CC BY
11
Украшський державний лкотехшчний ун1верситет
TOMHOCTÍ, але забезпечус цшком прийнятний результат для застосування в ¡нжене-рнш практиш. Отримаш таким чином залежносп зведено у таблицк
Як видно з таблиш, точшсть bcíx отриманих запежностей бшьш шж доста-тня для практичного застосування. Хоча залишаеться вщкритим питания про най-Kpaiyi значения коефш1ент1в цих апроксимант. OnpiM того, обраний пщхщ ¡з "опо-середкованим" чи "¡нтегральним" врахуванням номшальних значень продуктив-ностей обладнання не забезпечус единого розв'язку задач! апроксимацн. Тому для випадку (j-max У табл. 1 наведено ще й шший можливий BapiaHT апроксиманти.
Очевидно, що досшджеш частков1 вар1анти ABC ше не перекривають простору можливих значень номшальних продуктивностей i стабшьностей роботи деревообробного обладнання, але отримаш емшричш запежност! вперше дозво-ляють оцшювати фактичну продуктивнють ABC послщовного агрегатування за-лежно bía посл!довностей номшальних продуктивностей у досигь широкому д1а-пазош змши коефЫента стабшьносгп тривалостей операцш.
JliTcparypa
1. Дуднж Д., Загвойская Л., Максымив М., Мысык М., Сорока Л. Обзор методов оценки эффективности автоматических линий.'/ XII Konferencja Naukowa Wvdzialu Technologii Drewna SGGW, Warszawa, 1999.
2. Дудюк ДЛ., Загвонська Л.Д., Максимш B.M., Сорока Л.Я. Млемеши Teopii автома-тичиих лшш. - Kni'B-JlbBÍB: I3MH, 1998. - 192 с.
3. Максимов В.М. Моделюваиня процеав функшоиуиання автоматизованих лшш дерево-обробки. - JlbBie: УкрДЛТУ, 1997. - 184 с.
4. Мелентьев II.B. 11риближетше вычисления. - М.: Государсгвенное издание физико-математической литературы, 1962. - 388 с.
5. Попик Н.Л., Тестер Г.С. Приближение функций для технических приложений. - К.: Наук, думка, 1980.-350 с.
УДК 667.663.26+577.4 1нж. О.В. Ярки - УкрДЛТУ
РОЗШИРЕННЯ ГАМИ КОЛЬОР1В ГПГМЕНТОВАНИХ ПОКРИТТ1В ШЛЯХОМ МОДИФ1КАЦИ РЕЦЕПТУРИ КОМПОЗИЦП ТА МОДЕРН13АЦН УФ-ОБЛАДНАННЯ
За pax vira к введения у композицию нового виду фотошппатора та послщовного опромшення покриття лампами з р13ним енергетичним розподшом УФ-випромпповання створено передумови для використапня у шгментованих системах барвникш широко! спе-ктраг1ьно'1 гам и.
Eng. О. V. Yarish - USUFfVT
Extending of color range of pigmented coatings by the means of formulation modification and UV equipment modernization
The spectrum of the dyes applicable for pigmented systems is extended by the formulation modification with newest kinds of photoiniciator and successive coating irradiation with bulbs of different power distribution in UV spectrum range.
Фотошщатори (<t>i), яю використовуються для нешгментованих деревин-них композицш, не можуть ¡шшювати твердшня ycix шгментованих систем на основ! лак1в УФ-твердшня та cyMiuiefi високодисперсних забарвлених кремнезе-
] 52 Зб(рник иауково-l txHÎHiiitx ираиь
Науковий isiciiiik, 2002, вип. 12.2
м1в [1], бо вони активж у тш самш обласп eMiciV ламп високого тиску, яка блоку-еться багатьма барвниками. Для розв'язання uie'f проблем» пропонусмо шлях ви-користання спектральноузгодженоУ пари - специф1чного Oi класу ВАРО (ффма Ciba Specialty Chemicals) i металогалогенноУ лампи, смуги вщповщно поглинання та випромшювання яких змщеш у довгохвильову область спектра.
Новий <t>i (ВАРО-2), активний у д1апазош понад 380 нм, може активувати твердшня шгментованих покритпв (Пк). Анал1з експериментальних даних, запо-зичених ¡з л1тературних джерел [2], вказуе, що ВАРО-2 е на даний час найкращим Oi для УФ-твердшня товстошарових шгментованих Пк. Використання д\(2, 4, 6-триметилбензоУл)фешл-фосфшоксиду (1ргакур 819) дозволяе провести глибоку (наскр1зну) фотопол1меризащю за вшьнорадикальним мехашзмом у шгментова-них системах. Вщбуваеться це завдяки поглинанню ВАРО-2 синьоТ складовоУ видимого спектра, яка краще проникае до основи Пк, шж УФ.
Залежно вщ складу композицм, комбшашя ВАРО-2 з Ф1 1ргакур 651 (BDK) може ¡стотно покращити поверхневе твердшня Пк. Вщомо, що змша концентрацп Ф1 мае ¡стотний вплив на властивосгп УФ Пк [3]. Доведено, що покращення сту-пеня фотоперетворення композицм простежуеться при подвоенш концентрацп ВАРО-2 при незмшшй концентращУ BDK. чи збтьшенш вщ 1:1 до 4:1 вщношення BAPO-2:BDK без змши сумарноТ концентрацп Ф1 (3 %) [4, 5].
Металогалогенш ртутш лампи з домшками зал1за (D тип) характеризу-ються пщвищеним енергетичним виходом у довгохвильовш обласп спектра, що б1льше шдходить для твердшня товстошарових Пк i шгментованих систем, на вщмшу вщ випромшювання ртутних ламп високого тиску (Н тип), енергетичний розподш яких змщений у короткохвильову частину спектра (табл.1).
У po6oTi [1] приведен! результата вимфювання коефЫента пропускания пол!еф1рних (ПЕ) смол для двох тишв ламп у pi3HHX д1апазонах УФ-обласгп елек-тромагштного спектра. Даш, наведен! у табл. 2, засвщчують про збшыиення вщ-сотка УФ-енергп у товщ1 гшвки при застосуванш ламп D типу, що створюе умови для кращого наскр1зного твердшня Пк на ocHoei ПЕ смол.
Табл. I. ПорЫпялыш продуктивность П i D ламп
Тип лампи Розподш УФ-енерги, %
UV А (320-390пш) UV В (280-320nm) UV С (250-260nm) UV V (395-445nm)
Н 37 36 6 21
D 55 20 2 23
Таб.7. 2. Доза УФ, що проникли крпь ПЕ плкку для ртутних ламп Н та D типу
Тип лампи Доза УФ, що проникла кргзь гшвку, %
UV А (320-390nm) UV В (280-320nm) UV С (250-260nm) UV V (395-445nm)
II 88 29 66 92
D 90 58 100 100
При замЫ Н лампи D лампою з шдвшценою ¡нтенсившстю випромшю-вання у д1апазош 400-450 нм простежуеться збшьшення глибини полшеризацп у биюму Пк бьльш, шж у два рази (з 120 до 300 мкм) [3].
2. Технология та устаткування деревообробннх пшпрнсмств 163
О 20 40 60 80 Час, хв
□ 1 - 02 - ДЗ - О 4 —
А Б
Рис. 1. Кшетика внутр'иинЬс напруженьу ПЕ Пку процсЫ витримки теля припинення ди УФ. Дога УФ-випромшювання - 2.5Дж/см2: I, 2 -без фипьтрування ¡4 складовт, 3, 4 - з фшьтруванням 14 складовоИ; 1, 3-незабарвлене Пк, 2, 4- Пк з 1.5 % забарвленого аероашу; А -
опромшення лампами О / И типу; Б - опроммення лампами Н типу
Науковий isiciniK, 2002, вип. 12.2
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
Коричневий шгментдае найкрани результата щодо твердшня шгментова-них Пк на основ! забарвлених ПЕ смол I сум1цп Ф1 1ргакур 651 та 1ргакур 819. При посгпдовному опромшенш забарвленого Пк лампами Э 1 Н типу особливо вщчут-не покращення твердшня для вищих концентрацш коричневого шгменту (рис. 4), якнй мае низьке пропускания в области ем!сп лампи Н (рис. 2).
Використання для опромшення шгментованих Пк комбшацп ламп Н 1 О типу з додатковим фшьтруванням 14-складовоУ поряд ¡з зниженням ВН призво-дить також до тдвищеноУ еластичносгп Пк (табл. 3).
Табл. 3. Пор'шпяшш забарвлених Пк (2 % cyMiiui aepociviie) при використапшpimux munie опромшюючих систем
Доза опромшення, Дж/см2 Еластичшсть, %
Лампа H типу Комбшащя D i H ламп*
2.5 23 26
3.0 20 24
3.5 17 23
IIpuMimna: 1Ч-складова додатково вщфшьтровувалась
Проведена сер1я експеримент1в вказуе на дощльшсть використання для опромшення забарвлених Пк комбшацп ламп металогалогеннихта високого тиску з фшьтруванням 14-складовоТ.
Таким чином, для розширення можливоУ гами кольор1в i концентрацш забарвлених аеросшнв у Пк мебл1в запропоновано у композицм на основ! ПЕ смол фототвердшня вводити cyMim Oi ВАРО-2 та BDKy млькостч вшповщно 2.25мас.ч i 0.75мас.ч. Для досягнення високих технолопчних napaMeTpie сформованого Пк необхщно проводити послщовне опромшення запропонованих композицш лампами D та Н тишв.
JliTepaTypa
1. Получение цветных полиэфирных покрытий/ Яремчук Л.А., Шимчук Т.В., Крип И М., Дуда Я.В.// Деревообрабатывающая промышленность. - 1988. -№12. - С. 14-15.
2. Valet A., Jung Т., Kvhlcr М. Photoinitiators for novel UV-curing applications// RadTech Report. - 2000. - May/June. - P. 67-69.
3. Chamberlin D. Т., Laver H. Powder Coatings - What's Next// Conf. Proc., Paint Res. Assoc. -Teddington, UK. - March 1999. - P. 98-100.
4. Grcv UV-Curable Powder Coatings/ Z.Jovanovic, J.Lahaye, H.Laver, S.Megert, C. te Wal-vaart// European Coatings J. - 2000. -№10. - P. 33^0.
5. Pigment selection for colored UV-curable powder coatings// R. Jalin, J. Lanaye, H. Laver, O. Schmid, C. te Walvaart// Industrial paint & powder magazine. - Summer 2000. - Vol.2, №2. - P. 12-14.
6. Skinner D. UV curing through semi-transparent materials. The challenge of the DVD bonding process// RadTech International Conference. - Chicago (Noth America). - 1990. - P. 201 -204
7. Skinner D. UV curable powder coatings- a partnership for the future// RadTech Europe 99. -Berlin (Germany).- 1999,-P. 167-169.
8. Корякина М.И. Испытание лакокрасочных материалов и покрытий. - М.: Химия. 1988. -С. 85-89, 127-128.
1б6 iôipiiHK иауково-техтчннх праць
