CC BY
69
УДК 004.652.4+004.827
° и I ШЛЯХИ ВИР1ШЕННЯ
ШТЕГРАЦП ДАНИХ У ТУРИСТИЧНОМУ
Б1ЗНЕС1
Описано проблеми, що привели до Н.Б. Шахо вс ька
необхiдностi ттеТрацп даних у схо- Кандидат техычних наук, доцент, заступник декана
вищi даних, та подано методиреалi- Институту комп'ютерних наук та шформацшних технологiй
заци технологИЕП, ЕП, ЕА1 Нацюнальний унiверситет «Львiвська полЬехшка»
вул. С.Бандери, 28, Львiв-13, 79013 Контактний тел. (032) 258-24-04 e-mail:natalya233@gmail.com
Д.1. У гри н
Аспiрант
Кафедра "Комп'ютерн системи i технологи" Буковинський уыверситет вул. Сiмовича, м. Чернiвцi
_□ □__Контактний тел.: 215-80-00, e-mail:ugrind@mail.ru
Вступ
Комплексний погляд на дiяльнiсть туристично-го тдприемства та умiння управляти наскрiзними процесами, штегруючи всi пiдтримуючi iхнi системи автоматизацп, стае основною вимогою сучасного ту-ристичного бiзнесу. Однак це серйозно перешкоджае единому поданню завдань бiзнесу iнформацiйних ак-тивiв. Виршити проблему можна за допомогою систем та технологш iнтеграцii даних.
1нтегращя даних охоплюе архiтектурнi пiдходи й програмш iнструменти для забезпечення погодже-ного доступу iдонесення даних для всього спектру застосувань i бiзнес-процесiв туристичних фiрм. Як свщчать дослiдження, витрати на програмнi засоби штеграцп даних сьогоднi неухильно ростуть у самих рiзних iндустрiях i географiчних регiонах. Це ввдбува-еться через невiдповiднiсть iснуючих пiдходiв до ке-рування даними й ситуацп з автоматизованою тд-тримкою операцш бiзнесу з боку прикладних систем. Керування наскрiзними бiзнес-процесами, що охоплю-ють рiзнi пiдроздiли компанii i ii зовнiшнiх партнерiв i замовниюв, демонструе свою ефективнiсть i тдкрь плено достатньо зрiлими методами й технолопями iнтеграцii. При цьому ключовi данi на рiзних стадiях бiзнес-процесiв тiсно прив'язанi до працюючих з ними застосуваннями, але погоджене для рiзних систем по-дання даних вщсутне.
Тим часом таке подання дшсно необхiдно. Напри-клад, основш данi про клiентiв i мкця вiдпочинку та оздоровлення в рiзних туристичних напрямках — го-
тельному, оздоровчому, спортивному i т.д. — можуть визначатися й використовуватися по^зному; бiльше того, кожний пiдроздiл може мати свое власне джерело даних. Щоб включити операцii цих тдроздШв у за-гальний бiзнес-процес, потрiбно привести розрiзненi данi до загального виду — тшьки в цьому випадку буде забезпечено необхщну ефектившсть i простоту вико-нання бiзнес-процесу. Однак якщо вiдсутня загальна корпоративна стратепя й вiдповiдний iнструментарiй штеграцп даних, '¿хне об'еднання воедино реалiзу-еться за допомогою спещальних програмних настро-ювань для кожного конкретного додатку, що пльки ускладнить завдання.
Неузгодженiсть даних i неможливiсть унiфiкова-ного доступу до них стае особливо очевидною в ситу-ацiях злиття й поглинання шформацп з рiзних дже-рел. 1снування розрiзнених джерел даних i вiдсутнiсть механiзмiв '¿хнього об'еднання й узгодження усклад-нюють використання шформацп, осюльки для при-йняття обгрунтованих рiшень потрiбно едине джерело достовiрних даних у масштабах всiеi сфери туристич-ного бiзнесу.
1. Актуальнiсть роботи
На думку аналггиюв, iнтеграцiя даних е основним шструментом забезпечення функцiонування корпоративно' архiтектури даних. При плануваннi архиекту-ри фахiвцям IT-вiддiлiв доводиться виршувати, якi технологи зможуть щонайкраще тдшти до виконання
наступних обов'язкових завдань по обробщ даних: перем^енню, керуванню й доступу. Однак, вибiр од-шеi едино! технологи й комплексу шструментальних засобiв, як змогли б успiшно реалiзовувати рiзно-манiтнi iнтеграцiйнi потреби велико! оргашзацп, е вкрай непростим завданням. Ситуащя ускладнюеться рiзноманiттям технологiй штеграцп даних, а також частковим перекриттям функщональних можливо-стей iнструментiв штеграцп. Крiм того, оператори по-стачальникiв туристичного продукту i непорозумiння проблеми самими клiентами часто збiльшують цю й без того непросту ситуащю.
У цьому зв'язку особливу цшшсть може здобути шдготовлений дослiдниками програмний продукт та аналiз iнструментiв i технологш штеграцп даних, що використовуеться. По сут^ викладений ними пiдхiд до класифшацп засобiв штеграцп даних е методичною допомогою з вибору оптимального продукту. Сьогодш iснуе багато технологш, призначених для штеграцп даних, причому кожна з них мае властивост^ що вщпо-вiдають певним вимогам. Тому найбыьш простий i оче-видний спосiб оцiнки цих технологш — це порiвняння цих штеграцшних пiдходiв один з одним, тобто зютав-лення !хшх основних характеристик — можливостей по перетворенню даних i затримки в наданнi даних.
Як вщомо, при рiшеннi быьшос^ iнтеграцiйних завдань данi повиннi бути перетвореш тим або ш-шим способом - структурно (наприклад, щоб зняти розходження мiж вихiдною й щльовою схемами для забезпечення погодженот даних) або семантично (наприклад, щоб усунути невщповщнос^ в бiзнес-зна-ченнях у рiзних системах). Технологп штеграцп даних можуть ютотно вiдрiзнятися одне вщ одного з погляду можливостей перетворення - вщ незначноi шдтрим-ки трансформування або п вщсутнос^ (у випадку використання таких технологш, як передача файлiв) до широких можливостей перетворення (наприклад, засобу Е^).
Сьогоднi забезпечення оптимального часу затримки в наданш даних набувае все быьше значення. Деякi типи штеграцшних технологш (таю як передача фай-лiв i iнструменти ETL) по визначенню орiентованi на пакетну обробку, тобто мають обмеженi можливостi використання в режим^ близькому до реального часу. З шшого боку, iншi технологп, як, наприклад, дублюван-ня (тиражування), можна сконфпурувати таким чином, що його можна застосовувати й для пакетноi обробки, i в режим^ близькому до реального часу (рис. 1).
Широка
Вузька
Затримка у подан Hi даних
Широка
Рисунок 1. Граф1чне ствставлення технологш штеграцп даних
Таким чином, для того щоб анал^ичш, прогнозш i iншi операцп ефективно використовувались з допомогою здшснення штеграцп, потрiбно зупинятися на альтернативно вщпрацьованих технологiях, як можуть бути використанi у всш оргашзацп. Та в першу чергу треба ощнювати iнструменти з погляду шфор-мацiйноï архiтектури. А осюльки для рiшення завдань штеграцп даних немае унiверсального пiдходу - не-обхiдно спiввiдносити вимоги, пропоноваш до ште-грацiйного рiшення, з реальними характеристиками наявних технологш.
Поряд з ETL е i iншi технологп, що реалiзують фор-мування единого достовiрного джерела даних, наприклад, засобу реплжацп даних i федеративний доступ до даних; комплексно ïх визначають термiном штегра-щя шформацп пiдприемства (Enterprise Information Integration, EII).Крiм того, у той чи шший спосiб охоплюють область штеграцп даш рiшення по очищенню, забезпе-ченню якостi й моделюванню даних, адаптери доступу до даних, шструментарш керування неструктуровани-ми даними, засобу забезпечення безпеки даних i ш.
До програмних систем штеграцп даних вщносять р^ення, що забезпечують iнфраструктуру доступу й доставки даних для наступних сценарпв штеграцп (рис.2).
Даш баз даних Даш бшарних i текстових файлйв Даш електронних таблиць
Одержання даних для сховищ даних i систем б!знес-анал!тики
Створення ¡нтегрованих операцшних сховищ
М1грац1я/перетворення даних
Синхрошзац1я даних м\ж додатками, що пщтримують оперативну д1яльшсть
Федеративне об'еднання даних
CepBicn даних у контекст1 серв1с-ор1ентовано'Г арх1тектури
Ушф1кац1я структурованих i неструктурованих даних
Зв'язок pi3HMX джерел i цтьових сховищ даних
Доставка даних
Трансформащя даних
Метадаш й моделювання даних
Середовище розробки
Я Я
Оперативна гпдтримка та адмш!стрування
Рисунок 2. Схема р1шень програмних систем 1нтеграц1Т даних.
Одержання даних для сховищ даних i систем бiз-нес-аналiтики — добування даних iз систем шдтримки оперативноi дiяльностi, трансформацiя й об'еднання цих даних, подання штегрованих даних для р^ення
аналиичних завдань. Сховища даних зберiгають свою домшуючу роль серед можливих застосувань засобiв iнтеграцii даних.
Створення штегрованих операцiйних сховищ — за-безпечення консолщацп та рацiоналiзацii даних, що мають важливе значення для бiзнесу (наприклад, данi про клieнтiв, туристичш продукти i спiвробiтникiв). У ршеннях по керуванню основними даними (Master Data Management, MDM) iнструментарiй штеграцп забезпечуе ключовi процеси iхньоi консолщацп й син-хронiзацii.
Мiграцiя/перетворення даних — автоматизащя перемiщення i трансформацп даних, потрiбних при замiнi успадкованих застосувань i для консолвдацп даних при злиттях i придбанш компанш.
Синхронiзацiя даних мiж застосуваннями, що тд-тримують оперативну дiяльнiсть — забезпечення по-годженостi мiж застосуваннями на рiвнi баз даних, включаючи як внутрiшнi й зовнiшнi бази даних або застосування. Синхрошзащя даних може бути одно-або двонаправленою.
Федеративне об'еднання даних — об'еднане подан-ня даних з безлiчi рiзних джерел. Цей тдхщ до штеграцп, часто позначуваний термiном EII, здобувае все бiльшу популярнiсть як ефективний за«б вiртуально-го об'еднання даних з рiзних джерел у реальному чаа, тобто без фiзичного '¿хнього перемiщення.
Сервiси даних у контекст сервiс-орiентованоi архь тектури — реалiзацiя iнтеграцii даних у рамках SOA. Це не окремий сценарiй, а, скорше, новий метод ш-теграцп, що активно розвиваеться у зв'язку iз ростом популярностi сервiсних архиектур i може застосову-ватись, у принцит, до кожного з перерахованих ви-падкiв.
Унiфiкацiя структурованих i неструктурованих даних. Це також не окремий сценарш, а новий тдхщ до штеграцп, що подае тенденщю до створення единоi платформи керування шформащею, здатноi охопити джерела даних дов^ьних типiв.
Зв'язок рiзних джерел i щльових сховищ даних — взаемодiя з рiзними типами структур даних, включаючи реляцшш та успадковаш нереляцiйнi бази, файли рiзних форматiв, XML-документи, данi бiзнес-застосувань типу ERP, CRM i SCM, галузевi формати передачi даних.
Засоби штеграцп даних повинш також тдтриму-вати рiзнi режими взаемодii, у тому чж^ доставку бiльших обсяпв даних або, навпаки, окремих мшь мальних порцiй, добування тiльки модифжованих даних, доставку даних на основi певних подiй (за роз-кладом, при одержанш конкретного значення i т.д.).
Доставка даних — надання даних застосуванням, процесам i базам даних у рiзних режимах, включаючи фiзичне перемщення б^ьших обсягiв даних мiж ре-позитарiями, створення федеративних подань даних, перемщення шкапсульованих даних за допомогою механiзмiв передачi поввдомлень, реплiкацiю даних мiж однорiдними й неоднорщними СУБД i схемами баз даних.
Доставка може здшснюватися в режимi заплано-ваноi пакетноi передачi, у реальному чаа або на базi подш.
Трансформацiя даних — перетворення даних з однiеi форми в шшу для забезпечення погодженостi
iхнiх елеменпв, розташовуваних у рiзних шформацш-них джерелах.
Трансформащя може мати рiзнi рiвнi складностi: базовi трансформацii, наприклад, перетворення титв даних, манiпуляцii з рядками й проси обчислення; перетворення середньоi складностi, наприклад, опе-рацп пошуку й замiни, агрегацiя, резюмування й iн.; комплекснi перетворення типу складного граматич-ного розбору.
Крiм того, повиннi надаватися засоби для розробки додаткових або розширення наявних способiв транс-формацii даних.
Метадаш й моделювання даних стають центром системи штеграцп й керування даними в щлому, за-безпечуючи автоматичне виявлення й доставку мета-даних з рiзних джерел i додаткiв; створення й супровщ моделей даних; взаемне вiдображення фiзичних i ло-пчних моделей даних; опис залежностей мiж моделями за допомогою засобiв графiчного вiдображення на рiвнi атрибупв; вiдкритий репозитарiй метаданих, що мае засоби двонаправленого обмшу з шшим шстру-ментарiем; розширення репозитарiю певними в компа-нii атрибутами й залежностями метаданих; штерфейс для аналггиюв i звичайних користувачiв, що працю-ють iз метаданими.
Середовище розробки призначене для визначення й проектування процеив штеграцп даних i повинна тдтримувати графiчне подання об'ектiв репозитарж, моделей i потокiв даних, керування потоками роби, безпека на базi ролей у розробцi, командну розробку, тестування й налагодження.
Керування даними — забезпечуе тдвищення точ-ностi даних i гарантж iхньоi якостi, включаючи мож-ливоси взаемодii з iнструментарiем профiлювання даних (одержання точноi iнформацii про змкт, структуру i якiсть даних), системами видобутку й забезпечення якоси даних.
Оперативна тдтримка та адмшктрування - адек-ватний супроввд, керування й контроль процесiв штеграцп даних: обробка помилок, мошторинг виконання процеав, збiр статистики часу виконання, контроль безпеки й забезпечення належноi архиектури для про-дуктивносп й масштабованостi процесiв iнтеграцii.
1деальна архiтектура системи iнтеграцii даних повинна тдтримувати високий рiвень стльноси, погод-женостi й взаемодii мiж компонентами системи, забез-печуючи мжмальне число продуктiв для пiдтримки рiзних режимiв доставки даних, единий репозитарш метаданих з можливiстю роздiляти метадаш мiж всiма компонентами й вама режимами доставки та загальне середовище розробки для в«х таких режимiв.
2. Основний матерiал
Пiдтримка XML-перетворень, Web-cepBÍcÍB, зв'язку Í3 джерелами даних з використанням таких спе-цифжацш, як JDBC або JMS, тдготували технологи iнтеграцii даних до реалiзащi на базi сервiсноi архь тектури.
З'явилося поняття сервiсiв даних, яю поеднуються в окремий рiвень, що абстрагуе бiзнес-логiку вiд технологи доставки даних застосуванням з рiзних джерел i перетворення даних.
Якщо в cepBic-opieHTOBaHrn apxiTeKTypi SOA тра-дицiйнi прикладнi сервiси iнкапсyлюють лопчш 6i3-нес-застосування, дозволяючи використати ïï бага-торазово в рiзних ситуащях, то, аналогiчно, piBeHb сервiсiв даних дозволяе iнкапсyлювати всi розглянyтi функщональш можливостi технологiй штеграцп даних у компоненти, доступш для багаторазового ви-користання рiзними додатками й у рiзних сценарiях штеграцп даних. Наявшсть рiвня сервiсy даних дае можливють розгортати в середовищi виконання всi функцп штеграцп даних у виглядi сервiсiв, управляти ïхньою публшащею й тестуванням, забезпечити вза-емодiя з реестром/репозитарiем сервiсiв застосувань, реалiзyвати сервiснi принципи в оргашзацп середо-вищ розробки та адмiнiстрyвання процесiв штеграцп даних.
Концепцiя сервiсного пiдходy до керування дани-ми, включаючи завдання ïхньоï штеграцп, у рядi дже-рел одержала назву Information as a Service, а вщносно единоï платформи керування даними на базi сервiсiв можна зyстрiти такi позначення, як «шформацшна фабрика» (information fabric) або «шформацшний сервер» (information server).
В iдеалi сервiсна архггектура штеграцп даних повинна мютити в собi три основних компоненти: сере-довище yнiверсального доступу до даних, репозитарш i сервiси метаданих, а також сервюи штеграцп (Рис. 3).
Ушверсальний доступ до даних
и Ш и
Репозитарш метаданих
Анал1з метаданих
3bîth поданим
Формати даних
Об'еднання даних
Обробка подш
Платформа ¡нтеграцм даних CepBicM ¡нтеграцм даних
Платформа ¡нтеграцм додатмв Програмне забезпечення пром1жних операцм
Управлшня б1знес-процесами
Анал1з та застосування
Рисунок 3. Схема сервюно!' арх1тектури штеграцп даних.
Середовище yнiверсального доступу до даних ре-алiзyе зв'язок з довiльними джерелами даних i надае
6i3Hec-cepBicaM даш рiзних типiв у потрiбних режимах доставки. Ушверсальнють доступу мае на yBa3i шд-тримку в оргашзацп повного спектру можливих дже-рел даних, включаючи ro^Bi бiзнес-системи, успадко-ванi рiшення на платформi мейнфреймiв, реляцiйних баз даних, неструктурованих даних.
Центральну роль у сервюнш системi штеграцп даних вдаграе середовище метаданих. Зiбранi в единому корпоративному репозитарп, метаданi дозволяють задати загальну мову визначення даних i домогтися единого розyмiння даних на рiзних рiвнях iхнього використання.
I хоча кожна iз систем, наприклад, СУБД або ш-формацiйний портал, мае свое сховище метаданих, шлях визначаеться у загальному поданш для всiх таких рiшень, що дозволяють визначити единою мовою (наприклад, XML) семантику та правила використан-ня корпоративних даних у щлому.
Репозитарш метаданих мютить у собi визначення даних, правила перетворення в ETL-системах, вщо-браження iз джерела даних у щльове сховище, лопчш моделi даних i iншi характеристики, що описують, як шукати, здшснювати доступ i використовувати данi. Репозитарш дозволяе задати едину семантику i правила до всiх процесiв оргашзацп, вiдстеження та керування даними в компанп та, подiбно yнiверсальномy брокеровi, зв'язуе високорiвневi сервюи даних i бiльш детальнi визначення та залежносп даних. Основна щннють такого репозитарiю — в абстрагуванш лопч-них моделей даних вщ фактичноi реалiзацii техноло-гiй штеграцп даних.
Сервiси метаданих дозволяють погоджувати семантику даних мiж рiзними системами, виявляти по-ходження та юторш даних для звiтностi та аудиту, вщ-слiдковyвати факт внесення змш, виявляти пов'язанi з даними слабк мiсця в загальнiй шформацшнш ар-хiтектyрi. У цiломy середовище метаданих призначене забезпечити належну структуру i якють даних, перш шж вони будуть переданi вiдповiдномy бiзнесy-сервi-
су.
Iнтеграцiя на основi веб-сервiсiв мае декiлька рiв-нiв. На рiвнi даних програмнi застовування можуть обмшюватись iнформацiею. Цей рiвень передбачае штегращю даних i е найпроспшим. Наступний рiвень - об'ектна взаемодiя. Тут мова йде про те, що програмне застосування, розташоване на одному сервера може запускати програмш процеси на iншомy. Третш рiвень штеграцп - iнтеграцiя на рiвнi стандартноi семантики.
На цьому рiвнi сервiси можуть "сшлкуватися спiльною мовою", обходячи технолопчш розбiжностi. Вони будуть потребувати лише стандартизацп семантики. Якщо семантичних розбiжностей мiж ними немае, штегращя не матиме особливих трyднощiв. Тобто, використовуючи специфiкацiю WSDL, програмне застосування може "говорити" системно-неза-лежною мовою.
З одного боку, системна незалежнють застосувань постае з використання мови XML при створенш WSDL-описiв, а з шшого - специфшащя SOAP дозволяе взаемодiяти серверному та клiентськомy за-стосуванням.
В той самий час слщ сказати й про деяк недолши технологп веб-сервiсiв.
В [4] зазначено основш недолжи: неоднозначшсть специфiкацii SOAP, недостатню безпечнiсть та недо-статню швидкiсть роботи веб-сервгав.
Для просторiв даних доцiльним е також застосу-вання модифiкованих методiв iнтеграцii, що вико-ристоувються у сховищах даних. На вiдмiну вщ веб-iнтеграцii методи iнтеграцii, що використовуються у сховищах даних (явна штегращя), передбачають явне передавання шформацп з джерела у приймач. Такого типу штегращю доцiльно використовувати для оперативного сховища даних. Розглянемо методи явноi iнтеграцii. Консолiдацiя даних - це збiр даних з тери-торiально вiддалених або рiзноплатформенних джерел даних в едине оперативне сховище даних з метою '¿х подальшого опрацювання та аналiзу.
Залежно вщ типу об'екта iнформацiя може зберт-тися у рiзних моделях та надходити з рiзних джерел.
Туристичне агенство - база даних, динамiчний веб-сайт з базою даних, розмщеною на Веб-сервер^ Адмiнiстративна одиниця - сховище даних, Особа - веб-сайт, база даних, текстовi даш тощо, Вiдпочинковий ресурс - база даних, веб-сайт.
Застосування
оргажв управляя
ODW.Fact-
— Sourcej.Fact U ... U Source n.Fact
Федералiзацiя даних забезпечуе едину вiртуальну картину одного або деюлькох первинних файлiв даних.
Вона полягае у витяганш даних з первинних систем на пiдставi зовтштх вимог (за запитом) iз по-дальшими перетвореннями.
ODW.Fact: Querycg.table-Sourcei.Fact (Sourcei.Fact )
U Querycg.table-Source n.Fact (Source n.FaCt )
Застосування розповсюдження даних здшснюють копiювання даних з одного мкця в iнше. Цi застосування звичайно працюють в оперативному режимi i здiйснюють перемiщення даних до мкць призначення, тобто залежать ввд певних подiй. Метод розповсюджен-ня гарантуе доставку даних в систему призначення.
Монторинг rofliii
Побудова каталогу простору даних
Побудова локального сховища даних
Трансформування
Пересилання повщомлень, перемщення даних
Пошук i запита
Метадаш ресурсов
Рисунок 4. Об'екти простору даних та його задачi на прикладi туристично'| сфери
Оскiльки специфiкою галузi туризму е подання iнформацiï в 1нтернет у виглядi реклами, замовлень тощо, то на найвищому piBHi iepapxiï моделей даних знаходяться колекцп iменованих ресурсiв з Ter: Sourcei.Fact INS=RT ODW.Fact, ... Source n.Fact INS==RT ODW.Fact базовими властивостями - розмiр, дата ство-
рення i тип (наприклад, зображення JPEG, Платформа штеграцп дозволяе реалiзувати у ви- база даних MYSQL). глядi сервгав iнтеграцiï даних основнi функцп ш- Репозитарiй метаданих простору даних туристич-
теграцп— режими доставки, способи трансформацп ноï галузi поданий на рис. 5. даних, засоби узгодження та очищення даних i т.д. До необхщних властивостей такоï платформи ставиться також розбивка даних для штеграцп на розподше-них платформах, забезпечення вщновлення при збоях i безпека роботи з даними, наприклад, аутентифжащя та авторизащя, протоколи керування облжовими за-писами i шифрування.
Для кращого розумшня принципiв побудови та функцiонування просторiв даних розглянемо простiр даних туристичноï сфери. Об'екти простору даних та його задачi поданi на рис. 4.
Опишемо об'екти простору даних в галузi туризму. Для простору даних необхщна iнтергацiя iнформацiï про таю об'екти:
мiсцевi органи управлшня - надають iнформацiю про вщпочинков^ рекреацiйнi та оздоровчi ресурси, а також правила '¿х експлуатацп; лшп сполучення, осо-бливостi мiсцевостi тощо.
туристичш агенства - надають шформащю про себе, про послуги, що вони надають.
адмiнiстративнi одиницi - описуються через ш-формацiю мiсцевих оргашв управлiння, а також через вщклики попереднiх вiдвiдувачiв.
особа (вiдпочиваючий) - надае шформащю про себе, про умови, яю вш хоче отримати, щни тощо.
Код
Мкце ртмщення Код пов'язаного ресурсу Дата створення Cnocio оновлення Частота оновлення P03MÎp
Зв'язаний s ресурсом
Метадаш користувачЬ
Рисунок 5. Репозитарш метаданих простору даних туристично'| галузi
Наведемо Алгоритм отримання вщповвд на запит у просторi даних туристичноï галузi.
^ÎTepaTypa
Batini, C., Lenzerini, M., and Navathe, S.: A Comparative Analysis of Methodologies for Database Schema Integration, ACM Computer Surveys 18(4) (1986).
Sheth, A., Larson, J.: Federated Database Systems for Managing Distributed, Heterogeneous, and Autonomous Databases, ACM Computing Surveys 22(3) (1990)
Grinev, M., Kuznetsov, S.: UQL: A Query Language on Integrated Data in Terms of UML, Programming and Computer Software, Vol. 28, No. 4 (2002).
Wiederhold, G.: Mediators in the Architecture of Future Information Systems, IEEE Computer 25(3) (1992).
Рисунок 6. Алгоритм отримання вщповщ на запит у npocTopi даних.
■Q О
Розглядаються питання розробки систем планування ттелектуаль-tttiX po6omie. Наводяться приклади схем прийняття ршень задач мат-пуляцшного робота, в тому числi з точки зору програмног реалiзацii мовою Prolog. Визначаються основ-т вимоги до побудови адаптивних систем планування
■о о
УДК 681.5
РОЗРОБКА АДАПТИВНОГО ВИР1ШУВАЧА 1НТЕЛЕКТУАЛЬНОГО
РОБОТА
О.М. Цимбал
Кандидат техычних наук, доцент Кафедра технологи та автоматизаци виробництва Хармвський нацюнальний ушверситет радюелектронки пр. Ленша 14, м.Хармв, УкраТна, 61166 Контактний тел.: 8(057) 702-14-86 e-mail: mcdulcimer@ukr.net
1. Вступ
Реалiзацiя сучасних робототехшчних систем ставить вимоги ïx функщонувати у динамiчному замкне-ному або навиь вщкритому npoCTopi з метою вико-нання завдань значного рiвня складность Для цього роботи мають забезпечуватися вщповщними засоба-
ми зорового та тактильного сприйняття навколишньо'1 дшсносп, володгги можливостями мобшьносп та змь ни зовшшнього простору. Крiм того, функщонування систем керування штелектуальних роботiв неможли-ве без моделювання зовнiшнього свiту, моделювання засобiв та способiв розв'язання завдань [1, 2].
