CC BY
11
INTELLECTUAL CAPACITY FOR WORK OF PUPILS OF SECONDARY
SCHOOLS OF VARIOUS TYPES
Basanetz L.M., Ivanova O.I.
РОЗУМОВА ПРАЦЕЗДАТН1СТЬ УЧН1В СЕРЕДН1Х НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАД1В Р1ЗНОГО ТИПУ
БАСАНЕЦЬ Л.М., 1ВАНОВА О.1.
Сумський державний педагогiчний унiверситет iM. А.С. Макаренка
УДК 612.821
УМСТВЕННАЯ РАБОТОСПОСОБНОСТЬ УЧАЩИХСЯ СРЕДНИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ РАЗЛИЧНОГО ТИПА Басанец Л.М., Иванова О.И. Проведен сравнительный анализ показателей умственной работоспособности учащихся средних учебных заведений различного типа. Выявлены характерные особенности изменений исследуемых параметров в динамике адаптации учащихся к обучению в разных условиях организации учебно-воспитательного процесса в зависимости от типа учебного заведения и профильной специализации. Установлено, что более высокие показатели продуктивности умственной деятельности имеют учащиеся специальных учебных заведений инновационного типа.
рофесмна подготовка молодi через систему середшх специ альних осв^шх закладiв вщг рае провщну роль у пщготовц квалiфiкованих робочих кадрiв середньоУ ланки. В умовах переходу краУни до ринковоУ економки зростае Ытенсифи кацiя промислового вироб-ництва, чим пояснюеться пщ-вищення вимог до професй ноУ подготовки сучасноУ моло-дi. Як вщомо, навчання у спе-цiальних осв^шх закладах ха-рактеризуеться iнтеграцiею учбовоУ i трудовоУ дiяльностi, що передбачае опанування спецiальними дисциплшами, безпосередньо пов'язаними з виробництвом. Це спричиняе не лише зростання об'ему, складносл, iнформативностi програмного матерiалу, темпу викладання, а й потребуе н шоУ органiзацii навчально-ви-ховного процесу [1, 3, 6]. ^м того, контингент учшв, що нав-чаеться у середшх професй них закладах, — це пОдштки 15-17^чного вiку, органiзм яких вирiзняеться високою чутливiстю до несприятливих факторiв, що супроводжують процес професiйноi подготовки (надмiрних учбових i емо-цiйних навантажень, недос-татньоУ руховоУ активностi, по-рушень режиму дня тощо). Проте модершза^я сучасноУ професмно'У освiти, яка спря-мована на пщготовку кадрiв високого рiвня, здмснюеться без достатнього врахування функцiональних можливостей учнiв та УхньоУ професiйноi ди ездатностi, що може призвес-ти до зниження рiвня Ухнього здоров'я i створити негативнi передумови для наступного етапу со^ально-трудово'У адаптацii [2, 9, 10].
Метою щеУ роботи було проведення порiвняльного аналiзу психофункцюнальних характеристик розумовоУ ди
яльностi учшв середшх осви-Hix закладiв pi3Horo типу на початковому етапi Ух профе-сiйнoí пiдroтoвки.
Матерiали i методи. До-слщжувалися показники розумовоУ пpацездатнoстi пщл™в 15-16-piчнoro вку — учнiв 10-х клаЫв заrальнooсвiтньoí се-редньоУ школи (ЗОСШ), педа-roriчнoro лiцею (з профтьною спецiалiзацieю "iстopiя" i "фи лолопя"), а також першокурс-никiв професшно-техшчного училища (з пiдroтoвкoю за фахом "маляр-штукатур" та "продавець продовольчих i непродовольчих тoваpiв"), а також машинoбудiвнoгo ко-леджу (з пiдroтoвкoю за фахом "ливарне виробництво" та "видавнича справа i редагу-вання"). Заrалoм обстежено 173 учнi. Дослщження прова-дилося на початку i напpикiнцi навчальнoro року. Показники розумовоУ працездатност визначалися за допомогою загальноприйнятих методик психoфiзioлoriчнoro тестуван-ня з використанням коректур-них таблиць Анфiмoва [7]. От-pиманi данi пщлягали статис-тичнiй oбpoбцi.
Результати та Ух обгово-рення. За результатами пси-хoфiзioлoriчнoro тестування, пpoведенoro на початку нав-чальнoro року в осв^шх закладах piзнoro типу, виявлено певш вiдмiннoстi паpаметpiв розумовоУ дiяльнoстi учнiв, якi навчались у piзних умовах ор-rанiзацií навчально-виховного процесу. Так, у сеpеднiх специ альних навчальних закладах учнi опрацьовували бiльший об'ем зоровоУ iнфopмацií (Рзаг), пopiвнянo iз ЗОСШ (у ли цеíстiв — дoстoвipнo). Складна частина тестoвoro завдан-ня (з дифеpенцiюванням сиг-налiв) швидше виконувалась учнями саме цих закладiв. До того ж у лще'Услв i учнiв маши-
45*Е&Н
INTELLECTUAL CAPACITY FOR WORK OF PUPILS OF SECONDARY SCHOOLS OF VARIOUS TYPES Basanetz L.M., Ivanova O.I.
Comparative analysis of indices of intellectual capacity for work of pupils secondary schools of various types has been made. The analysis shows characteristic peculiarities of changes of the parameters in the dynamics of pupil's adaptation to studying in various conditions of the organization of the teaching process depending on the types of educational institutions and specialization. It has been proved that pupils of special innovative schools have a better showing of productivity of intellectual activity.
-e-
нобудУвного коледжу виявлеш вщмшносл, порiвняно i3 ЗОСШ, були достовiрними. Якюш показники розумовоУ роботи учшв, як оцшювалися за загальною кшькютю допу-щених помилок на 500 прогля-нутих знаюв (n/500), майже не вiдрiзнялися у рiзних експери-ментальних групах (за винят-ком машинобудiвного коледжу). Проте точнють виконання складноУ частини коректурноУ проби за показником n2/200 була суттево вищою в учшв ли цею i машинобудiвного коледжу. 1нтегральний показник розумовоУ працездатностi — за-гальна продуктивнють розумовоУ роботи (Q) — була най-нижчою у школярiв ЗОСШ,
достовiрно вищий II рiвень ви-явлений у лiцеiстiв (табл.).
Аналiз динамiки розумовоУ працездатностi учшв рiзних за типом навчальних закладiв показав, що змiни дослщжених параметрiв протягом року мали односпрямований характер, який проявляеться у пщ-вищенш iнтенсивностi i якостi розумовоУ роботи. Загальний об'ем опрацьованоУ зоровоУ iнформацii впродовж року достовiрно збiльшуеться: у школярiв ЗОСШ — на 14,7%, у лщеУ, ПТУ i коледжi — на 11,4%, 9,7% i 18,8% вщповщ-но. Аналогiчна тенденцiя змiн швидкюних характеристик розумовоУ роботи простежуеться i за результатами виконання
складно! частини коректурно-го тесту (з введенням гальмУв-них сигналiв). Загальна кУль-кiсть помилок, допущених у процес виконання тестових завдань, наприкшц навчаль-ного року зменшилася, порУв-няно з початковими даними у школярУв ЗОСШ i лiцеiстiв, на 25,8% i 25,7% вщповщно, у ПТУ — на 17,1%, у коледжУ — на 18,7%. Здатнють до умов-ного гальмування, яка оцшю-валася за ктькютю помилок, допущених у процес виконання завдань з диференцюван-ням, суттево покращилася в уах експериментальних групах. Внаслщок пщвищення швидкюно-якюних характеристик розумовоУ роботи дос-товУрно збУльшилася загальна продуктивнють розумовоУ ди яльност в учшв уах навчальних закладУв. До того ж у лще-УстУв i учшв коледжу ц показники були достовУрно вищими, порУвняно Уз ЗОСШ (табл.).
Детальшший аналУз розумовоУ працездатност учшв рУз-них спецУальних закладУв протягом навчального року дозволив виявити деяк вщ-мшност цих показниюв, за-лежно вщ профУлю спецУалУза-
Таблиця
-е-
Показники розумовоУ працездатностi учшв рiзних спецiальних навчальних закладiв протягом навчального року
Експеримент. група ЗОСШ Лщей ПТУ Коледж ХлопцУ ДУвчата
Ктькють обстежених 33 48 27 40 64 84
Початок навчального року Р 1 заг. 549,3 ± 23,1 626,9 ± 20,3** 570,9 ± 23,9 578,5 ± 18,9 565,8 ± 15,6 601,9 ± 14,9
Р2 151,0 ± 12,9 195,5 ± 6,10** 178,0 ± 14,0 181,9 ± 8,45** 173,7 ± 8,00 182,6 ± 6,41
n/500 7,06 ± 1,10 7,20 ± 0,90 7,19 ± 1,22 5,86 ± 0,73 7,23 ± 0,77 6,48 ± 0,62
n2/200 7,61 ± 1,43 5,75 ± 0,71 7,61 ± 1,44 5,86 ± 0,79 6,04 ± 0,69 6,47 ± 0,76
Q 48,9 ± 2,40 55,2 ± 1,83** 50,4 ± 2,33 52,2 ± 1,85 49,8 ± 1,43 53,9 ± 1,45
Юнець навчального року Р 1 заг 630,0 ± 23,5* 700,5* ± 20,5** 626,3* ± 14,9 687,4* ± 22,5 644,8* ± 16,3 685,1*±14,7***
Р 2 174,6 ± 10,0 218,8* ± 8,50** 166,7 ± 8,00 209,4* ± 10,0 194,9* ± 7,80 198,4 ± 6,54
n/500 5,24 ± 0,60 5,35 ± 0,54 5,24 ± 0,74 4,18 ± 0,65 4,26* ± 0,42 5,54 ± 0,44***
n2/200 6,14 ± 0,88 4,49 ± 0,58 6,05 ± 0,92 4,28 ± 0,88 4,17* ± 0,47 5,78 ± 0,60***
Q 57,6 ± 2,54* 63,7* ± 2,04** 57,1* ± 1,70 63,8* ± 2,17** 59,7* ± 1,57 62,3* ± 1,56
Примтка:
P заг. — загальна кльксть переглянутих знаюв;
P2 — кльксть переглянутих знаюв у II завданн з
диференцюванням;
n/500 — кЛьксть помилок на 500 переглянутих знаюв; n2/200 — кльюсть помилок на 200 переглянутих
знаюв у II завданш;
Q — загальна продуктивнiсть розумовоi дiяльностi; * — достовiрна рiзниця, порiвняно з початковими да-ними;
** — достовiрна рiзниця, порiвняно iз ЗОСШ; *** — достовiрна рiзниця мiж статевими групами.
Е&Г46
-e-
цiï i пpoфeciйнoï пiдгoтoвки уч-нiв. Тaк, cepeд лщеюлв вищi пoкaзники швидкocтi i яш^ poзyмoвoï poбoти, a тaкoж ïï зaгaльнoï пpoдyктивнocтi мэ-ли "icтopики", пopiвнянo з "фи лoлoгaми". Слщ вОдзнэчити, щo нaпpикiнцi poкy вiдмiннocтi зэ iнтeнcивнicтю poзyмoвoï poбoти тэ ïï зaгaльнoю пpoдyк-тивнicтю мiж цими eкcпepи-мeнтaльними гpyпaми вияви-лиcя дocтoвipними. Cyттeвo poзpiзнялиcя зэ пoкaзникaми poзyмoвoï poбoти й учш з piз-нoю пpoфeciйнoю cпeцiaлiзa-цieю у ПТУ. Рeзyльтaтивнicть poзyмoвoï дiяльнocтi зэ oб'eмoм oпpaцьoвaнoï пОд чac тecтyвaння зopoвoï iнфopмaцiï тэ кОльш^ дoпyщeних у пpo-цеа poбoти пoмилoк виявилэ-cя вищoю у пepшoкypcникiв зэ фaхoм "пpoдaвцi", пopiвнянo з "мaляpaми-штyкaтypaми". У мaшинoбyдiвнoмy кoлeджi ви-щу швидкicть i якють poзyмo-вoï poбoти як нэ пoчaткy, тэк i нaпpикiнцi poкy мэли учш з пpoфeciйнoю пiдгoтoвкoю зэ фaхoм "ливapнe виpoбниц-твo", пopiвнянo з учнями з пpoфiльнoю cпeцiaлiзaцieю "видэвничэ cпpaвa".
Вpaхoвyючи, ^o у cкпaдi уч-бoвих кoлeктивiв e пщлОтки o6ox стэтевих гpyп, a у ^еци эльних нэвчэльних зэклэдэх ïx cпiввiднoшeння визнaчaeтьcя i xapaктepoм пpoфeciйнoï подготовки зэ вiдпoвiдним фaxoм з пpaвoм вибopy xлoпцями i дОвчэтэми пepeвaжнo "чoлoвi-чих" a6o "жiнoчиx" ^е^эль-нocтeй, бyлo дoцiльнo з^увэ-ти стэтевО ocoбливocтi poзy-мoвoï пpaцeздaтнocтi учшв нэ етэп пoчaткoвoï пpoфeciйнoï пiдгoтoвки.
Зэ cepeдньoгpyпoвими дэ-ними пcиxoфiзioлoгiчнoгo toc-тувэння, пpoвeдeнoгo нэ пo-чэтку нaвчaльнoгo poкy, вияв-лeнo, щo дОвчэтэ вcix ocвiтнix зэклэдОв викoнyвaли зэвдэння i швидше, i якicнiшe, пopiвнянo з xлoпцями, внacлiдoк чoгo i пoкaзники зaгaльнoï пpoдyк-тивнocтi poзyмoвoï дiяльнocтi у цм eкcпepимeнтaльнiй гpyпi були вищими. Пpoтягoм poкy в учшв o6ox cтaтeвиx гpyп ^o-cтepiгaлocя пОдвищення Онтен-cивнocтi poзyмoвoï poбoти тэ ïï яш^. Слщ вОдзнэчити, щo у xпoпцiв вci дocлiджeнi пcиxo-фiзioлoгiчнi пoкaзники нaпpи-кшц po^ були знaчнo фэщи-ми, шж нэ пoчaткy poкy, тoдi як
Î*
ППеНА ДIТЕИ ТА ШДЛНМВ =
у дОвчэт дocтoвipнo збОльшили-cя oб'eм oпpaцьoвaнoï iнфop-мэци i пoкaзник зaгaльнoï пpo-дyктивнocтi poзyмoвoï poбoти, який i нaпpикiнцi poкy зэли-шaвcя вищим, пopiвнянo з xлoпцями. Пpивepтae увэгу той фэкт, щo нaпpикiнцi poкy пщ чac кopeктypнoгo тecтy дОв-чэтэ дoпycкaли бОльше пoми-лoк, шж xпoпцi. Дo тoгo ж ц вiдмiннocтi зэ якicними xapa^ тepиcтикaми мОж cтaтeвими гpyпaми були дocтoвipними (тэбл.). У зв'язку з цим мoжнa виcлoвити пpипyщeння пpo piзнi фyнкцioнaльнi мoжливoc-т пОдштюв piзнoï cтaтi, щo пoз-нaчaeтьcя нэ peзyльтaтивнocтi ïxньoï poзyмoвoï дiяльнocтi.
Узэгэльнюючи peзyльтaти пpoвeдeнoгo энэлОзу, мoжнa пpийти дo виcнoвкy, щo змши пoкaзникiв poзyмoвoï дОяль-нocтi учшв нэ пoчaткoвoмy етэп ïxньoï пpoфeciйнoï подготовки зaгaлoм мэють ^p^ ятливий xapa^ep, нeзaлeжнo вОд cпeцiaлiзaцiï i oбpaнoï пpo-фeciï. Однэк учш лщею i мэ-шинoбyдiвнoгo шледжу вОд-piзнялиcя бiльшoю ефектив-нютю ïxньoï poзyмoвoï po6o-ти, пopiвнянo з тpaдицiйнoю шкoлoю i ПТУ. Пpo пoзитив-ний вплив cпeцифiчниx yмoв opгaнiзaцiï нaвчaльнoгo пpo-^cy у cпeцiaльниx пpoфeciй-ниx ocвiтнix зaкпaдax iннoвa-цiйнoгo типу нэ poзyмoвy пpa-цeздaтнicть учшв cвiдчaть i peзyльтaти дocлiджeнь iншиx aвтopiв [4-6].
Як вiдoмo, у пpoцeci тpивa-лoï poзyмoвoï poбoти cyттeвo знижyeтьcя ïï peзyльтaтив-нicть, щo пoзнaчaeтьcя нэ piвнi ycпiшнocтi нaвчaльнoï дОяль-нocтi учшв. Для визнэчення фyнкцioнaльниx мoжливocтeй opгaнiзмy пОдштюв нэ етэп ïx пoчaткoвoï пpoфeciйнoï подготовки i з'яcyвaння xapaктepy пpиcтocyвaльнoï дiяльнocтi учшв в yмoвax piзниx peжимiв
нэвчэння бyлo дoцiльнo oцiни-ти пoкaзники aдaптивнocтi (Пэд) учшв piзниx ocвiтнix зэк-лэдОв зэ ЫдивОдуэльними пэ-paмeтpaми ïxньoï poзyмoвoï poбoти, щo xapaктepизye пе-peбiг aдaптaцiï пщлОтюв дo нaвчaльнoгo cepeдoвищa, a тaкoж вiдoбpaжae ступшь фyнкцioнaльнoгo нaпpyжeння opгaнiзмy у пpoцeci yчбoвoï ди яльнocтi.
Пopiвняльний энэлОз эдэп-тaцiйниx мoжливocтeй учшв ocвiтнix зэклэдОв piзнoгo типу пoкaзaв, щo piвнi aдaптивнoc-т пОдттюв, як нaвчaютьcя у piзниx yмoвax opгaнiзaцiï нэв-чaльнoгo пpoцecy, cyттeвo вiдpiзняютьcя. Тэк, у ЗОСШ бiльшicть шкoляpiв мэлэ ви-coкi пoкaзники aдaптивнocтi; з низьким piвнeм aдaптивнoc-т виявлeнo 39,4% ocí6, cepeд якиx 6,1% учшв мэли oзнaки пoчaткoвoï фэзи cтoмлeння i 27,3% — oзнaки виpaжeнoгo cтoмлeння. У лще'О, незвэжэю-чи нэ те, щo poзпoдiл учшв зэ пoкaзникaми aдaптивнocтi мэйже не вiдpiзнявcя вщ ЗОСШ, ктькють лiцeïcтiв з II фaзoю cтoмлeння нaпpикiнцi poкy булэ у 2,6 paзи мeншoю, шж у шкoляpiв, щo cтaнoвилo 10,4% вОд зaгaльнoгo чиcлa oбcтeжeниx. У ПТУ cпiввiднo-шення учшв з ви^ким i низьким piвнями aдaптивнocтi cтaнoвилo 48,1:41,9%; кть-кicть ocí6 з oзнaкaми cтoм-лення piзнoгo cтyпeня дopiв-нювэлэ 22,2%, пepeвaжнo зэ paxyнoк учшв з виpaжeним cтoмлeнням — 18,5%. У мэ-шинoбyдiвнoмy кoлeджi 57,5% учшв мэли ви^кий Пэд, 42,5% — низький. З чи^ лэ ocí6 з oзнaкaми cтoмлeння (27,5%) у 10,0% учшв виявле-нo пoчaткoвy фэзу cтoмлeння, у 17,5% — виpaжeнe cтoмлeн-ня (II фэзэ).
Отже, в ocвiтнix зaкпaдax зО cпeцiaльнoю пpoфeciйнoю
47*Е&Н
-е-
пiдготовкою учнiв функцю-нальне напруження органiзму пiдлiткiв (за чисельнютю групи "адаптацмного ризику") було менш вираженим, нiж у тради-цiйнiй школi. Можливо, це по-яснюеться, насамперед, ви-щим рiвнем мотивацii до нав-чання учшв спе^альних освт нiх закладiв, як бажають отри-мати професiю. З шшого боку, менш виражене стомлення учшв може бути наслщком раци ональноi органiзацii навчаль-но-виховного процесу у закладах з профтьною спецiалiзацi-ею навчання, що пщтверджу-еться i лiтературними даними [6, 8, 9].
Зважаючи на виявлеш вщ-мiнностi психофункцiональних показниюв мiж пiдлiтками рiз-ноi стат та iх змiни у динамщ учбовоi дiяльностi для з'ясу-вання особливостей присто-сування учшв рiзних статевих груп до навчальних наванта-жень i оцiнки iхнiх адаптацй них можливостей, було проведено додатковий порiвняль-ний аналiз iндивiдуальних характеристик розумово'' пра-цездатностi хлопцiв i дiвчат у процесi 'х навчання. Виявле-но, що кiлькiсть оЫб з високи-ми i низькими показниками адаптивност (Пад) серед хлопав становила 65,6% i 34,4%, а серед дiвчат — 54,8% i 45,2% вiдповiдно. До того ж у цм експериментальнiй групi було майже вдвiчi бiльше осiб з дуже низьким рiвнем адаптивность Слiд також звернути увагу на те, що серед дiвчат-пщл™в наприкiнцi навчально-го року було вдвiчi бiльше, нiж серед хлопав, осiб з ознаками стомлення рiзного ступеня (група "адаптацшного ризику"), що свщчить про нижчi функцюнальш можливостi уч-нiв цiеi експериментально' групи i менш сприятливий пе-ребiг адаптацii дiвчат до нав-
чального середовища. Можливо, це пояснюеться особ-ливостями психосоцiальноi адаптацп пiдлiткiв рiзноi статi.
Висновки
Аналiз результатiв проведе-ного дослiдження дозволяе вважати достатньо сприятли-вою динамку адаптацшних процесiв в учнiв середшх спе-цiальних навчальних закладiв на початковому етап 'х про-фесшно'' пiдготовки. Проте на-явнiсть серед учшв ПТУ i ма-шинобу^вного коледжу знач-но' кiлькостi оаб групи "адап-тацiйного ризику" дае пщставу для негативного прогнозу пристосувально' дiяльностi цих учшв до специфiчних умов навчання у подальшому з ви-сокою ймовiрнiстю виникнен-ня у них функцюнальних пору-шень. Це може статися не ттьки внаслiдок збiльшення Ыформацмних навантажень i пiдвищення iнтенсивностi розумово' дiяльностi на наступ-них етапах професмно'' пщго-товки учшв, а й значних фiзич-них навантажень пщ час ви-робничо' практики. Отже, мо-дернiзацiя професмно'' освiти, що активно провадиться ос-таннiм часом для подготовки виробничих кадрiв середньо'' ланки бтьш високого профе-сiйного рiвня, повинна повною мiрою враховувати функцюнальш можливостi контингенту учнiв, як навчаються у таких закладах, у вщповщност з 'х-ньою специфкою для розроб-ки оптимальних режимiв нав-чально' дiяльностi учнiв i 'х якiсноi фахово'' пiдготовки, що сприятиме позитивнш соци ально-трудовiй адаптаци мо-лодi i збереженню здоров'я пщростаючого поколiння.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бобрищева-Пушкина А.Д., Воронина Л.В., Дьячкова Н.Г. Гигиеническое обоснование организации обучения в технических училищах химического профиля // Гигиена и санитария. — 1984. — № 3. — С. 37-41.
2. Берзшь В.1., Бевз Р.Г., Хох-лова З.1. та н Медико-психо-логiчнi та психофiзiологiчнi ас-пекти профорiентацii, проф-вiдбору та профтехосвiти пщ-лiткiв на сучасному етап // П-гiена населених мюць. — 2005. — Вип. 46. — С. 585-586.
3. Гребняк Н.П., Машинистов В.В. Физиолого-гигиени-ческие детерминанты учебно-
го процесса в лицеях / Наук.-практ. конф. УкрНД1 охорони здоров'я д^ей та пудттюв "Здоров'я школярiв на межi тисячолiть". — Харюв, 2000. — С. 19-21.
4. Карасев В.И. Характеристика умственной работоспособности старшеклассников при профильной системе обучения в учебно-воспитательном комплексе с лицеем // П-пена населених мюць. — 2004.
— Вип. 43. — С. 507-512.
5. Козарян 1.П., Сисоенко Н.В., Дядiчева Т.В. та ш. Стан здоров'я та змЫи психофiзiологiч-них показниюв i розумова працездатнють в учнiв тех-шчного лiцею // Гiгiена населених мюць. — 1999. — Вип. 35. — С. 483-493.
6. Коробчанский В.А., Усен-ко С.А., Иваненко Т.А. Гигиеническая коррекция профессиональной адаптации подростков, осваивающих специальность "банковское дело" в колледже / Наук.-практ. конф. УкрНД1 охорони здоров'я д^ей та пудштюв "Здоров'я школярiв на межi тисячолiть". — Харкiв, 2000. — С. 42-43.
7. Методические рекомендации по физиолого-гигиени-ческому изучению учебной нагрузки / Под ред. М.В. Антроповой, В.И. Козлова. — М., 1984. — 67 с.
8. Сисоенко Н.В., Козарян 1.П., Дядiчева Т.В. Особливост змш психофiзiологiчних показниюв та розумово' працездатност у старшокласниюв гiмназii з рiз-ною учбовою мотива^ею та профiлем спецiалiзацii // Дов-кiлля та здоров'я. — 1999. — № 6. — С. 22-24.
9. Сухарева Л.М., Павлович К.Э., Рапопорт И.К., Шу-бочкина Е.И. Профессиональная ориентация молодежи: медицинский и психофизиологический аспекты // Гигиена и санитария. — 2000. — № 1.
— С. 48-52.
10. Шубочкина Е.И., Молчанова С.С., Куликова А.А. Особенности адаптации подростков, обучающихся в учебных заведениях начального профессионального образования. — В сб.: Научно-методические основы изучения адаптации детей и подростков к условиям жизнедеятельности / Под ред. В.Р. Кучмы и Л.М. Сухаревой. — М., 2005. — С. 223-238.
ЕШ*48
