CC BY
2
МАКРОЕКОНОМ1ЧН1 ТА РЕГ1ОНАЛЬН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТ1
УДК 338.45:330.341.1:330.828
DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2023.03.005 Олександр Сергшович Вишневський,
д-р екон. наук, старший до^дник 1нститут економ1ки промисловосп НАН Украши, вул. Мари Капшст, 2, м. Кшв, 03057, Украша E-mail: allexxandr@gmail.com
https://orcid.org/0000-0002-2375-6033
СМАРТ-ПРОМИСЛОВ1СТЬ: ВИЗНАЧЕННЯ I ТЕОР1Я СТИМУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ НА ОСНОВ1 ЛОКАЛЬНОГО ПРОТЕКЦ1ОН1ЗМУ 1
Прискорений розвиток смарт-промисловост вiдбувaeться в усьому свт, але визна-чення теоретичних засад ü стимулювання, як i однозначне розумiння самого поняття «смарт-промисловшть», ще мае невичерпаний дослщницький потенцiaл. Метою стaттi е визначення теоретичних засад стимулювання розвитку смарт-промисловост в Укрaiнi на основi локального протекщошзму.
Системaтизaцiя та упорядкування понять, пов'язаних iз Четвертою промисловою ре-волюцiею (Iндустрiею 4.0), дозволяе не лише уточнити термш «смарт-промисловшть», а та-кож розмежувати категорп «смарт-виробництво», «смарт-обслуговування», «смарт-промис-ловiсть» i визначити мiсце остaнньоi в системi взаемопов'язаних понять. Смарт-промисло-вiсть - це частина смарт-виробництва, яка стосуеться виробництва мaтерiaльних товaрiв через використання технологiй 1ндустрп 4.0, уособлених у смарт-сервшах.
Виокремлено концептуaльнi напрями стимулювання розвитку смaрт-промисловостi, якi стосуються таких сфер: смaрт-сервiси, породженi технолопями 1ндустрп 4.0; смарт-ви-робництво; смарт-розподш; смaрт-обмiн; смарт-споживання; виробництво смaрт-продуктiв смарт-промисловютю; виробництво смaрт-продуктiв «звичайною» промисловiстю; виробництво «звичайних» продуктiв смaрт-промисловiстю; виробництво «звичайних» продуктiв «звичайною» промисловiстю.
Розвиток сервiсiв iз забезпечення смартизацп промисловост в умовах зникнення в№ чизняно' промисловостi фактично працюе на смартизащю iноземноi промисловостi, яка ви-робляе товари, що потiм iмпортуються в Укра'ну. Тому розвиток смaрт-промисловостi дощ-льно стимулювати за кiлькомa напрямами одночасно, а саме: промисловост як щлого; розвитку смaрт-сервiсiв та зaсобiв смартизацп промисловостi; упровадження смaрт-сервiсiв у промисловiсть; попиту на продукщю, вироблену вiтчизняною смaрт-промисловiстю.
В Укра'ш склалося два центри смартизацп промисловостк трaдицiйнa промисловiсть, яка iнвестуе у власну смaртизaцiю; малий бiзнес, який створюе смaрт-сервiси. Держава, яка за останш роки перетворилася на важливого гравця у сферi IT-сервiсiв, щлеспрямовано над смaртизaцiею промисловостi не працюе.
В Укра'ш простежуеться протирiччя мiж необхiднiстю гaрмонiзaцii внутрiшнього ринку з ринком £С i створенням сприятливих умов для розвитку смарт-промисловоси, яке мае потенцiaл до виршення на основi теорп локального протекщошзму через розширення та вдосконалення практики застосування спещальних режимiв господарювання (наприклад,
1 Статтю тдготовлено в рамках дослвдження за темою «Фшансово-економ1чне стимулювання розвитку смарт-промисловосп» (номер держреестраци 0122U002165).
технопарюв), а також упровадження iнституцiйних та оргашзацшних рiшень, якi одночасно вщповщають положенням лiберальних i протекцiонiстських шкш економiчноl теори.
Ключовi слова: смарт-промисловють, смарт-обслуговування, смарт-сервiси, смартиза-цiя промисловоси, локальний протекцiонiзм, спецiальнi режими господарювання, Укра1на. JEL: L52, O14, O25, O33
Прискорення трансформаци промис-ловост вiдповiдно до технологiй Четверто1 промислово1 революци вiдбуваeться у всьому свт. Так, за оцiнками компани McKinsey, «очжуеться, що в 2025 р. потен-цiал створення цiнностi 1ндустри 4.0 для ви-робникiв i постачальникiв досягне 3,7 трлн дол. США» (McKinsey, 2022). Але l! ефекти-внiсть як на нащональному (Vyshnevskyi, Stashkevych, Shubna, & Barkova, 2020; Vyshnevskyi, Amosha, Liashenko, 2019), так i на галузевому рiвнi залишаеться сумшв-ною. Про це опосередковано свщчать ре-зультати конкуренци на свiтовому ринку автотранспорту. Китай уперше в ютори у I кварталi 2023 р. обiйшов Япошю за обся-гами експорту автомобшв. А дещо ранiше за результатами 2022 р. вш залишив позаду Нiмеччину. Так, «за даними Головного ми-тного управлiння Китаю, у 2022 р. Китай експортував 3,2 млн автомобшв, тодi як Hi-меччина - 2,6 млн» (Hoskins, 2023). Тобто високi технологи, яю е вiзитiвкою Имеч-чини та Япони, поступаються «менш» висо-ким технологiям, якi посиленi вiдносно дешевою робочою силою.
Разом iз тим виходячи з лопки, яку де-монструе S-подiбна крива Фостера (Foster, 1986), можна висловити гшотезу, що людс-тво входить в епоху чергового технолопч-ного прискорення. I кра1ни, яю не встигнуть здiйснити всеохоплюючу iмплементацiю сучасних технологiй 1ндустри 4.0 у вс га-лузi економiки, передуЫм у промисловiсть, ризикують у майбутньому сплачувати «шновацшну» ренту передовим крашам протягом наступних десятилiть. В Укрш'ш, з урахуванням втрат унаслщок бойових дiй, цi ризики значно збшьшуються. Тому акту-альним е питання стимулювання розвитку смарт-промисловостi.
Проблемам розвитку промисловостi, смарт-промисловостi та технологш 1ндуст-pii 4.0 постiйно придшяеться велика увага з боку науково! та експертно! спiльноти. Про це свщчить значна кiлькiсть наукових й ана-лiтичних публiкацiй.
В Укра!ш провiдними осередками до-слiдження смарт-промисловост е 1нститут економiки промисловостi НАН Укра!ни та 1нститут економiки i прогнозування НАН Укра!ни, де ця проблематика системно роз-робляеться та задiяно багато високопрофе-сiйних науковщв. Вiдповiдно головними платформами щодо оприлюднення резуль-татiв дослiджень у данш сферi виступають науково-практичний журнал «Економша промисловостi» (Череватский, 2017; Дасив, Мадых, Охтень, 2019; Заниздра, 2018; Амоша, Нiкiфорова, 2019а; Князев 2020; Турлакова, Шумшо, Логвiненко, 2023) i на-уковий журнал «Економiка Укра!ни» (Виш-невський, Князев, 2017; Амоша, Июфо-рова, 2019; Диба, Гернего, 2020; Кушшре-нко, 2020; Вишневський, 2022), де за щею та сумiжною тематикою регулярно публ^-ються статт та формуеться майданчик для наукових дискусш
Незважаючи на те що поняття «смарт-промисловiсть» активно використовуеться в науковому дискурсi, консенсусу щодо його визначення немае.
В. Вишневський та С. Князев зверта-ють увагу на роль цифрових технологiй у формуваннi смарт-промисловостi, зазнача-ючи, що «саме цифровi технологи виробни-чих систем (у взаемозв'язку з 3D-друком, бiо-, нано- та шшими проривними методами й шструментами) бiльшою мiрою ви-значають специфiку того, що тепер iмену-ють «смарт-промисловiстю». Вiд цифрових технологш, яю дозволяють iнтегрувати новi потоки шформаци вiд свiту речей в шдус-
трiальнi ланцюги створення вартостi, похо-дять ключовi переваги смарт-пiдприeмств, зокрема смарт-промисловост загалом. Для смарт-пiдприeмств, якi можуть бути дуже рiзними за розмiрами (малими, великими, середнiми) i видами промислово! дiяльно-стi, - це бшьш гнучке високотехнологiчне кiберфiзичне виробництво, що забезпечуе точне налаштування на споживача (час поставки, кшьюсть, якють, витрати виготов-лення товару), а також грунтуеться на вико-ристаннi «великих даних» i DDD-управ-лiннi. Для смарт-промисловостi це яюсний стрибок у коопераци та координаци дiяль-ностi смарт-пiдприемств, об'еднаних через глобальш комп'ютернi мережi з дослщни-ками, розробниками, постачальниками, дистриб'юторами, кiнцевими споживачами та ш.» (Вишневський, Князев, 2017, с. 33). Таким чином, щ автори в якост «первинно! ланки смарт-промисловостi» визначають «смарт-пiдприемство», яке «характеризу-еться можливютю за допомогою 11оТ вщс-тежувати i контролювати функцiонування знарядь виробництва i виробничий персонал, а також використовувати даш, що зби-раються, для пiдвищення продуктивностi пращ, вдосконалення технологiчних проце-сiв i якостi продукци» (Вишневський, Князев, 2017, с. 24) i вщповщно смарт-промис-ловiсть представляеться як «мережа смарт-пiдприемств, об'еднаних 1СТ» (Вишневський, Князев, 2017, с. 27).
Таке визначення е яскравим прикладом руху науково! думки вщ одиничного до цiлого (загального) вщ мiкро- до макро-економiчного рiвня. Тобто передбачаеться первиннiсть смарт-пiдприемства вщносно смарт-промисловостi. Але окреме смарт-пщприемство не iснуе без смарт-промисло-вост як цiлого. Звiдки тодi може виникнути окреме смарт-пiдприемство? Разом iз тим, дивлячись на ситуацiю з цих позицiй, мо-жна передбачити певш складнощi у визна-ченш напрямiв стимулювання смарт-про-мисловостi на нащональному рiвнi. Також виникае питання, яке залишаеться поза ува-гою щодо «дшсно!» первинностi цього
одиничного («смарт-пщприемства») в контекст наявностi фiзичних осiб пiдприeмцiв. Тобто залишаеться невизначеною роль смарт-ФОП та навiть принципи И юнуван-ня.
О. Амоша та В. Нiкiфорова вказують на те, що «становлення «розумно!» промис-ловостi (smart industry) та «розумного» виробництва (smart manufacturing) в кторич-ному вимiрi почалося зовам недавно, единого й остаточного визначення термша «ме-талургiйна смарт-промисловють» не iснуе (Амоша, Нiкiфорова, 2019, с. 5). Тому, ви-ходячи в тому чи^ з розумшня смарт-про-мисловостi, наведеного вище (Вишневський, Князев, 2017), вони визначають «мета-лургшну смарт-промисловiсть як комплекс штегрованих мeталургiйних виробництв -кiбeрфiзичних систем, об'еднаних за допомогою дщжиталтехнологш з усiма контрагентами, здатних у рeжимi реального часу адаптуватися до мiнливих умов зовшш-нього та внутрiшнього середовища та орiе-нтованих на споживача» (Амоша, Июфо-рова, 2019, с. 5).
Загальний опис смарт-виробництва пропонуе Д. Череватський, зазначаючи, що «смарт виробництво - це нова «розподшена мануфактура» на базi iнновацiйних пристрой... Ера нових тeхнологiй рiшучe розсу-вае звичнi мeжi промисловостi...» (Череват-ский, 2017, с. 148). Але такий тдхвд унемо-жливлюе ч^ку дeмаркацiю смарт-виробни-цтва вiд звичайного виробництва.
Iншi автори фактично ототожнюють Iндустрiю 4.0 та смарт-промисловiсть (як «smart industry») (Диба, Гернего, 2020, с. 44). Вони стверджують, що «Четверта промислова револющя означае тотальну ав-томатизацiю абсолютно всiх процeсiв та га-лузей eкономiки. Так, у виробничому сек-торi вiдбуваються цифрове проектування виробiв, вiддалeнe налаштування виробни-чого обладнання, максимальна цифровiза-щя процесу розробки тeхнiчних вимог до випуску «розумного продукту» (smart product), автоматизуеться процес доставки продукци до юнцевого споживача. Тому
окремим напрямом наукових дослщжень i ре^заци прикладних процесiв стае засто-сування нових технологiй безпосередньо у виробництвi (Iндустрiя 4.0, або smart industry)» (Диба, Гернего, 2020, с. 44).
Водночас щ науковщ певною мiрою розмежовують такi поняття, як Iндустрiя 4.0 та Четверта промислова револющя: «Так, якщо Iндустрiя 4.0 стосуеться впровад-ження нових технологш у сферу виробниц-тва матерiальних продуктiв, то Четверта промислова револющя визначае вплив нових технологш на економiчну систему в щ-лому (шновацп у фiнансовому сектор^ ене-ргетицi, iнфраструктурi, соцiальнiй сфер^. Таким чином, Iндустрiя 4.0 передбачае пе-рехiд на якiсно новий рiвень усiх процесiв, якi за результатами виробництва приводять до створення додано!' вартость Вiдбуваеться нiвелювання кордошв мiж бiологiчною i цифровою сферами. За рахунок об'еднання ю-берфiзичних систем у едину мережу форму-еться основа для швестицш у розвиток ци-фрових ршень у всiх секторах виробництва» (Диба, Гернего, 2020, с. 49). Тобто 1н-дустрiя 4.0 розглядаеться як складова Чет-верто1' промисловох' революци.
Звуження розумiння 1ндустри 4.0 до «впровадження нових технологiй у сферу виробництва матерiальних продуктiв» е не-виправданим i фактично призводить до ото-тожнення 1ндустри 4.0 та смарт-промисло-востi (smart manufacturing), а отже, залиша-еться поза увагою «смарт-обслуговування» (Smart Maintenance). Також теза «Iндустрiя 4.0 стосуеться впровадження нових технологш у сферу виробництва матерiальних продукпв» викликае сумшви, оскiльки тодi, наприклад, створення цифрового двшника (який не е матерiальним) та й сам цифровий двшник не е частиною 1ндустри 4.0, що е до-сить суперечливим.
Разом з цим не вщповщае формальнiй лопщ й таке положення: «Iндустрiя 4.0 про-являеться як результат промислових рево-люцш...» (Кушнiренко, 2020, с. 53), осюль-
ки тодi 1ндус^я 4.0 - це результат Четвертое' промислово1 революцп. Тобто Четверта промислова револющя - це те, що було ра-шше, а Iндустрiя 4.0 - те, що було шзшше. Вiдповiдно виникае питання: а що залиша-еться в межах Четверто1 промислово1 революцп, якщо з не1 виключити Iндустрiю 4.0.
Однак, наприклад, у компанп McKin-sey вважають, що «Iндустрiя 4.0 також на-зиваеться Четвертою промисловою револю-щею»1 (McKinsey, 2022).
Оскiльки поняття «смарт-промисло-вють» мае англомовне походження, в укра1-номовному середовищi не випадково прид> ляеться увага встановленню спiввiдношення та вщповщносп розглянутих понять з англо-мовними термiнами. Так, В. Вишневський та С. Князев зазначають, що «в англомов-ному середовищi використовуються також таю термши: промисловий iнтернет (Industrial Internet), промисловий штернет речей (Industrial Internet of Things - IIoT), смарт-промисловiсть (Smart Industry). Останньому термiну вiддаеться перевага на тш пiдставi, що первинний елемент виробничих юберфь зичних систем складають об'еднаш через iн-тернет смартмашини i смарт-продукти. На-далi всi щ термiни (Iндустрiя 4.0, промисловий штернет, промисловий штернет речей i смарт-промисловють) використовуються як синошми...» (Вишневський, Князев, 2017, с. 23). Незважаючи на те що даш термши е в певному розумшш спорщненими, Iндустрiя 4.0 - це дещо бiльше, нiж смарт-промисло-вiсть, тому що Iндустрiя 4.0 скорiше отото-жнюеться з Четвертою промисловою рево-лющею i вiдповiдно стосуеться не лише ви-ключно промисловостi та виробництва, але i таких економiчних сфер, як розподiл, обмiн та споживання.
У той час як в^чизняш науковщ, роз-глядаючи поняття «смарт-промисловiсть», переважно пов'язують його з англомовним «Smart Industry», в англомовних дослщжен-нях бiльш предметна увага придiляеться те-рмiнам «Smart Manufacturing» (Aldrini,
1 «Industry 4.0 - also called the Fourth Industrial Revolution».
Chihi, Sidhom, 2023; Arjun, Murthy, Biswas, 2022; Bokhorst, Knol, Slomp, Bortolotti, 2022; Davisa, Edgarb, Porterc, Bernadend, Sarli, 2012; Kamble, Gunasekaran, Ghadge, Raut, 2020; Soori, Arezoo, Dastres, 2023) та «Smart Maintenance» (Bokrantz, Skoogh, Berlin, Wuest, Stahre, 2020; Bokrantz, Skoogh, 2023; Uhlmann, Franke, Hohwieler, 2019).
Наприклад, М. Фукс стверджуе, що «смарт-виробництво об'еднуе Bipiyanbm мережi даних 3i сферою MaTepianbHoro ви-робництва»1 (Fuchs, 2020, с. 47). А на думку aвтopiв (Bokrantz et al., 2020, с. 11), смарт-обслуговування - це «оргашзацшний дизайн для управлшня тeхнiчним обслугову-ванням виробничих тдприемств у середо-вищах i3 поширеними цифровими техноло-гiями»2. Головними атрибутами смарт-об-слуговування (Обслуговування 4.0) е дiaг-ностика, прогностика, aнaлiтикa великих даних, планування тeхнiчнoгo обслуговування, прийняття piшeнь, Self-X можливо-CTi, мoнiтopинг, дистaнцiйнa дiяльнiсть (Bokrantz et al., 2020, с. 3).
Отже, узгодження визначень смарт-промисловост потребуе подальшого опра-цювання. Наприклад, якщо «smart manufacturing» перекладати як смарт-виробництво, то виникае питання, як у цьому paзi перек-ласти «smart production».
Рiзнoплaнoвiсть i складшсть цих тра-ктувань обумовлюе нeoбхiднiсть наукового осмислення теоретичного базису ïx систематизации
Тpyднoщi з визначенням смарт-про-мислoвoстi обумовлюють методолопчну нeвизнaчeнiсть у фopмyвaннi нaпpямiв сти-мулювання розвитку смapт-пpoмислoвoстi, яка посилюеться низкою спeцифiчних для Украши проблем, серед яких тpивaючi бо-йoвi дп, а також сформована ще до 24.02.2022 р. спeцифiчнa модель господа-рювання. Так, В. Вишневський зазначае, що «сьoгoднi Украша - це тepитopiя розвитку
переважно цифрового бiзнeсy i послуг, а не високотехнолопчно! пpoмислoвoстi, яка ви-значае конкурентш позици держав у свт, нaцioнaльнy безпеку i добробут громадян. Одна з головних причин такого становища полягае в тому, що для розвитку цифрового бiзнeсy i послуг (наприклад, побудованих на операщях iз криптовалютами) достатньо вщносно «коротких» iнтepeсiв eкoнoмiчних суб'ектсв, у тому числi пoшyкyвaчiв ренти (включаючи пoлiтичнy), розвиток же висо-кoтeхнoлoгiчнoгo промислового виробниц-тва потребуе peaлiзaцiï «довгих» iнтepeсiв Укра1нсько1 держави, ïï громад i громадян, яю полягають у поступальному системному прогрес людського кaпiтaлy, iннoвaцiйнoгo середовища, осв^и, науки, культури та iн.» (Вишневський, 2022, с. 62-63).
Анaлiз попередшх дoслiджeнь дозво-ляе визначити таю тдходи та напрями роз-витку i стимулювання смарт-промислово-стк
«дотримання ... «довгих» правил гри, якi виходять далеко за мeжi пoлiтичних ци-клiв» (Вишневський, 2022, с. 63);
подальше «зниження вартост базового устаткування (дaтчикiв, мжроелектро-мeхaнiчних систем, зaсoбiв paдioчaстoтнoï щентифшаци, джерел живлення для сенсо-piв та iн.), а також витрат на зберкання й опрацювання «великих даних» (Вишневський, Князев, 2017, с. 29);
формування «нових компетенцш i но-вoï системи тдготовки кaдpiв (безперерв-ного навчання, сертифжаци) для ринку ци-фрових вакансш (кoнстpyктopiв робототех-нiки, мeнeджepiв iз мoдepнiзaцiï комп'юте-рних мереж, iнжeнepiв систем безпеки цих мереж, спещатспв з «великих даних», роз-ширено1' aнaлiтики та iн.)» (Вишневський, Князев, 2017, с. 29);
«збшьшення швестицш у НДДКР» (Вишневський, Князев, 2017, с. 29);
1 «Smart Manufacturing brings together virtual data networks with the sphere of material production».
2 «Smart Maintenance is defined as 'an organizational design for managing maintenance of manufacturing plants in environments with pervasive digital technologies'».
«посилюеться роль держави як стейк-холдера в процес розбудови 1КТ» (Вишнев-ський, Князев, 2017, с. 29);
концентращя зусиль «не тiльки на ш-тенсифжацп виробництва в галузях маши-нобудування, енергетики, металургп, авто-мобiлебудування, аерокосмiчноl шдустрп тощо, але й на запровадженнi цифрових технологи у сферах охорони здоров'я, осв^и, культури, використання потенцiалу Фшан-сiв 4.0» (Диба, Гернего, 2020, с. 56);
«прийняття нащонально1 Стратеги 4.0, у якш слщ передбачити пiльги для представникiв шновацшних iндустрiй, бiз-нес-структур i закладiв освiти, що забезпе-чують розроблення стандарив 1ндустрп 4.0, застосування 1КТ на практицi, пiдготовку та перепщготовку фахiвцiв для продуктивно! працi в нових умовах» (Диба, Гернего, 2020, с. 56);
систематичне фшансування розвитку 1ндустрп 4.0 (Диба, Гернего, 2020, с. 56);
галузева смартизащя промисловостi «та визначення напрямiв цифровiзацil рiз-них видiв економiчноl дiяльностi» (Амоша, Нiкiфорова, 2019, с. 17-18).
Важливим кроком е перехщ вiд концептуального осмислення смарт-промислово-стi до практичних аспекпв стимулювання И розвитку. Але щ спроби мають певнi недолги, тому що перелiченнi напрями (Турла-кова, Шумiло, Логвiненко, 2023, с. 28) реле-вантнi не лише смарт-промисловоси, а та-кож «звичайнш» промисловостi та навiть усiй економщ. Наприклад, серед «напрямiв фiнансово-економiчного стимулювання розвитку смарт-промисловостЬ> мiститься «ключова вiдсоткова ставка», яка впливае на всю економжу. I до того ж залишаеться без конкретизацп, якою мае бути ця вiдсот-кова ставка, щоб стимулювати смарт-про-мисловють (високою, низькою, в певному iнтервалi значень, стабiльною, зростаючою тощо).
Розглянутi напрями розвитку та стимулювання смарт-промисловост не утво-рюють певно1' системи, що свщчить про не-обхщшсть подальших дослiджень.
Метою статтi е визначення теоретич-них засад стимулювання розвитку смарт-промисловостi в Укра1'ш на основi локального протекщошзму.
Визначення теоретичних засад стимулювання розвитку смарт-промисловост в Укра1'ш, передбачае визначення мшця по-няття «смарт-промисловють» у системi спо-рiднених понять i розумiння особливостей нишшньо1" ситуацп в Украшг
Поглиблення розумшня поняття «смарт-промисловкть» i його мiсця в си-стем1 спорщнених понять
Як зазначено вище, iснують рiзнi пщ-ходи до визначення смарт-промисловостi. Осмислення цього поняття в рамках даного дослщження здшснюеться двома шляхами: «згори вниз» та «знизу вгору».
Перший пщхвд передбачае форму-вання iерархiчноï структури. Тобто пропо-нуеться осмислення розмщення поняття «смарт-промисловiсть» через встановлення спiввiдношення з англомовними першодже-релами: Четверта промислова револющя (Fourth Industrial Revolution), 1ндус^я 4.0 (Industry 4.0), смарт-виробництво (Smart production), смарт-промисловкть (Smart manufacturing), смарт-обслуговування або смарт-сервiси (Smart Maintenance).
Словосполучення Smart Industry в ан-гломовному дискурсi майже не використо-вуеться. Наприклад, у бiблiографiчнiй та ре-феративнiй базi даних науково1' л^ератури, що рецензуеться, Scopus1 пошук за словос-полученням Smart Industry не видае жод-ного точного зб^. Мае мiсце майже три десятки словосполучень зi словами Smart та Industry (табл. 1), але жодного Smart Industry.
1 https://www.scopus.com/results/results.uri?sort=plf-f&src=s&st1=smart+industry&sid=0f8d3cc7899b5f 5163e8563901a96d44&sot=b&sdt=b&sl=29&s=TITLE-ABS-KEY%28smart+industry%29&origin=searchbasic &editSaveSearch=&yearFrom=Before+1960&yearTo=Present&sessionSearchId=0f8d3cc7899b5f5163e8563901a 96d44&limit=10
Таблиця 1 - Результати пошуку в науко-
метричнш 6a3i Scopus за клю-човими словами «smart» та «industry»__
№ KnronoBe cnoBO (c^OBOcnoffyneHHa) Кшьюсть джерел
1. Industry 4.0 4 771
2. Smart Power Grids 2 560
3. Smart Grid 2 021
4. Smart Manufacturing 1 888
5. Smart City 1 800
6. Industry 955
7. Construction Industry 850
8. Automotive Industry 842
9. Smart Contract 779
10. Electric Industry 772
11. Smart Factory 736
12. Electronics Industry 672
13. Manufacturing Industries 651
14. Textile Industry 639
15. Industrial Revolutions 623
16. Service Industry 508
17. Gas Industry 484
18. Smart Cities 452
19. Smart Homes 443
20. Smart Contracts 442
21. Smart Cards 434
22. Smart Phones 405
23. Smart Devices 391
24. Petroleum Industry 331
25. Smart Sensors 301
26. Industrial Internet Of
Things (IIoT) 301
27. Smart Meters 298
Розглянут результати пошуку та ана-лiз попередшх дослiджень (Вишневський, Князев, 2017; Амоша, Нiкiфорова, 2019; Князев, 2020; Диба, Гернего, 2020) дозволя-ють сформувати три гiпотези щодо джерел вживання словосполучення Smart Industry вiтчизняними науковцями:
перша гiпотеза передбачае наявнiсть двох послщовних крокiв: на першому Smart Manufacturing перекладено як «смарт-ви-
Po6hh^bo», a Ha gpyroMy «CMapT-BHpo6HH-^tbo» nepeK.ageHo aK Smart Industry;
gpyra rinoTe3a nepeg6anae 3MiHy gpy-roï nacTHHH c^OBoeno^yneHHa «iHgycTpia 4.0», a caMe «4.0», Ha «CMapT»;
TpeTa rinoTe3a BHn.HBae 3 mupoKoro BHKopucTaHHa nporpaMH Google Translate, aKa nepeK.agae «CMapT-npoMHcoBicTb» aK Smart Industry.
neBHHH iHTepec CTaHoBHTb aHa.i3 no-myKOBux 3anHTÎB 3a gaHHMH Google Trends1, 3rigHO 3 aKHM egHHa KpaÏHa, ge 3anHTH Smart Industry goMÎHyroTb Hag Industry 4.0, - ^ Ei-.opycb. y Bcix iHmHx Industry 4.0 goMiHye Hag Smart Industry. y 3B'a3Ky 3 цнм c.oboc-no^yneHHa Smart Industry 6y.o BHnyneHO 3 noga.bmoro po3r.agy. TaKo® BapTO 3a3Ha-hhth, ^o Smart Industry go^.bHo po3raagara aK CHHOHiM Industry 4.0.
noHaTTa «iHgycTpia 4.0» nepeBa^HO
BHKopHCTOByeTbca aK CHHOHiM TepMiHa «HeT-
BepTa np0MHC.0Ba peBo.ro^a» (McKinsey, 2022), ocKi.bKH bohh o6ugBa onucyroTb cyKy-nHicTb TexHo.oriH, aKi goMiHyroTb y neBHHH nepiog nacy. 3 ypaxyBaHHaM Bceoxonnroro-Horo xapaKTepy цнх TexHO.oriH ïx Bn.HB po3-noBcrogmyeTbca Ha Bcro eKOHOMinHy CHCTeMy
(Marx, 1973), BKnronaroHH внpo6ннцтвo (Production), po3nogi. (Distribution), o6MiH (Exchange) Ta cno^HBaHHa (Consumption).
nic.a BCTaHOB.eHHa BignoBigHOCTi Mi® «внpo6ннцтвoм» i production nocTae 3aBgaH-Ha po3Me®yBaTH Manufacturing i Production. «.hk Manufacturing, TaK i Production nepeg6a-naroTb CTBopeHHa roTOBHx npogyKTiB. Manufacturing 3Ocepeg®yeTbca bhk.whho Ha nepe-TBopeHHi MaTepia.bHHx npegMeTiB, TaKHx aK cupoBHHa, Ha roTOBy npogy^iro, Togi aK Production BKnronae HeMaTepia.bHi npegMeTH y npo^ci nepeTBopeHHa. 06ugBa пpoцecн npH3Hanem g.a CTBopeHHa roTOBOï пpogyкцiï, aKy KOMnaHiï npogaroTb. Piзннцa no.arae b TOMy, ^o Production e 6i.bm mupoKHM TepMi-hom, aKHH oxon.roe aK MaTepia.bHi, TaK i He-MaTepia.bHi npegMeTH»2 (OneMonroe, 2019).
1 nopÍBHHHHH BHKOHaHO 08.08.2023 p. nepiog po3paxyHKy - 12 MicamB.
2 «Manufacturing and production both involve the creation of finished products, but don't let that fool you into thinking these two processes are the same. Manufacturing focuses exclusively on the conversion of tangible items like raw materials into finished productions, whereas production includes non-tangible items in the conversion process. Both processes are designed to create finished products, which companies sell for a profit. The difference is that production is a broader term that encompasses both tangible and non-tangible items».
Таким чином, для однозначного роз-межування понять i формування 1'х внут-рiшньо несуперечливо1' системи пропону-еться перекладати Smart Manufacturing як смарт-промисловкть, а Smart Production -як смарт-виробництво, розглядаючи смарт-промисловшть як складову смарт-виробни-цтва.
1ншою складовою смарт-виробництва е смарт-обслуговування, тобто виробництво смарт-сервiсiв, або дiяльнiсть, пов'язана з
використанням технологш 1ндустри 4.0 для надання послуг, спрямованих на смартиза-цiю промисловостi.
Отже, пропонуеться iерархiчна структура узгодження таких понять: Четверта промислова революцiя, Iндустрiя 4.0, смарт-виробництво, смарт-розподiл, смарт-обмш, смарт-споживання, смарт-промисло-вiсть, смарт-обслуговування, що дозволяе однозначно визначити мiсце смарт-промис-ловостi (рис. 1).
Рисунок 1 - ¡ерар\1чна структура узгодження таких понять: Четверта промислова ре-волющя, Iндустрiя 4.0, смарт-виробництво, смарт-розподiл, смарт-обмш, смарт-споживання, смарт-промисловiсть, смарт-обслуговування
Джерело: складено автором.
У результат переосмислення iepapxi- (Marx, 1973) сформовано концептуальну чно! структури розглянутих понять i на ос- схему зв'язку та впливу eкономiчно-тeхно-новi положень класично! eкономiчноl теори логiчних фeномeнiв (рис. 2).
Смарт-виробництво (Smart Production)
Смарт-обслуговуван ня (Smart Maintenance)
Смарт-споживання (Smart Consumption)
Четверта промислова револю^я / lндустрiя 4.0 (Fourth Industrial Revolution / Industry 4.0)
Смарт-розподт (Smart Distribution)
Смарт-обмш (Smart Exchange)
Рисунок 2 - Схема впливу та взаемозалежност таких понять: Четверта промислова ре-волющя (1ндус^я 4.0), смарт-виробництво, смарт-розподш, смарт-обмш, смарт-споживання, смарт-промисловкть, смарт-обслуговування
Джерело: складено автором.
Визначення поняття «смарт-промис-ловкть» через рух «знизу» передбачае пере-творення «звичайно!» промисловостi на смарт-промисловють шляхом залучення до
Рисунок
Джерело:
На основi поеднання логiки, продемо-нстровано! на рис 2. i 3, пропонуеться комплексна схема формування не лише смарт-виробництва, але i смарт-розподiлу, смарт-обмiну та смарт-споживання (рис. 4). У по-передньому дослщженш наведено таке ви-значення: «Смарт-промисловiсть - це про-мисловiсть, яка дiе за лопкою Четверто! промислово! революци або 1ндустри 4.0. Тобто в той час, як Iндустрiя 4.0 стосуеться вЫх сфер економiчних вiдносин (виробниц-тво, розподш, обмiн, споживання), смарт-промисловшть переважно обмежуються сферою виробництва. Фактично смарт-про-мисловiсть - це «звичайна» промисловiсть плюс «цифрова» надбудова, що в пiдсумку створюе кiберфiзичну систему». (Вишнев-ський, 2023, с. 58). З урахуванням одержа-них результат запропоноване ранiше ви-значення доцшьно уточнити, а саме: смарт-промисловшть - це частина смарт-виробни-цтва, яка стосуеться виробництва матерiа-льних товарiв через використання техноло-гш 1ндустрн 4.0, уособлених у смарт-серв> сах.
Смарт-промисловiсть визначаеться за технологiею виробництва, а не за кшцевим результатом. Для роз'яснення ще! тези мо-жна провести уявний експеримент щодо пе-ретворення «звичайно!» турбiни, яка бере участь у генераци електрично! енерги, на смарт-турбiну, тобто турбiну, яка здатна без
забезпечення смарт-виробництва смарт-сервюв. Фактично зараз по всьому CBiTy мае мicцe поступове перетворення промис-ловоcтi на cмаpт-пpомиcловicть (рис. 3).
безпосередньо! участi людини визначати оптимальний режим роботи, оптимально проводити плановi, середнi та каттальш ре-монти, «самотужки» приймати ршення щодо доцiльностi подальшо! експлуатацi! з економiчних чи безпекових позицiй.
Якщо наша «звичайна» турбiна була створена на смарт-завод^ але дiе без використання технологш Iндустрi! 4.0, то вона не набувае ознак «смартовостЬ». Якщо розг-лянути як приклад широковщомий завдяки А. См^ процес виробництва булавок, то можна дшти висновку, що найсучаснiше смарт-виробництво булавок не перетворюе звичайну булавку на смарт-булавку.
Разом з тим звичайна турбша, робота яко! обслуговуеться смарт-пристроями (смарт-датчиками, смарт-контролерами то-що) та через аналiз великих даних iз вико-ристанням машинного навчання, алгорит-мiв штучного iнтелекту забезпечуе оптима-льнiсть сво! роботи, перетворюеться за пев-них умов на смарт-турбiну. Тобто якщо цi датчики, а можливо й розрахунковi потуж-ност, «фiзично доданi» до само! турбши i е !! безперервним продовженням, то таку сма-ртизовану турбiну можна назвати смарт-турбiною, оскшьки вона мае можливiсть сама себе дiагностувати i навiть у межах роботи смарт-пщприемства ремонтуватися. При цьому навiть уявити влаштування смарт-булавки досить складно.
3 - Смарт-промисловкть як комб1нац1я промнсловост та смарт-обслуговування
складено автором.
Рисунок 4 - Комплексна схема формування смарт-виробництва (включаючи смарт-промисловкть), смарт-розподiлу, смарт-обмiну та смарт-споживання
Джерело: складено автором.
Взаемозалежнiсть смарт-промислово-стi та смарт-продукив вiдображено на рис. 5.
Вщповщно, аналогiчно до визначення смарт-виробництва, формуеться визначен-ня для смарт-розподiлу, смарт-обмiну та смарт-споживання.
Промисловкть (технологи Ыдустрп 1.0-3.0) Смарт-промислов^ь (технологи 1ндустрм 4.0)
Смарт-продукт, створений «звичайною» промислов^ю (наприклад, смартфон зiбраний з використанням ручноТ працi) Смарт-продукт, створений смарт- промисловiстю (наприклад, напiвпровiдниковi пристроТ - чiпи)
Звичайний продукт, створений «звичайною» промислов^ю (наприклад, турбiна, булавка) Звичайний продукт, створений смарт-промисловiстю (наприклад, турбша, булавка)
I
>5 (В т
Ю
И
I>
а
Рисунок 5 - Зв'язок промисловосл, смарт-промисловосп, продукту та смарт-продукту
Джерело: складено автором.
Смарт-розподш - це розподш, який здшснюеться з використанням технологiй Iндустрi! 4.0. Наприклад, блокчейн i смарт-контракти.
Смарт-обмш - це обмiн, який вщбува-еться з використанням технологiй 1ндустри 4.0. У граничному станi цей обмш також пе-редбачае всеосяжне застосування 1нтернету речей для забезпечення обмiну мiж смарт-приладами.
Смарт-споживання - це споживання, яке вщбуваеться з використанням техноло-гш Iндустрi! 4.0. Найбiльш поширеним смарт-приладом е смартфон, за допомогою якого здшснюеться споживання товарiв та послуг.
При розглядi сфер смарт-виробниц-тва, смарт-розпод^, смарт-обмiну та смарт-споживання стае зрозумшим, що вони не тшьки створюють взаемний вплив, а також забезпечують мiж собою трансфер технологш. Так, свого часу смартфон був переважно шструментом споживання. Але зараз вш е iнструментом, який забезпечуе смартизацш виробництва та надання пос-луг. Наприклад, через смартфон можна ке-рувати рiзними безпiлотними апаратами, проводити дiагностику здоров'я людини чи обладнання.
Розгляд поняття «смарт-промисло-вшть» дозволяе визначити концептуальнi напрями стимулювання розвитку смарт-промисловостi та перейти до аналiзу мож-ливостей !! стимулювання з позицiй еконо-мiчно! теорi! з урахуванням нишшньо! ситу-ацi! в Укра!нi.
Концептуальш напрями стимулювання розвитку смарт-промисловостк
А) з позицiй логiки, викладено! на рис. 3:
стимулювання розвитку сфери проми-словостi (при цьому передбачаеться, що смарт-сервки та засоби смартизацн виробництва будуть iмпортуватися);
стимулювання розвитку сфери смарт-обслуговування;
стимулювання розвитку сфери смарт-промисловостi;
Б) з позицiй лопки, викладено! на рис. 4:
стимулювання розвитку смарт-сервь сiв, якi були породжеш технологiями 1ндус-трi! 4.0;
стимулювання розвитку смарт-вироб-ництва;
стимулювання розвитку смарт-розпо-
д^;
стимулювання розвитку смарт-об-
мiну;
стимулювання розвитку смарт-спо-живання (у тому чи^ споживання товарiв, створених смартизованою промисловiстю);
В) з позицш логiки, викладено! на рис. 5:
стимулювання розвитку сфери вироб-ництва смарт-продукив смарт-промисловi-стю;
стимулювання розвитку сфери вироб-ництва смарт-продуктв «звичайною» про-мисловiстю;
стимулювання розвитку сфери вироб-ництва «звичайних» продуктiв смарт-про-мисловiстю;
стимулювання розвитку сфери вироб-ництва «звичайних» продуктв «звичайною» промисловютю.
Таким чином, розумiння сутностi по-няття «смарт-промисловiсть» формуе пiд грунтя для визначення високорiвневих на-прямiв !! стимулювання.
Локальннй протекц1он1зм як теоре-тнчннй базис стимулювання розвитку смарт-промнсловост1
Незважаючи на те що школи економь чно! теорi!, яю виступають за вiльний ринок (монетаризм, класична, неокласична, авст-ршська школи), зазвичай протиставляють школам економiчноl теорi!, якi пiдтриму-ють втручання держави (девелопменталiзм, iсторична школа, кейнаанство, марксизм), iснуе певний потенцiал для !х синтезу як на практичному, так i на теоретичному рiвнi (наприклад, (нео)iнституцiйна школа).
Виходячи з гшотези про те, що вшь-ний ринок сприяе оптимальному розпод^ ресурсiв i стимулюе економiчний розвиток,
уряд мае створити сприятливi умови для ро-звитку технологiй Iндустрi! 4.0 i смарт-про-мисловостi шляхом:
забезпечення вщкритого конкурентного середовища за ресурси, технологи, ш-вестицi!;
розширення мiжнародних економiч-них вiдносин з метою залучення iноземних iнвестицiй i збiльшення можливостей збуту.
У той же час виходячи з гшотези, згi-дно з якою кра!нам, що розвиваються, треба не просто прислуховуватися до рекоменда-цiй «Вашингтонського консенсусу», а ро-бити те саме, що робили економiчно та ш-дустрiально розвинутi кра!ни в минулому, щоб досягти нишшнього рiвня розвитку, уряду доцшьно запровадити заходи тимча-сового протекцюшзму внутрiшнього ринку вiд смарт-товарiв, засобiв смартизацi!
промисловостi (наприклад, дата-центри), смарт-сервiсiв, товарiв вироблених смарт-промисловi стю.
З урахуванням гшотези про те, що держава повинна активно втручатися в еко-номжу, для уряду доцшьним е встанов-лення умов (граничних обмежень) щодо м> нiмальних обсягiв державних закупiвель продукци, створено! вiтчизняними смарт-пiдприемствами, а також шшими («звичай-ними») пщприемствами, якi виробляють за-соби смартизаци промисловостi, забезпечу-ють смарт-обслуговування.
Систематизацiю розглянутих пiдходiв iз позицiй «об'екта промислово! пол^ики», «ключово! логiки промислово! полiтики уряду» та «очжуваних результатiв» у межах лiберального та протекцiонiстського пщхо-дiв вiдображено в табл. 2.
Таблиця 2 - Л1беральннй 1 протекщошстськнй п1дходн до формування промнслово!* по_ л1тнкн з метою смартнзацй' промнсловост1 _
Варi-ант Об'ект промислово! пол^ики Ключова логiка промислово! пол^ики уряду Очiкуваний результат
1. Лгберальний тдх1д
1 «Традицшна» промисло-вють / смарт-промисло-вiсть Опосередковане сти-мулювання через не-втручання держави Природна смартизацiя промисловостi за власною шщативою бiзнесу
2. Протекцютстський тдх1д
2 «Традицiйна» промисло-вiсть Фшансово-економ> чне стимулювання смартизацi! «тради-цiйно!» промислово-стi Частково штучна смарти-зацiя промисловоси через перерозподiл нерозподiле-ного прибутку вбiк смар-тизацi! власного виробництва
3 Сфера виробництва засо-бiв «смартизацi!» вироб-ництва, включаючи смарт-сервiси Фiнансово-економi-чне стимулювання сфери виробництва засобiв «смартизацi!» виробництва та на-дання смарт-сервiсiв Створення сфери виробництва засобiв «смартизаци» промисловоси, яку буде використовувати традицшна промисловють на ринкових умовах
4 Одночасна смартизащя «традицiйно!» промисло-востi та сфери виробниц-тва засобiв «смартизацi!» виробництва, включаючи смарт-сервiси Поеднання варiантiв 2 та 3 Поеднання варiантiв 2 та 3
Джерело: складено автором.
Po3raaHyri 4 Bapiawm He ^opMyroTb BunepnHoro nepe.iKy, TOMy ^o icHye mox^h-BicTb onucara ^OHaHMeHme n'araH BapiaHT, aKHH nepeg6anae 06'egHaHHa BapiaHTiB 1 Ta 4, to6to 3acT0cyBaHHa TaKHx iHCTpyMeHTiB npo-MHC^OBOi nomraKu, aKi 0gH0HacH0 He cynepe-naTb aHi .i6epa.bH0My (Ha Ha^OHanbHOMy pi-BHi), aHi пpотeкцiонicтcbкомy nigxogaM (Ha .n0KanbH0My piBHi).
3aBepmeHHa oraagy TeoperanHux no-.omeHb MomHa npogoBmmu cxogmeHHa Big a6cTpaKTHoro go KOHKpeTHoro, to6to Big no-HaTinHoro anapaTy Ta eKOHOMinHOi Teopii go KOHKpeTHHx peaniH b yKpaiHi.
CMapTH3a^H npoiviHC.iOBOCTi b yKpaiHi: vmobh, TpeHgu, npoTHpinna Ta Ha-npHMH CTHMY^roBaHHH
He3Bamaronu Ha Tprnaroni 6oHoBi gii, npogoBmyeTbca CMapTH3a^a npoMuonoBocri yKpaiHH. HanpuK.ag, He^0gaBH0 (14 .unHa 2023 p.) 6y.a npoBegeHa KOH^epeH^a «iHgy-CTpia 5.0 b yKpaiHi» (yKpamcbKuH K.acTep-hhh anbaHC, 2023), y aKiH B3a.u ynacTb npeg-CTaBHHKH aK KOMnaHiH, ^o HagaroTb CMapT-noc.yru (HanpuK.ag, AIM Group, a-Gnostics, Smart.Zavod Ta iH.), TaK i Be.HKoro 6i3Hecy (Metinvest, iHTepnaHn Ta iH.), HayKH, ocBiTH, B.agu to^o.
Po3bhtok CMapT-np0MHC.0B0CTi Big6y-BaeTbca gBOMa ochobhhmh m.axaMu: CMapTH-зaцia np0MHC.0B0CTi Be.HKHMu KOMnamaMu Ta CTBopeHHa CMapT-cepBiciB BigHOCHO HeBe-.hkhmh KOMnaHiaMH (y TOMy nuc.i CTa-pTanaMu).
Be.HKi KOMnaHii nepepo3nogi.aroTb He-po3nogi.eHi npu6yTKH B6iK CTBopeHHa «BHyT-pimHix» CMapT-cepBiciB g.a cMapra3a^i B.a-CHoro внpо6ннцтвa 3 noga.bmuMH cnpo6aMH Buxogy Ha 30BHimHiH Bi.bHuH phhok.
ManuH i MiKpo-6i3Hec cTBoproroTb cMapT-cepBicu 3 Hy.a Ta Bign0BigH0 HagaroTb cMapT-nocyru cepegHbOMy Ta Be.HK0My 6i3-Hecy.
HanpuK.ag, KOMnaHia a-Gnostics npo-BoguTb nporHocTHHHy giaraocraKy o6.ag-HaHHa m.ax0M nopiBHaHHa Horo «myMy» 3 6a30ro gaHux myMiB «3gopoBoro» Ta «npo6.e-MHoro» o6.agHaHHa.
A.ropuTM giH g.a OTpuMaHHa pe3y.b-TaTy e gocuTb npocTHM: 1) «3anucyHTe 3ByK po6oth o6.agHaHHa Ta nepegaHTe gaHi nepe3 cne^anbHuH Mo6i.bHuH 3acT0cyH0K»; 2) «06-po6.aHTe Horo b xMapHiH iH^pacTpyKTypi g.a o6nuc.eHHa gaHux, aHaniTHKH Ta HayKH npo gaHi»; 3) «BHKopHcTOByHre Be.HKuH Ha6ip ga-hhx pi3Hux 3ByKiB np0Muc.0B0r0 o6.agHaHHa (6y.o cTB0peH0 K0Mn.eKcHuH KOHBeep gaHux g.a .erKoro HaBnaHHa, n.aHyBaHHa nepeHa-BnaHHa Ta BuKopucTaHHa KOHKpeTHux Moge-.eH g.a Bu6paHux KopucTyBaniB»); 4) «OTpu-MaHTe cTaTyc gBuryHa 3a .inem ceKyHgu Ta npoaHa.i3yHTe cneKTporpaMy 3a gonoMororo irnep^eHcy KopucTyBana g.a agMimcTpaTO-piB i aHaniraKiB gaHux» (a-Gnostics, 2023).
3acT0cyBaHHa цbого cMapT-cepBicy go giarHocTuKu Bupo6HuHoro o6.agHaHHa go-3B0.ae:
3ao^agura Ha npug6aHHi Ta o6c.yroBy-BaHHi Bi6po- a6o myMOBux gaTnuraB g.a pi3-hux BugiB o6.agHaHHa, po3TamoBaHoro b reo-rpa^inHO pi3Hux .OKa^ax;
3ao^agura Ha o6.amTyBaHHi Ta o6c.y-roByBaHHi cne^anbHux po6onux Mic^ (npu-Mi^eHHa, cTi., KOMn'roTep to^o), ocKi.bKu cMapT^OH nepe3 BignoBigHe nporpaMHe 3a6e3-neneHHa OTpuMye gaHi y $opMi 3ByKy o6.ag-HaHHa, aKi noTiM оnpaцbовyroтbca y xMapi;
3hu3utu BuTpaTu Ta ckopotutu ctpoku HaBnaHHa nepc0Ha.y, ^0 o6c.yroBye o6.ag-HaHHa, TOMy ^0 .ume Be.uKuH gocBig po6oTu g03B0.ae «Ha c.yx» igeffra^iKyBara npo-6.eMu o6.agHaHHa.
Po3butok cMapT-npoMuc.OBocTi Ta cMapT-o6c.yroByBaHHa Big6yBaeTbca b yMO-Bax TpeHgiB, aKi Bn.uBaroTb Ha Bcro eKOHO-MiKy yKpaiHu, BKnronaroHu cMapT-npoMuc.o-BicTb. flo цнx TpeHgiB Hane^aTb:
1) TpuBarona geiнgycтpia.iзaцia eKOHO-MiKu Ha T.i 3pocTaHHa Ki.bKocTi IT-^axiвцiв;
2) iнтeгpaцia b £C 3 ypaxyBaHHaM «Green Deal» Ta ESG, ^0 yHeMom.uB.roe He Ti.bKu 3acT0cyBaHHa npотeкцiонicтcbкнx 3a-xogiB Ha 3ara.bH0gepmaBH0My piBHi, a TaKom 3anpoBagmye HOBi BuMoru g.a yHuKHeHHa cn.aTu «Kap60H0Bux nogaTKiB» npu eKcnopTi TOBapiB go GC;
3) державна пол^ика лiбералiзацil економiки та мiнiмiзацil державного сектору через корпоратизащю та приватизацiю;
4) монополiзацiя цифрових послуг (наприклад, через платформи Дiя, Е-Иеа№).
Зменшення частки промисловост у ВВП Укра!ни тривало протягом останнiх десятилiть. Пiсля 24.02.2022 р. цей процес був прискорений широкомасштабними бо-йовими дiями з фiзичним й економiчним (порушення лопстичних зв'язкiв через «морську блокаду») знищенням виробни-чих потужностей. Так, лише в м. Ки!в, час-тка якого у ВВП Укра!ни складае 23,4% та 17,9% у реалiзованiй промисловiй продукцн
(Ки!вська мiська державна адмiнiстрацiя, 2023, с. 7), <аз 1140 найбшьших промисло-вих пiдприемств мiста Киева на кшець 2022 року здшснювали виробничу дiяльнiсть 417» (Ки!вська мшька державна адмшстра-цiя, 2023, с. 75), а середньооблкова чисель-шсть штатних працiвникiв у промисловостi за 2022 р. скоротилася майже вдвiчi (з 119,3 тис. до 60 тис. оЫб) (Ки!вська мiська державна адмЫстращя, 2023, с. 75).
Разом з тим в умовах зменшення кшь-кост суб'ектiв господарювання у промис-ловостi залишаеться незмшною навiть в умовах военного стану тенденщя до збшь-шення кшькост 1Т-ФОП (рис. 6).
300,0 250,0 200,0 150,0 100,0 50,0
- < " 239,9
127,1 150,6 212,6 183,4
/ 123,9 123,0 121,8
125,9 130,3 126,3
89,5 102,0 68,2
0,0 -
2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022
^^^ Кшьюсть ддачих суб'екпв господарювання в промисловосп - - Кiлькiсть IТ-ФОПiв за роками
Рисунок 6 - Динамика кшькост д1ючнх суб'ект1в господарювання у промнсловост 1Т-ФОП у 2016-2022 рр.1
Джерело: складено з використанням даних (1пполггова, 2023; Державна служба статистики Укра1ни, 2023; Державна служба статистики Укра!ни 2023а; КМДА, 2023).
Другий тренд, пов'язаний з штегра-щею в СС, обумовлюе обмеження можливо-стей захисту вiтчизняного товаровиробника в контекст формування единого ринку то-варiв, послуг, капiталiв i робочо! сили на базi СС (у тому чи^ виробництва засобiв смартизацi! виробництва, смарт-сервiсiв).
Третiй тренд, також передбачае мЫ-мiзацiю втручання держави в розвиток будь-яко! галузi економiки, у тому числi смарт-промисловост.
Першi три тренди достатньою мiрою висвiтленi в дослiдженнях втизняних нау-ковцiв i часто обговорюються в експерт-
1 Даш щодо шлькосп дшчих суб'екпв господарювання у промисловосп за 2022 р. одержано шляхом коригування даних за 2021 р. ввдповвдно до змши 1ндексу промислового виробництва.
ному середовищь Останнш тренд поки що не е таким значущим, як першi три, але вш може мати cyrreBi результати не тшьки для розвитку смарт-промисловостi, але i для за-провадження технологiй 1ндустри 4.0 в ш-ших сферах.
Сьогодш сервiси, пов'язанi з платформою <^я», набувають усе бшьшо1 популя-рностi. Перелiк сервiсiв постшно розширю-еться. Наприклад, у <^я^знес» iснуе опцiя «маркетплейс фiнансових можливостей для бiзнесу» - це те мюце, де пiдприемцi мо-жуть обрати для себе необхiдну фшансову програму, ознайомитися з умовами отри-мання фiнансування i звернутися безпосе-редньо до банкiвських та шших установ» (Дiя.Бiзнес, 2023). Тобто на цш офiцiйнiй сторiнцi бiзнес може знайти перелш джерел фiнансування. Але виникае питання: яким чином була сформована послщовшсть ви-дачi цих джерел. Якщо навiть виключити варiант, що якась зацiкавлена сторона «про-стимулювала» оптимальний (найкращий) для не! порядок видачi серед цих джерел ф> нансування, то залишаеться невирiшеною проблема наявностi альтернативного алгоритму видачi (тобто обробки бази даних), який був би бшьш корисним для певного б> знесу. Тобто держава не тшьки консол^е великi данi, але i монополiзуе алгоритми ро-боти з ними. Вщповщно посилюються ри-зики монополiзацil державою значно! час-тки смарт-сервiсiв для бiзнесу, що створить дисбаланс на цьому ринку i не дозволить
певнш кiлькостi малих пiдприемств зайти на цей ринок або змусить залишити його.
В умовах розглянутих трендiв форму-еться парадокс наздоганяючо! смартизаци промисловост Укра!ни, коли чим бiльше в Укрш'ш створюеться можливостей та засо-бiв смартизаци промисловостi (смарт-сер-вши, пiдготовка STEM-фахiвцiв), якi здеб> льшого працюють на експорт, тим бшьш вь дносно вiдсталою та менш конкурентоспро-можною стае вiтчизняна промисловють, об-сяги виробництва та потужност яко! пос-тiйно скорочуються.
Вщповщно для стимулювання розвитку смарт-промисловост можливим iнстру-ментом е встановлення експортних мит за-лежно вiд частки смарт-складово! у вартостi товару чи послуги, яка експортуеться. На-приклад, метал, вироблений iз використан-ням смарт-технологш, може оподатковува-тися за нижчим тарифом, шж вироблений традицiйним способом.
У будь-якому разi перед Украшою по-стае нетривiальне завдання одночасно в межах тренду на лiбералiзацiю економжи за-безпечити стимули розвитку смарт-промис-ловостi як базису формування точок зрос-тання. Це можна здiйснити шляхом ство-рення спецiальних режимiв розвитку лока-льних територiй (рис. 7). 1х можна розгля-дати як локальний протекцiонiзм, який пев-ним чином вщповщае одночасно положен-ням i лiберальних, i дережистських шкiл економiчноl теори.
Забезпечення Захист сфери
конкурентного (втьного) смартизаци
&знес-середовища для промисловостч,
розвитку смарт- створення смарт-cepBiciB
промисловост чеРез протекцюшзм
Розвиток спецiальних режимiв господарювання (технопарки, вiльнi економiчнi зони тощо), тобто рух у напрям i локального протекцiонiзму сфери смартизаци промисловостi та створення смарт-сервiсiв
Рисунок 7 - Лог1ка розв'язання протир1ччя м1ж в1льною конкуренц1ею та протекць он1змом щодо забезпечення розвитку смарт-промисловосп
Джерело: складено автором.
Таким чином, теорiя локального про-текцюшзму формуе потенцiал для стиму-лювання розвитку смарт-промисловостi в Укра1ш, реалiзацiя якого передбачае визна-чення несуперечливих загальних i специфь чних нaпрямiв стимулювання розвитку
смaрт-промисловостi. Наприклад:
загальш напрями стимулювання розвитку смарт-промисловост - створення д> ючого фондового ринку, який так i не вда-лося оргaнiзувaти за останш понад 30 рокiв, для концентраци промислового кaпiтaлу та формування можливостей для прискорено! смартизаци промисловостi; стимулювання забезпечення вщповщносп порядку денному «ESG/Green deal» щодо застосування технологш 1ндустри 4.0;
специфiчнi напрями стимулювання розвитку смарт-промисловост - встанов-лення квот (лiмiтiв) щодо витрат кошив Державного фонду регiонaльного розвитку на розвиток смарт-промисловостц стимулювання STEM-освiти, наприклад, через збереження/розширення державного замов-лення; стaндaртизaцiя вимог до смарт-про-мисловостi та смaрт-сервiсiв щодо !х вщпо-вiдностi технологiям 1ндустри 4.0; встанов-лення частки державних закутвель через Прозорро у компaнiй, яю впроваджують те-хнологiй 1ндустрн 4.0 та яю виробляють за-соби смартизаци виробництва; трансфер те-хнолопчних рiшень iз смaрт-розподiлу, смaрт-обмiну та смарт-споживання до сфери смарт-виробництва (включаючи смaрт-промисловiсть).
Наведений перелш нaпрямiв не слiд розглядати як вичерпний. Як зазначено вище, це лише окремi приклади, якi потре-бують доповнення, обгрунтування та систематизации що становить об'ект подальших дослiджень.
Висновки
1. Системaтизaцiя та впорядкування понять, пов'язаних iз Четвертою промисло-вою революцiею (Iндустрiею 4.0), дозволяе не лише уточнити трактування термша «смaрт-промисловiсть», але i розмежувати
поняття «смарт-виробництво», «смарт-об-слуговування», «смарт-промисловiсть» та визначити мшце останнього в системi взае-мопов'язаних категорш.
2. Обгрунтовано, що смарт-промисло-вiсть не може iснувати без промисловосп. Виокремлено концептуальнi напрями стимулювання розвитку смарт-промисловост щодо таких сфер: смарт-сервiсiв, якi були породжеш технологiями Iндустрi! 4.0; смарт-виробництва; смарт-розпод^; смарт-обмiну; смарт-споживання; виробництва смарт-продукпв смарт-промислов> стю; виробництва смарт-продуктiв «звичай-ною» промисловiстю; виробництва «зви-чайних» продуктiв смарт-промисловiстю; виробництва «звичайних» продукив «зви-чайною» промисловiстю.
3. Розвиток сервiсiв iз забезпечення смартизацi! промисловост в умовах зник-нення в^чизняно! промисловостi фактично працюе на смартизацш iноземно! промис-ловостi, яка виробляе товари, що поим iм-портуються в Укра!ну. Тобто стимулювати розвиток смарт-промисловост доцiльно за кiлькома напрямами одночасно, а саме: про-мисловост як цiлого; розвитку смарт-сервь ав та засобiв смартизацi! промисловостi; упровадження смарт-сервiсiв у промисло-вiсть; попиту на продукцiю, вироблену в^-чизняною смарт-промисловютю.
4. В Укра!нi склалося два центри сма-ртизацi! промисловостк традицiйна проми-словiсть, яка швестуе у власну смартизацiю, та малий бiзнес, що створюе смарт-сервiси. Держава, яка за останш роки перетворилася на важливого гравця у сферi IT-сервiсiв, не працюе цiлеспрямовано над смартизащею промисловостi.
5. В Укра!ш простежуеться проти-рiччя мiж необхщшстю гармонiзацi! внутр> шнього ринку з ринком СС i створенням сприятливих умов для розвитку смарт-про-мисловосп, що мае потенцiал до виршення на основi теорi! локального протекцюшзму через розширення й удосконалення практики застосування спещальних режимiв
господарювання (наприклад, технопарюв), а також упровадження iнституцiйних та ор-ганiзацiйних ршень, якi одночасно вщпов> дають положенням лiберальних i протекщ-онiстських шкш економiчноi теорп.
Л1тература
Амоша О.1., Нiкiфорова В.А. (2019). Розви-ток металургшно! смарт-промисловостi: свiтовий досвiд та уроки для Укра!ни. Економжа Украши. №2 9-10. С. 3-23. DOI: https://doi.org/10.15407/economyukr.2019. 09.003
Амоша О.1., НЫфорова В.А. (2019a). Свгго-вий досвщ становлення металургiйних смарт-виробництв: особливостi, напря-ми, наслiдки. Економжа промисловост1. № 2 (86). С. 84-106. DOI: http://doi.org/ 10.15407/econindustry2019.02.84 Вишневський В.П. (2022). Цифровi технологи та проблеми розвитку промислово-стi. Економжа Украши. № 1. С. 47-66. DOI: https://doi.org/10.15407/economyukr. 2022.01.047 Вишневський В.П. та ш. (2019). Смарт-про-мисловють: напрями становлення, проблеми i ршення: монографiя / за ред.
B.П. Вишневського; НАН Укра!ни, 1н-т економши пром-стi. Ки!в. 464 c. URL: https://iie.org.ua/monografiyi/smart-promis-lovist-naprj ami-stanovlennj a-problemi-i-rishennja/ (дата звернення: 10.08.2023).
Вишневський В.П., Князев С.1. (2017). Смарт-промисловiсть: перспективи i проблеми. Економжа Украши. №2 7 (668).
C. 22-37.
Вишневський О.С. (2023). Смарт-промис-ловшть як фактор повоенного вщнов-лення економжи Украши. Проблеми, прюритети та перспективи сталогорозвитку в ХХ1 столттГ: матерiали XV М!жнар. наук.-практ. конф. (м. Кам'я-нець-Подiльський, 11 травня 2023 р.). Кам'янець-Подшьський нащональний унiверситет iменi 1вана Огiенка. Кам'я-нець-Подiльський: Видавець Коваль-чук О.В. С. 57-61.
Дасив А.Ф., Мадых А.А., Охтень А.А. (2019). Моделирование оценки уровня смарт-индустриализации. Економжа промисло-востг. № 2 (86). С. 107-125. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry 2019. 02.107
Державна служба статистики Украши (2023). 1ндекс промислового виробницт-ва. URL: https://ukrstat.gov.ua/imf/arhiv/ ipv_u.htm (дата звернення: 10.08. 2023).
Державна служба статистики Украши (2023 a). Кшьюсть дшчих суб'екив господарювання за видами економiч-но! дiяльностi у 2010-2021 роках. URL: https://ukrstat.gov.ua/operativ/menu/menu _u/sze_20.htm (дата звернення: 10.08. 2023).
Диба М.1., Гернего Ю.О. (2020). Виклики 1ндустрн 4.0 у контекст i'i становлення на глобальному i нацiональному рiвнях. Економжа Украши. № 6. С. 43-59. DOI: https://doi.org/10.15407/economyukr.2020. 06.043
Дiя.Бiзнес (2023). Маркетплейс фiнансових можливостей для бiзнесу. URL: https://business.diia.gov.ua/marketplace/fi nansuvanna (дата звернення: 10.08.2023).
Заниздра М.Ю. (2018). Концептуальные положения «зеленой смарт» промышленности. Економжа промисловост1. № 1 (81). С. 61-85. DOI: https://doi.org/10.15407/ econindustry2018.01.061
1ппол^ова I. (2023). Скшьки айпвщв в Ук-раiнi: +32 тисячi ГГ-ФОШв за рiк згiдно з Мш'юстом. DOU.ua. URL: https://dou.ua/ lenta/articles/how-many-devs-in-ukraine-2023/ (дата звернення: 10.08.2023).
Ки'вська мюька державна адмiнiстрацiя (2023). Ки!в. Рiчний звiт 2022 р. 84 с. URL: https: //dei.kyivcity.gov.ua/ content/ richnyy-zvit-mkyieva.html (дата звернення: 10.08.2023).
Князев С.И. (2020). Европейский опыт развития смарт-промышленности. Економжа промисловост1. № 2 (90). C. 27-53. DOI: https://doi.org/10.15407/econindustry 2020.02.027
Кушшренко О.М. (2020). Промисловшть Украши перед викликами 1ндустри 4.0: оцiнкa обмежень i завдання полiтики. Економта Украши. № 5. С. 53-71. DOI: https://doi.org/10.15407/economyukr.2020. 05.053
Мадых А.А., Охтень А.А. (2018). Моделирование трансформации влияния производственных факторов на экономику в процессе становления смарт-промыш-ленности. Економта промисловост1. № 4 (84). C. 26-41. DOI: https://doi.org/10. 15407/econindustry2018.04.026 Турлакова С.С., Шумшо Я.М., Логвше-нко Б.1. (2023). Особливост моделю-вання складових системи фшансово-еко-номiчного стимулювання впроваджен-ня передових технологш смарт-про-мислового розвитку. Економта про-мисловостг. № 2 (102). С. 24-46. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2023.0 2.024
Украшський кластерний альянс (2023). 1н-дустрiя 5.0 в Укра1ш - звiт конференци 14 липня. URL: https://www.clusters. org.ua/blog-single/report-industry-5-0-in-ukraine/ (дата звернення: 10.08. 2023). Чекша В.Д., Лiщук О.В. (2023). Економiчнa сутнiсть i види сучасних iндустрiaльних пaркiв. Економта промисловост1. № 2 (102). С. 47-61. DOI: http://doi.org/ 10.15407/econindustry.2023.02.047 Череватский Д.Ю. (2017). Смарт промышленность в разных ракурсах. Економта промисловост1. № 3 (79). С. 145-153. DOI: https://doi.org/10.15407/econindustry 2017.03.145 a-Gnostics (2023). How di-agnostics works. URL: https://www.a-gnostics.com/diagnos tics.html (дата звернення: 10.08. 2023). Aldrini J., Chihi I., Sidhom L. (2023). Fault diagnosis and self-healing for smart manufacturing: a review. Journal of Intelligent Manufacturing. DOI: https://doi.org/10.10 07/s10845-023-02165-6 Arjun S., Murthy L., Biswas P. (2022). Interactive Sensor Dashboard for Smart Manu-
facturing, Procedia Computer Science. Vol. 200, P. 49-61. DOI: https://doi.org/10. 1016/j.procs.2022.01.204 Bokhorst J., Knol W., Slomp J., Bortolotti T. (2022). Assessing to what extent smart manufacturing builds on lean principles. International Journal of Production Economics. Vol. 253. DOI: https://doi.org/10. 1016/j.ijpe.2022.108599 Bokrantz J., Skoogh A., Berlin C., Wuest T., Stahre J. (2020). Smart Maintenance: an empirically grounded conceptualization. International Journal of Production Economics. Vol. 223, 107534. DOI: https://doi.org/10.1016/jijpe.2019.107534 Bokrantz J., Skoogh A. (2023). Adoption patterns and performance implications of Smart Maintenance. International Journal of Production Economics. Vol. 256. DOI: http://dx.doi.org/10.1016/jijpe.2022.108746 Davisa J., Edgarb T., Porterc J., Bernadend J., Sarli M. (2012). Smart manufacturing, manufacturing intelligence and demand dynamic. Computers and Chemical Engine erring. Vol. 47. P. 145-156. Foster R.N. (1986). Innovation: The Attacker's Advantage. New York: Summit Books. 316 p. Fuchs М. (2020). Does the Digitalization of Manufacturing Boost a 'Smart' Era of Capital Accumulation? Zeitschrift für Wirtschaftsgeographie. Vol. 64 (2). P. 47-57. DOI: https://doi.org/10.1515/zfw-2019-0012 Hoskins Р. (2023, May 19). China overtakes Japan as world's top car exporter. URL: https://www.bbc.com/news/business-656 43064 (дата звернення: 10.08.2023). Kamble S.S., Gunasekaran A., Ghadge A., Raut R. (2020). «A performance measurement system for industry 4.0 enabled smart manufacturing system in SMMEs- A review and empirical investigation». International Journal of Production Economics. Vol. 229, 107853. DOI: https://doi.org/10. 1016/j.ijpe.2020.107853 Marx K. (1973). Foundations of the Critique of Political Economy (Rough Draft). URL: https://www.marxists.org/archive/marx/
works/1857/grundrisse/ (gaTa 3BepHeHHa: 10.08.2023). Mason C M., Ayre M., Burns S.M. (2022). Implementing Industry 4.0 in Australia: Insights from Advanced Australian Manufacturers. J. Open Innov. Technol. Mark. Complex. Vol. 8. Iss. 1. 53. DOI: https://doi.org/10.3390/joitmc8010053 McKinsey (2022). What are Industry 4.0, the Fourth Industrial Revolution, and 4IR? URL: https://www.mckinsey.com/featured-insights/mckinsey-explainers/what-are-in dustry-4-0-the-fourth-industrial-revolution-and-4ir (gaTa 3BepHeHHa: 10.08.2023). Nguyen Thi Xuan Hoa, Tuyen N.T. (2021). A model for assessing the digital transformation readiness for Vietnamese SMEs. Journal of Eastern European and Central Asian Research (JEECAR). Vol. 8. Iss. 4. P. 541-555. DOI: https://doi.org/10.15549/ jeecar.v8i4.848 OneMonroe. (2019). Manufacturing vs Production: How These Processes Differ. URL: https://monroeengineering.com/blog/manuf acturing-vs-production-how-these-processes-differ/ (gaTa 3BepHeHHa: 10.08.2023). Rojas-Berrio S., Rincon-Novoa J., Sanchez-Monrroy M., Ascua R., Montoya-Restre-po L A. (2022). Factors Influencing 4.0 Technology Adoption in Manufacturing SMEs in an Emerging Country. Journal of Small Business Strategy. Vol. 32. Iss. 3. P. 67-83. DOI: https://doi.org/10.53703/001 c.34608
Soori M., Arezoo B., Dastres R. (2023). Digital twin for smart manufacturing: review. Sustainable Manufacturing and Service Economics. Vol. 2. 100017. DOI: https://doi.org/10.1016/j.smse.2023.100017 Tripathi V., Chattopadhyaya S., Mukhopadh-yay A.K., Sharma S., Singh J., Pime-nov D.Y., Giasin K. (2021). An Innovative Agile Model of Smart Lean-Green Approach for Sustainability Enhancement in Industry 4.0. J. Open Innov. Technol. Mark. Complex. Vol. 7. 215. DOI: https://doi.org/ 10.3390/j oitmc7040215
Uhlmann E., Franke D., Hohwieler E. (2019). Smart Maintenance - dynamic model-based instructions for service operations. Procedía CIRP. Vol. 81. P. 1417-1422. DOI: https://doi.org/10.1016/j.procir.2019.04.327
Vyshnevskyi O., Amosha O., Liashenko V. (2019). The impact of Industry 4.0 and AI on economic growth. Scientific papers of Sílesían university of technology. Organization and management series. Vol. 140. P. 391-400. DOI: http://dx.doi.org/10.291 19/1641-3466.2019.140.32
Vyshnevskyi O., Stashkevych I., Shubna O., Barkova S. (2020). Economic Growth In The Conditions Of Digitalization In The EU Countries. Estudios de economía aplicada. Vol. 38 (4). Special Issue: The Recent Economic Trends and their Impact on Marketing. DOI: http://dx.doi.org/10.25115/eea. v38i4.4041
References
Amosha, O.I., & Nikiforova, V.A. (2019). Development of the metallurgical smart industry: world experience and lessons for Ukraine. Ekon. Ukr., 9-10, pp. 3-23. DOI: https://doi.org/10.15407/economyukr.2019.0 9.003 [in Ukrainian].
Amosha, O.I., & Nikiforova, V.A. (2019). World experience of steel smart productions development: features, trends, consequences. Econ. promisl., 2 (86), pp. 84-106. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry 2019.02.084 [in Ukrainian].
Vyshnevsky, V.P. (2022). Digital technologies and problems of industrial development. Ekon. Ukr., 1, pp. 47-66. DOI: https://doi.org/10.15407/economyukr.2022. 01.047 [in Ukrainian].
Vyshnevsky, V., & Kniaziev, S. (2017). Smart industry: prospects and problems [Smart-promyslovist: perspektyvy i problem]. Ekon. Ukr., 7 (668), pp. 22-37 [in Ukrainian].
Vyshnevskyi, O. (2023). Smart industry as a factor of the post-war economic recovery of Ukraine. Problems, priorities and prospects
of sustainable development in the 21st century: materials of the XV international scientific and practical conference (Kami-anets-Podilskyi, 2023, May 11, pp. 57-61). Kamianets-Podilskyi National University named after Ivan Ohienko. Kamianets-Podilskyi: Publisher O.V. Kovalchuk [in Ukrainian].
Dasiv, A. F., Madykh, A. A., & Okhten, A. A. (2019). Modelling the assessment of smartindustrialization level. Econ. promisl., 2 (86), pp. 107-125. DOI: http://doi.org/10. 15407/econindustry2019.02.107 [in Russian].
State Statistics Service of Ukraine (2023). Index of industrial production. Retrieved from https://ukrstat. gov. ua/imf/arhiv/ipv_ u.htm [in Ukrainian].
State Statistics Service of Ukraine (2023 a). The number of active economic entities by types of economic activity in 2010-2021. Retrieved from https://ukrstat.gov.ua/opera-tiv/menu/menu_u/sze_20.htm [in Ukrainian].
Dyba, M., & Gernego, I. (2020). Challenges of Industry 4.0 in the context of its formation at the global and national levels. Ekon. Ukr., 6, pp. 43-59. DOI https://doi.org/10.15407/ economyukr.2020.06.043 [in Ukrainian].
Diia.Business (2023). Marketplace of financial opportunities for business. URL: https://business.diia.gov.ua/marketplace/fi nansuvanna [in Ukrainian].
Zanizdra, M. Yu. (2018). "Green smart" industry conceptual provisions. Econ. promisl. , 1 (81), pp. 61-85. DOI: 10.15407/econin dustry2018.01.061 [in Russian].
Ippolitova, I. (2023) How many IT workers in Ukraine: +32 thousand IT-FOPs per year according to the Ministry of Justice. DOU.ua. Retrieved from https://dou.ua/ lenta/articles/how-many-devs-in-ukraine-2023/ [in Ukrainian].
Kyiv City State Administration (2023). Kyiv. Annual report 2022. 84 p. Retrieved from https: //dei.kyivcity.gov.ua/ content/richnyy -zvit-mkyieva.html [in Ukrainian].
Kniaziev, S. (2020). Experience of european smart industry development. Econ. promisl., 2 (90), pp. 27-53. DOI: http://doi. org/10.15407/econindustry2020.02.027 [in Russian].
Kushnirenko, O. M. (2020). Industry of Ukraine before the challenges of Industry 4.0: assessment of limitations and policy challenges. Ekon. Ukr., 5, pp. 53-71. DOI: 10.15407/economyukr.2020.05.053 [in Ukrainian].
Madykh, A.A., & Okhten, O.O. (2018). Modeling the transformation of the impact of production factors on the economy in the process of smart industry formation. Econ. promisl., 4 (84), pp. 26-41. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2018. 04.026 [in Russian].
Vyshnevsky, V.P. et al. (2019). Smart industry: directions of formation, problems and solutions: monograph. In V.P. Vyshnevsky (Ed.). Kyiv: NAS of Ukraine, Institute of Industrial Economics. 464 p. Retrieved from https://iie.org.ua/monografiyi/smart-promis lovist-naprj ami-stanovlennj a-problemi-i-rishennja/ [in Ukrainian].
Turlakova, S.S., Shumilo, Ya.M., & Logvinen-ko, B.I. (2023). Features of modelling the components of the financial and economic stimulation system of the advanced technologies' introduction of smart industrial development. Econ. promisl., 2 (102), pp. 24-46. DOI: http://doi.org/10.15407/ econindustry2023.02.024 [in Ukrainian].
Ukrainian Cluster Alliance (2023). Industry 5.0 in Ukraine: report of the conference on July 14. Retrieved from https://www.clusters. org.ua/blog-single/report-industry-5-0-in-ukraine/ [in Ukrainian].
Chekina, V.D., & Lischuk, O.V. (2023). Economic Essence and Types of Modern Industrial Parks. Econ. promisl., 2 (102), pp. 4761. DOI: http://doi.org/10.15407/econindus try2023.02.047 [in Ukrainian].
Cherevatskyi, D.Yu. (2017). Smart industry in different angles. Econ. promisl., 3 (79),
pp. 145-153. DOI: 10.15407/econindustry 2017.03.145 [in Russian]. a-Gnostics (2023). How diagnostics works. Retrieved from https://www.a-gnostics.com/ di-agnostics.html Aldrini, J., Chihi, I., & Sidhom, L. (2023). Fault diagnosis and self-healing for smart manufacturing: a review. Journal of Intelligent Manufacturing. DOI: https://doi.org/ 10.1007/s10845-023-02165-6 Arjun, S., Murthy, L., & Biswas, P. (2022). Interactive Sensor Dashboard for Smart Manufacturing, Procedia Computer Science, 200, pp. 49-61. DOI: https://doi.org/ 10.1016/j.procs.2022.01.204 Bokhorst, J., Knol, W., Slomp, J., & Bortolotti, T. (2022). Assessing to what extent smart manufacturing builds on lean principles. International Journal of Production Economics, 253. DOI: https://doi.org/10.1016/j. ijpe.2022.108599 Bokrantz, J., Skoogh, A., Berlin, C., Wuest, T., & Stahre J. (2020). Smart Maintenance: an empirically grounded conceptualization. International Journal of Production Economics, 223, 107534. DOI: https://doi.org/ 10.1016/j.ijpe.2019.107534 Bokrantz, J., & Skoogh A. (2023). Adoption patterns and performance implications of Smart Maintenance. International Journal of Production Economics, 256. DOI: http://dx.doi.org/10.1016/jijpe.2022.108746 Davisa, J., Edgarb, T., Porterc, J., Bernadend, J., & Sarli, M. (2012). Smart manufacturing, manufacturing intelligence and demand dynamic. Computers and Chemical Engineering, 47, pp. 145-156. Foster, R.N. (1986). Innovation: The Attacker's Advantage. New York: Summit Books. 316 p. Fuchs, M. (2020). Does the Digitalization of Manufacturing Boost a 'Smart' Era of Capital Accumulation? Zeitschrift für Wirtschaftsgeographie, 64(2), pp. 47-57. DOI: https://doi.org/10.1515/zfw-2019-0012 Hoskins, P. (2023, May 19). China overtakes Japan as world's top car exporter.
Retrieved from https://www.bbc.com/news/ business-65643064 Kamble, S.S., Gunasekaran, A., Ghadge, A., & Raut, R. (2020). A performance measurement system for industry 4.0 enabled smart manufacturing system in SMMEs- A review and empirical investigation. International Journal of Production Economics, 229, 107853. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijpe. 2020.107853 Marx, K. (1973). Foundations of the Critique of Political Economy (Rough Draft). Retrieved from https://www.marxists.org/ ar-chive/marx/works/1857/grundrisse/ Mason, C. M., Ayre, M., & Burns, S. M. (2022). Implementing Industry 4.0 in Australia: Insights from Advanced Australian Manufacturers. J. Open Innov. Technol. Mark. Complex, 8 (1), 53. DOI: https://doi. org/10.3390/ joitmc8010053 McKinsey (2022). What are Industry 4.0, the Fourth Industrial Revolution, and 4IR? Retrieved from https://www.mckinsey.com/ featured-insights/mckinsey-explainers/what-are-industry-4-0-the-fourth-industrial-revo lu tion-and-4ir Nguyen, Thi Xuan Hoa, & Tuyen, N.T. (2021). A model for assessing the digital transformation readiness for Vietnamese SMEs. Journal of Eastern European and Central Asian Research (JEECAR), 8(4), pp. 541555. DOI: https://doi.org/10.15549/jeecar. v8i4.848
OneMonroe (2019). Manufacturing vs Production: How These Processes Differ. Retrieved from https://monroeengineering. com/blog/manufacturing-vs-production-how-these-processes-differ/ Rojas-Berrio, S., Rincon-Novoa, J., Sanchez-Monrroy, M., Ascua, R., & Montoya-Re-strepo, L.A. (2022). Factors Influencing 4.0 Technology Adoption in Manufacturing SMEs in an Emerging Country. Journal of Small Business Strategy, 32 (3), pp. 67-83. DOI: https://doi.org/10.53703/ 001c.34608 Soori, M., Arezoo, B., & Dastres, R. (2023). Digital twin for smart manufacturing:
review. Sustainable Manufacturing and Service Economics, 2, 100017. DOI: https://doi.Org/10.1016/j.smse.2023.100017 Tripathi, V., Chattopadhyaya, S., Mukhopadh-yay, A.K., Sharma, S., Singh, J., Pimenov, D.Y., & Giasin, K. (2021). An Innovative Agile Model of Smart Lean-Green Approach for Sustainability Enhancement in Industry 4.0. J. Open Innov. Technol. Mark. Complex, 7, 215. DOI: https://doi.org/10. 3390/j oitmc7040215 Uhlmann, E., Franke, D., & Hohwieler, E. (2019). Smart Maintenance - dynamic model-based instructions for service operations. Procedia CIRP, 81, pp. 1417-1422. DOI: https://doi. org/10.1016/j.procir.2019. 04.327
Vyshnevskyi, O., Amosha, O., & Liashenko, V. (2019). The impact of Industry 4.0 and AI on economic growth. Scientific papers of Silesian university of technology. Organization and management series, 140, pp. 391400. DOI: http://dx.doi.org/10.29119/1641-3466.2019.140.32 Vyshnevskyi, O., Stashkevych, I., Shubna, O., & Barkova S. (2020). Economic Growth In The Conditions Of Digitalization In The EU Countries. Estudios de economía aplicada, 38 (4), Special Issue: The Recent Economic Trends and their Impact on Marketing. DOI: http://dx.doi.org/10.25115/eea.v38i4.4041
Oleksandr S. Vyshnevskyi,
Doctor of Economics, Senior researcher Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine, 2 Maria Kapnist Street, Kyiv, 03057, Ukraine E-mail: allexxandr@gmail.com https://orcid.org/0000-0002-2375-6033
SMART MANUFACTURING: DEFINITION AND THEORY OF STIMULATING DEVELOPMENT BASED ON LOCAL PROTECTIONISM
The accelerated development of smart manufacturing is taking place all over the world, but the definition of the theoretical foundations of its stimulation, as well as the unequivocal understanding of "smart manufacturing" concept still has an untapped research potential. Therefore, the purpose of the article is to determine the theoretical foundations of stimulating the development of smart manufacturing in Ukraine based on local protectionism.
The systematization and arrangement of concepts related to the Fourth Industrial Revolution (Industry 4.0) allows not only to clarify the concept of "smart manufacturing", but also to distinguish the concepts of "smart production", "smart maintenance", "smart manufacturing" and define the place of the latter in the system of interconnected concepts. Smart manufacturing is a part of smart production that concerns the production of tangible goods through the use of Industry 4.0 technologies embodied in smart services.
Based on the definition and role of smart manufacturing, it becomes clear that smart manufacturing cannot exist without "ordinary" manufacturing, as well as conceptual directions for stimulating the development of smart manufacturing are distinguished, relating to: (1) sphere of smart services, generated by Industry 4.0 technologies; (2) sphere of smart production; (3) sphere of smart distribution; (4) sphere of smart exchange; (5) sphere of smart consumption; (6) sphere of production of smart products by smart manufacturing; (7) sphere of production of smart products by "ordinary" manufacturing; (8) sphere of production of "ordinary" products by smart manufacturing; (9) sphere of production of "ordinary" products by "ordinary" manufacturing.
Given the reduction of national manufacturing in Ukraine, the development of services to ensure the smartization of manufacturing actually insures the smartization of foreign manufacturing
that produces goods that are then imported into Ukraine. Therefore, it is advisable to stimulate the development of smart manufacturing in several directions at the same time: (1) stimulation of the manufacturing as a whole; (2) stimulating the development of smart services and tools for smarti-zation of manufacturing; (3) stimulating the introduction of smart services in manufacturing; (4) stimulation of demand for products produced by the domestic smart manufacturing.
There are two centers of smartization of manufacturing in Ukraine: (1) traditional manufacturing, as it invests in its own smartization; (2) a small business that creates smart services. The state, which in recent years has turned into an important player in the field of IT services, currently is not working purposefully on the smartization of manufacturing.
In Ukraine there is also a contradiction between the need to harmonize the domestic economy with the EU market and the arrangement of favorable conditions for the development of smart manufacturing. This contradiction has the potential to be resolved on the basis of local protectionism theory through the expansion and improvement of the practice of applying special economic regimes (for instance, technology parks), and as well as the implementation of institutional and organizational solutions that simultaneously correspond to the provisions of both liberal and protectionist schools of economic theory.
Keywords: smart manufacturing, smart maintenance, smart services, smartization of manufacturing, local protectionism, special business regimes, Ukraine.
JEL: L52, O14, O25, O33
OopMam циmуeannн:
BumHeBCbKHH O. C. (2023). CMapT-npoMHonoBicTb: BH3HaneHHa i Teopia craMynroBaHHa po3BHTKy Ha 0CH0Bi .noKa^bHoro npoTe^iom3My. EKOHOMiKa npoMUcnoeocmi. № 3 (103). C. 527. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2023.03.005
Vyshnevskyi, O. S. (2023). Smart manufacturing: definition and theory of stimulating development based on local protectionism. Econ. promisl., 3 (103), pp. 5-27. DOI: http://doi.org/10. 15407/econindustry2023.03.005
Eadiumna do pedaKy,ïï 18.08.2023 p.
