CC BY
49
ГУМАН1ТАРН1 ПРОБЛЕМИ
УДК 94 (477): 39
«ЩЕ НЕ ВМЕРЛА УКРА1НИ Н1 СЛАВА Н1 ВОЛЯ!»
(До 175^ччя з дня народження видатного украТнського етнографа Павла Чубинського)
Г.П. Евсеева, д. н держ. управ., проф.
Ключовi слова: г1мн Украгни, ¡стор1я створення, ¡сторичт тст
Постановка проблеми. Доля багатьох патрютичних тсень подiбна до долi укра!нського народу. Завжди, коли народ оживав, оживали й воскресали i його тсш. Коли укра!нський народ гнггили неволя, духовне рабство, замовкала на той час i народна душа, хоча школи вона й не завмирала. Дуже багато рiзноманiтних патрютичних тсень продовжували iснувати нелегально, завжди вселяючи у серця укра!нщв вiру в краще майбутне.
Пiсня -душа народу, нащональш гiмни — найвищий вияв його волелюбних прагнень, духовно-патрютичних устремлiнь. Втративши свою державнiсть, Укра!на кiлька столiть не мала i свого нацiонального гiмну, його заступали патрютичш пiснi, часто регiонального характеру, що не охоплювали долi всього народу, розмежованого кордонами Австро-Угорсько! та Росшсько! iмперiй.
Аналiз публiкацiй. Нащонально-духовну спадщину П. Чубинського дослiджували рiзнi науковцi, зокрема: А. Зиль [1], В. Мiяковський [4], Н. Шип [6], I. Коляда [2] та ш. Доба, в яку жив i творив П. Чубинський, квалiфiкуеться науковцями як другий етап украшського нацюнального вiдродження. Укра!нська iнтелiгенцiя пов'язувала перспективи укра!нського визвольного руху з необхщшстю самощентифшаци укра!нщв через утвердження самобутност мови, культури укра!нського народу. Павло Чубинський — юрист за фахом; етнограф, поет i фольклорист - за покликанням; полум'яний патрют - за переконанням.
Яскравим виявом патрютично-нацюнальних почуттiв укра!нщв едино! нашо! землi стала поява вiрша Павла Чубинського «Ще не вмерла Укра!ни». Жодному iншому творовi укра!нсько! лтератури не судилася така велична i трагiчна доля. Велична, бо в ньому втшена споконвiчна мрiя народу стати суверенним, здобути волю, виражена незламна вiра у вiдродження Украши. Трапчна, бо понад столiття шсню-пмн переслiдували, забороняли, вбивали, але не вбили. Створення украшського пмну бере початок з осеш 1862 року.
Приводом згадати цi давнi поди стала нещодавня подiя мiжнародного рiвня. 30 вересня 2013 року Центр усесв^ньо! спадщини ЮНЕСКО визнав пмн Укра!ни кращим у свiтi. Про це повщомляе 1нтерфакс-Укра!на з посиланням на Центр новин ООН [http://www.un.org/russian/news/]. У рейтингу брали участь нащональш пмни 193 кра!н св^у. Пмн Украши отримав перше мюце в загальному рейтингу. При цьому в розрахунок бралися чотири показники. За двома з них украшський пмн отримав найвищий бал. Це благозвучшсть, гармоншне поеднання музично! i текстуально! частин. Високий бал також був виставлений за оригшальшсть музичного оформлення i цiлiснiсть твору та змютовшсть тексту.
Укра!на виявилася единою европейською кра!ною в першiй п'ятiрцi, а в цшому до першо! десятки кращих нацiональних гiмнiв свiту ввшшли гiмни Ново! Зеландi! (2-ге мюце), Ивденно! Африки (3-те), Австралi! (4-те), США (5-те), Канади (6-те), Сполученого Королiвства Великобританi! i Iрландi! (7-ме), Iспанi! (8-ме), Францi! (9-те) i Японi! (10-те).
Але зовсiм недавно тшьки один рядок з тсш Державного Пмну Укра!ни, простi слова, яю дали назву цьому вiршевi укра!нського поета Павла Чубинського, протягом понад 150 роюв викликали неабиякий страх у декiлькох режимiв: польського-шляхетського, царського, румунсько-боярського. Ще у недалекому минулому за те, що виконували цю пiсню, за поширення !! тексту можна було тяжко поплатитися. На батьювщиш Павла Чубинського згаданий вiрш був категорично заборонений, його не публшували жоднi видання. I лише наприкшщ 1989 року над поновленою могилою Павла Чубинського на Книшевому кладовищi в мiстi Бориспшь згадана пiсня, воскресла з мертвих та знову полилася у рщному кра! цього 52
№ 1 ачень 2014
поета у виконанш народного хору тд диригуванням Леопольда Ященка. Цю яскраву тсню пiдхопив численний натовп тих, хто прийшов уклонитися пам'ятi вiрного сина свое1 Батькiвщини.
Ще один раз на широкому громадському зiбраннi ця пiсня прозвучала 9 березня 1990 року бшя пам'ятника Тарасу Шевченку на Чернечiй горi. Виконав ïï Кубанський народний хор пiд диригуванням В. Захарченка, отримавши в цей день високу Державну премiю Украшсь^' РСР iменi Тараса Григоровича Шевченка.
Уперше пiд яскраве украïнське небо ця шсня злетiла з Галичини. В четвертому номерi часопису «Мета», який вийшов у груднi 1863 року, текст вiрша «Ще не вмерла Украши» побачив великий свгг разом iз вiршами Кобзаря. Завдяки журналу«Мета» вiрш П. Чубинського набув неабия^' популярностi серед галицькоï молодь Через декшька рокiв вiн був покладений на музику. Сьогодш вже важко докладно з'ясувати, якi саме чинники в цьому зумовили причину озвучення тексту. Але деяю факти, що спонукали народження музики для цих слiв, все ж таки варто навести. В 1864 рощ новостворений у Львовi украшський центр готував до постановки на сцеш написану украшською мовою «комедiю-оперу»письменника Кароля Гейнча (1820 - 1860), яка називалася «Поворот запорожцiв з Трапезунда» (опублiкована 1842 р. в Киев^. На той час до ща вистави, що тодi була поставлена тд назвою «Запорожцi», композитор i написав музику до iснуючих там ^в: «Ще не вмерло Запорожжя».
Слова цi - не що шше як переробленi слова вiрша Павла Чубинського, котрий з ^eï вистави розпочав свое нове життя в музичному супроводi, написаному отцем Вербицьким (1815 — 1870) — талановитим композитором, одним з органiзаторiв духовного i культурного життя у Захвднш Украшь Будучи студентом богослов'я у Перемишлi а згодом у Львов^ Михайло Вербицький навчався сшву у Вiденського композитора i диригента Ало1за Нанке. Музичну композицiю опанував тд керiвництвом композитора Льоранца. Якийсь час був диригентом хору. Належав до так званоï «перемишльськоï школи» композиторiв, яка заклала основи музичного життя в Галичинi. Вiн - автор багатьох музичних творiв на народш мелодiï, полонезiв, вальсiв, збiрника п'ес для гiтари, симфонiчних творiв — увертюр до драматичних вистав, солоспiвiв та хорiв. М. Вербицький дав музичне життя поетичним творам Юрiя Федьковича, 1вана Гушалевича та ш. Але найбiльшу популярнiсть принесла Михайлу Вербицькому герошо-патетична музика до вiрша Павла Чубинського «Ще не вмерла Украши»— спочатку для солоству, а згодом для хору i оркестру. До сьогодш збер^ся автограф першоï редакцiï музики до «Ще не вмерла Украши»— солоств у супроводi гiтари (вiддiл рукописiв Науковоï бiблiотеки iменi В. Стефаника АН УРСР, м. Львiв).
У 1917 — 1920 роках «Ще не вмерла Украши» як единий державний пмн законодавчо не був затверджений, використовувалися й iншi пмни. 1939-го року «Ще не вмерла Украша» затверджений пмном Карпатськоï Украши.
За радянських чашв, коли було вирiшено створити окремий пмн для кожноï республши в складi Радянського Союзу, вiрш «Ще не вмерла Украши» був вщкинутий як варiант, щоб не викликати сепаратистсью настроï серед украшщв. Потрiбен був текст, у якому б стверджувалося, що Украша — держава, яка входить до складу СРСР, що вона там «Мiж рiвними рiвна, мiж вiльними вшьна», та обов'язково повинна була висвгглена роль комунiстичноï партiï, яка веде Украшу до комушзму. Це завдання виконав Павло Тичина. Його варiант «Живи, Украшо, прекрасна i сильна» став державним пмном Украïнськоï РСР у перюд з 1949 до 1991 роки. Композитор Антон Лебединець створив музику для нього. Але цей пмн так школи й не мав популярность Майже на вшх офщшних зборах лунав пмн СРСР, а не Укра^сь^ РСР.
За роки незалежносп вперше 15 шчня 1992 року музичну редакщю Державного пмну затвердила Верховна Рада Украши, що знайшло свое вщображання у Конституци Украши. Тiльки 6 березня 2003-го ВР Украши ухвалила Закон «Про Державний пмн Украши»[5], котрий запропонував президент Леонiд Кучма. Законопроектом пропонувалося затвердити як Державний пмн Нацюнальний пмн на музику Михайла Вербицького зi словами першого куплета i приспiву пiснi Павла Чубинського «Ще не вмерла Украши».
Цей закон тдтримали 334 народш депутати, проти висловилися 46 з 433, що зарееструвалися для голосування. Не брали участ в голосуванш фракцiï Соцпартiï i Компартiï. З прийняттям цього закону Стаття 20 Конституци Украши набула завершеного вигляду. Нацюнальний пмн на музику Михайла Вербицького отримав слова, вщниш затверджеш законом.
Державний гiмн Укратни (до 6 березня 2003 року)
Ще не вмерла Украгни нг слава, нг воля. Ще нам, браття украгнщ, усм1хнеться доля. Згинуть нашг вороженьки, як роса на сонцг, Запануем 7 ми, браття, у свогй сторону. Душу й тыо ми положим за нашу свободу, I покажем, що ми, браття, козацького роду. Станем, браття, в бт кривавий в1д Сяну до Дону, В р1дшм краю панувати не дамо шкому; Чорне море ще всм1хнеться, д1д Днтро зрад1е, Ще у наш1й УкраЫ доленька насте. Душу, тыо ми положим за нашу свободу, I покажем, що ми, браття, козацького роду. А завзяття, праця щира свого ще докаже, Ще ся вол1 в УкраЫ тснь гучна розляже, За Карпати в1доб'еться, згомонить степами, Украгни слава стане пом1ж ворогами. Душу, тыо ми положим за нашу свободу, I покажем, що ми, браття, козацького роду. слова - П. Чубинський (виправлен1 М. Вербицьким) музика - М.Вербицький
У Закош «Про Державний пмн Укра!ни» говориться: «Стаття 1. Державним Пмном Укра!ни е нащональний пмн на музику М. Вербицького зi словами першого куплету та присшву твору П. Чубинського в такш редакци: «Ще не вмерла Украгни 7 слава, 7 воля, Ще нам, браття молоди, усм1хнеться доля. Згинуть нашг воргженьки, як роса на сонцг. Запануем 7 ми, браття, у свогй сторону. Приств:
Душу й тыо ми положим за нашу свободу, I покажем, що ми, браття, козацького роду».
Стаття 2. Встановити, що урочисп заходи загальнодержавного значення розпочинаються i заюнчуються виконанням Державного пмну Укра!ни. Музичне виконання Державного пмну Укра!ни здшснюеться тд час проведення офщшних державних церемонш та шших заходiв.
Стаття 3. Наруга над Державним пмном Укра!ни тягне за собою вщповщальшсть, передбачену законом.
Стаття 4. Цей Закон набирае чинносп з дня його опублшування. м. Ки!в, 6 березня 2003 року. Президент Укра!ни Л.КУЧМА» [5].
Цього року Укра!на i укра!нщ широко вщзначають 150-лотя з дня народження видатного поета, який подарував нам величний твiр, що став символом едносп держави. Нарешп тд впливом буремних подш кожен укра!нець сприйняв невмирущий текст як символ вол^ свободи та нових прагнень. Приемно спостертати, коли весь люд укра!нський ствае пмн свое! держави. Сьогодш в умовах демократично! розбудови Укра!нсько! держави Пмн став об'еднувальним фактором, тим патрютичним атрибутом без якого не юнуе жодна держава св^у.
Отже, серед безлiчi наукових праць, яю залишив по собi Павло Чубинський, особливо! невмирущо! слави вш заслужив створенням урочисто! пiснi борцiв за волю, яка за твтора столiття стала Державним пмном незалежно! Укра!ни.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Зиль А. С. Наукова дiяльнiсть П. П. Чубинського на засланш в Архангельськiй губернп (1862 — 1869 рр) // Укра!на в етнографiчному вимiрi столггь. Зб. н. пр. - К. : Нащональний педагопчний унiверситет iмю М. Драгоманова, 2014. - 405 с.
2. Коляда I. А. Науково-культурницька та громадська дiяльнiсть П. П. Чубинського (за матерiалами спогадiв сучасниюв) // Краезнавство. - 2012. — № 1. — С. 66 — 73.
№ 1 Ычень 2014
3. Конститущя Укра!ни. Конституцiя, Закон вiд 28.06.1996 № 254к/96-ВР // Режим доступу http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80
4. Мiяковський В. Iсторiя заслання П. Чубинського // Надруковане й забуте . - Нью-Йорк, 1884. - 335 с.
5. Про Державний Пмн Украши. Закон Украши вщ 6березня 2003р. № 602-IV // Вщомосп Верховно! Ради Украши (ВВР). - 2003. - № 24. -С.163.
6. Шип Н. А. Чубинський Павло Платонович - поборник етнонащональних прагнень // Украша в етнографiчному вимiрi столiть. Зб. н. пр.. - К. : Нац. пед. ушверсите^м. М. Драгоманова, 2014. - 405с.
SUMMARY
Problem statement. The fortune of many patriotic songs is very similar to the fortune of Ukrainian nation. Every time when the nation revived, its dongs revived and resurrected as well. When Ukrainian nation was depressed with bondage, spiritual slavery, the national soul also got silent although never died. Many various patriotic songs continued their existence illegally, always filling the hearts of Ukrainians with hopes for better future.
A song is the soul of the nation, national anthem is the highest appearance of its freedom-loving desires, spiritual-patriotic aspiration. Having lost its greatness of authority, Ukraine had not had its national anthem for several centuries; patriotic songs, often of regional character, which did not cover the fortune of the entire nation divided by the borders of Austro-Hungarian and Russian empires, had replaced it.
Analysis of publications. National-spiritual heritage by P.Chubinski has been explored by different scientists, for instance, A. Zil'[1], V. Miyakovski[4], N.Ship[6], I.Kolyada[2] etc.
The period when P. Chubinski lived and worked is qualified by scientist as the second stage of Ukrainian national revival. Ukrainian intellectuals established linkage between the prospective of Ukrainian liberate movement and the necessity of self-identification of Ukrainians through establishing uniqueness of the language and culture of Ukrainian nation. Pavlo Chubinski was a lawyer by profession, ethnographer, poet and folklorist by calling, passionate patriot by convictions.
Bright manifestation of patriotic-national feelings of Ukrainians of our united land was appearance of the poem by Pavlo Chubinski «Shche ne vmerla Ukrainy» (Ukraine Has Not Yet Died). There is no other piece of writing in the Ukrainian literature with such a magnificent and tragic fortune. Magnificent because it embodied the eternal dream of the nation to become sovereign, obtain freedom; it reflects the unbeaten belief in Ukraine's revival. Tragic because for more than a century the anthem-song was persecuted, forbidden. They tried to kill it but did not manage to. Creation of Ukrainian anthem rises from the beginning of the autumn 1862.
The reason to remember all these old events is the recent event of the international scale. On 30 September 2013 UNESCO World Heritage Centre recognized Ukrainian anthem as the best in the world. It was informed by Interfax-Ukraine referring to the UN News Centre [http://www.un.org/russian/news/]. The rating included national anthems of 193 countries of the world. The anthem of Ukraine won the first place in the general rating. Four characteristics were considered, in two of which Ukrainian anthem got the highest point. They are euphony and harmonious combination of musical and lyrical parts. High point was also obtained for originality of musical decision and integrity as well as for content-richness of the text.
Ukraine was the only European country in the top-five, in general in the top-ten best national anthems there were included the ones of New Zealand (2 place), South Africa (3 place), Australia (4 place), the USA (5 place), Canada (6 place), the United Kingdom of great Britain and Northern Ireland (7 place), Spain (8 place), France (9 place) and Japan (10 place).
This year Ukraine and Ukrainians celebrate 150 anniversary of the prominent poet who presented us the magnificent piece of art, which has become the symbol of uniting the state. At last under the influence of alarming events every Ukrainian citizen perceived the immortal text as the symbol of freedom, will and new hopes.
It is pleasant to watch all the Ukrainian people singing the anthem of their country. Today in conditions of formation of democratic state the anthem of Ukrainian state became uniting factor, the patriotic element without which any country of the world cannot exist.
Therefore, among numerous works in Pavlo Chubinski's heritage the one, which brought him the immortal fame, was creation of solemn song of fighters for freedom that for a century and half has
become the National Anthem of independent Ukraine.
REFERENCES
1. Zyl' A. C. Naukova diyal'nist' P. P. Chubyns'koho na zaslanni v Arkhanhel's'kiy huberniyi (1862 - 1869 rr) // Ukrayina v etnohrafichnomu vymiri stolit'. Zb. n. pr. - K. : Natsional'nyy pedahohichnyy universytet imyu M. Drahomanova, 2014. - 405 s.
2. Kolyada I. A. Naukovo-kul'turnyts'ka ta hromads'ka diyal'nist' P. P. Chubyns'koho (za materialamy spohadiv suchasnykiv) // Krayeznavstvo. - 2012. - № 1. - S. 66 - 73.
3. Konstytutsiya Ukrayiny. Konstytutsiya, Zakon vid 28.06.1996 № 254k/96-VR // Rezhym dostupu http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80
4. Miyakovs'kyy V. Istoriya zaslannya P. Chubyns'koho // Nadrukovane y zabute . - N'yu-York, 1884. - 335 s.
5. Pro Derzhavnyy Himn Ukrayiny. Zakon Ukrayiny vid 6bereznya 2003 r. № 602-IV // Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny (VVR). - 2003. - № 24. - S. 163.
6. Shyp N. A. Chubyns'kyy Pavlo Platonovych - pobornyk etnonatsional'nykh prahnen' // Ukrayina v etnohrafichnomu vymiri stolit'. Zb. n.
УДК811.161.2:728.18
ЗАСТАР1Л1 НАЗВИ В УКРАШСЬКОМУ ХАТОБУДУВАНН1
Н. Г. Омелян-Скирта, асист, А. Шарашова, В. Липовенко, студ
Ключовi слова: застарм назви, хатобудування, планування, конструкщя, cíhu, призьба, буд1вельна лексика, буд1вельм матер1али, матиця, стр1ха, причток, шопа, тддашок, хижа, загата
Постановка проблеми. У процес проектування студент-архтектор постшно використовуе pÍ3HOMaHÍTHy будiвельну лексику на позначення конструкцш, 3aco6ÍB та вцщв бущвництва, навт не здогадуючись, що сучасш термiни ранiше звучали iнакше або мали шше первинне значення. Цьому процесу сприяло те, що змшилися методи проектування та з'явилися iншi бyдiвельнi матерiали. Украiнськi бyдiвельнi традицп незаслужено забyтi, тому постае актуальне питання щодо ix вiдновлення та вивчення застарiлоi бyдiвельноi лексики. Багато термшв вийшли з ужитку, деяю набули iншиx значень, якiсь усе ще активно використовуються у хатобудуванш в селах нашоi краiни.
Мета роботи - дослщити стан вживаност застарiлоi бyдiвельноi лексики на сучасному етат розвитку новiтнix теxнологiй у бущвницга.
Для досягнення окреслено1' мети поставимо таю завдання: вщнайти початковi значення слiв iз ряду застаршо1' бyдiвельноi лексики та окреслити набуп новi значення; прослiдкyвати, якi слова зникли iз сучасного словника бущвельника, порiвняно з особливостями украшського хатобудування XIX- початку XX ст.
Виклад основного матерiалу.Украiнське народне житло створювалося протягом столiть шляхом безперервного вдосконалення прийомiв i форм, що вщповщали умовам життя, побуту й естетичним уподобанням народу. Те, що не виправдовувало себе з тих чи шших причин, вiдмирало, а все краще, повторюючись багато разiв, поступово вдосконалювалося. Вiд поколiння до поколшня, вiд одного майстра до шшого, вiд батька до сина передавався бущвельний досвiд, професiйнi й техшчш навички, художня майстернiсть, створювалися народш арxiтектyрно-бyдiвельнi традицп'. Арxiтектyра украшського народного житла зароджувалася у тiсномy взаемозв'язку з народною арх1тектурою сyсiднix краш, особливо Росii та Бiлорyсii, пов'язаних спiльнiстю iсторичного та культурного розвитку. Таким чиномд бyдiвельна лексика, що зароджувалася у той перюд, мала спшьне корiння. Планування сiльського житла дореволюцшного перiодy зберегло ряд арха1чних рис, якi свiдчать про сталють арxiтектyрно-планyвальниx традицiй, що сягають сво'м корiнням у глибину вiкiв. Це простежуеться в xарактерi використання та оргашзаци житлових i господарських примщень, розташyваннi в xатi меблiв та кухонного вогнища, розташyваннi традицiйниx кутюв у жилому примiщеннi, у конструктивному виршенш окремих елементiв житла тощо. Цi риси збереглися протягом вшв, i пояснюеться це значною мiрою стабiльнiстю укладу життя сiльськоi родини в умовах натурального господарства, який дуже повшьно змшювався [4].
