CC BY
10
Науковий в^ник Львiвського нацюнального унiверситету ветеринарно!" медицини та бютехнологш iMeHi С.З. Гжицького.
CepÎH: Економiчнi науки
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Economical Sciences
ISSN 2519-2701 print https://nvlvet.com.ua/index.php/economy
doi: 10.32718/nvlvet-e9210
UDC 658.338.22:338.43.22
Ways of improvement of development of separate organizational and legal forms of entrepreneurship activity in the agricultural sector
I. Smolynets
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine
Article info
Received 22.01.2019 Received in revised form
25.02.2019 Accepted 26.02.2019
Stepan Gzhytskyi National
University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine. Tel.: +38-067-977-78-01 E-mail: smolinecz86@ukr.net
Smolynets, I. (2019). Ways of improvement of development of separate organizational and legal forms of entrepreneurship activity in the agricultural sector. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Economical Sciences, 21(92), 6067. doi: 10.32718/nvlvet-e9210
One of the most important directions in this context is the problems of organizational and legal forms of development of entrepreneurial activity in agriculture. Effective development of entrepreneurial activity in agriculture is hindered by poor adaptation to market conditions and low investment attractiveness of agrarian production and economic formations, unsystematic and dispersed revenues for modernization of production activities, insufficient state support, imperfection of the organizational and economic mechanism for managing the development of various organizational and legal forms of entrepreneurial activity activities in the agrarian sector. In the historical aspect of the development of entrepreneurial activity there are the following forms: private farms, individual holdings, households, peasant farms, private and state agricultural enterprises, collective farms, in particular peasant unions, agricultural companies, inter-farm enterprises and associations, of various kinds and types societies that are divided in form of association and level of responsibility. The most important of these, which have become accustomed andfunction in agriculture, are agricultural enterprises, in particular private ones, and households. However, today the state of development of entrepreneurial activity in the agroindustrial complex remains rather complicated and requires complex comprehensive reforms, the main role of which should be owned by the state. That is why among the objects of state regulation a special place should occupy the agrarian sector of the economy and the forms of entrepreneurial activity, in particular the agrarian market and the formation of its infrastructure, which is conditioned by the state regulation. The main problems of the agrarian sector development include the low efficiency of agricultural production and the problem of deformation of price proportions, the solution of which is directly related to the perfection of the infrastructure and mechanisms for regulating the agricultural market. The process of establishing enterprises on the basis of co-operation and their integration with processing enterprises will reflect the interests of agricultural producers and promote their stable and efficient development. The most effective form of co-operation is production, sales and service cooperatives, created on the basis of cooperation of shares and natural forage lands, fixed assets, livestock of animals that unite agricultural producers, households, purchasers, enterprises of the processing industry, various catering enterprises, institutions and organizations. Co-operation, by its very nature, is an economic and voluntary phenomenon. Integration is the next stage of effective economic forms of cooperation among the participants in the agrarian market.
Key words: agriculture, entrepreneurial activity, agrarian production, market, aspects of development of organizational and legal forms of entrepreneurial activity, agrarian sector of economy.
Шляхи удосконалення розвитку окремих оргашзацшно-правових форм шдриемницько'1 дiяльностi в аграрному ce^i^i
1.Б. Смолинець
Львiвський нацюнальний утверситет ветеринарно'1'медицини та бютехнологш iMeHi С.З. Гжицького, м. Львiв, Укра'та
Одним з найважливШих напрямiв в цьому контекстi е проблемы оргатзацшно-правових форм розвитку тдприемницьког дiя-льностi в стьському господарствi. Ефективному розвитку тдприемницьког дiяльностi в стьському господарствi перешкоджа-ють слабка адаптащя до ринкових умов та низька твестицшна привабливкть аграрного виробництва i господарських формувань, безсистемтсть i розпорошетсть надходжень коштiв у модертзащю виробничог дiяльностi, недостатня державна тдтримка, недосконалкть органiзацiйно-економiчного мехатзму управлтня розвитком рiзних оргатзацшно-правових форм тдприемницьког дiяльностi в аграрному секторi. В кторичному аспектi розвитку тдприемницька дiяльнiсть налiчуе так форми: приватт тдсо-бт господарства, однооЫбш володння, господарства населення, селянськ фермерськ господарства, приватш та державн сть-ськогосподарськ тдприемства, колективн господарства, зокрема селянсьт сптки, агрофiрми, мiжгосподарськi тдприемства i об 'еднання, рiзного роду та видiв товариства, ят подтяються за формою об 'еднання та рiвнем вiдповiдальностi. Найважливiшi з них, як прижились та функщонують в стьському господарствi, е стьськогосподарськ тдприемства, зокрема приватт, та господарства населення. Однак сьогодн стан розвитку тдприемницьког дiяльностi в АПК залишаеться достатньо складним та вимагае здтснення комплексних масштабних реформ, головна роль при проведенж яких мае належати державi. Саме тому серед об'ектiв державного регулювання особливе мкце повинен займати аграрний сектор економжи та форми тдприемницьког дiяльно-стi, зокрема аграрний ринок та формування його тфраструктури, що обумовлюеться державним регулюванням останнього. До основних проблем розвитку аграрного сектора необх1дно вiднести низьку ефективтсть стьськогосподарського виробництва та проблему деформацп цтових пропорцш, вирiшення яких безпосередньо пов 'язане iз досконалттю тфраструктури та механiзмiв регулювання кон 'юнктури аграрного ринку. Створення тдприемств на основi кооперування та !х ттеграци iз переробними тдп-риемствами буде вiдображати ттереси стьськогосподарських товаровиробнитв i сприяти гхньому стабильному та ефективному розвитку. НайефективнШою формою кооперацп е виробничi, збутовi та обслуговуючi кооперативи, створен на основi кооперацп па!в та природних кормових угiдь, основних засобiв, поголiв 'я тварин, як об 'еднують виробнитв стьськогосподарсько! продукцИ, господарства населення, заготiвельникiв, тдприемства переробног промисловостi, рiзнi обслуговуючi тдприемства, установи та органзацп. Кооперащя, за своею суттю - явище економiчне i добровтьне. 1нтегращя е наступним етапом ефективних економiч-них форм ствпращ учаснимв аграрного ринку.
Ключовi слова: стьське господарство, тдприемницька дiяльнiсть, аграрне виробництво, ринок, аспекти розвитку оргатза-цшно-правових форм тдприемницьког дiяльностi, аграрний сектор економти.
Вступ
Удосконалення щодо ощнки ефективносп пщпри-емницько! д1яльност1 окремих оргашзацшно-правових форм в сшьському господарст, яш передбачають пор1вняння показнишв ефективносп (продуктивносп пращ, урожайносп культур, продуктивносп тварин, вартосп вироблено! продукци з розрахунку на 1 га сшьськогосподарських упдь, норм прибутку, рента-бельносп виробництва), але з урахуванням впливу таких чиннишв, як р1вень концентраци виробництва, форма власносп на засоби виробництва й споаб И використання, характеристика сильних i слабких сто-рш порiвнюваних господарських формувань, яш да-дуть можливють визначити з них найефективнiшi i найперспективн^ (Andriichuk, 2005; Amosov, 2008).
Мета cmammi: шляхи удосконалення розвитку окремих оргашзацшно-правових форм пщприемниць-ко! дiяльностi в аграрному сектор^ форми власносп на засоби виробництва й способи !! використання, характеристика сильних i слабких сторш порiвнюва-них господарських формувань. Все це в комплекс дозволить визначити з них найефективнiшi i найперс-пектившшг Нами використаш традицшш методи та пщходи економiчного аналiзу, зроблено посилання на власш пубткацд, де висвилено окремi аспекти та результати дослщження.
Результати та ix обговорення
Сшьськогосподарське виробництво в економщ будь-яко! держави займае особливе мюце. Основним завданням тдприемницько! дiяльностi в сшьському господарствi е забезпечення населення продуктами харчування в необхвдтй кшькосп та якосп, формування певного рiвня щн на продовольчi товари, при якому вони були б доступними для вах рiвнiв населення та одночасно забезпечували б певний рiвень прибутковосл виробникам, гарантування зайнятим у
сшьськогосподарсьшм виробнищга пращвникам до-ходiв, прирiвняних до доходiв працiвникiв iнших галузей економiки. Рiвень розвитку сшьськогосподар-ського виробництва визначае рiвень економiчно! без-пеки кра!ни та основно! и складово! - продовольчо! безпеки.
Сiльська мiсцевiсть i пщприемницька дiяльнiсть в аграрнiй сферi тiсно пов'язанi м1ж собою. Сшьськогосподарське виробництво е провщною галуззю матерь ального виробництва в сшьськш мiсцевостi й повинно, з одного боку, сприяти збшьшенню виробництва сшьськогосподарсько! продукцi!, а з шшого - забез-печити населення умовами пращ, побуту i вщпочинку (Berezivskyi, 1999).
Впродовж багатьох рок1в аграрне виробництво у Львiвськiй областi розвивалось стабшьними темпами та забезпечувало населення обласп продуктами влас-ного виробництва, а промисловють - сировиною. Цiновi пропорцi! певною мiрою дозволяли виробникам шльськогосподарсько! продукцi! вести високоре-нтабельне виробництво та розширене вщтворення. Починаючи з 1991 року сшьськогосподарське вироб-ництво почало занепадати, основними причинами чого стала вщсутшсть обгрунтовано! програми переходу аграрного сектору до ринкових вщносин, пору-шення паритету цiн на сiльськогосподарську та про-мислову продукцш, недосконалий мехашзм кредиту-вання, недостатнiй захист товаровиробнишв з боку держави тощо. Незважаючи на зростання валового виробництва сiльськогосподарсько! продукци в Львiвськiй областi (за рахунок и окремих видiв), на даний час пiдприемницька дiяльнiсть в аграрий сферi переживае складний перiод свого розвитку, зокрема в питаннях фшансового забезпечення та економiчно! ефективностi. Внаслщок непослiдовностi та безсисте-мносп проведення аграрних реформ в УкраМ, зни-ження платоспроможного попиту населення, пору-шення диспаритету цiн на сшьськогосподарську про-дукцiю i матерiально-технiчнi ресурси для села, недо-
сконалосп законодавчо! бази i недостатньо! державно! шдтримки дiюча система виробництва та реалiза-цп продукцй' не вщповщае вимогам ринково! еконо-мiки i одночасно з ускладненням взаeмовiдносин мЬк сiльськогосподарськими товаровиробниками i зокре-ма переробними шдприемствами призвели до попр-шення економiчних показник1в альськогосподарсь-ких виробнишв (Bitter et al., 1997; Berezin, 2012; Smolynets, 2014).
За дослщжуваний перюд вщбулися структурнi змши земельних угiдь, зокрема сшьськогосподарсь-ких, за категорiями господарств Львiвськоi области Так, питома вага сiльськогосподарських упдь в агра-рних пiдприeмствах в 2016 рощ зменшилась порiвня-но iз 2000 роком на 11,4%, ршля на 17,3%. £ в обласп площi земель сiльськогосподарського призначення, що не розоранi, пустують i заростають бур'янами. Зменшилася чисельнiсть поголiв'я тварин в сшьсько-господарських пщприемствах, зокрема велико! рогато! худоби та корiв. В iндивiдуальних господарствах населення, де вироблено 70% валово! продукцй' сшь-ського господарства, не можливо в умовах дрiбного товарного виробництва запровадити племiнну репро-дуктивну справу в галузi тваринництва, вести селек-цш галузi рослинництва iз застосуванням сiвозмiн та на !х основi виробити як1сну продукцiю. Тому основна увага повинна бути зосереджена на розширеннi виробництва в агроформуваннях, де можна забезпе-чити дотримання певних вимог ведення господарства та якосл сировини i досягти прибутковосп сшьсько-господарсько! галузi (Yermakov, 2003; Onyshchenko, 2004; Smolynets, 2013).
Пщприемницька дiяльнiсть в сiльському господар-ствi може розвиватись в ринкових умовах пльки за певно! концентраци виробництва та впровадження iнновацiй. Так, наприклад, для його розвитку необ-хадне спрямування зусиль на вiдновлення поголiв'я, чисельнiсть якого постiйно скорочуеться, забезпечен-ня племiнних якостей основного стада, що вплинуло б на пвдвищення продуктивностi та збiльшення виробництва тваринницько! продукцi!. Доведения поголiв'я тварин до необхщно! кiлькостi дуже важливе, адже матерiально-технiчнi можливостi багатьох щдпри-емств на сьогоднi ще дозволяють це зробити. Оскшь-ки невелике за обсягом сiльськогосподарське вироб-ництво не дозволяе повною мiрою використовувати техшчш засоби, стае неокупним та не дозволяе впро-ваджувати сучасш технологи виробництва екологiчно чисто! продукцй. Тому дуже важливим у розвитку пщприемницько! дiяльностi е формування нових ефе-ктивних органiзацiйно-правових форм в сшьському господарствi, якi б вплинули на пщвищення економь чно! ефективносп аграрного виробництва (Shmorhun, 1999; Sabluk, 2000).
Для моделювання ефективних форм тдприемни-цько! дiяльностi в сшьському господарсга детальнiшi
розрахунки проведемо на приклащ виробництва про-дукцi! свинарства (виробництво приросту свиней в живш масi), так як дослiдження засвщчують - зрос-тання свинопоголiв'я в сшьськогосподарських шдп-риемствах за 12 рошв на 108,1 тис. гол., або в 6,4 рази.
Як показують даш таблиц 1, в 2016 рощ виробництво приросту свинини в живш май в йльськогоспо-дарських пiдприемствах дещо збшьшилось порiвняно iз 2015 роком - на 18475 ц, або на 13,1%. Основна питома вага приросту свинини в живш маа вирощу-еться не в державних сшьськогосподарських тдпри-емствах, зокрема в господарських товариствах -понад 96%. Аналiз економiчних показнишв доводить, що, незважаючи на таке зростання свинопоголiв'я в дина-мщ та збiльшення виробництва приросту свинини в живш маа, результати пщприемницько! дiяльностi в даиiй галузi за 2015 рш були збитковими. 1з 41 сiльсь-когосподарського п1дприемства, 25, тобто бшьше половини, що займалися вирощуванням свинини, мали збитки. 1з 18 господарських товариств в 11-ти вирощування свинини було збитковим.
Дещо краща ситуацiя в 2016 рощ Рiвень рентабе-льностi вирощування приросту свинини в живш май становив 8,1%, господарсьш товариства одержали 19708,3 тис. грн. прибутку, або в розрахунку на 1 ц вiн становив 128,02 грн. Проте ситуация тут виглядае парадоксальною. Як доводять дослщження, при рiз-кому збiльшенню поголiв'я свиней та об'емiв виро-щування свинини в живiй масi у сшьськогосподарських пвдприемствах результат ввд тако! дiяльностi у них збитковий. Причин дешлька. Однiею з них може бути не об'ектившсть надання статистично! звiтностi про фактичнi економiчнi показники дiяльностi суб'ектами господарювання. Другим важливим фактором, що мав вплив на економiчнi результати виро-щування свинини, були низьк1 закушвельш цiни.
Для бiльш детального з'ясування стану тако! низь-ко! ефективносп вирощування приросту свинини в живш май у сшьськогосподарських тдприемствах проведемо порiвняння iхнiх економiчних показник1в, в тому чи^ господарських товариств iз пiдприемст-вами, що спецiалiзуються на забо! свиней та реалiзацi! м'яса свинини (табл. 2).
1з даних таблицi видно, що цши реалiзацi! м'яса свинини перевищують його собiвартiсть та забезпе-чують переробним тдприемствам вiдповiдний дох1д та рентабельшсть. Так, в 2016 роцi кожен центнер реалiзованоi свинини в забшнш вазi принiс дослiджу-ваним переробним пщприемствам в середньому 631 грн доходу, що забезпечило !м 21,7% рентабельносп виробництва. Заклади торгiвлi одержали в середньому вш реалiзоваиого 1ц м'яса свинини 347 грн доходу, забезпечивши рентабельшсть 9,4%, що на 230 грн бшьше, шж одержали доходу за кожен центнер виро-щено! свинини сшьськогосподарсьш пiдприемства.
Ta6.^H 1
EkohomIhhI noKa3HHKH Bupo^yBaHHa cbhhch Ha M'aco (b xhbIh Maci) y .bbIbcbkIh o6nacTi
Pe3yHBTaTH Big pearoa^i CBHHen Ha M'aco (b mbm Maci)
BcBoro
1 цeнтнepa, rpH.
KiHBKiCTB rocnogapcTB
CiHBCBKorocno-gapcBKi nignpueMCTBa 3a opraHi3a-цmнo-пpaвoвнмн $opMa-mh nignpHeMHH^Koi gianBHocri
KiHB-KiCTB npogyK-hji B XHBiH Maci, ц
BHpo6-
HHHa noBHa
co6iBap- co6iBap-
TiCTB TiCTB
npogyK- пpogyкцii,
H}i, thc. thc. rpH. rpH.
HHCTHH npu6y-goxig tok (BHpyHKa), (36htok), thc. rpH. thc. rpH.
noBHa co6iBap-TiCTB
цiнa peani3a-
цii
piBeHB peHTa-6eHBHo-
CTi (36htko-BocTi), %
y ToMy hhchi aKi BCBoro ogepxa-HH 36HTKH
rocnogapcBKi ToBapucTBa npHBaTHi nignpueMCTBa 3 hhx cenaHCBKi (^epMep-CBKi) rocnogapcTBa CiHBrocnKoonepaTHBH HegepxaBHi nignpueMCTBa flepxaBHi nignpueMCTBa CiHBCBKorocnogapcBKi nignpueMCTBa_
135537 5150
69
225823 7576
93
94 128 140781 233527 18 47
252163 8242
102
136 260541 57
140799 233574 260598
rocnogapcBKi ToBapucTBa npHBaTHi nignpueMCTBa 3 hhx cenaHCBKi (^epMep-CBKi) rocnogapcTBa CiHBrocnKoone-paTHBH HegepxaBHi nignpueMCTBa flepxaBHi nignpueMCTBa CiHBCBKorocno-gapcBKi nignpueMCTBa_
153942 154306 5310 8490
518 3
765 15
159255 162811
19
49
242898 9225
840
16 252139 60
159274 162860 252199
2015 piK
233057 -19106 1860,47 1719,5 -7,6 18 11
7718 -524 1600,41 1498,5 -6,4 20 12
96 -6 1472,46 1386,9 -5,8 1 1
135 -1 1447,87 1436,1 -0,8 2 1
240909 -19632 1850,68 1711,2 -7,5 40 24
24 -33 3144,44 1333,3 -57,6 1 1
240933 -19664 1850,85 1711,1 -7,6 41 25
2016 piK
262606 19708 1577,85 1705,8 8,1 16 8
8070 -1155 1737,29 1519,8 -12,5 14 10
788 -52 1621,62 1521,4 -6,2 1 1
8 -8 5333,33 2666,6 -50,0 1 1
270684 18546 1583,24 1699,6 7,4 31 19
27 -33 3157,89 1421,0 -55,0 1 1
270711 18513 1583,43 1699,6 7,3 32 20
Ta6.^H 2
Pe3yHBTaTH Big peani3aqii cbhhhhh b nignpueMCTBax .bbIbcbkoi o6nacri, 2016 piK
nignpueMCTBa
1 цeнтнep, rpH
PiBeHB
noBHa co6iBapTicTB Цiнa peani3a^i npu6yToK
CiHBCBKorocnogapcBKi nignpueMCTBa, BCBoro (xuBa Bara) 1583 1700 117 7,3
b t. h. rocnogapcBKi ToBapucTBa (xuBa Bara) nepepo6Hi nig-npueMCTBa (3a6iHHa Bara) 3aKHagu TopriBHi (3a6iHHa Bara) 1578 2912* 3703 1706 3543 4050 128 631 347 8,1 21,7 9,4
flwepeno: po3paxyHKH BnacHi Ha nigcTaBi [ gaHHx ronoBHoro ynpaBrnHHA CTaTHCTHKH y .bbIbcbkih o6nacTi] *BpaxoBaHo, Koe^iqieHT nepeBogy xHBoi Macu cbhhhhh b 3a6iHHy 0,70
npoBegeHHH aHani3 goBoguTB, ^o ocHoBHa nuroMa Bara goxogy Big внpo6ннцтвa cbhhhhh, ii nepepo6KH Ta pea^a^' ocigae b nepepo6Hux nignpueMCTBax Ta HacT-kobo b 3aKnagax TopriBni.
^k CBignaTB HaBegeHi noKa3HHKH тa6nнцi 2, HaBiTB 3aKnagu TopriBni ogepxanu 6inBme goxogy Ha KoxHoMy peani3oBaHoMy цeнтнepi cbhhhhh Ta BH^y peHTa6enB-HicTB, Hrn 6e3nocepegHi ii bhpo6hhkh.
C$epa Bupo6HH^Ba cinBCBKorocnogapcBKoi cupo-bhhh 3a CBoero npupogoro 3aBxgu e Haft6inBm CKnag-hom, Marepiano - Ta TpygoMicTKoro. BKnageHHa KomTiB b nepepo6Hy npoMucnoBicTB e MeHm pu3HKoBaHe h 3a-6e3nenye 6inBmHH npu6yTOK, Hi® mgnpueMHu^Ka gianBHicTB b cinBCBKorocnogapcBKoMy внpo6ннцтвi. TopriBna roToBHMH npogyKTaMH 3a6e3nenye HaHmBug-muH Kpyroo6ir KomTiB i Haft6inBmy Biggany BKnageHB y цw C$epy nopiBHaHo 3 nonepegHiMH. TaKa 3aKoHoMip-HicTB e ogrnero 3 o6'eKTHBHux nepegyMoB gucnapureTy
uiH, i aK^o bhpo6hhk cinBCBKorocnogapcBKoi chpobhhh He 3HaxoguTB cnoco6y CKopHcramca BurogaMH rnmux C$ep TaKoro 6i3Hecy, bIh He Moxe po3paxoByBam Ha ycnimHy nignpueMHHUBKy gianBHicTB 3a yMoB puHKy.
BpaxoByMHH noBHy co6iBapTicTB 1 u cbhhhhh b 3a-Knagi pea^a^! - 3703 rpH b 2016 poцi, MoxHa BH3Ha-hhth nuToMy Bary BHTpar KoxHoi CKnagoBoi naHKH Map-KeTHHroBoro naHHrora "внpo6ннцтвo-пepepo6кa-TopriBna roToBoi пpogyкцii". npu po3paxyHKax Heo6-xigHo BpaxyBaTH toh ^arcr, ^o npu 3a6oi CBHHeft b cepe-gHBoMy Buxig 3a6iHHoi Baru CTaHoBHTB 70% Big xuBoi.
13 gaHHx тa6ннцi 3 BugHo, ^o HaH6iHBmy nuToMy Bary y Bmparax 3aHMaMTB BHTpaTH ciHBCBKorocnogap-cbkhx nignpueMCTB Ha Bupo^yBaHHa CBHHeft - 77,9%. flpyry пoзнцiм 3aHMaMTB BHTpam nepepo6Hux nignpu-eMCTB - 16,6% Ha 3a6iH Ta nepepo6Ky. I HaHMeHme bh-TpaT HecyTB TopriBenBHi nignpueMCTBa - 160 rpH. Ha ogHoMy цeнтнepi, a6o 5,5%.
TaS^^H 3
CrpyKTypa BHTpaT Ha bhpo6hhutbo, nepepo6Ky Ta peaji3a^ro cbhhhhh Ta po3nogij npu6yTKy
BmpaTH Ha 1 ^ rpH CTpyKTypa BHTpaT, % npu6yT0K Ha 1 ^ rpH CTpyKTypa po3no-gijy npu6yTKy (np0n0H0BaHa), % Pi3HHua npu6yTKy npu BpaxyBaHHi Horo po3nogijy пpопоpцiнно noHe-ceHHM BHTpaTaM b nopiBHaHHi i3 ^aKTHHHO ogep®aHHM b 2013 pоцi
2264* 77,9 892 77,9 + 775
481 16,6 190 16,6 - 441
160 5,5 63 5,5 - 284
2905 100,0 1145** 100,0 X
nignpHeMCTBa
CmtctKorocnogapcLKi nignpHeMCTBa, bcloto (®HBa Bara) nepepo6Hi nignpHeMCTBa (3a6iHHa Bara)
3aKjagu TopriBni (3a6iHHa Bara) Pa30M no ^jOMy JIaнцк>гy BHpo6HHHoro npоцeсy_
n06yg0BaH0 aBTopoM Ha 0CH0Bi po3paxyHKiB gogaTKy ^
* Bpax0BaH0 1,43ц ®hboi Macu cbhhhhh (npu Koe^iqiemi nepeBogy ®hboi Macu b 3a6iHHy 0,70)
** P03pax0BaH0 npu цiнi peani3a^i ^ (3a6iHHa Bara) cbhhhhh 4050 rpH.
3rigH0 3i BCTaHOBjeHHM cniBBigHomeHHaM BHTpaT mh np0n0HyeM0 i po3nogijiaTH Becb goxig, aKHH 6yge ogep®aHHH Big peam3a^i r0T0B0i npogyKuii, to6to 3a $0pMyj0M ogep®aHHa goxogy nponop^HHO noHeceHHM BHTpaTaM Ha K0®HiH CTagii npocyBaHHa npogyKqii. I3 nopiBHaHHa po3nogijeHoro npu6yTKy Mi® ynacHHKaMH Bupo6HHHoro npоцeсy Big Bupo^yBaHHa cbhhhhh go peaji3aqii r0T0B0i npogyKqii nponop^HHO noHeceHHM BHTpaTaM go ^aKTHHHO ogep®aHoro npu6yTKy b 2016 po^ BunjHBae, ^0 cijbCbKorocnogapcbKi nignpu-GMCTBa ogep®aju 6 Ha 775 rpH 6ijbme npu6yTKy 3a K0®eH 1ц Bupo^eHoi' cbhhhhh Hi® ^ e ^aKTHHHO, 3a-6e3nenuBmu npu TaKOMy goxogi 39,4% peHTa6ejbH0CTi.
3 MeToro 3a6e3neneHHa ^yHK^OHyBaHHa TaKoro eKO-HOMinHoro MexaHi3My np0n0HyeM0 CTBopeHHa iHTerpo-BaHHx nignpueMCTB Ha 0CH0Bi Koonepa^i', aKi 6h 3a6e3-nenHjH BHCOKy e^eKTHBHicTb Ha K0®HiH CTagii' BigTBO-proBajbHoro npоцeсy. K0HKypeHT0cnp0M0®HicTb cijbcb-KorocnogapcbKux T0Bap0BHp06HHKiB b yMOBax phhkobhx BigHOCHH 3aje®HTb He TijbKH Big ycnimHoi' оpraнiзaцii bh-po6HHUTBa, a H 3HanH0ro Miporo - Big Horo ynacii b Haciyn-hhx 3a bhpo6hhutbom c^epax gianbHOcri Ta npocyBaHHa npogyKuii.
BpaxoByronu B3aeM0n0B'a3aHicTb Mi® co6oro ynac-HHKiB puHKy TaKOi npogyKqii, 0gHaK0By кiнцeвy MeTy ixHboi mgnpueMHH^Koi giajbHOCTi, Heo6xigHHH nomyK B3aeM0BurigHux $opM noegHaHHa ix сniвnpaцi, aKi 6 MorjH npu M0®jHB0CTi yHHKaTH BH^e nepernneHHx pu3HKiB Ta 3ano6iraTH i'm y arpapHOMy внpо6ннцтвi, 6yTH 6ijbm e^eKTHBHHMH, nojinmuTH ^rnaHCOBe 3a6e3-neneHHa arpoBHpo6HHKiB, ix eKOHOMiHHi B3aeM0BigH0CHHH, 30KpeMa TaKHx aK Koonepaqia Ta iHrerpaqia. I цe Mae 6yTH npegMeTOM BignoBigHoi CTpaTerii po3BHTKy nign-pueMHH^KOi giajbHOCTi b cijbCbKOMy rocnogapcTBi.
CTBopeHHa nignpueMCTB Ha 0CH0Bi K00nepyBaHHa Ta ix iHTerpaqii i 3 nepepo6HHMH nignpueMCTBaMH 6yge Bigo6pa®aTH iHTepecu cijbCbKorocnogapcbKHx TOBapo-Bupo6HHKiB i cnpuaTH ix CTa6ijbH0My Ta e^eKTHBHOMy p03BHTKy. Hane^eKTHBHimoro $opMoro кооnepaцii e Bupo6Huni, 36yT0Bi Ta o6cgyroByroni K00nepaTHBH, CTBopeHi Ha 0CH0Bi кооnepaцii naiB Ta npupogHHx Kop-mobhx yrigb, ochobhhx 3aco6iB, norojiB'a TBapuH, aKi 06'egHyroTb Bupo6HHKiB cijbCbKorocnogapcbKoi npogy-кцii, rocnogapcTBa HacejeHHa, 3ar0TiBejbHHKiB, nignpu-eMCTBa nepepo6Hoi npoMHCJOBOCTi, pi3Hi o6cgyroByroni
nignpueMCTBa, ycraHOBH Ta opram3a^i. Кооnepaцia, 3a CBoero cyTTro, aBH^e eKOHOMiHHe i go6poBijbHe. Imer-paqia e HacTynHHM eTanoM e^eKTHBHHx eKOHOMiHHHx $opM сniвnpaцi ynacHHKiB arpapHoro puHKy.
HacaMnepeg nponoHyeTbca ctbophth Ha 6a3i Ta 3a iнiцiaтнвоro Bupo6HHKiB cbhhhhh BHpo6HHHi Koonepa-thbh, Kygu BBinmjH 6 cijbCbKorocnogapcbKi nignpueM-CTBa, rocnogapcbKi TOBapucTBa Ta iHmi оpraнiзaцiнно-npaBOBi $opMH nignpнeмннцbкоi giajbHOCTi b цiн rajy-3i. CTBopeHi Ha 6a3i Ta 3a iнiцiaтнвоro cijbCbKorocno-gapcbKHx nignpueMCTB TaKi K00nepaTHBHi ^opMyBaHHa noKjHKaHi 3a6e3nenuTH ogep®aHHa Burog Bupo6HHKaM cbhhhhh i Big cyMi®HHx c$ep arpo6i3Hecy.
OKpiM Toro, nepeg6anaeTbca CTBopeHHa o6cjyroBy-ronux Ta 3ar0TiBejbHux K00nepaTHBiB, K00nepaTHBy 3 внpо6ннцтвa Ta nocTanaHHa KopMiB. 06cgyroByroni K00nepaTHBH noBHHHi 3a6e3nenuTH Bupo6HHKiB cbhhhhh 3 BeTepuHapHoro o6cjyroByBaHHa i MaTepiajbHO-TexHinHoro nocTanaHHa 3a MimMajbHHMH цiнaмн, aKi 3HanH0 HH®ni 3a цiнн phhkobhx nocepegHHKiB, npoBe-geHHa peMOHTHHx po6iT Ta HagaHHa iHmux nocjyr. 3a-roTiBejbHi K00nepaTHBH 6ygyTb 3aHMaTHca 3ar0TiBjero Bupo^eHoi cbhhhhh b HacejeHHa Ta ^epMepcbKHx roc-nogapcTB.
TaKi K00nepaTHBH noBHHHi CTaTH gieBHM 3aco6oM 3axucTy T0Bap0Bup06HHKiB b yMOBax puHKOBoro cepe-goBH^a, BHKopucTOByronu Burogu npu6yTK0Bux rajy-3eH, 30KpeMa nepepo6HHx nignpueMCTB Ta ToproBHx, aKyMygroronu TaKHM hhhom 3HanHi KomTH, Heo6xigHi gja po3BHTKy e^eKTHBHoro внpо6ннцтвa.
Han6ijbm ycnimHHM cnoco6oM aganтaцii TaKHx cijbCbKorocnogapcbKux bhpo6hhhhx K00nepaTHBiB Ta iHmux cijbCbKorocnogapcbKHx T0Bap0Bup06HHKiB go puHKOBoro cepegoBH^a e 06'egHaHHa ix Ha 0CH0Bi Bep-THKajbHoi iHTerpaqii 3 nepepo6HHMH nignpueMCTBaMH Ta CTBopeHHa hhmh iHTerpoBaHHx ^opMyBaHb. ToBapo-bhpo6hhk, aKHH 3anMaeTbca Bupo^yBaHHaM CBHHen, M0®e CTaTH HjeHOM iHTerpoBaHoro K00nepaTHBH0r0 06'egHaHHa 3 thm, ^06 npogaBaTH He cupoBHHy, a r0T0-Bi M'acHi Bupo6u i MaTH Big цbоrо 6ijbmHH npu6yT0K. ^ga npuKjagy 3 MeToro 3a6e3neneHHa e^eKTHBHOCTi Bupo^yBaHHa cbhhhhh HaMH 3anp0n0H0BaH0 CTBopeHHa TaKoro iHTerpoBaHoro nignpueMCTBa b nycTOMHTiBCb-KOMy paHoHi HbBiBCbKoi o6jacTi (puc. 1). ОpraнiзaцiHнy CTpyKTypy paHoHHoro iHTerpoBaHoro ^opMyBaHHa yTBO-
proroTb BHpo6HHni, 3ar0TiBejbHi Ta o6cjyroByroni koo-nepaTHBH, nignpueMCTBa i3 3a6oro CBHHeH Ta nignpueMC-TBa 3 nepepo6KH cbhhhhh i внpо6ннцтвa 3 Hei r0T0B0i npоgyкцii, 3aKjagu 0nT0B0i Ta $ipM0B0i TopriBji.
MeTa iHTerpoBaHoro nignpueMCTBa HacaMnepeg 36i-jbmeHHa goxogHOCTi HjemB BHpo6HHHoro K00nepaTHBy Ta HjeHiB cijbCbKHx 3ar0TiBejbHHx K00nepaTHBiB 3a
paxyHOK OTpHMaHHa bh^oI цiнн 3a ogHHHuro nepepo6-jeHoi Ta peaji30BaH0i nepe3 TaKe nignpueMCTBO cbhhhhh Ta r0T0B0i npogyKqii, ^o gocaraeTbca 3a paxyHOK Toro, ^0 boho Mae 3M0ry c^opMyBaTH BejHKi 06'eMH cbhhhhh, nepepo6uTH Ta peaji3yBarH b цeнтpax $ipM0-B0i Ta 0nT0B0i TopriBji.
Phc. 1. Opram3aqmHa CTpyKTypa paHoHHoro iHTerpoBaHoro nignpueMCTBa 3 Bupo^yBaHHa Ta nepepo6KH cbhhhhh Ha
0CH0Bi Koonepaqii
B iHTerp0BaH0My K00nepaTHBH0My 06'egHaHHi 3 bh-po^yBaHHa Ta nepepo6KH cbhhhhh nig nac yKjagaHHa goroBopy i3 Bupo6HHHHMH Ta 3ar0TiBejbHHMH Koonepa-THBaMH Ha nocTanaHHa Ta 36yT cbhhhhh BcraHOBjroroTb nonepegHi цiнн, aKi BK^ronaroTb 0pieHT0BaHy co6iBap-TicTb Bupo^yBaHHa 1ц ®hbo1' Macu. ^epe3 Te, ^0 co6i-BapTicTb npogyKqii M0®e 6yTH nigpaxoBaHa jume nicja 3aKiHHeHHa ^rnaHCOBoro poKy, ^HoyTBopeHHa b Koone-paTHBi, ^o 36yBae npogyKqiro cboI'x HjemB, CKjagaeTbca 3 gBox nacTHH:
- Ha nonaTKy ce30Hy HjeHaM K00nepaTHBHe 06'eg-HaHHa BCTaHOBjroe nonepegHi цiнн, aKi aBaHcyroTbca y внpо6ннцтво cbhhhhh;
- KiH^Ba цiнa, aKy bhpo6hhk orpHMye 3a Bupo^eHy CBHHHHy (nonepegHa цiнa + K00nepaTHBHi BunjaTH) gopiBHroe C06iBapT0CTi.
OKpiM Toro, нaпpнкiнцi $rnaHC0B0r0 poKy ^rnaHCO-bhh pe3yjbTaT (npu6yT0K) giajbHOCTi iHTerpoBaHoro K00nepaTHBH0r0 06'egHaHHa po3nogijaeTbca cepeg HjemB y BHrjagi K00nepaTHBHHx gonjar, aKi gogaroTbca go nonepegHix цiн, ^o 6yju BunjaHem I'm 3a npogyKqiro (Hag6aBKH), npоnоpцiHно noHeceHHM BHTpaTaM. ^onja-th nigpaxoByroTbca jume нaпpнкiнцi poKy i 3aje®HTb
Big pe3yjbTaTiB cnijbHoi giajbHOcri HjemB TaKoro koo-nepaTHBHoro 06'egHaHHa.
3a CBoero cyrrro TaKHH Bug BepTHKajbHoi iHTerpaqii aBjae co6oro 06'egHaHHa 3ycujb T0Bap0BHp06HHKiB 3 Bupo^yBaHHa cbhhhhh i nepepo6HHKiB 3 MeToro npocy-BaHHa y cyMi®Hi i3 cijbCbKorocnogapcbKHM bhpo6hhut-bom c^epu giajbHOCTi gja 3a6e3neneHHa KOHrpojro 3a pyxoM CTB0peH0i y BjacHOMy внpо6ннцтвi npogy^ii Ta ogep®aHHa Big цbоrо onTHMajbHoro npu6yTKy. ^,0CBig p03BHHyTHx KpaiH 3acBignye, ^0 BepTHKajbHa iHTerpa-цia T0Bap0Bup06HHKiB Ha 0CH0Bi ix rpynoBHx giH Mae n03HTHBHe 3HaneHHa. ,3,aHi iHTerpoBaHi yrpynoBaHHa noKjHKaHi 3axHCTHTH iHTepecu cijbCbKorocnogapcbKHx T0Bap0Bup06HHKiB y phhkobhx yMOBax, craTH ajbTepHa-thbhhm mjaxoM po3B'a3aHHa npo6jeMH 3acHjjH noce-pegHH^KHx CTpyKTyp b arpo6i3Heci Ta MaKCHMajbHO nigBH^HTH ix e^eKTHBHicTb i npu6yTK0BicTb.
TijbKH 3a TaKHx yMOB M0®jHBe ycnimHe ^yrnoiio-HyBaHHa bhpo6hhhhx K00nepaTHBiB y phhkobhx yMOBax. ToMy K0®eH KepiBHHK cijbCbKorocnogapcbKoro nignpu-eMCTBa noBHHeH BH3HanHTH gja ce6e npiopHTeTH ycnim-Horo ^yHKqioHyBaHHa Horo nignpнeмннцbкоi giajbHOC-Ti, i aK^o внpо6ннцтво cupoBHHH He 3a6e3nenye Heo6-
хщного рiвня рентабельностi, робити все для того, щоб брати участь у подальшому русi вироблено! про-дукцi! до шнцевого споживача, забезпечуючи таким чином стабшьне одержання вiдповiдного прибутку вщ переробки та реалiзацi! продукцi!.
Стратепя подальшого розвитку пщприемницько! дiяльностi в альському господарствi повинна бути спрямована на полiпшення санiтарно-гiгiенiчно! i оздоровчо! якостi сировини та сiльськогосподарсько! продукци; пiдвищення конкурентоздатностi i рента-бельносп аграрних пщприемств; забезпечення сучас-ного технолопчно-розвинутого альськогосподарсь-кого виробництва з урахуванням мiжнародних стан-дартiв, що забезпечило б розширення експорту про-дуктiв укра!нського виробника на зовшшнш ринок та пошук нових риншв збуту. Для цього повинна бути розроблена державна програма дiй в сферi виробництва i формування сировинно! бази, в галузi переробки продукцií i маркетингу та шдкршлена вiдповiдними фiнансовими засобами для реалiзацií.
Тому необхiднiсть поглибленого наукового розро-блення питань формування сiльськогосподарських штегрованих формувань на основi кооперацi!, !х шве-стицiйного забезпечення мають дуже важливе зна-чення в розвитку пщприемницько! дiяльностi, особливо в альському господарствг
Враховуючи складний фшансовий стан бiльшостi пiдприемств - виробнишв сiльськогосподарсько! про-дукцi!, особливо аграрно! сфери, в сучасних умовах доцшьним е залучення iноземних iнвестицiй. Шдви-щенню ефективностi використання таких шоземних iнвестицiй сприяе в даному випадку створення спшь-них пщприемств, сформованих аграрними виробни-ками, пiдприемствами з промислово! переробки та реалiзацi! готово! продукцп за участю iноземних фiрм i компанiй. Створення спiльних тдприемств дае мож-ливiсть використовувати високопродуктивну технiку вiтчизняних та зарубгжних виробнишв, застосовувати новi прогресивнi ресурсозберiгаючi технологи. За рахунок цього досягаеться певне пщвищення продук-тивностi працi та полшшуються якiснi характеристики сшьськогосподарсько! продукцií. Своечасне над-
ходження валютно! виручки гарантуе вiдповiдне ма-терiально-технiчне i фiнансове обслуговування виро-бничого процесу та поповнення оборотних засобiв.
До прiоритетних для iнвестування галузей, якi спроможнi в стислий строк накопичувати iнвестицiйнi ресурси, належать п, що оперативно реагують на зростання споживчого попиту i мають швидкий оборот катталу. У зв'язку з цим необхщно пщвищувати iнвестицiйну привабливiсть аграрних тдприемств, де одним ¡з таких засобiв факторiв впливу е створення штегрованих формувань на основi коопераци, що дадуть можливiсть прискорити окуптсть вкладеного капiталу. Тому стосовно розвитку тдприемницько! дiяльностi в аграрному секторi дуже важливим е:
• формування ринку нових сшьськогосподарсь-ких продукпв i високих технологiй;
• оргашзащя iнтегрованого сiльськогосподар-ського виробництва, спроможного конкурувати з вiдомими вiтчизняними та шоземними компанiями;
• створення i впровадження в аграрне виробни-цтво перспективних урожайних сортiв сiльськогоспо-дарських культур та високопродуктивних порiд тва-рин;
• впровадження системи пiдтримки кредиту-вання комерцшними банками iнновацiйних проектiв у тдприемницьку дiяльнiсть в аграрному секторi;
• вдосконалення системи страхування у сшьсь-кому господарствi;
• розширення кредитування iнновацiйних прое-ктiв за рахунок лiзингових, факторингових та ¡нших операцш.
Найчисельнiшою органiзацiйно-економiчною формою пщприемницько! дiяльностi в сiльському госпо-дарствi Львiвсько! областi е господарства населення. У них виробляеться 70% обсягу валово! продукцi! сiльського господарства. Питома вага альськогоспо-дарських п1дприемств i фермерських господарств у формуваннi валового виробництва аграрно! продукци залишаеться вкрай низькою. Характеристику !хнiх сильних i слабких сторiн наведено в табл. 4.
Таблиця 4
Характеристика сильних i слабких сторш основних органiзацiйно-економiчних форм п1дприемницько! д1яльност1 сiльського господарства Л^всько! област1*
Ознака_Господарства населення_Аграрш п1дприемства_Фермерсью господарства
Сильш сторони - використання пращ незайнятих - переваги великомасштабного - переваги невеликих пiдпри-
- пряма сощальна ефективнiсть виробництва - спецiалiзацiя виробництва емств - мат трансакцiйнi витрати
Слабю - низька продуктивнiсть пращ - великi трансакцшш витрати - нестача швестицш
сторони - несприйнятливють до новiтнiх - проблеми з мотиващею працi - обмеженi можливостi розвитку
технологш тваринництва
- виробництво еколог1чно чисто! - зниження собiвартостi продукци - швидка реакц1я на змши в
Потенцiйнi продукци - тдвищення конкурентоспро- ринковгй кон'юнктурi
можливосл - виробництво "пiд iндивiдуальне замовлення" можностi продукци - компакттсть виробництва
Загрози - зниження продуктивностi працi - ринюж змгни пiсля вступу до - економiчний тиск з боку вели-
(у - неконкуренто-спроможтсть СОТ ких тдприемств
перспективi) - нестабiльнiсть щн - суттева залежтсть вiд кредит1в
*Власнi напрацювання автора
BuCMOBKM
3anp0n0H0BaHi b CTaTTi mgaxu BupimeHHa npo6geM BHpoÖHHUTBa cigbcbKorocnogapcbKoi npogyKnii 3opieH-TOBaHi caMe Ha eBponencbKi nigxogu go opraHi3anii i ^yHKuioHyBaHHa npogoBogbnoro puHKy. OKpeMi 3 hhx e BgagHMH opieHTupaMH gga po3po6KH nogagbmoi crpare-rii po3BHTKy nignpueMHHUbKoi giagbHocTi b cigbcbKoMy rocnogapcrai. BpaxoByronu B3aeMonoB'a3aHicTb Mi® coöoro ynacHHKiB puHKy arpapHoi npogyKnii, ogHaKoBy KiHueBy MeTy ix ^yHKnioHyBaHHa, Heo6xigHHH nomyK B3aeMoBHrigHHx $opM ixHboi cniBnpani, aKi 6 Morgu npu Mo®gHBocTi arpapHHM Bupo6HHKaM yHHKaTH 36htkoboc-Ti b nignpueMHuubKiH giagbHocTi Ta 3ano6iraTH in. 3 Meroro 3a6e3neneHHa e^eKTHBHocri BupogyBaHHa cbhhhhh 3anponoHoBaHo cTBopeHHa panoHHoro iHTerpoBaHoro nignpueMcTBa, opram3aniHHy cTpyKTypy aKoro yTBopMMTb BHpo6HHni, 3aroTiBegbHi Ta o6cgyroByroni KoonepaTHBH, mgnpueMCTBa i3 3a6oro cBHHen Ta nignpu-eMcTBa 3 nepepo6KH cbhhhhh i Bupo6HHnTBa 3 Hei roTo-Boi npogyKqii, 3aKgagu onToBoi Ta ^ipMoBoi TopriBgi.
3a cBoeM cyrrro TaKHH Bug BepTHKagbHoi iHTerpanii aBgae co6oM o6'egHaHHa 3ycugb ToBapoBupo6HHKiB 3 Bupo^yBaHHa cbhhhhh i nepepo6HHKiB 3 Meroro npocy-BaHHa y cyMi®Hi i3 cigbcbKorocnogapcbKHM bhpo6hhut-bom c^epu giagbHocTi gga 3a6e3neneHHa KoHipogro 3a pyxoM cTBopeHoi y BgacHoMy Bupo6HHnTBi cigbcbKoroc-nogapcbKoi npogyKnii Ta ogep®aHHa Big nboro onTHMa-gbHoro npu6yTKy. ,3,aHi iHTerpoBaHi yrpynoBaHHa noK-gHKaHi 3axucTHTH iHTepecu cigbcbKorocnogapcbKHx ToBapoBupo6HHKiB y phhkobhx yMoBax, cTaTH agbTepHa-thbhhm mgaxoM po3B'a3aHHa npo6geMH 3acugga noce-pegHHUbKHx cTpyKTyp b arpo6i3Heci Ta MaKcuMagbHo nigBH^HTH ix e^eKTHBHicTb i npu6yTKoBicTb.
CynacHa cTpyKTypa cigbcbKorocnogapcbKoro Bupo6-HHUTBa, cniBBigHomeHHa pi3HHx opram3aniHHo-npaBoBHx $opM nignpueMHHUbKoi giagbHocTi cKgagaca nig BngHBoM thx nogiTHHHHx, coniagbHHx, eKoHoMiHHHx nponeciB, aKi Big6yBaguca b yMoBax craHoBgeHHa He3a-ge®Hoi gep®aBH. 3i 3MiHoro coniagbHo-eKoHoMiHHoi cuTyaqii BHHHKga noTpe6a y BgocKoHageHHi bhpo6hhho1 cTpyKTypu cigbcbKoro rocnogapcTBa, cTHMygMBaHHi po3BHTKy cigbcbKorocnogapcbKoro nignpueMHHUTBa aK ocHoBHoro HHHHHKa nigTpuMaHHa npogoBogbnoi 6e3ne-KH KpaiHH.
OT®e, po3bhtok nignpueMHuubKoi giagbHocTi cigbcbKoro rocnogapcTBa 6a3yeTbca Ha aHagi3i, onmni cugb-hhx Ta cga6KHx cTopiH, to6to MeTogogorii cucTeMHo-uigboBoro nigxogy, ge ocHoBHa yBara aKnemyeTbca Ha BHMipi napaMeTpiB 3oBHimHboro h BHyTpimHboro cepe-goBHiga b npocTopi, y naci H 3 ypaxyBaHHaM iH^opMa-uinHoro noTeHuiagy.
References
Amosov, O.Yu. (2008). Fermerstvo yak forma pidpryiemnytstva v ahrarnii sferi. Ahrosvit, 8, 46-51 (in Ukrainian).
Andriichuk, V.H. (2005). Efektyvnist diialnosti ahrarnykh pidpryiemstv: teoriia, metodyka, analiz. K. KNEU (in Ukrainian).
Berezin, O. (2012). Suchasni ahrarni problemy ta yikh vplyv na rozvytok natsionalnoho prodovolchoho rynku Ukrainy. Naukovo-informatsiinyi visnyk Akademii nauk vyshchoi osvity Ukrainy, 2(79), 113123 (in Ukrainian).
Berezivskyi, P.S. (1999). Formuvannia bahatoukladnosti v silskomu hospodarstvi. Sotsialno-ekonomichna sytuatsiia ta shliakhy podolannia kryzovoho stanu v ahropromyslovomu kompleksi Ukrainy. K. IAE, 233238 (in Ukrainian).
Bitter, O.A., Berezivskyi, P.S., & Melnyk, V.P. (1997). Efektyvnist silskohospodarskoho vyrobnytstva i riven zhyttia silskoho naselennia. Lviv. Ukrainski tekhnolohii (in Ukrainian).
Mesel-Veseliak, V.Ya. (2004). Rozvytok ta efektyvnist orhanizatsiino-pravovykh form hospodariuvannia v silskomu hospodarstvi Ukrainy. Ekonomika APK, 11, 20-81 (in Ukrainian).
Onyshchenko, O. (2004). Zrushennia v orhanizatsiinii strukturi silskohospodarskykh pidpryiemstv. Ekonomika Ukrainy, 11, 58-65 (in Ukrainian).
Sabluk, P.T. (2000). Ahrarna reforma: stan i napriamy rozvytku. Ekonomika APK, 4, 3-10 (in Ukrainian).
Shmorhun, L. (1999). Pro porivnialnu otsinku efektyvnos-ti form hospodariuvannia. Sotsialno-ekonomichna sy-tuatsiia ta shliakhy podolannia kryzovoho stanu v ahropromyslovomu kompleksi Ukrainy: Tezy vystupiv uchasnykiv vseukrainskykh zboriv vchenykh ekonomistiv-ahrarnykiv, Kyiv, 14-15 sichnia 1999 r. K. IAE, 230-233 (in Ukrainian).
Smolynets, I.B. (2013). Upravlinnia hospodarskym for-muvanniam APK u konteksti prohramuvannia yoho finansovo-ekonomichnoi stiikosti. Naukovyi visnyk Lvivskoho natsionalnoho universytetu veterynarnoi medytsyny ta biotekhnolohii imeni S.Z. Gzhytskoho. Lviv. 15, 1(55), 186-207 (in Ukrainian).
Smolynets, I.B. (2014). Formuvannia orhanizatsiino-ekonomichnykh vidnosyn pidpryiemstv APK v umo-vakh transformatsiinykh protsesiv. Zbirnyk nau-kovykh prats Krymskoho ahrotekhnichnoho universytetu. Simferopol, 159, 360-366 (in Ukrainian).
Yermakov, O. (2003). Metodolohiia ekonomichnoho doslidzhennia orhanizatsiinykh form vyrobnytstva. Ekonomika APK, 1, 31-37 (in Ukrainian).
