CC BY
19
Распопина С.П., Тарнопильская О.М., Лукьянец В.А., Кобец А.В. Лесные насаждения и особенности почв в очагах распространения корневой губки на старопахотных землях Восточного Полесья
Приведены данные, касающиеся особенностей роста, продуктивности и санитарного состояния пораженных корневой губкой сосновых насаждений в очагах усыхания и межочаговых пространствах, а также березовых древостоев, созданных на старопахотных землях Восточного Полесья в условиях свежей субори. Исследовано влияние свойств дерново-подзолистых почв на распространение корневой губки. Установлено, что в очагах усыхания, по сравнению с межочаговыми пространствами, густота и запас сосновых древостоев V-V Ш классов возраста вследствие патоэнтогенного отпада меньше на 20-49 % и 16-37 % соответственно, а санитарное состояние характеризуется как сильно ослабленное. Березовые древостои, созданные на старопахотных землях, более стойкие к поражению корневой губкой и отличаются лучшим санитарным состоянием, чем сосновые. Выявлено, что поражение сосновых древостоев корневой губкой обуславливается комплексом факторов, основными из которых являются: создание загущенных монокультур сосны на старопахотных землях и несвоевременное проведение в них рубок ухода, а также уплотнение почв, которое вызывает их временное сезонное переувлажнение.
Ключевые слова: корневая губка, старопахотные земли, усыхание сосновых насаждений, плотность почв, ортзанды.
Raspopina S.P., Tarnopilska O.M., Lukjanetc VA., Kobets O. V. Standing forest and characteristics of soils in focuses of dispersion a pine fungus (Heterobasi-dion annosum (Fr) Bref.) on abandoned agricultural lands of East Polissya
The data of the characteristics of growth, productivity and sanitary condition of affected of pine fungus pine stands in areas of shrinkage and space between focuses and birch stands planted on abandoned agricultural lands of East Polissya in fresh subors are provided. The influence of the properties of sod-podzolic soils on the distribution of the pine fungus was explored. It was found that in areas of shrinkage, compared with space between focuses, the density and the stock of pine stands of V-VIII age classes are less on 20-49 % and 16-37 %, respectively, and the sanitary condition is characterized as a highly attenuated as a result of the strap patolo-gical. Birch stands planted on abandoned agricultural lands, are more resistant to shock of pine fungus and the best sanitary conditions are different than pine. It was found that the defeat of pine stands of pine fungus is caused by a complex of factors. The main ones are: the planting of thickened overstocked pine monocultures on abandoned agricultural lands and untimely thinning and soil compaction, which causes them to temporary seasonal water saturation.
Keywords: pine fungus, abandoned agricultural lands, drying of pine plantations, soil density, ortsandes.
УДК 630 *174.754 Доц. Т.В. Юськевич1, канд. с.-г. наук;
проф. М.М. Гузь1, д-р с.-г. наук; доц. Т.Б. Скробач2, канд. с.-г. наук
РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ТА Л1С1ВНИЧО-ТАКСАЦ1ЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА Л1СОВИХ НАСАДЖЕНЬ ЗА УЧАСТЮ СОСНИ ЧОРНО1 У ЗАХ1ДНОМУ РЕПОН1 УКРАШИ
Узагальнено вщомост щодо розповсюдження сосни чорно! (Pinus nigra Arn.) у ль сових насадженнях люогосподарських шдприемств Захщного регюну Украши. Наведено лгавничо-таксацшну характеристику люових насаджень за участю дослщжуваного виду у вщповщних ОУЛМГ.
Ключовi слова: штродукцш, штродуценти, сосна чорна, лiсовi насадження.
1 НЛТУ Украши, м. Львгв;
2 Дрогобицький ДПУ iM. 1вана Франка
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраХни
Сосна чорна природно зростае в горах Середньо! €вропи вiд пвденно! Австрй' до захвдно! частини Балканського п-ва. Сосна чорна утворюе насадження на висоп вiд 250 до 1800 м н.р.м., надаючи перевагу мiсцям 3i снiжною зимою i не надто вологим лiтом [1, 2, 4, 10]. У дендропарку "Софйвка" майже повсюдно трап-ляються дерева вжом понад 150 рок1в. На територц Захвдно! Укра!ни найстарiшi насадження були створеш в часи Австро-Угорсько! шперц, на приватних землях насiнням, привезеним, найiмовiрнiше, з Австрй'. Культури створювались переваж-но на багатих вапняками грунтах на Опiллi та Подалл^ а також у Карпатах [6].
Проте, незважаючи на майже 200^чну iсторiю iнтродукцií цього виду, розповсюдження сосни чорно! у лiсових насадженнях Зандного регiону Укра!ни остаточно не з'ясоване i супроводжуеться суперечливими даними. Зокрема, за да-ними В.Б. Логгинова (1988), у лках Укра!ни е 110 об'екпв з наявшстю сосни чорно!, загальна площа яких становить бшьше 240 га [3]. У цей час, зпдно з про-веденими ранiше на 20 рошв спостереженнями АО. Тшука, В.1. Бшоуса, В.1. Порви (1966), лише на територц Вшницько!, Хмельницько! та Тернотльсь-ко! областей площа лкових культур за участю сосни чорно! становила понад 600 га [8]. А в умовах Зах1дного регiону Укра!ни, за даними Т. Б. Скробача (2006), насадження сосни чорно! поширенi на плошд понад 450 га [7]. Цей факт можна пояснити i тим, що часто культури сосни чорно! у матерiалах лковпоряд-кування були вiдображенi як насадження сосни звичайно!, тому насадження ви-явлено лише в процесi польових обстежень.
Метою наших дослiджень було з'ясувати сучасний стан розповсюдження М-сових насаджень за участю сосни чорно! (Pinus nigra Arn.) на Мсогосподарських пiдприемствах Захвдного регiону Украши та проанал1зувати !х лiсiвничо-таксацiйну характеристику. Для реал1зацл запланованих завдань були проведет власш обсте-ження Мсових насаджень за участю дослвджуваного виду, розроблеш та розповсю-дженi анкети-опитування, а також використаш лiсовпорядкувальнi матерiали.
Вчеш лiсiвники i ботанiки розглядають сосну чорну як дуже м1нливе дерево з рядом тдвидав, серед яких видляють схiднi пiдвиди (Австр1я, Балкани, Грец1я, Туреччина, Кiпр i Крим) з жорсткою вигнутою хвоею, яка збертаеться на деревi протягом 4-7 роюв i мае багатошарову товстостiнну гiподермальну скле-реннму (Pinus nigra subsp. nigra (Arn.) Engelm.), та захвдш тдвиди (1тал1я, Фран-ц1я, Корсика, 1спашя i Атласью гори Африки) - з м'якою прямою хвоею, яка збе-ртаеться на деревi протягом 2-4 рошв i мае одношарову тонкостiнну гшодерму (Pinus nigra subsp. salzmannii (Dunal) Franco). Серед цих географiчних груп рiзнi автори видшяють рiзнi форми та варiанти, опираючись як на !х морфолого-ана-томiчнi ознаки, так i на географiчну вiдокремленiсть популяцш [2, 5, 7, 9-11].
До^джуваш лiсовi насадження за участю сосни чорно! розташовуються переважно окремими бюгрупами на карбонатних та щебенистих грунтах, часто похилих схилах. У Шмеччиш значна частина чорнососнових насаджень зосере-джена на схилах, вкритих бщними вапняковими ракушняками, на сход ж кра!ни й культивують на тсках та супiсках, що добре прогргваються. Сосну чорну, зав-дяки И мелюративним властивостям, широко використовують у французьких Альпах для контролю зсув1в, в Англй' та США - для за^плення пiскiв [9, 12].
Розподш площ лiсових насаджень за участю сосни чорно! в обласних уп-равлiннях лiсового i мисливського господарства Захщного регiону Укра!ни за вь ковою структурою наводимо у табл.
Табл. Розподт площ лкових насаджень заучастю сосни чорног в обласних управлтнях лкового i мисливського господарства Захгдного регюну Украти за
виковою структурою
Област управлшня Всього, га У тому числ^ за групами вшу
молодняки середньовiковi пристигают стиглi перестшш
Волинське 46,9 9,0 37,9 - - -
Закарпатське 7,9 - - - 4,4 3,5
1вано-Франювське 202,5 6,8 74,6 57,7 42,2 21,2
Львiвське 186,3 19,5 76,1 10,2 63,7 16,8
Рiвненське 5,5 3,9 0,6 - 1,0 -
Тернопiльське 249,7 10,7 120,8 25,2 80,2 12,8
Хмельницьке 19,8 - 8,6 - 10,7 0,5
Чершвецьке 27,7 0,4 17,7 - 0,6 9,0
Разом 746,3 50,3 336,3 93,1 202,8 63,8
Узагальнення власних спостережень, матерiалiв попередшх дослщнитв та лiсовпорядкувальних експедицш i зiбраних анкетних даних дали змогу в Захвдно-му регiонi Укра!ни виявити насадження за участю дерев сосни чорно! на 310 да-лянках загальною площею 746,3 га (табл.). Зпдно з наведеними даними, найбiльш розповсюджена сосна чорна в лкових насадженнях Терношльського, 1вано-Фран-ювського та Львшського ОУЛМГ. На нашу думку, це пов'язано iз приуроченктю насаджень цього виду до вапнякових грунттв Гологiро-Кременецького кряжу. Цей факт тдтверджуе нашi припущення, що дослщжувана сосна чорна походить вiд схндно! екологiчноí групи. Щодо розподлу насаджень за групами вiку, то в за-гальному балансi переважають середньовiковi насадження сосни чорно! (45,1 %), а стиглi й перестiйнi насадження становлять в сукупносп 35,7 %.
Розподал лкових насаджень сосни чорно! за типами лкорослинних умов наводимо на дiаграмi (рис. 1).
Рис. 1. Розподт лкових насаджень за участю сосни чорног у Захгдному регют Украти за типами лкорослинних умов
Як видно з наведено! дiаграми (рис. 1), люов! насадження за участю сосни чорно! в Захщному регюш Укра!ни приурочеш до св!жих сугрудв i грудав (37,6 та 22,9 %), а також вологих сугрудав (17,3 %). Загальна частка !нших титв лкорослинних умов у сукупносп становить 22,2 %. Представленi насадження, залежно вщ лкорослинних умов, лкогосподарських заходв та шших факторш, характеризуються переважно I та II класом бонiтету. Хоча варто вщзначити i на-явнкть 1а класу бонiтету в насаджень за участю сосни чорно! (рис. 2).
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
Дослiджуванi насадження також ростуть i за рiзними вiдносними повно-тами вiд 0,3 до 0,9. Результати проведених розподшв за вiдносними повнотами наводимо на рис. 3.
Рис. 2. Розподт лгсових насаджень
за участю сосни чорног на лкогосподарських тдприемствах Захгдного реггону Украгни за класами бонгтету
Рис. 3. Розподт насаджень за участю сосни чорног на лкогосподарських тдприемствах Захгдного реггону Украти за вгдносними повнотами
Наведений на рис. 3 характер розподшу насаджень за участю сосни чор-но! за вщносною повнотою свщчить про переважання насаджень з повнотою 0,60,8. Насадження повнотою 0,4 та 0,5 спостертаемо в Закарпатському та Львшсь-кому ОУЛМГ, проте вони становлять не бшьше 13,0-13,9 %, а повнотою 0,9 на-явш чорнососновi насадження, представленi загальною площею 25,9 % у Терно-тльському та 21,7 % - у Хмельницькому ОУЛМГ (рис. 3).
Для ощнки насаджень за участю штродуцента, дощльним буде наведення запасов, яш нагромаджують дослiджуванi насадження. Результати проведених умовних розподш^в наводимо на рис. 4.
Рис. 4. Розподт насаджень за участю сосни чорног на лкогосподарських тдприемствах Захгдного реггону Украгни за запасами, м3/га
Даш рис. 4 свщчать, що лiсовi насадження за участю сосни чорно! у склада деревосташв характеризуются середшми запасами 201 -400 м3/га. Найвищими
запасами характеризуються насадження за участю сосни чорно! у Хмельницько-му ОУЛМГ (63,6 %).
Таким чином, на основi проведених дослiджень та узагальнень можна стверджувати, що в Захщному регiонi Украши е 746,3 га лкових насаджень за участю сосни чорно!, якi характеризуються високими таксацшними показника-ми, що свiдчить про перспектившсть використання цього виду шд час створення лiсових культур, особливо на вапнякових типах грунтш.
Лггература
1. Жизнь растений / ред. кол. А. Л. Тахтаджян А. А. Федеров, А. Л. Курсанов та iH. / за ред. акад. А.Л. Тахтаджяна. - В 6-ти т. - М. : Изд-во "Просвещение", 1978. - Т. 4. - 447 с.
2. Крюссман Г. Хвойные породы : пер. с нем. / Г. Крюссман. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1986. - 255 с.
3. Логгинов В.Б. Интродукционная оптимизация лесных культурценозов / В.Б. Логгинов. -К. : Изд-во "Наук. думка", 1988. - 159 с.
4. Макаринська С.А. Природний ареал сосни чорно! (Pinus nigra Arn.) та поширення ii в умовах штродукцц / С.А. Макаринська, В.П. Шлапак // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. на-ук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2010. - Вип. 20.12. - С. 39-45.
5. Макаринська С.А. Систематичне положення сосни чорно! (Pinus nigra Arn.) та фиогене-тичнi зв'язки всередиш роду / С.А. Макаринська, В.В. Шлапак, В.П. Шлапак // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Лывв : РВВ НЛТУ Украши. - 2010. - Вип. 20.11. - С. 19-26.
6. Рева М.Л. Голонасшш дендропарку "Софпвка" / М.Л. Рева // Аюпматизацш й штродук-цш нових рослин. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1965. - С. 88-89.
7. Скробач Т.Б. Сосна чорна (Pinus nigra Arn.) в люових насадженнях захвдного регюну Украши : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.01 - "Жсов1 культури та ф1томел1орац1я" / НЛТУ Украши. - Львш, 2006. - 18 с.
8. Тшук А.О. Деяю особливост1 таксацй люу в умовах Под1лдя / А.О. Тшук, В.1. Б1лоус, В.1. Порва. - Одеса : Вид-во "Маяк", 1966. - 58 с.
9. Эйзенрейх Х. Быстрорастущие древесные породы : пер. с нем. / Х. Эйзенрейх. - М. : Иниздат, 1959. - 508 с.
10. Ast H. Die Schwarzföre in Österreich / H. Ast, R. Büshenmeister, G. Frank. - Eigenverlag, 2006. - 403 p.
11. Fukarek P. Die Standortrassen der Schwarzföhre (Pinus nigra Arn. sen. lat.) / P. Fukarek // Centralblatt fuer das gesamte Forstwesen. - 1958. - Vol. 75. - Pp. 203-207.
12. Guest S. A World Geography of Forest Resourses / S. Guest, J. Write, E. Teclaff. - New York 1956. - 665 р.
Юськевич Т.В., Гузь Н.М., Скробач Т.Б. Лесоводственно-таксационная характеристика лесных насаждений с участием сосны черной в Западном регионе Украины
Обобщены сведения относительно распространения сосны черной (Pinus nigra Arn.) в лесных насаждениях лесохозяйственных предприятий Западного региона Украины. Приведена лесоводственно-таксационная характеристика лесных насаждений с участием исследуемого вида.
Ключевые слова: интродукция, интродуценты, сосна черная, лесные насаждения.
Yus'kevich T.V., Guz' M.M., Skrobach T.B. Distribution Pinus nigra Arn. in forest stands of western region of Ukraine
Generalized information distribution Pinus nigra Arn. in the forest stands of western region of Ukraine. Information is resulted of the areas of the forest stands of western region of Ukraine.
Keywords: introduction, introduced species, austrian pine, forest planting.
