CC BY
107
ISSN 222Б-3780
экономика предприятия
G. Легка, Я. I. ^вестицшш ризики: еволющя поглядiв та кла-сифiкацiя [Текст] / Я. I. Легка // ^вестицп: практика та досвщ. — 2009. — № 14. — С. 10—12.
7. Любiмов, В. I. Оцшювання швестицшного середовища в умовах ризику [Текст] / В. I. Любiмов // ^вестицп: практика та досвщ. — 2009. — № 14. — С. 2—5.
S. Павловська, M. О. Прийняття швестицшних ршень в умовах багатокритерiальноï невизначеноcтi: теоретичний аспект [Текст] / M. О. Павловська // ^вестици: практика та досвщ. — 2009. — № 7. — С. 2—5.
9. Шегда, А. В. Ризики в шдприемництвг оцшювання та управ-лшня [Текст] : навч. поаб. / А. В. Шегда, M. В. Голованенко. — К.: Знання, 2008. — 271 с.
1Q. Борщ, Л. M. !нвестування: теорiя i практика [Текст] : навч. поаб. / Л. M. Борщ, С. В. Герасимова. — К.: Знання, 2007. — 685 с.
11. !нвестування [Текст] : шдручник / В. M. Гриньова, В. О. Коюда, Т. I. Лепейко, О. П. Коюда. — К.: Знання, 2008. — 452 с.
12. Van Horne, J. C. Fundamentals of financial management [Text] / James C. Van Horne. — Prentice-Hall, 2001. — 743 p.
13. Lipson, M. Financial Management [Text] / M. Lipson. — University of Virginia, University of Cambridge, 2012. — 1045 p.
14. Brigham, F. Financial Management. Theory and Practice [Text] / F. Brigham, M. Ehrhardt. — SOUTH-WESTERN, 2013. — 1163 p.
15. Feinberg, F. M. Modern Marketing Research: Concepts, Methods and Cases [Text] / F. M. Feinberg, T. Kinnear, J. R. Taylor. — South-Western, 2008. — 682 p.
прогнозирование и анализ эффективности инвестиционных решений
Рассмотрены новые подходы для обоснования и принятия оптимальных инвестиционных решений в условиях неопреде-
ленности и риска с использованием экономико-математических методов.
Разработано и практически реализовано математическое моделирование процесса оптимизации принятия управленческих решений с учетом стохастических условий их реализации и риска неполучения прогнозируемых результатов.
Ключевые слова: инвестиционные решения, дерево решений, неопределенность, риск, дисперсия, среднее квадратическое отклонение.
Пласконь Свтлана АндрНвна, кандидат eKOHOMi4Hux наук, доцент, кафедра економжо-математичних Memodie, Тернотль-ський нащональний eкoнoмiчний утверситет, Украта, e-mail: plaskon1962@mail.ru.
Смачило Тетяна Володарiвна, кандидат eкoнoмiчних наук, доцент, кафедра eкoнoмiчнol тбернетики та тформатики, Тернотльський нащональний eкoнoмiчний утверситет, Украта, e-mail: smtanya@ukr.net.
Пласконь Светлана Андреевна, кандидат экономических наук, доцент, кафедра экономико-математических методов, Терно-польский национальный экономический университет, Украина. Смачило Татьяна Володаровна, кандидат экономических наук, доцент, кафедра международных экономических отношений и международной информации, Тернопольский национальный экономический университет, Украина.
Plaskon Svitlana, Ternopil National Economic University, Ukraine, e-mail: plaskon1962@mail.ru.
Smachylo Tetyana, Ternopil National Economic University, Ukraine, e-mail: smtanya@ukr.net
Ясинська H. A., Шира H. о.
УДК 33G.717.111
розвиток ПЛАТ1ЖННХ IHCTPyMEHTIB
на грошово-кредитному ринку украши
Представлено теоретичний та практичний аналгз розвитку платгжних тструментгв на грошово-кредитному ринку Украгни. Виявлено проблеми у нормативно-правовому регулюваннг та фтансовш практицг використання новттх форм платгжних ¡нструментгв в Украгнг. Проведена класифгкацгя сучасних платгжних систем, визначенг переваги та недолжи електронних грошей. Дана характеристика практики гх використання.
Ключов1 слова: електроннг грошг, платгжна система, еквайртг, 1нтернет-еквайр1нг, 1нтер-нет-банктг, смарт-картка.
1. вступ
Aктивiзацiя сучасного грошово-кредитного ринку Украши здшснюеться у двох основних напрямках: розвиток ресурсно-щформацшного забезпечення плапжного шструментарш та еволющя тдприемниць^ дiяльнос-ri. Сучасний розвиток тдприемницького потенщалу в умовах ринковоï економжи Украши постшно потребуе змш фiнансовоï i правовоï дiяльностi тдприемств, '¿х економiчного й шформацшного середовища. Це необ-хщно для систематичного вдосконалення внутршшх i зовшшшх фшансових вщносин, збшьшення джерел формування доходiв тдприемства. Саме тдприемства формують шфраструктуру руху та збшьшення фшан-
сових ресурав, попит на п або iншi плапжш засоби тощо. Вщповщно, дiяльнiсть тдприемств е предметом дослщження багатьох користувачiв шформацн. Але бшь-шкть iз них защкавлет у формуванш об'ективно! ощнки саме ефективност фшансово-господарсько! дiяльностi тдприемства. В теорн та практищ формування, розпо-дшу, використання й державного регулювання фшансових ресурав тдприемств е багато методiв та прийомiв, правил й шструменпв. 1х оптимальне використання сприяе фшансовому оздоровленню або фшансовому розквггу суб'екпв господарювання в рамках динамiчного розвитку ринково! економжи. З метою нарощення ка-пiталiв, пiдприемства вимушеш формувати оптимальну структуру виробничих i невиробничих фондiв, трудового
TECHNOLOGY AUDiT AND PRODUCTiON RESERVES — № 2/2(16), 2014, © Ясинська H. А., Шира H. О.
15
J
экономика предприятия
ISSN 222Б-3780
персоналу та ш. Вони беруть на себе виконання частини сощальних та етичних завдань в суспшьств! Вiдповiдно, питання швидкост грошових потокiв iз використанням новгтшх платiжних iнструментiв з боку тдприемщв формуе визначену систему дш, яка приводить до най-лiпшого соцiально-економiчного результату
2. Анал1з л1тературних даних I постановка проблеми
1снуе велика кiлькiсть наукових праць, присвячених проблемам еволюцп грошей та розвитку грошово-кре-дитного ринку в тому чи^ електронних грошей. Серед авторiв цих публiкацiй необхiдно видiлити наступних: А. Бодюк, А. Глибовець, Д. Гриньков, М. Зацеркляний,
H. брьомша, О. Колодiзeв, В. Кравчук, О. Махаева, О. Мельников, Д. Науменко, А. Новицький, М. Савлук,
I. Трубiн, В. Ющенко, М. Чижевська та iншi [1—3]. Проте потребують детального дослiдження питання, пов'язаш з обiгом нових форм грошей — електронних, 1х недолМв та переваг, механiзму проведення контролю, ефективност 1х застосування в рамках тдприемницько! дiяльностi тощо.
Метою проведених дослщжень е висвiтлення особ-ливостей розвитку плапжних iнструментiв на грошово-кредитному ринку Украши через мошторинг практики застосування електронних грошей в об^у.
Для досягнення поставлено! мети необхщно вирiшити наступнi основнi завдання:
1. Визначити актуальшсть подальшого розвитку си-стеми державного регулювання грошово-кредитного ринку Украши, який активiзуе електроннi форми облiку платiжних операцш.
2. Виявити основнi цiлi регулювання електронних грошей.
3. Охарактеризувати проблеми узгодженост нащо-нального та мiжнародного законодавства.
3. Результати дослщжень поточного стану плат1жних шструмент1в
Активний розвиток сучасних комп'ютерних техноло-гiй, глобалiзацiй та iнтернацiоналiзацiя пiдприемницькоi дiяльностi призвели до розвитку нових суспшьно-еконо-мiчних вщносин. Глобальнiсть мережi 1нтернет, вщсут-шсть кордонiв у спiлкуваннi змiнили встановлеш правила ведення бiзнесу, замовлення товарiв (робiт, послуг), отримання та оплату. 1нтернет надав можливiсть мобшьно проводити операцп купiвлi-продажу, замовлення послуг тощо. Вщповщно розширення бiзнесу потребуе вщ банкiв та контролюючих оргатв органiзацii оперативно!, зручно! системи обслуговування клiентiв в рамках офiсу, дому тощо. А це тдвищуе значушдсть ринку електронно! ко-мерцп i вимагае вiд останньо! високо! захищеностi та конфiденцiйностi iнформацiйних потокiв.
Фшансове регулювання дiяльностi пiдприемств при використанш електронних платiжних i контролюючих систем мштить три основнi компоненти:
1) здшснення безготiвкових операцiй iз використанням загальноприйнятих фiнансових платiжних шстру-ментiв на основi новiтнiх банювських технологiй;
2) використання можливостей системи електронних платежiв за допомогою електронних грошей й но-вiтнiх плапжних й облiкових банкiвських систем,
як мають широке розповсюдження в кредитно-бан-кiвськiй сферi i обмежене державне регулювання; 3) електронний мошторинг фшансових, виробни-чих, бюджетних та шших вiдносин за допомогою електронних кабшепв тощо.
Цi компоненти в рамках виробничо! дiяльностi об'ед-нуе одне — результат у виглядi виторгу. Основним завдан-ням сучасного тдприемства е формування постiйного позитивного грошового потоку вщ всiх видiв та напрямюв дiяльностi, передовсiм, виторгу. Все частше рiвень виторгу напряму залежить вщ часу та форми здшснення платежiв. Тому, для набуття устшносп, пiдприемству доцiльно в кожнш грошовiй операцп обирати найопти-мальтшу схему. Саме цьому аспекту та його можливостям в рамках Украши придшимо особливу увагу.
Гопвковий обк передбачае матерiальне перемiщення вiдповiдних купюр чи монет, безгопвковий переказ — звернення до вщповщного банку, який здшснюватиме переказ, внаслiдок цього втрачаеться оперативность та швидкiсть розрахункiв. За останш десятирiччя з'явились новi шновацшш продукти, призначенi для здiйснення платежiв, чому деякою мiрою сприяе науково-техшчний прогрес, розвиток фiнансового, банкiвського ринку тощо.
Тому ринком було запропоновано електронний варь ант грошей, який можна було б легко i швидко, навиь поза банкiвською установою переказати на вiдповiдний рахунок свого контрагента. Поява нових плапжних за-собiв е об'ективним процесом, який спричинений не-задоволеними потребами споживачiв та пiдвищеними вимогами до ефективност й надiйностi платежiв.
Електроннi грошi (electronic money, e-money) е одтею з найважливiших економiчних категорiй сучасно! науки про грошi, банки i кредит, якi вперше з'явилися в Японп у другiй половинi 1980-х роюв. У серединi 90-х роюв вони почали активно вводитися в обк електронними розрахунково-платiжними системами та шшими комер-цiйними структурами, що функцiонують у глобальнiй Iнтернет-мережi в режшш реального часу (on-line) [1].
Електронш грошi — одиницi вартосп, якi зберка-ються на електронному пристро!, приймаються як засiб платежу шшими, шж емiтент, особами i е грошовим зобов'язанням емiтента [4].
Бшьшкть дослiдникiв видiляють два основних види електронних грошей:
— на програмнш основi (software-based electronic money) з використанням телекомуткацшних мереж, здебшьшого вiдкритоi мережi 1нтернет.
— на основi карток (card-based e-money), в яю вбу-довано чiп, що мктить грошовий еквiвалент як результат попередньо! оплати [5].
За даними Державно! податково! служби Украши, обсяг розрахунюв <^ртуальними» грошима в 2011 р. склав е^валент 2,5 млрд. грн. Контролюючий орган прогнозуе подальший прирiст вiртуального трафiку, тому вже в 2014 р. обсяг електронних розрахунюв на ринку може досягти 15 млрд. грн. [3].
На сьогодт для здшснення плапжних операцш у ме-режi 1нтернет можна скористатися такими плапжними системами:
— украшськк MoneyXy, GlobalMoney, Максi, LiqPay, iPay.ua, 1нтернет.Грошц
— росiйськi: Яндекс.Деньги, Qiwi, RBK Money, Кре-дитПилот, Рапида, MoneyMail, Z-Payment, Assist, e-Port, CyberPlat та ш.;
— глобальнк E-Gold, PayPal, WebMoney, PayCash, Liberty Reserve, Perfect Money, Moneybookers, Fethard, ChronoPay, Bitcoin та iH.
У бвропейському Союзi право на емшш електрон-них грошей мае цший ряд установ, для яких дie од-не важливе обмеження: заборона на видачу кредипв. Вiдповiдно до Закону Украши «Про платiжнi системи та переказ кошпв в Украш» [6] випуск електронних грошей в Украш мають право здiйснювати лише банки, для яких профшьним бiзнесом е кредитування. Зокрема, електроннi грошi мають бути номiнованi тiльки в грив-нях, а також банк-емиент повинен забезпечити 100 %-ве покриття електронних грошей реальними гопвкою та безгопвковими коштами. При цьому передбачаеться обмеження на обсяг електронних грошей в електрон-ному пристро! (гаманцi) в розмiрi 8 тис. грн. Якщо оргашзащя платiжноi системи мае намiр здшснювати випуск електронних грошей, то вона зобов'язана узго-дити з НБУ правила системи електронних грошей до здшснення випуску електронних грошей.
НБУ дав дозвш на дiяльнiсть трьом системам електронних грошей: MoneyXy (емггент — ПАТ «Фщобанк»), GlobalMoney (емiтент — АТ «Ощадбанк»), Мака (емь тент — ПАТ «VAB Банк»).
До НБУ подано заявки на реестращю правил систем «Shiftpay» Першого iнвестицiйного банку, «Електрон-m грошi» Райффайзен Банку Аваль, та «WebMoney note» ввд Украшського професшного банку. Громадяни Украши також можуть оплачувати товари, послуги за допомогою росшських систем «Яндекс.Деньги», «RBK Money» та свиових систем «РауРаl», «Е-gold», але в дiяльностi використовуеться тшьки iноземна валюта, i обмшяти електроннi грошi на готiвковi на територп Украши не е можливим.
Схема роботи плапжно! системи представлено на рис. 1.
Таблиця 1
Переваги та недшпки електронних грошей
Переваги Недолiки
аношмшсть платежiв комiсiя при зняттi гопвки
захист вщ податкових органiв ризики шахрайства
незалежно вщ мiсця свого знаходження користувач може здшснювати 3i сво'1'м рахунком будь-ят фiнансовi операци зберiгання грошей власнишв гаманщв на рахунках юридич-них оаб
можливiсть переказувати малi суми вiдсутнiсть процента, який нара-ховусться при збер^ант грошей
простота використання збер^ання грошей власникiв гаманщв на рахунках юридич-них осiб
швидкiсть i зручшсть платежiв
На сьогодшшнш день у свiтi представлено бшьше 18 мiльйонiв пiдприемств торгiвлi та сервису з можли-вiстю оплатити покупки за допомогою еквайрингу (при-йом платежiв за допомогою плапжних карт). Велика частина цього ринку послуг зайнята банками — членами Visa i MasterCard. У США широко поширеш карти American Express.
1снуе також 1нтернет-еквайринг — прийом до оплати плапжних карток через 1нтернет з використанням спещально розробленого web-iнтерфейсу, що дозволяе провести розрахунки в 1нтернет-магазинах i оплатити за допомогою спещальних електронних платiжних систем рiзнi послуги.
Visa payWave i MasterCard PayPass — це сумiсна з EMV безконтактна можлившть проведення платежу, заснована на стандарт ISO/IEC 14443 та технологи компанп VISA i MasterCard, що надае власникам карток безконтактний споиб проведення оплати на суми до певно! величини, без тдтвердження тдписом або PIN-кодом, шляхом тднесення карти до платiжного термшалу замiсть проведення нею для зчитування або вставки ii в термшал (табл. 2).
Таблиця 2
□собливосп Visa payWave i MasterCard PayPass
Ьпернет- Креднтн провайдер
Рис. 1. Схема роботи платшно! системи
Основш переваги та недолiки електронних грошей представлено в табл. 1.
Visa PayWave MasterCard PayPass
Логотип Visa payWave PWpass
Вигляд картки аз MasterCard poypass ^^Ж ^Н Шт ■ ЭЧ£Ь 7Ö40 Н
□бладнання 9
Перший банк, який почав використо-вувати систему АБ «П1вденний» (2011 р.) ПАТ «ПриватБанк» (2012 р.)
□бмеження суми транзакци* 200 грн. 100 грн.
Примггка: * — кожний банк, який працюс з системами може встановлювати свою суму обмеження
TECHNOLOGY AUDiT AND PRODUCTiON RESERVES — № 2/2(16], 2014
17=)
с
экономика предприятия
ISSN 222Б-3780
Бшьше того, безконтактна технологiя дозволяе розра-ховуватися не тiльки платiжними картами, а й шшими предметами. Наприклад, мобшьним телефоном з наклее-ним на нього спещальним стiкером, а також брелоком або браслетом, на якому е модуль з шформащею про банювський рахунок.
У 2013 р. плапжна система MasterCard, Альфа-банк i мобшьний оператор Ктвстар розробили алгоритм роз-рахункiв за покупки за допомогою мобiльних телефонiв, що використовують технологiю NFC.
Таким чином, значно спрощуеться процес оплати, i обслуговування клiентiв вiдбуваеться набагато швидше. Це в першу чергу важливо для тих сфер бiзнесу, де необхiдна висока швидкiсть обслуговування ктенпв: наприклад, громадський транспорт або кафе швидкого харчування.
В Украiнi використовуеться внутрiшньодержавна плапжна система Нацiональна система масових елект-ронних платежiв (НСМЕП), яка введена в промислову експлуатащю у листопадi 2004 року.
Нацiональна система масових електронних плате-жiв (НСМЕП) — це внутршньодержавна банкiвська багатоемiтентна плапжна система масових платежiв, в якш розрахунки за товари та послуги, одержання гопвки та iншi операцп здiйснюються за допомогою платiжних смарт-карток за технолопею, що розроблена Нащональним банком Украiни [7].
Нацiональний банк Украши е оператором системи i власником торговоi марки i, також займаеться пла-тiжною органiзацiею системи. НБУ виконуе функцп розрахункового банку, головного i регiонального про-цесингових центрiв. НСМЕП створена з метою впрова-дження в Украiнi вщносно дешевоi та надiйно захищеноi автоматизованоi системи безготiвкових розрахункiв.
Носiем шформацп в системi е смарт-картка, яка на вщмшу вiд картки з магштною смугою, найбiльш повно задовольняе вимоги безпеки (рис. 2).
Шкропроцесор
одноразово завантажуватись на гаманець НСМЕП, об-межена нормативно-правовим документом НБУ сумою в 1000 грн. Для електронного гаманця передбачена можлившть здшснення операцш без уведення PIN-коду у сумi 100 грн.
Таке обмеження спрямоване насамперед на захист прав користувача, оскшьки у випадку втрати або виходу з ладу картки, залишок кошпв гаманця не повертаеться користувачу.
За даними НБУ, учасниками НСМЕП е 61 банюв i 10 небанювських установ (станом на 01.01.2014 р.) [8].
З 17 найбшьших банюв карти НСМЕП емиують всього 4 установи: ВАТ «Ощадбанк», АБ «Укргазбанк» i АТ «Укрекамбанк», а також АТ «Бро^знесбанк».
Для порiвняння, учасниками системи Visa е 108 банюв, MasterCard — 84. Було проведено дослщження, по результатам якого в Украш використовуеться 21 млн. карток Visa, 11 млн. карток MasterCard i 3 млн. карток НСМЕП.
Протягом 2014 р. НБУ плануе перевести НСМЕП на мiжнародний стандарт EMV, що дозволить влас-никам карток використовувати '¿х у вах банкоматах i термшалах краши.
Переваги та недолжи НСМЕП представлено в табл. 3.
Таблиця 3
Переваги та нед^ки НСМЕП
HnaTisTHi
шструиенгти
(вщдшення)
Рис. 2. Смарт-картка НСМЕП
Смарт-картка НСМЕП, крiм шструмента доступу до рахунку користувача в банку, може мати функщю електронних грошей.
Це перший у свт приклад, коли систему розрахун-юв електронними грошима впроваджуе центральний банк краши.
Зпдно з термiнологiею НСМЕП плапжш додатки 11 картки називаються «чек» i «гаманець». Держателем гаманщв НСМЕП можуть бути виключно фiзичнi особи. Максимальна сума електронних грошей, яка може
Переваги Надьки
високий ргвень надшносл та безпеии фшансових операц1й недостатня кшьтсть спещальних тармiналiв
варт1сть користування системою для бантв 1 для ф1зичних ос1б 1стотно дешевше, шж використання м1ж-народними плапжними системами обмежешсть (максимальний роз-Mip разового платежу в електрон-ному гаманцi 1000 грн.)
зручно використовувати для здшснення др1бних покупок, коли не мае часу на введення П1Н-коду установка спещального програм-ного забезпечення у банках
низька соб1варт1сть операц1й не передбачеш карти елiтного класу типу Gold або Platinum з великими лiмiтами
висок1 експлуатацшш характеристики та терм1н використання (до 5-ти ротв) карти НСМЕП приймаються до оплати тшьки на територц Украши
забезпечуЕ диверсифшащю ризикв в УкраМ при зупинщ роботи м1жна-родних плапжних систем на територц краши бльшсть великих бантв Украши поки не е учасниками плапжно! системи НСМЕП
альтернатива м1жнародним плат1ж-ним системам проти деяких, з яких ведуться антимонопольн1 процеси в багатьох крашах св1ту недостатня кшьтсть спецiальних теpмiналiв
Iнтернет-банкiнг (англ. Online Banking) або веб-бан-кiнг — один iз видiв дистанцiйного банкiвського обслуговування, засобами якого доступ до рахунюв та операцш за рахунками забезпечуеться в будь-який час та з будь-якого комп'ютера через 1нтернет. Системи 1нтернет-банюнгу використовуються в бшьшосп великих банкiв i активно впроваджуються в середнiх i малих банках, оскшьки дозволяють зменшувати транс-акцiйнi витрати, скорочувати штат ствробиниюв i утри-мувати клiентiв.
Основш види послуг Iнтренет-банкiнгу найбiльших банюв Украши представлено в табл. 4.
Таблиця 4
Паслуги 1нтернет-банкшгу найб1льших украшських баншв за структурою актив1в (станам на грудень 2013 р.) [9, 10]
Пага- On- Оплата Здшс- Пластикава картка
№ Банк ня кредиту line-депа-зит кам. паслуг та та-вар1в нення плате-Жв За-мав-лення нава'1 Бла-ку- вання
1 ПАТ «ПриватБанк» «Приват24» + + + + + +
2 АТ «Ощадбанк» «WEB-банкшг» - + - + - +
3 АТ «Укрекамбанк» «Enter EXIM®» + + + + - +
4 ПАТ «Дельта Банк» «myDELTA» + + - + - -
5 ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» «Райффайзен Онлайн» + + - + - +
6 ПАТ «Укрсоцбанк UniCredit BankTM» «UniCredit Online» - + + + + +
7 ПАТ «Пром-швестбанк» «Internet-Банкiнг» - + - + - -
8 ВАТ «Сбербанк РосИ» «Сбербанк ОнЛ@йн» + + + - - -
9 ПАТ «ПУМБ» «ПУМБ online» + + + + + +
10 ПАТ «КБ «Надра» «1нтернет Кл1-Ент-банк» - - - + - -
11 ПАТ «Альфа-Банк» «My Alfa-Bank» + + + + - -
Примггка: * — зпдна шфармацй', яка представлена на аф1ц1йних старшках банкiв
Система 1нтернет-банкшгу пропонуе такий сервис:
— надання загальноï шформацп щодо стану рахун-юв, карток та доступних на них сум, встановлення лiмiтiв на рiзнi види операцш з карткових та по-точних рахyнкiв;
— надання мшьвитяпв про рух коштiв за карткою або рахунком за останнi юлька днiв, календарний мiсяць, iнший довшьний перiод часу;
— можливiсть керування своïми рахунками як у на-цiональнiй, так i в шоземнш валютах;
— блокування платiжних карток клiентом;
— переказ коштiв з картки на картку, при цьому обидвi картки повинш бути емгтоваш банком i для виконання ^eï операцн потрiбен одноразовий пароль;
— кутвля ваyчерiв операторiв мобiльного зв'язку, IP-телефонп, 1нтернет;
— здiйснення комунальних та шших платежiв, спла-та рахунюв.
Список послуг i сервису, якими можна скористатися в системi Iнтернет-банкiнгy постiйно розширюеться.
Лiдером в цьому напрямку е послуга Приват24 вщ ПАТ «Приватбанку», яка залишаеться однieю з найба-гатших за асортиментом надаваних послуг.
Переваги та недолши Iнтернет-банкiнгy представлено в табл. 5.
Таблиця 5
Переваги та недал1ки 1нтернет-банкшгу
Переваги Недалiки
викануЕ аперацп в режим1 on-line для виканання аперацш патрiбен спещаль-ний (часта аднаразавий);
працюЕ цшадабава без пе-рерв i вихщних, даступна з будь-якага камп'ютера, гад-ключенага да мереЖ 1нтернет у будь-якiй тачцi сшту канфщенщйшсть i захищенiсть шфармаци залежить не лише вiд банку а й значнаю мiраю вщ клiЕHта (абмеження даступу да електраннага пщпису, неразгалашення паралiв даступу)
бiльшiсть систем не патребуЕ спещальнага праграмнага забезпечення, лише наявшсть будь-якага Web-браузера викаристання лагiчнага iменi та параля ^Ента е дасить прастим спасабам йага аутентифшацй', який не забезпечуЕ сьа-гаднi висакага рiвня захисту
викариставуЕ механiзм Елект-раннага цифравага пщпи-су (ЕЦП) ^Ента пiд усiма фiнансавими дакументами криптаграфiчнi метади захисту шфармацй' вщ несанкцiанаванага даступу (в т. ч. шифрування шфармацй) не завжди заста-савуються при апрацюваннi i зберц-анш бантвська!' iнфармацïi
маЕ механiзм взаЕмна'1 аутен-тифшацц банку i клiЕHта iснують спецiальнi хакерсьт праграми, за дапамагаю яких злавмисники мають мажливiсть здiйснювати так зваш «ф-шинг-атаки» на рахунки вшенпв
викануЕ пастшний кантраль цiлiснастi i даставiрнастi передана!' шфармацй' за праведення платежiв стягуються камь сiйнi вiдрахування (за угадаю пра тарифи на абслугавування)
Таким чином, переваги 1нтернет-банкшгу роблять цю послугу привабливою для вiтчизняних банкiв i для '¿хшх клieнтiв. Ïï використання дозволить ктотно зменшити час проведення взаеморозрахунюв, залучити до банюв-ських операцш нових клieнтiв i тим самим знизити обсяг гопвкового грошового обпу, а також оздоровити банкiвськy систему шляхом зростання конкуренцн.
4. Висновки
Отже, незважаючи на yd недолiки та переваги, практика електронного обпу розвиваеться досить швидкими темпами, але потребуе удосконалення. Мехашзм роботи на 1нтернет ринку майже не регулюеться державою, вiдсyтня нормативно-законодавча база, яка б захищала учасниюв вiд шахрайства з одного боку, та вщстоювала iнтереси держави з шшого. Доцiльно подальший розвиток у поеднанш адмiнiстративних та ринкових механiзмiв регулювання платiжних iнстрyментiв на грошово-кре-дитному ринку в мережi 1нтернет. Ринковi механiзми допоможуть розвитку та тдвищенню конкурентоспро-можностi на банювському ринку, а адмiнiстративнi — сприятимуть прозоросп, захищеностi та збiльшенню доходноï частини бюджету держави.
Таким чином, не залежно вщ законодавчого ршення щодо установ, якi матимуть в Украш право здшснюва-ти емшш електронних грошей, регулювання над щею дiяльнiстю та фyнкцiонyванням систем розрахунюв електронними грошима покладено на Нащональний банк Украши.
Основними щлями регулювання електронних грошей е: — забезпечення можливост центрального банку про-водити грошово-кредитну политику, яка задовольняе вимогам часу;
19=)
TECHNOLOGY AUDiT AND PRODUCTiON RESERVES — № 2/2(16], 2014
экономика предприятия
ISSN 222Б-37В0
— пщтримка розвитку ефективних, менш ризикових, дешевих i зручних методiв надання фшансових та пла-тiжних послуг в штересах пiдприeмцiв i споживачiв;
— надання користувачам ефективного захисту вщ шахрайства, недобросовiсноï дiяльностi, фiнансових збитюв, а також зайвого втручання;
— прискорення та спрощення розрахункiв за това-ри (роботи, послуги) та переказ щнностей;
— економiя часу та вибiр найбiльш зручних пла-тiжних систем для використання;
— допомога органам влади у виявленш та запобь ганнi перемiщення грошових коштiв, пов'язаних зi злочинною дiяльнiстю.
Важливим аспектом е узгодженiсть нащонально-го та мiжнародного законодавства. У сферi платiжних систем i розрахунюв питання стандартизацiï, е вкрай важливими не пльки в технiчнiй сфер^ але i в га-лузi методологи та регулювання. Значнi вщмшносп в пiдходах до регулювання роблять привабливим використання електронних грошей в кримшальних щлях: шахрайськi операцп, вiдмивання грошей, ухилення вiд сплати податюв. Проте iснують обмеження, як стри-мують користувачiв застосовувати електронш платiжнi системи. До таких факторiв можна вiднести: недовiру користувачiв, вщсутшсть навичок i знань, обмеження у переведенш в готiвку чи поверненш коштiв. Але все ж подальший розвиток електронних грошей в Украш дасть змогу банювськш системi вийти на новий рiвень та заощадити кошти на друк банкнот.
Лггература
1. Колод1зев, О. М. Грош1 i кредит [Текст] : шдручник для вуз1в / О. М. Колодiзев, В. Ф. Колеснiченко. — Ктв: Знания, 2010. — 615 с.
2. Кравчук, В. Електронш грошi в Украшь Аиалiтичиий звгт [Текст] / В. Кравчук, Д. Науменко, А. Глибовець. — К.: Альфа-ПК, 2012. — 64 с.
3. Про затвердження Положення про електронш грошi в Ук-ршш: Постанова Правлiиия Нацiоиальиого банку Украши вщ 25.06.2008 № 178 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: \www/URL: http:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0688-08.
4. Сенищ, П. М. Свгтовий досвiд i перспективи розвитку електронних грошей в Украш [Текст] / П. М. Сенищ, В. М. Кра-вець, В. I. Мщенко, О. О. Махаева // Науково-аналгтичш матерiали. — К.: Нацюнальний банк Украши, Центр наукових дослiджеиь, 2008. — Вип. 10. — 145 с.
5. Гриньков, Д. 06ir електронних грошей в Укра!ш: можливос-tí та перспективи [Електронний ресурс] / Д. Гриньков. — Режим доступу: \www/URL: http://ufin.com.ua/analit_mat/ gkr/189.htm.
6. Про плапжш системи та переказ кошпв в Украшк закон Украши вщ 05.04.2001 р. № 2346-III [Електронний ресурс]. — Режим доступу: \www/URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/2346-14.
7. Нацюнальна Система Масових Електронних Платежiв [Електронний ресурс]. — Режим доступу: \www/URL: http://www. bank.gov.ua/control/uk/publish/ article?art_id-75431&cat_ id-36046.
8. Члени та учасники НСМЕП [Електронний ресурс]. — Режим доступу: \www/URL: http://www.bank.gov.ua/control/ uk/publish/article?art_id-47078&cat _id=46467.
9. Офщшний рейтинг банкiв Украши станом на грудень 2013 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: \www/ URL: http://banker.ua/ officialrating/active/.
10. Структура активiв банкiв Украши станом на 01.07.2013 року [Текст] / Вюник НБУ. — 2013. — № 9. — С. 48—53.
РАЗВИТИЕ ПЛАТЕЖНЫХ ИНСТРУМЕНТОВ НА ДЕНЕЖНО-КРЕДИТНОМ РЫНКЕ УКРАИНЫ
Представлен теоретический и практический анализ развития платежных инструментов на денежно-кредитном рынке Украины. Выявлены проблемы в нормативно-правовом регулировании и финансовой практике использования новейших форм платежных инструментов в Украине. Проведена классификация современных платежных систем, определены преимущества и недостатки электронных денег. Дана характеристика практики их использования.
Ключевые слова: электронные деньги, платежная система, эквайринг, Интернет-эквайринг, Интернет-банкинг, смарт-карта.
Ясинська Надiя Альбертiвна, кандидат наук з державного управлтня, доцент, кафедра фтанЫв, Донецький державний утверситет управлтня, Украта, e-mail: nad_dsum@pisem.net. Шира Наталiя Олександрiвна, кандидат економiчних наук, доцент, кафедра фтанЫв, Донецький державний утверситет управлтня, Украта, e-mail: natalii-sh@yandex.ru.
Ясинская Надежда Альбертовна, кандидат наук по государственному управлению, доцент, кафедра финансов, Донецкий государственный университет управления, Украина. Шира Наталия Александровна, кандидат экономических наук, доцент, кафедра финансов, Донецкий государственный университет управления, Украина.
Yasinska Nadiya, Donetsk State University of Management, Ukraine, e-mail: nad_dsum@pisem.net.
Shira Nataliya, Donetsk State University of Management, Ukraine, e-mail: natalii-sh@yandex.ru
УДК 33Q.341.1
прядко i. в. концептуальи осиови дослщження
сутносп поняття ««шноващя»»
В статтi до^джено основы тдходи до вивчення сутностi поняття «тноващя». Проаналi-зовано основт ознаки даноï категорп та на ïx основi уточнено визначення поняття «тноващя». Визначено умови перетворення нововведення в тноващю. Зроблено аналiз ознак в класифжацп тноващй, описан ïx переваги i недолжи. Уточнено класифжащю тноващй. Уточнено визначення категорп «Ыновацшна дiяльнiсть».
Kлючовi слова: тноващя, ознаки Ыноващ, класифжащя тновацш, Ыновацшна дiяльнiсть.
1. вступ
Основною рисою свггового господарства XXI столи-тя e осмислення ролi шновацш у забезпеченш розвитку
регюну та краши в цшому. Для дослщження сутност ^eï категорп доцшьно визначитись iз значенням термшу «шноващя», оскшьки фактом зaлишaeться те, що дефь шщя «шноващя», незважаючи на свою популяршсть,
технологический аудит и резервы производства — № 2/2(16), 2014, © Прядка I. В.
