування певними дiями людей тощо. Часто активнi особистостi на цьому рiвнi бувають досить стриманими у своГх емоцiях, вони можуть не бути сильно обiзнаними щодо аналiзу причин i послiдовностi певного процесу, але, маючи поруч досить обiзнаних радникiв, беруть на себе керiвництво, контроль i вiдповiдальнiсть за конкретш дiГ як сво!, так i керованих ними людей. Такими часто бувають полггачш ватажки або розсудливi адмiнiстратори на пiдприемствах тощо.
Ус перелiченi критерiГ соцiальноГ активностi можуть бути притаманни-ми однiй i тiй самiй особистостi, але це, як правило, бувае досить рщко. Часпше кожнiй окремiй особистостi притаманний один iз зазначених рiвнiв. Але у будь-якому разi ефективнiсть сощально! активносп можлива лише за наявносп едностi всiх трьох рiвнiв: поеднання знань, почуттiв та волi.
3. Характер реалiзацiГ цiнностей, iнтересiв, потреб. Тут розкриваються особливостi Гх реалiзацiГ. Показниками рiвня реалiзацiГ виступають характер, масштаби, результати та форми дiяльностi. Тут важливо, як реалiзуються певш iнтереси, потреби: формально чи творчо, якщо творчо, то який рiвень цiеГ творчостi, суперечливо чи лопчно послiдовно, однопланово чи багато-планово тощо. Вщ виконання цих умов залежить результат певно! дiяльностi, на який i спрямована соцiальна актившсть особистосп або !х груп. Для устш-но! дiяльностi i досягнення бажаного результату потрiбне узгоджене поеднан-
ня вах трьох критерпв активности Якщо це правило не виконуеться, то ак-тивнiсть стае неповною, неефективною, неврiвноваженою, що не тшьки не полiпшуе стан суспiльства, а часто призводить до згубних насладив. Там, де в сощальнш активносп переважають емоцп, часто й виникають конфлiктнi ситуаци, як1 у такому випадку розв'язуються зовсiм неналежним чином. Ба-гато нацiональних конфлiктiв мають саме такий характер.
Отже, в механiзмi спонукальних сил сощально! активносл молодi е потреби та штереси. Вони справляють визначальний вплив на мотивацш осо-бистостi.
Аналiз статистичних даних активностi молодi в нашш державi свiдчить про це. Дослщження, проведене органiзацiею «Молод1жна альтернатива» в Киевi серед студентiв вищих навчальних закладiв у 2006-2008 рр. щодо мо-лод1жно! активностi, дозволило зробити таи висновки [4].
Матерiал шдготували за результатами двох хвиль соцюлопчного до-слiдження «Украшська молодь: потенщал полиично! мобшзаци», про-веденого Дослвдницькою групою «Молодiжна альтернатива» у червш — липнi 2006 р. та березш — квiтнi 2008 р. Об'ектом дослщження стали укра-1нщ вiком вiд 16 до 24 рошв. Методичною основою дослщження було все-укранське опитування молодi за загальноукранськими виборами. Загальний обсяг виборчо! сукупностi склав 1866 респондента у першiй хвилi та 2856 - у другш. Одним iз завдань дослiдження стало оцiнювання рiвня полпично! активностi та полпично! учасп украшсько! молодi. Нижче наведено основ-нi результати опитування, що належать до цього завдання. У дослщженш сощально-полггичну активнiсть молодi розглянуто в декшькох параметрах, у тому чи^ й як iнтерес до полиики, декларована полiтична активнiсть, полiтична участь, протестна актившсть i тощо.
1. 1нтерес молодi до полiтики. ^ею чи iншою мiрою iнтерес до подш у полiтичному життi краши декларують близько 40 % опитано! молодi вiком 16-24 роки; не щкавляться полiтикою - 59 % (табл. 1).
Таблиця 1
Чи щкавитесь Ви полггикою?
Показник Липень 2006 р. Березень 2008 р. Жовтень 2008 р.
Молодь 16-24 рокiв
Цжавлюсь 40 40 37
Не щкавлюсь 59 58 62
Не можу вiдповiсти 121
Приблизно таким е сшввщношення тих, хто щкавиться i не цiкавиться полiтикою в суспшьсга в цiлому. Ще два-три роки тому молодь демонстру-вала в опитуваннях бiльш низький рiвень iнтересу до полiтики порiвняно
з уам населениям. Протягом цих рошв частка тих, хто заявляв про свш ште-рес до полиики, знижувалася, а серед молодi цей показник залишався бшьш-менш стабiльним.
Чинниками, що диференцшють штерес до полiтики, е вiк респондента, а також мiсце !х проживання. Чим респонденти молодшi, чим далi проживають ввд Киева та великих iндустрiальних центрiв, тим нижче !х iнтерес до поль тики i вiдповiдно навпаки.
Те, що полпичне життя е фоновою сферою для бшьшо! частини молодi, досить закономiрно, враховуючи, що в цьому вщ головну увагу сконцентро-вано на навчанш i родинi, а також на робота Як бачимо з наведених даних, полiтика, громадська д1яльшсть е прiоритетними, як i минулого року, тiльки для 4 % опитаних (табл. 2).
Таблиця 2
Яш сфери життя людей для Вас найважливiшi?
Основна сфера Липень 2006 р. Березень 2008 р.
Навчання 68 69
Родина, дiти 65 67
Робота, справа 56 57
Кар'ера, просування по службi 27 33
Дозвшля, веселе проведення часу, туризм 18 16
Фiзична культура, спорт 11 13
Релггш 4 5
Полiтика, громадська дшльшсть 3 4
Не можу вдаовюти 3 1
Шчого з перелiчеиого 1 0
2. Политична актившсть i пол1тична участь сучасно! молодо Як опиту-вання, так i реальна практика показують, що политична i громадська активнiсть молодi порiвияно невисока: И значна частина не бере жодно! участi в суспшь-ному i пол1тичному життi.
Помпно зрiс рiвень декларовано! електорально! активносл укра!нсько! молодi - з 23 % у 2006 р. до 35 % у 2008 р.
Навиъ серед рiзноманiтних груп молодi помiтна iстотна диференцiацiя як щодо полиично! активностi, так i щодо тих чи iнших форм. I в цьому разi одним iз головних диференцiюючих чинникiв е вш респондентiв. Особливо це помiтно на рiвнi електорально! активностi: серед респондента iз правом голосу вiком 19-20 рошв у виборах взяли участь 46 %, вшэм 21-22 роки -55 %, а вжом 23-24 роки - 61 %.
У той же час дослвдження показують, що зросла потреба молодi в готов-ностi стати членом будь-яко! полггачно! парти.
Результати дослщження продемонстрували зростання потенщалу пар-тшно! мобшзацп молодi. Тшьки за один рiк частка молодих укра!нщв, якi визначили, що готовi стати членом будь-яко! полггачно! партп чи молод1жно! оргашзаци, збiльшилася з 15 % до 21 % (табл. 3).
Таблиця 3
Чи хотшось Вам стати членом будь-яко!" полггично1 парта чи молод1жно! оргатзацц?
Основний показник Липень 2007 р. Березень 2008 р.
Хотшось 15 21
Не хотшось 76 69
Вже е членом полпично! партл, молодiжноl органiзацil 2 1
Важко вiдповiсти 7 9
На наш погляд, вiдмiчена позитивна динамта прагнення молодi до пар-тшно! участi свiдчить про зростання не политично! активностi, а, скорше, потреб шдготуватися до роботи в тш чи iншiй полiтичнiй система Активнiсть не змiнюeться, а аналiзуeться у прагненнi частини молодi до включення в партiйнi структури, фактично - до бiльш комфортних форм политично! учас-тi. Отже, найбшьшу активнiсть у даному випадку демонструють респондента, яш проживають у маленьких мютах та у селi. Саме для цих категорiй партш-на i громадська стежка е одним iз варiантiв реалiзацi! швидко! стратеги кар'ерного зростання. Сьогоднi активна частина молодi (особливо провшцш-на) розглядае партiйну дiяльнiсть як свого роду «сощальний лiфт» (ранiше можливостi швидкого зростання пропонувала сфера бiзнесу, проте, судячи зi всього, цей канал вертикально! мобшьносп останнiм часом дещо звузився).
1снуе стереотип, вiдповiдно до якого молодь завжди й усюди радикаль-нiша в полiтичному ввдношенш, н1ж представники старших вiкових груп, у тому числi стосовно схильносп до протестних форм участi. Результати до-сл1дження показують, що в цьому питаннi ситуацiя не е однозначною, як це iнодi уявляеться. Порiвняно з населенням у цшому рiвень очiкуваних протестних вистутв молодi у цiй сферi значно нижчий, так само як i безпосеред-ня готовнiсть до учасп в них. I це пов'язано з мотиващею.
Вiдомо, що в механiзмi спонукальних сил молодi до соцiально! актив-ностi мають мюце не тiльки потреби та штереси. Як комплекс особистiсних якостей сощальна активнiсть спираеться й на iншi компоненти свiдомостi: переконання, цiннiснi орiентацi!, цiлi, бажання, прагнення тощо. I тут виникае запитання: чи ва цi компоненти свiдомостi особистостi е рiвнозначними спо-нукальними силами до сощально! активностi?
Складшсть проблеми полягае, на наш погляд, у тому, що у стимулах, спонуканнях, мотивах сощально! активносп мають мiсце домiнуючi стимули, мотиви, на якi треба звертати увагу при формуванш, розвитку сощально! активносп молодi. Бiльш того, складшсть проблеми i в тому, що, як ввдшчае А. Г. Здравомислов, самi мотиви спонукання не залишаються незмiнними. Вони змiнюються услiд за змшами об'ективних умов життя i разом iз розвит-ком сусшльно! свiдомостi [2, с. 51].
А. Леонтьев також розглядае мотиви як спонукальш стимули до сощально! активностi i подiляе !х на:
- проввдш, або смислоутворюючi (щ мотиви е основними у здшсненш людиною певно! дiяльностi, крiм того, вони надають дiяльностi особистого змюту);
- мотиви-стимули - додатковi мотивукта чинники, як1 можуть бути по-зитивними або негативними (винагороди i покарання).
Розподiл функцiй мiж провщними i додатковими мотивами, на думку А. Леонтьева, утворюе систему iерархu мотивiв [5].
Соцiальна активнiсть також може бути мотивована внутрiшньо. У цьому разi належить розрiзияти неспецифiчну i специфiчну мотиваци. Неспецифiч-на мотиващя не пов'язана природним чином iз результатом дiяльностi; у цьому разi мотив i результат дiяльностi не збiгаються. А. Леонтьев у цьому контекст говорив про брак ввдповщносп цiлi i мотиву.
Просощальна дiяльнiсть, керована специфiчною мотивацiек, передбачае те, що принесення користi комусь чи усунення шкоди е автономною метою дiяльностi людини. У цьому випадку можна говорити про власне сощальну мотивацiю.
Висновки. Виходячи з наведеного, можна стверджувати, що сощальну актившсть молодi сл1д розглядати як якосп особистостi, як !! спроможнють до взаемодi! iз соцiальним середовищем. I важливим спонукальним компонентом до сощально! активносп молодих людей е внутршня мотиващя, пов'язана з потребами, штересами, цшностями, мотивами, реалiзацiя яких дозволяе реалiзувати себе, сво! задуми та приносить задоволення. Аксюло-гiчна мотивацiя передбачае наявнiсть в особи почуття обов'язку дiяльностi; залучення до громадсько! дiяльностi, мислиться суб'ектом у категор1ях влас-но! вщповщальносп. При цьому джерелом таких переконань е вiрнiсть цiн-ностям, яш молода людина вважае найбiльш важливими.
Л1ТЕРАТУРА
1. Ануфриев Е. А. Социальная активность личности / Е. А. Ануфриев. - М. : Знание, 1978. - 45 с.
2. Здравомыслов А. Г. Потребности. Интересы. Ценности / А. Г. Здравомыслов. - М. : Политиздат, 1986. - 307 с.
3. Вербець В. Формування та реапзацш духовио-творчого потенциалу / В. Вербець // Соц. психолопя. - 2004. - № 3 (5). - С. 150-162.
4. Жук С. Мотиви громадсько! дшльиоста молодi / С. Жук // Соц. психолопя.
- 2008. - № 1. - С. 76-83.
5. Кривоконь О. Г. Фактори сощального формування особистост (сощальио-фiлософський аспект) : монографш / О. Г. Кривоконь. - Х. : Факт, 2005. - 240 с.
6. Леонтьев А. Потребности, мотивы, эмоции : конспект лекций / А. Леонтьев.
- М. : МГУ, 1971. - 42 с.
7. Лукашевич М. П. Полгшчиа соцiалiзацiя молодо сутшсть i особливють в сучасшй Украш / М. П. Лукашевич, Н. О. Даниленко // Тези IV Мтжнародно! науково-практичио! коифереици, лютий 2006 р. - Х. : Вид-во НАУ, 2006. - С. 155-161.
8. Лящеико Л. Змши соцюкультурного середовища в Укра!ш i значения емоцшио! зрiлостi молодi / Л. Лящеико, I. Ластовчеико. - К. : Рщиа шк., 2003. -С. 31-33.
9. Москвичев С. Мотивация, деятельность и управление / С. Москвичев. - Киев, 2003. - 490 с.
10. Маиуйлов Е. Н. Формирование нравственных потребностей и интересов вузовской молодёжи как фактор повышения её социальной активности : дис. ... каид. филос. иаук : 09.00.01 / Е. Н. Маиуйлов. - Харьков, 1985. - 195 с.
11. Рейковский Я. Экспериментальная психология эмоций : пер. с пол. / Я. Рейковский. - М. : Прогресс, 1979. - 293 с.
12. Чмихун С. Е. Сощальш та психолопчш тдстави дшльиост! суб'екта знания в шформацшному суспшьстт / С. Е. Чмихун // Наук. зап. Харк. ун-ту Повпр. Сил. Сощальна фiлософiя, психолопя. - 2007. - Вип. 2 (28). - С. 125-131.
СОЦИАЛЬНАЯ АКТИВНОСТЬ МОЛОДЕЖИ: К ПРОБЛЕМЕ ПОНИМАНИЯ СУЩНОСТИ
Мануйлов Е. Н
Осуществлен социально-философский анализ сущности социальной активности молодежи. Доказано, что социальная активность - это инициативное и добровольное участие молодежи в различных сферах общественной жизни. Она может проявляться в одинаковой мере как в одной, так и во многих сферах жизнедеятельности общества. Социальная активность молодежи имеет определенную специфику, например угасание политического участия молодежи в жизни общества.
Ключевые слова: гражданская деятельность, гражданская активность, социальная активность, социальная активность молодежи, потребности, интересы, мотивы.
YOUTH SOCIAL ACTIVITY: TOWARDS THE UNDERSTANDING OF ESSENCE
Manuylov E. M.
The article deals with the social and philosophic analysis ofthe essence of youth social activity. Social activity is proved to be the initiative and voluntary participation of young
people in different spheres of social life, and social activity can become apparent in one or several fields of social life equally at that. Youth social activity is characterized by some features, for example by the extinction of youth political participation in the life of society.
Key words: civil activity, social activity, youth social activity, needs, interests, motives.
УДК 130.1
О. Ю. Панфшов, доктор фшософських наук, доцент;
О. О. Савченко, кандидат фшософських наук, доцент
ДУХОВНА КУЛЬТУРА ЯК СКЛАДОВА
ПРОФЕСШНО1 МАЙСТЕРНОСТ1 ПЕДАГОГА
Розглянуто суттсть професшно!майстерностг педагога та духовно! культури як складово! професшно!майстерностг. Розкритороль г мгсце, визначено особливос-тг впливу духовно! культури на творчу дгяльшсть педагога, його креативний потен-щал, новаторство, формування професшних якостей.
Ключовi слова: професшна майстершсть педагога, духовна культура, креативний потенцгал, творчгсть.
Постановка проблеми. Праця педагога без перебшьшення е одним iз найскладшших та найвщповшальшших рiзновидiв людсько! д1яльносп. Вона вимагае вщ нього не лише досконалого володшня тим чи шшим предметом, а й, що очевидно, е основою вщповщних умшь та здiбностей, яш б дозволили донести до молодi разом iз знаннями необхшний для повнощнного життя накопичений людством протягом тисячолгть культурний досвш. Ц вмшня та навички прийнято зазвичай визначати поняттям «професшна майстершсть педагога», або «педагопчна майстершсть», яке мае достатньо тривалу гсторгю свого розвитку та осмислення.
Як надзвичайно важливу проблему майстернiсть педагога розглядали ще античнi мислител1 - Сократ, Арютотель, Платон, Цицерон та ш. Видатнi представники Античностi залишили сучаснiй педагогiцi цiнний спадок, од-нiею з найважливiших складових якого е гумашзм. Сьогоднi як школи школi потрiбен гуманiстичний фундамент. I першорядне завдання освiтян - повер-нути в навчально-виховний процес «зерно» народно! i класично! педагогiки, !! гуманiстичну спрямованiсть, посилити духовну складову педагогiчно! дь яльностi [1].
Анализ наукових джерел / публжацш з дано! теми свщчить, що проблема духовно! культури в науково-педагопчнш д1яльносп, незважаючи на достатньо
12
© Панфшов О. Ю., Савченко О. О., 2010
