CC BY
11
4. Altbach, P.G., Peterson, P.M. Higher Education in the New Century: Global Challenges and Innovative Ideas / Altbach, P.G., Peterson, P.M. (eds.). - Rotterdam: Sense Publishers. - 2007. - 197 p.
5. Arbo. P., Benneworth P. Understanding the Regional Contribution of Higher Education Institutions. Paris: OECD/IMHE. - 2006. - 24 p.
6. Miomir Ivkovic. Education for democracy//Facta universitatis. - 1999. Vol. 2, № 6. - P. 147-152
7. Richard Breen, Jan O. Jonsson. Inequality of opportunity in comparative perspective: recent research on educational attainment and social mobility // Annual Review of sociology. - 2005. Vol. 31. - P. 223-24.
YAK 378.4 (438) «19» (045)
К. M. Б1НИЦЫСА
РОЗВИТОК ВИЩИХ ПЕДАГОГ1ЧНИХ ШК1Л В РЕСПУБЛ1Ц1 ПОЛЫЦА (70-90-TI РОКИ XX СТ.): РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛ13
Розглядаютъся засади розеитку i функцюнування вищих педагоггчних шюл в Республщ Полыца у 70-i - 90-i pp. XX ст., вгдображет загалът реформы вищо'( nedazozi4Hoï oceimu кра'ши в цей iсторичний nepiod, вказат змти в навчальних планах вищих педагоггчних шюл.
КлючогЛ слова: oceima, тдготовка вчителгв, вища педагоггчна школа.
К. М. БИНИЦКАЯ
РАЗВИТИЕ ВЫСШИХ ПЕДАГОГИЧЕСКИХ ШКОЛ В РЕСПУБЛИКЕ ПОЛЬША (70-90-ЫЕ ГГ. XX СТ.): РЕТРОСПЕКТИВНЫЙ АНАЛИЗ
Рассматривается проблема развития и функционирования высших педагогических школ в Республике Польша в 70-90-е гг. XX в., отображены общие реформы высшего педагогического образования в стране в этот исторический период, рассматриваются изменения в учебных планах высших педагогических школ.
Ключевые слова: образование, подготовка учителей, высшая педагогическая школа.
К. M. BINUTSKA
DEVELOPMENT OF HIGH PEDAGOGICAL SCHOOLS IN REPUBLIC OF POLAND (70-90TH XX ST.): RETROSPECTIVE ANALYSIS
The problem of development and functioning of the higher pedagogical schools in the Republic of Poland is studied in the article, general reforms of higher pedagogical education in different historical periods are shown, in particular by the example of higher pedagogical schools the changes in curricula of higher pedagogical schools are studied.
Key words: education, teachers ' training, higher pedagogical schools.
OcBÍTa - це стратспчний ресурс полшшення добробуту людей, забезпечення нацюнальних штерес1в, змщнення авторитету i конкурентоспроможност1 держави на \пжнародшй ареш. Ефектившсть функцюнування будь-яко! системи, зокрема вищсн псдагопчно! ocbíth, залежить вщ оптимальносп ïï структури, системних ланок i шдструктур та зв'язку mí>k ними. Одними з основних складових системи bhiuoï псдагопчнсн ocbíth е педагопчш bhllu навчальш закладн (ВНЗ), яю мають свою узагальнену мету, змют i спрямовашсть навчально-виховного процесу. Ниш у нових парадигмах ocbíth змшюеться професшний профшь вчителя, пов'язаний з його функцюнуванням в npoucci навчання та
учшня. Шкшьництво вимагае добре шдготовлених до професп вчител1в, квагпфшацп яких в1др1зняються вщ попередшх, здо\пнованих шляхом спрямовано! та дидактично! шдготовки. Змши польсько! та европейсько! суспшьно!, культурно! та господарсько! дшсност! ставлять молодь перед новими вимогами й завданнями, яю повинш бути також передбачеш в систем! осв!ти, и цшях, зм!ст! та методах пращ. Осв!тш реформи в Республщ! Полыца шдтверджують, що усшх плашв ! прагнень, пов'язаних !з реформою шкшьництва в кра!ш, великою м!рою залежать в!д якост! шдготовки вчительських кадр!в. Осв!та мае пронизувати все суспшьство, повинна бути безперервною та шдвищувати р!вень осв!ченост! молод! та дорослих.
Усшх модершзацп осв!ти у Полыщ значною м!рою залежить вщ якост! професшно! шдготовки педагопчних кадр!в, здатних до штелектуального й творчого розвитку особистост! учн!в як основи усшшного функц!онування людини в умовах постшних зм!н. Особливо! уваги потребуе професшна шдготовка педагопчних кадр!в, реформи у вищш осв!т!, в тому числ! у вищих педагог!чних школах, оскшьки зм!ни в економщ!, науково-техшчний поступ, штеграцшний розвиток у склад! С С вимагають шдвищення ефективност! шдготовки сучасних фах!вщв. 3 огляду на це, на думку польських та украшських досл!дник!в, одночасно з оргашзащйними змшами в осв!тн!х системах мають вщбуватися зм!ни в систем! профес!йно! шдготовки педагопчних кадр!в.
Метою статт1 е визначення особливостей реформування вищо! педагопчно! осв!ти Республ!ки Польща, анал!з досвщу реформ !! вищих педагог!чних шюл.
Досв!д польсько! реформи осв!ти став наочним прикладом системних зм!н, поштовхом до яких було спшьне бажання мати ефективну сучасну осв!ту. Ще бшып щнний цей досв!д для Украши в контекст! географ!чно! та культурно! близькосп наших кра!н.
Реформування вищо! педагопчно! осв!ти в Республщ! Польща тривае не одне десятил!ття ! на кожному !сторичному еташ мае сво! особливост!. Анал!з основно! проблеми стата розпочнемо з 70-х роюв XX ст., коли внаслщок поеднання сприятливих фактор!в економ!ка Польсько! Народно! Республши (ПНР) розвивалася по-справжньому динам!чно, коли шщо не вщувало труднощ!в в пол!тичн!й, сощальшй, осв!тнш та !нших сферах життя суспшьства. Всередиш ще! декади вища осв!та кра!ни досягла свого найвищого р!вня за весь так званий сощалютичний пер!од розвитку.
Перш! вищ! вчительсью школи розпорядженням М!н!стерства осв!ти ! вищо! школи було створено у 1968 р. в Бшостощ, Варшав!! Щещн! та оргашзащйно пов'язано !х з ушверситетами у Варшав! й Познан!. Варшавська школа була професшною студ!ею Варшавського ун!верситету, Бшостоцька ! Щещнська - ф!л!алами цього ж ушверситету й Ун!верситету А. Мщкевича. В наступи! роки вищ! осв!тш школи мали бути оргашзоваш зам!сть 34 вчительських студ!й.
Вщ початку заснування перших вчительських студш до 1971 р. обов'язковими в них були навчальш плани, опрацьоваш трупами радниюв Головно! ради вищо! школи. Впроваджеш зм!ни призводили до зменшення к!лькост! предмет!в. екзамешв ! так званих зал!юв з оцшкою. Плани не враховували студ!ювання, а ставили над ним навчання в рамках стисло спрофшьованих предмепв.
Це призвело до надм!рного перевантаження студенев юльюстю обов'язкових занять, поглибленого великою кшьюстю педагог!чних предмет! в. що були основними в !х зм!ст!. Загальну шдготовку студенев до педагопчно! пращ збагачувала виховна практика, що регулювалася постановою М!шстерства осв!ти ! вищо! школи вщ 13 червня 1970 р., проте ! вона спричиняла ще б!льше перевантаження студенев ! послабления !х спещально! шдготовки. В наел ¡до к числе нних протеспв студенев ! педагопчних пращвншав у жовтш 1972 р. Мшютерство осв!ти, вищо! школи ! техн!ки розпорядилося зменшити к!льк!сть тижневих дидактичних занять. Перенесено ! початок академ!чного року на денних студ!ях з 1 вересня на 1 жовтня. Асистентську практику встановлено на перюд з 15 по 30 вересня. Вищ! вчительськ! школи паралельно з навчальними завданнями реал!зували завдання щейного виховання молод!. Основним завданням цього напряму було формування у студенев ум!нь !нтерпретувати явища господарського, пол!тичного та сусп!льного життя.
В с!чш 1973 р. прийнято ршення про шдготовку вчител!в загальноосв!тшх предмет!в ! виховател!в для вс!х ступешв шюльництва в систем! единих, чотирир!чних, однонапрямкових
мапстерсысих студш, запроваджених в ушверситетах, вищих педагопчних школах, вищих театральных школах 1 вищих школах ф1зичного виховання. У звязку з цим у 1973-1974 рр. трир1чш винц учительсыа школи перетворено у вини педагопчш школи або фшали ушверситепв, що мали чотирщичш мапстерсьи студи. Отже, винц учительсьи школи були важливим етапом на шляху до реатзацн ¡сторичного постулату едино! академ!чно! п!дготовки вс!х учител!в.
У функцюнуванш р!зних заклад!в шдготовки вчител!в, зокрема в структур! !х програм ! добору предмет!в. !стотне мюце займала справа людей ! особистоси вчителя. Давн!й «глобальний» вчитель, шдготовлений до викладання р!зних предмет! в. поступився мюцем нов!й модел! вчителя - спещалюта-предметника. Ц!й мет! служили вшщ вчительсьи курси, яю давали додаткову квал!ф!кащю в обсяз! навчання двох предмет! в. двор!чш педагог!!, а шзшше цю роль виконували вищ! педагопчш школи та трир!чш вищ! вчительсьи школи. Загалом, завершився под!л шдготовки вчител!в на тих, що навчали у нижчих класах основно! школи, ! спещатспв-пре дметниив.
Беручи до уваги можливост! ВНЗ, !х стан й кадров! потреби та актуальш ! перспективн! завдання системи осв!ти, Мшютерство осв!ти ! виховання та Мшютерство науки, вищо! школи ! техн!ки на сшльному зас!данн! сво!х колег!й 15 с!чня 1973 р. в Краков! постановили запровадити реформу шдготовки, вдосконалення та шдвищення кватфшацн вчител!в, що в!дпов!дала би потребам сучасно! школи. Невдовз!, 13 жовтня 1973 р., сейм ПНР прийняв ухвалу в справ! народно! осв!ти, яка передбачала змши модел!, структури й обсягу шдготовки у вищш школ! та шдготовку майбутн!х вчител!в ! виховател!в у систем! мапстерських студ!й. Було л!кв!довано под!л на шдготовку вчител!в основних ! середшх шил, вс! повинш були одержати однаковий р!вень осв!ти. В!дступлено вщ багато проф!льно! вищо! осв!ти ! в!д 1973 1974 академ!чного року запроваджено едиш мапстерсьи студ!! в обсяз! предметно! спещальност!, що була обов'язковою в систем! денних (стацюнарних) ! заочних студ!й. Пюля перенесения в 1973 р. вшськово! шдготовки студенпв на шелядипломний пер!од скорочено час тривалост! навчання в!д швроку до року. В зв'язку з цим мапстерсьи студ!! в ушверситетах скорочено до чотирьох або чотирьох з половиною рок!в.
До позитивних рис запроваджено! модел! шдготовки вчител!в можна вщнести: 1)розпод!л процесу шдготовки вчител!в на весь пер!од навчання; 2) правильну наступшсть педагопчних предмет! в: 3) надання предметам спещатзацп дом!нуючо! переваги в уеш програм!; 4) гарангування необх!дного миимуму для практично! шдготовки студенпв до вчительсько! пращ.
У 1975 р. 28,7 % вах працюючих вчител!в мали вищу освиу, а у 1986 р. вже 53,9 % працюючих на повних ставках вчител!в мали цю осв!ту. В друг!й половиш 80-х роюв в!дсоток вчител!в з вищою осв!тою почав виразно знижуватися, працювали подекуди в школах нав!ть випускники середньо! школи без педагопчно! осв!ти [10, с. 22]. Л!кв!доваш рашше вчительськ! студ!! почали реашмувати або заново створювати без будь-яко! шфраструктури.
В часи панування так званого сощашстичного устрою в Польщ! вшца оевта вважалась благом, доступним переважно обраним. У кра!ш навчалися 404 тис. студенпв, у процентному вираженш илыасть ос!б, яи навчалися, становила 12,9%, а вищу осв!ту мали майже 7% загально! илькост! поляив [5, с. 80]. Такий стан проблеми! спричинив появу вищих педагопчних шил.
У перюд активного реформування (904 рр. XX ст.) в Польщ! розпочалася сусшльна трансформащя, що характеризувалася в!дходом в!д традищйно! до критично-креативно! ф!лософ!! осв!ти. Тод! розпочався пер!од пошуку нового бачення вчительсько! осв!ти, окреслення особиспсно! тотожност! вчителя, його компетенц!!, функц!й, шлях!в пщготовки, навчання ! вдосконалення, а також способ!в виконання свое! фахово! рол!. В цей пер!од, приймаючи за основу розпорядження МНО у справ! вимог до квал!ф!кацп вчител!в, педагог!чш ВНЗ р!зними способами здшенюють шдготовку вчител!в [9].
Анашз процесу навчання вказуе на численш недолши в оргашзащ! шдготовки до вчительсько! профеей. На деяких ушверситетсысих факультетах з'явився дефщит часу, що сягав 50% передбачуваного на педагопчну шдготовку, встановлену як м!шмум 270 годин. Спостерталася також слабка практична шдготовка студент!в до роботи в школ!. Питания про илыасть годин з психологи та педагогией щораз чаепше вир!шували ради шститут!в, без консультащй !з педагопчними кафедрами, призначаючи вивчення цих дисципл!н на перших семестрах навчання.
ГБдготовка вчител1в у польсысих вищих школах була врегульована илькома законами, яи запровадили багато нових piuiCHb. наприклад, автономш шильницгва щодо держави, автономш шституцшну та велику незалежшсть окремих кафедр в навчальних закладах [11]. Основним правовим актом, який регулював д1яльшсть вищих педагопчних шил у Полыщ в останньому десятилгтп XX ст., був закон «Про вище шкшьництво» вщ 12 вересня 1990 р., змши i доповнення до якого вносилися майже щор1чно. Важливою правовою основою з 1982 p. (i доповненою у 2000 р.) е «Карта вчителя», яка регулюе позищю профса иного р1вня вчител1в. Новий закон «Про вище шкшьництво» значно обмежуе компетенщю MHO, яке здшснюе загальний нагляд над вам вищим шильницгвом i контролюе його легальшсть. Постанови, що стосуються напря\пв навчання, його форм i систем, е справою автономного кер1вництва вищих шил.
До структури вищо! педагопчно! осв1ти Полыщ входять: ушверситети, педагопчш академп, випц педагопчш школи, mini вини навчальш заклади (пол!техшчш, сконо\пчш. с i л ьс ь ко гос по даре ь к i академп. академп мистецтва i культури, а також вчительсьи коледжл) [4, с. 467]. У 1998/99 акадсм1 иному poui в Kpami функцюнували 9 вищих педагопчних шил: у Бидющу, Чснстоховк Кельцах, Краков!, Олыптиш, Жешов1, Слунску, Зелешй Гужл i вища школа спещально! педагопки у Варшавг
Вшцу вчительську оевпу можна було також отримати у вищш ршьничо-педагопчнш школ1 в Седлщах. У 1998/99 акадс\пчному рощ вило педагопчш школи заинчили 22920 випускниив, в тому числ1 6795 - мапстерсьи, 8357 - пpoфeciйнi i 7768 - доповнюкта студи. Загалом у 1998/99 акадс\пчному рощ у вищих педагопчних школах навчався 106141 студент, в тому числ1 40602 - на CTauioHapi. 1481 - на веч1ршй форм1, 62791 - заочно i 1267 - екстерном. Педагопку вивчали 35994 особи, в тому чист 9954 стащонарно, 25572 - заочно i 468 - екстерном [7, с. 131].
Вщ 90-х pp. XX ст. система шдготовки вчител1в у Польщ1 пост1йно змшюсться. Прийнят1 нов1 правила регулящ! в систем! освии допустили появу недержавних шил i заклад ¡в. яи визнаш як р1вноправн1 елементи польсько! системи освии. Ilcpmi приватш вищ1 педагопчш школи з'явились у 1989 р., коли сусшльство вимагало дозволу вщ уряду на в1льну осв1тню д1яльшсть, на право створювати та забезпечувати функцюнування навчально-виховних заклад ¡в недержавно! форми власност1 [1, с. 153]. Недержавне шкшьництво, що дина\пчно розвиваеться, стае важливим елементом осв1ти в сучасн1й Полыщ [7; 8].
Особливо ¡стотною е оргашзащя осв1ти вчител1в у евтп осв1тшх потреб, пов'язаних з високими европейськими прагненнями Польщ1, а також виконання положень, сформульованих у польсысих i м1жнародних осв1тшх документах. Стосуються вони не тшьки пристосування шдготовки вчител1в до потреби нового устрою загально! осв1ти, а й змш характеру i сфери профес1йних обов'язив вчител1в у пер1од трансформащ! сусшльного устрою та процсслв ¿нтегращ! i глобал1зац11 в CBiTi. У межах \пжнародного сшвроб1тницгва Польща шдписала практично Bci европейсьи конвенщ! з пор1вняння та визнання осв1тшх квал1ф1кащй, мае великий пакет двостороншх угод, випо педагопчш школи зд1йснюють м1жнародш контракта i проекти [2, с. 47].
Прагнення Польщ1 в 90-Ti pp. XX ст. до штеграцп з GC та розвиток ринково! економ1ки вимагали внесения значних змш в д1яльшсть вищих педагог1чних шил. Система вищо! педагог1чно! осв1ти в Kpami характеризувалася як консервативним збереженням нац1ональних виховних традиц1й, так i ¡нтснсивною модершзащею та курсом на входження в европейський освинш npocTip. У pyeni пщготовки до вступу в СС була проведена велика робота щодо реформування освии, педагопчно! зокрема. Передбачалося, що професшна педагопчна осв1та повинна стати единою, гнучкою, доступною [3, с. 222].
Таким чином, у визначений пер ¡од сусшльних трансформащй Республ1ка Польща набула великого доевщу, значних досягнень, а водночас i багатьох проблем в галуз1 вищо! осв!ти. Зм!на poni та завдань вчителя реформовано! школи та змши в програмов!й пол!тищ ставили нов! вимоги до пщготовки вчител!в та !х профес!йного вдосконалення. Пщготовка вчител!в у вищих педагог!чних школах повинна була вщповщати оч!куванням сусп!льства та вимогам школи, а безпосередшй вплив на розвиток системи пщготовки вчител!в мала осв!тня пол!тика i сустльно-сконо\пчш умови держави. Отже, польська система вищо! педагог!чно! осв!ти стикаеться з великою ильистю р!зномаштних виклик!в це зумовлюе необхщшеть радикальних зм!н. ЦЫсна система отримання та шдвищення профес!йно! квал!ф!кащ! i стала суттевою умовою покращання якост! педагог!чно! пращ польського вчителя. Це вимагало значно! пращ i
забезпечення вщповщними засобами для досягнення необхщних змш у проектуваннк оргашзацн i nponcci яюсно! шдготовки вчител1в у вищих педагопчних школах Полы±и.
Л1ТЕРАТУРА
1. Василюк А. Недержавний оевггнш сектор у Польпц: м1фи i реалп / А. Василюк, К. Корсак // Освгга i управлшня. - 2003. - № 3. - С. 152-156.
2. Добрянський I. Приватна вища освгга Укра1ни та Полыщ /1. Добрянський // Радна школа. - 2004. -грудень. - С. 45-49.
3. Каплун А. Провадш тенденци у професшшй шдготовщ майбутшх фа.мвщв для сучасного ринку пращ Польпц / А. Каплун // Педагопка i психолопя професшно! оевгги. - 2004. - № 4. - С. 222-227.
4. Кравченко О. О. Вища ос в ¡та в Полыщ в контсксп Болонського процесу / О. О. Кравченко // Проблеми освгга у Полыщ та в Украли в контсксп процеав глобалпацп та евроштеграцп: зб. MaTcpiaTie м1жнар. наук.-практ. конф. (Кшв-Житомир, 22-24 квгг. 2009 р.) / за ред. В. Кременя, Т. Левовицького, С. Сисоево!. - К.: KIM, 2009. - С. 466-473.
5. Павловський К. Трансформацп вищо! освгга в XXI ст.: польський погляд / К. Павловський. - К.: Навч.-метод. центр Консорщум i3 удосконалення менеджмент оевпл в Укра1ш, 2005. - 230 с.
6. Informator MEN // Szkolnictwo Wyzsze. - 1999.
7. Jung-Miklaszewska J. Szkoly spoleczne in statu nascendi / J. Jung-Miklaszewska, D. Rusakowska. -Warszawa, 1995. - C. 156.
8. Karpinska-Olecko A. Szkolnictwo niepanstwowe: partnerstwo czy konkureneja / A. Karpinska-Olecko // Mazurska Wszechnica Nauczycielska. - 1997. - C. 245.
9. Kuzma J. System pedagogieznego ksztalcenia, doksztalcania i doskonalenia nauczycieli. Proba optymalizacji / J. Kuzma. - Krakow, 1991. - C. 145.
10. Wiloch T. Ksztalcenie nauczycieli na poziomie wyzszym w polskiej teorii i praktyce pedagogicznej / T. Wiloch. - Warszawa, 1990. - C. 356.
11.Dziennik Ustaw (DzU 1991, nr 98.)
УДК 378.146(430)
А. 1. ТУР ЧИН
СИСТЕМА КОНТРОЛЮ Й ОЦ1НЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ
СТУДЕНТ1В У ВНЗ Н1МЕЧЧИНИ
Проаналгзовано систему контролю й оцтювання навчальних досягнень студентгв у вищих наечальних закладах Шмеччини, яка е одним з важливих мехашзмгв високих яюсних стандартгв вищо1 осети в кра'ш, в контекст/ основних положень Болонсъког декларацп. З'ясовано, що при оцтюеант знанъ студентгв у тмецьких унгверситетах домшуе принцип академ1чно'1 свободи, а контролъно-оцточт заходи близью до тих, ят практикуютъ укратсъю вузи.
Ключот слова: Болонсъка декларащя, Свропейська система перезарахування кредит1в, вищг навчальт заклади Шмеччини, контроль и оцтювання навчальних досягнень студентгв, /спит, залж, навчальний курс.
А. И. ТУРЧИН
СИСТЕМА КОНТРОЛЯ И ОЦЕНИВАНИЯ УЧЕБНЫХ ДОСТИЖЕНИЙ СТУДЕНТОВ В ВУЗАХ ГЕРМАНИИ
Проанализировано систему контроля и оценивания учебных достижений студентов высших учебных заведений Германии, которая является одним из важных механизмов высоких качественных стандартов высшего образования в стране, в контексте основных тезисов Болонской декларации. Выяснено, что при оценивании знаний студентов в немецких университетах доминирует принцип академической свободы, а контрольно-оценочные мероприятия близки к тем, которые практикуют украинские вузы.
Ключевые слова: Болонская декларация, Европейская система перезачета кредитов, высшие учебные заведения Германии, контроль и оценивание учебных достижений студентов, экзамен, зачет, учебный курс.
182 Науков1 записки. Сер1я: Педагопка. — 2010. —№ 1.
