CC BY
62
Посилання на статтю_
Заблодська 1.В. Системнють як пщфунтя освтьоТ, науковоТ та прагматично! дiяльностi / 1.В. Заблодська // Управлiння проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ iM. В.Даля, 2013 - №2(46). - С. 152-159. - Режим доступу: http://www.pmdp.org.ua/_
УДК 001.8 (075.8)
1.В. Заблодська
СИСТЕМН1СТЬ ЯК ПЩ^РУНТЯ ОСВ1ТНЬО1, НАУКОВО1 ТА ПРАГМАТИЧНО! Д1ЯЛЬНОСТ1
Представлена рецегая на пiдручник «Методолопя системного глдходу та наукових дослщжень», у якому пропонуеться новий системно-дiяльнiсний пiдхiд до базових видiв дiяльностi: освiтньоТ, науковоТ та прагматично!. Пщручник мае хрестоматмно спрямоване викладання матерiалу, тому може бути корисний для фахiвцiв будь-якоТ галузi дiяльностi. Рис. 1, дж. 16.
Ключовi слова: освт-ii програми, система, дiяльнiсть, принципи, пщхщ, модель, процес, наука, методи, Ыновацп.
И.В. Заблодская
СИСТЕМНОСТЬ КАК ОСНОВА ОБРАЗОВАТЕЛЬНОЙ, НАУЧНОЙ И ПРАГМАТИЧЕСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ
Представлена рецензия на учебник «Методология системного подхода и научных исследований», в котором предлагается новый системно-деятельностный подход к базовым видам деятельности: образовательной, научной и прагматической. Учебник имеет хрестоматийно направленное изложение материала, поэтому может быть полезен для специалистов в любой области деятельности. Рис. 1, ист. 16.
I.V. Zablodskaya
SYSTEM AS A BASE OF EDUCATIONAL, SCIENTIFIC AND PRAGMATIC ACTIVITY
Review is presented on a textbook "Methodology of system approach and scientific researches", in that a new system-activity approach is offered to the base types of activity: educational, scientific and pragmatic. A textbook has reading-book directed teaching material, that is why it can be useful to the specialists of any branch of activity.
Для устшно! штеграци у свггову економку необхщно адаптувати свою полггику до обставин, що змшюються, переорiентувати змют державноТ дiяльностi та пщвищити результативнють i ефективнють державного управлшня. Ключову роль у цьому процес грають державы службовцк Тому Тх подготовка, як розвинутих особистостей, е дуже актуальною та своечасною.
На сучасному етап розвитку УкраТни реформи, як передбачен Програмою економiчних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспiльство, конкурентоспроможна економка, ефективна держава» (далi - Програма), спрямован на побудову сучасноТ, стiйкоТ, вiдкритоТ й конкурентоспроможноТ у св^овому масштабi економiки, формування професшноТ та ефективноТ системи
1
державного управлшня, i зрештою - на пщвищення добробуту украТнських громадян [1, с. 3].
Нацюнальним планом дш на 2013 рiк щодо впровадження Програми враховано реформу осв^и та розвиток науково-техшчноТ сфери [2], зокрема удосконалення системи управлшня осв^ою, забезпечення доступности пiдвищення якостi та конкурентоспроможност освiти, пiдвищення ефективностi формування державного замовлення та фшансування освiти, розвиток науки та шновацшноТ дiяльностi, пщвищення конкурентоспроможност нацiональноТ економiки. Тобто ч^ко простежуеться врахування в освiтньому процес таких складових як системнiсть, науковють та iнновацiйнiсть.
Впровадження на практик означених особливостей дiяльностi потребуе наявност кадрiв вщповщноТ квалiфiкацiТ та компетентность Одшею з головних переваг компетентного фахiвця з будь-якоТ спецiальностi е системнють мислення при вирiшеннi практичних питань, спроможнють спланувати та провести наукове дослщження, знайти iнновацiйну щею вирiшення проблеми, оцiнити ТТ кориснють та можливiсть впровадження. Формування означених компетентностей доцтьно завдяки введенню окремоТ дисциплiни в програму пiдготовки за осв^нього-квалiфiкацiйним рiвнем магiстра з будь-якоТ спецiальностi.
Отож, знов слщ звернутися до прiоритетностi державного завдання удосконалення системи управлшня осв^ою, зокрема змшам у змiстовнiй частинi дисциплш, якi викладають при реалiзацiТ осв^шх магiстерськi програм пiдготовки фахiвцiв, у тому чи^ й державних службов^в, представникiв органiв публiчного управлiння.
Початком розробки перших мапстерських програм в УкраТш, в яких було запропоновано вивчення дисциплши «Методолопя системного пщходу та наукових дослщжень», була програма мапс^в за спецiальнiстю «Державна служба» у галузь знань «Державне управлшня». Цю програму було розроблено колективом авторiв пiд керiвництвом В.А. Рача (СхщноукраТнський державний унiверситет, м. Луганськ) в межах проекту Тасю EDUK 9605 «Програма пiдготовки магiстрiв державноТ служби УкраТни (КиТв, УкраТна) у сшвпрац з консорцiумом еС: Федеральна академiя державного управлiння (Брюль, Ымеччина), Коледж державноТ служби (Брюль, Ымеччина), Академiя НiмецькоТ спiлки державних службов^в (Бонн та Берлiн, Нiмеччина), Фонд С1РЕМ (Барселона, lспанiя) - (Соруппд @ 2000 рiк Тасiс, европейська Комiсiя).
Перша публiкацiя матерiалiв для навчальноТ дисциплiни «Методологiя системного пщходу та наукових дослщжень» вийшла у 2000 роц у формi стислих тез та Тх графiчного супроводження [3]. Вона розроблялась авторським колективом пщ керiвництвом професора Рача В.А. та видана як презента^я лекцш з даноТ дисциплiни [4].Подальший розвиток навчально-методичного забезпечення даноТ дисциплши здшснювався пра^вниками кафедри економiчноТ статистики та управлшня проектами, як викладали цю дисциплшу, доцентами 1гнатовою О.В. [5] та Борзенко^рошшченко А.Ю. [6].
У 2010 роц пiдготовлений та надрукований навчальний поабник з дисциплiни «Методолопя системного пiдходу та наукових дослщжень» [5], в основу якого було покладено основы напрацювання, як запозичен з першого буклету [3]. ^м того, знайшли вiдображення науковi та прикладн розробки працiвникiв СхiдноукраТнського нацюнального унiверситету iменi Володимира Даля: з кафедри прикладноТ статистики та управлшня проектами Борзенко-Мiрошнiченко А.Ю. [7], 1гнатовоТ О.В. [8], Рач В.А. [9], Рач О.М. [10] та з мапстратури державного управлшня Солоп О.Г. [11], РосошанськоТ О.В. [12]. Слщ зазначити, що застосування единоТ методолопчноТ основи системного та дiяльнiсного пiдходiв в процесi виконання дослщжень за рiзними
2
спе^альностями (управлшня проектами та програмами, економiчна безпека, державне управлiння, тощо) в^зняе науковi результати представникiв ЛуганськоТ науковоТ школи.
Крiм розробок вище згаданих науков^в, до змюту навчального посiбника «Методологiя системного пщходу та наукових дослiджень» включенi окремi науковi елементи украТнських (зокрема, МаматовоТ Т.В. [9], Сурмiна Ю.П. [13] та ш.), та зарубiжних вчених (Казiева В.М. [14], Малiна О.С., Мухша В.1. [15]), якi займалися питанням розвитку системноТ методологiТ.
Пюля дворiчноТ апробаци навчального посiбника були виявлеш роздiли, якi потребують удосконалення, внесет вщповщш змiни. Так, у 2013 роц виданий пiдручник «Методолопя системного пiдходу та наукових дослщжень», який вiдповiдае сучасним вимогам, дшчим вимогам системи вищоТ освiти. Цей факт пщтверджений рекомендацiею Мiнiстерства осв^и i науки УкраТни для студенев вищих навчальних закладiв (лист № 1/11-3418вщ 18.02.2013 р.).
У пщручнику збережено хрестоматiйну спрямованiсть викладення матерiалу. «Хрестоматiя» - це навчальне видання л^ературно-художшх, iсторичних, наукових чи шших творiв або Тх частин, як е об'ектом вивчення певного навчального предмета, курсу, дисциплши вiдповiдно до офщшно затвердженоТ навчальноТ програми [6].
Змютовну частину пiдручника за главами скомпоновано вщповщно до вимог галузевого стандарту вищоТ освгги УкраТни «Осв^ньо-професшна програма пiдготовки» за спецiальнiстю «Державна служба» у напряму подготовки "Державне управлшня" (ГСВОУ МОН). Також пщручник побудовано таким чином, що вш може використовуватися для викладання окремих модулiв дисциплш iнших магiстерських програм подготовки, а саме дисциплiни «Методолопя розвитку соцiально-економiчних систем» модулiв «Системний пiдхiд» та «Дослiдницька дiяльнiсть» програми подготовки магiстрiв зi специфiчних категорш (8.18010011 «1нтелектуальна власнiсть», 8.18010013 «Управлшня проектами», 8.18010012 «Управлшня шновацшною дiяльнiстю») та магiстрiв зi спецiальностi 8.030506 «Прикладна статистика». Однак, змiннiсть процеав зовшшньоТ середи впливае на дiяльнiсть державних службовцiв як фактор, що породжуе проблеми у внутршнш середi держаних органiзацiй. Як своечасно виявити юнування проблеми, як запобiгти ТТ негативним наслiдкам? Самi цi питання висвiтлюе навчальний посiбник «Методологiя системного пщходу та наукових дослщжень» та може бути корисним для молодих науков^в, державних службов^в, як самотужки волшть набути навички системного мислення, проведення наукових дослщжень, впровадження шновацш.
Слщ зауважити, що авторам вдалося донести до читачiв iнструментарiй виявлення проблеми та методи пошуки Тх виршення. Саме цей напрям викладання, де автори розкривають питання проблеми та проблематики, пропонують методики Тх виршення, надають приклади iз сфери державноТ служби, вигiдно вiдрiзняе цей поабник вiд iснуючих. Привабливим е вмте використання графiчних i табличних матерiалiв.
Структурно змiст пiдручника «Методолопя системного пщходу та наукових дослщжень» складаеться з вступу, шютьох глав, списку використаноТ та рекомендовано!' л^ератури, термшолопчного словника та додаткiв. Глави пщручника розкривають такi змiстовнi складов^ Глава 1 «Основи системного пщходу» мютить чотири роздiли: роздiл 1 - 1сторичний розвиток методологи системного пщходу; роздт 2 - Основы аспекти системностi; роздiл 3 - Основы принципи системного пщходу; роздт 4 - Основы аспекти системного пщходу.
3
Глава 2 «Системна тeopiя (тeopiя ^стем)» мicтить шicть poздiлiв:
poздiл 1 - ^няття cиcтeми;
poздiл 2 - Склад та cтpyктypa ^стеми;
poздiл 3 - Клacифiкaцiя ^стем;
poздiл 4 - Пoняття «мoдeль» та «мoдeлювaння cиcтeм»;
poздiл 5 - Кла^фкафя мoдeлeй;
poздiл б - Moдeлi peaлiзaцiï дiяльнocтi.
Глава 3 «Системний мeтoд» мicтить шють poздiлiв:
poздiл 1 - ^няття «cиcтeмний aнaлiз»;
poздiл 2 - Алгopитм пpoвeдeння cиcтeмнoгo aнaлiзy;
poздiл 3 - Алгopитм cиcтeмнoгo aнaлiзy eкoнoмiчниx cиcтeм;
poздiл 4 - lнcтpyмeнтapiй кoгнiтивнoï cтpyктypизaцiï пpи cиcтeмнoмy aнaлiзi;
poздiл 5 - Meтoди cиcтeмнoгo aнaлiзy та пpийняття piшeнь;
poздiл б - Етика та етичн нopми y cиcтeмнoмy aнaлiзi.
Глава 4 «Оcнoви cиcтeмнoгo пiдxoдy» мicтить чoтиpи poздiли:
poздiл 1 - Bпpoвaджeння тeopeтичниx знань cиcтeмнoгo пiдxoдy в пpaктикy;
poздiл 2 - Сиcтeмнo-дiяльнicний acпeкт cиcтeмнoгo пiдxoдy y пpaктицi;
poздiл 3 - Система мeтoдoлoгiï;
poздiл 4 - Подготовка мaгicтpiв дepжaвнoï cлyжби як ^стема. Глава 5 «Сиcтeмний метод» мютить вiciм poздiлiв: poздiл 1 - Наука та ïï функци'; poздiл 2 - Елементи TOopiï пiзнaння та лoгiки; poздiл 3 - Алгopитм cиcтeмнoгo aнaлiзy eкoнoмiчниx cиcтeм; poздiл 4 - ^няття iннoвaцiйнoï дiяльнocтi. Клacифiкaцiя iннoвaцiй; poздiл 5 - Hayкoвi мeтoди дocлiджeння; poздiл б - Дocлiджeння як ^стема, дocлiджeння як пpoцec; poздiл l - Загальна xapaктepиcтикa еташв eкcпepимeнтy на пpиклaдi нayкoвo-ocвiтньoï галуз^
poздiл 8 - Фopми ф^^ци peзyльтaтiв дocлiджeнь.
Глава б «Подготовка мaгicтepcькoï poбoти та ï'ï зaxиcт» мicтить чoтиpи poздiлy:
poздiл 1 - Загальне уявлення пpo мaгicтepcькy poбoтy; poздiл 2 - Пщготовчий етап мaгicтepcькoï poбoти; poздiл 3 - Напи^ння мaгicтepcькoï poбoти; poздiл 4 - Зaxиcт мaгicтepcькoï po6om
Haявнicть нaвчaльниx пociбникiв, якi вже дpyкoвaнi з дaнoï диcциплiни, в ocнoвнoмy виcвiтлюють тeopeтичнi ocнoви cиcтeмнoгo пiдxoдy та нayкoвиx дocлiджeнь. Biдмiтнoю oзнaкoю peцeнзoвaнoгo пiдpyчникa е той факт, щo cиcтeмний пiдxiд та наушве дocлiджeння виcвiтлюютьcя як oкpeмий нaпpям -тeopiя cиcтeмнoï пpaктики.
У пiдpoздiлi «Пpaктичнi acпeкти cиcтeмнoгo пiдxoдy» вдaлo poзкpитi пpaктичнi аотекти cиcтeмнoгo пiдxoдy. Оcoбливy увагу пpивepтae дiяльнicний acпeкт cиcтeмнoгo пiдxoдy тому, щo caмe cиcтeмнo-дiяльнicний мeтoд фopмyвaння змicтy навчання пoклaдeний в ocнoвy cтpyктypи пpoфeciйнoï дiяльнocтi дepжaвнoгo cлyжбoвця, мaгicтpiв за нaпpямoм «Спeцифiчнi ^TOTOpi'!'».
Poзкpиття бiльшocтi acпeктiв cиcтeмнoгo пiдxoдy нaгляднo пoдaютьcя на пpиклaдi чoтиpьoxeлeмeнтнoï гpaфoaнaлiтичнoï мoдeлi, ocнoвнi пoлoжeння якoï зaпpoпoнoвaнi Paчoм B.A., а визначення кiлькocтi eлeмeнтiв i фopмa пoдaння oбфyнтовaнa Poccoшaнcькoю O.B. Дo окладу пiдpyчникa yвiйшли poзpoбки нayкoвцiв шшли Paчa B.A., якi зaxищeнi на вчeниx paдax. Це нaпpaцювaння lгнaтoвoï O.B., Бopзeнкo-Mipoшнiчeнкo А.Ю. Haдiйшлa вiдoбpaжeння мoдeль «Пicoчний гoдинник», яку poзpoбилa Paч O.M. Пopяд iз пpeдcтaвлeними
4
пропози^ями класичноТ науковоТ школи, сучаснi напрацювання доповнюють матерiал пiдручника окремими положеннями, як розробленi при пiдготовцi захищених дисертацш з рiзних сфер знань. Так, у поабнику використанi матерiалiв дисертацшноТ роботи 1гнатовоТ О.В. на тему «Оргашза^я основних процесiв дiяльностi в установах з жорсткими обмеженнями» та РоссошанськоТ О.В. «Системне формування стратепчного потенцiалу пiдприемства».
Сьогоднi, коли розвиток УкраТни проводиться шляхом виконання Нацюнального плану дiй на 2013 рк щодо впровадження Програми економiчних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспiльство, конкурентоспроможна економiка, ефективна держава», у якому передбачаеться системна реалiзацiя низки окремих реформ, використання теори системноТ практики е обов'язковою умовою. Тому, не зважаючи на те, що поняття «системна практика» виникло на початку 80-х рокв XX стол^тя, збер^аеться потреба у системному управлшш складними швидкозмшними та швидкоплинними соцiально-економiчними процесами.
Пiдручник вдало скомпованований за лопкою викладання матерiалу. У першому пщроздл модуля «Основи системного пщходу» надаеться поняття системностi, яке розкриваеться через чотири плки. Ц гiлки i слугують «червоною лЫею» викладання першоТ глави, яка завершуеться пщроздтом «Практичнi аспекти системного пщходу». На рис. 1 наведена структура системности що базуеться на пропозици Сурмша Ю.П. [13], яка уточнена в частит визначення функцш складових системносп та поширена шляхом додання аспекту «Системна практика (теорiя практики)». На сучасному етап економiчного розвитку держави та проведення системного реформування саме цей аспект е найбтьш актуальним.
Таким чином, системнють виступае як шструмент пiзнавальноТ дiяльностi i е значним арсеналом конкретних шструмен^в реалiзацiТ методiв пiзнання всього сущого.
Рис. 1. Структура системност1 та функци ТТ складових
Вищенаведене дае пщстави стверджувати, що системнiсть - досить складне i рiзноманiтне явище, одним з чотирьох аспектiв якого, поряд iз системним пiдходом, теорiею систем та системним методом, е теорiя практики, яка проявляеться у практичному застосуванш системних методiв та знань про системи в межах узагальнених принцитв дiяльностi. Тобто, системна практика виступае штегральною сукупнiстю шструмен^в, використання яких сприяе органiзацiТ перетворення дшсносп для досягнення певних цтей.
5
№нцеп^я, зaпpoпoнoвaнa aвтopaми, звoдитьcя дo того, щo на ocнoвi нaкoпичeнoгo в Уфаши i у cвiтi дocвiдy, пoпepeднix нayкoвиx poзpoбoк та пpaктичниx нaпpaцювaнь, мoжe бути видiлeний нoвий нayкoвий нaпpям (пiдxiд) -^стемна пpaктикa (тeopiя пpaктики) yпpaвлiння акладними cиcтeмaми в змiнниx yмoвax функцюнування.
Автopaми poзглянyтo ocнoвi тeopeтичнi, мeтoдoлoгiчнi та пpиклaднi зaдaчi мoдeлювaння coцiaльнo-eкoнoмiчниx cиcтeм, пpoгнoзyвaння, планування, yпpaвлiння та пpийняття piшeнь в yмoвax змiнниx пpoцeciв peфopмyвaння coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo cepeдoвищa. Для змщення aкцeнтiв на бiк пpaктичнo'ï нaпpaвлeнocтi нayкoвиx дocлiджeнь у паучнику значну увагу пpидiлeнo питанням пpaктичнo'ï peaлiзaцiï oтpимaниx peзyльтaтiв на ocнoвi шиpoкoгo зacтocyвaння cyчacниx iнcтpyмeнтiв cиcтeмнoгo пiдxoдy.
Пpи виклaдaннi диcциплiни «Meтoдoлoгiя cиcтeмнoгo пiдxoдy та нayкoвиx дocлiджeнь» на piвнi пiдгoтoвки мaгicтpiв з бyдь-якoï cпeцiaльнocтi з пpиклaднo'ï точки зopy cиcтeмнy пpaктикy мoжнa poзглядaти як певну пpoфeciю. Тoмy на пepший план виxoдить cиcтeмнicть, яка e ocнoвнoю cклaдoвoю пiдгoтoвки та пщфунтям ocвiти пpи poзpoбцi змюту мaгicтepcькиx пpoгpaм.
lcнye бaгaтo пoяcнeнь cмиcлy та пpoблeм cиcтeмнoï пpaктики. Але ocнoвнoю ï'ï вiдмiннicтю ^д вважати те, щo мeтoди cиcтeмнoгo yпpaвлiння з нaйбiльшим cтyпeнeм вipoгiднocтi гapaнтyють oдepжaння кiнцeвoгo peзyльтaтy в yмoвax нeвизнaчeнocтi. Дoкaз тoгo, щo iдeoлoгiя cиcтeмнoï пpaктики впливae на cпociб пpийняття piшeння та вiдpiзняeтьcя вiд пepeвaжaючo'ï у пpaктицi yпpaвлiння тexнoкpaтичнo'ï iдeoлoгiï, пpoвeдeнo шляxoм poзглядy пpoблeмниx cитyaцiй.
Автopaми пiдpyчникa визнaчaeтьcя, щo цeнтpaльним мoмeнтoм iдeoлoгiï cиcтeмнoï пpaктики e poзyмiння тoгo, щo пpoблeмнa cитyaцiя залежить як вщ пoвeдiнки piзниx людей, так i вщ тoгo, як люди ï'ï cпpиймaють. Кpiм тoгo, важливим мoмeнтoм e poзyмiння poлi yпpaвлiнcькo'ï науки в peзyльтaтax пpaктики.
Тeopeтичнi мaтepiaли пepшo'ï глави пocлiдoвнo викopиcтoвyютьcя та poзкpивaютьcя в нacтyпниx poздiлax, пoв'язaниx iз нayкoвoю cклaдoвoю дiяльнocтi. Отже, aктyaлiзyeтьcя дpyгa cклaдoвa пiдгoтoвки мапе^в - нayкoвicть.
Сьoгoднi yпpaвлiнcькa наука i^ye за пpинципaми нaявнocтi пpoфecioнaлiв, якi вважають ceбe фaxiвцями в цш гaлyзi. Але cтaтиcтикa cвiдчить, щo з бoкy людей, ям пoвиннi були б oдepжyвaти дoпoмoгy вiд тaкo'ï науки, нeпoмiтний ютотний вплив науки на peзyльтaт пpaктики. Ще бaгaтo yпpaвлiнцiв не пepeкoнaлиcь на дiлi, щo yпpaвлiнcькa наука мae бiльшe, нiж нeпpямe вiднoшeння дo ïxнix завдань. Бiльшicть з ниx пoгoдятьcя iз Дpyкepoм, щo yпpaвлiння - cкopiшe пpaктикa, шж наука. Це не cтiльки знання, шльки дiя.
На наш пoгляд, cьoгoднi пoтpiбнo гoвopити не пpo дocвiд cиcтeмнo'ï пpaктики, а пpo eднicть cиcтeмнocтi та нayкoвocтi, тобто пpo тeopiю пpaктики, яка так пoтpiбнa для виpiшeння дepжaвниx coцiaльнo-eкoнoмiчниx завдань. И тoмy пoгoдимocя iз aвтopaми пiдpyчникa в тoмy, щo цю cклaдoвy cиcтeмнocтi дoцiльнo вiдoкpeмлювaти та poзглядaти в ocвiтнiй мaгicтepcькiй пpoгpaмi як oкpeмy «гiлкy».
З oглядy на це, у паучнику пpoпoнyeтьcя пoняття ocнoвниx тepмiнiв TOopiï пpaктики: дocвiд - це те, шли кoжeн знae, як це poбити i poбить в житн^а^и^ - це cиcтeмa кoнкpeтниx дш, cпeцифiчниx для пpoфeciйнoï дiяльнocтi; це poбoтa на тиx i paзoм з тими, xтo вoлoдie пpaвaми та oбoв'язкaми щoдo змiн у cиcтeмi; eфeктивнicть пpaктики oцiнюeтьcя за пoкpaщeннями в poбoтi cиcтeми, щo викликaнi дiяльнicтю (а не ттьки пopaдaми!) тoгo, xтo пpaктикye;-пpaктикyючий - фaxiвeць, дiяльнicть якoгo cпpямoвaнa на дoпoмoгy iншим, a ï'ï peзyльтaти виpaжeнi в пoявi у «клieнтiв» бажання та здaтнocтi бтьш eфeктивнo
6
справлятися 3i сво'|'ми проблемами. BiH дie скорiше подiбно вчителевi, нiж лкарю, який прописуе лiкування пацieнту. Практикуючий постiйно навчаеться в ходi свое'1' роботи, шакше BiH буде лише консультувати, а не практикувати [3].
Розглядаючи цшюно змiст пiдручника, доцтьно вiдзначити переваги хрестоматiйноï форми викладання змюту пiдручника, яку використано авторами для збер^ання тексту та його графiчних матерiалiв у первинному вид!, тобто так, як його пропонують автори, без змiн та коментарiв. Це дiйсно е позитивним моментом. Але, при вивченн тексту пщручника, стикаемось з деякими проблемами саме цього хрестоматшного викладання матерiалу.
По-перше, неоднозначного розумiння термiнологiï, яку рiзнi автори пропонують розумiти по рiзному. Наприклад, термiн «методолопя». Щодо трактування цього поняття в пщручнику «Методолопя системного пiдходу та наукових дослщжень», його можливо зустрiти декiлька раз та ще й у двiчi у термшолопчному словнику: системна методолопя - це пщхщ не вщ методу, а вiд завдання, вимога комплексного використання цто!' сери' методiв або ïx системного використання до розв'язання рiзниx частин та еташв проблеми [6, с.82]; методологiя - принципи побудови методiв, ïxне наукове узагальнення (наприклад: методолопя управлшня, методолопя планування, методолопя облку); система, що реалiзуе три функцiï: одержання, створення нового знання, структурування цього знання у виглядi нових понять, категорш закошв; органiзацiя використання нових знань у сусшльно-практичнш дiяльностi [6, с. 141]. Методолопя визначаеться концеп^ею - сукупнютю принципiв, якi обумовлюють рамковi умови в межах яких можна визначати i досягати цiлi дiяльностi [6, с. 143]. Методологiя - вчення про метод дiяльностi як такий, що включае принципи, методи дiяльностi i знання та вщображае |'х. Складаеться з методологи' шзнання, методологiï практичноï дiяльностi i методологи оцшки (аксюметодологп) [6, с. 215]. Методолопя - теорiя методiв; галузь дiяльностi, функцiею яко'|' е створення i вдосконалення штелектуальних засобiв оргашзаци рефлективних процесiв [6, с. 215].
По-друге, дуже стисл! та за рiзною формою скомпонованi огляди наукових напрацювань у пiдроздiлу «теорiя практики». Тому, можливо пропонувати комбшований варiант видання, тобто першi три теоретичн роздiли доцiльно було б пропонувати у класичнш формi з чггко сформульованими термiнами. А роздiл «теорiя практики» надати як комплексну монографiчну форму.
Усi цi зауваження е природними з причини того, що в пщручнику зiбранi, а не спе^ально пщготовлеш з едино!' методолопчно!' позицiï, матерiали. Ышо'|' ситуацiï на на сьогодн i не могло бути. Це перший крок. Крок, який дозволив зафксувати в одному виданн л науковi факти, опрацювання яких i дозволить зняти вище перерахован проблеми. Тому ïx слщ розглядати не як недолiки, а як напрямки подальшо!' роботи.
Л1ТЕРАТУРА
1. Заможне сусп1льство, конкурентоспроможна економка, ефективна держава: Програма економ1чних реформ на 2010-2014 роки [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// www.president.gov.ua/docs/Programa reform_FINAL_1.pdf.
2. Нацюнальний план д1й на 2013 р1к щодо впровадження Програми економ1чних реформ на 2010-2014 роки «Заможне сусптьство, конкурентоспроможна економка, ефективна держава» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.president.gov.ua.
3. Текстов! та граф1чн1 матер1али. Проект Тасю EDUK 9605 «Програма п1дготовки мапстр1в державноТ служби». П!дготовлена авторським колективом п!д кер!Bництвом Рач В.А. (Copyright © 2000 рк Тас!с, Свропейська Ком!с!я).
4. Презентац!я лекц!й з навчальноУ дисципл!ни «Методолог!я системного пщходу та наукових досл!джень» (для слуxач!в, як! навчаються за осв!тньо-профес!Йною
7
пpoгpaмoю пщитговки мaгicтpiв в ocвiтнiй гaлyзi "Дepжaвнe yпpaвлiння") /Укл. д.т.н., пpoф. Paч B.А. - Лyгaнcьк, 2000.
5. Meтoдoлoгiя cиcтeмнoгo пiдxoдy та нayкoвиx дocлiджeнь [Тeкcт]: навч. пociб. / B.А. Paч, O.B. 1гнатова. - Лyгaнcьк: вид-вo СНУ ¡м. B Даля, 2010. - 210 c.
6. Meтoдoлoгiя cиcтeмнoгo п^^ду та нayкoвиx дocлiджeнь [Тeкcт]: паучник / Paч B.А., lгнaтoвa O.B., Бopзeнкo-Mipoшнiчeнкo А.Ю. - Лyгaнcьк: вид^ СНУ iм. B Даля, 2013. -252 c.
7. Пpeзeнтaцiя лекцш з нaвчaльнoï диcциплiни «Meтoдoлoгiя cиcтeмнoгo пiдxoдy та нayкoвиx дocлiджeнь» (для cлyxaчiв, якi нaвчaютьcя за ocвiтньo-пpoфeciйнoю пpoгpaмoю пiдгoтoвки мaгicтpiв в ocвiтнiй гaлyзi "Дepжaвнe yпpaвлiння") / Укл. к.т.н. Бopзeнкo-Mipoшнiчeнкo А.Ю. - Луганск, 2007.
8. Пpeзeнтaцiя лекцш з нaвчaльнoï диcциплiни «Meтoдoлoгiя cиcтeмнoгo пiдxoдy та нayкoвиx дocлiджeнь» (для cлyxaчiв, якi нaвчaютьcя за ocвiтньo-пpoфeciйнoю пpoгpaмoю пiдгoтoвки мaгicтpiв в ocвiтнiй гaлyзi "Дepжaвнe yпpaвлiння") /Укл. к.е.н. 1гнатова O.B. - Лyгaнcьк, 200l.
9. Paч B.А. Meтoдoлoгiчний пдощ щoдo визначення вeктopy pyxy ^creum / B.А. Paч, T.B. Maмaтoвa // Сyчacнi iнфopмaцiйнi та eнepгoзбepiзaючi тexнoлoгiï життeзaбeзпeчeння людини: Зб. наук. пp. - К.: КНУЕД, 2003. - Bип. 13. - С. 403-406.
10. Пpeзeнтaцiя лeкцiй з нaвчaльнoï диcциплiни «Meтoди i мoдeлi пpийняття yпpaвлiнcькиx piшeнь» / Укл. Paч O.M. - Лyгaнcьк, 2005.
11. Сoлoп O.P. Ocoбливocтi cтвopeння та фyнкцioнyвaння ycтaнoв з жopcткими oбмeжeннями / OX. Сoлoп // Eкoнoмiкa. Meнeджмeнт. Пiдпpиeмництвo. Зб. наук. пpaць Сxiднoyкpaïнcькoгo нaцioнaльнoгo yнiвepcитeтy imen Boлoдимиpa Даля. - Лyгaнcьк: СНУ ¡м. B.Дaля, 200б. - Bип. 1б. - С. 194-200.
12. Poccoшaнcкaя O.B. Ocoбeннocти плaниpoвaния пpoeктoв на ocнoвe cиcтeмнoй мoдeли / O.B. Poccoшaнcькa // Упpaвлiння пpoeктaми та poзвитoк виpoбництвa. Зб. наук. пpaць. - Лyгaнcьк: вид-вo СНУ ¡м. B.Дaля, 2000. - № 2(1 ). - С. 51-62.
13. Сypмин Ю.П. Teopия cиcтeм и cиcтeмный анализ: учеб. пocoбиe / Ю.П. Сypмин. - К.: MАУП, 2003. - 3б8 c.
14. Казиев B.M. Bвeдeниe в cиcтeмный анализ и мoдeлиpoвaниe: [учеб. пocoб.] / B.M. Казиев. - M.: Интepнeт-yнивepcитeт Инфopмaциoнныx Texнoлoгий; БИHOM, Лaбopaтopия знаний, 200б. - 244c.
15. Maлин А.С. Иccлeдoвaниe cиcтeм yпpaвлeния: [учеб. для вyзoв]/ А.С. Maлин., B.И. Myxин. - M.: Издaтeльcкий дoм ГУ BШЭ, 2004. - 400 c.
16. Xpe^TO^^™ [Eлeктpoнний pecypc]. - Peжим дocтyпa: http:IIuk.wikipedia.orgIwikiI%D0%A5%D1%80% D0%B5%D1%81%D1% 82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D1%96%D1%8F.
Стаття надмшла дс peдaкцiï 30.05.2013 p.
8
