CC BY
9
Науковий вкчшк', 2007, вип. 17.2
Лiтература
1. Bindé J. L'éducation au XXI siècle: l'éducation pour tous toute au long de la vie// Futurib-les. - P. 2000. N 250. - P. 5-21.
2. Neave G. Growing pains: The Dearing report from a European perspective// Higher education quart. Oxford; N.Y., 1998.Vol. 52, N1. - P. 118-136.
3. Eicher J.-C. The costs and financing of higher education in Europe// European journal of education. Oxford. 1998. Vol.33, N1. - P. 31-39.
4. Гергель Ольга. Реформування вищо'1 осв^и в Украшг Загальш збори Академп педа-гопчних наук Украши// Освта Украши. - 2000. - 11 жовтня.
5. Hebel S. Senate Bill Champions College Tax Breaks// The chronicle of higher education. Wash. 2000. March 3.V.XLVI.N26. P.A35.
6. Алферов Ю.С. Источники и механизмы финансирования образования за рубежом.// Педагогка. - 2000, № 8. - С. 85-94.
7. Higher education in the learning society. L., 1997. Rep. 12: Options for financing higher education: modelling and policy analysis. VII, 161 p.
8. Schmidt P. New tuition and budget policies force public colleges to compete for students// The chronicle of higher education. Wash. 1999. June 25. Vol. XLV. N 42. - P. A.40-A.41.
9. Нов1ков В. Кредитування вищо'1 осв^и (ноземний досвщ)// Економша Украши. -2000, № 4. - С. 72-79.
10. Australian universities 1939-1999: How different now?// Higher education quarterly. -Vol. 54, N 2. - 2000. - P. 147-165.
11. Bollag B. In Europe, workers and professionals head back to the classroom// The chronicle of higher education. Wash. 1999. Sept. 3. Vol. XLVI N 2. P.A87-A88.
12. Calero J. Quasi-market reforms and equity in the financing of higher education// Higher education quart. Oxford; N.Y., 1998. N1. - P. 11-19.
13. Bollag B. In what was East Germany, a university lends a hand// The chronicle of higher education. Wash. 1999. Vol. XLVI. N 8. Oct. 15. - P. A.63, A.65.
14. Trow M. The Dearing Report: A transatlantic view// Higher education quarterly. Oxford; N.Y., 1998.Vol.52, N1. - P. 93-117.
15. Healy P., Hebel S. New regulation will require dropouts to repay some of their federal aid// The chronicle of higher education. Wash. 1999. November 12. Vol. XLVI. N 12. - P. A.36, A.38.
УДК681.3.06 Доц. В.В. Виходець, канд. техн. наук -Львiвський ДАУ;
доц. Г.А. Матвеева, канд. пед. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв; доц. Б.П. Качмар, канд. техн. наук -Львiвський ДАУ
ШЛЯХИ П1ДВИЩЕННЯ ФАХОВО1 П1ДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х 1НЖЕНЕР1В З ГРАФ1ЧНИХ ДИСЦИПЛ1Н
Розглянуто питания удосконалення методики викладання графiчних дисциплш на сучасному етат розвитку вищо'1 школи, недолши оргашзацп навчального процесу та шляхи 1'х подолання.
Assist. prof. V.V. Vykhodets' - L'viv state agrarian university; assist. prof. G.A. Matvyeyeva - NUFWT of Ukraine, L'viv; assist. prof. B.P. Kachmar - L'viv state agrarian university
Ways of the improvement of the specialized training of future Engineers in graphics disciplines
This article considers problems of the improvement of the methodic the modern level of High School development, shortcomings in the organization of studies process and ways of their overcoming.
Нов1 вимоги до шженер1в базуються на високш професшшй шдготов-щ. У даний час, в зв'язку з оргашзащею шдприемств, як займаються випус-
6. Освпянсьш проблеми вищо'1 школи
327
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
ком промислово! продукци, на ринку працi спостер^аеться гострий дефiцит iнженерiв, якi могли б на сучасному рiвнi розв'язувати завдання, пов,язанi з проектуванням та конструюванням нових виробiв.
Без засвоення основ шженерно! графiки - методiв графiчного вщобра-ження, геометричного, проекцшного, машинобудiвного креслення, iнженер не може вiдповiдати сучасним вимогам щодо його професшного фаху та розв'язувати поставлен перед ним задачi по створенню нових виробiв, як б забезпечува-ли високу продуктивнiсть пращ i ККД, надiйнiсть, економiчнiсть в експлуатацй.
Аналiз останнiх публiкацiй, присвячених проблемам методики викладан-ня теоретичних дисциплiн у вищiй школi показуе, що за останнi роки не розгля-далися питання пiдвищення якост пiдготовки iнженерiв з графiчних дисциплш.
В той же час сучасний шженер повинен знати iнженерну графжу, дос-конало читати креслення, правильно та яюсно зображати на кресленнях виро-би та !х складовi частини, вмiти графiчно виражати свою техшчну думку та iдею за допомогою креслень, ескiзiв, схем. Адже, ус види креслень е графiч-ними документами, якi застосовуються для випуску промислово! продукцй, а навчання !х читанню та виконанню здiйснюеться згiдно з науковими основами методiв графiчного вiдображення.
Упродовж останшх рокiв за рiшенням опорно! кафедри нарисно! ге-ометрi! та креслення захщного регiону Укра!ни Нацiонального ушверситету мЛьвiвська полiтехнiкам у Львовi проводяться мiжвузiвськi олiмпiади з графiч-них дисциплiн з метою виявлення рiвня графiчних знань так необхiдних майбутшм iнженерам. В Нацiональному лiсотехнiчному ушверситет Укра!ни проводиться олiмпiада з шженерно! графiки. Для !! проведення Оргком^ет олiмпiади розробляе конкурснi завдання, критерй !х оцiнки, а для ощнювання конкурсних робiт визначаеться склад жург голова та 5 членiв журi з рiзних ву-зiв Укра!ни. Так, наприклад, в олiмпiадi 5 кв^ня 2006 р. взяло участь 26 сту-дентiв з 20 вузiв Укра!ни, в тому чист 6 учасникiв в особистому залжу. Серед них студенти з Донецька, Харкова, Луганська, Одеси, 1вано-Франювська, Днш-ропетровська, Севастополя, Рiвне, Кривого Рогу, Черкас, Миколаева, Львова.
Як показуе досвщ, проведення мiжвузiвських олiмпiад з шженерно! графiки та аналiз графiчних робiт, виконаних студентами багатьох вузiв Ук-ра!ни, рiвень пiдготовки, основа яко! закладаеться на 1-11 курсах навчання не вщповщае вимогам сьогодення. Низька яюсть знань студентiв з графiчних дисциплiн залежить вiд багатьох факторiв, якi впливають на фахову шдготов-ку iнженерiв. Одним iз факторiв е вiдсутнiсть викладання креслення в багатьох середшх школах Укра!ни. Студентам першого курсу навчання, як не вивчали креслення в середнш школi та не ознайомлеш з елементарними методами проекщювання, досить важко опанувати методи графiчного вщобра-ження за вiдсутностi просторово! уяви, яка закладаеться та розвиваеться в середнш школь Адже, важливою умовою, яка забезпечуе формування просторово! уяви, е навчання учшв прийомам розгляду та запам'ятовування просто-рових форм, а також прийомам !х вщображення по пам'ят на кресленнях. Робота учня з моделлю розвивае просторове мислення, формуе вмшня аналiзу-вати та роздшяти форму зображуваного предмета.
328
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий вкчшк, 2007, вип. 17.2
Перехщ вiд спостереження просторових форм предме^в до !х зобра-ження, взамш самих предметiв, викликае у студенлв труднощi, обумовленi недостатнiм розвитком просторово! уяви та просторового мислення при по-будовi ортогональних проекцiй предмета. Варто сказати, що в багатьох школах вщсутш кабiнети креслення, техтчт засоби навчання, якi так необхщт для вивчення та засвоення креслення.
Тенденщя зменшення навчальних годин на вивчення графiчних дис-циплш у вузах також iстотно впливае на засвоення знань та здобуття практич-них навичок оформлення конструкторсько! документацi!. Новi навчальнi прог-рами з графiчних дисциплiн зорiентованi на самостшне вивчення студентами багатьох досить складних роздiлiв курсiв "Нарисна геометрiя", "1нженерна та комп'ютерна графiка" i передбачають зменшення лекцiйних годин. Необхщно врахувати, що самостiйна робота студента, дае результат тшьки тодi, коли студент забезпечений шдручниками, поЫбниками, методичними рекомендацiями, конспектами лекцiй, комп'ютерними програмами лекцiйного курсу. Нажаль, бiблiотеки вузiв укомплектованi технiчною лiтературою минулого столбя, яка не вiдповiдае вимогам часу та видана не державною мовою. Поодинок пiдручники та поЫбники з графiчних дисциплiн випускають малими тиражами i не можуть використовуватися студентами тому, що реалiзовуються за висо-кою цiною. За останш роки не видано жодного довщника з iнженерно! графiки та машинобудiвного креслення, розробленого з урахуванням ДСТУ.
Замша лабораторних занять практичними та проведення !х з академiч-ною групою одним викладачем майже виключае iндивiдуальну роботу викла-дача зi студентом. Але ж вона так необхщна, бо дае змогу викладачевi вказа-ти студенту на допущеш помилки при виконаннi графiчних робгг, зорiентува-ти студента на застосування оптимального методу розв'язку, ощнити рiвень засвоення теоретичного курсу, пояснити незрозумш питання. Затрата викладачем 2-3 хвилин на шдивщуальну роботу з одним студентом на практичних заняттях робить !! неефективною та формальною.
Поеднання вивчення шженерно! графжи з комп'ютерною та видшення годин на проведення занять з комп'ютерно! графши за рахунок зменшення кшькосп годин на вивчення шженерно! графжи також веде до зниження якос-т та рiвня знань з графiчних дисциплiн. Спецiалiсти з комп'ютерно! графши, як1 не до кiнця усвщомили логiку формування креслень i недосконало володi-ють умiнням та навиками графiчно! дiяльностi подiбнi до бшщв, яких забезпе-чили сучасною бойовою техшкою, але не навчили нею досконало володiти.
Пiдготовка iнженерiв в умовах зростання вимог до дальшого шдви-щення ефективностi творчо! дiяльностi, пов'язана з досконалим володiнням графiчними методами та набуттям грунтовних знань в галузях конструювання та проектування. Лжвщащя вказаних недолiкiв органiзацi! навчального про-цесу з графiчних дисциплш та удосконалення методики !х викладання сприя-тиме якiснiй пiдготовцi iнженерiв, професiйна пiдготовка яких буде вщповща-ти европейським стандартам.
6. Освггянсьш проблеми вищоТ школи
329
