CC BY
50
© О. Я. Яцкевич12, О. О. Абрагамович1 , А. П. Черкас1
УДК 616. 33/. 342-002. 44-039. 51/. 53-092:612. 014. 482
О. Я. Яцкевич1,2, О. О. Абрагамович1, А. П. Черкас1
СИНТРОПІЧНІ І СУПУТНІ ПОЛІМОРБІДНІ УРАЖЕННЯ У ПОТЕРПІЛИХ ВНАСЛІДОК АВАРІЇ НА ЧАЕС З ПЕПТИЧНОЮ ВИРАЗКОЮ ҐАСТРОДУОДЕНАЛЬНОЇ ЗОНИ (ВІДДАЛЕНІ НАСЛІДКИ)
1Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького (м. Львів) 2Львівський обласний спеціалізований диспансер радіаційного захисту населення (м. Львів)
Дана робота є фрагментом НДР ««Особливості патоґенезу, клініко-функціональних ознак та лікування пептичної виразки ґастродуоденальної зони, поєднаної з гіпертонічною хворобою, в осіб, потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС»», № державної реєстрації 0107Ш01051.
Вступ. Медичні фахівці усього світу констатують той факт, що кардинальною проблемою сучасної клінічної медицини є ко- чи поліморбідність, кількість якої динамічно збільшується. Виникає вона або внаслідок спільного патоґенезу, причинно-наслідко-вого зв’язку (синтропічні ураження), або як випадкове поєднання захворювань (супутні ураження), зумовлених ятрогенною поліпраґмазією, віковим чинником, анатомічною близькістю уражених орґа-нів тощо [3, 5, 12, 15]. Як правило, поліморбідність зумовлює значні зміни класичних клінічних ознак перебігу окремих хвороб, може суттєво впливати на їх діаґностику та лікування [1, 9, 13, 17]. За таких умов, необхідні особливо виважені рішення лікаря, коли він призначає медикаментозні засоби, пам’ятаючи про доґму «Лікуючи одне, не зашкодити іншому», оскільки деякі ліки, що застосовують для лікування одного захворювання, можуть спричинити загострення або виникнення іншого [7, 12, 13].
В Україні такий стан особливо характерний для громадян, що постраждали від Чорнобильської катастрофи. Серед пацієнтів, потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС (ПВА на ЧАЕС), є багато хворих з по-ліморбідними захворюваннями серцево-судинної, нервової та травної систем, ендокринних та дихальних орґанів [6, 8, 11, 14, 19, 23, 25], що зумовлює значні зміни класичних ознак перебігу окремих хвороб і неґативно впливає на якість їх діаґностики та лікування. Суттєву частку серед ПВА на ЧАЕС займають хворі з поєднанням ішемічної хвороби серця (ІХС), цукрового діабету та хронічних хвороб нирок; артеріальної гіпертензії, дисциркуляторної судинної енцефалопатії та автоімунного тироїдиту; пептичної виразки ґастродуоденальної зони (ПВ ҐДЗ) та гіпертонічної хвороби тощо [4, 17, 24, 28].
Тим не менше, поширеність синтропічних і супутніх поліморбідних уражень у пацієнтів-чорнобильців
з ПВ, у віддалені терміни після аварії на ЧАЕС, вивчені недостатньо.
Мета дослідження. З’ясувати особливості синтропічних і супутніх поліморбідних уражень у пацієнтів, ПВА на ЧАЕС, з пептичною виразкою ҐДЗ (у віддалений післяаварійний термін) на основі порівняння їх із відповідними показниками у непо-страждалих осіб.
Об’єкт і методи дослідження. У дослідження залучено 109 осіб. З них 74 хворих, ПВА на ЧАЕС (вік від 35 до 68 років, у середньому 45,6 ± 6,7 р.) на ПВ ҐДЗ у фазі загострення (дослідна ґрупа - ДҐ). У контрольну ґрупу (КҐ) увійшли 35 пацієнтів, яких можна співставити за віком і діаґнозом, але які не зазнавали шкідливого впливу чинників Чорнобильської катастрофи. У пацієнтів обох ґруп переважали виразки з локалізацією у цибулині дванадцятипалої кишки (ДПК). Зокрема, у пацієнтів ДҐ виразка шлунка була у 27,0 % хворих, ПВ ДПК у 70,3 % та поєднання виразок шлунка і ДПК у 2,7 % обстежених, відповідно у КҐ - ПВ шлунка була у 25,7 %, ПВ ДПК у 71,4 %, поєднання виразок шлунка і ДПК у 2,9 % хворих. Виразкові дефекти до 0,5 см і більше 2,0 см зустрічались в обох ґрупах майже в однаковій кількості, але виразки від 0,5 до 1,0 см частіше траплялись у контролі (ДҐ - у 29,7 %, КҐ - у 54,3 %) і, навпаки, ПВ від 1,0 до 2,0 см більше було у пацієнтів-чорно-бильців (ДҐ - 59,5 %, КҐ - 34,3 %). Тривалість виразкового анамнезу до початку курації становила від 1 до 20 років. Проводили загальні клініко-лабора-торні та інструментальні обстеження, консультації вузьких спеціалістів згідно алгоритмів, Настанов та Протоколів МОЗ України [2, 18, 21, 22, 26].
Результати опрацьовано за допомогою проґрам-ного забезпечення STATISTICA 10. (StatSoft Inc., USA). Для визначення різниці між показниками дослідної та контрольної ґруп використовували тест Хі-квадрат Єйтса (Yates corrected Chi-square). Розбіжності між показниками вважали достовірними за p<0,05.
Робота погоджена з Етичною комісією Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Згоду на детальне клінічне обстеження та використання результатів з науковою
Таблиця
Синтропічні та супутні захворювання у пацієнтів з ПВ ҐДЗ, ПВА на ЧАЕС та загальної популяції
п/н Синтропічні та супутні захворювання Пацієнти ПВА на ЧАЕС (дослідна ґрупа, п = 74) Пацієнти загальної популяції (контрольна ґрупа,п =35) Різниця між ґрупами
Абс. к-сть, ( %) Абс. к-сть, ( %) Р
Хвороби орґанів травлення
1. ґастроезофаґеальна рефлюксна хвороба 57 (77,0)*** 15 (42,9) 0,001
2. ураження ротової порожнини (окрім карієсу ) 51 (68,9)* 16 (45,7) 0,035
3. хронічний некалькульозний холецистит 47 (63,5)* 14 (40,0) 0,036
4. гепатоз, хронічні гепатити 44 (59,5)** 10 (28,6) 0,005
5. хронічні панкреатити 43 (58,1)* 12 (34,3) 0,034
6. хронічні ентероколіти 37 (50,0)* 9 (25,7) 0,029
7. функціональні порушення біліарного тракту 22 (29,7) 8 (22,9) 0,603
Хвороби інших систем
8. остеохондроз хребта й інші артрози, артрити 65 (87,8)* 24 (68,6) 0,031
9. дисциркуляторна судинна енцефалопатія 57 (77,0)*** 11 (31,4) <0,001
10. автоімунний тироїдит, вузловий або дифузний зоб 46 (62,2)*** 7 (20,0) <0,001
11. хвороби ЛОР-орґанів (фаринґіт, тонзиліт тощо) 43 (58,1)* 12 (34,3) 0,034
12. гіпертонічна хвороба 41 (55,4)** 9 (25,7) 0,007
13. ІХС, стабільна стенокардія навантаження І-ІІІ ФК 35 (47,3)* 8 (22,9) 0,026
14. хронічний бронхіт 34 (45,9)* 7 (20,0) 0,016
15. анемії (викл. гемолітичні) 29 (39,2)* 6 (17,1) 0,037
16. хронічні хвороби нирок 29 (39,2)* 6 (17,1) 0,037
17. захворювання судин нижніх кінцівок 24 (32,4)* 4 (11,4) 0,035
Примітка: * - р<0,05 достовірна різниця між контрольною та дослідною ґрупами; ** - р<0,01 достовірна різниця між дослідною та контрольною ґрупами; *** - р<0,001 достовірна різниця між дослідною та контрольною ґрупами
метою ми отримали в усіх обстежуваних осіб до початку дослідження.
Результати досліджень та їх обговорення.
З’ясування анамнезу захворювань та життя, а також результати комплексного клініко-лабораторного та інструментального обстеження пацієнтів дослідної та контрольної ґруп, дозволили виявити у них низку хвороб орґанів травлення та інших систем, поширеність яких мала свої особливості (табл.).
Як свідчать показники з таблиці, хворим на ПВ ҐДЗ дослідної ґрупи притаманні численні синтропічні і супутні поліморбідні ураження. Найпоширенішими були захворювання травної, серцево-судинної, нервової та ендокринної систем, а також опорно-рухового апарату. Так, серед орґанів травлення найчастіше зустрічалися ґастроезофаґеальна реф-люксна хвороба, хронічний некалькульозний холецистит, гепатози та хронічні гепатити. Серед інших систем найпоширенішими захворюваннями були дисциркуляторна судинна енцефалопатія, автоімунний тироїдит, вузловий та дифузний зоби, остеохондроз хребта та інші артрози й артрити, фаринґіт і тонзиліт, гіпертонічна хвороба.
Аналіз цих показників, у порівняння з хворими на ПВ ҐДЗ загальної популяції, дозволив встановити, що у пацієнтів-чорнобильців було достовірно більше супутніх захворювань (табл.), зокрема орґанів травлення (ґастроезофаґеальна рефлюксна хвороба - у
77.0 % хворих ДҐ та у 42,9 % пацієнтів КҐ, хронічний некалькульозний холецистит - 63,5 % проти 40,0 %, гепатоз, хронічні гепатити - 59,5 % проти 28,6 %, хронічні панкреатити - 58,1 % проти 34,3 %, хронічні ентерити і коліти - 50,0 % проти 25,7 %) та інших орґанів та систем (дисциркуляторна судинна енцефалопатія - у 77,0 % пацієнтів ДҐ та у 31,4 % хворих КҐ; остеохондроз хребта й інші артрози, артрити - 87,8 % та 68,6 %; ураження ротової порожнини (окрім карієсу зубів) - 68,9 % та 45,7 %; автоімунний тироїдит, вузловий та дифузний зоб - 62,2 % та
20.0 %; хвороби ЛОР-орґанів - 58,1 % та 34,3 %; гіпертонічна хвороба - 55,4 % та 25,7 %; ІХС, стабільна стенокардія навантаження І-ІІІ ФК - 47,3 % та 22,9 %; анемії (за виключенням гемолітичних) - 39,2 % та
17.1 %; хронічні хвороби нирок - 39,2 % та 17,1 %; захворювання судин нижніх кінцівок - у 32,4 % пацієнтів ДҐ та у 11,4 % хворих, відповідно, КҐ).
Таким чином, у хворих на ПВ ҐДЗ, ПВА на ЧАЕС є множинні ураження інших орґанів та систем, серед яких домінують захворювання травної, серцево-судинної, нервової та ендокринної систем, опорно-рухового апарату. У порівнянні з хворими КҐ проведена робота дозволила виявити достовірно більшу частоту синтропічних і супутніх поліморбідних уражень у ПВА на ЧАЕС.
Під час вивчення ерозивно-виразкових уражень у пацієнтів-чорнобильців й інші дослідники
повідомляли про особливості перебігу виразкової хвороби, пов’язані з наявністю супутніх (функціональних та органічних) захворювань. Зокрема асте-но-невротичного і астено-веґетативного синдромів, веґето-судинної дистонії, функціональних розладів гепато-біліарної зони, гіпертонічної хвороби, ІХС [10, 16, 20, 27]. Проте дослідження переважно стосувались ПВ ДПК, подавали обмежену кількість поєднаних хвороб, не у всіх роботах було порівняння з непостраждалим населенням. Також необхідно відмітити, що у більш ранні післяаварійні терміни (5-15 років) дослідники виявляли значне поширення супутніх функціональних хвороб, нами теж діагностовано такі стани, проте, у віддалений період з достовірною перевагою більше є органічних уражень.
У своїй роботі ми подали перелік найпоширеніших захворювань у клініці внутрішніх хвороб.
Висновки.
1. У хворих на пептичну виразку ҐДЗ, ПВА на ЧАЕС, є множинні ураження інших орґанів та систем,
Література
1. Абрагамович О. О. Особливості аеробного метаболізму та варіабельності серцевого ритму у хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки, поєднану з нейроциркуляторною дистонією, та їх зміни під впливом олії амаранту / О. О. Абрагамович, А. П. Черкас // Український терапевтичний журнал. - 2012. - № 2. - С. 39-46.
2. Артеріальна гіпертензія: оновлена та адаптована клінічна настанова, заснована на доказах // Артеріальна гіпертензія. - 2012. - № 1 (21). - С. 102-105.
3. Білокобильська Д. В. Динаміка метаболічних показників при лікуванні хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки у поєднанні з ессенціальною гіпертензією / Д. В. Білокобильська, Ю. Г. Бурмак // Сучасна гастроентерологія. -
2010. - № 4 (54). - С. 58-60.
4. Войчулене Ю. С. Аналіз захворюваності учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1986-1987 рр. на непухлинні хвороби щитовидної залози в залежності від дози зовнішнього опромінення / Ю. С. Войчулене // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології : зб. наук. праць. - 2005. - № 11. - С. 481-488.
5. Гарбузенко Д. В. Мультиорганные гемодинамические нарушения при циррозе печени / Д. В. Гарбузенко // Терапевтический архив. - 2007. - № 2. - С. 73-77.
6. Гасанова Е. В. Динамика частоты язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки у участников ликвидации последствий аварии на ЧАЭС (по результатам длительного наблюдения) / Е. В. Гасанова // Лікарська справа. -2004. - № 7. - С. 14-17.
7. Гуменюк А. Ф. Аспекти раціонального лікування серцево-судинних хворих з поліморбідними ураженнями / А. Ф. Гуме-нюк // Український медичний часопис. - 2009. - № 5(73). - С. 25-32.
8. Двадцять п’ять років Чорнобильської катастрофи. Безпека майбутнього. Національна доповідь України. - К. : КІМ,
2011. - 356 с.
9. Ефективність контролю артеріального тиску у хворих на коморбідну з виразковою хворобою шлунка та дванадцятипалої
кишки артеріальну гіпертензію з урахуванням добових профілів артеріального тиску / О. О. Івлева, О. О. Охрямкіна,
Н. В. Кумпан [та ін.] // Медицина транспорту України. - 2012. - № 4. - С. 25-30.
10. Євстігнєєв І. В. Особливості перебігу виразкової хвороби дванадцятипалої кишки в учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14. 00. 05 «Внутрішні хвороби» / І. В. Євстігнєєв. - Запоріжжя, 1995. - 19 с.
11. Камінський О. В. Частота незлоякісної ендокринної патології у постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС (порівняльний аналіз клінічних даних із загальною популяцією) / О. В. Камінський, О. М. Коваленко // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2012. - Випуск 17. - С. 176-182.
12. Коморбідність і високий кардіоваскулярний ризик - ключові питання сучасної медицини / Г. Д. Фадєєнко, О. Є. Гріднєв,
А. О. Несен [та ін.] // Український терапевтичний журнал. - 2013. - № 1. - С. 102-107.
13. Лазебник Л. Б. Старение и полиморбидность / Л. Б. Лазебник // Новости медицины и фармации. - 2007. - № 1. -
С. 10-11.
14. Медичні наслідки Чорнобильської катастрофи в Україні / В. Г. Бебешко, О. М. Коваленко, В. О. Бузунов [та ін.] // Журнал АМН України. - 2006. - Т. 12, № 1. - С. 21-31.
15. Опарин А. А. Роль нарушения мелатонинового метаболизма в развитии язвенной болезни двенадцатиперстной кишки в сочетании с хронической бронхолегочной патологией / А. А. Опарин, А. Е. Новохатняя // Вісник проблем біології і медицини. - 2009. - Вип. 1. - С. 15-19.
16. Особливості клінічних проявів та перебігу пептичної виразки дванадцятипалої кишки у евакуйованих осіб, які зазнали дії іонізуючого випромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи, у віддалений період : інформаційний лист / Д. І. Комаренко, Е. О. Саркісова, О. О. Швайко [та ін.] // Укрмедпатентінформ. - К., 2005. - № 203 (Проблеми «Радіаційної медицини»).
серед яких домінують ґастроезофаґеальна рефлюк-сна хвороба, хронічний некалькульозний холецистит, гепатози та хронічні гепатити, дисциркуляторна судинна енцефалопатія, автоімунний тироїдит та різноманітні зоби, остеохондроз хребта, фаринґіт і тонзиліт, гіпертонічна хвороба.
2. Частота синтропічних і супутніх поліморбідних уражень у них достовірно більша, ніж у хворих на ПВ ҐДЗ загальної популяції.
3. Вказані закономірності необхідно враховувати в діаґностичному та лікувальному алґоритмі надання допомоги хворим з пептичною виразкою ҐДЗ, ПВА на ЧАЕС.
Перспективи подальших досліджень. Подальші вивчення цієї проблеми мають бути спрямовані на розрахунок індексу коморбідності, розробку алґоритму комплексного лікування цієї категорії пацієнтів та вивчення подальшого перебігу поєднаних захворювань.
17. Параметри варіабельності серцевого ритму у пацієнтів з пептичною виразкою ґастродуоденальної зони, поєднаною з гіпертонічною хворобою, потерпілих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕC / О. Я. Яцкевич, О. О. Абрагамович,
A. Я. Яцкевич, А. П. Черкас // Львівський медичний часопис. - 20ІЗ. - XIX (І). - C. І2-20.
18. Передерий В. Г. Маастрихтский консенсус IV - 20І0: основные положения и их актуальность для Украины / В. Г. Пере-дерий, C. М. Ткач // Cучасна гастроентерологія. - 20ІІ. - № б (б2). - C. ІЗЗ-ІЗб.
19. Пирогова О. Я. Cерцево-судинна захворюваність евакуйованого з 30-км зони ЧАЕC населення в післяевакуаційному періоді (епідеміологічне дослідження) / О. Я. Пирогова, В. О. Бузунов, Т. Є. Домашевська // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 20ІІ. - Випуск Іб. - C. 50-58.
20. Поярков C. О. 1<лініко-імунолопчна характеристика виразкової хвороби та особливості її лікування у працівників річкового флоту - ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕ^ автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. І4. 0І. 02 «Внутрішні хвороби» / C. О. Поярков. - Ю/іїв, 2000. - І8 с.
21. Про затвердження нормативів надання медичної допомоги та показників якості медичної допомоги // Наказ МОЗ України від 28. І2. 2002 № 507 [Електронний ресурс]. - Режим доступу до наказу: http://www. moz. gov. ua/ua/portal/ dn_20021228_507. html
22. Протокол надання медичної допомоги хворим із гіпертонічною хворобою (ессенціальною артеріальною гіпертензією) I-II стадії: Наказ МОЗ України від 03. 07. 200б р. № 43б // Ліки України. - 2009. - № 4. - C. S-б.
23. ^ан здоров’я потерпілого населення України через 20 років після Чорнобильської катастрофи: [статистично-аналітичний довідник у двох частинах МОЗ і MНC України / за ред. Ю. О. Гайдаєва]. - K., 2007. - Ч. І. - 2007. - І77 с. ;
Ч. 2. - 2007. - 2S4с.
24. Cучасні тенденції розвитку і перебігу гіпертонічної хвороби в учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи - перевірка часом впливу радіаційного та інших факторів / I. М. Xомазюк, Ж. М. Гобулавічене, Н. В. Kурсіна, Г. В. ^доренко // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 20ІІ. - № Іб. - C. S9-69.
25. Xарковенко Р. В. Основні показники здоров’я постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи у Вінницькій області / Р. В. Xарковенко // Вісник проблем біології і медицини. - 20ІЗ. - Вип. 2 (І00). - C. 288-29І.
26. Xарченко Н. В. Язва желудка и двенадцатиперстной кишки. Диагностические и лечебные алгоритмы (практическое пособие) / Н. В. Xарченко, Ю. М. Чепанов // Здоров’я України. - 20І0. - № 2. - C. 27-30.
27. Язвенная болезнь двенадцатиперстной кишки у пострадавших вследствие Чернобыльской катастрофы / Г. З. Мороз,
B. П. Терещенко, Л. В. Дегтярева [и др.] // K. : МИЦ «Мединформ», 2005. - 240 с.
28. Яцкевич О. Я. Особливості ульцерогенезу в потерпілих унаслідок аварії на ЧАЕC із коморбідними пептичною виразкою гастродуоденальної зони та гіпертонічною хворобою / О. Я. Яцкевич // Український терапевтичний журнал. - 20ІЗ. -№ 2. - C. б5-70.
УДK бІб. 33/. 342-002. 44-039. 5І/. 5З-092:бІ2. 0І4. 482
CИНTPОПIЧНI I CУПУTНI ПОЛIMОPБIДНI УPAЖEННЯ У ПОTEPПIЛИX BНACЛIДОK ABAPN НA ЧAEC З ПEПTИЧНОЮ BИPAЗKОЮ ҐACTPОДУОДEНAЛЬНОЇ ЗОНИ (BIДДAЛEНI НACЛIДKИ)
Яцкевич О. Я., Aбрагамович О. О., Черкас A. П.
Pезюме. Метою дослідження було з’ясування особливостей синтропічних і супутніх поліморбідних уражень у пацієнтів, потерпілих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕC (ПВА на ЧАЕ^, з пептичною виразкою ґастродуоденальної зони (ПВ ҐДЗ) (у віддалений післяаварійний термін) на основі порівняння їх із відповідними показниками у непостраждалих осіб. Обстежено І09 осіб, з них 74 пацієнти, ПВА на ЧАЕC і 35 хворих контрольної ґрупи. Результати опрацьовано за допомогою проґрамного забезпечення STATISTICA І0. (StatSoft Inc., USA). Встановлено, що у хворих на пептичну виразку ҐДЗ, ПВА на ЧАЕ^ є множинні ураження інших орґанів та систем, серед яких домінують ґастроезофаґеальна рефлюксна хвороба, хронічний некаль-кульозний холецистит, гепатози та хронічні гепатити, дисциркуляторна судинна енцефалопатія, автоімунний тироїдит та різноманітні зоби, остеохондроз хребта, фаринґіт і тонзиліт, гіпертонічна хвороба. Найпоширенішими були захворювання травної, серцево-судинної, нервової та ендокринної систем, а також опорно-рухового апарату. Частота синтропічних і супутніх поліморбідних уражень у них достовірно більша, ніж у хворих на ПВ ҐДЗ загальної популяції.
^ючові слова: пептична виразка, потерпілі внаслідок аварії на Чорнобильській АЕ^ поліморбідність.
УДK бІб. 33/. 342-002. 44-039. 5І/. 5З-092:бІ2. 0І4. 482
CИНTPОПИЧНЫE И CОПУTCTBУЮЩИE ПОЛИMОPБИДНЫE ПОPAЖEНИЯ У ПОTEPПEBШИX BCЛEД-CTBИE ABAPИИ НA ЧAЭC C ПEПTИЧECKОЙ ЯЗBОЙ ГACTPОДУОДEНAЛЬНОЙ ЗОНЫ (ОTДAЛEННЫE ПОCЛEДCTBИЯ)
Яцкевич О. Я., Aбрагамович О. О., Черкас A. П.
Pезюме. Целью исследования было выяснение особенностей синтропичных и сопутствующих полиморбидных поражений у пациентов, пострадавших вследствие аварии на Чернобыльской АЭC (ПВА на ЧАЭ^, с пептической язвой гастродуоденальной зоны (ПЯ ГДЗ) (в отдаленный послеаварийный период) на основании сравнения их с соответствующими показателями у непострадавших граждан. Обследовано І09 человек, из них 74 пациента, ПВА на ЧАЭC и 35 больных контрольной группы. Результаты обработаны с помощью программного обеспечения STATISTICA І0. (StatSoft Inc., USA). Установлено, что у больных с пептической язвой ГДЗ, ПВА на ЧАЭ^ есть множественные поражения других органов и систем, среди которых доминируют гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь, хронический некалькулезный холецистит,
гепатозы и хронические гепатиты, дисциркуляторная сосудистая энцефалопатия, аутоиммунный тире-оидит и разнообразные зобы, остеохондроз позвоночника, фарингит и тонзиллит, гипертоническая болезнь. Наиболее распространенными были заболевания пищеварительной, сердечнососудистой, нервной и эндокринной систем, а также опорно-двигательного аппарата. Частота синтропичных и сопутствующих полиморбидных поражений у них достоверно больше, чем у больных ПЯ ГДЗ общей популяции.
^ючевые слова: пептическая язва, пострадавшие вследствие аварии на Чернобыльской АЭ^ полиморбидность.
UDC бІб. 33/. 342-002. 44-039. 5І/. 5З-092:бІ2. 0І4. 482
Syntropic and Accompanying Polymorbidic Diseases in Patients Affected by the Chernobyl Nuclear Station Accident with Gastro-Duodenal Peptic Ulcer in Long-Term Observation
Yatskevych O. Ya., Abrahamovych O. O., Cherkas A. P.
Summary. The aim of this study was to clarify the peculiarities of syntropic and accompanying polymorbidic diseases in patients affected by the Chernobyl Nuclear Station Accident (ACNSA) with gastro-duodenal peptic ulcer (GDPU) in long-term observation in comparison to patients from respective non-affected reference group.
Material and methods. І09 subjects were enrolled in the study. 74 of them were the patients affected by the Chernobyl accident with active gastric or duodenal peptic ulcer and 35 of control group (CG) consisting of respective patients without influence of Chernobyl accident. Routine clinical and laboratory tests were performed. The difference between the parameters of main and control groups nonparametric Yates corrected Chi-square test was used. Statistical data processing was performed with STATISTICA І0 software package (StatSoft Inc., USA).
Results. It was proved that ACNSA patients with gastro-duodenal peptic ulcer have more common syntropic and accompanying polymorbidic diseases. The most common were accompanying disorders of gastrointestinal tract, cardiovascular, nervous and endocrine diseases and musculoskeletal problems. For the patients of control group significantly lower incidence in diseases of nervous and endocrine systems comparing to ACNSA patients were observed.
Analysis of incidence confirmed that ACNSA group patients have had significantly higher gastro-esophageal reflux disease (77,0 % versus 42,9 % in CG, p = 0,00І); chronic non-calculous cholecystitis (бЗ,5 % versus 40,0 %, p<0,05), hepatosis and chronic hepatitis (59,5 % versus 28,б %, p^^), chronic pancreatitis (58,І % versus 34,3 %, p<0,05), chronic enteritis and colitis (50,0 % versus 25,7 %, p<0,05), circulatory encephalopathy (77,0 % versus ЗІ,4 %, p^^^, spinal osteochondrosis and other types of arthrosis and arthritis (87,8 % versus б8,б %, p<0,05), mouth lesions (not including dental cavities) - б8,9 % and 45,7 % respectively, p<0,05, autoimmune thyroiditis, nodular and diffuse goiter б2,2 % versus 20,0 %, p<0,001), diseases of nose, throat and ear (58,І % versus 34,3 %, p<0,05), arterial hypertension (55,4 % versus 25,7 %, p^^), coronary artery disease (47,3 % versus 22,9 %, p<0,05), anemia, excluding hemolytic conditions (39,2 % and І7,І %, p<0,05), chronic kidney disorders (39,2 % and І7,І %, p<0,05), vascular disorders of lower extremities 32,4 % versus ІІ,4 %, p<0,05).
Obtained data and its analysis indicate that among the disorders of organs of digestive system were found to be the most evident are the differences in gastro-esophageal reflux disease and liver problems. Other common disorders included circulatory encephalopathy, autoimmune thyroiditis and other types of goiter and hypertension.
Conclusions. The subjects affected by Chernobyl nuclear power plant accident with gastro-duodenal peptic ulcer usually have multiple organs damage among them the most common are gastro-esophageal reflux disease, chronic noncalculous cholecystitis, hepathosis and hepatitis, circulatory encephalopathy, autoimmune thyroiditis and different types of goiter, spinal osteochondrosis, pharyngitis, tonsillitis and high blood pressure.
The incidence of syntropic and accompanying polymorbidic disorders in ACNSA patients is significantly higher than in GDPU reference group.
Mentioned peculiarities should be considered in the algorithm of medical care of gastro-duodenal peptic ulcer ACNSA patients.
Key words: peptic ulcer, subjects affected by Chernobyl nuclear power plant accident, multimorbidity.
Рецензент - проф. Скрипнік I. М.
Отаття надійшла 9. 09. 2013 р.
