CC BY
98
Климосюк Андрш Сергiйович,
аспрант кафедри крим'нального права №1, На^ональний юридичний унверситет iMeHi Ярослава Мудрого, УкраУна, м. Харкв e-mail: [email protected] ORCID 0000-0001-5017-3231
doi: 10.21564/2414-990x.140.122125 УДК 343.31
СП1ВВ1ДНОШЕННЯ ДИВЕРСП (СТ. 113 КК УКРА1НИ) I ТЕРОРИСТИЧНОГО АКТУ (СТ. 258 КК УКРА1НИ)
Висвтлено сп1вв1дношення диверси та терористичного акту, яке включав у себе: 1) nopie-няльний аналiз кримтально-правових норм, передбачених статтями 113 та 258 КК Украти; 2) до^дження питань про конкуренцию цих норм i вiдмежування и вiд сукуnнoстi таких злочишв.
Ключовi слова: основи нацюнально! безпеки; диверая; терористичний акт.
Климосюк А. С., аспирант кафедры уголовного права № 1, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Харьков.
e-mail : [email protected] ; ORCID 0000-0001-5017-3231
Соотношение диверсии (ст. 113 УК Украины) и террористического акта (ст. 258 УК Украины)
Освещается соотношение диверсии и террористического акта, которое включает в себя: 1) сравнительный анализ уголовно-правовых норм, предусмотренных статьями 113 и 258 УК Украины; 2) исследование вопросов о конкуренции этих норм и отграничения ее от совокупности таких преступлений.
Ключевые слова: основы национальной безопасности; диверсия; террористический акт.
Вступ. Множиншсть форм вчинення диверси зумовлюе наявшсть у КК Украши (дал1 - КК) велико! ктькоси сум1жних з нею норм, що створюе значш трудношД при застосуванш ст. 113 КК на практищ. Найбшьш складним сьогодш е питання сшвввдношення диверси i терористичного акту. Незважа-ючи на значну увагу науковщв, воно зберпае проблемний характер i потребуе Грунтовного дослвдження.
Актуальтсть теми цього дослвдження зумовлена тим, що в сучасних умовах в Укра'!ш мае мкце тенденщя до збшьшення кшькоси диверсшних та терористичних акив, а аналiз судово'! практики показуе, що питання про сшв-ввдношення таких злочинiв вирiшуеться по^зному.
Аналiз остантх дослiджень i публ^ацш. Сшввщношення диверсп та терористичного акту дослщжували О. Ф. Бантишев (О. Р. Ва^увЬеу), Р. I. Брящей (Я. I. ВпавЬсЬе!), С. В. Гiзiмчук (8. V. ШгтсЬик), В. П. бме-льянов (V. Р. УешеНапоу), О. А. Клименко (О. А. К1утепко), О. О. Климчук (О. О. К1утсЬик), В. В. Колосков (V. V. Ко1овкоу), В. П. Тихий (V. Р. ТукЬуО, О. М. Чорний (О. М. СЬогпу1), О. А. Чуваков (О. А. СЬиуакоу), О. В. Шамара (О. V. 8Ьашага), О. Г. Ященко (О. Н. УавЬсЬепко) та iн., проте це питання збе-рiгаe дискусiйний характер.
Метою статтi е встановлення тих юридичних ознак, за якими диверсiя i терористичний акт розрiзняються, а також встановлення можливостi конкурен-ц11 норм, передбачених статтями 113 i 258 КК, вщмежування и вiд сукупност таких злочинiв та розроблення теоретичних рекомендацш щодо 1х квалiфiкащТ на практищ.
Виклад основного матерiалу. Важливою умовою вирiшення поставленого завдання е правильний алгоритм самого наукового аналiзу вщповвдних зако-нодавчих положень та теоретичних понять, який повинен включати в себе так структурнi елементи: 1) порiвняльний аналiз кримiнально-правових норм про диверсш i терористичний акт: а) встановлення однакових i рiзних обов'язкових юридичних ознак, включених до складiв цих злочинiв; б) порiвняння законодав-чих конструкцiй складiв злочишв та встановлення !х значення для квалiфiкацií останнiх; в) каранiсть злочишв та п значення для вирiшення питань íх квалiфi-кацГí; 2) встановлення можливост конкуренцГí норм, передбачених ст. 113 КК та ст. 258 КК та розроблення правил квалiфiкацií диверсп в таких випадках, а також вщмежування конкуренцп вщ iдеальноí та реально1 сукупностi диверсп та терористичного акту. Комплексне теоретичне вирiшення зазначених питань дозволить правильно квалiфiкувати диверсiю окремо або за сукупшстю з теро-ристичним актом.
1. Пор1вняльний анал1з кримшально-правових норм про диверсш 1 терористичний акт.
Кримшально-правова норма про диверсiю передбачена у ст. 113 КК. Вихо-дячи з п змiсту, можна видiлити такi форми диверсп: 1) вчинення вибухiв, пiдпалiв чи iнших дш, спрямованих на масове знищення людей; 2) вчинення вибухiв, пiдпалiв чи шших дiй, спрямованих на заподiяння тiлесних ушкоджень чи iншоí шкоди здоров'ю людей; 3) вчинення вибухiв, пiдпалiв чи iнших дiй, спрямованих на зруйнування або пошкодження об'екив, якi мають важливе народногосподарське чи оборонне значення; 4) вчинення дш, спрямованих на радiоактивне забруднення; 5) вчинення дш, спрямованих на масове отру-ення; 6) вчинення дш, спрямованих на поширення епiдемiй; 7) вчинення дiй, спрямованих на поширення ешзоотш; 8) вчинення дiй, спрямованих на поширення ешфгготш. Для всiх форм вчинення диверсп обов'язковою е мета ослаблення держави. Вщповщальшсть за вчинення терористичного акту передбачена в ст. 258 КК, в якш вш визначений як «застосування зброТ, вчинення вибуху, пiдпалу чи шших дш, якi створювали небезпеку для життя чи здоров'я
людини або заподiяння значно! майново! шкоди чи настання шших тяжких наслiдкiв, якщо такi ди були вчиненi з метою порушення громадсько! безпеки, залякування населення, провокаци военного конфлiкту, мiжнародного усклад-нення, або з метою впливу на прийняття ршень чи вчинення або невчинення дш органами державно! влади чи органами мюцевого самоврядування, службо-вими особами цих оргашв, об'еднаннями громадян, юридичними особами, або привернення уваги громадськост до певних полггичних, релiгiйних чи шших поглядiв винного (терориста), а також погроза вчинення зазначених дш з иею самою метою».
Однаковi i рiзнi обов'язковi ознаки складiв злочитв. Родовий об'ект диверси (ст. 113 КК) рашше нами було визначено як сусшльш вщносини з охорони основ нацюнально! безпеки Укра!ни [1, с. 103]. Терористичний акт (ст. 258 КК) передбачений у роздт IX «Злочини проти громадсько! безпеки» Особливо! частини КК. Виходячи з цього, родовим об'ектом терористичного акту е громадська безпека, тобто сусшльш ввдносини щодо захищеност людей вщ джерел шдвищено! небезпеки (злочинних угруповань, терористичних загроз, шших предмета, що становлять шдвищену небезпеку для оточення) [2, с. 346; 3, с. 187; 4, с. 94]. Деяк вчеш родовим об'ектом терористичного акту пропонують визнавати не громадську безпеку, а основи нацюнально! безпеки [5, с. 90-91; 6, с. 125; 7, с. 195] або мир, безпеку людства i мiжнародний правопорядок [8, с. 223]. Висловлена також пропозищя ввднести склад терористичного акту до окремого нового роздшу «Терористичш злочини» [9, с. 72; 10, с. 135]. Як вбачаеться, для щлей нашого наукового дослщження родовим об'ектом терористичного акту правильно визнавати громадську безпеку, як це випливае iз мюця ст. 258 КК у системi Особливо! частини КК, оскшьки такий шдхщ мае важливе значення i для виршення деяких шших питань про сшввщношення диверси i терористичного акту. Отже, злочини, передбачеш статтями 113 i 258 КК, мають рiзнi родовi об'екти.
Диверсiя i терористичний акт також розрiзняються за основними безпосе-реднiми об'ектами цих злочишв. У диверси - це окремi об'екти нацюнально! безпеки у певних сферах сусшльних вiдносин, конкретизацiя яких залежить вщ форм вчинення цього злочину, а в терористичному акт - сусшльш вщносини щодо захищеност людей вiд терористичних загроз, як особливого джерела шдвищено! небезпеки. Дещо ускладненим виглядае сшввщношення диверси i терористичного акту за ознаками додаткових об'ектiв. Зокрема: а) такi об'екти у цих складах злочишв юридично визначаються як додатковi факультативш; б) е об'екти, як можуть виступати додатковими при вчиненш обох розгляду-ваних злочинiв, наприклад, вiдносини власностц в) коло об'ектiв, якi можуть виступати як додатковi при вчиненш терористичного акту, е дуже широким, оскшьки в диспозици ст. 258 КК йдеться про створення небезпеки настання тяжких насладив в рiзних сферах сусшльних ввдносин; в диверси коло таких об'ектв залежить ввд форми !"! вчинення - воно може також бути дуже широким, зокрема при вчиненш дш, спрямованих на радюактивне забруднення,
або бшьш вузьким, як при вчиненш дш, спрямованих на зруйнування або пошкодження об'екпв, яы мають важливе оборонне або народногосподарське значення.
Для правильного розумшня спiввiдношення диверсп i терористичного акту за ознаками ïx об'eктiв в цiлому особливо важливо враховувати особливост концепцп основ нащонально1 безпеки, яка визначалася нами рашше [11, с. 137] i вщповщно до яких статтею 113 КК охороняються найважливiшi цiнностi, жит-тево важливi iнтереси людини, сусшльства i держави з рiзниx сфер сусшльного життя, в тому числ iз сфери громадсько1 безпеки. Для практичного застосу-вання статей 113 i 258 КК це означае, що у разi встановлення посягання на так бiльш важливi сощальш цiнностi ст. 113 КК мае прюритет у застосуваннi. Тому можливi випадки, коли громадська безпека буде визнаватися додатковим факультативним об'ектом диверсп.
Особливктю диверсп порiвняно з терористичним актом е наявшсть у дея-ких формах ïï вчинення предмета злочину як обов'язково1 ознаки. Зокрема предметами диверсп, вчинювано1 в третш, четвертiй, п'ятiй, сьомiй та восьмш формах вiдповiдно, е: об'екти, яы мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, територiя, об'екти тваринного або рослинного свггу [12, с. 105]. У складi терористичного акту ознака предмета злочину вщсутня.
Диверсiя i терористичний акт з oô'eKmueHoï сторони вiдрiзняються за кшь-юстю i змiстом ознак, якi ïx характеризують. Так, диверсiю характеризують лише дiяння, альтернативно зазначенi в диспозицп ст. 113 КК, виходячи зi змiсту та спрямованостi яких видшяються вiсiм форм диверсп". Терористичний акт може вчинюватись у двох формах, зазначених альтернативно. Об'ективну сторону терористичного акту, вчинюваного в першш формi, характеризують три обов'язковi ознаки: 1) дiяння - застосування збро'1, вчинення вибуху, пiдпалу чи вчинення iншиx дiй; 2) специфiчнi наслщки у виглядi створення небезпеки для життя чи здоров'я людини або заподiяння значно'1' майново1 шкоди чи настання шших тяжких наслщюв; 3) причинний зв'язок мiж зазначеним дiянням i наслщ-ками. При вчиненш терористичного акту в другш формi його об'ективна сторона виражаеться в погрозi вчинення дiй, про яю йдеться у першiй формь
Погроза, яка характеризуе другу форму терористичного акту, е шформацш-ною дiею, яка полягае в повщомленш певному адресату вiдповiдноï iнформацiï. До складу диверсп тако1 чи подiбноï iнформацiйноï дй" не включено. На практищ це означае, що погроза вчинити будь-яке дiяння, зазначене у ст. 113 КК, слщ квалiфiкувати за шшими статтями КК, в тому чи^ можлива квалiфiкацiя вчиненого за ст. 258 КК як терористичний акт.
Важливi висновки випливають з порiвняльного наукового аналiзу дiянь, учинюваних при диверсп, з дiяннями, якi характеризують терористичний акт, учинюваний у першш формь Тобто при диверсп - це: а) «вчинення вибуxiв, пiдпалiв або шших дш, спрямованих^» (у першш, другш та третш формах); б) «вчинення дш, спрямованих на...» (у всix iншиx формах); при терористич-ному актi - це «застосування збро'1, вчинення вибуху, пiдпалу чи вчинення
шших дш, як створювали небезпеку...». Насамперед, слщ констатувати наяв-нiсть однакових ознак дiянь - «вчинення вибухiв, пiдпалiв або iнших дiй». Це вказуе на можливкть однакового зовнiшнього прояву диверси та терористичного акту. Дал^ в обох розглядуваних злочинах зазначеш перелши не е вичерпними, а тому це можуть бути й iншi за зовшшшми ознаками дiяння. Разом з тим, коло таких дiянь в обох складах злочишв обмежуеться ознаками !х спрямованосп, якi виглядають по-рiзному: в диверси - це спрямовашсть на заподiяння шкоди окремим об'ектам нацiонально! безпеки, а в терористичному акт - спрямовашсть на створення небезпеки заподiяння шкоди об'ектам кри-мiнально-правово! охорони, перелш яких е невичерпним (життя чи здоров'я людини та шш^, але при цьому конкретизуеться характер можливо! шкоди шшим об'ектам - значна майнова шкода або настання тяжких наслщюв. Таким чином, викладене сшввщношення розглядуваних злочишв указуе на можливють випадюв, коли вчинене особою дiяння одночасно пiдпадае пiд статт 113 i 258 КК за сво!ми об'ективними ознаками, i тодi злочини слiд розмежовувати за шшими ознаками, якi е рiзними, а за ввдсутност останнiх вирiшувати питання за правилами квалiфiкацi! злочинiв при конкуренци кримiнально-правових норм. Водночас це означае, що можливi такi ди, якi пiдпадають лише пiд ст. 258 КК, наприклад, терористичним актом охоплюються ди, як створювали небезпеку настання таких тяжких наслщюв, як дезоргашзащя нормально! дiяльностi тих чи шших шдприемств, установ та оргашзацш тощо [13, с. 180].
Важливо зауважити те, що в ст. 258 КК на вщмшу вщ ст. 113 КК буквально йдеться не про «ди, спрямоваш на.», а про «ди, як створювали небезпеку..». Однак останнi ди одночасно можна характеризувати як ди, спрямованi на створення небезпеки. Це випливае з того, що у ст. 258 КК таи ди мають спрямовашсть на досягнення певно! мети, альтернативно зазначено! в цш стата, а спрямованiсть дш на створення небезпеки завжди е об'ективно вираженою частиною тако! спрямованость Такий висновок дозволяе вiднайти бшьш гли-бинну вiдмiннiсть розглядуваних злочишв, яка пов'язана з тим, що у ст. 113 КК йдеться лише про спрямовашсть дш на заподiяння шкоди певним об'ектам, а за ст. 258 КК словосполученням «ди, як створювали небезпеку.» охоплюються два види дш: а) ди, спрямоваш на створення небезпеки заподiяння шкоди та реалiзацiю тако! небезпеки у виглядi реального заподiяння шкоди i б) ди, спрямованi лише на створення небезпеки заподiяння шкоди. Якщо перший вид подiбний дiям при вчиненнi диверсГ!, то другий вiдрiзняе терористичний акт вiд диверси. Наприклад, учинення особою вибуху без спрямованост комусь запод^ яти шкоду, але зi спрямованiстю створити небезпеку, тобто реальну можливють заподiяння тако! шкоди, може виступати способом залякування населення або досягнення шшо! мети, зазначено! у ст. 258 КК.
Деяю вчеш вбачають вщмшшсть диверси i терористичного акту в тому, що, диверсанти зазвичай, дшть таемно i не афiшують сво!х дш, тодi як терористи дiють вщкрито, демонстративно, з висуненням сво!х вимог та амбщш [14, с. 75; 15, с. 352; 16, с. 219; 17, с. 109]. На наш погляд, таке тлумачення змкту статей
113 та 258 КК не вщповвдае закону, оскшьки в жоднш з цих статей така ознака не вказана як обов'язкова ознака складу злочину. Тому вважаемо, що диверсiя i терористичний акт можуть вчинюватися таемно або вщкрито, що не впливае на квалiфiкацiю цих злочишв.
Важливою особливктю об'ективно'1 сторони терористичного акту, вчи-нюваного в першш форм^ е те, що вона характеризуеться дiями, яы не лише спрямоваш на створення небезпеки для життя чи здоров'я людини або заподР яння значно'1 майново'1 шкоди чи настання шших тяжких наслщюв, але й таку небезпеку створили. Таким чином, фактичне створення зазначено'1 небезпеки е самостшною обов'язковою ознакою об'ективно'1 сторони терористичного акту, яка шдлягае встановленню при квалiфiкацiï злочину. Як правильно зазначае В. П. Тихий, ознака створення небезпеки у ст. 258 КК полягае у реальнш можливоси, високш, максимальнш вiрогiдностi настання цих наслщыв, така небезпека дорiвнюе або наближаеться до неминучосп, призвела б до настання тяжких наслщюв, якби ïï не було зупинено чи усунено [18, с. 333]. Така вiро-пдшсть завжди повинна встановлюватись з урахуванням обстановки, в якш вчинювались ввдповвдш дп, властивостей збро'1 чи вибухових речовин, мк-цезнаходження людей, яю могли постраждати, та iншиx фактичних обставин. До складу диверсп така ознака не входить як окрема ознака об'ективно'1 сторони злочину. Разом з тим, слщ враховувати, що шд «доями, спрямованими...» у ст. 113 КК слщ розум^и дп, безпосередньо спрямованi на заподiяння певно'1 шкоди, а це означае, що фактично такими дiями створюеться реальна небезпека для певного об'екта нацюнально'1 безпеки. Однак створення тако'1 небезпеки збР гаеться з тим, що мае мкце при вчиненш терористичного акту, лише частково. Так, у разi вчинення вибуху, спрямованого на масове знищення людей у мкщ ïx перебування з використанням вибуxiвки, ввд яко'1 нixто не постраждав i не мк постраждати, що пов'язано з особливостями само'1 вибуxiвки, про якi винна особа не знала, вчинене квалiфiкуеться як диверсiя, хоча фактичного створення небезпеки в розумшш ст. 258 КК тут не було.
Деяы автори вважають створення вказано'1 у ст. 258 КК небезпеки специ-фiчним наслiдком злочину [13, с. 180; 19, с. 17]. З цим можна погодитись, але з уточненням, що йдеться про специфiчний наслвдок учинення дiянь, який ввдображае не фактичне заподiяння шкоди, а можливють такого заподiяння, однак вказуе на необхвдшсть встановлення причинного зв'язку мiж дiянням i створенням зазначено'1 небезпеки. Визнання обов'язковосп причинного зв'язку для складу злочину, передбаченого ст. 258 КК, нам убачаеться правильним з огляду на судову практику тлумачення подiбного створення небезпеки у складах злочишв проти безпеки виробництва. Так, Пленум ВСУ в п. 1 постанови «Про практику застосування судами Украши законодавства у справах про злочини проти безпеки виробництва» вщ 12 червня 2009 р. № 7 рекомендуе судам встановлювати причинний зв'язок мiж допущеними порушеннями вимог законодавства про охорону пращ та наслвдками, що настали або могли настати [20]. Такий зв'язок не е ознакою об'ективно'1 сторони диверсп.
З суб'ективног сторони диверсiя та терористичний акт характеризуются умисною формою вини, причому самi дiяння в обох злочинах вчинюються з прямим умислом. Змют такого умислу при вчиненнi диверси i терористичного акту в другш формi (при погрозi вчинення вщповщних дiй) характеризуються двома ознаками: 1) усвщомлення особою суспiльно небезпечного характеру вчи-нюваного дiяння, яке включае в себе усвiдомлення фактичних ознак дiянь, що характеризують об'ективнi сторони злочишв, та ïx соцiального характеру - мож-ливостi заподiяння ютотно1 шкоди вiдповiдним об'ектам кримшально-правовоТ охорони; 2) бажання вчинити вщповщш дiяння. При вчиненнi терористичного акту в першш формi змiст умислу мае особливост в порiвняннi як з диверсiею, так i з другою формою терористичного акту. Зокрема, його штелектуальна сторона, крiм зазначено!" ознаки, доповнюеться передбаченням особою настання специфiчного наслiдку у виглядi небезпеки для життя чи здоров'я людини або небезпеки заподiяння значно1 майново1 шкоди чи iншиx тяжких наслщюв, а змiст вольово1 ознаки вщповвдно визначаеться як бажання створити таку небезпеку.
Диверсiя вiдрiзняеться вiд терористичного акту за метою вчинення злочин-них дiянь. Ця вiдмiннiсть випливае безпосередньо зi змiсту статей 113 та 258 КК. У складi диверси - це мета ослаблення держави, а у складi терористичного акту - це: 1) порушення громадсько1 безпеки; 2) залякування населення; 3) про-вокащя военного конфлшту, мiжнародного ускладнення; 4) вплив на прийняття ршень чи вчинення або невчинення дш органами державно! влади чи органами мюцевого самоврядування, службовими особами цих оргашв, об'еднаннями гро-мадян, юридичними особами; або 5) привернення уваги громадськост до певних полмчних, релiгiйниx чи iншиx поглядiв винного (терориста). Явно не вщпов^ дае цим законодавчим положенням точка зору В. В. Колоскова, який зазначае, що вчинення вибуxiв, пiдпалiв або шших дш, спрямованих на масове знищення людей, заподiяння тшесних ушкоджень чи iншоï шкоди 1хньому здоров'ю - це мета терористичних акта, а не диверси [21, с. 77]. У складi терористичного акту зазначеш види мети вказаш альтернативно, що означае достатнiсть хоча б одше1 мети для квалiфiкацiï цього злочину, а також для його вщмежування вiд диверси. У цьому контекстi звертае на себе увагу позицiя В. П. бмельянова, який особливе значення для вщмежування терористичного акту вiд диверси надае мет залякування населення, створення та шдтримання обстановки страху, що, на його думку, для диверси не характерно [22, с. 235]. На наш погляд, ця мета може набувати такого ж розмежувального значення, як й iншi види, зазначеш в ст. 258 КК, осюльки юридично вона е лише одшею з альтернативно визна-чених видiв мети. Бшьше того, при вчиненш диверси залякування населення в конкретних випадках може визнаватися проявом реалiзацiï мети ослаблення держави i ввдповщно до правил конкуренци норм квалiфiкуватися як диверсiя за ст. 113 КК (детальшше про це йдеться нижче).
Дивер^я не вiдрiзняеться ввд терористичного акту за ознаками суб'екта злочину, оскшьки таким в обох злочинах визнаеться фiзична осудна особа, яка на момент вчинення злочину досягла 14^чного вшу.
Таким чином, злочини, передбачеш ст. 113 i 258 КК, мають у сво1х складах так ознаки об'екта, об'ективно'1 i суб'ективно'1 сторш, за якими вони розрiзня-ються. Одна або декшька таких ознак можуть мати виршальне значення для розмежування диверсп i терористичного акту в тих випадках, коли вчинене особою дiяння характеризуеться певними ознаками, однаковими для цих злочишв.
Законодавч1 конструкцп склад1в dueepciï i терористичного акту; значення караност1 злочишв для ïx квалiфiкацiï. Диверсiя вiдрiзняеться вщ терористичного акту також за конструкщею складiв злочишв. Диверсiя мае усiчений склад у в^х формах ïï вчинення. Терористичний акт у першш формi е злочином з нетиповим матерiальним складом (створення небезпеки), а в другш формi (погрози як шформацшно1 дп) - з формальним складом.
З цього випливае, що по^зному виршуеться питання про визнання диверсп i терористичного акту в першш формi закшченими злочинами при ïx квалР фжацп. Так, диверсiя вважаеться закшченою з моменту вчинення вибуху або шдпалу, яы мають спрямованiсть, що характеризуе першi три форми диверсп, або з моменту вчинення шших дш, якi безпосередньо спрямованi на заподiяння шкоди певним об'ектам нацюнально'1 безпеки залежно вiд форми диверсп. Терористичний акт, учинюваний у першш форм^ як слушно зазначають В. П. Тихий i М. I. Панов, вважаеться закшченим з моменту створення небезпеки для життя чи здоров'я людини або заподiяння значно'1 майново'1 шкоди чи настання шших тяжких наслщюв [19, с. 17]. Тому, наприклад, диверсiя може визнаватися закшченим злочином з моменту вчинення вибуху як такого iз зазначеною у ст. 113 КК спрямовашстю, незалежно вщ його фактичних наслщюв, а при терористич-ному акт для визнання злочину закшченим необхщно встановити, що вибух спричинив у конкретному мкщ специфiчний наслщок - небезпеку, про яку йдеться в ст. 258 КК. Терористичний акт, вчинюваний у формi погрози, вважаеться закшченим з моменту доведення погрози вчинити вказаш у ст. 258 КК дп до вщома оргашв державно'1 влади чи мюцевого самоврядування, службових осiб, об'еднань громадян, юридичних або фiзичниx осiб [2, с. 359].
На думку деяких учених, для терористичного акту вчинення дш щодо вибуху чи шдпалу е лише початком виконання об'ективно'1 сторони, адже шсля виконання ще'1 стадп злочинно'1 дiяльностi суб'екти вчинення терористичного акту сво'1 наступнi дп пов'язують зi змушуванням об'екта впливу до певно'1 поведшки [23, с. 144; 24, с. 96]. З таким твердженням можна погодитись лише частково - що вибух або шдпал е початком дш, якими створюеться небезпека, однак решта зазначених положень стосуеться зов^м шшого аспекту - розрiз-нення юридичного i фактичного моменпв закшчення злочину.
Останнього стосуеться ще один аспект конструкцп складiв злочинiв, а саме: в якш мiрi статтями 113 i 258 КК охоплюеться те, що фактично вщбуваеться при вчиненш розглядуваних злочишв шсля зазначених вище моменив ïx закшчення. Склад диверсп характерний тим, що ним охоплюються не лише дiяння, спрямоваш на заподiяння шкоди певним об'ектам нащонально'1 безпеки, але й фактичне заподiяння тако'1 шкоди. Тобто диспозищею ст. 113 КК охоплюеться
як випадки реалiзацiï умислу щодо вчинення дш, так i повно'1' реалiзацiï мети ослаблення держави. Однак осюльки в санкцп ст. 113 КК довiчне позбавлення волi не непередбачено, то фактичне умисне заподiяння диверсiйним дiянням тако1 шкоди, яка сама по собi караеться бiльш суворо за шшими статтями КК, обумовлюе необхвдшсть додатково'1' квалiфiкацiï. Так, фактичне масове знищення людей диверсiйним дiянням потребуе додатково1 квалiфiкацiï: а) за статтею про умисне вбивство при обтяжуючих обставинах (тобто за ч. 2 ст. 115 КК або спещальною нормою) або б) як вчинення терористичного акту, який призвiв до загибелi людини, за ч. 3 ст. 258 КК (за умови, що дiяння одночасно шдпадае шд дш норм, передбачених статтями 113 i 258 КК).
За статтею 258 КК щ питання виршуються по-шшому, тому що фактична реалiзацiя небезпеки, яка створюеться терористичним дiянням, квалiфiкуеться за ч. 2 ще1 статт - як заподiяння значно!" майново!" шкоди або настання шших тяжких наслщюв, або за ч. 3 - як спричинення загибелi людини. За заподiяння тако1 шкоди передбачено суворе покарання, в тому числ довiчне позбавлення волi за ч. 3, що виключае необхщшсть додатково'1' квалiфiкацiï вчиненого за шшими статтями КК, як це мае мюце стосовно диверси. З таким законодав-чим ршенням пов'язана ще одна вiдмiннiсть терористичного акту ввд диверси. Йдеться про те, що квалiфiкацiя терористичного акту за ознаками зазначених насладив можлива як при умисному, так i при необережному до них ставленш винно1 особи. Ввдсутшсть у ст. 113 КК подiбниx квалiфiкуючиx ознак означае, що необережне заподiяння шкоди при вчиненш диверсй' потребуе додатково1 квалiфiкацiï за ввдповщними статтями КК про необережш злочини.
2. Конкуренцiя кримшально-правових норм про диверсш i терористичний акт, ïï в1дмежування в1д сукупносп таких злочишв.
Вщповщно до загальновизнаного розумшня конкуренцй кримшально-пра-вових норм конкуренщя норм про диверсiю i терористичний акт означае, що вчинене особою дiяння одночасно шдпадае шд юридичш ознаки обох норм, передбачених статтями 113 i 258 КК. При викладеному вище порiвняльному аналiзi ознак складiв злочинiв видiлялись як однаков^ так i рiзнi ïx ознаки з акцентом на останш. Конкуренщя норм, навпаки, завжди пов'язана з наяв-шстю у вчиненому особою дiяннi однакових ознак складiв злочишв. На прак-тицi насамперед фшсуеться одночасна наявнiсть у тому самому дiяннi ознак об'ективно1 i суб'ективно1 сторiн та суб'екта злочину.
При виршенш цього питання особливо1 уваги потребують наступш поло-ження щодо об'ективно1 сторони дослiджуваниx злочинiв: 1) конкурувати норма про диверсш може лише з нормою про терористичний акт, вчинюваний у першш формц 2) у терористичному акт конкуренцй' стосуються лише таю дiяння, що були спрямоваш на створення небезпеки заподiяння вказано1 в ст. 258 КК шкоди та реалiзацiю тако1 шкоди i не стосуються дiянь, спрямованих лише на створення небезпеки заподiяння шкоди; 3) у ст. 258 КК законодавче формулю-вання «небезпека для життя чи здоров'я людини» е бшьш широким, шж фор-мулювання «масове знищення людей, заподiяння тiлесниx ушкоджень чи шшо1
шкоди 1хньому здоров'ю» i охоплюе собою останне; це означае, що в ст. 113 КК зазначеш приписи е спещальними; 4) формулювання «небезпека заподiяння значно1 майновоТ шкоди чи настання шших тяжких наслщыв» за ст. 258 КК також е бшьш широким, шж приписи ст. 113 КК стосовно можливого заподР яння шкоди дiяннями, вчиненими щодо об'екпв, яы мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, територп, об'екпв тваринного або рослинного св^у, оскшьки стосуеться рiзниx сфер сусшльних вiдносин; однак зазначене формулювання охоплюе собою лише таю передбачеш ст. 113 КК дп, яю можуть заподiяти не будь-яку шкоду, а лише «значну майнову шкоду чи iншi тяжкi наслiдки». Наявшсть у ст. 258 КК зазначених бшьш широких формулювань, порiвняно з передбаченими у ст. 113 КК, означае, що в ст. 113 КК передбачеш конкретизоваш, спещальш приписи, яким надана окрема законодавча оцшка.
Стосовно суб'ективно1 сторони важливо звернути увагу на те, що мета, яка характеризуе терористичний акт, може поеднуватись з метою ослаблення держави в одному посяганш. Тобто винна особа може розглядати досягнення мети, про яку йдеться в ст. 258 КК, як один iз шляxiв реалiзацiï мети ослаблення держави. Як зазначаеться в науковш л^ератур^ порiвняння змкту мети цих злочишв показуе, що окремi прояви мети як ознаки терористичного акту е кон-кретними проявами мети ослаблення держави, що е метою диверсп [25, с. 541]. Як вбачаеться, при практичному виршенш цього питання слщ розрiзняти мету порушення громадсько1 безпеки i всi iншi види мети, зазначеш в ст. 258 КК. Це обумовлено тим, що мета порушення громадсько1 безпеки може досягатись вщразу шсля вчинення терористичних дiянь, зокрема шсля вчинення вибуxiв або пiдпалiв, яы одночасно в конкретному випадку шдпадають шд статт 113 i 258 КК. Iншi види мети необxiдно розглядати в кожному конкретному випадку з погляду того, чи е конкретна мета проявом реалiзацiï мети ослаблення держави. Наприклад, вчинення особою вибуху, спрямованого на масове знищення шоземних громадян, може вчинюватись особою з метою спровокувати мiжна-родне ускладнення i таким чином ослабити державу. Одначе у в^х випадках, коли мета, зазначена у ст. 258 КК, е проявом реалiзацiï мети ослаблення держави, виршувати питання необхщно виходячи з того, що громадська безпека виступае тут лише як додатковий об'ект. Оскшьки ж основним об'ектом у таких випадках виступають вщповщш ввдносини щодо охорони об'екпв нацюнально1 безпеки, то вчинене слщ квалiфiкувати за ст. 113 КК.
Вид конкуренцп необхвдно визначати виходячи з того, що хоча з об'ек-тивно1 сторони приписи ст. 113 КК у вказаних вище випадках е спещальними (конкретизуючими) стосовно ст. 258 КК, цього не можна сказати щодо мети, окреслено1 у ст. 113 КК, яка мае бшьш високий рiвень узагальнення, порiв-няно з метою вчинення терористичного акту. 1з цього випливае, що зазначена конкуренщя за видом е конкуренщею норм про щле (ст. 113 КК) i про частину щлого (ст. 258 КК), при якш перевагу у застосуванш мае норма про щле [26, с. 146- 147]. Тобто при такш конкуренцп вчинене слщ квалiфiкувати як диверсш за ст. 113 КК.
Вщ розглянуто'1 конкуренцй' норм слщ вiдрiзняти випадки щеально'1 сукупностi злочинiв, коли особа вчинюе одним дiянням диверсiю i терористичний акт. У такому разi особа вчинюе певне дiяння, яке входить до об'ек-тивно'1 сторони диверсй' i терористичного акту, однак одночасно мае мету ослаблення держави i мету, зазначену в ст. 258 КК, причому остання мета не е проявом першо'1 мети. Наприклад, учинення особою шдпалу, який спря-мований проти об'ектв, що знаходяться поряд, один з яких е об'ектом, що мае важливе народногосподарське чи оборонне значення, а другий належить певнш юридичнш особь При цьому ди щодо першого об'екта вчинюються з метою ослаблення держави, а щодо другого - з метою пливу на прийняття ршення чи вчинення або не вчинення дш юридичною особою. У щлому вчинене квалiфiкуеться за статтями 113 i 258 КК. Так само квалiфiкуеться i вчинення цих двох злочишв за наявност ïx реально'1 сукупностi, коли вони вчинюються рiзними дiяннями з промiжком часу мiж ними. Наприклад, у разi коли особа з метою ослаблення держави вчинила масове знищення людей, а потiм з метою залякування населення погрожувала органам державно!" влади вчинити так самi ди.
Виходячи з викладеного вище, не можна погодитися з однозначшстю вис-новку В. В. Колоскова про те, що якщо особа, здшснюючи вибухи, шдпали та iншi дй', переслiдувала водночас мету диверсй' i мету тероризму, то ïï дй' варто квалiфiкувати за сукупшстю цих злочинiв [7, с. 194]. Насправдi у таких випад-ках також можливе визнання конкуренцй' норм про щле i його частину, при якш шдлягае застосуванню норма про щле, тобто дiяння квалiфiкуеться як диверсiя за ст. 113 КК.
Висновки. Ввдмшшсть складiв злочишв, передбачених статтями 113 та 258 КК, перш за все полягае у розбiжностi ïx обов'язкових ознак об'екта злочину, об'ективно'1 та суб'ективно'1 сторш злочину. Тому при можливому збiговi деяких юридичних ознак цих складiв одна або дешлька таких вщ-мiнниx ознак можуть мати виршальне значення для розмежування диверсй' i терористичного акту. Рiзняться щ злочини i за законодавчою конструкщею ïx складiв. Диверсiя е злочином з усiченим складом, тодi як терористичний акт - злочином з нетиповим матерiальним складом (створення небезпеки) у першш формi та злочином з формальним складом у другш формi (погрози). Зазначена розбiжнiсть також вказуе на рiзний момент закшчення диверси та терористичного акту. Дослвдження караностi цих злочинiв доводить, що у деяких випадках фактичне умисне заподiяння диверсшним дiянням шкоди обумовлюе необхщшсть додатково'1 квалiфiкацi'ï за ч. 2 ст. 115 КК або за ч. 3 ст. 258 КК. Норма про диверсш може конкурувати з нормою про терористичний акт як щле (ст. 113 КК) i частина щлого (ст. 258 КК), i у таких випадках перевагу у застосуванш матиме норма про щле, тобто вчинене слвд квалiфiкувати як диверсш. Можливими також е випадки щеально'1 та реально'1 сукупност диверси i терористичного акту.
Список лггератури:
1. Климосюк А. С. Безпосереднш об'ект диверсп (стаття 113 КК). Проблеми законность 2017. Вип. 137. С. 101-112. аок https://dGi.Grg/10.21564/2414-990x.137.101743.
2. Кримшальне право Украши: Особлива частина: тдручник / за ред. проф. В. Я. Тащя,
B. I. Борисова, В. I. Тютюгша. 5-те вид., переробл. 1 допов. Харюв: Право, 2015. 680 с.
3. Соколовський В. Л. Громадська безпека як об'ект злочину: дис. ... канд. юрид. наук. Ктв, 2017. 254 с.
4. Мохончук С. М. Уголовная ответственность за терроризм: дис. ... канд. юрид. наук. Харьков, 1999. 187 с.
5. Шамара О. В. Об'ект злочину передбаченого статтею 258 «терористичний акт» Кримь нального кодексу Украши. В1сник Луганського державного унюерситету внутршнгх справ 1мет Е. О. Д1доренка. 2009. № 2. С. 85-91.
6. Чорний О. М. Дискуая щодо визначення родового об'екта терористичного акту Нау-ковий вгсник М1жнародного гумантарного унюерситету. Сергя Юриспруденцгя. 2015. № 18. Т. 2.
C. 122-125.
7. Колосков В. В. Ствввдношення статей 113 (диверая) 1 258 (терористичний акт) у Кри-мшальному кодека Украши. В1сник Луганськог академи внутргштх справ МВС ¡мет 10-ргччя незалежност1 Украгни. 2002. Ч. 1. С. 193-196.
8. Шамара О. В. Ввдповвдальшсть за здшснення терористичноТ д1яльност1 за кримшальним законодавством Украши: монограф1я. Ктв: Видавничий д1м «Артек», 2014. 280 с.
9. бмельянов В. П. Антитерористичне законодавство: поняття, система, шляхи вдоскона-лення: монограф1я. Харюв: Право, 2016. 88 с.
10. Бантишев О. Ф. Щодо подальшого вдосконалення дшчого КК. 10 рокю чинност1 Кри-мтального кодексу Украти: проблеми застосування, удосконалення та подальшог гармотзащ гз законодавством европейських крат: матер1али м1жнар. наук.-практ. конф. (Харюв, 13-14 жовт. 2011 р.). Харюв: Право, 2011. С. 133-136.
11. Климосюк А. С. Концептуальш тдходи до визначення безпосереднього об'екта диверсп (ст. 113 КК). Актуальш проблеми кримтально-правовог охорони основ нацюнальног безпеки Украти: матер1али круг. столу (м. Харюв, 26 трав. 2017 р.). Харюв: Юрайт, 2017. С. 135-139.
12. Климосюк А. С. Про кримшально-правову характеристику предмепв диверсп та необхщ-тсть вдосконалення Тх законодавчого формулювання в ст. 113 Кримшального кодексу Украши. Науковий вгсник Херсонського державного унверситету. Сергя «Юридичж науки». 2016. № 5. С. 101-106.
13. Форос А. В. Кримшально-правов1 ознаки терористичного акту. Правова держава. 2012. № 15. С. 177-182.
14. Емельянов В. П. Уголовно-правовое противодействие терроризму: монография. Харьков: Право, 2014. 88 с.
15. Чуваков О. А. Тероризм 1 диверая: пор1вняльнпй анал1з. Актуальт проблеми криминального права, процесу та кримталгстики: матер1али 2^ м1жнар. наук.-практ. конф. (Одеса 8 жовт. 2010 р.). Льв1в. 2010. Т. 1: Кримшальне, кримшально-виконавче право та кримшолопя. С. 350-353.
16. Пз1мчук С. В. Терористичний акт та його вщмштсть ввд сушжних злочишв. Проблеми в1дповгдальност1 за злочини проти громадськог безпеки за новим Кримтальним кодексом Украгни: матер1али м1жнар. наук.-практ. семшару (м. Харюв, 1-2 жовт. 2002 р.). Харюв, 2003. С. 218-221.
17. Ященко. О. Г. Сучасний цивтзацшний тдхщ до розумшня сутност1 тероризму 1 ввд-межування його ввд терору 1 диверсш. Науковий в1сник 1нституту мгжнародних вгдносин НАУ. Сергя: економжа, право, пол1толог1я, туризм. № 1 (2010). Т. 1. С. 105-111.
18. Тихий В. П. Ввдповвдальшсть за терористичний акт. Протидгя проявам тероризму, сепаратизму, екстремгзму та нелегальны мгграца в сучасних умовах: стан, проблеми та перспективи : матер1али м1жнар. наук.-практ. конф. (м. Дншро, 28 жовт. 2016 р.). Дншро. 2016. С. 333-334.
19. Тихий В. П., Панов М. I. Злочин, його види та стадп: науково-практичний коментар. Киш: Видавничий д1м «Промет». 2007. 40 с.
20. Про практику застосування судами Украши законодавства у справах про злочини проти безпеки виробництва: Постанова Пленуму ВСУ ввд 12. 06. 2009 р. № 7. Ысник Верховного Суду Украгни. 2009. № 8.
21. Колосков В. В. Законодавство Украши з питань боротьби з тероризмом та екстремiзмом. Протидгя проявам тероризму, сепаратизму, екстремгзму та нелегальнш мгграци в сучасних умо-вах: стан, проблеми та перспективи: матерiали мiжнар. наук.-практ. конф. (м. Дншро, 28 жовт. 2016 р.). Дтпро, 2016. С. 75-79.
22. бмельянов В. П. Терористичний акт: загальне поняття, ввдмежування ввд сушжних злочишв та шляхи вдосконалення складу злочину. Вкник Асощаци кримтального права Украгни. 2015. № 1(4). С. 233-244.
23. Брящей Р. I., Клименко О. А. Актуальт питання квалiфiкацii та розмежування терористичного акту та диверси за КК. Пpoтидiя проявам тероризму, сепаратизму, екстремгзму та нелегальнш мкрацп в сучасних умовах: стан, проблеми та перспективи: матерiали мiжнар. наук.-практ. конф. (м. Дншро, 28 жовт. 2016 р.). Дншро, 2016. С. 141-146.
24. Chornyi О. Сигге^ issues of qualification and difference between the act of terrorism and sabotage. European cooperation. 2017. Vol. 1(20). Р. 93-97.
25. Брич Л. П. Теорiя розмежування складiв злочишв: монографiя. Львiв, 2013. 712 с.
26. Ус О. В. Теорiя та практика кримшально-правово'! квалiфiкацii: лекци. Харюв: Право, 2018. 388 с.
References:
1. Klymosyuk, A.S. (2017). Bezposerednii ob'iekt dyversii (stattia 113 KK Ukrainy) [The immediate object of diversion (Article 113 of the Criminal Code of Ukraine)]. Problemy zakonnosti -Problems of Legality, issue 137, 101-112. doi: https://doi.org/10.21564/2414-990x.137.101743 [in Ukrainian].
2. Kryminal'ne pravo Ukrayiny: Osoblyva chastyna. (2015). V. Ya. Tatsiy, V. I. Borysov, V. I. Tyu-tyuhin (Eds.). Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
3. Sokolovskyi, V.L. (2017). Hromadska bezpeka yak ob'iekt zlochynu. Candidate's thesis. Kyiv [in Ukrainian].
4. Mohonchuk, S.M. (1999). Ugolovnaja otvetstvennost' za terrorizm. Candidate's thesis. Har'kov [in Russian].
5. Shamara, O.V. (2009). Ob'iekt zlochynu peredbachenoho statteiu 258 «terorystychnyi akt» Kryminalnoho kodeksu Ukrainy Visnyk Luhanskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav imeni E. O. Didorenka - Bulletin of Luhansk State University of Internal Affairs named after E. O. Didorenko, 2, 85-91 [in Ukrainian].
6. Chornyi, O.M. (2015). Dyskusiia shchodo vyznachennia rodovoho obiekta terorystychnoho aktu. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Seriia Yurysprudentsiia - Scientific Bulletin of International Humanistic University. Series of Jurisprudence, 18, Vol. 2, 122-125 [in Ukrainian].
7. Koloskov, V.V. (2002). Spivvidnoshennia statei 113 (dyversiia) i 258 (terorystychnyi akt) u Kryminalnomu Kodeksi Ukrainy. Visnyk Luhanskoi akademii vnutrishnikh sprav MVS imeni 10-richchia nezalezhnosti Ukrainy - Bulletin of Luhansk State University of Internal Affairs named after E. O. Didorenko, Ch. 1, 193-196 [in Ukrainian].
8. Shamara, O.V. (2014). Vidpovidalnist za zdiisnennia terorystychnoi diialnosti za kryminalnym zakonodavstvom Ukrainy. Kyiv: Vydavnychyi dim «Artek» [in Ukrainian].
9. Yemelianov, V.P. (2016). Antyterorystychne zakonodavstvo: poniattia, systema, shliakhy vdo-skonalennia. Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
10. Bantyshev, O.F. (2011). Shchodo podalshoho vdoskonalennia diiuchoho KK Ukrainy. 10 rokiv chynnosti Kryminalnoho kodeksu Ukrainy: problemy zastosuvannia, udoskonalennia ta podalshoi harmo-nizatsii iz zakonodavstvom yevropeiskykh krain: proceedings of the International Scientific and Practical Conference. Kharkiv: Pravo, 133-136 [in Ukrainian].
11. Klymosyuk, A.S. (2017). Kontseptualni pidkhody do vyznachennia bezposerednoho ob'iekta dyversii (st. 113 KK Ukrainy). Aktualni problemy kryminalno-pravovoi okhorony osnov natsionalnoi bezpeky Ukrainy: Proceedings of the Conference Title. Kharkiv: Yurait, 135-139 [in Ukrainian].
12. Klymosyuk, A.S. (2016). Pro kryminal'no-pravovu kharakterystyku predmetiv dyversiyi ta neobkhidnist' vdoskonalennya yikh zakonodavchoho formulyuvannya v st. 113 Kryminal'noho kodeksu Ukrayiny Naukovyy visnyk Khersons'koho derzhavnoho universytetu. Seriya Yurydychni nauky - Scientific Bulletin of Kherson State University. Series of Law, 5, 101-106 [in Ukrainian].
13. Foros, A.V. (2012). Kryminalno-pravovi oznaky terorystychnoho aktu. Pravova derzhava -Legal State, 15, 177-182 [in Ukrainian].
14. Emel'janov, V.P. (2014). Ugolovno-pravovoe protivodejstvie terrorizmu. Har'kov: Pravo [in Russian].
15. Chuvakov, O.A. (2010). Teroryzm i dyversiia: porivnialnyi analiz. Aktualni problemy krymi-nalnoho prava, protsesu ta kryminalistyky: proceedings of the 2 International Scientific and Practical Conference. Lviv, 350-353 [in Ukrainian].
16. Hizimchuk S. V. (2003). Terorystychnyi akt ta yoho vidminnist vid sumizhnykh zlochyniv. Problemy vidpovidalnosti za zlochyny proty hromadskoi bezpeky za novym Kryminalnym kodeksom Ukrainy: proceedings of the International Scientific and Practical Conference. Kharkiv, 218-221 [in Ukrainian].
17. Yashchenko, O.H. (2010). Suchasnyi tsyvilizatsiinyi pidkhid do rozuminnia sutnosti ter-oryzmu i vidmezhuvannia yoho vid teroru i dyversii. Naukovyi visnyk Instytutu mizhnarodnykh vidnosyn NAU - Scientific Bulletin of Institute of international relations NAU, 1, 105-111 [in Ukrainian].
18. Tykhyi, V.P. (2016). Vidpovidalnist za terorystychnyi akt. Protydiia proiavam teroryzmu, separatyzmu, ekstremizmu ta nelehalnii mihratsii v suchasnykh umovakh: stan, problemy ta perspek-tyvy: proceedings of the International Scientific and Practical Conference. Dnipro, 333-334 [in Ukrainian].
19. Tykhyi, V.P., Panov, M.I. (2007). Zlochyn, yoho vydy ta stadii. Kyiv: Vydavnychyi dim «Promeni» [in Ukrainian].
20. Pro praktyku zastosuvannia sudamy Ukrainy zakonodavstva u spravakh pro zlochyny proty bezpeky vyrobnytstva: Postanova Plenumu VSU vid 12.06.2009. № 7. (2009). Visnyk Verkhovnoho sudu Ukrainy - Visnyk of the Supreme Court of Ukraine, 8, 15.
21. Koloskov, V.V. (2016). Zakonodavstvo Ukrainy z pytan borotby z teroryzmom ta ekstrem-izmom. Protydiia proiavam teroryzmu, separatyzmu, ekstremizmu ta nelehalnii mihratsii v suchasnykh umovakh: stan, problemy ta perspektyvy: proceedings of the International Scientific and Practical Conference. Dnipro, 75-79 [in Ukrainian].
22. Yemelianov, V.P. (2015). Terorystychnyi akt: zahalne poniattia, vidmezhuvannia vid sum-izhnykh zlochyniv ta shliakhy vdoskonalennia skladu zlochynu. Visnyk Asotsiatsii kryminalnoho prava Ukrainy - Bulletin of the Association of Criminal Law of Ukraine, 1(4), 233-244 [in Ukrainian].
23. Briashchei, R.I., Klymenko, O.A. (2016). Aktualni pytannia kvalifikatsii ta rozmezhuvannia terorystychnoho aktu ta dyversii za KK Ukrainy Protydiia proiavam teroryzmu, separatyzmu, ekstrem-izmu ta nelehalnii mihratsii v suchasnykh umovakh: stan, problemy ta perspektyvy: proceedings of the International Scientific and Practical Conference. Dnipro, 141-146 [in Ukrainian].
24. Chornyi, O. (2017). Current issues of qualification and difference between the act of terrorism and sabotage. European cooperation. Vol. 1(20), 93-97.
25. Brych, L.P. (2013). Teoriia rozmezhuvannia skladiv zlochyniv. Lviv [in Ukrainian].
26. Us, O.V. (2018). Teoriia ta praktyka kryminalno-pravovoi kvalifikatsii. Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
Klymosyuk A. S., PostGraduate Student of Criminal Law number 1 of the Yaroslav Mudryi National Law University, Ukraine, Kharkiv.
e-mail: [email protected] ; ORCID 0000-0001-5017-3231
The correlation between diversion (Article 113 of the Criminal Code of Ukraine) and terrorist act (Article 258 of the Criminal Code of Ukraine)
The subject of this article covers the ratio of diversion and terrorist act, which includes: 1) a comparative analysis of the Criminal Law provisions defined in the Article 113 and Article 258 of the Criminal Code of Ukraine; 2) study of competition issues of these norms and separation from a similar set of such crimes.
It is substantiated that the difference in the elements of crimes provided defined in Article 113 and Article 258 of the Criminal Code of Ukraine, above all, consists in the discrepancy between their mandatory signs of the object of the crime, the objective and subjective elements of the crime. Therefore, with the possible coincidence of some legal features of these crime elements, one or more of such distinctive features may be crucial for separation between a diversion and a terrorist act.
During the investigating of the punishability for these crimes, it was found that in some cases the actual infliction of harm by a s diversion causes the necessity for additional qualifications by Part 2 of Art. 115 or Part 3 of Art. 258 of the Criminal Code of Ukraine. It is proved that the norm of diversion can be competed with the norm of a terrorist act as a whole (Article 113 of the Criminal Code of Ukraine) and as part of the whole (Article 258 of the Criminal Code of Ukraine), and in such cases the preference in enforcement should be qualified as a diversion. Examples given in this article are an illustrations of an ideal and actual set of diversion e and terrorist act.
Keywords: bases of national security; diversion; terrorist act.
Hadiuwm do peduornzn 30.01.2017 p.
