CC BY
32
УДК 330.342
складов! рег1онально1 соц1о-еколого-економ1чнот системи в умовах
сталого розвитку
© 2014 ГРИГОРУК п. м., ФЕДОРОВА Т. Ю.
УДК 330.342
Григорук П. М., Федорова Т. Ю. Складовi регiональноi' соцiо-еколого-економiчноi системи в умовах сталого розвитку
Метою дано! cmammi е визначення основних складових регюнальноi соцю-еколого-економ1чно! системи (СЕЕС) i можливостi ix взаемодИ в умовах сталого розвитку, адже сталий розвиток СЕЕС розглядаеться як стшюсть кожноiз тдсистем i системи в цлому, а в широкому сена - це дина-мiчне функцонування вас!системи, включаючи ус види стшкости Для забезпечення переходу на шлях сталого екологоор'кнтованого розвитку особливу увагу необxiдно звернуту на формування головних принципових схем i меxанiзмiв, оскльки саме в данй системi визначаються особли-вост'> природних, со^альних i господарських умов функцюнування регону. Комплексне виршення проблем еколого-економ'нного та соц'юльного розвитку регшшв - це, безумовно, актуальне завдання сучасност1 Сустльство, яке безпосередньо впливае на стан навколишнього середовища, експлуатуючи природно-ресурсний потен^ал планети, визначае р'вень здоров'я, забезпеченостi необxiдними продуктами харчування, депопу-ляци населення, тобто все те, що формуе р'вень життя сустльства на цй територи в даний момент i впливае на майбутн покол'шня. У свою чергу, р'вень життя населення багато в чому визначае екологiчну ситуацю. Можливсть функцонування СЕЕС на регональному р'вш повинна базуватися на: виявленш специфiчниx особливостей рег'тшв; визначенш рiвня розвитку продуктивних сил i виробничих стосунюв; визначенш в'д-пов'дностi наявного правового базису для здшснення сталого розвитку в регтш. Ключов'! слова: соцiо-еколого-економiчна система, стйксть, сталий розвиток, регональна полтика. Ббл.: 9.
Григорук Павло Михайлович - доктор економ'мних наук, доцент, зав'дувач кафедри автоматизованих систем iмоделювання в економц, Хмель-ницький нацональний ушверситет (вул. 1нститутська, 11, Хмельницький, 29016, Украна) E-mail: [email protected]
Федорова Тетяна ЮрП'вна - астрантка, кафедра автоматизованих систем i моделювання в економц, Хмельницький нацональний утверситет (вул. 1нститутська, 11, Хмельницький, 29016, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 330.342
Григорук П. М., Федорова Т. Ю. Составляющие региональной социо-
эколого-экономической системы в условиях устойчивого развития
Целью данной статьи является определение основных составляющих региональной социо-эколого-экономической системы (СЭЭС) и возможности их взаимодействия в условиях устойчивого развития, ведь устойчивое развитие социо-эколого-экономической системы рассматривается как стойкость каждой из подсистем и системы в целом, а в широком смысле - это динамическое функционирование всей системы, включая все виды стойкости. Для обеспечения перехода на путь постоянного экологоориентированного развития особое внимание необходимо обратить на формирование главных принципиальных схем и механизмов СЭЭС, поскольку именно в данной системе определяются особенности природных, социальных и хозяйственных условий функционирования региона. Определяя результатами своей деятельности состояние природной окружающей среды, эксплуатируя природно-ресурсный потенциал территории, общество определяет уровень здоровья, обеспеченности необходимыми продуктами питания, депопуляции населения, то есть все то, что формирует уровень жизни общества на этой территории. В свою очередь, уровень жизни населения во многом определяет экологическую ситуацию. Возможность функционирования СЭЭС на региональном уровне должна базироваться на: выявлении специфических особенностей регионов; определении уровня развития производительных сил и производственных отношений; определении соответствия имеющегося правового базиса для осуществления устойчивого развития в регионе. Ключевые слова: социо-эколого-экономическая система, стойкость, устойчивое развитие, региональная политика. Библ.: 9.
Григорук Павел Михайлович - доктор экономических наук, доцент, заведующий кафедрой автоматизированных систем и моделирования в экономике, Хмельницкий национальный университет (ул. Институтская, 11, Хмельницкий, 29016, Украина) E-mail: [email protected]
Федорова Татьяна Юрьевна - аспирантка, кафедра автоматизированных систем и моделирования в экономике, Хмельницкий национальный университет (ул. Институтская, 11, Хмельницкий, 29016, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 330.342
Grygoruk P. M., Fedorova T. J. Components of the Regional Socio-Ecological-Economic System in the Context of Sustainable Development
The article is aimed to identify the main components of the regional socio-ecological-economic system (SEES) and chances of their interaction in the context of sustainable development, thus sustainable development of a socio-ecological-economic system is seen as stability of each of the subsystems and the system as a whole, and in a broad sense is meant the dynamic functioning of the entire system, including all kinds of stability. To ensure the transition towards permanent environmental-oriented development, particular attention should be paid to the formation of the major concepts and mechanisms of the SEES, because in this system the characteristics of the natural, social and economic conditions of the region are determined. While influencing the state of the natural environment through the own activities, exploiting the natural-resource potential of a territory, the society determines the level of health, provision of the necessary foods, depopulation of the citizens i.e. all that, what forms the level of society's living in that territory. In turn, the living standard of the population largely determines the environmental situation. The possibility of SEES functioning at the regional level should be based on: identification of specific characteristics of regions; determination of level of development of the productive forces and production relations; determination of compliance with the existing legal basis for the implementation of sustainable development in the region. Key words: socio-ecological-economic system, stability, sustainable development, regional policy. Bibl.: 9.
Grygoruk Pavlo M. - Doctor of Science (Economics), Associate Professor, Head of the Department of Automated Systems and Modeling in Economics, Khmelnitsky National University (vul. Instytutska, 11, Khmelnytsky, 29016, Ukraine)
E-mail: [email protected]
Fedorova Tatyana J. - Postgraduate Student, Department of Automated Systems and Modeling in Economics, Khmelnitsky National University (vul. Instytutska, 11, Khmelnytsky, 29016, Ukraine) E-mail: [email protected]
Eкономiчне зростання Украши в останнi роки шд-тримуеться лише завдяки постшному викорис-танню ресурсного потенцiалу, що, у свою чергу, призводить до еколопчно'1 кризи. Загострення дано! си-туаци вимагае вивчення економiчноí системи та аналiз 11 з боку сталого розвитку. Для переходу Украши на шлях сталого розвитку необх1дно сформувати механiзм соцю-еколого-економiчноí системи, осккьки саме в данiй сис-темi визначаються особливостi природних, сощальних i господарських умов функцiонування регюну. Вирiшення проблем еколого-економiчного та сощального розвитку регiонiв - це одне iз основних завдань сучасностi.
Провцш украшсью та росiйськi вченi В. Анщен-ко, Л. Мельник, А. Овчиншкова та iн. дослiджували ¡де! паритетностi сталого розвитку суспкьства. Найбкьш повно розкрили i пiдкреслили значущкть дано! 1де! Да-нилiшина Б., 1ванова В. А., Желаева С. та ш.
Метою статтi е розкриття змiсту сталого розвитку, визначення поняття «регiон», теоретичне досл1дження структури соцiо-еколого-економiчноí системи та ефектив-ного 11 функцюнування в умовах ефективно! економши.
Постiйне зростання використання невцновлюва-них ресурсiв, стрiмке шдвищення забруднення навко-лишнього середовища, у тому числ й радiацiйне, та ослаблення озонового шару - це прямий шлях до еко-лоично! катастрофи, яка ставить пiд загрозу виживан-ня людства взаггш, тому бiльшiсть кра!н взяли курс на сталий розвиток.
Як визначае Овчиншкова А. В., «сталий розви-ток - шлях, грунтований на шдтримщ впродовж трива-лого часу розширеного вцтворення виробничого потен-цiалу, людських ресурав i природного середовища. При сталому розвитку забезпечуеться рiвновага мiж трьома тюно взаемозв'язаними елементами системи: економiч-ною, соцiальною сферою i довюллям» [8, с. 45].
Для переходу на шлях сталого розвитку необхц-но перебудувати економжу певно! кра'ши таким чином, щоб було забезпечене оптимальне використання обме-жених ресурсш, впроваджувались програми з еколои-заци виробництва, значною мiрою використовувались енергозберiгаючi технологи та екологiчно чистi матерЬ-али. Важливою змiною стане i те, що цiна на продукцш буде вираховуватись з повних витрат виробництва, тоб-то вартiсть вцтворення природних ресурсiв теж закла-датиметься в дану цшу, що може негативно вплинути на прибутковють шдприемств, адже пiдвищення цiни призводить до зниження попиту на продукцш, що веде за собою зниження конкурентоспроможност цього продукту, а отже, спад економiчних показникш, що може суперечити концепци сталого розвитку. Дана ситуац1я дасть всi шанси для активного розвитку недоброяюс-ного вггчизняного виробництва та дешевого iмпорту, якiсть яких може бути досить сумшвною, а також шд-вищення виробництва пiдробок пiд певнi бренди, що призведе збкьшення витрат на створення необхцних контролюючих органiв [9].
Осккьки ми розглядаемо саме регюнальну систему, то переходимо до визначення поняття «регюн».
Регюн - це економiчна категор1я, яка може розгля-датись як соцiо-еколого-економiчна система (у подаль-
шому - СЕЕС), яка регулюеться певними нормативами та направлена на формування сталого розвитку як у щ-лому в систем^ так i в кожнш з 11 складових зокрема [6].
Регюн в УкраМ - це певна одиниця територи, яка вiдрiзняеться певними територiальними або економiч-ними особливостями i об'еднуе в собi дек1лька областей з подiбними територiально-економiчними особливостями [7]; економiко-тереторiальна одиниця, що може здшснювати як зовшшш, так i внутрiшнi фiнансово-кредитш, торгiвельнi, економiчнi, соцiальнi, енергетичнi та iншi види вiдносин, хоча ткьки в певному правовому полi; невц'емна частина системи виробничих вiдносин, яка являе собою сукупшсть природних, географiчних, економiчних, iнституцiйних, екологiчних та шших еле-ментiв дано'1 системи [3].
Визначаючи поняття регюну, ми дшшли до ви-сновку, що в його основi лежить ефективна взаемод1я мiж економiчною, соцiальною та еколопчною сферами, вiд показникiв яких залежить рiвень сталого розвитку в певнш краlнi. Тепер б1льш детально поговоримо про кожну з них.
Сощальна система - це взаемрозвязок рiзних сощальних шститупв, форма д1яльносп груп, сп1льнот людей, рiзних сощальних верств, форма здшснення комун1кативно'1 взаемоди мiж ними для здiй-снення певно'1 дiяльностi, що означае функцюнування сусп1льних вiдносин. Под1л соцiальноl системи вцбу-ваеться за рахунок суспкьного под1лу працi, вона може являти собою сукупшсть установ або ойб, яю володiють певними матерiальними благами та здшснюють певну функцiю для суспкьства, обмеженi набором стандартiв поведшки та мають мету для здшснення д1яльносй та виконують певнi функци. Основними завданнями соцi-ально'1 сфери е п1двищення рiвня життя населення, подо-лання бiдностi, культурний розвиток, охорона здоров'я, навчання, стабiлiзацiя демографiчних процес1в (пiдви-щення народжуваностi над смертшстю) [1].
За визначенням Анопченка Т. Ю., економiка - це виробничi стосунки, якi виникають, мiж людьми в про-цесi створення, розподку, обмiну i споживання еконо-мiчних благ, який безпосередньо створений виробни-чою дiяльнiстю людей та економiчним зростанням сус-п1льства [1].
Основш завдання, якi мае виконувати економiчна сфера,- це економiчне зростання, забезпечення здоро-во'1 конкуренцй, забезпечення та шдвищення якосп та ефективносй виробництва, щоб забезпечити позитивну динамжу розвитку економiки [3]. Економiчнi вцносини в суспiльствi е основою для вси iнших стосункiв i визна-чають 1х подальший розвиток. Будь-який тип виробництва, яке б функцюнальне призначення в нього не було, обов'язково мае вплив на оточуюче середовище, це може проявлятись у виглядi викидання вiдходiв виробництва, викидiв вуглекислого газу чи радiацiйного опромiнення, надмiрне використання невцновлюючих природних ре-сурсiв та шш^ що, у сврою чергу, призводить до змши соцiальноl сфери, адже забруднення нашо'1 екосистеми не може не вплинути на 11 жителiв [1].
Уа системи - еколопчна, економiчна та сощаль-на - взаeмопов'язанi мiж собою. бдиною системою, яка може кнувати iзольовано вiд уск шших, е екологiчна, адже вона кнувала задовго до нас, а людина лише остан-нiм часом почала замислюватись про той негативний вплив, який вона несе навколишньому середовищу, i почала його хоча б призупиняти. Економжа ж найбкьш iнтегрована система, яка не може кнувати без вико-ристання ресурсно! бази природи та трудових ресурйв суспкьства; суспкьство так само користуеться благами природи та взаемодш в економiчнiй системi, яка вико-нуе стимулюючу функцiю будь-яко! дiяльностi в цивш-зованому суспiльствi [1].
Еколопчна система бкьш пасивна в порiвняннi iз соцiальною та економiчною. Основш завдання цш! системи - це збереження екосистеми, обмеження у вико-ристанш ресурсiв, забезпечення якост довккля та жит-тя людей, запобкання екологiчному лиху - це все може здшснюватися за допомогою ефективного державного або регiонального управлшня, шляхом заохочення до екологiчного виробництва та посиленням штрафних санкцiй за забруднення навколишнього середовища [3].
При економiчному зростаннi в соцю-еколого-еко-номiчнiй системi результатом е не лише задоволення матерiальних потреб людини, але й iнших потреб -у сощальнш взаемоди, у розвитку свкогляду, життя в екологiчно чистiй зош, споживання екологiчно чистих продуктiв, що, у свою чергу, впливае на стан здоров'я та рiвень життя людини.
Пкля визначення вск основних структур СЕЕС визначити саму соцiо-еколого-економiчну систему досить просто. Ефективна взаемодш еко-номiчноl, еколопчно! та сощально! сфери дiяльностi суспкьства, обмежено! певними нормами та шститу-цшним середовищем та спрямовано! на ефективний результат i сталий розвиток i е - соцiо-еколого-економiна система [4].
Дана система - це сукупнкть певних елементiв, якi взаемопов'язаш та взаемодiють мiж собою i утворю-ють нерозривну еднiсть. Характерною особливктю е те, що еднкть iснуе не лише мiж елементами, з яких вона складаеться, але й iз середовищем, взаемодiючи з яким вона утворюе цiлiснiсть [3].
Розвиток шституцшного середовища визначаеться розвитком регюну, в якому воно дш, його економiчними можливостями та характеристикою населення. При ре-формуваннi СЕЕС потрiбно враховувати, що в кожного типу регюнально! економiки iнституцiйне середовище матиме сво! особливостi, що впливатиме на сощальш та економiчнi вiдносини, а також стан довккля [3].
На регюнальному рiвнi в структурi СЕЕС виника-ють певнi зв'язки - технiко-екологiчнi (використання ресурсозберкаючих технологiй, екологнного виробництва, з низьким рiвнем вiдходiв, економне використання невцновлюваних ресурсiв); соцiально-економiчнi стосунки (стосунки, яю виникають мiж людьми вцнос-но форм власност на засоби виробництва та виготов-лений продукт, а також з приводу розподку, обмшу i споживання матерiальних благ); еколого-сощальт сто-
сунки (шдвищення рiвня життя населення та здоров'я, дбайливе ставлення до довккля, охорона навколишнього середовища) [3].
Людина задовольняе власш потреби, активно ви-користовуючи природш блага, тому розвиток людства -це постшне протирiччя мiж необмеженктю людських потреб i обмеженою ккькктю природних ресурсiв. Концепцш сталого розвитку виходить саме iз збалансу-вання людських потреб i обмежень у ресурсах, виклика-них здатностю природи до самовцтворення.
Природа - найважливший чинник у формуваннi потреб та штерейв суспiльства, що супроводжуе його розвиток. Основною проблемою сучасносй стае еколо-гiзацiя свiдомостi людини i сусп1льства в ц1лому, необ-хцно виробничi та споживчi потреби формувати в^по-вiдно до екологiчних обмежень [1].
Сталкть соцiо-еколого-економiчноl системи зале-жить вiд сталостi екологiчноl шдсистеми, адже вона е основою для сощально! та економiчноl пiдсистем. Дивним е такий парадокс: еколопчна система може кнувати незалежно вц iнших двох пiдсистем i людства взагал^ а людство не може кнувати без не!, у першу чергу, тим самим поступово руйнуючи 'й, при-зводячи еколопчну ситуацш до того, що воно саме не може кнувати в данш пiдсистемi без позитивного впливу на не!, хоча навггь якщо дана екосистема стане непридатною для кнування людства - вона все одно кнуватиме i розвиватиметься (прикладом того може стати шалене пiдвищення радiацil). Стiйкiсть системи порушуеться, коли одна з шдсистем не узгоджуеться з шшими, що порушуе еднiсть системи.
Отже, СЕЕС складаеться iз сукупносп взаемо-зв'язкiв мiж екологiчною, економiчною та соцiальною сферами, якi регульоваш iнституцiйним середовищем i основним 1х завданням е формування сталого економiч-ного розвитку [5].
У структурi СЕЕС передбачено такi девять тишв зв'язкiв для регулювання цих вцносин:
1) економiчний - зв'язок, який виникае як результат ди економiчних законiв, описуе розвиток явищ i сто-сункiв в економщц
2) економт-соцшльний - зв'язок, який демонструе виробничi вiдносини i розподк сусп1льних благ;
3) економiко-екологiчний - зв'язок, який показуе як антропогенний вплив на навколишне середовище, дь яльнкть людей, що спричиняе забруднення навколишнього середовища виробничими выходами, великими викидами вуглекислого газу та шших хiмiчних сполук, нерацюнальне використання природних ресурйв, так i заходи щодо охорони природи та усунення загрози еко-лопчного лиха;
4) екологiчний - зв'язок рiзних природних систем мiж собою;
5) еколого-соцшльний - зв'язок, який характери-зуе природу як середовище життедшльносй людини, е основним чинником визначення умов життя людей та '1х здоровя, визначае природу як основне джерело задово-лення первинних потреб людини, а саме: iжi та води;
6) еколого-економiчний - зв'язок, що показуе природу як основне джерело забезпечення економжи ресурсами та формування бази сировини, демонструе вплив людини на навколишне середовище, наслцком яких е умови людського кнування;
7) соцшльний - зв'язок, що вцображае дiяльнiсть певно! особи в суспкьствц
8) соцiально-екологiчний - зв'язок, який демон-струе вплив суспкьства на економжу як основного дже-рела трудових ресурсiв i розвитку НТП;
9) соцiально-екологiчний - зв'язок, який вцобра-жае безпосереднш вплив людини на навколишне середовище, що найчастше проявляеться в забрудненш еко-системи [1].
Протирiччя мiж бажанням суспiльства жити в еко-логiчно чистiй зонi та охороняти навколишне середовище та штересами господарюючих субектiв, спрямо-ваних на максимiзацiю прибутку, тим самим викорис-товуючи екологiчнi блага та забруднюючи навколишне середовище, призводить до необхцност визначення оптимального стану економiчно! системи, яке привело б до узгодження бажань сторш,- е головною причиною формування СЕЕС [3].
Виходячи з наведених вище зв'язкiв, усi бюлопч-нi потреби соцiума можна обеднати в групу еколого-економiчних потреб, яю е сукупнiстю екологiчних i еко-номiчних потреб у природних та економiчних благах, на основi взаемоди людини i екосистеми у виглядi вироб-ничо! дiяльностi суспкьства i вiдтворення людини [2].
Сьогодшшне суспкьство - це iнформацiйне суспкьство, яке впроваджуе новi технологи та роз-робки, всебiчно шдтримуе розвиток НТП, що е основним чинником економiчного пiднесення. Впрова-дження шновацш в економiку, або знизити рiвень наван-таження на природу, широко розповсюджений не лише в розвинутих кра!нах, але i в кра!нах, що розвиваються, може мати як позитивш, так i негативнi наслiдки, адже дуже часто новi технологи в галузi бюлоги та екологи можуть, навпаки, створити новi форми забруднення (як це було з винаходом пластмаси), або нових форм життя (мутаци рiзних органiзмiв можуть принести новi форми шкiдникiв, типу колорадського жука, або вiрусiв - рiзнi форми грипу), а може взагалi вплинути не лише на розвиток людства i сам факт його кнування, проте досл-дження в цих галузях можуть вцкрити для нас безлiч потенцiйних можливостей - еколопчно чисте виробни-цтво, замшники невiдновлюваних ресурсiв, безвiдходне виробництво, повна утилiзацiя вiдходiв [1].
Гармоншний сталий розвиток СЕЕС можна забез-печити шляхом системного пiдходу, прослцкувавши i зпрогнозувавши змiни в основних складових СЕЕС пiд впливом дiяльностi людини, що безпосередньо впливае на екосистему, описавши ситуацш в цкому, впровадив-ши ефективну законодавчо-правову базу захисту навко-лишнього середовища, використавши усi важелi екопо-лiтики на шляху до формування соцiально-економiчних реферм для створення умов сталого розвитку Укра!ни.
Виходячи з вищесказаного, у СЕЕС, крiм еколопчно!, економiчно! та сощально! складово!, слiд включити
ще й iнституцiйну, яка б дослцжувала тип i структуру певно! економiчно! системи [5, с. 139].
Сучаснш соцiо-еколого-економiчна системi при-таманш такi риси:
+ встановлення основних постiндустрiальних засад, якi базуються на розвитку людини та и ду-ховностi, а також сощальних стосункiв, в яких бере участь бкьшкть населення, досить харак-терним е розвиток технологш i техшки; + наявнiсть проблеми узгодження економiчно! ефективностi та сощально! справедливостi, у силу того, що з розвитком економжи з'явля-ються бкьш технолопчш завдання, якi вимага-ють певних знань i навикiв, а бкьшкть ручно! працi стае непотрiбною, тому частина населення, яка не може виконувати новi функци, про-диктованi розвитком суспкьства i економжи, утворюе маргiнальнi групи, яким потрiбна пев-на переквалiфiкацiя для виконання необхцних завдань, аби не опинись за межею бцностц + культ бренда. На сьогодшшнш момент продук-цiя не служить десятки роив, тому виробники запроваджують маркетингову политику в на-прямку брендовостi, аби споживач через дея-кий промiжок часу хотiв обновити певну рiч не через те, що вона вийшла з ладу, а тому, що ви-йшла новiша, покращена модель. Наслцком та-ко! полiтики великих шдприемств е зростання кiлькостi малих пiдприемств, якi випускають непрофкьну для холдинпв продукцiю (напри-клад, сумочки для мобкьних телефонiв); + попршення стану довккля, що поставило шд сумнiв концепцiю «економiчного зростання» i зумовило необхiднiсть розвитку концепци «сталого розвитку» через еколопзащю вироб-ництва, формування еколопчно! культури. Дана концепц1я стала основою функцiонування уйе! свито! економiки; + зростання кiлькостi посередниюв в економiчних вiдносинах. Посередники реалшують товар i бе-руть на себе частину фшансових ризиюв [8, с. 47].
Об'еднання законiв економжи i законiв приро-ди в едину систему на сьогодшшнш день е досить великою проблемою, внаслцок чого щ-лкний розвиток суспкьства i природи досить часто неузгоджений i мае позасистемний характер. На основi причинно-наслiдкових соцiо-еколого-економiчних за-кономiрностей, якi ткьки починають зароджуватися, виникае можливкть спiвiснування суспкьства i природи, можливостей екологiзацi! наявних законiв, якi пояс-нюють стан економжи i рiвень життя суспкьства [1].
Соцiо-еколого-економiчнi принципи повиннi спря-мовуватись на збалансовану взаемодiю економжи, природи i суспкьства, об'еднуючи !х в едину органiчну систему. Розумшня та прийняття суспкьством iснуючих природно-виробничих циклiв та облж у сво!й господар-ськiй д1яльносп еколого-економiчних закономiрностей е основою гармоншного iснування СЕЕС [1].
Сталий розвиток œ^0-eK0A0ro-eK0H0MÎ4H0Ï системи у вузькому значенш слова розглядаеться як стш-юсть кожно'1 з шдсистем i системи в цкому, а в широкому сена - це динaмiчне функцюнування всiеï системи, включаючи усi види стiйкостi [8, с. 49].
ВИСНОВКИ
Отже, визначивши основш компоненти соцю-еколого-економiчноï системи та умови ïx взаемоди на регюнальному рiвнi, можна зробити висновок, що ïï ефективне функцiонування може здшснюватись на основi:
f чггкого визначення особливостей певного регю-ну - його географiчного положення, природно-клiматичниx умов, демографiчноï ситуацп, рiвня безпеки життя населення, рiвня забрудненост атмосфери, наявностi природних ресурсiв;
f розвитку продуктивних сил i виробничих вц-носин - типовi види економiчноï дiяльностi, розвиток iнфраструктури, рiвень економiчного зростання, рiвень розвитку шдприемницько'1 дiяльностi;
f забезпечення ефективно'1 правово'1 бази для впро-вадження концепци сталого розвитку в регiонi.
Основною характеристикою регюнально'1 СЕЕС е те, що ва три основнi ïï компоненти (еколопчна, еконо-мiчна i сощальна сфери) знаходяться в тюнш взаемоди та жодна з них, ^м екологiчноï, не може самостшно ю-нувати, що свiдчить про те, що вона е первинною для ви-никнення вск шших сфер i може юнувати без них. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Анопченко Т. Ю. Структура социально-экономических иэкологических составляющих системы комплексного развития территорий / Т. Ю. Анопченко [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www.journal-nio.com/index.php?option=com_co ntent&view=article&id=1136&Itemid=102
2. Бородин А. И. Региональные экономические системы и их устоичивость / А. И. Бородин, Н. Н. Киселева // Вестник Адмурсткого университета. - Серия «Экономика и право». -2011. - № 4. - С. 3 - 7.
3. Желаева С. Э. Институциональные аспекты устойчивого развития социо-эколого-экономических систем различных типов / С. Э. Желаева, В. Е. Сактоев, Е. Д. Цыренова. - Улан-Удэ : ВСГТУ, 2005. - 153 c.
4. Иванов В. А. Методологические основы устойчивого развития региональных социо-эколого-экономических систем / В. А. Иванов [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http:// koet.syktsu.ru/vestnik/2011/2011-2/3/3.htm
5. ^менкоО. В.Формуваннясоцiо-еколого-економiчноï системи в регюы в контекст сталого розвитку / О. В. ^менко // Коммунальное хозяйство городов. - 2012. - № 3. - С. 137 - 141.
6. Карпець С. Л. Пщходи до визначення сутност поняття регюну та його структури / С. Л. Карпець // Економiчний простер. - 2013. - № 72. - С. 46 - 54 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/j-pdf/ecpros_2013_72_7.pdf
7. Мiхно Н. К. Особливост формування поняття «регюн» у соцюлопчному дискурс / Н. К. Мiхно // Вчен записки Харюв-ського гуманитарного уыверситету «Народна укра'шська акаде-мiя». - 2012. - Т. 18, кн. 2. - С. 47 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/j-pdf/VzKhgu_2012_18_2_10.pdf
8. Овчинникова А. В. Экономический рост в рамках устойчивого развития социально-эколого-экономической системы / А. В. Овчинникова // Вестник Адмурсткого университета. - Серия «Экономика и право». - 2012. - № 2. - С. 43 - 50.
9. Пристайко О. Еколого-економiчний потен^ал сталого розвитку та його шдикативний вимiр / О. Пристайко, £. Хлобис-тов [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://economics-of-nature.net/uploads/arhiv/2014/Prystayko.Pdf
REFERENCES
Anopchenko, T. Yu. "Struktura sotsialno-ekonomicheskikh i ekologicheskikh sostavliaiushchikh sistemy kompleksnogo raz-vitiia territoriy" [The structure of the socio-economic and environmental components of the integrated development of territories]. http://www.journal-nio.com/index.php?option=com_content&vie w=article&id=1136&Itemid=102
Borodin, A. I., and Kiseleva, N. N. "Regionalnye ekonomi-cheskie sistemy i ikh ustoychivost" [Regional economies and their stability]. Vestnik Admurstkogo universiteta. Seriia «Ekonomika ipra-vo», no. 4 (2011): 3-7.
Ivanov, V. A. "Metodologicheskie osnovy ustoychivogo raz-vitiia regionalnykh sotsio-ekologo-ekonomicheskikh sistem" [Methodological basis for sustainable development of regional socio-eco-logical-economic systems]. http://koet.syktsu.ru/vestnik/2011/2011-2/3/3.htm
Klimenko, O. V. "Formuvannia sotsio-ekoloho-ekonomich-noi systemy v rehioni v konteksti staloho rozvytku" [Formation of socio-ecological-economic system in the region in the context of sustainable development]. Kommunalnoe khoziaistvo horodov, no. 3 (2012): 137-141.
Karpets, S. L. "Pidkhody do vyznachennia sutnosti poniattia rehionu ta ioho struktury" [Approaches to defining the essence of the concept of the region and its structure]. http://nbuv.gov.ua/j-pdf/ecpros_2013_72_7.pdf
Mikhno, N. K. "Osoblyvosti formuvannia poniattia «rehion» u sotsiolohichnomu dyskursi" [Features of formation of the concept of "region" in sociological discourse]. http://nbuv.gov.ua/j-pdf/ VzKhgu_2012_18_2_10.pdf
Ovchinnikova, A. V. "Ekonomicheskiy rost v ramkakh us-toychivogo razvitiia sotsialno-ekologo-ekonomicheskoy sistemy" [Economic growth in the framework of sustainable development and social-ecological-economic system]. Vestnik Admurstkogo universiteta. Seriia «Ekonomika i pravo», no. 2 (2012): 43-50.
Prystaiko, O., and Khlobystov, Ye. "Ekoloho-ekonomichnyi potentsial staloho rozvytku ta ioho indykatyvnyi vymir" [Ecological and economic potential of sustainable development and its indicative measurement]. http://economics-of-nature.net/uploads/ arhiv/2014/Prystayko.Pdf
Zhelaeva, S. E., Saktoev, V. E., and Tsyrenova, E. D. Institut-sionalnye aspekty ustoychivogo razvitiia sotsio-ekologo-ekonomi-cheskikh sistem razlichnykh tipov [Institutional aspects of sustainable development of socio-ecological and economic systems of various types]. Ulan-Ude: VSGTU, 2005.
<C
О ^
LU
<c =n
_Q
<c =n О
<
о
ш
