CC BY
64
Споаб життя, стан здоров'я, захворювашсть (у тому чи^ професiйна) МП СМК в повсякденних умовах життeдiяльностi обумовлюються впливом пщсистем життевого середовища: природного, ви-робничого, невиробничого (побутового), самих МП як джерела небезпеки та ефектившстю функ-цiонування системи охорони працi у медичних закладах. Спосiб життя та стан здоров'я МП в умовах надзвичайних ситуацш визначаеться !х характером (техногеннi, природнi, соцiально-полiтичнi, воен-нi), масштабами поширення, потужнiстю та спо-лученiстю впливу небезпечних чинниюв, ступенем професшно! пiдготовки МП, виконанням вимог охорони працi до роботи у НС, забезпечешстю за-собами шдивщуального та колективного захисту. Включення до програми фундаментально! пщ-готовки МП СМК у ВМНЗ навчальних предмепв «Основи охорони пращ» та «Охорона працi медичних пращвниюв» поряд з навчальними дисципль нами «Медицина катастроф», «Цившьний захист» та «Медичне право» дае можливiсть ВМНЗ запо-чаткувати новi перспективнi напрями освгти i вщ-повiдати вимогам Закону Украши «Про освiту» вщ 01.07.2014 р. № 1556-УН.
УДК 616-083.98:612.013:312.2
МАРКОВ ю.и, рибак е.в.2
Нац1ональна мелична академ1я пюлядипломноI осв1ти
IменI П.Л. Шупика, м. Ки'в
2Кивська мська кл1н1чна л1карня № 1
ДОДОБОВА ЛЕТАЛЬНЮТЬ ПАЩвНПВ ¡3 НЕВ|ДКЛАДНИМИ СТАНАМИ В БАГАТОПРОФ1ЛЬНОМУ СТАЦ1ОНАР1
Мета. Полшшення якостi надання екстрено! ме-дично! допомоги на догоспiтальному етапi (ДГЕ).
Матерiали та методи. Проведено суцшьне ре-троспективне дослiдження додобово! летальност в Кшвськш мiськiй клiнiчнiй лжарш № 3 у 2009 р. Дослщжували якiсть надання екстрено! медично! допомоги на ДГЕ шляхом встановлення чинникiв, якi впливають на кшцевий результат лiкування.
Результати та ¡х обговорення. Констатовано 110 випадкiв додобово! летальностi; 74 (67,27 %) ви-падки — пацiенти, доставленi до лжарш за направ-ленням бригад ШМД (1-ша клiнiчна група), та 36 (32,73 %) випадюв — пащенти, доставленi бригадами ШМД за направленням амбулаторно-полжль нiчних закладiв (2-га клiнiчна група). У 1-й клтчнш групi середнiй вiк пащенпв становив 65,2 ± 1,7 року. 32 (43,24 %) жшки, 42 (56,76 %) чоловжи. Пацiентiв доставляли до лжарш у вщдшення штенсивно! тера-пГ! — 42 (56,76 %), до шфарктного вщдшення — 22 (29,72 %), до вщдшень неврологи — 5 (6,75 %), до шших вщдшень — 5 (6,75 %). На ДГЕ хворим було здшснена ЕКГщдагностика — 20 (27,02 %) випад-кiв, внутршньовенний доступ — 16 (21,62 %), фар-макотерап1я — 49 (66,21 %), iнгаляцiя кисню — 8 (10,81 %). Пащенти знаходилися у закладi охорони
здоров'я: до 3 год — 19 (25,67 %) випадюв, вщ 3 до 6 год — 16 (21,62 %), вГд 6 до 12 год — 18 (24,32 %), вщ 12 до 24 год — 21 (28,38 %). У 2-й клгшчшй гру-ni середнш вж пащенпв становив 63,1 ± 2,7 року. Чоловжгв та жiнок було порiвну — по 18 (50,00 %). Хворi доставлялися до лжарш у вщдшення штенсивно'! терапГ! — 22 (61,11 %) випадки, до шфарктного вщдшення — 4 (11,11 %), до вщдшень неврологи — 3 (8,33 %), до шших вщдшень — 7 (19,44 %). На ДГЕ хворим була здшснена ЕКГ-дГагностика — 1 (2,77 %) випадок, фармакотерапя — 6 (16,66 %); внутршньовенний доступ, шгаляцгя кисню — 0 випадюв. Пащенти знаходилися у закладi охорони здоров'я: до 3 год — 7 (19,44 %) спостережень, вщ 3 до 6 год — 4 (11,11 %), вщ 6 до 12 год — 13 (36,11 %), вщ 12 до 24 год — 12 (33,33 %).
Висновки. Переважна бшьшють пащенпв iз не-вщкладними станами, яю згодом померли додобово на догоспГтальному етапi, в недостатньому обсязi отримувала дiагностичнi та лiкувальнi заходи.
УДК 616.12+616.24]-083.98
МАРКОВ Ю.1., ОРЕЛ В.В.
Национальна медична академ1я п1слядипломноI осв1ти iменI ПЛ. Шупика, м. Ки'в
СИМУЛЯШЙЖ ТЕХНОЛОГИ' В|ДПРАЦЮВАННЯ ПРАКТИЧНИХ НАВИЮВ СЕРЦЕВО-ЛЕГЕНЕВО1 РЕАЖМАЦИ В МЕДИЦИН! НЕВ1ДКЛАДНИХ СТАЖВ
Вступ. При симуляцiйному навчаннi основним е отримання практичних i теоретичних знань без нанесення шкоди здоров'ю людини за умови реа-лютичного моделювання екстрено! ситуаци й вщ-творення командних дГй пГд час серцево-легенево! реашмацГ! (СЛР).
Мета роботи. Вивчити можливосп вщпрацюван-ня практичних навиюв Гз медицини невiдкладних сташв на манекенах лГкарями пГд час проходження рГзних циклГв навчання. Методи дослГдження: ста-тистичнГ.
Матерiали та методи. Система навчання побу-дована на отриманш знань вГд простого до складного. Для вщпрацювання слухачами навиюв здш-снення СЛР нами використаш манекен Resusci Ann (фГрми Laerdal) та «Грудна клГтка для СЛР». Для удосконалення технжи судинного (внутрш-ньокГсткового) доступу використовуемо манекени «Дитяча нога для внутрГшньоюсткового вливання» та «Грудна клГтка й рука для внутрГшньовенного доступу». Багатофункщональний манекен Nasco Life from «Saving Lives Worldwide» (США) дозволяе вщпрацьовувати навики з СЛР, пункци-катете-ризаци периферичних вен та здГйснення ШВЛ. В останньому випадку нами констатовано низький рГвень ефективностГ (82,7 % слухачГв та 91,1 % ль карГв-ГнтернГв) здГйснення дихання через лицеву маску за допомогою ручного ресшратора. ПГд кь нець занять усГ слухачГ здГйснювали ШВЛ правильно.
№ 7(62) • 2014
www.mif-ua.com
157
Широкий асортимент манекешв для викорис-тання в кожному окремому випадку рiзних методiв захисту дихальних шлях1в: «Модель — iмiтатор тра-хеостоми та догляду за нею», «Тренажер крикотире-ощотомп», «Учбова модель для СЛР дитини «Про-фЬ> з контролем, санiтарнi маски», «Учбова модель для СЛР дорослий «ПрофЬ з контролем, саштарш маски», дае можливiсть займатися кiльком слухачам одночасно. Це дозволило ефективно провести таю практичш заняття: «Особливостi реашмацп у дiтей (1—11 етапи)», «Кишка та невiдкладна допомога при гострш патологГi дихально^ системи у дГтей», «1н-тенсивна терапiя та реашмац1я при шокових станах», «Сучасш методи СЛР та iнтенсивна терапiя на догоспiтальному етапi», «Реанiмацiя та штенсивна терапiя при екстремальних станах».
Усього за 2013 р. та за першi 6 мюящв 2014 р. (цикли штернатури, спецiалiзацГi, тематичного удосконален-ня, стажування та передатестацшш) проведено 101 заняття, затрачено 294 години. ВГдпрацювали прак-тичнГ навики 758 слухачiв. КГлькють лiкарiв, яю одночасно проходили заняття у навчально-тренувальному класi на окремих заняттях, — 5—15. Встановлено, що при чисельносп групи понад 7 чоловж ефективнiсть навчання знижуеться внаслГдок скупчення слухачiв.
Висновки. Симуляцiйне навчання дозволяе вГд-працювати практичнi навики вщповщно до меди-ко-технологiчних документiв зГ стандартизацГi екс-трено^ медично^ допомоги на догоспГтальному етапГ. Оптимальне число фахГвщв, якГ можуть одночасно займатися у навчально-тренувальному класГ, пови-нне бути не бГльше 7 осГб.
УДК 616.714-006-007.251-073.756.8
МЯГКОВ A.n., МЯГКОВ СЛ., СЕМЕНЦОВ A.C., НАКОНЕЧНЫЙ С.Ю.
ГУ «Запорожская медицинская академия последипломного образования МЗ Украины»
СИГНАЛЬНЫЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ И МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ ИЗМЕНЕНИЯ В МАГНИТНО-РЕЗОНАНСНОЙ ТОМОГРАФИЧЕСКОЙ ДИАГНОСТИКЕ МЕТАСТАТИЧЕСКИХ КОМПРЕССИОННЫХ ПЕРЕЛОМОВ ПОЗВОНОЧНИКА
Введение. Сегодня не подлежит сомнению, что использование магнитно-резонансной томографии (МРТ) для изучения метастатических компрессионных переломов (МКП) позвоночника позволит получить новые сведения из недостаточно изученных вопросов по МРТ-семиотике.
Цель работы: изучить и уточнить магнитно-резонансную томографическую семиотику метастатических компрессионных переломов позвоночника.
Материал и методы исследования. Для этой цели обследовано 50 больных с метастатическими компрессионными переломами, среди которых было 30 мужчин и 20 женщин. Средний возраст этих больных составил 60,8 ± 12,0 года. Локализация МКП по отделам позвоночника: шейный отдел — 6 (12,0 %)
с солитарными переломами; грудной отдел — 25 (50,0 %) с наличием 18 солитарных и 7 двойных переломов (14) — всего 32 перелома; поясничный отдел — 19 (38 %), среди них 12 одиночных и 7 двойных, то есть всего 26 переломов. МРТ проводилась на аппаратах с напряженностью магнитного поля 0,2; 0,36 и 1,5 Т по стандартному протоколу, с получением изображений, предусматривающих подавление МР-сигнала от жировой ткани (STIR) и Fat/sat, диффузионно-взвешенных изображений — ДВИ (SSEP DWI) и 2D (3D) myelography. Были также проанализированы постконтрастные Т1-ВИ (5) после внутривенных введений контрастного вещества (КВ) — парамагнетиков типа магневист или то-мовист из расчета 0,4 мл на 1 кг массы тела.
Результаты и обсуждение. Визуальная (качественная) характеристика сигналов патологической интенсивности в телах позвонков и межпозвоночных дисках при различных импульсных последовательностях и характер накопления контрастного вещества на постконтрастных изображениях приведены в табл. 1.
Таблица 1
МРТ-семиотика К-во больных (n = 50) Чувствительность (%) Специфичность (%) P
1. Вовлечение дужки и/или задних элементов 49 (98 %) 98 88,6 0,001
2. Паравер-тебральный компонент 41(82 %) 82 78,3 0,001
3. Эпидураль-ные массы 39 (78 %) 78 74 0,001
4. Выпячивание задней части тела позвонка 42 (84 %) 84 95,7 < 0,001
5. Выпуклость задней стенки тела позвонка 36 (72 %) 72 78 < 0,001
6. Заднее смещение костного фрагмента 13 (26 %) 26 72,9 0, 005
7. Деструкция кортикального слоя 32 (64 %) 64 87 < 0,001
8. Симптом жидкости на Т2-ВИ 3 (6 %) 5,7 44 0,005
9. Наличие остатков костного мозга 4 (8 %) 8,6 26,8 < 0,001
10. Множественные МКП 12 (24 %) 24 34,8 0,002
11. Множественное метастатическое поражение позвоночника 47 (94 %) 94 74 0,001
158
Медицина неотложных состояний, ISSN 2224-0586
№ 7(62) • 2014
