CC BY
80
дисконтирования не отражает изменяемость воспринимаемой ценности работы предприятий морского транспорта для грузовладельцев. То есть известный метод чистой текущей стоимости не учитывает потребительские интересы, а только коммерческие цели флота и портов.
СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ
1. Бабусенко С. Е. Торговый флот в системе национальных интересов и в международной экономике / С. Е. Бабусенко. - Одесса : Автограф, 2007. - 200 с.
2. Винников В. В. Проблемы комплексного развития морского транспорта: монография / В. В. Винников. - Одесса : Фенжс, 2005. - 300 с.
3. Николаева Л. Л. Принципы устойчивого развития судоходных компаний в глобальном рынке морской торговли: монография / Л. Л. Николаева. -Одесса : Фенжс, 2007. - 323 с.
4. Примачев Н. Т. Эффективность развития морской транспортной индустрии / Н.Т. Примачев. -Одесса : ИздатИнформ, 2011. - 406 с.
5. Review of Maritime Transport. Report by the UNCTAD - New York and Geneve: UN, 2011. - 243 p.
6. Жихарева В. В. Теория и практика инвестиционной деятельности судоходных компаний. - Одесса : ИПРиЭЭИ, 2010. - 480 с.
7. Юбж О. М. Теорiя i методолопя щноутворення в морських торговельних портах : монографiя / О. М. Юбж - Одесса: ОНМУ, 2005. -282 с.
8. Котлубай М. И. Становление морского транспорта в рыночной среде : монография / М. И. Котлубай. - Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 2005. -224 с.
9. Харилло К. Х. Стратегическая логика: Логическая основа решения стратегических проблем бизнеса / К. Х. Харилло; пер. с англ. под ред. О. Б. Максимовой. - Днепропетровск: Баланс Бизнес Букс, 2005. - 304 с.
Аннотация. Систематизированы условия формирования кумулятивного эффекта развития национального торгового флота. Установлены направления стойкого выхода национальных судовладельцев в систему мирового фрахтового рынка. Рассмотрены источники адекватной реакции морской транспортной системы на параметры глобального рынка морской торговли.
Ключевые слова кумулятивный эффект, фрахтовый рынок, торговый флот, национальная транспортная
система.
Summary. Systematized formation conditions of the cumulative effect of natsional merchant fleet. The direction resistant when the national shipowners in world freight market. The sources of an adequate response to the marine transportation system parameters of the global market of maritime trade.
Keywords: cumulative effect, freight market, the merchant fleet, the national transportation system.
Рецензент д.э.н., профессор ОНМА Винников В.В. Эксперт редакционной коллегии к.э.н., доцент УкрГАЖТ Токмакова И. В.
УДК 658.5.008.8:656.052.43
РОЗВИТОК СТРАТЕГ1ЧНОГО ПАРТНЕРСТВА НА ШДПРИеМСТВАХ ЗАЛ1ЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ В УМОВАХ ВПРОВАДЖЕННЯ ШВИДК1СНОГО
РУХУ
Токмакова 1.В., к.е.н., доцент, Обруч Г.В., маг^тр (УкрДАЗТ)
В cmammi розкрито суттсть стратегiчного партнерства, запропоновано мехатзм формування стратегiчного партнерства тдприемств зaлiзничного транспорту та виробнипврухомого складу.
Knw4aei слова стратеачне партнерство, виробники рухомого складу, швидксний рух, тзинг, тдпршмства затзничного транспорту.
Постановка проблеми та ü зв'язки з науковими чи практичними завданнями.
Остантми роками вдея розвитку швидюсного руху на затзницях Укра1ни е центральним приоритетом, оскшьки бшьшо! переваги, нтж географiчне положення, у нашо! держави немае. За експертними
ощнками, в Укрш'т найвищий коефщенг транзитност в Старому Свт: територш нашо! крани у рiзних напрямах перетинають 7 з 9 мгжнародних транспортних коридорiв. За обсягами вантажоперевезень на територи Свропи Укра1на займае друге мюце, за обсягами перевезень пасажщив
© Токмакова 1.В., Обруч Г.В.
— четверте. I за збереження даних показниюв можна i потр!бно боротися.
Але сучаст реалй' не дуже втшлив!. 1нгенсивн1сть перевезень по нашому сталевому полотну в середньому перевищуе аналолчний показник в европейських кра!'нах: велика маса потяпв i висок1 осьов! навантаження привели до значного збшьшення темтв старшня тфраструктури, починаючи з 2000 року. Зростаючий вантажний i пасажирський потж вже не задовольняеться лею пропускною спроможтстю i тим швидк1сним режимом, що властив! укра!'нським зал1зницям.
Укра!'на отримала в спадок уткальну систему зал1знично! шфраструктури, основою яко!' е виключно змшаний рух, завдяки цьому принципу зал1знична галузь без державних дотацш i специального швестування на сьогодтшнш день все ще е прибутковою i забезпечуе потреби кра!'ни. Проте вже ввдчугао, що потенщалу в забезпечент швидюсних перевезень по сво!'й теригорп' i м1ж кра!'нами-суадами недостатньо.
Зпкнувшись з такими вимогами, п1дприемства зал1знично! галуз1, повинт постшно шукати нов! шляхи для подальшого розвитку, тому на сьогодтшнш день велику роль ввдграють стратег!чт партнерства, як1 надають додатков! ресурси i можливост1, дозволяючи учасникам рости i розширюватися швидше i ефективтше.
AHmÍ3 остантх до^джень i публкацш. Стратепчне партнерство як достатньо усп1шна форма ведення б1знесу викликае штерес у багатьох учених-економюпв. Серед заруб1жних автор1в можна назвати С. Карделла, Р. Уоллеса, П. Дюссожа i Б. Гаррета, Е. Кембелла, Л.Саммерса [1-4] в роботах яких висвплет питання сутност1 стратепчних партнерств, мети !'х створення, представлен класифшацл дано! форми об'еднань. В росшськш i укра!'нськш наущ також надаеться увага даному питанню. Так в роботах Петрова А.Н., Карпухшой £.А., Долгорукова А.М., 1ванова Ю.В., Глущенка В.В., Паратча Ю.В., Ка!ри З.С. [6-10] та шших вчених йдеться мова про роль стратепчних партнерств в процеа глобал1зацй', м1жнародному б!знеа, принципах !'х формування.
Видтення невиршених частин загальног проблеми. Поряд з цим в наукових публшащях, присвячених питанню формування стрателчних партнерств немае чпкого визначення даного поняття, також недостатньо висвплет питання ефективносп !'х функцюнування, у тому числ постае необхвдтсть розробки теоретичних та практичних щдходав до обгрунтування напрям1в взаемодй' п1дприемств зал1зничного транспорту та !'х основних стрателчних партнер1в.
Мета статтй Дослвдження сутност1 стрателчного партнерства, обгрунтування мехатзму забезпечення стрателчного партнерства тдприемств зал1зничного транспорту та виробниюв рухомого складу.
Виклад основного матералу. Передумови переосмислення проблем м1жф1рмово! взаемодп в умовах глобалзацп породжуються ввдвертютю економш кра!н й !х штегращею в свгтове господарство, що обумовлюе пошук нових технологш формування конкурентних переваг 1 пов'язано з розвитком стратепчного партнерства.
Слад визнати, що дефшщя «стратег!чне партнерство» залишаеться неусталеною. В залежносп ввд конкретно! його форми (альянс, стльне тдприемство, довгострокова партнерська угода тощо), дослвдниками вкладаеться р1зний змют в це поняття. Проте, в бшьшосп з них закладет загальт характеристики партнерства: ствпраця, ствробгтництво, взаемовщносини, взаемод1я. Тому можна стверджувати, що головною щеею концепци партнерства е створення кооперащйних зв'язк1в м1ж щдприемствами будь-якого виду дальност!
Так, розглядаючи суттсть економ1чного партнерства А.Л. Гапоненко 1 А.П. Панкрух1н в робот! "Стратепчне управлшня" дають наступне визначення: «Партнерство оргатзацш е !х оргатзованою взаемод1ею для досягнення найефективтшим шляхом загальних (або хоча б таких, що не викликають суперечносп) економ1чних, сощальних 1 шших цшей». Основою партнерства вони вважають кооперацш економ1чних суб'екпв на баз!, по-перше, часткового поеднання !х штереав, а, по-друге, усввдомлення ними того факту, що конкуренщя м1ж ними не дасть особливих переваг навгть переможцю. Таким чином, вони вид1ляють об'ективну 1 суб'ективну передумову партнерства, при поеднант яких може бути досягнутий необх1дний ефект [8].
Фок1н М.1 щд стратег1чним партнерством розум1е ствпрацю партнера з економчно значущим партнером, як правило, на р1вт юридичних оаб, тобто ствпраця одте! компани з бшьш крупною 1 могутньою у фшансовому ввдношент компатею, яка може забезпечити ресурси для досягнення И стрателчно! мети [11].
В документах ООН та деякими вченими партнерство розумшть як споаб досягнення партнерами стльних стратег1чних цшей для реал1зацл певно! конкурентно! стратег!! [12, 13].
З наведених визначень виокремлюеться така важлива складова зм!сту партнерства як його цшь, п1д якою розглядаються такий розпод1л функц!й мгж його учасниками, яке виявляе особливосп ! конкурентн! переваги кожного члена, оптимальним чином сполучаючи !х в ефективно дючу систему, що дозволяе отримати ! осво!ти нов!, власне системн якост! партнерства.
Це сввдчить, що партнерство дозволяе щдприемствам щдвищувати ефективн!сть свое! дальноси та протистояти виникненню непередбачуваних вимог оточення на основ! залучення та використання знань та здатностей партнер!в задля досягнення стратепчних цшей та
набуття (та/або змiцнення набутих) конкурентних переваг.
Ввдзначимо, що взаемод1я партнерiв буде ефективною за умов дотримання сукупносп певних норм — принципiв партнерства.
Загальними ознаками поняття "партнерство" можна визначити наступнi:
1) згода стати частиною ц1лого - процесу або структури;
2) визнання тих правил гри, як1 запропонованi суб'екту. В iдеалi вони мають легiтимнi форми, а в реальности легiтимнi в рiзному ступенi;
3) надая на отримання тих благ, як1 адекватнi внеску (приватному - "part"), а, у разi успiху, i бiльшого, шж внесок (у тому числi за рахунок тих, хто не бере участь в угода).
4) свобода, або залишення за собою права або вийти з дано! угоди, або зайняти в ньому виршальт позицп, або, залишаючись в ролi аутсайдера, чекати моменту для кардинально! трансформацп угоди в свою користь.
Видiленi ознаки "партнерства" як родового поняття конкретизуються у сферi господарсько! даяльносп принципами:
• Добровiльнiсть входження в партнерський
проспр;
• Взаемовилдтсть спiвпрацi для всiх учасник1в;
• Солидарна вiдповiдальнiсть по досягнутих домовленостях;
• Принцип консенсусу, заснованого на одноголосному ухвалент рiшень по напрямах ствпращ (а не принцип диктату бшьшосп при голосуваннi).
Стратегiчний характер партнерсько! взаемода! шдприемств визначаеться: 1) наявтстю загально! для партнерiв стратеги для досягнення певно! мети; 2) уткальтстю вкладу кожного з партнерiв у досягнення стльно! мети; 3) розподалом м1ж партнерами вщповвдальносп за устх у створеннi конкурентно! переваги для учасниюв партнерства. 1з вищевикладеного випкае, що визначення ц1лей формування стратепчного партнерства для окремого п1дприемства е складним завданням. Емпiричний досввд заруб1жних компанiй сввдчить, що найчаспше подабт цiльовi настанови зводяться до двох груп: 1) економ1я часу у досягненн встановлених стратегiчних ц1лей; 2) доступ до нових знань через використання можливостей ствробггництва з шшими учасниками ринку.
Слад зазначити, що стратепчна взаемодая комплексна, вона охоплюе дек1лька важливих сфер спiвпрацi i носить довгостроковий характер. Надiйнiсть стратепчного партнерства визначаеться взаемною готовтстю сторш враховувати iнтереси один одного, наявтстю даевих механiзмiв реалiзацi!' спiвпрацi, дисциплшоватстю партнерських вщносин.
Таким чином, щд стратеичним партнерством слад розумiти систему добровшьних, довгострокових i вземов1дпов1далъних вщносин iнтеграцiйного типу м1ж учасниками екожмчного життя, як1 виникають в процеа виробництва, розпод1лу, обмiну i споживання економiчного продукту й забезпечують досягнення стрателчних ц1лей та приводять до синергетичного приросту результативносп економiчно! даяльносп, надаючи виграш кожному партнеру.
Одним з перспективних вид1в стратег^чного партнерства на затзничному транспорт виступае його ствпраця з промисловими п1дприемствами, предметом якого е замовлення транспортников на новий рухомий склад. Подiбнi альянси стали формуватися в Gвропi ще в 80-х роках. 1х створшня стало в залiзничнiй промисловост1 черговим етапом процесу концентрац1! виробничих потужностей i змiни взаемостосунк1в м1ж тдприемствами-постачальниками i залiзними дорогами-замовниками. Остантми роками у зв'язку з активним розвитком високошвидк1сного руху компанi!'-постачальники готуються до тендерiв безпрецедентних масштабiв.
Проте процес вибору постачальника рухомого складу для швидюсного руху в Укра!т обмежуеться високими вимогами до якосп рухомого складу (що не можуть забезпечити вiтчизнянi виробники), надшрною дороговизною заруб1жного рухомого складу i вiдсутнiстю фiнансування таких проект1в в повному об'емi.
В Росi! вихвд з ситуац1!, що склалася, бачать в локатзацп виробництва рухомого складу в кра!т. Але свiтовi концерни готовi до створення мiсцевого шдприемства, т1льки якщо !м буде гарантовано значне замовлення. Наприклад, в "Сшаре" вже в1дзначали, що Siemens мп- би випускати "Сапсани" в Росп на уральському дивiзiонi групи, де зараз збираються нiмецькi потяги Desiro. Бiльш того, глава нiмецъкого концерну Siemens в РФ i СНГ Дiтрiх Меллер пояснив, що в компанп готовi на 80% локатзувати виробництво "Сапсанiв" в Росi! при мЫмальному замовленнi в1д 60 потяпв або на 30% — при замовлент приблизно 20 склад1в. А в росшському партнерi Alstom "Трансмашхолданг" п1дкреслили, що замовлення на 30 потяпв буде недостатньо для оргатзацп масового випуску AGV в Росп [14].
Тому, досввд показуе, що единим вiрним рiшенням в ситуацп, що склалася, е формування довгострокових взаемовщносин п1дприемств залiзничного транспорту з постачальниками рухомого складу, тобто стратег^чного партнерства.
З ц1ею метою вважаемо за необхвдне сформувати некомерц1йне об'еднання виробник1в рухомого складу, робота якого буде направлена на системну координацию д1яльност1 шдприемств галузi, яка покликана на основi iнтеграцi! фiнансових i iнтелектуальних ресурав сприяти iнновацiйному
технологичному тдйому на зал1зничному транспорт! 1 у вгтчизняному машинобудувант.
Разом з цим реал1зовуватимуться наступн стратеичт цш:
- щдвищення конкурентоспроможносп продукци зал1зничного машинобудування на основ1 шновацшного розвитку 1 полшшення якосп.
- вдосконалення системи добросовюно! конкуренци 1 захист б1знес-штереав вгтчизняного транспортного машинобудування.
- створення ново! системи технчного регулювання 1 розвитку нормативно-техтчно! бази транспортного машинобудування.
В даний час одним з найвигтдтших способ1в розширення 1 оновлення рухомого 1 тягового складу е л1зинг. Оплата майна, що придбавалося, в розстрочку дозволяе м1тм1зувати вщволшання засоб1в на зал1зничний склад.
Переваги л1зингу в сегмент рухомого 1 тягового складу очевидт. Враховуючи високу варпсть рухомого складу, в першу чергу, л1зинг
надае розстрочку його оплати на достатньо тривалий термш. Пом1рне авансування операци з боку л1зшгоотримувача, дозволяе одержувати в користування зал1зницям основн фонди - рухомий склад - без значного в1двол1кання оборотних кошпв.
Л1зинг вигтдний не тшьки тому, хто одержуе рухомий склад в користування, але 1 виробнику-постачальнику зал1зничного транспорту. За допомогою л1зингових схем реал1заци виробник вщкривае стшкий канал збуту свое! продукци.
Проте 1 в цьому плат потр1бт нов1 ршення, так необхвдна державна щдтримка розвитку л1зингу в зал1зничнш сфер1, у тому числ субсидування державою частини л1зингових платеж1в, а також застосування додаткових заходав податкового стимулювання.
Виходячи з вищенаведеного розроблений мехатзм стратеичного партнерства зал1зничного транспорту 1 виробник1в рухомого складу схематично представлений на рисунку.
Рис. - Схема стратеггчного партнерства тдприемств залгзничного транспорту I виробниюв рухомого складу та основт вигоди вгд стратеггчного партнерства.
Висновок. Таким чином, запропоновано мехатзм формування взаемоди шдприемств зал1зничного транспорту та виробниюв рухомого складу на довгостроковш основ1 шляхом створення некомерцшного об'еднання щдприемств-виробниюв рухового складу, забезпечення державно! щдтримки !х дальноси та застосування л1зингу, що дозволить забезпечити розвиток зал1знично! галуз1 на шновацшнш основ1 та е важливим чинником стабшьного функцюнування щдприемств -виробниюв рухомого складу.
СПИСОК ЛГГЕРАТУРИ
1 Карделл С. Стратегическое
сотрудничество: Креативный бизнес - курс / Стивен
Карделл. - Пер. с англ. К. Ткаченко. - М.: ФАИР -ПРЕСС, 2005. - 256 с.
2 Кембелл Э. Стратегический синергизм / Э. Кембелл, Л. Саммерс. - СПб.: Питер, 2004.- 416 с.
3 Уоллес Р.Л. Стратегические альянсы в бизнесе. Технологии построения долгосрочных партнерских отношений и создание совместных предприятий / Р.Л. Уоллес, пер. с англ. — М.: Добрая книга, 2005. — 288 с.
4 Гаррет Б. Стратегические альянсы. / Б. Гаррет, П. Дюссож, пер. с англ. - М.: ИНФРА -М, 2002. - 332 с.
5 Петров А.Н. Стратегический менеджмент/ А.Н. Петров. - СПб.: Питер, 2005. — 496 с.
6 Карпухина Е.А. Международные стратегические альянсы / Е.А. Карпухина. - М.: Издательство «Дело и Сервис», 2004 - 176 с.
7 Иванов Ю.В. Слияния, поглощения и разделение компаний: стратегия и тактика трансформации бизнеса / Ю.В. Иванов. — М.: Альпина Паблишер, 2001. - 244 с.
8 Гапоненко А. Л. Стратегическое управление: учебник /А.Л. Гапоненко, А.П. Панкрухин. — М.: Омега-Л, 2004. — 472 с.
9 Глущенко В.В. 1нтегроваш структури суб'екпв господарювання: !х визначення, сучасний стан функцюнування та розвиток / В.В. Глущенко, Ю.В. Парашч. - Х.: Л1бурюна, 2005. - 63 с.
10 Ка1ра З.С. Iнновацiйнi стратеги управлшня щдприемствами: ефективнiсть стратепчних альянав / З.С. Ка!ра // Науков1 прац1 ДонНТУ. - Вип. 89-2. - С. 194-201.
11 Фокин Н. И. Экономика: В начале было Слово [Электронный ресурс] - Режим доступа: http://dictionary-
economics.ru/word/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D1% 82%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%82%D 0%B2%D0%BE
12 Гребешкова О. М. Проектний шдхвд до формування стратепчних партнерств тдприемств / О.М. Гребешкова, Г.В. Махова // Зб1рник наукових праць Черкаського державного технологичного утверситету. Сер1я: Економ1чт науки. — 2009. — Вип. 22., ч. 1. — С. 23-27.
13 Формирование партнерств [Электронный ресурс] - Режим доступа: http://it4b.icsti.su/1000ventures%5Ca%5Cbusiness_guid e%5Cpartnerships_main.html
14 В ожиданки скорости [Электронный ресурс] - Режим доступа: http://www.kommersant.ru/doc/1906275
Аннотация. В статье раскрыта сущность стратегического партнерства, предложен механизм формирования стратегического партнерства предприятий железнодорожного транспорта и производителей подвижного состава.
Ключевые слова стратегическое партнерство, производители подвижного состава, скоростное движение, лизинг, предприятия железнодорожного транспорта.
Summary. In the article the essence of strategic partnership is exposed, the mechanism of forming of strategic partnership of enterprises of railway transport and producers of mobile composition is offered.
Keywords: strategic partnership, producers of mobile composition, speed motion, leasing, enterprises of railway transport.
Рецензент к.е.н., доцент УкрДАЗТЯкименко Н.В. Експертредакцiйноï колеги к.е.н., доцент УкрДАЗТЗубенко В.О.
УДК 656.224.072:338.5
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ВПЛИВУ ЗАГАЛЬНОГО ТЕРМИНУ nOÏ3A^ ПАСАЖИРА НА ДОХОДИ ТРАНСПОРТНИХ КОМПАН1Й
Чаркша Т.Ю., астрант (ДНУЗТш.ак.Лазаряна)
У cmammi запропоновано результаты до^джень впливу загального термту погздки пасажира будь-яким транспортом на доходи транспортних компант з урахуванням критерйв цiнносmi для рiзних груп пасажирiв та кiлькосmi таких пасажирiв на окремих напрямкахруху при впровадження швидпсних та високошвидюсних поïздiв.
Ключовi слова: пасажирсьт швидтсш та високошвидккш погзди, загальний термн поИздки, дохйд транспортноТ компани.
Постановка проблеми та и зв'язок з науковими чи практичними завданнями. Остантм часом сугтево зростае ритм життя, що потребуе прискорення виршення робочих та сощальних проблем. Обмш шформащею здшснюеться через мобшьний зв'язок, 1нтернет, а для проведення очних зустр1чей, по!здок у ввдрядження чи на вщпочинок використовують р1зт види транспорту. Для кра!н з вщносно великою територ1ею тдвищення швидкосп руху транспорту суттево впливае на мобшьшсть населення. Значне мюце у розв'язанш ща проблеми належить зал1зницям.
Багато кра!н свггу вже впровадили швидк1сний та високошвидюсний пасажирський рух та досягли певного устху. Серед лвдер1в слад назвати Францию, Н1меччину, Гталш, 1спашю, Японш, Китай та Сполученi Штати Америки. На пострадянському простор1 лише в Роси вже здшснюються перевезення швидк1сними по!здами 1 активно ведуться роботи з прокладання високошвидк1сних лшш.
В Украiнi проблема впровадження швидюсного та високошвидюсного руху на зал1зничному транспорт порушувалася ще за чаав Радянського Союзу. У 1981 рощ було розроблено технжо-економ1чне обгрунтування будавництва
© Чарк1на Т.Ю
Вкник економжи транспорту i промисловостi № 39, 2012
