CC BY
10Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 25 (64) № 1. Часть 1. С.286-290.
УДК 007 : 304 : 070 (485)
Шведська газета "Афтонбладет": тематика, проблематика, жанроутворення
Салiх Х'ва Тахiр
Кивський нац'юнальний ун1верситет ¡мен1 Тараса Шевченка,
м. Кив, Украна
У статт1 вивчаеться тематика та жанровий арсенал журнал1стських публ1ка-ц1й шведськог газети "Афтонбладет".
Ключовi слова: тформацшна пол1тика, теми, проблеми, жанри, газета, шведська, стокгольмська, редакщя, видання, "Афтонбладет".
Актуальшсть теми досл1дження. В умовах шформацшного суспшьства невпин-но зростае значущють сощального впливу пресово! шформаци на формування щн-шсних орiентацш масово! аудитора, що не може не вщображатись на розробш про-блемно-тематичних лшш того чи шшого видання, а також використання жанрово! палiтри.
ЗМ1 (зокрема, газети) характеризуются такими загальними особливостями:
1) широта аудитора, спрямованiсть i швидюсть iнформацiйного впливу;
2) сила, комушкатившсть, постiйнiсть i багатофакторнiсть впливу;
3) едшсть пропагандистського, виховного та шформацшного впливу; багатство методiв i форм впливу;
4) доступшсть, поширенiсть, динамiчнiсть шформаци.
Розвиток ЗМ1 спричинив змши в суспiльнiй психологи, способi мислення людей. Вони е важливим чинником створення особистосп нового типу, з особливою психо-логieю та поведшковими реакцiями, що реалiзують iдеологiчний, пол^ичний вплив на людей, згуртовують !х в едине цiле.
Вплив ЗМ1 на громадськiсть зумовлюеться щонайменше двома функцiональними завданнями:
а) вiдображенням, фшсащею, моделюванням дiйсностi, тобто подiй, факпв, соцiальних вiдносин, а остаточним продуктом е шформащя про цю дшснють;
б) змiною сошально! реальностi й управлшня нею, утвердженням, пiдтриманням i трансляцiею цiннiсних, нормативних орiентирiв суспшьства, контролем за реалiзацiею управлiнських ршень, регулюванням соцiальних вiдносин.
Мусимо констатувати, що шведська нацюнальна журналiстика якраз i являе собою таку систему, досвщ яко! завжди матиме особливу актуальшсть.
Мета до^дження полягае у з'ясуванш проблемно-тематичних лшш i жанрово! палггри шведсько! газети "Афтонбладет".
Реалiзацiя поставлено! мети у цш науковiй статтi передбачае розв'язання таких завдань:
- визначити основш проблемно-тематичш лiнi!' в газетi "Афтонбладет" у результат контент-аналiтичного дослiдження публшацш цього стокгольмського видання;
- виявити жанровi переваги журналiстiв "Афтонбладет".
Об'ект до^дження - стокгольмська газета "Афтонбладет".
Предмет до^дження - тематика, проблематика, жанровий арсенал шведсько! газети "Афтонбладет".
Огляд науковог л1тератури стосовно теми досл1дження. Типи видань та !хне творче "обличчя" вивчали радянсью та сучасш росшсью науковцi В. Бакшин, А. Балаш, В. Березiн, А. Бессонов, З. Блисковський, Б. В'яземський, С. Галкш, С. Головко, А. Кисельов, В. Ковтун, А. Кулаков, А. Максимов, О. Михальчук,
0. Нестеренко, В. Попов, В. Рижков, С. Самольотов, I. Старобогатов, I. Табаш-ников, С. Толкачов, В. Тулупов, С. Фастовець, О. Циганов, К. Ципленков, Н. Чiчi-кша, А. Шицгал та ш.
Результати !хшх дослщжень поповнили сво!ми розробками европейсью та американ-сью колеги У. Боумен, Д. Георгieв, М. Картер, А. Мейер, А. Саттон, А. Хатт, А. Херлберт та iн., а також украшсью вченi Г. Гнапв, I. Прокопенко, В. Рiзун, В. Шевченко та ш.
Безпосередньо шведську перiодику вивчали iсторики преси ще! кра!ни Н. Андерсон, I. Бюлунд, Р. Варсi, Л. Вейбулль, Т. Вшгквют, К.-Х. Вiрен, Е. Вяренстам, Е. Ек-ман, С. Йонссон, Т. Карлсон, Л. Ларсон, А. Леннрот, С. Лшдгрен, А. Лундстрем,
A. Перс, Х. Петерссон, Х. Руюсен, А. Рундберг, Е. Сандлунг, Х. Тшгстен, С. Толлш, Й. Торбакке, С. Торнехед, Л. Фурхофф, С. Хадешус, Х. Хедерберг, М. Шутцер-Ларс-сон та ш.
Сво! погляди щодо функцiонування шведських перiодичних друкованих видань мають радянсью та росiйськi науковцi I. Безугла, Б. Брагинський, П. Васильев, С. Виноградова, Г. Гольденцвайг, Л. Грачова, О. Дюбанкова, М. Зубко, С. Корконосенко,
1. Лобашева, Л. Милевська, С. Михайлов, А. Назаров, Л. Петрик, Б. Петровський,
B. Семенов, В. Синявський, А. Смотров, Г. Федосеев та ш., а також !хня укра!нська колега С. Криворучко.
Однак при цьому чимало питань, пов'язаних з висв^ленням проблемно-те-матичних лшш i жанрово! палiтри шведсько! газети "Афтонбладет", залишилося нез'ясованими. У данш науковiй статтi якраз i зроблено спробу це зробити.
Перспективи досл1дження. Вивчення проблемно-тематичних лiнiй i жанрово! па-лiтри шведсько! газети "Афтонбладет" допоможе ясшше й ч^юше усвiдомити на-цiональнi особливостi шведсько! журналютики, !! орiентацi! на певш свiтовi школи журналiстики тощо.
Результати дослщження можуть бути запровадженi у навчальний процес при ви-кладанш курсiв "Основи журналiстики", "Теорiя журналютики", "Теорiя масово! ко-мунiкацi!", "Газетна журналiстика", "Мiжнародна журналiстика", "Iсторiя зарубiжно! журналiстики", а також спецкурсiв, присвячених дослiдженню шведсько! перiодики.
Отже, мусимо констатувати наступне. Як вiдомо з теори журналiстики, "...визна-чений редакщею напрямок та основана на ньому шформащйна полiтика реалiзують-ся через формування обличчя видання - системи "зовшшшх" ознак, "внутрiшнього" змiсту, творчих форм вираження його типологгчних характеристик. Типолопчш характеристики видання... свiй "зовшшнш" прояв знаходять передусiм у регулярному проведенш принципово важливих проблемно-тематичних лтт, яю виявляють основи напрямку та розроблюються з прийнятих редакщею сощальних позицiй, !! iдейних основ" [1, с. 220].
Звщси стае зрозумшим, чому "ядром" журналiстики як сощального iнституту ви-ступають ЗМ! громадсько-полiтичного характеру. Вiдповiдно й на !хшх шпальтах пи-тання внутршнього полiтичного, економiчного та соцiального життя домiнують над проблемами життя культурного, спортивного, мiжнародного тощо. Однак в результа-тi конкуренцi! з боку шших ЗМI й особливо телебачення та Ытернету рекламодавцi почали орiентуватися на тi ЗМI, що роблять ставку на шфотейнмент. У такому тит видань читацький iнтерес диктуе журналютам культивування зростання популярнос-
Салiх Хiва Тахiр
тi гороскопiв, кросвордiв, гумору, свiтсько! хронiки тощо. Журналютсью матерiали на вiдзначенi вище теми реатзуються у тих чи шших жанрових формах, але цi переваги залежать вщ особливостей нацюнально! школи журналiстики, вiд усталених традицш у царинi газетно! жанрологi!.
Особливосп журналiстики Швецi! полягають у тому, що першi три мiста кра!ни
- Мальме, Гетеборг i з безперечним лщером-столицею Стокгольмом утворюють про-вiдний шар усiх каналiв поширення масово! iнформацi! за всiма !хшми показниками
- масовiстю, тиражнiстю, перюдичшстю, форматами, обсягами, додатками i т. д. Iншi мiста як центри пе! чи iншо! землi (лену) задовольняються наявшстю кiлькох що-денних газет рiзних полiтичних поглядiв, щотижневих журналiв, радiостанцiй i теле-студш Нарештi, в мiстах ще меншого масштабу по недiлях виходить одне друковане видання, функцюнуе одна радюстанщя та один мiсцевий канал телебачення.
Серед стокгольмських друкованих видань можна видшити газету "Афтонбладет", яка в умовах ринку i в умовах кризи знайшла свою формулу усшху. Безперечно, подiбна трансформацiя вiдбулася не вщразу: редакцi! довелося пережити непрост часi. Спочатку "Афтонбладет" мало чим вiдрiзнялася вiд сво!х конкурентiв — яюс-них видань. Економiчна криза змусила редакщю стати масово-якiсним виданням, що не гребуе елементами бульварщини та "жовтизни". Щоденна газета почала виходи-ти на 40-64 полосах, ледь не зi щоденними вкладками на теми спорту, не рахуючи 7 журналiв у виглядi додатюв до кожного номера газети! Подiбна трансформацiя збiльшила наклад видання з 489 тис. прим. до 2 млн. прим. без урахування тиражу журнальних додатюв!
Отже, вивчаючи проблемно-тематичш лши "Афтонбладет", мусимо констатувати, що редакщя цiе! газети намагаеться виглядати в очах читачiв збалансованим виданням, яке об'ективно висв^люе внутршньошведсью та мiжнароднi подi!.
Першою формою подачi контенту е предмет видання, тобто тема. Вона сшввщноситься з штересами аудиторi!. Особливостi останньо! визначають також рiзнi засоби завоювання "свого" контингенту: iнформувати, розважати, виховува-ти тощо. Ц завдання можуть бути однаковими в певних тематичних сферах, але вiдрiзнятися усерединi кожно! окремо!. Ще однiею формою подачi контенту е характер тексту, який залежить вщ жанру, стилю i характеру iлюстрування.
У номерах газети школи може бути пом^ний розрив мiж змiстом масово! iнформацi! та сощальною реальнiстю (примiром, лютеранство та юлам, посадовi зловживання, кримiнальнi порушення мiж группами "бiлошкiрi шведи", "жовтошкiрi шведи" i "чорношкiрi шведи"). Водночас газета активно використовуе свою близюсть до чи-тача, закликаючи читачiв звертатись до редакцi!. У публшащях "Афтонбладет" нами було виявлено щншсш орiентири редакцi! газети. Це "щастя iнших", "здоров'я", "роз-виток", "матерiально забезпечене життя", "життева мудрiсть", "свобода", "чесшсть", "ефективнiсть у справах", "тверда воля", "висок вимоги до життя", "незалежшсть суджень", "життерадiснiсть" i т. д.
Дослщжеш нами теми видання ("пол^ика", "економiка", "мiжнародне життя", "еколопя", "соцiальне життя", "спорт", "культура, мистецтво, кшо, шоу-бiзнес", "ЗМ1", "освiта, наука, релтя", "побут, родина, вiдпочинок, медицина, здоров'я, кохання, людсью стосунки", "шформацшш технологi!", "кримiнал") розробленi журналiстами в рiзних жанрах, серед яких переважають (по мiрi зниження частотностi вживання): замiтка - iнтер'ю - коментар - репортаж - звгг - колонка - стаття - огляд
- кореспонденщя - рецензiя - реплша.
Маркетинговий пiдхiд редакцi! "Афтонбладет" до новин вимагае !хнього добору зпдно з актуальними та потенцшними iнтересами читачiв, якi купують iнфор-мацiю. Iнформацiя для вшх - це товар, який може бути умовно подшений на двi категорi!. Перша орiентована на звичайних обивателiв - тих, кого називають "и-
рою зоною", i складаеться з pi3Horo роду повщомлень, далеких вiд економiчних i сощально-полггичних проблем суспiльства. У цьому напрямковi працюе потужна iнформацiйна машина, що роздмухуе спортивнi пристрастi, великосвiтськi плггки, астрологiчну та iншу сумнiвну шформащю. 1нша категорiя орiентована на грома-дян, яких обивательська iнформацiя не задовольняе, але в них немае можливосп от-римувати вiдомостi з шших джерел. Цi споживачi шформацп не втратили iнтересу до пол^ичного, економiчного життя, але 1'м потрiбна допомога у формуваннi сталих погщщв.
В "Афтонбладет" своечасно зрозумiли, що в умовах насиченого медiаринку уже недостатньо створити чудовий новинний продукт. Усшху можна досягти лише в тому випадку, коли перюдичне видання налагодить взаемозв'язок, взаеморозумiння, створить атмосферу вщкритосп та спiвробiтництва iз залученими до iнформацiï людьми.
Новину часто розкручуе не сам автор, а команда з кшькох журналюпв. Для цього юнують рiзнi методи та прийоми роботи з шформащею в редакци.
Висновки. Сьогоднi "Афтонбладет" займае лщирукта позицiï на шформацшному полi, авторитет газети зростае. За рахунок чого видання може бути авторитетним, по-пулярним i впливовим? Справа в тому, що загальнонащональна газета як особливий, ушверсальний тип видання, який складався та продовжуе складатися в журналютищ, повинна характеризуватися:
- спроможнiстю задоволення та формування суспiльного iнтересу;
- iнформацiйною насичешстю, системнiстю та об'ективнiстю iнформацiï;
- штегращею аудиторiï;
- наявнiстю власноï позицiï;
- системою власних джерел шформаци.
Редактори та спiвробiтники газети прагнуть вплинути на iнтеграцiю загальнонащонально1' аудиторiï, включаючи до моделi новi рубрики, вiддiли та пiдрубрики, жваво реагуючи на змiни соцiальних потреб суспшьства, прагнучи, не втративши свое "обличчя", задовольнити рiзнi запити численно1' аудиторiï.
Можна сказати, що утримувати увагу аудитора редакцiï "Афтонбладет" допомагае така робота, як:
1) вивчення читача, зворотний зв'язок: анкетування, iнтернет-опитування, телефоннi дзвiнки, читацью прогнози;
2) робота над iмiджем газети (вiдображаеться у закрiплених на полосах рубриках, темах, кшькосп фотошюстрацш, елементiв графiки, використаннi шрифтiв, кольору
i т. д);
3) аналiз лиспв читачiв (публiкуються огляди, читачам вщповщають на сторiнках газети, не вступаючи в особисте листування);
4) виступ "Афтонбладет" у ролi шформацшного спонсора рiзноманiтних заходiв;
5) проведення самостiйних акцiй-свят газети, спiльних шоу-акцш тощо;
6) публiкацiя вкладок i додатюв, здатних задовольнити iнтереси окремих груп.
Усе це, а також рiзноманiтнi заходи та розмiщена на шпальтах газети реклама
пiдприемств, фiрм, органiзацiй i т. д. приводять врештi-решт до розумiння важливостi цього видання i до бшьшо!' окупносп його населенням.
Салiх XiBa Taxip
Список лiтератури
1. Прохоров Е. П. Введение в теорию журналистики : [учеб. пособие] / Е. П. Прохоров. — М. : Изд-во Моск. ун-та, 1995. — 295 с.
Салих Хива Тахир. Шведская газета "Афтонбладет": тематика, проблематика, жанрообразование I¡Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации» - 2012. - Т.25 (64). - № 4. Часть 1. - С.286-290.
В статье изучается тематика и жанровый арсенал журналистских публикаций шведской газеты "Афтонбладет".
Ключевые слова: информационная политика, темы, проблемы, жанры, газета, шведская, стокгольмская, редакция, издание, "Афтонбладет".
Salih Hiwa Tahir. The Swedish newspaper "Aftonbladet": subjects, a problematics, formation of genres IlUchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communications». - 2012. - V.25 (64). - № 4. Part 1. - P. 286-290.
The topics and a genre arsenal of journalistic publications of the Swedish newspaper "Aftonbladet" is studied in this article.
Keywords: the information policy, themes, problems, genres, the newspaper, Swedish, Stockholm, edition, the edition, "Aftonbladet".
Поступила до редакщ 22.09.2012р.
