CC BY
32
УДК 330.342 Проф. Г.1. Башнянин1, д-р екон. наук; здобув. Л.Я. Гончарук1, канд. екон. наук; доц. 1.В. Михайляк2, канд. екон. наук
СОЦ1АЛ1ЗАЦ1ЙНА ЕФЕКТИВН1СТЬ ЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМ ЗА УМОВ ПОСИЛЕННЯ ГЛОБАЛ1ЗАЦ1ЙНИХ ПРОЦЕС1В
Виявлено характер i типи впливу сощ^заци та сощальнсй псштики на еконо-мiчний розвиток i вiдповiдно до цього видшено три соцiалiзацiйнi ефекти i вщповщ-ш типи соцiалiзацiйноl еконс^чнсй ефективност^ позитивна, нейтральна i негативна соцiалiзацiйна економiчна ефективнiсть. Наголошено, що в рiзних економiчних системах величина соцiалiзацiйного ефекту може бути рiзною, вiдповiдно в межах кожного типу сощатзацшно! с^н^чнсй ефективностi видшено конкретш типи соцiалi-зацшнсй ефективност^
Ключовi слова: соцiалiзацiя, соцiальнi результати, позитивна, нейтральна i негативна сощатзацшна економiчна ефективнiсть, еластичнiсть.
Постановка проблеми. Процеси, що вщбуваються в сучасному глобальному середовищ1, характеризуются високим динам1змом. Наявш тен-денцп св1тового сощально-економ1чного розвитку зумовлюють виникнення р1зномаштних суперечностей як м1ж державами, так i в окремих економ1чних системах, що ускладнюе процеси економ1чного розвитку i зростання р1вня життя. Проте загальною характеристикою як розвинених, так i перехщних економ1чних систем в останш десятир1ччя е глобальна трансформащя вс1х суспшьних вщносин, що виявляеться у посиленш сощально1 спрямованосп економ1чного розвитку.
Сощал1защя за вщповщних умов - це один ¡з найважливших шлях1в тдвищення р1вня штегрально! (загально!) ефективносп функцюнування еко-ном1чних систем. Розвиток процеав сощал1зацп економ1чних систем створюе вщповщш умови як для найповшшого задоволення сощально-матер1альних потреб члешв колектив1в, так i для подальшого прискореного економ1чного розвитку.
Анал1з останн1х досл1джень та публ1кац1й. Сощал1защю та сощаль-ну полггику як процес посилення сощально! спрямованосп економ1чного розвитку дослщжують в економ1чнш л1тератур1 впродовж усього перюду ста-новлення та розвитку економ1чно! теорп (пол1тично! економп) як науки. Обу-мовлюеться це тим, що який би юторичний пром1жок становлення чи розвитку економ1чно! системи ми не брали, а в центр! завжди е людина, яка висту -пае не лише основним економ1чним ресурсом, а е основною метою i основ-ним сощальним результатом економ1чно! д1яльносп. Однак сощал1защю та сощальну полггику здебшьшого анал1зували в економ1чнш л1тератур1 з пози-цш li впливу на так зваш сощальш результати функцюнування та розвитку тих чи шших економ1чних систем, тобто на людину як основний сощальний результат будь-яко1 господарсько1 д1яльносп [10-12; 14, 15]. "Сощал1защя економжи, - зауважуе I.A. Луценко, - е законом1рним процесом еволюцп суспшьного розвитку, який передбачае радикальне полшшення якосп та ¡с-тотне тдвищення р1вня життя населення, що охоплюе надзвичайно широкий спектр сощально-економ1чних явищ" [13, с. 8-9].
1 Льв1вська КА;
2 Льв1вський НУ ¡м. 1вана Франка
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
У нашому дослiдженнi здiйснюeться спроба змiстити центр уваги в дослщженш процесiв сощально! полiтики та соцiалiзацп економiчних систем на вивчення !х впливу на власне економiчнi результати економiчноl (зокрема виробничо!) дiяльностi, тобто на змшу рiвня такого результуючого параметра будь-яко! господарсько! дiяльностi, як економiчна ефективнють. Актуаль-нiсть такого дослiдження зумовлюеться глобалiзацiйними економiчними про-цесами та поглибленням взаемозалежност нацiональних економiк у сучасно-му свiтi. У науковш вiтчизнянiй i в зарубiжнiй економiчнiй лiтературi понят -тя "соцiалiзацiйноl еластичносп" економiчноl ефективностi функцiонування певних економiчних систем практично не дослiджено. Фактично, цю важливу наукову проблему розглянуто тiльки в наукових працях львiвських науков-цiв - Г.1. Башнянин [1-8], Л.Я. Гончарук [4, 9], Г.С. Третяк [1, 2, 5, 7], Ю.1. Турянський [3], М.С. Хом'як [1, 2, 7], Р.П. Шевчик [5].
Методика дослвдження. Метою науково! роботи е дослщження сощ-алiзацiйноl еластичностi економiчноl ефективностi функцюнування еконо-мiчних систем та виокремлення !х типiв та видiв.
Результати дослщження. Особливiстю нашого дослiдження е те, що, по-перше, дослiджуемо вплив процешв соцiалiзацil на абстрактнi (сильно абстраговаш, без видiлення певних внутршньосистемних або внутршньога-лузевих ознак) економiчнi системи, а не на певш конкретнi фiрми конкретних галузей нацюнально! мiкроекономiчноl системи. По-друге, аналiз впливу процешв соцiалiзацil на ефективнiсть функцюнування певних абстрактних економiчних систем проводимо з позицш суто метрологiчних (кшьюсних, економетричних), тобто перед нами сто!ть завдання не лише виявити характер цього впливу (позитивний, нейтральний чи негативний), але i його сту-пiнь (силу, iнтенсивнiсть). Ця обставина перетворюе це дослщження не лише в суто теоретичне, полiтико-економiчне, таке, що веде нас шляхом формуван-ня основ чи деяких елеменпв загально! економiчноl теорп (як загально! теорп економiчних систем), але й у метролопчне, тобто таке, внаслщок якого ми робимо певш кроки на шляху до становлення та розвитку тако! специфiчноl науки, яка одночасно виступае як роздш загально! економiчноl теорп (поль тично! економп), як загальна економiчна метролопя. Втiм зазначимо, що i метролопчний аналiз процесiв соцiалiзацil проводимо на щеолопчному чи, iнакше, методологiчному рiвнi; для нас важливiшим е виявити тип кшьюсно-го зв'язку мiж дослiджуваними параметрами (iнтенсивнiстю розвитку проце-сiв соцiалiзацil i економiчною ефективнютю функцiонування певних госпо-дарських систем), а не конкретний рiвень цього зв'язку. Тобто ми тут не ви-ходимо за межi формування деяких елементiв загально! економiчноl метрологи. Методологiчною основою нашого дослщження е здебшьшого вiдомi роботи одного з авторiв ще! статп - проф. Г.1. Башнянина.
Формування та змша рiвня економiчноl ефективносл функцiонування господарських систем вiдбуваеться тд впливом системи факторiв, серед яких - фактори еколопчного, технологiчного, власне економiчного, сощаль-ного, соцiально-духовного, полггичного та iншого порядку. Внаслiдок сукуп-но! ди цих факторiв формуеться той чи iнший рiвень економiчноl ефективнос-
т функцюнування певних економiчних систем. Функцiональну залежнють мiж зазначеними вище факторами i рiвнем та динамiкою економiчноl ефек-тивностi функцiонування певних систем зображають загальною формулою (чи функцiею) економiчноl ефективностi. Цю формулу можна розкласти на частковi формули, серед яких важливе мiсце посiдае соцiалiзацiйна ефектив-нiсть. Вона вiдображае вплив процеив соцiалiзацil на економiчну ефектив-шсть функцiонування певних господарських систем. Рiвень соцiалiзацiйноl ефективностi визначаеться спiввiдношенням мiж приростними (диференщаль-ними) величинами економiчноl ефективностi та приростними (диференщаль-ними) величинами змши iнтенсивностi розвитку соцiалiзацiйних процесiв.
Соцiалiзацiйна еластичнiсть економiчноl ефективност функцюнуван-ня економiчних систем свщчить про те, як змiнюеться значения економiчноl ефективностi функцiонування економiчних систем за умови змши (найменшш чи значнш, це не принципово для розумшня природи i сутi цього поняття) ш-тенсивностi розвитку соцiалiзацiйних процесiв. 1накше, соцiалiзацiйна ефек-тившсть функцiонування економiчних систем вiдображае чутливють (ступiнь чутливостi) економiчноl ефективностi, а через не! i економiчних систем зага-лом до змiни, такого параметра !! формування та змши, як соцiалiзацiя.
Звичайно, соцiалiзацiйна еластичнють економiчних систем буде рiз-ною у рiзних економiчних системах. Одш системи можуть бути чутливiшi до змши штенсивносп соцiалiзацil, iншi - менш чутливi, а деякi з них взагалi можуть нiяк не реагувати на змiну такого важливого параметра функцюну-вання економiчних систем, як соцiалiзацiя. Основне завдання наукового ана-лiзу (особливо полiтико-економiчного характеру, а ще бiльше - метролопч-ного характеру) саме i полягае в тому, щоб, по-перше, виявити тип чи природу ще! соцiалiзацiйноl еластичностi економiчноl ефективностi та, по-друге, конкретне значення цього параметра. Це друге завдання може бути виршене лише на пiдставi опрацювання значного масиву емшричних даних i може бути практично реалiзоване лише за умови попереднього виршення першого завдання (спочатку потрiбно виявити тип чи природу зв'язку мiж зазначеними параметрами - соцiалiзацiею i економiчною ефективнiстю - i лише пiсля того виникае принципова можливють перейти до виявлення конкретного характеру цього зв'язку i побудови вщповщного економiчного графiка й еконо-мiчноl функцil).
Процедуру переходу вщ вивчення характеру зв'язку мiж зазначеними параметрами до виявлення конкретного значення цього зв'язку i побудови вщповщно! економiчноl функцil (!! можна так i позначити як функщю соцi-алiзацiйноl економiчноl ефективностi) варто проводити не в загальнш еконо-мiчнiй теорil чи загальнiй економiчнiй метролог1!, а в спецiальних (приклад-них) економiчних науках, таких як, наприклад, спецiальна економiчна метро-лопя (як !! прийнято частiше позначати в сучаснш економiчнiй лiтературi -економетрiя чи економетрика). У цьому дослiдженнi ми не ставимо перед собою мети дшти до визначення конкретного характеру функцп соцiалiзацiйноl економiчноl ефективностi. Вирiшення тако! проблеми вивело би наше досль дження за межi проблематики загально! економiчноl теорil (полiтичноl еко-номil) чи загально! економiчноl метролог1!.
Нащомальмий лкотехшчний унiверситет Укршми
Соцiалiзацiя по^зному (позитивно, нейтрально i негативно) впливае на рiвень i динамiку економiчноl ефективностi функцiонування економiчних систем, вщповщно ми видiляемо три типи соцiалiзацшноi ефективностi еко-номiчних систем (рис.). Позитивна соцiалiзацiйна ефективнiсть форму еться тод^ коли посилення рiвня iнтенсивностi сощалiзацп економiчних систем супроводжуеться пiдвищенням (бшьш-менш значним) рiвня економiчноi ефективностi 1х функцiонування. Таку соцiалiзацiйну економiчну ефектив-нiсть можна також позначити як позитивну, оскшьки за 11 умов прирют одного i прирют iншого (зазначених вище) параметрiв мае позитивне (додатне) значення за умови вщповщного позитивного (бшьшого за нуль) значення ко-ефiцiента сощалiзацшноi еластичност економiчноl ефективностi функцюну-вання певних економiчних систем:
Рис. Типи сощалЬацшноХ ефективностi функщонування економiчних систем
Чутливють економiчних систем до змши рiвня iнтенсивностi розвитку соцiалiзацiйних процесiв е рiзною за рiзних мсоцiалiзацiйних коридорiвм. На наш погляд, у дуже довгому мкоридорiм часу вплив соцiалiзацil на рiвень i ди-намiку рiвня економiчноl ефективност функцiонування певних економiчних систем також "тдкоряеться" ди закону спадно! вщдач^ коли за певного значення рiвня соцiалiзацil подальше И розширення в дедалi меншiй пропорци впливатиме на загальний рiвень економiчноl ефективност функцiонування певних систем i, нарешт^ за дуже вагомого И значення позитивний вплив змь нюеться на негативний. Разом iз тим, у рiзних за характером економiчних системах величина цього позитивного соцiалiзацiйного ефекту може бути рiзною, що дае нам шдстави видiлити три види позитивно! соцiалiзацiйноl економiчноl ефективностi:
1) квазшозитивна сощал1зацшна ефективтсть, за яко! значне посилення ш-тенсивност сощатзаци супроводжуеться незначним тдвищенням р1вня економ1чно! ефективност! За таких економ1чних умов { за таких еконо-
м1чних систем коефщент сощал1зацшно! еластичност економ1чно! ефективност бшьший за нуль, але менший за одиницю, тобто: Ке_=0<йЕг: dS<1;
2) пом1рна позитивна сощал1зацшна ефектившсть, у межах яко! посилення штенсивносп сощал1зацп на певну величину супроводжуеться пропор-цшним (або майже пропорцшним) тдвищенням р1вня економ1чно! ефек-тивноста. У тих економ1чних системах, в яких формуеться пом1рна позитивна сощал1зацшна ефектившсть (пом1рний позитивний сощал1за-цшний ефект), коефщент сощал1зацшно! еластичност економ1чно! ефективност дор1внюе або приблизно дор1внюе одинищ:
Ке.ц=йЕ : <Е= 1;
3) гшерпозитивна сощал1зацшна ефектившсть, за яко! незначне посилення штенсивносп сощал1зацп супроводжуеться значним зростанням р1вня економ1чно! ефективност функцюнування певних економ1чних систем. Економ1чш системи з гшерпозитивною сощал1зацшною ефектившстю дуже чутлив1 до змши р1вня штенсивност розвитку сощал1зацшних про-цешв [ в них коефщент сощал1зацшно! еластичност економ1чно! ефек-тивност бшьший за одиницю:
Ке_=йЕе: йS>1.
В економiчних системах iз квазшозитивною соцiалiзацiйною ефектив-нiстю соцiалiзацiйний ефект е квазшозитивний, а це означае, що соцiалiзацiя мае позитивну економiчну вiддачу, але ще не досить значну. За таких систем економiчно вигiдно розширювати i посилювати практику сощатзацп еконо-мiчноl дiяльностi. Економiчнi системи з помiрним соцiалiзацiйним ефектом ефективн^ (з позицiй впливу процешв соцiалiзацil на економiчну ефектившсть !х функцiонування), нiж системи з квазшозитивним соцiалiзацiйним ефектом, вони значно чутлив^ до змiни iнтенсивностi розвитку сощатза-цiйних процесiв. В економiчних системах з гiперпозитивною соцiалiзацiйною економiчною ефективнiстю формуеться гiперпозитивний соцiалiзацiйний ефект, який значно перевищуе квазiпозитивний i власне позитивний сощаль зацiйний ефекти. Зауважимо, що бшьш-менш позитивно реагують на розви-ток соцiалiзацiйних процешв тiею чи iншою мiрою штелектуатзоваш еконо-мiчнi системи.
У деяких системах за деяких економiчних умов може формуватися i так звана нейтральна соцiалiзацiйна ефективнiсть, за умов яко! посилення ш-тенсивностi розвитку соцiалiзацiйних процесiв не супроводжуеться тдви-щенням рiвня економiчноl ефективностi функцюнування економiчних систем, тобто вщповщний коефiцiент соцiалiзацiйноl еластичностi економiчноl ефективносп дорiвнюе нулю (або майже дорiвнюе нулю):
Ке_=йЕ: йS=0.
В економiчних системах iз нейтральним типом соцiалiзацiйноl ефек-тивностi розширення практики соцiалiзацil в економiчному планi безрезуль-татне, воно не сприяе тдвищенню рiвня економiчноl ефективностi !х функщ-онування, а отже, можна вважати, що в них формуеться нульовий соцiалiза-цiйний ефект (Е=0). Соцiалiзувати таку систему немае жодно! потреби. Як-
Нацюмальмий л1сотехм1чмий ум1верситет УкраУми
що, звичайно, не розглядати власне соцiальний бш справи, оскiльки в цiй економiчнiй ситуаци соцiалiзацiя мае нульову економiчну ефективнiсть, то вона безрезультатна в суто економiчному планi. Зi суто сощальних позицiй, соцiалiзацiя в таких умовах чи системах може сприяти тдвищенню рiвня со-щально! забезпеченосп членiв певного колективу, тобто вона мае певну сощ-альну ефективтсть i здатна 11 пiдвищувати. Тому на перший план тд час розв'язання проблеми, чи варто продовжувати соцiалiзацiю за умов, коли И економiчний соцiалiзацiйний ефект нульовий, треба брати до уваги i сощаль-ний бiк справи, i те, чи сприяе вона тдвищенню рiвня сощально! ефектив-ностi функцiонування певних господарських систем. Однак наше дослщжен-ня суто економiчне i ми розглядаемо в ньому вплив сощалiзацп лише на власне економiчну ефективнiсть функцiонування певних систем, а тому сощаль-ний бiк справи ми не братимемо до уваги. Хоча з певних позицш це варто ро-бити i в економiчному дослiдженнi, оскiльки економiчнi ефекти сощалiзацп реалiзовуються чи матерiалiзуються опосередковано, не лише через певний лаг часу, а й через попередне тдвищення рiвня сощально! ефективностi функщонування економiчних систем. 1ншими словами, ми зможемо бшьше виго-товляти не лише завдяки високо! продуктивносп, а й полiпшенню сощально-го життя. Соцiалiзацiю, потрiбно розглядати передушм як своерiдну сощаль-ну силу, i лише опосередковано та лише через останню вона певною мiрою стае продуктивною (тобто економiчною) силою.
У дослщжент сощалiзацп як продуктивно! (а не лише споживчо!) си-ли важливо приймати до уваги юнування значного лагу часу мiж 11 проведен-ням i економiчними ефектами. Економiчнi ефекти сощалiзацп значно вщда-ленiшi в часi вщ перiоду 11 (сощалiзацп) проведення, тж 11 соцiальнi ефекти. Соцiальнi ефекти сощалiзацп досить легко помiчаються вшма без особливих труднощiв (чим бшьше витратили кошпв на соцiальнi потреби, тим краще ми в загальному житимемо в певний вщносно короткий промiжок часу). Однак економiчнi ефекти або зовшм не помiчаються (не завжди бачиться певний зв'язок мiж полшшенням рiвня життя i продуктивтстю працi та станом нащ-онально! економжи загалом, хоча очевидним е факт, що чим заможшше жи-вуть люди, тим продуктивнiше вони здатт за вiдповiдних умов працювати), або помiчаються лише в !х деякiй частинi, а найшвидше - лише поточт (найближчi) економiчнi ефекти. Що ж стосуеться в^алених i особливо гi-первiддалених економiчних ефекпв соцiалiзацil, то не лише практика госпо-дарювання, а часто й економiчна теорiя 1х не помiчае i практично виходить iз неправильно! передумови про 1х повну вщсуттсть. Однак саме вiддаленi й особливо гшерв^алет економiчнi ефекти найзначнiшi й натстоттше впли-вають на економiчну результативнiсть функцiонування як окремих систем, так i економiки загалом. Бшьш-менш позитивно реагують на розвиток сощ-алiзацiйних процесiв iнтелектуалiзованi економiчнi системи.
Ми видшяемо три види нейтрально! соцiалiзацiйноl ефективностi: 1) г1попозитивна нейтральна сощал1зацшна ефективн1сть, за яко! будь-яке значне посилення штенсивноста соц1ал1зацй супроводжуеться дуже нез-начним зростанням р1вня економ1чно! ефективност1;
2) нульова нейтральна сощал1зацшна ефектившсть, за умов яко! будь-яке значне посилення штенсивност соц1ал1зацИ шяк не змшюе р1вень еконо-м1чно! ефективноста, тобто реакщя економ1чно! системи на посилення ш-тенсивност розвитку соц1ал1зац1йних процешв е нульова, а вщповщний коефщент сощал1зацшно! еластичност економ1чно! ефективност - та-кий самий;
3) гшонегативна нейтральна соц1ал1зац1йна ефектившсть, яка формуеться за умов, коли будь-яке значне посилення штенсивност сощал1зацп суп-роводжуеться дуже незначним зниженням р1вня економ1чно! ефектив-носп.
У короткотривалому ринковому перiодi, який досить короткий, щоб прийнятi витрати соцiалiзацп (не доотриманий продукт, який формуеться внаслщок виникнення соцiальних витокiв з економiчних витрат) були в повно-му обсязi "перекритi" соцiалiзацiйним ефектом, через що загальний рiвень еко-номiчноl ефективностi починае знижуватися. Це означае, що певна економiчна система вже негативно реагуе на посилення розвитку соцiалiзацiйних проце-сiв. У такш економiчнiй ситуацil формуеться третш тип соцiалiзацiйноl ефек-тивностi, який ми в цш роботi позначили як негативна соцiалiзацiйна ефектив-нють (i вiдповiдний соцiалiзацiйний ефект). За умов негативно! соцiалiзацiйноl ефективностi будь-яке значне чи незначне посилення розвитку соцiалiзацiйних процешв супроводжуеться зниженням рiвня економiчноl ефективностi функцi-онування вщповщних господарських систем. Тобто, iнакше, певна економiчна система (а точнiше, економiчна ефективнiсть !! функцiонування як результу-ючий параметр !! дiяльностi) негативно реагуе на зм^ (посилення) рiвня розвитку (чи iнтенсивностi) соцiалiзацiйних процесiв. Ця негативна реакцiя зна-ходить свое кiлькiсне вiдображення у негативны соцiалiзацiйнiй еластичностi цiеl системи, тобто вщповщний коефiцiент е менший за нуль:
Ке.=йЕе: йS<0.
Залежно вiд ступеня впливу негативно! соцiалiзацil на економiчну ефективнiсть, функцiонування господарських систем можна умовно подшити на три види негативно! соцiалiзацiйноl ефективносп:
1. Квазiнегативна або незначно негативна соцiалiзацiйна ефективнiсть, коли значне посилення штенсивноста соцiалiзацil супроводжуеться незначним зниженням рiвня економiчноl ефективноста. Такий квазiнегативний вплив на економiчну дiяльнiсть соцiалiзацiя мае за двох основних умов. По-перше, коли перюд функцiонування певно! економiчноl системи не просто короткий, а дуже короткий, або, шакше, гшеркороткий. У цьому ринковому iнтервалi часу прийнятi витрати ввд соцiалiзацil вже проявля-ються i формуеться певний не доотриманий економiчний результат, а со-цiалiзацiйний ефект - нульовий або точшше такий, що не зростае (ста-бiльний, незмiнний, на певному i фiксованому рiвнi).
2. Власне негативна соцiалiзацiйна ефективнiсть, коли посилення штенсив-ностi соцiалiзацil супроводжуеться пропорцiйним зниженням рiвня еко-номiчноl ефективностi.
3. Гшернегативна соцiалiзацiйна ефективнiсть - незначне посилення штен-сивностi соцiалiзацil супроводжуеться значним зниженням рiвня еконо-мiчноl ефективностi.
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет Украши
Загалом стутнь негативноï реакцiï економiчних систем на штенсив-нють розвитку соцiалiзацiйних процешв залежить вiд типу економiчних систем: immeK^i30Bam системи сильнiше реагують, анiж традицiйнi системи.
Висновки. Вплив соцiaлiзaцiï та соцiaльноï полiтики на економiчний розвиток може бути, принаймш, потрiйним: по-перше - позитивним, по-дру-ге - нейтральним, по-трете - негативним. Вщповщно до цього видшяють три типи соцiaлiзaцiйноï ефективностi: позитивну, нейтральну i негативну (а також i три типи соцiaлiзaцiйних ефектiв). Позитивним вiн е в тому випадку, коли перiод функцюнування (i теоретичного aнaлiзу) певноï системи дос-татньо тривалий для того, щоб прийнятi витрати вiд соцiaлiзaцiï (не доотри-маний продукт, послуги чи вигода, яка формуеться внаслщок виникнення со-цiaльних витокiв iз зaгaльноï величини економiчних витрат) були меншими вiд сформованого соцiaлiзaцiйного ефекту (останнш перевищуе першi на пев-ну величину, внaслiдок чого загальний рiвень економiчноï ефективностi зрос-тае, а система, як зазначають економюти, позитивно реагуе на посилення ш-тенсивностi розвитку соцiaлiзaцiйних процесiв). Соцiaлiзaцiя i соцiaльнa по-лiтикa е нейтральною до змши рiвня економiчноï ефективностi функцюну-вання певних господарських систем у такому ринковому перiодi часу, який е достaтнiм для того, щоб прийняп витрати соцiaлiзaцiï зрiвновaжилися зi со-цiaлiзaцiйним ефектом, але ще недостaтнiм для того, щоб останнш переви-щив першь Таким ринковим перiодом е власне довготривалий ринковий пе-рiод. I, нарешп, економiчнa система того чи шшого типу негативно реагуе на посилення штенсивносп розвитку соцiaлiзaцiйних процешв у так званому ко-роткотривалому ринковому перiодi, який е надто коротким для того, щоб прийняп витрати соцiaлiзaцiï були повною мiрою нейтрaлiзовaними (зрiвно-важеними) сформованим, унаслщок розвитку соцiaлiзaцiйних процесiв, сощ-aлiзaцiйним ефектом. Ступiнь цiеï негaтивноï реакцп (чутливостi, еластич-ностi) економiчних систем на посилення розвитку соцiaлiзaцiйних процешв залежить також вiд типу систем.
Л1тература
1. Башнянин Г.1. Дерегуляцшна еластичшсть економ1чних систем: поняття, загальна формула, типи i види / Г.1. Башнянин, Г.С. Третяк, М.С. Хом'як // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2010. - Вип. 20.11. - С. 81-90.
2. Башнянин Г.1. Дерегуляцшна еластичшсть ринкових економ1чних систем: вплив кон-центраци i моножшзаци / Г.1. Башнянин, М.С. Хом'як, Г.С. Третяк // Економжа: проблеми те-ори i практики : зб. наук. праць. - Дншропетровськ : Вид-во Дншропетровського ДНУ. -2010. - Вип. 262, т. XII. - С. 2995-3003.
3. Башнянин Г.1. Ефективтсть каппашзаци i л1берал1заци економ1чних систем в умовах ринково!' транзици: методолопчш проблеми метролопчного анал1зу / Г.1. Башнянин, Ю.1. Ту-рянський. - Льв1в : Вид-во ЛКА, 2008. - 480 с.
4. Башнянин Г.1. Ефективтсть сощал1заци економ1чних систем: методолопчш проблеми метролопчного анал1зу / Г.1. Башнянин, Л.Я. Гончарук. - Льв1в : Вид-во "Новий Свгг-2000", 2010. - 240 с.
5. Башнянин Г.1. Ефективтсть макроеконом1чно1 дерегуляци в довготривалому ринковому перюд1 / Г.1. Башнянин, Г.С. Третяк, Р.П. Шевчик // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.13. - С. 154-160.
6. Башнянин Г.1. Ефективнiсть соцiалiзацil економiчних систем: методолопчщ пробле-ми метрологiчного аналiзу / Г.1. Башнянин, Л.Я. Гончарук. - Львiв : Вид-во "Новий Свгг-2000", 2010. - 240 с.
7. Башнянин Г.1. Номшальна i реальна ефективнiсть дерегуляцп макроекож^чних систем / Г.1. Башнянин, Г.С. Третяк, М.С. Хом'як // Научные исследования и их практическое применение : матер. Междунар. науч.-практ. конф. - Т. 14: Экономика. - Одесса : Изд-во "Черноморье", 2011. - С. 75-77.
8. Bashnyanyn G.I. Methological economic systems: introduction info the general theory and methodology of formation of economic parameters. - Lviv : Publishing house of Lviv Commercial Academy, 2012. - 1152 pp.
9. Гончарук Л.Я. Ефектившсть сощально! полггики в умовах ринкових перетворень: проблеми сощашзацп екож^чного розвитку : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук. - Львiв : Вид-во 1РД НАН Укра!ни, 2001. - 16 с.
10. Гришин В.О. Сощашзащя економжи Укра!ни: теорiя, методологiя, перспективи : монографiя / В.О. Гришкiв. - Донецьк : Вид-во "Пороги", 2005. - 498 с.
11. Гринчук Н. Сутшсть поняття "сощашзащя економiки" / Н. Гринчук // Управлiння су-часним мютом. - 2003. - № 7-9. - С. 17-23.
12. Зайцев Ю.К. Сощашзащя економiки Укра!ни та системна трансформащя сусшль-ства: методолопя i практика : монографiя / Ю.К. Зайцев. - К. : Вид-во КНЕУ, 2002. - 188 с.
13. Луценко 1.А. Соцiалiзацiя економжи як мехащзм розвитку сусшльства / 1.А. Луценко // Економжа та шдприемництво : зб. наук. праць молодих учених та асшранпв. - К. : Вид-во КНЕУ. - 2009. - Вип. 23. - С. 3-9.
14. Салюта Ю.М. Соцiалiзацiя економжи: об'ективна необхщщсть та основнi напрями в Укра1щ : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.01.01 - "Екож^ч-на теорiя" / Ю.М. Салюта; КНЕУ iм. В. Гетьмана. - К., 2004. - 19 с.
15. Федулова Н.1. Соцiальний аспект технолопчного розвитку економiки: особливостi та виклики для Укра!ни / Н.1. Федулова // Сощальна економiка : наук. журнал. - 2009. - № 1. -С. 165-180.
Башнянин Г.И., Гончарук Л.Я., Михайляк И.В. Социализационная эффективность экономических систем в условиях усиления глобализа-ционных процессов
Проявлен характер и типы влияния социализации и социальной политики на экономическое развитие и соответственно выделены три социализационные эффекты и соответствующие типы социализационной экономической эффективности: положительная, нейтральная и отрицательная социализационная экономическая эффективность. Отмечено, что в разных экономических системах величина социализаци-онного эффекта может быть разной, соответственно в пределах каждого типа соци-ализационной экономической эффективности выделены конкретные типы социали-зационной эффективности.
Ключевые слова: социализация, социальные результаты, положительная, нейтральная и отрицательная социализационная экономическая эффективность, эластичность.
Bashnyanin G.I., GoncharukL.Yа., MykhaylyakI.V. Socialization efficiency of the economic systems in the conditions of strengthening of processes of globalization.
Nature and types of socialization and social policy on economic development and accordingly allocated three socializing effects and appropriate types of socialization of economic efficiency: positive, neutral and negative socialization economic efficiency. It is noted that in the different economic systems value socialization effect can be different, respectively, in the types of economic socialization efficiency specific types social efficiency are allocated.
Keywords: socialization, social results, positive, neutral and negative socialization efficiency, elasticity.
