CC BY
36
НАУКОВ1 СТАТТ1
Б. Андрушив
д-р екон. наук, Заслужений дьяч науки i техтки Украни
Н. Кирич д-р екон. наук О. Погайдак канд. екон. наук Л. Мельник канд. екон. наук м. Тернопыь
СЕМ1ОТИКА ВИЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМ1ЧНО1 СТРАТЕГИ П1ДВИЩЕННЯ ГОСПОДАРСЬКО-ФШАНСОВО1 СТАБ1ЛЬНОСТ1 ПВДПРИСМСТВА В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦ1ЙНОГО СУСП1ЛЬСТВА
Економ1чна семюшика — наука (навчальний предмет), що дослгджуе (вивчае) законом1рност1 побудови I використання форм обмну тформащею в системI економ1чного управлння (Економ1чний словник. АНУ, Кшв 1973р. — 625 с.)
Постановка проблеми та п актуальнють. В оргашза-ци ефективного функцюнування тдприемства в транс-формацшних умовах необхщним е розроблення певно'1 системи управлшня, яка б забезпечувала стабiльнiсть його господарського i фiнансового середовища. Вирь шення питань семiотики вибору економiчноí стратеги розвитку для украшських тдприемств е новими, через те дуже важливими завданнями управлiння.
Вiд стратеги управлшня залежить ефективнiсть господарсько1 i фшансово'1 дiяльностi пiдприемства. Господарська i фiнансова стабiлiзацiя пiдприемства не може розглядатися без глибинного анатзу висхщно! бази i втрачае свою цшнють, якщо немае перспективи. Саме тому для тдтримання належного рiвня фшансово! стiйкостi господарюючого суб'екта як шструмент забез-печення стабiльностi доцiльно використовувати пропо-новану нами у даному дослщженш семiотику як науку, що дослщжуе закономiрностi побудови i використання форм обмшу шформащею у системi економiчного управлiння стабiлiзацiйними процесами.
Створення, визначення i реалiзацiя ще'1 стратеги належать до доволi складних i трудомiстких завдань. Усi щ та iншi обставини обумовлюють актуальнють i свое-часнiсть означено! тематики даного дослщження.
Аналiз наукових розробок з теми дослщження. Перед тим як характеризувати стратепю забезпечення госпо-дарсько-фшансово'1 стабiльностi, пiдприемств, визна-чимо поняття «стратепя» у контекстi семютики сталого розвитку суспiльства.
Американський науковець з проблем стратепчно-го менеджменту I. Ансофф вважае, що за своею суттю стратегiя — це набiр правил для прийняття ршень, яки-ми органiзацiя керуеться у сво'ш дiяльностi [1]. Стратеги, як правило, мають декiлька характерних рис:
1. Процес вироблення стратеги не завершуеться пев-ною негайною дiею. Зазвичай вiн заюнчуеться встанов-
ленням певних загальних напрямiв, дотримування яких забезпечить зростання i за^плення позицiй фiрми.
2. Сформована стратепя повинна бути використана для розробки стратегiчних проектiв методом пошуку.
3. Необхщшсть в стратеги вiдпадае, як тльки реаль-ний хiд розвитку виведе оргашзацш на бажанi позици i забезпечить очiкуванi поди.
4. У ходi формування стратеги неможливо перед-бачити всi можливостi, яю вiдкриються при складаннi проекту конкретних заходiв.
5. Як тльки в процеш пошуку вщкриваються конкрет-ш альтернативи, з'являеться i бтьш точна шформащя.
6. Стратегiя й орiентири — не одне i те ж саме. Стратепя — це зашб для досягнення цш, а орiентир — це цль. Стратегия, виправдана при одному наборi орiентирiв, не буде такою, якщо орiентири оргашзацй змiняться.
7. Стратепя i орiентири взаемозамiннi. Наприклад, те, що на верхшх рiвнях управлшня е елементами стратеги, на нижшх перетворюеться в орiентири.
Економюти Р. Кларк, Б. Вiльсон, Р. Дайнс, С. На-даулд дають широке визначення фшансово'1 стратеги i пов'язують 11 з фiнансовою политикою i фiнансовим плануванням. Фiнансова стратепя вказуе шлях розвитку шдприемства в майбутньому, це основа для вибору альтернативи, яка зумовлюе природу i напрямок оргашзацй фшансових вiдносин [13].
У свою чергу, нiмецький учений Д. Чандлер вважае, що стратепя — це визначення основних довгострокових завдань i мети пщприемства, прийняття курсу д1й; розподл ресурсiв, необхщних для досягнення поставлено1 мети [13].
На жаль, проблемi семiотики визначення еконо-мiчноí стратеги пiдвищення господарсько-фшансово'1 стабiльностi пщприемств, комплексного розгляду осо-бливостей та шляхiв вирiшення згадано'1 проблематики в умовах трансформацшно'1 економiки держав посттота-лiтарного перiоду придiляеться недостатньо уваги.
Виклад основного матерiалу. Стратепя — як загаль-ний напрям i спосiб використання засобiв для досяг-нення поставлено! мети, дослщження й розробка мож-ливих шляхiв розвитку пiдприeмства в умовах планово! економши мала певний досвiд i практику. Справдi, правильно розроблена стратепя дае змогу гармонiзувати рiзнi, часто суперечливi цiлi, дае можливють порiвняти рiзнi «сценари» розвитку фшаншв пiдприeмства i на п!д-ставi одержано! iнформацi! вибрати оптимальнi шляхи його перспективно! дiяльностi, передбачити труднощi i проблеми на шляху до змщнення його ринкових пози-щй, попередити негативнi наслiдки реалiзацi! обраних шлямв розвитку.
Водночас у сучасних економiчних трансформа-цiйних умовах, при проведенш стратегiчного менеджменту на шдприемсга необхiдно передбачити гнучку внутршню структуру управлiння пiдприeмством i чинниками, що забезпечували б протидiю негативному впливу зовшшнього середовища. Для цього слщ приймати стратегiчнi ршення з такою швидкiстю, з якою виникають змiни у зовнiшньому середовищц важливо правильно вибрати метод реалiзацi! тих чи iнших стратегiчних ршень.
Нинi стратегiя розвитку пiдприeмства повинна бути спрямована на рацюнальне використання вироб-ничих ресурсiв та розподт за результатами роботи фь нансових ресуршв, якi надходять у його розпорядження або е у нього, з метою досягнення високоефективних результапв виробничо! дiяльностi i забезпечення госпо-дарсько-фiнансово! стабiльностi.
Розробка стратеги управлшня стабiльнiстю шд-приемства, як зазначалося, залежить вiд внутрiшнiх та зовшшшх чинникiв, якi нерiдко рiзнобiчно впли-вають на результати функцiонування шдприемства. Моделюючи виробничо-господарську дiяльнiсть i на-магаючись управляти фiнансовим станом, важливо попередити i вдало оцiнити вплив цих чиннишв на !х кiнцевi результати.
В основi досягнення внутршньо! стабiльностi пiдприeмства лежить своечасне i гнучке управлiння внутрiшнiми чинниками його дiяльностi. Семiотика стратеги управлiння ними, на наш погляд, крiм орга-нiзацiйно-виробничих заходiв, повинна бути спрямована на:
— яюсть управлшня оптимальним складом i структурою поточних активiв;
— правильний вибiр стратегГ! i тактики управлiння структурою власних фшансових ресурсiв. Дуже важливо проаналiзувати !х використання в двох напрямах: по-перше, для фшансування поточно! дiяльностi, по-друге, для швестування в капiтальнi затрати i щнш папери;
— заходи щодо управлшня засобами, коштами, що додатково мобшзуються на ринку позикових каш-талiв, та технiко-економiчними чинниками. Тут стратепя повинна бути спрямована на усунення господар-сько-фшансового ризику нездатносп пiдприeмства своечасно i в повному обсязi розплатитися зi сво!ми кредиторами.
Отже, можна стверджувати, що ступiнь впливу чинниыв на господарсько-фiнансову стабiльнiсть тд-приемства залежить не лише в!д сили кожного з них та сшввщношення мiж ними, а й в!д тie! стад!! життевого
циклу, у якш на даний момент перебувае пщприемство, i вiдповiдностi !й управлiнських дiй.
Недругорядний вплив на господарсько-фшансо-вий стан пiдприeмства мають i зовнiшнi чинники. Тому важливо розробити на пщприемст семiотику стратегГ! i тактики управлiння ними. Зовнiшнe середовище включае у себе рiзнi аспекти: економiчнi умови госпо-дарювання, пануючi в суспiльствi техшку i технолог!!, платоспроможний попит споживачiв, економiчну i фь нансово-кредитну законодавчу базу, сощальну та еколо-пчну ситуацiю в суспiльствi, конкурентну боротьбу, по-даткову полiтику, ступiнь розвитку фшансового ринку, страхово! справи i зовнiшньоекономiчних зв'язюв.
Отже, найважливiша ознака господарсько-фшан-сово! стабiльностi пiдприeмства — його здатнють функ-цiонувати i розвиватися в умовах внутрiшнього i зовшш-нього середовища, як! постшно змiнюються. При цьому важливе значення мае достовiрна i реальна шформац!я про внутрiшнe i зовнiшнe середовище. Основне '!! при-значення полягае у тому, щоб на '!! основi:
— приймати вiдповiднi (по можливосп оптималь-нi) рiшення про змши характеру дiяльностi пiдприeм-ства, викликаш у зовнiшнiй та внутршнш моделях;
— гарантувати виконання прийнятих на пщпри-eмствi концепцiй, програм чи стратегiй i забезпечити ефективнють !х виконання.
Одним iз головних методолопчних принципiв стратегiчного менеджменту (управлшня) е шформацш-не забезпечення — реальне, правдиве i достовiрне. Це вщбуваеться шляхом аналiзу фiнансово! звггность
Управлiння господарсько-фiнансовою стабiльнiс-тю пщприемства зорieнтоване сьогоднi переважно на розв'язання короткострокових проблем. У цих умовах поширеними е змiни завдань, прюритепв дiяльностi, рiшень, наслiдком чого е недосконалють структури по-казникiв господарсько-фшансово! стабiльностi, зни-ження '!! рiвня. Вважаеться, що в сучасних економiчних умовах Укра!ни управлiння пiдприeмством е управлш-ням в умовах кризово! ситуац!!. Тому змiцнення госпо-дарсько-фшансово! стабiльностi потребуе органiзацl! антикризового управлшня господарсько-фшансовою стабiльнiстю.
Загалом, на нашу думку, семютика стратегiчного управлiння господарсько-фшансовою стабтьнютю — це дiяльнiсть, яка полягае у вибор^ на основi iснуючо! iнформацl!, дiй щодо досягнення довгостроково! мети, у господарських умовах, що постшно змшюються, тобто це сфера д!яльноста вищого управлiнського персоналу п!дприемства, яка полягае у забезпеченш стабiльностi функцiонування пiдприeмства, його господарсько-фь нансового стану у довгостроковiй перспектива
Полiтика пiдвищення господарсько-фiнансово! стабiльностi в згаданому контекста управлшня потребуе оргашзаци його стратепчного управлiння з врахуван-ням антикризових моментiв.
Встановлено, що особливостями цього процесу в сучасних трансформацшних умовах Укра!ни е:
— неможливють повного опису об'eктiв аналiзу, унаслщок чого переважають неструктурованi рiшення;
— високий стушнь невизначеностi показник^в та доступ до отримання результапв при реалiзацi! рiшень (стратегiй);
— наявнють значно! ылькосп некерованих i част-ково керованих змшних;
— критерГ! вирiшення завдань завчасно чгтко не встановленi й уточнюються керiвництвом у процесi !х-нього вирiшення.
На етапi дiагностування та структуризащ! про-блеми здшснюеться перетворення стратегiчних цiлей у систему довготермшових i короткотермiнових цiлей, через яы можна впливати на рiвень стабiльностi госпо-дарсько-фiнансового стану. Тобто проводиться ланцю-гова структуризацiя мети: стратепчш цiлi, тактичнi цiлi, оперативш цiлi.
Важливою ланкою у процеш управлiння пщприем-ством е стратепчний аналiз його господарсько-фшан-сово! стабтьноста, який повинен спиратися на сучасне методологiчне забезпечення економiчного аналiзу. Його першочергове завдання — розкриття причинно-на-слщкових зв'языв мiж рiвнем господарсько-фшансо-во! стабiльностi пiдприeмства та чинниками, яы його формують. Аналiз повинен бути цшеспрямованим, об'ективним i системним.
Черговим завданням цього процесу е визначення ушх стратепчних альтернатив управлшня господарсько-фiнансовою стабiльнiстю, !хне обГрунтування. Щоб розробити альтернативнi варiанти, доцшьно застосува-ти метод побудови iмiтацiйних моделей розвитку п!д-приемства, який передбачае три види прогнозiв — опти-мiстичний, реалiстичний, песимiстичний. Розробляти кожен iз трьох прогнозiв можна у ылькох варiантах. Вищий управлшський персонал на цьому етапi повинен проаналiзувати усi слабкi i сильш сторони кожно! з аль-тернативних стратегш.
На наступному етапi порiвнюються альтернативнi стратеп! i обираеться найкращий варiант для специфiч-них умов роботи п!дприемства, розробляеться страте-пчний план, призначаються вiдповiдальнi особи з числа фшансових менеджерiв.
Черговий етап присвячений проблемам реалiзацif та контролю за виконанням стратеп!.
Таким чином, стратегия пiдвищення господарсько-фiнансово! стабшьност повинна вiдповiдати загально прийнятим вимогам управлшня не лише фшансами пщприемства, а й передбачати рацiоналiзацiю осно-вних засобiв та обiгових кошпв, оптимiзацiю струк-тури джерел фшансування; забезпечення своечасного оновлення поза об^ових активiв i високу ефективнiсть !хнього використання; вибiр та реалiзацiю найефек-тивнiших шляхiв розширення обсягiв активiв для забезпечення основних напрямiв розвитку; забезпечення необхiдного рiвня самофшансування свого виробни-чого розвитку за рахунок прибутку, оптимiзацif подат-кових платеж!в, ефективно! амортизацiйно! полiтики; забезпечення найефектившших умов i форм залучення позикових коштiв у вiдповiдностi з потребами пщпри-емства.
В умовах трансформацшно! економiки розгля-ду господарсько-фiнансово! стратеги мае передувати глибоке дослiдження функцюнування пiдприeмства з питань аналiзу фшансового стану i визначення фiнан-сових та виробничих можливостей у чому чи не най-важлившу роль вiдiграe власне семiотика як зашб до-сягнення мети.
Для того, щоб оцшити фiнансову стiйкiсть п!д-приемства, потрiбно використати методи i прийоми фшансового аналiзу та соцiально-економiчного розвитку, здшснити аналiзування основних показниыв ефек-тивностi використання основних виробничих фондiв на пiдприeмствi.
Загальнi цш господарсько-фiнансового аналiзу спiвпадають iз загальними цiлями дослiдження роботи пiдприeмства, але безпосередньо пов'язанi з фiнанса-ми i дiяльнiстю фiнансових служб, з оцiнкою ефектив-ностi роботи щдприемства, тобто вимiром його затрат i результатiв (доходiв). Фiнансисти пiдприeмства беруть участь в розробцi перспективних плашв на всiх етапах, але !х безпосередне завдання — розрахувати ймовiрнi фiнансовi потоки, знайти найвигiднiшi джерела фiнан-сування i канали отримання засобiв, визначити режим !х повернення швесторам. Прогнозування фiнансових проблем повинно пiдштовхнути учасник^в розроблен-ня плашв до коректування заходiв, пошуку додаткових шляхiв економi!, вибору бiльш досконалих технологiй i органiзацiйних рiшень. Проте в сьогодшшшх умовах аналiз такого роду не мае достатнього шформацшного забезпечення i збiр матерiалiв для нього е трудомюткою роботою.
Аналiз поточного виробничо-господарського i фi-нансового стану п^дприемства часто виводить оцiнку наслщыв тих чи iнших стратегiчних ршень, прийнятих у попереднi роки. Шдприемство в певний момент свого розвитку обирае ту чи шшу стратепчну лiнiю — осно-вний вид дiяльностi, основних постачальник^в i спожи-вачiв, що визначае рамки ефективноста на кiлька рокiв вперед. Аналiз практики прийняття подiбних рiшень з використанням засобiв семiотики на пщприемст визначае якiсть системи управлшня на пщприемст в цi-лому ^ стратегiчного управлiння зокрема.
Висновки. Таким чином, господарсько-фiнансовий аналiз дае змогу виявити можливостi пiдвищення ефек-тивностi функцiонування суб'екта господарювання за допомогою рацюнально! фiнансово! полiтики, оцшити фшансовий стан пiдприeмства i, зокрема, фшансову стiйкiсть як наслiдок правильносп прийнятих стратегiч-них рiшень господарсько! дiяльностi в попереднi роки.
Досягнення цтей фiнансового аналiзу, на нашу думку, можливе за допомогою наступних методiв i при-йомiв аналiзу серед яких:
— горизонтальний аналiз (часовий) — порiвняння кожно! позици звiтностi з попереднiм перiодом;
— вертикальний аналiз (структурний) — визначення структури пiдсумкових фiнансових показниив iз ви-явленням впливу кожно! позици зв!гаоста на результат у цтому;
— аналiз трендiв — порiвняння кожно! позицi! звiт-носп з рядом попереднiх перiодiв i визначення тренду, тобто основно! тенденци динамiки показника.
За допомогою тренду ведеться:
— перспективний прогнозний аналiз;
— аналiз вiдносних показниыв (коефщенпв) — розрахунок вiдношень мiж окремими позицiями звiту або позициями рiзних форм звiтностi за окремими по-казниками, визначення !х взаемозв'язку;
— порiвняльний аналiз — як внутршньогосподар-ський аналiз зведених показниыв звггаоста по окремих
показниках шдприемства, шдроздшш, цех1в, так 1 м1ж-господарський пор1вняльний анал1з показниюв даного п1дприемства з показниками конкурент, 1з середньо-галузевими та середньогосподарськими показниками.
На думку окремих автор1в, зокрема В. А. Борисово!, для анал1зу фшансового стану п1дприемств доцшь-но використовувати експрес-анал1з ф1нансового стану. Його метою е оцшка ф1нансового стану, динам1ки роз-витку суб'екта господарювання.
Експрес-анал1з необидно виконувати в три етапи: тдготовчий; попередн1й огляд ф1нансово! зв1тност1; економ1чне читання та анал1з звггаосп, який може го-ворити про доцтьнють або необхщнють поглибленого та детального анал1зу.
У результат! здшснення будь-яко! господарсько! операци ф!нансовий стан п!дприемства може залиши-тися незмшним, пол!пшитися або пог!ршитися. Що-денний попк господарських операц!й е причиною переходу з одного типу стшкосп в шший. Завданням анал!зу ф!нансово! ст!йкост! е оц!нка розм!ру та структури ак-тив!в ! пасив!в, в результат! чого можна отримати в!дпо-в!д! на запитання: наскшьки п!дприемство незалежне з фшансового погляду; зростае чи знижуеться р!вень ц!е! незалежност!; чи в!дпов!дае стан його актив!в ! пасив!в завданням господарсько-фшансово! д!яльност!.
На практиц! застосовують р!зн! методики аналь зу фшансово! ст!йкост!. Показником ф!нансово! стш-косп е надлишок або брак джерел кошт!в для фор-мування запашв ! затрат, що визначаеться як р!зниця розм!ру джерел кошт!в та розм!ру запас!в ! затрат. За-гальний розм!р запас!в ! витрат дор!внюе сум! рядков 100+110+120+130+140 активу балансу.
Таку методику доц!льно використовувати в екс-прес-анал!з! ф!нансового стану. Але при розробленш господарсько-ф!нансово! стратег!! краще використати б!льш поглиблену методику анал!зу виробничо-госпо-дарсько! ф!нансово! стабшьносп п!дприемств.
Сем!отика ф!нансово! ст!йкост! повинна включати анал!з:
— складу ! розм!щення актив!в господарюючого суб'екта;
— динам!ки ! структури джерел фшансових ресур-
с!в;
— наявност! власних оборотних засоб!в;
— кредиторсько!заборгованост!;
— наявност! ! структури оборотних засоб!в;
— деб!торсько! заборгованост!;
— платоспроможност!.
Наприклад, при анал!з! складу ! розм!щення акти-в!в п!дприемств необх!дно провести анал!з наявност! ! структури актив!в на початок ! к!нець зв!тного року, а також вивчаються зм!ни, що в!дбулися за цей перюд.
Важливим показником оцшки господарсько-ф!-нансово! стаб!льност! е темп приросту реальних акти-в!в. Як вщомо, реальн! активи — це реально юнуюче власне майно ! ф!нансов! вкладення за !х дшсною вар-т!стю. Темп приросту реальних актив!в характеризуе шгенсивнють нарощування майна ! визначаеться за формулою:
А =
С + 3 + Д' -11 х100 С + З + Д0
(1)
де А — темп приросту реальних актив!в, %; С — основш засоби ! вкладення без врахування зносу, торгово! на-ц!нки за нереал!зованими товарами, нематер!альними активами, використаним прибутком; З — запаси ! за-трати; Д — грошов! засоби, розрахунки та шш1 активи без врахування використаних залучених засоб!в; шдекс «0» — попереднш (базовий) р!к; шдекс «1» — зв!гний (анал!зований) р!к.
Вивчення динамши ! структури джерел фшансових ресуршв проводиться аналог!чно вивченню складу ! роз-м!щенню актив!в п!дприемства.
Наступним кроком е вивчення окремо динам!ки ! структури власних оборотних засоб!в. Джерелами утво-рення власних засоб!в е статутний, пайовий, додатковий ! резервний кап!тал; ц!льове фшансування ! р!зн! забез-печення. Анал!з наявност! ! руху власних оборотних за-соб!в господарюючого суб'екта передбачае визначення фактичного розм!ру засоб!в ! чинник!в, що впливають на !х динам!ку.
При анал!з! кредиторсько! заборгованост! визна-чаються розм!ри заборгованост! на початок ! к!нець року ! зм!ни, що в!дбулися за кожним видом заборгованост!.
З метою поглиблення анал!зу руху кредиторсько! заборгованост! ! ф!нансового стану необх!дно виявити ! проанал!зувати динам!ку невиправдано! кредиторсько! заборгованост!. До не оправдано! кредиторсько! заборгованост! належить заборгованють постачальникам за неоплаченими вчасно документами.
Подальший анал!з об!гових засоб!в проводиться в напрям! вивчення динамши ! складу оборотних за-соб!в. При анал!з! пор!внюються суми оборотних за-соб!в на початок ! на к!нець зв!тного пер!оду ! вияв-ляються законн!сть ! доцшьшсть вилучення засоб!в ¡з обороту.
У процеш анал!зу деб!торсько! заборгованост! необх!дно проанал!зувати Г! розм!ри, встановити за-коннють ! строки виникнення, виявити нормальну ! не оправдану заборгован!сть. На фшансовий стан господарюючого суб'екта впливае не сама наявн!сть дебь торсько! заборгованост!, а !! розм!р, рух ! форма, тобто чим викликана ця заборгован!сть. Деб!торська забор-гован!сть не завжди утворюеться в результат! порушен-ня порядку розрахуныв ! не завжди пог!ршуе фшансо-ве становище.
При анал!з! деб!торсько! заборгованост! доцтьно згрупувати Н за терм!нами виникнення.
Наступним етапом анал!зу е виявлення плато-спроможност! господарського суб'екта. Анал!з плато-спроможност! зд!йснюеться шляхом сшвставлення наявност! ! надходження засоб!в з платежами першо! необх!дност!. Платоспроможн!сть виражаеться через коефщент платоспроможност!, який визначаеться як сшввщношення наявних грошових кошпв ! суми на-гальних платеж!в на певну дату чи за певний перюд. Якщо коеф!ц!ент платоспроможност! р!вний або б!ль-ший «1», то це означае, що господарюючий суб'ект платоспроможний. Якщо коефщент менший «1», то в процеш анал!зу необх!дно встановити причини недостач! плапжних засоб!в.
При проведенн! анал!зу потр!бно оц!нювати зм!-ни, що вщбулися за зв!тний пер!од, ! робити висновки,
як щ змши впливають на фшансову стшюсть пщпри-емства.
Щоб повнютю оцiнити господарсько-фiнансову стабшьнють пiдприeмства, крiм проведеного аналiзу за рашше згадуваною методикою, потрiбно розрахувати !х показники.
На наш погляд, процес стратепчного управлiння фiнансово-господарською стшюстю пiдприeмства у контекстi семiотики передбачае п'ять етатв, послщов-нiсть яких представлена на рис 1.
I етап Д1агностування та структуризация проблеми
II етап Стратепчний анал1з фшансово-господарсько! ст1йкост1 пщприемства
III етап Визначення стратепчних альтернатив управл1ння
1 г
IV етап Виб1р стратеги управл1иия ф1иаисово-господарською стшюстю
V етап Контроль [ оцшка стратеги управлшня фшансово-господарською ст1йюстю
Рис. 1. Ореашзащя процесу (етапи) семютики стратег!нного управлшня фшансово-господарсъкою стшкстю тдприемства
Семютика загальних характеристик стратегш забезпечення господарсько-фшансово! стабшьноси пщ-приемств дозволяе в комплекс зробити об'ективш та своeчаснi висновки щодо ощнки господарсько-фшан-сово! ситуацГ! з дослщжувано! теми та приймати ефек-тивш рiшення.
Список використаних джерел
1. Ансофф И. Стратегическое управление / И. Ан-софф ; пер. с англ. — М. : Экономика, 1989. — 358 с.
2. Аузан А. А. Адмшютративш бар'ери в економщк шституцшний аналГз / А. А. Аузан, П. В. Крючкова. — М. : ИНП Суспшьний договiр.
3. Андрушюв Б. М. Основи менеджменту: методо-лопчш положення та прикладнi мехашзми:Пщручник для студентiв та викладачiв економiчних спецiальностей вузiв / Б. М. Андрушюв, О. С. Кузьмш. — 2-е видання, перероблене та доповнене. — Тернопшь : ЛГлея, 1997. — 292 с
4. Данилишин Б. М. Феноменолопчш альтернати-ви економiчного зростання Укра!ни : у 2-х т. / Б. М. Данилишин, В. В. Микитенко. — К. : ЗАТ «Шчлава». — Т.1. - 2008. - 336 с.
5. Данилишин Б. М. Макросистемна еволющя укра!нсько! економжи : у 2-х т. / Б. М. Данилишин, В. В. Микитенко. — К. : ЗАТ «Шчлава». — Т.2. — 2008. — 210 с.
6. Проблеми теорГ! i практики менеджменту. — Тернопшь : Вид. ТзОВ «Терно-Граф». — 2009. — 312 с.
7. ЕкономГчна та майнова безпека тдприемства г пщприемництва. Антирейдерство: / за заг. ред. Б. М. Андрушюва. — Тернопшь : Терно-граф, 2008. — 424 с.
8. 1нновацшна полгтика : навчальний посГбник / Б. М. Андрушюв, Ф. В. Бортняк, Ю. Я. Вовк та ш. ; за заг. ред. Б. М. Андрушюва. — Тернопшь : ТзОВ «Терно-Граф», 2012. — 484 с.
9. Кирич Н. Б. Оргашзацшш мехашзми реалГзацГ! стратеп! пщвищення фшансово — господарсько! стабшьноси пщприемства / Н. Б. Кирич // МатерГали Х на-уково! конференцГ! ТДТУ ГменГ 1вана Пулюя, Терноп1ль, 17-18 травня. — Тернопшь : ТДТУ, 2006. — С. 249.
10. Кирич Н. Б. ОсобливостГ управлшня техшко-економГчними факторами стабшзащ! виробництва на сучасному етапГ / Н. Б. Кирич // Галицький економГч-ний вюник. — 2006. — № 2 (9). — С. 33-38.
11. Кирич Н. Б. Стабшьнють виробництва та фь нансова стшюсть господарських структур — необхГдна умова штегращ! Укра!ни до СС / Н. Б. Кирич // Тези доп. МГжнар. наук. конф. «Разом в Сврот: маркетинговГ стратегГ! регГонального розвитку»: Зб. наук. праць Тер-ноп. шституту соц. та Гнф. технол. — Тернопшь : Т1С1Т, 2005. — С. 35-36.
12. Кирич Н. Б. Сталий розвиток та фшансова стшюсть господарських структур регюну — необхГдна умова штегращ! Укра!ни до СС / Н. Б. Кирич // Тези доп. МГж-нар. наук. конф. «Разом в Сврот: регюнальт стратеп! формування економжи знань в умовах евроштегращ!» : зб. наук. праць Терноп. шституту соц. та шф. технол. — Тернопшь : Т1С1Т, 2006. — С. 193-201.
13. Кирич Н. Б. ВГд стабГлГзацГ! суспшьного виробництва — до сталого розвитку сусп1льства : монографГя / Н. Б. Кирич. — Тернопшь : ТДТУ, 2003. — 203 с.
14. Кирич Н. Б. Збалансовашсть системи показ-ниюв у формуванш стратеп! розвитку оргашзацш, пГд-приемств — як метод стабшзащ! економжи Укра!ни / Кирич Н. Б. // СхГд. — 2007. — №3 (81). — С. 101-103.
15. Кирич Н. Б. Оргашзацшно-економГчна кате-горГя господарсько! та фшансово! стабшьностГ функ-цГонування пщприемств в контекстГ сталого розвитку Укра!ни / Н. Б. Кирич // Вюник економГчно! науки Укра!ни. — 2007. — №4. — С. 113-114.
16. Кирич Н. Б. Теоретичш та прикладш мехашзми управлшня стратепею пщвищення господарсько-фшансово! стабшьноси пщприемства / Н. Б. Кирич // Економжа: проблеми теорГ! та практики. — 2008. — № 3. — С. 136-142.
17. Кирич Н. Б. Роль швестування в оргашзащ! стабшьного функцюнування переробних пщприемств / Н. Б. Кирич, В. I. Барканов // 1нвестищ!: практика та досвГд. — 2008. — № 8. — С. 9-11.
18. Кирич Н. Б. Аналгшчш аспекти впровадження ново! економГчно! стратеп! пщвищення господарсько-фшансово! стабшьноси переробних пщприемств / Кирич Н. Б.// Економжа промисловоси Укра!ни : зб. наук. пр. — К. : РВПС Укра!ни НАН Укра!ни, 2007. — С. 50-57.
2013/№1
7
