CC BY
19
6. ОСВ1ТЯНСЬК1 ПРОБЛЕМ!! ВИЩО1 ШКОЛИ
УДК 215:231.75:128 Проф. В.П. Шлапак, д-р с.-г. наук -
Нацюнальний дендрологiчний парк "Софивка"
"СОФПВКА" ЯК ЗАГАДКОВА ТАСМНИЦЯ ЕДЕМСЬКОГО САДУ
Дендролопчний парк "Софпвка" насправдi е матерiалiзованим прообразом Едемського саду, загубленого раю, казково прекрасно! та надзвичайно багато! кра-1ни. "Софпвка" е невичерпним св1том найчарiвнiших таемниць людини i природи, ць лющим джерелом iз глибоко! мудростi, високо! духовностi i любовi до рщно! землi.
Вступ. Едемський сад протягом тисячолпъ е джерелом загадкових таемниць. НезлГченш спроби прорахувати i вказати мюце його розташування, як загадкового раю, терпши невдачу або закшчувалися розчаруванням. Для людини немае питань, важливших за питання розгадки секрету Едемського раю на ЗемлГ i, особливо, якщо не знайти, то хоча би вщтворити Едемський сад, наблизитися до божественного раю, поеднатися з природою. I цю щею людство через мистецтво пронесло крГзь тисячолГття. Це всесвггньо вщом1 сади i парки Сгипту, Ассири й Вавилону, 1рану, Китаю, Япони, Древньо1 Греци, Древнього Риму. Це сади i парки Середньовiччя. Це регулярнi та ландшафтш парки Аигли i Франци [1-3]. Але найбшьш вiдомими i найкращими шедеврами паркобудiвництва Свропи минулих столпъ, як вказують Ф.А. Брокгауз, I.A. Ефрон [4], е: сад БальбГ у Флоренци (Iталiя), парк Сан-Суш у Потсдамi (Нiмеччина), палацовий парк у Версаш (Францiя) та Нацюнальний дендролопчний парк "Софивка" - НД1 НАН Укра!ни (Укра!на). Парк "Софпвка" е одним з перших зразюв пейзажно! композици садово-паркового мистецтва в Ук-раiнi. З часу його побудови (1796-1802 рр.) вш захоплюе вщвГдувачГв своею художньою i естетичною завершенiстю, своею досконалютю як шедевр евро-пейського садово-паркового мистецтва кшця XVIII - початку XIX столггь [5]. Проте, якщо "Софивку" розглядати як смисловий об'ект, який несе в собГ не лише мГфолопчну, але й юторичну iнформацiю, що зашифрована в БГбли [6], то, без сумшву, вш виходить далеко за межi названих шедеврiв i е незрГвнян-ним та безцшним творшням свгшвого значення i по праву повинен перебувати на вершит свгшвого садово-паркового мистецтва.
Видшення не вирiшених ран1ше частин загальноТ проблеми. У Пер-шш книзГ Мойсея [6], Главi 1 "Початок творшня" йдеться про те, що Бог впро-довж п'яти дшв створив небо i землю, день i шч, вечГр i ранок, воду i сушу, траву i дерева, сонце i мюяць, тварин, риб i птахГв, а на шостий день - людину за образом сво1м. У ГлавГ 2 "Суботнш спокш Господа" у вГршГ 3 пророк Мойсей вказуе: "I поблагословив Бог сьомий день, i освятив його; бо в онний почив вгд вшх справ Сво1х, як Бог творив". Але для свого вщпочинку в ЕдемГ Бог створив Едемський сад i назвав його Раем (вГршГ 8-15): "I насадив Господь Бог рай в ЕдемГ на сходГ, i розмютив там людину, яку створив. I виростив Гос-
подь Бог i3 землi всяке дерево, приемне на вигляд i добре для mi, i дерево жит-тя посеред раю, i дерево шзнання добра i зла. 1з Едему виходила рiчка для зро-шування раю; i потiм роздiлялася на чотири рiчки. 1м'я одте1 Фюон: вона обть кае всю землю Хавша, ту, де золото; I золото Tiei землi добре; там бдолах i ка-мiнь ошкс. 1м'я друго! рiчки Гiхон: вона обтжае всю землю Куш. 1м'я третьо! рiчки - Хиддекель: вона протжае перед Ассiрiею. Четверта рiчка ввфрат. I взяв Господь Бог людину i посилив ii в саду Едемському, щоб обробляти i бе-регти його".
Едем, еден, як зазначають A.I. Абдусамедов, Р.М. Алейшк i Б.А. Алiева [7], за релтями стародавнiх вiрян е земним раем, куди Бог поселив Адама i вву i звщюля вигнав !х. Видаеться як казково прекрасна та безмежно багата кра!на [8]. Дослiдники однозначно акцентують на тому, що в основi Едему -кра!ни, що зрошувалася чотирма рiчками в раннi часи, були територи вгипту, Балкан, Вiрменil, Туреччини, 1рану, а на сходi кра!ни був облаштований Едемський сад, як прообраз раю. Сад раю у мiфологiчному значенш, як зазна-чае С. А. Токарев [9], був квадратним, кожна сторона якого мала по 2220 км i ч^ко була зорiентована на чотири сторони свггу. Отже, саме Едемський сад як рай на Земл^ що створений Богом для вщпочинку, став прообразом рiзноманiт-тя архiтектурних задумiв у садово-парковому мистецтвi. Одним iз таких парюв е Нацiональний дендролопчний парк "Софивка" - НД1 НАН Украши, як мате-рiалiзований образ Едемського саду, як реальна, а не мiфiчна, "Софивка".
Обговорення результат дослiджень. Надбанням свггово1 культури е Нацюнальний дендрологiчний парк "Софивка" - НД1 НАН Украши, розташо-ваний у м. Умаш. Парк побудовано на територи володшь графа Сташслава Щенсного (Фелiкса) Потоцького. Пiсля повстання в Краковi пiд проводом Т. Костюшка в 1794 р. Потоцький назавжди залишае Польщу, а тсля третього подiлу Польщi в 1795 р. звертаеться до Катерини II з листом про тдданство. З архiвних матерiалiв, як повiдомляють I.C. Косенко, Г.Ю. Храбан, В.В. Мтн,
B.Ф. Газбуз [5], у 1796 р. С. Потоцький перебував у Петербурзi на запрошення Катерини II впродовж шести мюящв. Того ж року, повернувшись в Украшу,
C. Потоцький, всупереч спшьно прийнятому ршенню з Софiею про будiвниц-тво парку в Криму, несподiвано змшюе свое рiшення i пршздить до м. Умаш, де розпочинае будiвництво грандюзного на той час парку "Софивка" на плошд 500 га. Про будiвництво парку в Криму свщчить лист Софи до С. Потоцького, написаний у 1795 р. у мютечку Неборове, що неподалж вщ Варшави. Софiя, зупинившись у графит Гелени Радзивш, пише: "Одного дня господарка повезла мене до свого розюшного парку "Аркадiя", збудованого в романтичному стиш з використанням елемеипв грецько!' мiфологil". Цей парк дуже сподобав-ся Софи, i вона впродовж кiлькох мюящв надсилае кшька листiв С. Потоцько-му, в яких мрiе мати такий же парк.
Недослщженими залишилися висловлювання сина Софи Потоцько!' вщ першого чоловiка, начальника Пiвденних вшськових поселень Олександра Вiтта, у якого постшно зупинялися царськi ЫмЧ, перебуваючи на вщпочинку в Криму. Вш сказав, що його мати - Софiя Потоцька - жодного вщношення до парку "Софивка" не мае, це - "Царицин сад" [5]. Важливо також зазначити, що Софiя i Станiслав Потоцькi не мали тодi плану на будiвництво парку ш в Кри-
му, Hi, тим паче, мСофiïвким. Проте, восени 1796 р. розпочалося ïï будiвництво, а вже 15 травня 1802 р. вщбулося урочисте вiдкриття. Площа парку становила 53 га - ниш це юторичне ядро "Софивки". I насамкiнець, варто зауважити особливу защкавлешсть вiдвiдин "Софiïвки" царською родиною. Так, в Умаш у 1820 р. побував цар Олександр I, а в 1828 р. - цар Микола I. 12 вересня 1828 р., повертаючись з Одеси до Петербурга, Олександра Федорiвна, дружина Миколи I, теж вщвщала парк. У 1830 р. цар Микола I (Павлович) вщвщав м. Умань i "Софивку" вдруге. 20 вересня 1847 р. ïï вщвщав цар Микола I. Оглянувши парк, вш побачив змши, як вщбулися з часу його попереднього вщ-в^вання. На той час було пщготовлено "Краткий отчет о работах, проведенных в "Царицыном саду" с 1837 г. по апрель 1847 г., с показанием оных по каждому году особо" [5]. Микола I, вщвщавши парк, дав вк^вку добудувати готичш башти на в,ïздi з мюта в сад, а також павшьйон на островi знести i по-будувати новий у вiзантiйському стилi. Проект цих об'екпв доручено скласти арх^ектору з мiста Петербурга A.I. Штакеншнейдеру. Цар Олександр II вщвь дав Умань 24 вересня 1859 р. дорогою до Слисаветграда. Отже, царська родина вщала планом будiвництва "Софивки". Це пщтверджено тими змшами i до-повненнями, якi досить доречно вносилися пiд час подальшого будiвництва парку. Однак, треба акцентувати на тому, що парк залишився недобудованим, оскшьки в березнi 1805 р. С. Потоцький раптово помер, а його спадкоемщ бу-дiвництвом "Софiïвки" не займалися.
Узагальнюючи викладене, можна зробити висновок про те, що за ос-таннi 15 роюв поширилися чутки, що до будiвництва парку С. Потоцького спонукала Софiя Вггт - коханка, а шзшше його дружина, проте суперечливi факти не дають однозначноï вщповщ, що це саме так. Це пщтверджуеться пристрасною увагою царськоï родини до "Софивки". Виходячи з цього, вини-кае цiкаве запитання: "Що зо^ задумали побудувати в мют Уманi?", "Чи е авторами парку Станюлав i Софiя Потоцькi та Л. Метцель?"., "Яке вiдношення до будiвництва парку мае царська родина?".
Одшею з вiдповiдей е - Едемський сад, як загадковий рай, втрачений рай, казково прекрасна та багата краша, святиня християнського св^у, храм ю-торiï християнства та музей природи. Пщтвердження цьому повинно грунтува-тись на доказах, яю ствердили б, що це так. Доказом того, що "Софивка" в мь нiатюрi е прототипом Едемського саду, як загадкового i загубленого раю на Земл^ е слова пророка Мойсея у Першш raroi П'ятикнижжя: Буття, де в главi 2, написано, що для свого вщпочинку в краш Едем Бог створив невеличкий сад i назвав його Раем (вiршi 8-15) Тому, на наш розсуд, доказами про те, що парк "Софивка" е бiблiйною святинею, яка в допотопний час реально юнувала на Землi е - по-перше - сама назва парку, де ми можемо сприймати назву "Со-фïвка", як прототип дружини С. Потоцького Софи, однак так само можна стверджувати, що парк мае дiвоче iм,я Катерини II, адже вона - Софiя-Фреде-ржа- Августа Цербстська, також Софiя [10]. Проте, iсторiя свщчить, що символ Софiя на певних етапах розвитку суспшьства тюно пов'язаний з релiгiею. Так, Софiя - (у перекладi з грецькоï - знання, мудрють) - поняття-символ, мiфоло-гема в античнiй i середньовiчнiй фiлософiï. У вiтчизнянiй релтйно-фшо-софськш i богословськiй науках насамперед асоцшвалося з бiблiйною "Пре-
мудрютю божою". Софiя знайшла вiдображення у богослужшнях, храмовiй архiтектурi, iконопису. II шостасна природа зумовила розумiння СофiI - як Бо-гинi. Вона е щеею вiчноI жiночностi, яку греки шанували в образах Афродiти, Деметри, а схiднi релiгiI - обожнювали 1сиду, Кiбелу, 1штар. У слов'янськш мiфологiI вона вiдобразилася у культах Лади i Мокшi. Саме ця богиня давала назву першим християнським храмам у РусьУкршт. Оранта Софнвського собору являе собою, як зазначае Ю.А. Калiнiн i С.А. Харьковщенко [11], немате-рiальну сутшсть дому СофiI "Премудростi божоI", а не Богома^р, як вважають деяк дослiдники, не помiчаючи вiдсутнiсть дитини, шднят руки, специфiчну поставу тша. Софiю також часто зображали на жонах святоI СофiI, як жшоче божество з пiднятими крилами за спиною, що символiзувало II едшсть з боже-ственним свiтом. Отже, Софiя як символ вiчностi, божественност е релiгiйним персонажем.
По-друге, слiдуючи опису БiблiI, дослiдники в рiзний час намагалися iдентифiкувати райськi рiчки. З указаних чотирьох рiчок на карт збереглася лише одна назва - Евфрат. 1нша райська рiчка - Тигр, староеврейська назва якого Хиддекель, так само, як i Евфрат, бере початок на Вiрменському напр'! (до реч^ в знаменитому Зограбовському виданнi Ветхого Заповiту Хиддекель так { названий - Тигром) [8]. Головною темою суперечки стали дв1 шил р1ч-
ки - Фюон та Гiхон. На думку деяких учених, i не лише середньовiчних, Гiхон - це Нш, який обтiкае землю Куш. Кушитами вважалися темношкiрi мешканцi ЕфiопiI. Але у згаданому венещанському виданнi ВiрменськоI БiблiI 1805 р., яке стало основою для безлiчi подальших видань, вислiв земля Куш перекладено як краIна Ефiопiя. Рiчку Фюон ототожнювали з 1ндом або Гангом, i навiть з Дунаем. Тому невизначешсть стала причиною того, що одш вченi вважають, що ржи Тигр i Свфрат у Месопотамн, як течуть i сьогодш в 1раку, е двома вщомими з чотирьох рiчок. Iншi дослщники вважають, що земля Хавша е пiвденною Аравiею. Внас-лщок чого, стародавш { сучасш автори наводять рiзнi мiсця розташування Едемського саду. Розташовуючи його на величезно-му територiальному просторi вiд Ефюрн, 1рану, МонголiI аж до ПiвденноI Америки. Але бiльшiсть вчених розмщують його в мiсцях стародавньоI Месопотамн, тобто вщ ПерсидськоI затоки до ПiвденноI Туреччини [7]. Тодi як Юрiс Зарiньш [8], з ушверситету Мiссурi, передбачив, що первинне мюце розташування Едемського саду зараз знаходиться тд водою в головнш частинi ПерсидськоI затоки, поряд з Бахрейном. Неподалж рiчка Карун тече на твден-ний захщ через 1ран до ПерсидськоI затоки. 1м'я II схоже з бiблiйною рiчкою Гiхон. Джеймс Зауер [8], дослщивши основну дiлянку пiщаного каналу старо-давньоI пiдземноI рiчки, встановив, що вона якось пов'язана з бiблiйною рiч-кою Фiсон. На ту ж доюторичну рiчку вказував i Ю. Зарiньш, але розташував Сад Едему не на Аравшському пiвостровi, а на днi ПерсидськоI затоки. Недавно британський археолог Давид Рохл [7] запропонував, що бiблiйнi рiчки Фь
Рис. 1. За Моисеем, рЫки Едемського саду [6]
сон i Гiхон - це сучасна рiчка Арас, що ранiше iснувала в 1раш у виглядi двох рiчок, якi називалися Гейхан i У!жхан. Але всi дослiдники погодилися з тим, що рiчки Тигр, Свфрат, Гейан i У!жан е т самi чотири потоки, чи! назви за Мойсеем, - Фiсон, Гихон, Хиддекель та Свфрат, яка звана в "Писанш" великою рiчкою. Долина рiчки 1ордан також була частиною Едему, оскiльки Сврейська релтйна традицiя ототожнюе рiчку Гiхон з однойменним джере-лом в Срусалим^ тобто в допотопний час щ рiчки впадали в Персидську затоку [12]. Тому, якщо зробити аналог мiж вказаними рiчками Едемського саду (рис. 1) i наявними рiчками парку "Софивка" - Океан, Лета, Кокгг (Коцiт), Опкс, Мнемосша, Ахеронт, Флегетон (Пiрiфлегетон) (рис. 2), можна ствер-джувати, що юторичне ядро "Софивки" - прототип Едемського саду, описано-го пророком Мойсеем у Бiблil. У "Софивщ" за екскурсшним маршрутом роз-повiдь про рiчки пов,язанi з Площею зборiв.
|Фонтан1
ÎMÙ
Павиьйон Флори
Вiдвiдувачi парку, пройшовши через металевий мюток - потрапляють на Площу зборiв iз басейном та гранiтною вазою в центрг Як зазначае I.G Ко-сенко [13], ось тут, на Площi зборiв, Одiссей розповщав феакiйцям про сво1' пригоди. Серед плошд - басейн, у якому встановлено величезну гранiтну вазу, яка символiзуе храм бога моря, Посейдона, звщцшь бере початок рiчка Мнемосша. Облаштована Площа зборiв на пiвостровi овально1' форми, що символь зуе куточок Едемського раю. Як зазначають дослiдники, Едемський сад був т-востровом [7, 8, 9]. З Площд зборiв можна милуватися не лише шшими куточ-ками "Софивки", але й майже вшма рiчками мiфiчного пiдземного царства. За
MaTepiarn3a^^ o6pa3iB ToMepiBCbKOÏ "ОдисеГ, як дослiдив 1.С. Косенко [13, 14, 15], pi4Ka Океан - це мати Bcix pi40K пiдземного царства. Вона на заходi омивае межу мiж життям i смертю. У мСофiïвцiм витшае Ï3 Звiрниця i через арку впадае в Iонiчне море (Нижнш став). Проте, на наш погляд, у грецькш мь фологи Океан - найбiльша рiка у свт, яка омивае землю i море [9], а Мойсей вказуе, що з чотирьох рiчок в Едемському саду, одна е найбшьшою [6]. Гомер називае також у тдземному царста мюце для праведниюв - Слисейсью поля [15]. Гомеру також був вщомий вхщ в царство мертвих, який охороняе трьох-головий пес-сторож Цербер (Кербер), що знаходиться на крайньому заходi за рiчкою Океан [9, 15]. У "Софивщ" вхiд, зв'язок з пiдземним царством мертвих (Ахеронтiйське озеро), де вщбуваеться розподiл на праведниюв у Слисейсью поля i неправедниюв (грiшникiв) у вогняну рiчку Флегетон (Пiрiфлегетон), через Левкадську мiфiчну скелю, що розташована на захщнш сторонi острова 1така. Отже, е вс пiдстави вважати, що рiчка Океан повинна обтiкати пiдземне царство Аща зi схiдноï сторони до острова 1така i впадати в 1ошчне море ниж-че Левкадсь^ скелi, входу в пiдземне царство Аща. У "Софивщ" - це виток води з Верхнього ставка по спещальному тдземному водоводу до Левового або Громового гроту, за Гомером, острова Калшсо, а потм омиваючи Слисейсью поля та схщну частину острова 1така до 1ошчного моря, фонтану "Змiя", рiвень води якого на 21 м вище вiд рiвня води Верхнього ставка. Як зазначае, 1.С. Косенко [13], Лета - рiчка забуття в царствi Аïда. Душi помер-лих, випивши води з цiеï рiчки, забувають свое минуле життя. У "Софiïвцi" вона впадае в Нижнш став. Вихщ цiеï рiчки виднiеться в набережнiй ставу, ниж-че статуï Аполлона. Коют (Коцiт) - рiчка плачу в тдземному царств^ вона вщ-рiзняеться льодяним холодом. Це притока Спкса. В "Софiïвцi" спадае Великим водоспадом, зливаеться iз Стiксом та впадае в 1ошчне море. Спкс - нена-висна рiчка. Ïï води сiм разiв омивають шдземне царство. Воду Стiкса вважають отруйною. Священними водами Стiкса клялися олiмпiйськi боги. У "Софь ï^^" вiд гроту Фетiди води Стжса течуть до Нижнього ставу. Мнемосша - рiч-ка пам,ятi. В "Софивщ" напроти храму Посейдона впадае в Нижнш став. Ахе-ронт - рiчка суму i скорботи, ïï води впадають в Ахеронтшське озеро. У "Софь ïвцi" - вщ Амстердамського шлюзу до Ахеронтшського озера. Флегетон (Пь рiфлегетон) - вогняна рiчка, вливаеться в Ахеронт, а потм разом вливаеться у Опкс. У "Софiïвцi" - вщ Семиструменя до Ахеронтiйського озера.
По-трете, якщо подивитися на карту Ази та Сгипту Стародавнього свь ту [16] i нанести на не1 крашу, Едему (рис. 3), яка юнувала до бiблiйного "Потопу", то з високою ймовiрнiстю можна погодитися зi зазначеними дослщни-ками, що ïï межi поширювалися на сходi вiд Сгипту по Середземному морю до Греци. На пiвночi вiд Грецiï через Турцiю до Кавказь^ Вiрменiï. На сходi -вщ Кавказу через 1ран до Аравшського моря. На пiвднi - вщ Аравiйського моря через напр'я Аравiйського пiвострова до схщного Сгипту. Ймовiрно, що до "Потопу" Аравшська пустеля була загадково-квiтучою крашою [12]. Якщо поглянути на карту (рис. 3), де чотири рiчки, що проточш разом i, нарешт^ формують едину рiчку, яка впадае в Персидську затоку, то з та^ характеристики Едема, краши, зрошуваноï чотирма рiчками, з повною пщставою можна вважати, що в рант часи ця земля охоплювала територш на схiд вiд 1ордана,
Сiрiю, Асшрда та частину Перси, Кушистан i першi поселення 1зма!ла (Буття, глава 25, вiрш 18). Оскшьки Едемський сад (Буття, глава 2, вiрш 8), як рай в Едемi насаджений Богом на сход^ то вш знаходився в акватори Персидсько! затоки, а верхiв,я рiчок Тигр, Свфрат, Гейан i У!жан було приблизним реп-оном загадкового раю. Ниш, це Мижирiччя i частина Персидсько! затоки, а в доюторичш часи Ассiрiйське, Вавилонське i Шумерське царства [16].
Вiдповiдно до юторичних даних, якщо мiсце розташування кра!ни Еде-му з Едемським садом на сходi зiставити з картою Уманщини (рис. 4), то мож-на стверджувати, що прототипом кра!ни Едему i 11 Едемського саду е терито-рiя, яка розтягнулася вiд села Городецького (Олександрiвського водозабору), яке символiзуе египетське мiсто Александрш до сiл Кучубивки i Родниювки, а далi - до села Дмитрушки i пониззя рiчки Кам'янки на пiвднi села Пiкiвець. Вщносно села Дмитрушки необхiдно дати пояснення. Коренем назви села вис-тупае Дмитрш, а вiдповiдно до Бiблil [6], як зазначено в Дiяннях Святих Апос-толiв, главi 19, вiршах 23-40, Дмитрiй був ремюником в Ази, який виступив проти Павла, вщомого бiблiйного християнського персонажа. Тобто Азiя не сприйняла християнства. Це тдтверджено 23 вiршем: "У той час стався чима-лий заколот проти дороги ГосподньоГ. Швденна межа Едему тягнеться вище Зарембово1 греблi в мiстi Уманi, а бшя села Паланка з'еднуеться з селом Горо-децьким. Таким чином, на сходi Умансько1 кра1ни, як прототипу бiблiйного Едему, розташований Едемський сад як загублений рай на Земл^ i це, не що шше, як всесвiтньо вiдома "Софйвка", перлина Укра1ни, нинi Нацiональний дендролопчний парк "Софilвка" - НД1 НАН Укра1ни.
Висновки:
1. Нацiональний дендролопчний парк "Софйвка" е не лише видатною пам'яткою садово-парково1 архiтектури кшця XVIII i початку XIX ст. свгтового значения та пам'яткою паркобудування i архiтектури Укра1ни, яку занесено до державного реестру нацюнального культурного надбан-
Рис. 3. За Моисесм, 1-крата Едему / 2-Едемський сад
Рис, 4. Меж'1 УманськоТкршни / Софивки як прототипу Едему I Едемського саду
ня, музеем природи i садово-паркового мистецтва, але й святинею хрис-тиянського свгту, храмом iсторiI християнства, музеем природи i люди-ни. "СофiIвка" по праву перебувае на вершит свггового садово-паркового мистецтва. Парк занесено до попереднього списку свiтовоI спадщини ЮНЕСКО.
2. Нацiональний дендрологiчний парк "Софнвка" в УкраIнi е прототипом, за Мойсеем, Едемського саду як утраченого раю на Земл^ Обер^ "Софь Iвки" - II божественне начало.
3. Село Городецьке з Олександрiвським водозабором iз захiдноI сторони символiчноI краIни Едему символiзуе египетське мюто Александрiю, а село Дмитрушки зi сходу - Азiю. На твноч^ а це села Кучубнвка i Род-ниювка, бере початок iз джерельноI води рiчка Кам'янка, яка символiзуе початок життя. На твдт розташоване село Пiкiвець, що символiзуе ю-нець життя. "Софнвка" в реальности е матерiалiзованим символом хрис-тиянського свiту, якого ще не висвiтлено в лiтературi.
4. Парк "Софивка" умовно, за задумом II зодчих, розташований також на сходi уявного Уманського Едему, як i Едемський сад в Едемi пророка Мойсея, як зазначено в БiблiI.
5. Для "СофiIвки" рiчка Кам'янка е "Велика рiчка", яка у Верхньому ставку роздiляеться на чотири рiчки. Це Ахеронт, Стшс, i Океан. Ахеронт, своею чергою, наповнюе водами рiчки Флетон, Лета i Коцiт. Води цих рiчок, як i води рiчок Океан i Мнемосiна течуть в 1отчне море. За Мойсеем, Едем добре зрошуеться водою вiдгалужень рiчки, що бере в ньому початок. У "Софнвщ" це рiчка Кам'янка, яка бере початок у вито-юв мiж селами КучубiIвка i Родниювка.
6. Едемський сад був назавжди втрачений водами Всесвiтнього Потопу. Вчет не можуть точно визначити, де вш знаходився до "Потопу", але прообраз Едемського саду, впродовж тисячолггь, втшюеться в об'ектах садово-паркового мистецтва в рiзних куточках Землi, а в "Софнвщ" вш матерiалiзований i реально, а не лише мiфiчно, iснуе.
7. Парк "СофiIвку" встигли збудувати лише на 53 га землi iз задуманих 500, але з таким розрахунком, щоб у вiдвiдувачiв склалося враження, що парк створила сама природа, а людина майже не брала участ у його створент.
8. Недостатньо тдстав, щоб однозначно стверджувати, що Софiя i Статс-лав Потоцьт е авторами топографiчного й архiтектурного проекту "Софнвка". Також немае достатньо тдстав, щоб стверджувати, що царська родина, зокрема, 1мператриця Всеросшська Катерина II, е автором топог-рафiчного й архитектурного проекту "СофiIвка". Проте, е всi пiдстави стверджувати, що II нащадки достатньо обiзнанi в питаннях топографiч-ного й архитектурного задуму "СофiIвка" як Едемського саду, загублено-го раю, як святит християнського свiту. Чого не можна сказати про на-щадюв Потоцьких.
9. Виконавцем i керiвником вих робiт "СофiIвки" е талановитий iнженер артилерiI вiйська польського, капiтан Людвт Метцель, якого для будiв-ництва парку найняв С. Потоцький як його далекий родич. Про це свщ-чать польськ джерела. Загадкову постать автора парку "Софнвка", укра-шця Заремби, достатньою мiрою не дослщжено, а тому залишено в на-родних переказах.
Л1тература
1. Рубцов Л.И. Садово-парковый дандшафт / Л.И. Рубцов. - К. : Изд-во АН УССР, 1956. - 212 с.
2. Кучерявий В.П. Озеленення населених мюць : пщручник / В.П. Кучерявий. - Львiв : Вид-во "Свгг", 2005. - 456 с.
3. Кузнецов С.1. Паркознавство як бiоекологiчна основа паркобудiвництва / С.1. Кузнецов, Ю.О. Клименко // Iнтродукцiя рослин. - К. : Вид-во "Академперюдика", 2003. - № 1-2. -С. 131-141.
4. Энциклопедический словарь. - В 60-и т. / Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон. - СПб. : "Издательское дело", 1990. - Т. 30. - С. 955-956.
5. Косенко 1.С. Дендролопчний парк "Софивка" / 1.С. Косенко, Г.Ю. Храбан, В.В. Mi-тш, В.Ф. Гарбуз. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1996. - 187 с.
6. Библия / Юбилейное издание 1000-летие крещения Руси. - Стокгольм : Изд-во Б. Ге-це, 1988. - 889 и 288 с.
7. Поиск Эдема. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.google.com/imgres?.
8. Куда исчез Эдемский сад?. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://webcache. googleusercontent. com/search?.
9. Мифы народов мира : терминол. слов. - В 2-ух т. / гл. ред. С. А. Токарев. - М. : Изд-во "Советская Энциклопедия", 1980. - 1392 с.
10. Иванов В.Н. Императрица Фике : роман / В.Н. Иванов. - М. : Изд-во "Армада", 1995. - С. 5.
11. Калшш Ю.А. Релтезнавство : пщручник / Ю.А. Калшш, С.А. Харьковщенко. - К. : Вид-во "Наук. думка", 2002. - 352 с.
12. Находил ли кто-нибудь Эдемский сад?. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://webcache.googleusercontent.com/search?.
13. Косенко И.С. дендрологический парк "Софивка" : монографiя / И.С. Косенко. -Умань : Вид-во "Ремарк", 2006. - 208 с.
14. Косенко 1.С. Mатерiалiзацiя образiв Гомерово!' "Одюе'Г в паркових композищях / 1.С. Косенко // Miжнародна наукова конференщя. - Умань-Варшава, 2001. - С. 49-54.
15. Гомер. Одиссея : пер. В. Жуковского. - М. : Изд-во "Правда", 1985. - 68 с.
16. 1стор1я стародавнього свгту : атлас / В.В. Ставнюк. - К. : ДНВП "Картографiя", 2008. - С. 3.
Шлапак В.П. "Софиивка" как загадочная тайна Эдемского сада
Дендрологический парк "Софиивка" в реальности является материализованным прообразом Эдемского сада, затерянного рая, сказочно прекрасной и изобильной страны. "Софиивка" является неисчерпаемым миром самых волшебных тайн человека и природы, целительным источником из глубокой мудрости, высокой духовности и любви к родной земле.
Shlapak V.P. "Sofiyivka" as a mysterious secret of the Garden of Eden
The arboretum of "Sofiyivka" is a materialized in reality prototype of the Garden of Eden, of the lost paradise, fabulously beautiful and abundant country. "Sofiyivka" is an inexhaustible world of the most fascinating human and natural mysteries, a healing spring of profound wisdom, lofty spirituality and love for the native land.
УДК 639.1 Ст. викл. О.Л. Кратюк, канд. бюл. наук - Житомирський НАЕУ;
доц. П.Б. Хоецький, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
СОЦ1АЛЬНЕ ЗНАЧЕНИЯ ПОЛЮВАННЯ
До 40-х роюв ХХ ст. у Захщному регюш Украши утверджувалися традпцп ель тарного полювання, у другш половиш минулого столбя - егал^арного. На початку ХХ1 ст. у мисливському господарствi простежуються тенденцп ел^арносп полювання. Створено близько 50 мисливських господарств з приватною формою власносп.
