CC BY
30
АЛЕКСЕёНКО Л,M.
JIÍTepaTypa
1. Алексеев Н.С. Проектирование организаций «эпохи без закономерностей».— 2000.— № 4 / http://www.cfin.ru/ press/management/2000-4/04. shtml.— Заголовок з екрану.
2. Чернявский Д., Чернавская Н. Проблема творчества с точки зрения синергетики— Режим доступу: http:// wwwlibbooks.ru/bookbox_106958. html.— Заголовок з екрану.
3. А. Двоскин. Теория креакратии.— Режим доступу: http://www.kreakratia.ru/page. asp? m=1834&id=2079.— Заголовок з екрану.
4. Театральные аналогии конкурентного соперничества/ Московская финансово-промышленная академия.— Режим доступу: www.mifp.ru/about/rektorat/ analogii.shtml — 80k.— Заголовок з екрану.
5. Денисова Д. Время продавать знания,— Режим доступу: http://www.cpk.mesi.ru/material/articles/expert01.— Заголовок з екрану.
6. Тарнавська Н. Hobíthí прояви конкуренцИ в cycnùibCTBi, яке базуегься на знаниях // Економка Ук-раши.— 2008,- № 2.- С. 4-16.
7. Идрисов А. Сценарий для России. Дезориентированная нацш.— Режим доступу: http: //www. naco, ru/ mir_op/publik/dez_nac. shtml.— Заголовок з екрану.
8. Dean В. V., Cassidy J. С. Strategic Management: Methods and Studies. Elsevier Science Publishers В. V., 1990.
9. Штучш нейронш мереж!— Режим доступу: http: // www. victoria, lviv. ua/html/oio/html/theme5. htm,— Заголовок 3 екрану.
10. Гончаров В. В. В поисках совершенства управления: руководство для высшего управленческого персонала— М.: МП «Сувенир», 1993.— 488 с.
11. Актив1зац1я шновацшно! д!яльностк оргашзацШ-но-правове та сощально-еконошчне забезпечення: Монография / О. I. Амоша, В. П. Антонюк, А. I. Землян йн та íh. / НАН Укршни. 1н-т економжи пром-сть— До-нецьк, 2007.- 287 с.
12. Economic Commission for Europe. Committee on economic cooperation and integration. Status of Programme implementation «Creation supportive environment for innovative development and knowledge-based competitiveness». Synopsis of good practices in facilitating the generation and diffusion of innovation. Geneva, 5-7 December 2007.— Режим доступу: http: www. unece. org/ ceci/.— Заголовок з екрану.
JI. M. Алексеенко
д-р екон. наук, м. Тернопыь
РОЗВИТОК РИНКУ Ф1НАНСОВИХ ПОСЛУГ ЯК ЗАПОРУКА ЕКОНОМ1ЧНОГО
ЗРОСТАННЯ
Наявшсть розвинуто! фшансово! системи е ознакою економ1чного й пoлiтичнoro суверенно держави. Сощ-ально-полггична стабшьшсть, полшшения еконокачно! ситуацп та внутршн! передумови сприяли розвитку ринку фшансових послуг Украши, який е привабливим для швестор1в, а тому збереження або введения обмежень на фшансов1 операци його учасниюв мае адекватно вщображати економ!чш штереси оператор1в даного ринку. Це потребуе проведения зважено! законодавчо! й регулятивно1 политики, скеровано'1 на недопущения дефолта, сощально! напруги на ринку фшансових послуг та попереджеиня згортання окремих його сегмента.
Взаемозалежшсть банювського та промислового сектор1в еконошки зумовила не лише пошук оптималь-них напрямюв сшвпращ, а й створения могутньо! сватово! фшансово! шдустри. Вагомий внесок у дослщження сутносп ринку фшансових послуг щодо пщвищення ефективноси його функцюнування зроблено украшсь-кими економктами: В. Базилевичем, В. Корнеевим, I. Лютим, О. Мозговим, М. Савлуком, В. Шелудько та щшими. Серед роийських вчеиих варто видшити пращ вчених в. Жукова, Я. М1рюна, В. Мшовдова та шших.
Разом з тим у працях вггчизняних 1 заруб1жних вчених розглянутс ильки окрем1 аспекти функцюнування ринку фшансових послуг. При досладженш даного ринку слад враховувати не лише стратепчш завдання еко-
ном1чно1 системи держави, зокрема щодо пщвищення конкурентоспроможнос-и нащонально1 економжи, а й стШюсть фшансово! системи щодо зовтшшх вплив1в у процеш набуггя ринком вщкритость У такому контекст питания можливосп впливу перманентних фшансових криз на вггчизняний ринок, а гакож регулювання доступу шоземного катталу е важливими для eкoнoMiчнoi безпеки Украши та п подальшого eкoнoмiчнoгo зростан-ня. Тому вважаемо за доцшьне акцентувати увагу на вщстеженш фактора вщкритост1, його впливу на учасниюв ринку фшансових послуг з урахуванням поспйно'1 зм1ни свггово! економ^чно! кон'юнктури.
Економ1чна пол!тика держави мае спиратися на економ1Чн1 закони, сшльш штереси учасниюв ринку фшансових послуг та шших сфер економжи. Зауважи-мо, що чим повшше державна политика вадображае еко-ном1чт штереси, тим реальнше вона вщстоюе нащо-нальш штереси учасниюв даного ринку. За аналопею у радянсьюй економ1чшй л1тератур1 дослщжували основш тенденцп монопол1зацн державою зовшшньо! торивл1 та фшансового сегмента економ1ки з позищй свггових гос-подарських зв'язюв, а пщтримка нащональних експор-тер1в та обмеження ек0Н0М1ЧН0Г0 простору вщ проник-нення «чужих» каттал1в була найважпивппою прерогативою державно! полггики у сфер1 зовншшьоеконом1ч-них ввдносин [1, с, 6]. На противагу датй полчищ про-
152
В1СНИК EKOHOMI4HOÏ НАУКИ УКРА1НИ
АЛБКСБеНКО Л.М.
фесор Чикагського университету Дж.Г. Лор! сформував критерп прюритетност! в процесп тберал1зацй мпраци капггал1в м!ж крашами. Вш зазначив, що варто иадати шоземним компашям доступ на ринки США, але одно-часно доцшьно вести переговори про аналопчш привщеа для американських компашй, зокрема для тих, що здШснюють фшансов1 операцп на закордонних ринках [2, с. 165]. У промислово розвинутих кра'гаах було прий-нято достатньо закоюв, що мали сприяти обмеженню присутност1 шоземного катталу, але на практищ дер-жавш регулятивш установи досить лояльно спостерка-ли за масштабами 1 напрямками розмпцення шоземних ¡нвестищй. 3 Ц1ех позици Б. Парахонський вважае, що в умовах ринкових вщносин визнання нацюнальних ште-рес1в вщбуваеться на трьох р1внях; глобальному, репо-нальному 1 локальному [3, с. 15]. У зв'язку з цим, на думку В. Ткаченка, р1зновекторш ор1ентири, зокрема, геополггачш цш, р1зний економ1чний р1вень 1 на-лежшсть до р1зних регюшв ускладнюють координацно нацюнальних штерес1в краш-учасниць Союзу незалеж-них держав [4, с. 15-16].
Очевидно, що на початку закритють ринив краш ¿з трансформащйною економжою потребувала комплек-сност! у шдходо до захисту прав власносп й усунення можливост1 репатр1ацп доход1в, оцшщ ризиюв, тому й вщпрацьовували концепцп залучення саме портфельних швестор!в. При цьому розвиток ринку фшансових по-слуг Украши сприяв залученню таких портфельних шве-стищй. Портфельними ¡нвесторами е велию фшансов! швестори (пенсШн1 фонди, швестищйш банки (ком-панп), як1 вкладають каттал у придбання частин акщй шоземних пщприемств у розм1рах, що не забезпечують права власносл! чи контролю над ними. Як правило, вони купують до 10 % акщй пщприемства, причому, основна мета '¿хньсл д1яльноеп — купити акци' якнайде-шевше, а через певний перюд продати дорожче (при нагода — у 2-3 рази). У зв'язку з цим зазвдчимо, що портфельш швестицп здШснюють й у випадку, яйцо законодавство краши обмежуе можливоси вкладання прямих ¡нвестищй або швестори зацжавлеш в диверси-фкаци вкладень саме у р!зш галуз1
Пщвищення конкурентноздатносп ринку фшансових послуг е досить складною проблемою, оскшьки становления ринку супроводжувалося кардинальними сощально-економ1чними перетвореннями. Д. Норт ви-окремив трансформации витрати як витрати, пов'я-зан1 з лжвщащею старих шститут1в та формуванням 1 адаптащею нових ¡нститу™ в економ1чн!й система Дана класиф!кащя пов'язана з1 змшами шституцюналь-но1 системи.
У свп'овШ економщ! вщбуваеться об'еднання нащональних ринк1в, що зумовлюе загострення конкуренц», а також дае змогу ф!нансовим установам, яга працюють динам1чно й ефективно, закршити свое лщерство на ринку фшансових послуг. Загалом змгаа структури евро-пейського фшансового сектору викликане л1берал1за-щею прйцедури надання фшансових послуг. В умовах достатньо високо'1 конкуренци й введения в об1г едино! европейсько! валюта (евро) у вигщшшому становипц перебувають потужш фшансов! ¡нституци, що здайсню-ють операцп в уах крашах бвропейського Союзу та за його межами.
Пщ впливом глобал1зацп, по-перше, виокремилася тевденщя формування триполярносй у систем! м1жна-родних вщносин; по-друге, штенсиф!кувалися штег-ращйш процеси в Сврош, вщбулося помп не розширен-ня ввропи за рахунок краш Центрально-Схцщо! бвро-пи; по-трете, актив!зувалися штегравдйш процеси на пострадянському простор!; по-четверте, розширюеться регюнальне ствробггоицтво 1 стратепчне партнерство м1ж регюнальними шститущями.
На основ! викладеного можна зробити узагальнен-ня, що, по-перше, для захисгу единого европейського економ1чного простору та протистояння можливим фшансовим кризам вщбуваеться поступальне об'еднання зусиль европейських краш. При цьому в ¡нтегращй-них процесах держави беруть участь на демократична та добровшьних засадах, тому вважають, що м1ць сшвро-б1тництва забезпечуе гнучгасть мехашзму утворення 1 часткове збереження нащонального суверен1тету краш-учасниць. По-друге, оскшьки бвропейський Союз став основним центром полЬичного та економ1чного розвит-ку ввропи, що впливае на виб1р подальшо! ор1ентацп бшыпосп континентальних держав, то краши-претен-денти, яга бажають стати повноправними членами €С, поступово модиф1кують свою правову систему згщно з трьома основними принципами — гарантування прав людини, демократичш перетворення та розвиток рин-ково*1 економ1ки. Зауважимо, що европейський виб1р Украши потребуе посл!довного визнання та чггкогодот-римання визначених стандарт!в та норм як правового, так 1 сощально-економ1чного характеру.
Проте коливання провщних напрямк1в свггових потокГв кап1тал1в заперечують единий схематизм у тдход1 до дослщження ¡нтеграцШних аспеюг1в об1гу фшансового капиалу, оскшьки потребують комплексних дослщжень з урахуванням полггичних, економ1чних 1 сохцальних чиннигав. Загалом ринок фшансових послу1' варто розглядати як одну з! складових сучасно! св1тово! економки, а виокремлення суттевих тенденщй розвит-ку свггових ринкових вщносин дае змогу принайми! теоретично створити едину картину ринкового обм!ну як особливо1 форми св1Тового господарства.
бвропейський виб1р зумовлюе проведения Украь иою д!ево1 фшансово! полиики з метою запоб1гання можливим непередбачуваним наслщкам процешв глоба-л1зацп (неконтрольоване перем!щення кап!тал!в, виник-нення фшансових шрамщ ¡з використанням мереж1 1нтернет, пос-пй1и коливання дефляц1йних та шфлящй-них процес!в). Виб1р пр!орите'ив мае бути безпосеред-ньо пов'язаним 1з розвитком р1вноправних, взаемовигщ-них 1 прогнозованих вщносин з ¡ншими державами. Програмою д!яльносг! Кабшету М!н1стр1в Украши особлива увага придшена наступним напрямкам Лнтеграцп: розвитку !снуючих та створенню нових еврорепошв; визначенню ступеня сшвробЬництва Украши в рамках единого економ!чного простору; оптим!зацп участ! Украши в СНД з урахуванням прюритета зовншньо! пол!-тики, а також акпшзацп сп1вробтгацтва в уах сферах у рамках об'еднання ГУАМ. Враховуючи окреслет зав-дання, варто зауважити, що маждержавна сп!впраця з крашами колишнього СРСР мае юторичну по-слщовтсть. Зокрема, М. Грушевський слушно зауважив, що «потр1бно... певно! стратегично! з/дбност!.. I очевид-
© 2008/№1
153
ÁJIEKCEGHKO Л.М.
но, що з огляду на незвичайно трудне завданне i благо-родну мету його всякий cnociö для i! осягнення приходить ся вважати допустимим i можливим» (збережено першоправопис джерела— прим, авт.) [5, с. 88-89].
Потужш cBiTOBi фшансов1 ценари посилюють свШ вплив на розвиток CBiTOBOi економ1ки, вщбуваються продеси взаемнот штеграцц i вщповщно виникають кризов! явшца. Одтею з основних причин фшансово!' па-н1ки в 2008 р. стала криза на американському ринку in отеки Дж. Сорос вважае, що американщ «зайняли величезну юльюсть грошей» i тепер до них за це «прий-шов рахунок». Вщомий фшансист зауважуе, що спад буде бшьш серйозним, нЬк. очжуе Федеральна резервна система США, але цифр не називае [б, с. 19].
В сучасних умовах держава, на нашу думку, мае визначати економ1чну стратепю i створювати умови та задаювати мехашзми для забезпечення фшансово1' без-пеки, реал1зацп конкурентних переваг нацюнальних виробниив на внутрппньому й свгговому ринках.
Розглянемо д1яльшсть на ринку фшансових послуг основних його учасниив i визначимо прюритети ix д1яльноеп. Банювсью установи ткно пов'язаш з рухом фшансового капралу i про динамжу розвитку банкшсь-Ko'i системи Украши свщчать основш показники ix д1яль-носп. У 2007 р. в структур! актапыв Нацюнального банку Украши кошти i депозита в шоземшй валют вирос-ли на 24 % — до 87,753 млрд. грн., кредита банкам i шшим позичальникам — на 22 % (до 1,692 млрд. грн.), обсяг монетарного золота— на 37% (до 2,475 млрд. грн.). KpiM того, центральний банк наростив вкладення в цшш папери нерезидента на 79 % — з 43,187 млрд. грн. до 77,436 млрд. грн. В Украпн авуари в спещальиих правах запозичення (SDR, валюта М1жнародного валютного фонду (МВФ) за 2007 р. виросли на 89 % — до 14,338 млн. грн. [7].
Банк1вськ1 установи здШснюють професжну дшльшсть на ринку фшансових послуг. Згщно отрима-них дозвол1в банки надаються наступний комплекс послуг: здйснюють цившьно-правов1 угоди з цшними паперами, яю передбачають оплату цшних nanepiB про-ти ix поставки новому власнику на пщстав1 договор1в доручення чи KOMicii за рахунок cnoix юиентв або вщ свого iMeHi та за свШ рахунок з метою перепродажу ipeiiM особам; надають послуги андеррайтера щодо вип-лати доходов власникам цшних nanepiB, кшцевого роз-рахунку у випадку погашения або дострокового в'икупу цшних nanepiB; здШснюють авалювання вексел1в; збер-¿гають цшш папери та/або здшсшоють обл1к прав влас-ност на цшш папери, а також обслуговування угоди з цшними паперами у зберпача; ведуть реестр власниюв ¿менних цшних nanepiB. Також на ринку фшансових послуг зд1йснюються активш операцй РЕПО, що свщчить про достатньо високу лжвщшсть банювсько!' системи.
Вщповщно, користуючись послугами банку щодо проведения операщй з цшними паперами, юпент мае наступш переваги: отримуе повний комплекс послуг за операщями з цшними паперами (вииуск, продаж, кутв-ля, виплата доход1в, погашения, реестрацш прав влас-HOCTi на цшш папери, ведения рахунюв власниюв цшних паперах, консультацию послуги з питань oöiry цшних nanepiB, подготовка р1чних звгав ештентв); мож-
ливгсть ефективного розмщення вшьних коптв та за-лучення додаткових; безпеку використання власних тру-дових та фшансових pecypciB.
В Украш Í3 самого початку реформування еконо-мжи придшяли особливу увагу створенню адекватного оргашзащйно-правового мехашзму пенсШного забезпечення та розвитку недержавних пенсШних фондов. Зауважимо, що ефективне управлшня пенмйними активами потребуе створення правових, економ1чних та оргатзащйних передумов, яю б мпилазували ризики можливо! втрати пенсШних накопичень та/або ix зне-цшення. В процес! формування та управлшня активами недержавного пенсШного фонду компанш з управлшня активами мае визначита швестищйну пол1тику; сформулювати швестищйщ цш; вибрати прийнятну портфельну стратепю та визначити вщповщш фшан-cf ßi шструменти для швестування; проанал1зувати та оцшити ефектившсть швестищйного портфела фонду. Створення широкого спектра фшансових шструмента для швестування пенсшних накопичень сприятиме зростанню обсяпв актив1в третього р1вня пенайно! системи та подалыпому розвитку ринку фшансових послуг в Украшь
Процес трансформацп економжи сприяв розвитку ринку цшних nanepiB. С. Павлов в пращ «Фондовая биржа и её роль в экономике современного капитализма» (1989) вщзначав, що одним з важливих момента перерозподшу грошових каштал1в i нагромаджень на користь фшансово! onirapxii вщбуваеться при покупщ цшних nanepiB [8, с. 11-12]. В Укра'М дохщюсть за ОВДП становить близько 10 %; мунщипальними oönira-щями — 12-13 %; корпоративними облнащями — 1417%.
В сучасних умовах господарювання в1тчизняному ринку боргових зобов'язань властива диверсифжац1я, але лжвщшсть даного ринку е досить низькою. Посту-пальне становления ринку облигацШ розширило можли-boctí фшансування пщприемств, тому перспективними напрямами його розвитку е: вщцрацювання MexaHÍ3MÍB первинного poзмiщeння облкащй, задаяння маркет-мей-кингу з боку брокерсько-дилерських оргашзацШ для пол1пшення лжвщност вторинного ринку, а також зд1йснення заход1в, спрямованих на використання кон-вертованих oöniranift i розвиток ринку похщних шстру-менпв.
У пращ «Роль внутршшх i шоземних iHBecTopiB у простШ модели спекулятивних атак» автори (Botman Dennis P. J., Diks Cees G. H., 2005) дослхдили взаемодаю зовншн!х i внутршшх iHBeeropiB як при наявноста уря-дових гарантШ, так i пщ час змши дисконтно1 ставки; визначили стратепю Д1Яльност внутршнк iHBecTopiB у випадку «утеч1» кап1тал1в («to take the lead during capital flight») [9, c. 17-18]. У 2006 р. Украша залучила на зовшшшх фшансових ринках близько 1,9 млрд. дол. США, а на внутршньому 1,582 млрд. грн. Мшютерство фшанс1в Украши. випустило 10-pi4m еврооблкацп на суму 1 млрд. дол. США пщ 6,58 % pi4HHX, оргаюзатора-ми якого виступили швестицШш банки «Credit Suisse», «Deutsche Bank» i «UBS Investment Bank». У червт 2007 р. на зовн1Шюх ф1нансових ринках були розмщеш 5-pÍ4iii еврообл1гацй иа 500 млн. дол. США пщ 6,385 % PÍ4HHX [9].
154
В1СНИК ЕК0Н0МГЧН01 НАУКИ УКРА1НИ Ф
АШКСЕ€НКО Л.М.
У процеш штефацц ринку фшансових послуг в свгго-ву фшансову систему державна полпика, на нашу думку, мае бути спрямована на досягнення наступних цшей: залучення в швестищйний процес потужних свгеових експортер1в кашталу; запобкання екожшчно! залежносп держави вщ обмеженого перелшу краш, зокрема у за-гальшй структур! шоземних швестор1в; створення спри-ятливого климату для швестицШ. Вщповщно у промисло-вому сектор! ринку слщ запропонувати конкурентт перевага концентрацп финансового кашталу в перспектив-них сегментах економжи, а гну чисть банювсько! систе-ми скерувати на вшьне перемицення каштал1в.
Розвиток ¡потеки в УкраМ залежить вщ функщо-нування ринку фшансових послуг. Так, у 2007 р. Державна шотечна установа розмгстила 10 серШ облкащй на загальну номшальну суму 1 млрд. грн. 1 пщ час розмь щення було залучено 1028,3 млн. грн. Дана установа достроково закшчила розмодення облкащй серШ «Б», «Н», «I» у зв'язку з повним розмоденням запланованого обсягу зазначених серШ та надходженням повно! оплати по них.
Загальна номшальна вартють, на яку здШснено розмщення склада 445 млн. грн. Доходтсть, за якою були розмицеш облкацп, складае 9,33 % р1чних [10].
Облкацп були випущеш пщ державну гарантию згщно 1з Законом Украши «Про Державний бюджет Украши на 2006 рж» та вс1 залучеш кошти спрямоваш на рефшансування шотечних кредите, що видаються банками-партнерами у вщповщносп до ставдартсв Державно!' ш отечно! установи з метою здешевлення кредитив для населения, збшыпення частки креди-пв виданих в нацюнальшй валют та виршення проблеми доступносп житла. В проекта Закону Украши «Про Державний бюджет Украши на 2008 рж» закладено гарантш на суму 1 млрд. грн.! Державна шотечна установа плануе здШсни-ти випуск звичайних шотечних облкацш з урахуванням кон'юнктури фондового ринку Украши [11].
Враховуючи викладене, окреслимо перспективи шотечного кредитування як одше! ¡з засад розвитку ринку фшансових послуг: варто вщпрацювати мехашзм державних гарантий пщ шотечне кредитування (акпш-зувати створення шотечного гарантшного фонду); вре-гулювати умови випуску ! розмщення шотечних облкащй, що е борговими цшними паперами емиента, рефшансованими за допомогою зобов'язань за одним або кшькома шотечними кредитами; прискорити прий-нятгя земельного законодавства, що сприятиме отри-манню населениям шотечного кредиту пщ заставу зе-мельних дшянок, на яи вже оформлено права власносм.
Узагальнення кризових явищ 2007-2008 рр. у свгговШ економщ дае змогу для подалыпого дослщжен-ня здШснити систематизацпо у вигляда наступних основ-них аспекпв:
по-перше, потряс¡ння на свггових фшансових ринках змусили потужш фшансов1 ¿нститути 1 регулятор1в переощнювати ризики 1 щнносп, а також розпочався системнйй наступ промислово розвинутих краш на су-верештет офшорних юрисдикщй, що е основою конф-¡денц1йност1 наявних акптав та дотримання банювсь-ко! таемнищ;
по-друге, в1тчизняш провщш компани та банки вщпрацьовують нетрадищйш схеми отримання при-
буиав з метою пщвищення рейтинпв та формування позитивно! юторГ! розвитку, а тому школи на перший поглад фшансово приваблив1 структури стають небез-печними для ¡нвестор1в;
по-грете, в УкраМ доцшьно акпшзувати розвиток корпоративного управлшня, яке визначае кодекси й принципи поведшки економ1чно взаемопов'язаних структур, а також зацжавлених ос1б сприяс запобкан-ню виникненню фшансових шрамщ, шахрайств та бан-крутств.
Перспективш напрями розвитку ринку фшансових послуг:
1) державна полггика Украши повинна балансува-ти мЬк попередженням ! подоланням наслщыв свково! фшансово! кризи й заходами, спрямованим на творения I стабшьний розвиток;
2) криза на световому фшансовому ринку дае вотиз-няному ринку фшансових послуг реальний шанс вийти з турбулентносп в шппй якосп, зокрема Украша може стати одним з1 регюнальних фшансових ценщв, що ко-ординуе взаемодно ришав СНД, Центрально! 1 Схщно! бвропи;
3) в УкраМ для формування единого фшансового простору при створенш р1зномаштних регюнальних об'еднань слщ: вщрегулювати спрощений режим у сфер1 ушф1кацп фшансового й валюгаого законодавства кра!н-член1в репональних об'еднань для регулювання м!ждержавних потоюв каттал!в; розробити концепту-альт засади забезпечення довготермшово! фшансово! безпеки кра!н-учасниць об'еднань; формувати единий шформащйний проспр, який своечасно висвшповати-ме стан 1 перспективи функцюнування ринку фшансових послуг;
4) активгзащя взаемодо державних регулятор1в 1 учасниюв ринку фшансових послуг щодо зд1йснення заходов, спрямованих на розвиток шфраструктури даного ринку;
5) формування системи кредитних рейтинпв, кр1м того здойснення д1евого мошторингу фшансового сектора сприятиме зниженню ризик!в 1 зростанню рейтинпв, що позначиться на дохщносй ринку фшансових послуг.
Таким чином, штегращя ф1нансового кап1талу в светову економжу потребуе дотримання прийнятих м1ждержавних зобов'язань, проведения виважено! й неупереджено! державно! политики, спрямовано! на за-хист та утвердження нащональних ¿нтерейв на м!жна-род1пй ареш.
Лкература
1. Финансовый капитал и развивающиеся страны: Сборник научных трудов.— М: МФИ, 1985.— 160 с.
2. Лебедев Л.Ф. Иностранный капитал в экономике США,- М.: Изд-во «Наука», 1982,- 176 с.
3. Стратепчш штереси Украши в кра'шах Чорно-морського репону та проблеми нацюнально! безпеки: Монограф!я/ Б.О. Парахонський та ш,— К.: Н1СД, 2001.— 134 с. (Сер. «Зовшшньополггичш стратеги»; Вип. 7).
4. Ткаченко В.А. Ствдружтсть Незалежних Держав та нац1ональн! штереси Украши.— К.: Гнститут Гро-мадського Суспшьства, 1998.— 100 с.
Ф 2008/№1
155
КУРИЛЯКВ.
5. Грушевський Мих. Sub Divo. Оповщання, начерки, заметки. Кшв: Друкарня Акц. т-ва «Пегро Барський» у Ктш, 1918.- 111с.
6. Катаев A.A. Назревает ли в России новый финансовый кризис? // Финансы и кредит.— 2008.— № 3.— С. 19-25.
7.1нтернет: http: //news, finance. Ua/ua/~/l/0/all/2008/ 01/29/1 17077
8. Павлов C.B. Фондовая биржа и её роль в экономике современного капитализма,— М.: Финансы и статистика, 1989 - 128 с.
9. Botman Dennis Е J., Diks Cees G. H. The Role of Domestic and Foreign Investors in a Simple Model of Speculates Attacks// Working Paper IMF № 05/205.- 2005.- October 1- 24 p.
10. www. epravda. com. na/news/478e6dlaa45b6/
11. news, finance. Ua/ua/~/l/0/all/2007/10/25/l 09304
В. Куриляк
академж АЕНУ, м. Терндпть
ЗНАЧЕНИЯ КУЛЬТУРИ В НОВИХ ТЕОРШХ ГЛОБАЛЬНО* ШДПРИбМНИЦЬКО!
ДШЛЬНОСТ!
Переваги гвдприемств, на яких нрацюе культурно неоднорщна робоча сила, теоретично можна обфушувати за допомогою наукових даних оргашзащйно! психологи та менеджменту, що на протяз1 довгого часу розвиваються у напрямку виршення проблем оптимально! оргашзацц груп з пщготовки ¡прийнятгярииень [2]. Емтричт дослщжен-ня свщчать, що групи, члени яких маютъ р!зт щнносп, вщмшш особисп якосп 1 культурне походження, пщ час виршення нових 1 неструктурованих завдань перевершу-ють гомогенно структуроваш групи, тому що вони потен-хцйно спроможш мгстити в соб1 бшьш креативний 1 шно-вативний потенщал. Вщповщно завдяки розширенню спектру щнностей можуть бути привнесет нов! ще! (це вщноситься до креативносй) та зюгп обмеження однома-нпносп (це основа для посилення креативносп, а не сама по соб1 перевага менеджменту) [1, с. 132].
Р1зноманетшсть щнностей i позищй повинна перш за все прискорити процеси шдивщуального та оргаМзацШ-ного иавчання. У контекста усунення нащоналышх кор-дошв це означае не лише вивчення шших культур, але такожвикористання'шгьогодосвщу [12,1998]. Навщмшу вщ концепци криво! досвщу, згщно з якою в основ! на-вчання лежить повторения, дана теорш припускае, що навчання стимулюеться усвщомленням вщмшностей.
Переваги культурно! неоднорщиосп поряд з щею оргашзащйно-психолопчною теор1ею також основам на посиланнях на теорп гуманного кашталу. I! основним аргументом е припущення, що пщприемства тод1 вщпо-вщатимуть неоднорщноста вимог ринку, коли !хш власш структури пристосоваш до структур юпентав. Тому в цьому смисл1 культурш вщмшност! стають конкурентною перевагою для пщприемств, яю. дають у дуже неоднородному 1 сильно фрагментизованому зовншшьому конкурентному середовищу [3, 1991].
Вихщним пунктом наукового вивчення питань мгжнародно! пщприемницько! дояльноста е перш за все ор1ентована на трансфер ресурив теория Дж. Фауервезе [4]. I! основним висновком е те, що пщприемства, котр! д1ють у м!жнародному масштаб!, спроможш переноси-ти ресурси з одше! кра!ни в шшу. Конкурента! переваги ТНК пор!вняно з нацюнальними пщприемствами зале-жать не лише вщ спроможност! трансферу ресурсов (бша-щональний вим!р), а й вщ спроможност! ушфшашТ 1нстру-
мент!в менеджменту в хажнародному масштаб! (багато-нащональний вим1р). Чим бшыпою Mipoio ix можна стандартизувати, тим значншп переваги у навчанш та менпи витрати коштав, що забезпечуеться за допомогою глобально! ращотшзаци пщприемницько! д!яльност1 Але утфисаци протистоять фрагментарш фактора вплыву neenoi шрземно! кра'ши, що робить необхщним при-стосування до окремих видов внутршшх ринив. До цих факторов вплыву належать pi3Hi рынков1 та виробнич1 структури, нацШалъызаконодавства, в1дмтност1у выт-ратах на факторы виробництва, рЬнийр1вещ> квал1фтаци npanieuuKie, pimi культурш умови, як1 проявляються у рший спосШ у ц1нностях i поведшц1 кл1ент\в, cniepo6im-ник1в, дыовых партнеров тощо. Тому конкуренте! переваги ТНК поришяно з пщприемствами, що дноть на внутршшх ринках, тим вшщ, чим бшьший вплив утфь кованих i менший вплив фрагментарних факторш.
Прикладом пщприемства, котре значно ушфжувало свою дояльтсть на ¡ноземних ринках, е «Мак-Дональда». Пюля невдач пщ час перших спроб закордонно! дояльноста в Канада, Нидерландах, кра'шах Карибського архшедагу, пщ час яких компанш вперше намагалася пристосувати марке-TittiroBi й управшнсыа шструменти до вщповщних нащо-нальних особливостей, було розроблено едину шдприем-ницьку полетику лише з мйпмальними особливостями, що поширювалась на бшьш як 15 000 фшй по всьому св1ту. Так, було зведено до одного стандарту обладнання ресторанов, пропозищя товару, меню i поставлено жорспа ви-мош щодо якост!, серв!су, чистота (так зват вимоги-QSC — quality, service, cleanness). Проведения едино! у световому Macnrra6i пщприемницько! политики мае гаран-туватись тим, що топ-менеджери е вихщцями не з вщповщних кра!н базування, а з iiimoi держави. Незначне при-стосування до нащональних i мюцевих умов здойснюеться лише в полетищ вибору мюця розташування i в реюгаш. Таким чином, «Мак-Дональдзу» вдалося нетшьки зеконо-мити кошти завдяки такШ ушфжацШнШ стратеги, а й до-сягга трансферу ¡мщжу в световому масштаб!, що е дуже важливим для пщприемшцького ycnixy.
Теорш Дж. Фауервезе була тзшше розвинута р!зни-ми авторами. М. Портер, посилаючись на промислово-оргашзащйну концепцпо, у свой теорй глобально! конку-решЦ! [11] наводить аргумент, щодо залежноси переваг i
156
В1СНИК EKOHOMI4HOI НАУКИ УКРА1НИ Ф
