CC BY
29
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
клатури продукци (я маю на увазi обладнання, технологи, зв'язки...). Потрiб-но лише оргашзувати вiдповiдний маркетинг, рекламу, здшснити по!здки до потенцiйних замовникiв, тощо. Майбутнi iнженери i керiвники (а на практику при!хали студенти групи ТДс, за плечами яких закшчення навчання в техш-кумах, декотрi вже мали стаж практично! роботи) бояться брати на себе вщ-повщальшсть, вони абсолютно не готовi до самостшно! роботи - такий мш основний висновок.
Якi ж побажання? Насамперед, на мою думку, - необхщшсть розши-рено! практично! пiдготовки. Це i робота в майстернях на молодших курсах, i практична робота на рiзних шдприемствах влiтку. Перед написанням дипломного проекту випускник просто зобов'язаний спробувати себе в ролi ро-бiтника, конструктора, технолога. При цьому чим бшьша тривалють практики - тим краще. У нашому унiверситетi ще у 90-т роки було створено хоро-шу базу для практично! шдготовки студентiв у навчальних майстернях уш-верситету. Було розширено площi, придбано новi верстати, також облаштова-но клас з верстаками для ручних столярних робгг у розрахунку на студентсь-ку пiдгрупу. Проте через шдпорядкування майстернi господарськiй частинi студенлв поступово практично витiснили з майстерень, верстаки i ручний iнструмент десь пропали. Студенти ще проходять там практику, але доступ надзвичайно обмежений, бо майстерня виконуе плановi замовлення. Кшька рокiв тому планувалося, що перед написанням дипломних проектiв i робiт студент проходитиме тривалу практику на пiдприемствi (вiд шести мюящв до одного року). Чомусь про це забуто. Необхщно також розвивати навички ко-лективно! iнженерно! пращ та шдивщуально! роботи в умовах малих шд-приемств. За деяким неофщшними даними, лише у Львовi працюють понад 400 легально зареестрованих шдприемщв, що продукують меблевi вироби. При цьому разом з ними працюють ще по 2-10 робггниюв. Це, повторюю, лише у Львовь По Укра!ш ця цифра дуже велика, а вщповщно! шдготовки таю шдприемщ не мають. Можливо слiд ввести окрему дисциплiну, на заняттях з яко! студентам дали б змогу вщчути себе в ролi керiвникiв малого чи се-реднього пiдприемства з розглядом комплексу питань, що повинш виршува-тися у процес виробництва. На заняттях слщ було б органiзовувати дiловi ри, що максимально моделювали б практичну дiяльнiсть пiдприемця, зокрема правов^ фiнансовi i т. ш.
УДК 330 Асист. М.П. Душна1 - НЛТУ Украти, м. Львiв
СИСТЕМНИЙ П1ДХ1Д ДО ОЦ1НЮВАННЯ СУСП1ЛЬНОГО ПРОГРЕСУ В КОНТЕКСТ1 ОСНОВНИХ ЗАВДАНЬ СТАЛОГО
РОЗВИТКУ
Висв1тлено проблеми системносп сустльного життя, наукове бачення суспшь-ного прогресу в контекст теори сталого розвитку та розкрито значения системного тдходу для оцiиюваиия суспшьного прогресу, беручи до уваги р1зш його аспекти.
1 Науковий керiвник канд. с.-г. наук, доц. Соловш 1.П. - НЛТУ Укра!ни, м. Л^в
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.11
Ключов1 слова: системний тдхщ, суспiльний прогрес, сталий розвиток.
Assist. M.P. Dushna-NUFWTof Ukraine, L'viv
System approach to the societal progress measuring in the context of sustainable development key task
The system approach to the social activity and scientific vision to the societal progress in the context of sustainable development are presented. Essence of the system approach to the societal progress measuring take into consideration his different aspects open up.
Keywords: system approach, societal progress, sustainable development.
Вступ. Серцевина системного шдходу полягае у вивченш нерозривно! штегрально! цшсносп компоненлв системного утворення, яка породжуе емерджентний (новий, дос не вщомий) ефект у ньому. Проте елементи все-редиш системи е вщносно самостшними, i меж1 тако! самостшносл залежать як вщ змютовно! природи само! системи, так i вщ конкретного аспекту !! роз-гляду в кожному окремому випадку [3, 5].
Суспшьство е велико-системою, можна сказати метасистемою (над-системою, системою систем). Це означае, що рiзнi гранi його юнування, фун-кцiонування та прогресу е вщносно самостiйним системами (звичайно, пов'язаним неперервною взаемодiею та взаемною детермшащею) [3].
Системнiсть суспiльного життя у контекст основних завдань ста-лого розвитку. Сутшсть сталого розвитку полягае в обов'язковш узгодже-ностi економiчного, екологiчного та людського розвитку таким чином, щоб вiд поколiння до поколшня не зменшувалися якiсть та безпека життя людей, не попршувався стан довкшля та вiдбувався сощальний прогрес, який визнае потреби кожно! людини. У "Концепци сталого розвитку Укра!ни" зазначено, що стратегiчною метою Укра!ни е iдея забезпечення сталого суспшьного розвитку, як сукупност духовних, соцiальних, економiчних, полiтичних проце-сiв, що розгортаються у кра!ш, з метою досягнення гармонiйного розвитку людини, суспшьства, економiки та навколишнього середовища. Концепцiя сталого розвитку не може бути бшьш-менш адекватною моделлю майбуття людства, суспшьного життя, якщо виходитиме з деяких окремих боюв життя суспшьства, а не враховуватиме глибоко системну його природу [3]. Тому на-гальшстю е те, що в основу побудови ще! концепцй мае бути покладено системний тдхщ до оцiнювання якост життя суспiльства та його взаемодй з природним довкiллям.
Ключовими завданнями сталого розвитку е: вiдновлення i подальше збереження у потрiбному обсязi на необхiднiй площi природних екосис-тем та !хньо! здатност до самовiдтворення; забезпечення при цьому випере-джального розв'язання проблеми: економiчного, соцiального, демографiчного i духовного розвитку; узгодження темшв економiчного розвитку з госпо-дарською емнiстю екосистем [2].
У процес аналiзу компоненпв сталого розвитку першочергову увагу придшяють еколого-економiчному (використання людством речовинно-енер-гетичних ресурЫв природи), ресурсному та демографiчному аспектам проблеми, проте системний тдхщ потребуе належного врахування також низки
5. Еколопя, економiка, планування i управлiння галузi
219
Нащональний лкотехшчний ушверситет УкраТни
icTOTHO шших за своею природою граней життя людей - таких, як сощально-полiтичнi, нацiонально-етнiчнi, cоцiокультурнi, iдеологiчнi, сощопсихолопч-Hi моменти тощо [3]. Неважко зауважити, що у формуванш та поглибленш концепцiï сталого розвитку риса системност е однiею з визначальних.
Наукове бачення суспiльного прогресу як передумови сталого розвитку. Досягнення щлей сусшльного прогресу - передумова сталого розвитку. Сталий розвиток, на думку А. Урсула, треба тлумачити як "стратепю ке-рованого, шдтримуваного, регульованого розвитку, що не руйнуе навколиш-ню природу, забезпечуе неперервний суспшьний прогрес" [3].
Суспшьний прогрес - cукупнicть яюсних економiчних, cоцiальних, по-лiтичних, духовних процешв, що розгортаються у cуcпiльcтвi з метою забезпе-чення гармонiйного розвитку людини, cуcпiльcтва, економiки та довюлля [2]. Суcпiльний прогрес означае яюсно новий тип розвитку всього сустльства, ос-новними складниками якого е економiчний, екологiчний та cоцiальний прогрес.
Економiчний прогрес - процес cтруктурноï перебудови економiки вщ-повiдно до потреб збалансованого розвитку виробництва, cоцiальноï сфери, населення i навколишнього природного середовища, технологiчного i сощ-ального прогресу. Суть cтруктурноï перебудови економжи для цiлей сталого розвитку полягае в глобальнш переорiентацiï матерiальних, трудових, фшан-сових реcурciв на користь енергоефективних, ресурсоощадних, високотехно-логiчних, наукомютких та екологiчно безпечних галузей [2].
Пщ екологiчним прогресом розумдать поступ краш чи окремих реп-ошв на шляху до охорони довкшля, ращонального використання природних ресурЫв та ix вiдтворення. Соцiальний прогрес показуе рiвень розвитку сощ-уму за певних економiчних, полiтичних, еколопчних умов.
Суспiльний прогрес у контекст сталого розвитку - це сукупш яюс-нi змiни в економiчному, cоцiальному, полiтичному, екологiчному складниках розвитку сустльства, як дають змогу забезпечувати потреби тепершшх поколiнь та сво1' потреби майбутнiм поколiнням, збертаючи довкiлля та ращ-онально використовуючи природш ресурси.
Системний пiдхiд зобов'язуе поcтiйно пам'ятати та враховувати у практичнш роботi, що вci сощально-гумаштарш, а також економiчнi аспекти сусшльного розвитку тюно пов,язанi з духовним св^ом людей та рiвнем ду-ховноcтi cуcпiльcтва на певному щаблi його icторичноï еволюцiï. Сталий розвиток пов'язаний iз створенням стшких cоцiальних, екологiчних та економiч-них екосистем. Стшю cоцiальнi системи творяться на оcновi укрiплення i розвитку нащональних культур та змiцнення духовност громадян. Вони е фундаментом для творення стшких еколопчних систем, що забезпечують збереження та збагачення бiорiзноманiття, призводить до нагромадження на Землi природно вщновлюваних природних ресуршв та ращонального використання енерги Сонця. Вщповщно, cтiйкi екологiчнi системи послугують основою для творення сталих еколопчно спрямованих нацiональних еконо-мiчних систем [4].
Оцшювання суспiльного прогресу: системний шдхщ. Системний пiдхiд потрiбен також для оцiнювання cталоcтi сусшльного прогресу. Для за-
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2008. - Вип. 18.11
безпечення реашзаци стратеги сталого розвитку необхщний шдикатор, який би ощнював сталiсть економiчного, екологiчного, соцiального, духовного, ш-ституцшного розвитку суспiльства. Тому для вимiрювання складникiв сус-пiльного прогресу застосовують шдикатори економiчного, екологiчного, со-щального прогресу [1], а також шдикатори, як вимiрюють реальний штег-ральний суспiльний прогрес, враховуючи сукупнi змши в економiчному, еко-логiчному, сощальному, полiтичному складниках розвитку.
Представники трансдисциплшарного наукового напрямку з еколопч-но! економiки вважають за необхiдне ощнювати економiчний, екологiчний та соцiальний розвиток штегральним показником, який у рамках забезпечення реашзаци стратегi! сталого розвитку адекватно вимiрював би результати фун-кцiонування нацiонально! економiки [6,7]. У мiжнароднiй практицi для ощн-ки штегрального суспiльного прогресу було розроблено та апробовано рiзнi показники його вимiрювання, зокрема такi: Вимiрювач економiчного добро-буту (MEW), екологiчний ЧВП, Вимiрювач справжнiх заощаджень (GS), "зе-лений" ВВП (GDP), 1ндекс сталого економiчного добробуту (ISEW) та 1нди-катор справжнього прогресу (GPI).
1ндикатор справжнього прогресу дае змогу зрозум^и, що добробут на-селення залежить не лише вiд економiчного, еколопчного чи соцiального прогресу, але й вiд духовного задоволення людини, саме тому його вважають таким показником, який реально ощнюе стушнь сталост суспiльного прогресу.
В основу розрахунку цього показника покладено принцип системного тдходу. 1дея розрахунку та застосування GPI е спробою створити адекватний вимiрник економiчного добробуту з урахуванням зовшшшх ефектiв. 1ндика-тор справжнього прогресу призначений для того, щоб вщобразити тi аспекти економжи, якi знаходяться поза монетарним зверненням. Показник GPI охоп-люе вартють деяких неринкових видiв дiяльностi, створювану домогосподар-ствами та добровiльною суспшьною працею, вигоди вiд наявностi транспортних шляхiв, втрати, пов'язанi з нерiвним розподiлом доходу, соцiальнi втра-ти, зумовленi транспортними аварiями, злочинами, розлученнями, зменшен-ням вiльного часу, недостатньою зайнятютю тощо. Основним елементом GPI е шдивщуальш витрати споживання (що, своею чергою, е значною частиною ВВП), яю скориговаш на Gini-шдекс, що вiдображае нерiвнiсть розподшу до-ходiв у суспiльствi. GPI е спробою вимiряти тi товари та послуги, котрi дiйсно призводять до зростання благополуччя людей у кра!ш [6, 7].
Оскiльки такий показник враховуе глибоку системну природу функщ-онування суспшьства як мегасистеми, актуальним е впровадження розрахунку та анашзу багаторiчно! динамiки шдикатора справжнього прогресу на на-щональному та регiональному рiвнях.
Висновки
1. Перехщ Укра!ни до моделi сталого розвитку та формування концепци сталого розвитку вщбуваеться в той момент, коли дедаш бшьшу увагу при-дiляють системному пiдходу для вивчення явищ дiйсностi, оскiльки без такого тдходу адекватна модель сталого розвитку людства була би неможливою.
5. Еколопя, економша, планування i управлiння галузi
221
Haцioнaльний лicoтeхнiчний yнiвeрcитeт Укрaïни
2. При переxодi до моделi сталого розвитку важливим e досягнення суспiльного прогресу.
3. Застосування системного шдходу для оцшювання суспiльного прогресу e надзвичайно актуальним, оскiльки даe змогу врахувати рiзнi аспекти суспiльного життя. У св^овш практицi було розроблено та апробовано рiзнi пiдxоди, основним з яких e застосування 1ндикатора справжнього прогресу, який враxовуe економiчнi, екологiчнi, соцiадьнi аспекти життя сустльства, а також деяк види неринково1' дiяльностi.
4. Згаданий iндикатор даe змогу оцiнити добробут населення, як та-кий, що залежить не лише вщ економiчного прогресу, але й вiд широкого спектру нематерiальниx вигiд.
Лiтeрaтyрa
1. Згyрoвcький М. Украша у глобальних впмiраx сталого розвитку // Газета "Дзеркало тижня". - № 19, 20-26 травня 2006 р.
2. Ocнoвнi тeрмiни тa визнaчeння до Концепци переходу Украши до сталого розвитку. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.gska2.rada.gov.ua
3. Сeмeнюк Е.П. Фiдософськi засади сталого розвитку. - Львiв : Вид-во "Aфiша", 2002. - 200 с.
4. Синя^вич I.M. Еколопзащя розвитку: об'eктпвиа необхщнють, методи, ирiорптетп // Екоиомiка Украши. - 2004. - № 1. - С. 27-35.
5. Clayton A.M., Radcliffe N.J. Sustainability (a system approach). - London, 1996. - 257 р.
6. Costanza R., Erickson J., Fligger K., Adams A., Adams, C., Altschuler B., Balter S., Kelly J. Estimates of the Genuine Progress Indicator (GPI) for Vermont, Chittenden County and Burlington, from 1950 to 2000. - Ecological Economics. - 51 (1). - P. 139-155.
7. Daly H. and Farley, J. Ecological Economics. Principles and applications. - Washington : Island Press, 2004. - 454 p. _
УДК 656.61(447) Здобувач С. Ф. Слесаренок - 1нститут проблем ринку та економiко-екологiчних до^джень НАН Украти, м. Одеса
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНА ОЦ1НКА ПОТЕНЦ1АЛУ ЕКОСИСТЕМНИХ ПОСЛУГ ПРИБЕРЕЖНИХ ВОДНО-БОЛОТНИХ УГ1ДЬ ШВШЧНОГО ПРИЧОРНОМОР'Я
Водш екосистеми забезпечують цшу низку послуг, noTpiGHHx для сталого фун-кцiонування навколишнього середовища, а також eK0H0Mi4H0r0 та сощального розвитку суспiльства. Тодi як потреби в цих послугах невпинно зростають, йдеться зок-рема про потреби щодо нiвелювання негативних наслщюв глобальних змiн клiмату та екстремальних погодних явищ, можливостi екосистем надавати таю послуги зни-жуються. На прикладi водно-болотних угiдь промислово-рекреащйноi зони "Пере-сип-Лузанiвкам дано еколого-економiчну ощнку потенцiалу екосистемних послуг ветландiв твшчного Причорномор'я.
Competitor S.F. Slesarenok - Institute ofproblems of market and ekonomiko-
ecological researches of NAS of Ukraine, Odessa
Ekologo-ekonomichna estimation of potential of ecosystem services of the coastal area the north of Black sea was done
The set of services are provided by water ecosystem, which are need for sustainable functioning the environment, economic and social development of society. In the same ti-
222
36ipnnK нayкoвo-тeхнiчних iipaiii»
