CC BY
24
© Мироненко С .Г.
УДК 613/614:373.3-053.5
Мироненко С .Г.
ШЛЯХИ АДАПТАЦИ ДО ШКШЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ
Д1ТЕЙ МОЛОДШОГО ШК1ЛЬНОГО В1КУ
Полтавський нацiональний педагогiчний унiверситет iменi В. Г. Короленка (м. Полтава)
s.g.myronenko@gmail.com
Важливим соцiальним завданням суспiльства та держави е збереження та змiцнення здоров'я пщростаючого поколiння. Однак, за даними МОЗ Укра!ни, захворюванiсть дiтей в уЫх вiкових групах збiльшуеться. Збтышуетыся кiлькiсть школярiв з де-фщитом маси тiла, зростае рiвены гостро! захворю-ваностi, збiлышуетыся кiлыкiсты хвороб оргаыв трав-лення, дихання, оргаыв кровообiгу.
Пояснити цi факти можна дiею комплексу со-цiалыно-економiчних, еколопчних, медико-бюло-гiчних факторiв, серед яких чи не найважливша ролы належиты пiдвищеному навчалыному наван-таженню в процес шкiлыноI освiти. Саме в цей час майже у 40% дтей зустрiчаютыся невротичнi стани, а близыко 25% дiтей потерпаюты вщ алергiI.
Реформування системи освiти не завжди врахо-вуе фiзiологiчнi можливост дитячого органiзму та в^ кову зршюты дитини. Осы чому вивчення проблеми адаптаци та стану здоров'я дтей шкiлыного вiку на-бувае велико! актуалыност на межi медично! та пе-дагогiчноI науки.
Перюд онтогенезу дитини, який припадае саме на шюлыний вiк, е одним з найбтыш чутливих до дм екзо- та ендогенних факторiв, як можуты як сприяти розвитку, так i порушувати його. Особливо це стосу-етыся молодшого шкiлыного вку, коли в життi дитини вщбуваютыся значнi змiни, пов'язанi з рiзким збты-шенням навантажены пiд час переходу iз закладiв дошкiлыного виховання до шюлыно! освiти.
Початковий перюд навчання в школ^ коли фiзiо-логiчнi змiни дитячого органiзму зб^аютыся зi змЫа-ми соцiалыними, е дуже вщповщалыним моментом у житп дитини. У цей перiод процес адаптаци мае характер стресово! реакцп, що викликае стомлен-ня учыв. Накопичуючисы, стомлення поволi знижуе ступшы адаптаци органiзму до умов юнування у на-вколишныому середовищi. Далi виникаюты рiзно-манiтнi змiни, яю характеризуютыся зниженням функцiоналыних можливостей оргаызму, тому пiд-вищене, особливо неадекватне, навантаження пси-хiчно! сфери учня невщ'емно пов'язане зi змiною ктыкост та якостi здоров'я [2].
Виразнюты та тривалiсты адаптивних реакцiй особливо залежиты вiд вiку дитини. Так, ствстав-лення адаптивних реакцiй при вступ до школи дiтей 6-7 роюв довело суттевi !х вщмшностк У 7-рiчних першокласникiв, насамперед, виникали невротичн реакци (72%). У б^чних школярiв поряд з невро-тичними розладами визначаласы висока частота не-достатныого збiлышення маси тiла (69%), пщвищен-
ня гостро! захворюваностi (24%), розвиток анеми (28%), зниження гостроти зору (36%). Це обумов-люе й основнi клiнiчнi критерi! контролю за переб^ гом адаптацi! до школи та його оцЫки [2].
На пiдставi оцiнки рiвня та гармонмност фiзично-го розвитку функцюналыного стану основних систем органiзму, наявност або вiдсутностi хронiчно! патологи визначаетыся група здоров'я школярiв. Аналiз динамiки спостереження за учнями в процес навчання в молодшм школi у деяких наукових дослщжен-нях показав зменшення кiлыкостi школярiв з I групою здоров'я (здоров^ вiд 11,3% на початку першого класу до 4,4 % наприюнц молодшо! школи [4].
Особливе профтактичне значення мае видiлення II групи здоров'я, осктыки функцiоналынi можливос-т дiтей i пiдлiткiв, вiднесених до ще! групи, зниженi, i за вщсутност медичного контролю, адекватних ко-ректувалыних i лiкувалыно-оздоровчих заходiв у них юнуе великий ризик формування хроычно! патоло-гi!. Чиселынiсты II групи здоров'я (функцюналыы вщ-хилення) в молодшм школi знижуваласы вщ 48,4% до 44,3%, за рахунок чого збтышуваласы кiлыкiсты учнiв iз III групою здоров'я (хронiчнi захворюван-ня) вiд 40,3% до 50,6%. Негативы тенденцп продо-вжувалися при переходi в основну школу. Це також пщтверджуе напруженiсты адаптацiйних процеЫв пiд час навчання у молодшм школi та при переходi до основно! [4].
З метою запобкання негативним ускладненням систематичного шкiлыного навантаження необхщно рацiоналыно органiзувати навчалыну дiялынiсты шко-лярiв та вiдводити достатныо часу на фiзичну актив-нюты дiтей.
Навчання е рiзновидом розумово! працi i також потребуе регламентацп. В основi навчалыного про-цесу лежиты пiзнавалына потреба, яка задоволыня-етыся в процесi навчання, в процес набуття нових знаны, умЫы i навикiв або, що одне й те саме, в процес утворення нових умовних рефлекЫв (набута пам'яты). Тобто, навчалыний процес - це процес за-доволення тзнавалыно! потреби i набуття життево-го досвiду, в основi якого лежаты новi умовно-реф-лекторнi й асо^ативы зв'язки централыно! нервово! системи. Процес формування умовних рефлекЫв (набуто! пам'ятi) лежиты також в основi виховання людини, коли !! вчаты дотримуватисы соцiалыних традицiй та закоыв держави.
Навчалына дiялынiсты, як i буды-який iнший вид д^ ялыностi, пов'язана з розвитком втоми, час настання яко! в значнм мiрi залежиты вiд сили виразност тз-
навально! потреби, а також вщ функцiональних мож-ливостей органiзму. Розвиток втоми визначаеться iндивiдуальними i вковими особливостями iндивiда. Недостатня функцiональна зртють кори великих пiвкуль мозку дтей, слабкiсть !х вищо! нервово! д^ яльностi проявляються у пiдвищенiй втомлюваност i низькiй працездатностi, слабкiй концентраци i легкому переключеннi уваги, переважанн образного мислення.
З метою зниження втоми, пщвищення працездат-ностi й тзнавально! потреби дiтей навчальний про-цес повинен здiйснюватись при певному чергуванн рiзних видiв дiяльностi, тобто у певному режимк
В основi всiх режимних заходiв лежить динамiч-ний стереотип - вид дiяльностi людини, що являе собою низку умовних рефлекЫв, якi слiдують у певному порядку один за одним i через певн Ытервали часу, коли завершення одного умовного рефлексу стае сигналом для початку наступного.
Динамiчний стереотип, що формуеться в проце-сi навчання е основою педагопчно! практики. Вiн лежить в основi навчального року, тижня, дня; режимiв труда, вщпочинку, харчування.
При складаннi режиму дня учыв необхiдно вра-ховувати бюлопчы ритми у функцiонуваннi нервово! системи. За даними наукових до^джень, у бтьшост здорових дiтей вiдмiчено високий р^ вень збудливостi кори великих твкуль у ранковий та денний час, зниження його пюля общу, падiння у вечiрнiй час. Вивчення динамки працездатност у школярiв протягом дня показуе, що мають мiсце два пiдйоми пра-цездатносД якi спiвпадають за часом з перюдами високого рiвня фiзiологiчних функцй Перший пiдйом працездатностi спосте-ркаеться у 8-12 годин, другий -у 16-18 годин [1].
Згщно з перюдами пщвищення й спаду фiзiологiчних функцм i повинен будуватись режим дня школяра (табл. 1). Вш передба-чае наступнi основы компонен-ти: 1) навчальнi заняття в школi i вдома; 2) вщпочинок з макси-мальним перебуванням на свiжо-му повiтрi; 3) регулярне й достатне харчування; 4) ппеычно повноцш-ний сон. ^м того, в режимi дня повинен бути вщведений час для втьних занять за власним вибо-ром (читання, заняття музикою, малюванням та шшою творчою дiяльнiстю, спорт i спортивнi роз-ваги, самообслуговування, допо-мога Ым'!) [1].
Домашнi навчальн заняття по-виннi виконуватися пюля общу та тривалого вщпочинку i за часом ствпадати з пщвищенням функщ-онального стану всiх систем орга-нiзму i збудливостi кори головного мозку. Вковими нормами перед-
бачено час на виконання домашых завдань в межах: для 1 класу - до 1 години; для 2 класу - 1,5 години; для 3-4 клаЫв - 2 години (табл. 2).
Встановлено пщвищення працездатност у ви-падку, коли учн приступають до виконання домаш-нiх завдань пiсля 1,5-2-годинного перебування на свiжому повiтрi. При цьому бажано першу половину часу використовувати для кор i спортивних розваг середньо! iнтенсивностi, а другу частину вщпочинку провести у споюйних прогулянках. До реч^ за даними рiзних авторiв, недостатнм рiвень фiзич-но! активностi мають до 75% дтей, в результат чого сучасний школяр постiйно знаходиться в умовах рухового «голоду» [3]. Активний вщпочинок на св^ жому повiтрi е потужним оздоровчим фактором. Вш сприяе кращiй оксигенацп кров^ збiльшуе легеневу вентиляцiю, нормалiзуе юркову нейродинамiку. За-гальна тривалiсть перебування дтей молодшого шкiльного вiку на свiжому повiтрi повинна складати не менше 3-3,5 годин [1] (табл. 1).
Втьний час учнi використовують вiдповiдно до сво!х iнтересiв: читання художньо! лiтератури, ма-лювання, конструювання, вишивання, перегляд телевiзiйних передач, за комп'ютером та ш. Рекомендована його тривалють 1-1,5 на добу (табл. 1). Встановлена при цьому норма максимально! три-валост перегляду теле- та комп'ютерних передач становить 1 годину не бтьше 2-3 разiв на тиждень (тобто не бтьше 30 хвилин у день), осюльки таю
Таблиця 1.
Приблизна схема режиму дня молодших школярiв (початок занять о 8.00)
Компоненти режиму дня 7-8 рок1в (1-2-й клас) 9-10 рок1в (3-4-й клас)
Пробудження 6.30 6.30
Ранкова пмнастика, загартовуюч1 процедури (обтирання, душ). Прибирання л1жка, умивання 6.30 - 7.00 6.30 - 7.00
Ранковий снщанок 7.00 - 7.20 7.00 - 7.20
Прогулянка перед школою 1 дорога до школи 7.20 - 7.50 7.20 - 7.50
Навчальш заняття в школ1 8.00 - 12.30 8.00 - 13.30
Дорога з1 школи додому (прогулянка) 12.30 - 13.00 13.30 - 14.00
Общ 13.00 - 13.30 14.00 - 14.30
Пюляобщшй в1дпочинок (сон для д1тей 7 рок1в) 13.30 - 14.30
Перебування на св1жому пов1тр1, прогулянка, рухлив1 1гри 1 розваги 14.30 - 16.00 14.30 - 17.00
Приготування урок1в, прибирання книг 1 робочого мюця 16.00 -17.00 (учш 1-го класу), 16.00 - 17.30 (учш 2-го класу) 17.00 - 19.00
Перебування на св1жому пов1тр1 17.30 - 19.00
Вечеря 1 втьш заняття 19.00 - 20.00 19.00 - 20.30
Приготування до сну, чищення одеж1, пров1- трювання юмнати, веч1рн1 г1г1ен1чн1 процедури 20.00 - 20.30 20.30 - 21.00
Сон 20.30 - 6.30 21.00 - 6.30
Таблиця 2.
Тривалють основних складових компонентiв режиму дня молодших школярiв
Компоненти режиму дня Тривал1сть окремих компонент1в режиму дня за добу
1 клас 2 клас 3 клас 4 клас
Виконання домашшх завданы до 1 години 1,5 години 2 години 2 години
Перебування на свiжому повiтрi 3-3,5 години
Заняття в гуртках, спортивних секшях 1-2 години на тиждены 2-3 години на тиждены
Вiльний час (заняття за штересами) 1-1,5 години
Сон 10-11 годин
заняття викликаюты значне напруження зорових функцiй i викликаюты виражену втому.
Заняття в гуртках, спортивних сек^ях не повинн перевищувати 45 хвилин i обмежуватисы 1 - 2 годинами у 1 - 3-х класах та 2 - 3 годинами у 4-х класах в тиждены (табл. 1).
У втыний вщ заняты час школярi молодших класiв повиннi залучатися до посилыних видiв робiт у Ым'!: прибирання кiмнати, миття посуду, догляд за до-машнiми рослинами та н
У режимi дня дтей слiд також передбачити до-статныо часу для самообслуговування, гiгiенiчних
процедур. Надзвичайно важливими елемента-ми режиму дня дтей е харчування та сон. Потреба у сн змшюетыся з вiком. Для молодших школярiв вона стано-виты 10-11 годин на добу (табл. 1). Доогмдження-ми доведений негатив-ний вплив недосипання на вищу нервову дiяль-нiсты дтей. При дефiцитi сну значно знижуетыся працездатнiсты, а три-вале недосипання може призвести до втоми i невротичних розладiв [1].
Таким чином, велику ролы у збереженн пра-цездатностi i пщтриманы оптималыно! збудливостi нервово! системи дитини вщграе правилыно орга-нiзований режим дня, який передбачае рацюналы-не розподтення працi i вiдпочинку протягом доби. Врахування перiодiв фiзiологiчно! активност орга-нiзму при розподiлi часу мiж навчалыними заняття-ми та вщпочинком, органiзацiя фiзично! активностi дггей у необхiдному обсязi е основою успшно! адап-тацi! школярiв молодшо! школи до навчалыного на-вантаження.
Л1тература
1. Даценко I. I. Ппена д1тей та п1дл1тк1в: Пщручник / I. I. Даценко, М. Б. Шегедин, Ю. I. Шашков. - К.: Медицина, 2006. - 304 с.
2. Лук'янова О. М.Стан здоров'я здорових д1тей молодшого шкiльного вку та шляхи його корекцп / О. М. Лук'янова,
Л.В. Квашнша // Перинатологiя та педiатрiя. - 2004. - №1. - С. 3-5.
3. Марушко Ю. В. Проблема дiагностики i корекцп знижено! толерантностi до фiзичних навантажены у дiтей шкiльного вку /
Ю.В. Марушко, Т. В. Гищак // Современная педиатрия. - 2014. - № 7 (63). - С. 34-38.
4. Моюеенко Р. О. Особливост динамки здоров'я учшв початково! та основно! школи / Р. О. Моюеенко, Г. М. Даниленко, Л.!. По-
номарыова // Современная педиатрия. - 2013. - № 1 (49). - С. 13-17.
УДК 613/614:373.3-053.5
ШЛЯХИ АДАПТАЦП ДО ШК1ЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ Д1ТЕЙ МОЛОДШОГО ШК1ЛЬНОГО В1КУ
Мироненко С. Г.
Резюме. Матерiал статтi присвячений проблемi адаптацi! молодших школярiв (учыв 1-4-х класiв) до шкiльного навантаження, яка набувае велико! актуалыност на межi медично! та педагогiчно! науки. Назван шляхи запобiгання розвитку втоми та способи оптимiзацi! навчалыно! дiяльностi. Зазначено, що з метою запоб^ання негативним ускладненням систематичного шкiльного навантаження необхщно рацiонально ор-ганiзувати навчалыну дiяльнiсть школярiв та вiдводити достатныо часу на фiзичну активнiсть дггей. Охарактеризовав основнi елементи режиму дня молодшого школяра.
Ключов1 слова: школярi молодшого шкiльного вiку, навчалыне навантаження, основнi елементи режиму дня школяра.
УДК 613/614:373.3-053.5
ПУТИ АДАПТАЦИИ К ШКОЛЬНЫМ НАГРУЗКАМ ДЕТЕЙ МЛАДШЕГО ШКОЛЬНОГО ВОЗРАСТА
Мироненко С. Г.
Резюме. Материал статыи посвящен проблеме адаптации младших школыников (учеников 1-4-х классов) к школыной нагрузке, посколыку эта проблема становится весыма актуалыной на границе медицинской и педагогической наук. Названы пути предотвращения развития утомления и способы оптимизации учебной деятелыности. Отмечено, что с целыю предотвращения негативных последствий систематических школыных нагрузок необходимо рационалыно организовываты учебную деятелыносты школыников и плани-роваты достаточно времени на физическую активносты детей. Охарактеризованы основные элементы режима дня младшего школыника.
Ключевые слова: школыники младшего школыного возраста, учебная нагрузка, основные элементы режима дня школыника.
UDC 613/614:373.3-053.5
ADAPTATION WAYS TO SCHOOL LOADS OF PRIMARY SCHOOL CHILDREN
Myronenko S. G.
Abstract. The article covers the problem of school load adaptation pertaining junior schoolchildren (pupils of the 1-4 forms). Nowadays, the problem is gaining increasing importance, involving both medical and pedagogical sciences. Reforming of educational system does not always consider the physiological resources of the child's organism and age maturity of the child. The ontogenesis period of a child, that covers school age, is one of the most sensitive to the action of exogenous and endogenous factors, that can facilitate development or affect it. It especially concerns primary school children, when significant changes associated with the sudden increase of school load during the transition from nursery to primary school occur in the child's life. The initial school period, when physiological changes of child's organism coincide with social changes, is very important moment in child's life. During this period, the adaptation process has the character of stress response, that causes fatigue in children. Its accumulation slowly reduces adaptation level of the organism to the environmental conditions. Further, the various changes, characterized by decrease of functional potentials of the organism occur, thus increased, especially inadequate mental work load of the pupil is inseparably connected with the change of the health quantity and quality.
The ways of fatigue development prevention and approaches of educational activity optimization were defined in the article. It was noted, that rationally organized academic activity of the pupils and sufficient time for physical activity will prevent the negative complications of systematic school load, that is, the learning process should be realized with a certain alternation of different activities in a certain routine. The basis of all regulation measures is a dynamic stereotype, the kind of human activity, constituting a series of conditioned reflexes, which follow in a certain order one by one and at specific time intervals, when the completion of one conditioned reflex becomes the signal for the start of the next. A dynamic stereotype formed in the process of learning is the basis of pedagogical practice. It is the foundation of the school year, week, day; schedules of work and rest, dietary regimen.
Biological rhythms in the functioning of the nervous system should be taken into account when planning everyday routine of the pupils. According to scientific studies, the high level of cortical excitability in the morning and afternoon, its reducing after lunch and dropping in the evening was stated in most of healthy children. The study of the working ability dynamics among schoolchildren during the day states that there are two working ability raises, which coincide with periods of high level of physiological functions. First working ability raise can be observed in 8-12 hours, the second in 16-18 hours.
The basic elements of junior pupils day regimen (classes at school and at home, outdoor rest, regular and adequate food, hygienically restful sleep) were defined and their nature and importance were distinguished. It was noted, in particular, that from 1 to 2 hours per day depending on the age of the pupil should be given for the homework performing: in 1st class - 1 hour, 2nd class - 1,5 hours, in 3-4 classes - 2 hours. Presence on the fresh air should last 3 - 3,5 hours per day and watching TV and playing computer no more than 30 minutes a day. The recommended duration of sleep is 10 - 11 hours. The data regarding the sequence and duration of the various activities and rest during the day were represented. The daily routine is arranged taking into account the periods of rise and decline of physiological functions and compliance with its requirements. It is a prerequisite for effective adaptation of junior pupils to regular school load.
Keywords: primary school children, teaching load, the main elements of the daily routine of the pupil.
Рецензент - проф. Катрушов О. В.
Стаття надшшла 24.01.2016 року
