CC BY
42
Оригинальные исследования
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
УДК 614.8.013 DOI: 10.22141/2224-0586.2.89.2018.126612
Льовкн О.А., Перцов В.1.
Запорзький державний медичний ун1верситет, м. Запоржжя, Украина
Симулящйне навчання з надання екстрено'1 медично'1 допомоги
Резюме. Актуальшсть. Реформування системи навчання висувае на перший план проблему вдоско-налення медично1 освти. Актуальним залишаеться тдвищення рiвня володтня практичними навич-ками тд час надання екстрено1 медично1 допомоги. Симулящйне навчання е найбльш прийнятним у данш ситуаци. Головт ознаки симулящйного навчання — це можливсть використання муляжiв, манекетв або статистiв для повноти та реалiстичностi моделювання об'екта; вiдпрацювання конкретних практичних навичок за чтким алгоритмом ди з використанням сучасно1 апаратури та без завдання шкоди здоров Ю людини; вiдпрацювання командно1 роботи в iмiтованш конкретнш ситуаци. Мета: провести аналiз ефективностi симуляцшного навчання студентiв старших курав з надання екстрено1 медично1 допомоги на кафедрi медицини катастроф Запорiзького державного медичного утверситету. Матерiали та методи. Був проведений ретроспективний аналiз ефективностi симулящйного навчання студентiв п'ятого та шостого курЫв за 2015—2017 на-вчальний рк. Ефективтсть навчання оцтювалась за допомогою тестування, анкетування та залкового оцтювання практичних навичок на муляжах та манекенах. Результати. У створеному навчально-тренувальному клаа навчання проводиться згiдно з робочою програмою з використанням додаткового оснащення. Заняття давали теоретичт знання та практичт навички первинно-го огляду критичного хворого, вiдновлення та тдтримки прохiдностi дихальних шляхiв, компреси грудно1 клтки, внутршньовенного та внутршньоксткового введення медикаментiв, роботи з ав-томатичним зовнштм та профестним дефiбриляторами, роботи в команду тимчасово1 зупинки зовншньо1 кровотечi, вивчались сучаст способи транспортно1 iммобiлiзацiï, проведення первинно-го медичного сортування. Оцтка виживання знань та практичних навичок у студентiв п'ятого курсу проводилася через рк, тд час проходження ними курсу дистанщйного навчання. Аналiз навчання показав, що студенти п'ятого та шостого курЫв мають достатт теоретичт знання щодо алгоритму базовоï серцево-легеневоï реатмаци (82,2 ± 2,4 % та 89,2 ± 3,8 % вiдповiдно); знання основних медикаментiв, ят використовуються тд час розширеноï серцево-легеневоï реатмаци (78,6 ± 2,4 % та 85,7 ± 2,4 % вiдповiдно); вмтня яксно проводити компрестт стиснення грудноï клтки (88,2 ± 1,2 % та 89,4 ± 1,8% вiдповiдно), але низькийрiвень володтня практичними навич-ками вiдновлення прохiдностi дихальних шляхiв (32,8 ± 2,2 %); роботи з автоматичним зовнштм (18,5 ± 2,0 %) або профестним (16,3 ± 2,0 %) дефiбриляторами; катетеризаци перифершноï вени або внутршньоккткового доступу (17,3 ± 2,0 %). Висновки. Симулящйне навчання дае змогу студентам опанувати означет практичт навички в достатньому обсязи Ключовi слова: симулящйне навчання; екстрена медична допомога
Вступ
Для студенпв вищих медичних закладав актуальним залишаеться пщвищення piBra володшня практичними навичками пщ час надання eKCTperoï медич-roï допомоги (ЕМД) [1—4]. На нашу думку, класичш форми навчання, таки як лекцИ, семшари, pанковi обходи пащентш, не формують у студенпв алгоритму дй при критичних ситуащях. У данш ситуацИ бшьш ефек-
тивним е симулящйне навчання (СН) [1, 3, 5]. Головт ознаки СН — це можливють використання муляшв, манекетв або статиспв для повноти та реалютичнос-ri моделювання об'екта; вщпрацювання конкретних практичних навичок за чгтким алгоритмом до з використанням сучасноï апаратури та без завдання шкоди здоров'ю людини; вщпрацювання командноï роботи в iмiтованiй конкретнш ситуацИ [1, 3, 5].
© «Медицина невщкладних сташв» / «Медицина неотложных состояний» / «Emergency Medicine» (<Medicina neotloznyh sostoanij»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Льовкш Олег Анатолшович, кандидат медичних наук, асистент кафедри медицини катастроф, вшськовоТ медицини, анестезюлогп та штенсивноТ терапи, Запорiзький державний медичний ушверситет, проспект Маяковського, 26, м. Запорiжжя, 69035, УкраТна; e-mail: [email protected]; контактний тел.: +38 (097) 12 16 704. For correspondence: Oleg Lyovkin, Ph.D., Assistant at the Department of medical catastrophes, military medicine, anaesthesiology and intensive care, Zaporozhye State Medical University, Mayakovsky avenue, 26, Zaporizhzhia, 69035, Ukraine; e-mail: [email protected]; phone +38 (097) 12 1 6 704.
m
Мета роботи: ощнити ефективнють СН з надан-ня ЕМД студенпв, якi навчались на кафедрi меди-цини катастроф, вшськовоï медицини, анестезюло-riï та iнтенсивноï терапп Запорiзького державного медичного унiверситету (ЗДМУ).
Матерiали та методи
В ретроспективному аналiзi брали участь 300 студентiв 5-го та 6-го курав кафедри медицини катастроф ЗДМУ за 2015—2017 навчальний рж. Ефективнють СН ощнювалась за допомогою тестування (початкового та заключного), залiкового ощнюван-ня практичних навичок на муляжах i манекенах та анкетування. Статистичний ан^з даних перед-бачав методи описовоï статистики. Середнi вибiр-ковi значення кiлькiсних ознак наведено в текст у виглядi М ± m, де М — середне вибiркове, m — по-милка середнього. У вск процедурах статистичного ан^зу критичний рiвень значущостi р приймали рiвним 0,05. Обробку даних проводили з викорис-танням пакету прикладних програм Statistica 6.0
Результати та обговорення
Навчання студентiв проводили зпдно з робочою програмою «Екстрена та невщкладна медична допо-мога» для тдготовки спецiалiста напряму «медицина» за фахом «лжувальна справа», «педiатрiя». Пiд час СН використовували манекен для реашмацИ Simon® S311 у повний зрют; манекени пiдлiтка та не-мовляти для проведення СЛР (Laerdal); манекен для засвоення практичних навичок вщновлення прохщ-ностi дихальних шляхiв Laerdal airway management Trainer; муляж чоловiчоï руки з венозною мережею; автоматичний зовнiшнiй дефiбрилятор AED Pro; професшний дефiбрилятор-монiтор; набiр повггро-водiв (назо- та орофарингеальнi, ларингеальш маски, ларингеальнi трубки, i-gel, iнтубацiйний набiр); Rescue Pack для респiраторноï пщтримки (лицьова маска, мшок Ambu та iн.).
Модуль робочо'1 програми складався з таких ета-пiв навчання:
1) початкове тестування;
2) брифшг у виглядi презентацш, вiдеоматерiалу на LCD-монiторi;
3) навчання робот на муляжах, манекенах за да-ною темою;
4) робота в комавдд за рiзними сценарiями з на-дання ЕМД;
5) дебрифiнг (детальний аналiз роботи групи згiдно з единим алгоритмом дай);
6) заключне тестування та анкетування.
Пщ час занять студенти отримували теоретичш знання щодо поняття та класифiкацïï термшаль-них станiв; вивчали алгоритми первинного огляду критичного пацiента, проведення серцево-легене-воï реанiмацïï рiвня Basic Life Support та Advanced life support (зпдно з рекомендацiями European Resuscitation Council, 2015).
Також гад час модулю студенти мали можливiсть покращити своï практичнi навички з вщновлення та п!дтримки прохiдностi дихальних шлях1в неiнвазив-
ними, малоiнвазивними та швазивними методами; якiсних компресiйних стиснень грудноï клiтки; вну-трiшньовенного або внутршньоюсткового введен-ня медикаментiв; роботи з автоматичним зовшшшм та професiйним дефiбриляторами. Так, п!д час СН за рiзними сценарiями студенти навчалися чггкого розподiлу обов'язкiв у командi гад час проведення СЛР; взаеморозумiння ид час змiни членiв бригади кожш 2—3 хвилини; ергономiчного розташування ряпвниюв пiд час проведення СЛР; вмшня вико-ристовувати свiдкiв як потенцшних помiчникiв у проведеннi СЛР; спроможносп бути л!дером.
Також нами була проведена ощнка виживання знань та практичних навичок у студенпв шостого курсу. У табл. 1 наведет дат щодо виживання знань та практичних навичок у студенпв через рж тсля модулю з використанням СН. Данi табл. 1 свщчать, що студенти п'ятого та шостого курав ЗДМУ мали достатнi теоретичш знання щодо алгоритму базовоï СЛР (82,2 ± 2,4 % та 89,2 ± 3,8 % вщповщно); знання основних медикаментiв, якi використовуються пiд час розширеноï СЛР (78,6 ± 2,4 % та 85,7 ± 2,4 % в!д-повщно). Студенти п'ятого та шостого курав ЗДМУ
Рисунок 1. Отримання практичних навичок Í3 вдновлення прохдност дихальних шлях'ш
Рисунок 2. Проведення СЛР за сценарЬм Advanced life support
Таблиця 1. Оцнка виживання знань та практичних навичок у студентв
Практичн навички та теоретичш знання Оцшка рiвня знань та навичок студенев, %
5-й курс 6-й курс
Початкове тестування Заключне тестування Початкове тестування Заключне тестування
Знання алгоритму первинного огляду критичного хворого 55,2 ± 1,4 97,4 ± 3,1* 85,2 ± 2,0 99,9 ± 0,6*
Знання алгоритму BLS 86,2 ± 2,4 92,4 ± 3,1 89,2 ± 3,8 98,4 ± 2,0
ВмЫня якюно проводити компресю грудноТ кл^ки 88,2 ± 1,2 94,4 ± 1,0 89,4 ± 1,8 91,6 ± 1,2
ВмЫня вщновлювати прохщнють дихальних шляхiв 32,8 ± 2,2 76,4 ± 2,2* 55,3 ± 2,1 77,5 ± 1,8*
ВмЫня якюно проводити вентиляцю легень 32,8 ± 2,2 76,4 ± 2,2* 57,3 ± 2,1 87,5 ± 1,8*
ВмЫня роботи з автоматичним зовншшм дефiбрилятором 18,5 ± 2,0 79,8 ± 2,4* 64,5 ± 2,5 92,8 ± 2,5*
Знання алгоритму ALS 48,2 ± 2,4 82,4 ± 3,1* 76,2 ± 3,8 92,4 ± 2,0*
ВмЫня роботи з професмним дефiбрилятором-монiтором 16,3 ± 2,0 68,8 ± 2,4* 58,5 ± 2,5 82,8 ± 2,1*
ВмЫня оцЫити серцевий ритм 38,5 ± 2,6 79,8 ± 2,2* 54,5 ± 2,7 86,8 ± 2,1*
ВмЫня здмснити внутршньовенний або внутршньокютковий доступ 17,3 ± 2,0 62,8 ± 2,4* 48,5 ± 2,5 82,8 ± 2,1*
Знання основних медикамен^в, як використовуються при СЛР 78,6 ± 2,4 88,4 ± 2,2 85,7 ± 2,4 89,5 ± 2,0
Знання причин, що можуть привести до неефективноТ СЛР 72,6 ± 2,2 89,4 ± 2,0 88,7 ± 2,4 90,5 ± 2,0*
Примтка: * — в1рогщн1сть вщм1нностей з попереднм етапом, р < 0,05.
також мали достатн пракгичш навички з проведен-ня яюсних компресiйних стиснешь грудно! клiтки (88,2 ± 1,2 % та 89,4 ± 1,8 % вiдповiдно). Але студен-ти п'ятого курсу недостатньо володши практичними навичками вщновлювання прохщносп дихальних шлях1в за допомогою ларингеально! маски, ларингеально! трубки, i-gel, штубацп трахе!, конiкотомГi (32,8 ± 2,2 %); роботи з автоматичним зовн1шн1м (l8,5 ± 2,0 %) або професшним (16,3 ± 2,0 %) дефь бриляторами; зд1йснення катетеризацГ! периферич-но! вени або використання внутр1шньок1сткового доступу (17,3 ± 2,0 %). На нашу думку, це пов'язане з р1зким зниженням можливосп в студент1в старших курс1в отримувати практичн1 навички в операцшних та вщдГленнях штенсивно! терапГ!. Але курс СН дав змогу студентам п'ятого курсу покращити дан1 прак-тичш навички та зберегти теоретичн1 знания й прак-тичн навички даного модулю до наступного року.
Висновки
1. Студенти п'ятого та шостого курсу мали достат-m теоретичш знання щодо алгоритму базово! серце-во-легенево! реан1мацГ! (82,2 ± 2,4 % та 89,2 ± 3,8 % вщповщно); основних медикамент1в, як1 викорис-товуються п1д час розширено! серцево-легенево! ре-ашмащ! (78,6 ± 2,4 % та 85,7 ± 2,4 % в1дпов1дно), та практичнГ навички з компресГйних стиснень грудно! клики (88,2 ± 1,2 % та 89,4 ± 1,8 % вщповщно).
2. Студенти п'ятого курсу недостатньо володь ли практичними навичками вщновлювання про-хГдностГ дихальних шляхГв за допомогою ларинге-ально! маски, ларингеально! трубки, Г-gel, штубащ! трахе!, кошкотомп (32,8 ± 2,2 %); роботи з автоматичним зовшшшм (18,5 ± 2,0 %) або професшним (16,3 ± 2,0 %) дефГбриляторами; здшснення катете-ризацГ! периферГйно! вени або використання вну-тршньокюткового доступу (17,3 ± 2,0 %).
3. СимуляцГйне навчання дало змогу студентам п'ятого курсу покращити практичнГ навички з вГд-
новлювання прохiдностi дихальних шляхiв за допомогою ларингеально! маски, ларингеально! трубки, i-gel, штубацп трахе!, кошкотомп (76,4 ± 2,2 %); роботи з автоматичним зовшшшм (79,8 ± 2,4 %) або професшним (68,8 ± 2,4 %) дефiбрилятора-ми; здшснювати катетеризацiю перифершно! вени або використовувати внутрiшньокiстковий доступ (62,8 ± 2,4 %) та зберегти теоретичш знання та прак-тичнi навички даного модулю до наступного року.
Конфшкг 1нтерес1в. Автори заявляють про вщсут-нiсть конфлжту iнтересiв при пiдготовцi дано! статп.
Список лператури
1. Льовкш О.А. Анaлiз навчання бригад екстреног (швид-ког) медичног допомоги проведенню серцево-легеневог реаш-мацН з використанням симулящйних технологы / О.А. Льовкт, К.В. Серков, С.Ю. Конаков // Екстрена медицина: вiд науки до практики. — 2014. — № 5-6. — С. 44-50.
2. Ехалов В.В. Принципы подготовки врачей-интернов разных специальностей по циклу «Неотложные состояния»/ В.В. Ехалов, В.И. Слива, Д.М. Станин // Медицина неотложных состояний. — 2011. — № 4. — С. 124-129.
3. Марков Ю.1. Симуляцшш технологи вiдпpaцювaння практичних навитв серцево-легеневог реашмацН в медициш нeвiдклaдних сташв / Ю.1. Марков, В.В. Орел // Медицина неотложных состояний. — 2014. — № 7(62). — С. 157-158.
4. Бевз Г.В. Организация и эффективность симуляцион-ного учебного процесса преподавания сердечно-легочной реанимации для студентов 5-го курса//Медицина неотложных состояний. — 2015. — № 7(70). — С. 89-92.
5. Дацюк О.1. Використання симулящйних технологт для формування компeтeнтностi клшчних оpдинaтоpiв i аст-paнтiв у проведены серцево-легеневог реанжаци/ О.1. Дацюк, О.Л. Очеретна, Г.В. Бевз, Л.В. Дацюк, В.А. Озимий //Медицина неотложных состояний. — 2017. — № 6(85). — С. 65-69.
Отримано 12.01.2018 ■
w
Левкин О.А., Перцов В.И.
Запорожский государственный медицинский университет, г. Запорожье, Украина
Симуляционное обучение по оказанию экстренной медицинской помощи
Резюме. Актуальность. Реформирование системы обучения выдвигает на первый план проблему совершенствования медицинского образования. Актуальным остается повышение уровня владения практическими навыками при оказании экстренной медицинской помощи. Симуляционное обучение является наиболее приемлемым в данной ситуации. Главными признаками его являются: возможность использования муляжей, манекенов или статистов для полноты и реалистичности моделирования объекта; отработка конкретных практических навыков по четкому алгоритму действия с использованием современной аппаратуры и без ущерба здоровью человека; отработка командной работы в имитированной конкретной ситуации. Цель: провести анализ эффективности симуляционного обучения студентов старших курсов по оказанию экстренной медицинской помощи на кафедре медицины катастроф Запорожского государственного медицинского университета. Материалы и методы. Был проведен анализ эффективности симуляционного обучения студентов пятого и шестого курсов за 2015—2017 учебный год. Эффективность обучения оценивалась с помощью тестирования, анкетирования и зачетного оценивания практических навыков на муляжах и манекенах. Результаты. В созданном учебно-тренировочном классе обучение проводилось согласно рабочей программе с использованием дополнительного оснащения. Занятия давали теоретические знания и практические навыки первичного осмотра критического больного, восстановления и поддержания проходимости
дыхательных путей, компрессии грудной клетки, внутривенного и внутрикостного введения медикаментов, работы с автоматическим наружным и профессиональным дефибрилляторами, временной остановки наружного кровотечения, изучались современные способы транспортной иммобилизации, проведения первичной медицинской сортировки. Оценка выживания знаний и практических навыков у студентов пятого курса проводилась через год, во время прохождения ими курса дистанционного обучения. Анализ обучения показал, что студенты пятого и шестого курсов имеют достаточные теоретические знания по алгоритму базовой сердечно-легочной реанимации (82,2 ± 2,4 % и 89,2 ± 3,8 % соответственно), по показаниям к использованию основных медикаментов во время расширенной сердечно-легочной реанимации (78,6 ± 2,4 % и 85,7 ± 2,4 % соответственно); умению качественно проводить компрессионные сжатия грудной клетки (88,2 ± 1,2 % и 89,4 ± 1,8 % соответственно). Однако у студентов был определен низкий уровень владения практическими навыками восстановления проходимости дыхательных путей (32,8 ± 2,2 %); работы с автоматическим внешним (18,5 ± 2,0 %) или профессиональным (16,3 ± 2,0 %) дефибрилляторами; катетеризации периферической вены или внутрикостного доступа (17,3 ± 2,0 %). Выводы. Симуляционное обучение позволяет студентам овладеть данными практическими навыками в достаточном объеме.
Ключевые слова: симуляционное обучение; экстренная медицинская помощь
O.A. Lyovkin, V.I. Pertsov
Zaporozhye State Medical University, Zaporizhzhia, Ukraine
Simulation training on the emergency medical care
Abstract. Background. The level of practical skills in providing emergency medical care remains low. Simulation training is most appropriate in such situation — this is the possibility of using manikins for completeness and realism of object simulation; working out practical skills according to a clear algorithm of action with the use of modern equipment and without causing harm to human health; working out teamwork in simulated specific situation. The purpose of this work is to conduct an analysis on the effectiveness of simulation training of emergency medical care of senior students at the department of disaster medicine, military medicine, anaesthesiology and intensive care of Zaporozhye State Medical University. Materials and methods. A retrospective analysis was performed of the effectiveness of simulation training for fifth- and sixth-year students at the department of disaster medicine, military medicine, anaes-thesiology and intensive care of Zaporozhye State Medical University for the 2015—2017 academic year. The effectiveness of the stimulatory training was assessed through initial and final testing, control of practical skills in manikins, dummies and questionnaires. Results. There was created a simulation class. The training was carried out in accordance with the work program using additional equipment. The training included theoretical knowledge and practical skills of the
primary examination of a critical patient, airway management, chest compression, intravenous and intraosseous administration of drugs, work with automatic external and professional defibrillators, teamwork training, temporary stop of critical bleeding, modern methods of transport immobilization, triage. The assessment of knowledge and practical skills of the fifth-year students was conducted one year later, during their course of distance learning. The analysis of the training showed that fifth- and sixth-year students have sufficient theoretical knowledge about the algorithm of the basic cardiopulmonary resuscitation (82.2 ± 2.4 % and 89.2 ± 3.8 %, respectively); knowledge of essential drugs used during advanced life support (78.6 ± 2.4 % and 85.7 ± 2.4 %, respectively); ability to perform compression of the chest (88.2 ± 1.2 % and 89.4 ± 1.8 %, respectively). But analysis of the studies showed that fifth- and sixth-year students have the low level of practical skills on airway management (32.8 ± 2.2 %); using automatic external (18.5 ± 2.0 %) or professional (16.3 ± 2.0 %) defibrillators; catheterization of the peripheral vein or intraosseous access (17.3 ± 2.0 %). Conclusions. Simulation training enables students to acquire practical skills in the amount sufficient to demonstrate good knowledge and practical skills in final testing and surveys. Keywords: simulation training; emergency medical care
