CC BY
19
УДК 630 *[5+174.754] Доц. Т.В. Юськевич, канд. с.-г. наук; доц. Р.Р. Вицега,
канд. с.-г. наук; доц. Л.С. Осадчук, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ОЦ1НЮВАННЯ СТОВБУРОВОГО ЗАПАСУ ДЕРЕВОСТАН1В СОСНИ БАНКСА ТА СОСНИ ЖОРСТКО1 В УМОВАХ ЗАХ1ДНОГО РЕПОНУ УКРА1НИ
Узагальнено даш щодо поширення сосен Банкса та жорстко! у люових насаджен-нях Захiдного регiону Укра!ни за типами лiсорослинних умов. Визначено основш лгав-ничо-таксацшш показники деревостанш на пробних площах, розраховано запаси мо-дальних пристигаючих та стиглих деревостанш за участю зазначених вище деревних по-рiд в умовах Захщного регiону Укра!ни. Встановлено, що насадження сосни жорстко! е високопродуктивними, характеризуються високими запасами стовбурово! деревини та високими класами бонiтету. Натомють деревостани з участю сосни Банкса е менш про-дуктивними.
Ключовi слова: запас деревостану, iнтродукованi види, сосна Банкса, сосна жорстка, лiсовi насадження, ПС-технологiя Field-Map.
Вступ. Сьогоднi увагу дослщнитв привернуто до icTOTHoro попршення стану лiciв пiд впливом клшатичних змш (MacoBi всихання ялинових лiciв Карпат, вiтрoвaли, буреломи, штенсивнкть заселения дерев шкiдникaми та хворобами тощо). Значний внесок щодо пошуку шлях1в вирiшения цих проблем на на-уковому рiвнi зробили таю науковцями: Ю.Ю. Туниця, М.А. Голубець, С М. Стойко, 1.Ф. Калуцький, Г.Т. Криницький, В О. Крамарець, В.1. Парпан, В.С. Олiйник, S. Niemtur, W. Grodzki, A. Kolk, R. Poznanski, A. Jaworski, J. Mic-halski, M. Nowak [5, 7, 11-13, 15]. Бaгaтoрiчний дocвiд вивчення цього питання cвiдчить про необхщнкть запровадження переформування лiciв та введення у склад насаджень нетипових деревних порвд, зокрема iнтрoдуцентiв. Так, за дани-ми Державного агентства лкових ресурс1в Укра'ни (aктуaлiзoвaнa база даних "Лicoвий фонд Укра!'ни" станом на 2011 р.), у вкьмох ОУЛМГ1 Захадного реп-ону Укра'ни площа деревocтaнiв за участю сосен Банкса та жорстко! становить 9882,6 та 159,3 га вiдпoвiднo. Останшм часом в УкраМ виконано низку досль джень щодо поширення, росту та особливостей вирощування штучних деревос-ташв сосен Банкса та жорстко! [3, 4, 9]. Проте вдаритими залишаються питання щодо прoдуктивнocтi та рационального використання мiшaних насаджень за !х участю у склада, зокрема в умовах Захадного регioну Укра'ни. З лггературних джерел вiдoмo, що штродуковаш види тдвищують бioлoгiчну cтiйкicть деревос-ташв загалом, а iнкoли характеризуються значно вищими лiciвничo-тaкcaцiйни-ми показниками. пoрiвнянo з автохтонними [4, 15]. О^м цього, aктуaльнicть питання шдвишуе вiдcутнicть належно! бази нoрмaтивнo-дoвiдкoвих мaтерiaлiв для деревocтaнiв з участю зазначених вище штродуцештв.
Мета дослiдження - виявити мoдaльнi приcтигaючi та стит деревостани сосен Банкса та жорстко! в умовах Захвдного регюну Укра'ни та ощнити !х стовбуровий запас.
Матерiали та методика дослвдження. Виявлення модальних деревоста-нiв виконано за результатами опрацювання aктуaлiзoвaнoí бази даних i натурних
1 Дослщження виконано у лiсових насадженнях Волинського, Закарпатського, 1вано-Франк1вського, Львгвського, Ргвненського, Тернопшьського, Хмельницького та Чернгвецького обласних управлшь лiсового та мисливського господарства (далi - ОУЛМГ) Державного агентства лгсових ресурсгв Украши
обстежень. Розподш площ насаджень з участю сосен Банкса та жорстко! у розрь з1 тишв лкорослинних умов наведено у табл. 1.
Табл. 1. Розподгл площ насаджень сосен Банкса та жорсткоТ в ОУЛМГ Захгдного региону УкраТни_
Тип лiсо-рослин-них умов Розподш площ за ОУЛМГ, га Разом
Во- линське 1вано-Фран-кгвське Львiв-ське Рiв-ненське Терно-пшьське Хмель-ницьке га %
Сосна Банкса
Ас - - 27,6 - - 27,6 0,з
А1 209,4 - 5,6 2044,4 - - 2259,4 22,9
А2 24з,6 - 114,1 2281,1 з,7 2,9 2645,4 26,8
Аз 6,0 - 2,0 156,4 - - 164,4 1,7
А4 0,з - - 2,6 - - 2,9 0,0з
В1 10,0 - - 8,7 - 2,4 21,1 0,2
В2 з04,2 - зз4,7 904,0 21,4 295,6 1859,9 18,8
Вз 117,4 - 277,9 11 з0,2 5,5 60,з 1591,з 16,1
В4 27,6 - 6,6 1зз,з - 4,0 171,5 1,7
В5 - - - 1,1 - - 1,1 0,01
С1 - 6,7 - - 0,з - 7,0 0,06
С2 58,2 8,2 110,0 24,1 108,4 118,1 427,0 4,з
Сз 25,8 27,4 249,9 120,6 4,7 4,7 4зз,1 4,4
С4 з,8 - 22,0 24,9 - - 50,7 0,5
В2 21,8 - 80,8 - 29,7 4,0 1з6,з 1,з
Вз - 10,7 58,5 - 14,7 - 8з,9 0,9
Всьо-го га 1028,1 5з,0 1262,1 6859,0 188,4 492,0 9882,6 -
% 10,4 0,5 12,8 69,4 1,9 5,0 - 100,0
Сосна жорстка
А2 з1,8 - - - - - з1,8 20,0
В2 2,5 - 17,0 - - - 19,5 12,2
Вз - - 85,7 - - - 85,7 5з,8
Сз 2,з - 20,0 - - - 22,з 14,0
Всьо-го га з6,6 - 122,7 - - - 159,з -
% 2з,0 - 77,0 - - - - 100,0
Результати даних табл. 1 св1дчать, що найбшьше площ насаджень за участю сосни Банкса зосереджено у Р1вненському (69,4 %), Волинському (10,4 %) та Льв1вському (12,8 %) ОУЛМГ, сумарна частка яких у Захвдному репош стано-вить 92,6 %. Натомкть насадження за участю сосни жорстко!' виявлеш тшьки у Льв1вському (23,0 %) та Волинському (77,0 %) ОУЛМГ. Анал1з розподшу площ за типами лкорослинних умов вказуе, що насадження сосни Банкса ростуть зде-бшьшого в сухих й св1жих борах (49,7 %) та у св1жих 1 вологих суборах (34,9 %). Насадження за участю сосни жорстко!' приурочеш до борових 1 суборових (рвдко до сугрудових) тишв лкорослинних умов. Максимальна частка насаджень зосе-реджена у вологому субор1 - 53,8 %. Частка площ насаджень 1нших тишв лко-рослинних умов змшюеться у межах 12,2-20,0 %.
Для анал1зу стовбурового запасу деревосташв пвдбрано дшянки в перева-жаючих типах лкорослинних умов. Кругов1 пробн1 площ1 закладали величиною 500-1500 м2 в1дпов1дно до лкотаксацшних вимог [1, 8, 16] з урахуванням певних особливостей (зокрема з урахуванням просторового розм1щення дерев). Центр
пробно! плошд визначали у серединi бюгруп, якД сформованi з дерев сосен Банкса та жорстко! вiдповiдно. Така особливкть зумовлена тим, що частка сосни у складi насадження здебшьшого е незначною (2-4 одиницi). Оскшьки для цих де-ревосташв властивий неpiвномipний тип pозмiшення стовбypiв (здебшьшого ви-падкове або бiогpyпове), на основi сучасних тенденцiй у лкотаксацшнш практи-цi такий пiдхiд е найбшьш прийнятним для оцiнювання деревного запасу.
Yd пробш плошi закладено з використанням сучасних програмно-шстру-ментальних засобш, зокрема польово! Г1С Field-Map [2, 10]. Ця технологiя дае змогу шд час роботи у польових умовах поеднувати в единому технолопчному пpоцесi формування атрибутивно!' й каpтогpафiчноí iнфоpмацií про лiсовi об'екти, максимально автоматизувати процес вимipювання лкшничо-таксащйних показ-никiв, забезпечуе контроль зiбpаноí iнфоpмацií, формуе pеляцiйнi бази даних.
Методикою виконання pобiт передбачено картування дерев i вимipюван-ня !'х основних таксацiйних ознак. Зокрема виконано вишрювання дiаметpiв стовбypiв на висота грудей, загальних висот i висот початку при^плення крони, горизонтальних проекцш крон та 'х поздовжнiх профшв. Вимipювання останнiх показниюв зумовлено необхщнктю визначення об'емiв крон окремих дерев. Для сухостайних дерев вимipювали тальки загальну висоту стовбypiв. За допомогою ОР8-ириймач1в зафiксовано координати центpiв уах пробних площ.
Програмою дослiдження передбачено визначити стовбуровий запас дос-лщжуваних деpевостанiв (без урахування вiдпадy). Вщомо, що запас е штеграль-ним показником, який безпосередньо залежить вДд лiсiвничо-таксацiйних ознак деревостану. Розрахунок основних таксацшних показникш виконано на основi стандартних формул з використанням комплексу програмних пpодyктiв i норма-тивних матеpiалiв [1, 6, 15]. Визначення стовбурового запасу виконано шляхом сумування об'емiв yсiх дерев на пробнш плошi з подальшим перерахунком на 1 га. Об'ем окремого стовбура визначено як добуток трьох величин - плошд поперечного пеpеpiзy, висоти та видового числа. Значення плошд поперечного пе-pеpiзy стовбура на висота грудей та висоту стовбура отримано за результатами польових вишрювань, а видового числа - з використанням piвняння [8, 14, 16]:
f =_1_,
1 + EXP (a1 + a2 / ln(d) + a3 / ln(h) + a4 • (h / d))
де: f - видове число окремого стовбура; d - таксащйний дiаметp стовбура, см; h - висота стовбура, м; a1, а2, а3, а4 - коефiцiенти ршняння.
Видовi числа розраховано для кожного стовбура сосни Банкса та сосни жорстко'. Об'еми стовбypiв шших деревних поpiд обчислено з використанням нормативно-довдаових матеpiалiв.
Результати дослщження. Пpодyктивнiсть насаджень е одшею з основних таксацiйних ознак, яку характеризуе низка показнитв: повнота, густота, зш-кнyтiсть, клас боштету, клас товаpностi. Проте найвагомiшим показником е запас деревостану - кшьккть деревини на одинищ плошд загалом (з урахуванням вiдпадy) та у pозpiзi окремих частин: ярусш, деревних поpiд, поколiнь тощо. Для визначення стовбурового запасу сосни Банкса та сосни жорстко! закладено та опрацьовано кpyговi пробш площд з використанням Г1С Field-Map у вжовому да-апазонi 82-97 ротв [10]. Загальний вигляд ПП 2 у середовищд Field-Map Data
Номер проб- Вк, Елемент Густота, Абсолютна Середнш Середня Запас, м3га-
но! площi роюв люу шт. га-1 повнота, м2га-1 дiаметр, см висота, м
сосна Банкса
1 (8) 83 Сб 560 28,5 25,5 23,8 329
Сж 20 0,05 24,9 21,5 10
Сб 160 11,1 29,7 18,1 96
2 (9) 85 Сз Дз 40 360 9,0 22,5 53,5 28,2 25,1 19,7 109 211
Дс 40 0,4 11,8 12,0 2
Сб 180 12,3 29,5 25,9 152
3 (10) 77 Сз Дз 140 200 20,6 3,9 43,3 15,7 30,0 16,0 272 30
Дс 60 0,7 12,3 18,0 6
Сб 200 18,9 34,7 23,2 212
4 (3) 82 Дч Дс 60 200 4,1 4,3 29,5 16,5 17,0 12,7 34 26
сосна жорстка
Сж 153 19,2 39,9 26,1 221
Сз 127 12,3 35,2 25,9 143
5 (2) 87 Дз 47 1,9 22,5 15,0 14
Дч 20 1,1 27,0 16,0 8
Бп 20 0,6 19,4 15,9 4
Сб 13 0,5 22,9 21,8 6
Сж 100 10,7 36,8 28,2 133
Сз 220 27,3 39,7 30,1 368
6 (6) 86 Дс 260 5,7 16,7 17,8 48
Дч 60 0,9 13,4 9,5 4
Гз 20 0,2 10,5 13,4 1
Сж 180 31,7 47,4 29,9 416
7 (7) 97 Сз 180 21,3 38,8 30,1 287
Дс 220 3,6 14,3 14,9 25
Абсолютна 2 -1
повнота, м га
Середнш дiаметр, см
Середня висота, м
Запас, м3. га-
сосна Банкса
28,5 0,05
25,5 24,9
23,8 21,5
11,1 9,0 22,5 0,4
29.7 53,5 28,2
11.8
18,1 25,1 19,7 12,0
109 211 2
Дс
60
12,3 20,6 3,9 0,7
29,5 43,3 15,7 12,3
25,9 30,0 16,0 18,0
152 272 30 6
4 (3)
82
Сб Дч Дс
200 60 200
18,9
4,1
4,3
34,7 29,5 16,5
23,2 17,0 12,7
сосна жорстка
5 (2)
87
Сж Сз Дз Дч Бп Сб
153 127 47 20 20 13
19.2
12.3 1,9 1,1 0,6 0,5
39,9 35,2 22,5 27,0 19,4 22,9
26,1 25,9 15,0 16,0 15,9 21,8
221 143 14 8 4 6
6 (6)
86
Сж Сз Дс Дч Гз
100 220 260 60 20
10,7 27,3 5,7 0,9 0,2
36,8 39,7 16,7
13.4
10.5
28,2 30,1 17,8 9,5 13,4
133 368 48 4 1
7 (7)
97
Сж Сз Дс
180 180 220
31,7 21,3 3,6
47,4 38,8 143
29,9 30,1 14,9
Наведений рисунок ввдображае розмщення дерев та формування !х крон на пробнiй плошд в горизонтальнiй проекцií та у виглядi трансекти. Розмiщення дерев характеризуемся випадковим типом; горизонтальнi проекцií крон дерев вкривають значну частину пробно! площд, що свiдчить про вщсутнкть прогалин, якi зумовленi впливом господарсько! дiяльностi.
ОIриманi результати свiдчать, що деревостани сосен Банка та жорстко! характеризуются мiнливiстю таксацшних ознак, що зумовлено бюлопчними особливостями цих видiв та режимом проведених господарських заходав. Проте у ростi за окремими таксацшними показниками спостерiгаються певнi тенденцп. Так, у насадженнях за участю сосни Банкса простежуеться iстотна рiзниця за се-редньою висотою i таксацiйним дiаметром, пор1вняно зi сосною звичайною. На-томiсть у деревостанах з участю у складi сосни жорстко! iстотно вiдрiзняються значения середнього дiаметра, порiвняно з iншими породами. Рiзниця ж у серед-шх висотах не е настшьки вираженою. Середня висота дуба звичайного, берези повисло!, граба звичайного, дуба скельного та шших порвд е значно нижчою вщ середнiх висот сосен звичайно! та жорстко!. Вiдмiннiсть у середшх дiаметрах та висотах безпосередньо вплинула на запаси вказаних вище деревних порiд а, вщ-поввдно, i на склад деревостану.
На основi таксацiйних показникiв за елементами лiсу встановлено загаль-ну таксацшну характеристику насаджень пробних площ, яку наведено у табл. 3. Наведен у таблиц данi свiдчать, що сосни Банкса i жорстка можуть бути пред-ставленi рiзною часткою в складi деревостанв.
Табл. 3. Загальна таксацшна характеристика деревосташв
Вк, Густо- Абсолют- Середш Загальний Клас
ПП ро- 1ЛУ Склад деревостану та, на повно- та, м2 га-1 дам- висо- запас, м3ха-1 бош-
Kiв шт.га1 етр, см та, м тету
1 83 В3 10Сб+Сж 580 29,5 25,4 23,1 339 II
2 85 С2 5Дз3Сз2Сб+Дс 600 43,0 30,2 20,5 418 III
3 77 С3 6Сз3Сб1Дз+Дс 580 37,5 28,7 26,1 460 I
4 82 В2 8Сб1Дч1Дс 460 27,3 27,5 20,6 272 II
5 87 В3 6Сж4Сз+Дз, Дч, Сб, Бп 380 35,7 34,6 25,6 396 I
6 86 В, 7Сз2Сж1Дс+Дч, Гз 660 44,7 29,4 27,3 554 I
7 97 С3 6Сж4Сз+Дс 580 56,6 35,2 29,1 728 I
Варто вданачити високу ммивкть таксацiйних ознак, зокрема запасу деревостатв. Значення загального стовбурового запасу деревостанiв з участю у складi сосни Банкса змшюеться вiд 272 м3га-1 до 460 м3га-1. Натомiсть загальний стовбуровий запас деревостанiв з участю сосни жорстко! е вищим i змшюеться у межах 395-729 м3га-1. Таким чином можна стверджувати, що деревостани за участю сосни жорстко! е бшьш продуктивними, порiвияио з деревостанами за участю сосни Банкса. Це тдтверджують класи бонiтету та запаси цих деревоста-нiв. Зрозумшо, що загальний запас залежить вiд низки фактор1в, зокрема вiд складу деревостану. Тому вбачаемо за доцшьне проаналiзувати запас у розрiзi деревних порвд (сосен Банкса та жорстко!). Оскшьки деревостани характеризують-ся рiзним складом, для детального аналiзу доцшьно виконати розрахунок стовбурового запасу на одиницю складу. Результати розрахунюв наведено у табл. 4.
Табл. 4. Характеристика запасу соснових деревосташв
ПП BiK, ро- KiB Склад деревостану Запас, м3 га-1 Запас на одиницю складу, м3 га-1
загаль- сосни Банкса / загаль- сосни Банкса /
нии жорстко1 нии жорстко1
1 83 10Сб+Сж 339 329 34 33
2 85 5Дз3Сз2Сб+Дс 418 96 42 48
3 77 6Сз3Сб1 Дз+Дс 460 152 46 51
4 82 8Сб1Дч1Дс 272 212 27 27
5 87 6Сж4Сз+Дз, Дч, Сб, Бп 396 221 40 37
6 86 7Сз2Сж1Дс+Дч, Гз 554 133 55 66
7 97 6Сж4Сз+Дс 728 416 73 69
Результати розрахунтв вказують, що на одиницю складу стовбуровий запас сосни Банкса становить 27-51 м3га-1. Натомкть стовбуровий запас сосни жорстко!' на одиницю складу е дещо вищим i змiнюeться у межах 37-69 м3га-1. Така вiдмiннiсть зумовлена низкою факторш, зокрема умовами мiсцезростання, будовою деревосташв, !х вiковою диференцiацiею та особливостями господарсь-ко! дiяльностi. Проте не встановлено залежносп мiж загальним запасом i типами лiсорослинних умов та мiж кiлькiстю одиниць елементу лку в складi деревоста-ну i стовбуровим запасом.
Висновки. Результати дослiдження та узагальнення показали, що дере-востани сосни Банкса приурочен здебшьшого до сухих i свiжих борш (49,7 %) та свiжих i вологих суборiв (34,9 %), рiдше - до свiжих i вологих сугрудш (8,7 %). Натомiсть деревостани сосни жорстко! приурочеш до борових, суборових та суг-рудових тишв лiсорослинних умов. Максимальна частка насаджень зосереджена у вологому суборi - 53,8 %. Сосни Банкса та жорстка можуть зростати у мшаних (як правило з сосною звичайною) та формувати чист! бюгрупи. Деревостани з часткою у складi цих деревних порвд характеризуются високими показниками продуктивноси, зокрема класом бонiтету та загальним запасом. Бшьш продук-тивними в умовах Захвдного регiону Укра!ни е деревостани сосни жорстко!. Це шдтверджують бонiтети насаджень (I клас) та значения загального стовбурового запасу, який у вшд 86-97 роюв становить ввд 395 м3га-1 до 729 м3га-1. Сосна жорстка у пристигаючому та стиглому вщ досягае, а в окремих випадках переви-щуе продуктивнкть деревостанв сосни звичайно!, а сосна Банкса, навпаки, характеризуются нижчими показниками стовбурового запасу (272-460 м3 га-1). Це зумовлено, насамперед, бюлопчними особливостями деревних порвд Загалом запас до^джуваних деревостанiв характеризуеться високою ммивктю.
З огляду на сучасний стан та багатофункцюнальне значення лю!в i пер-спективи ведення лкового господарства, у сучасних умовах необхвдно акценту-вати увагу на питаннях щодо доцшьносп i перспективностi вирощування сосни Банкса й сосни жорстко! у насадженнях Захвдного регiону Укра!ни та !х багато-ц1льового використання.
Лiтература
1. Анучин Н.П. Лесная таксация / Н.П. Анучин. - Изд. 5-ое, [перераб. и доп.]. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1982. - 530 с.
2. Букша И.Ф. Применение мобильной ГИС-технологии Field-Map в лесном и садово-парковом хозяйстве / И.Ф. Букша, М.И. Букша // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2013. - Вип. 23.5. - С. 28-34.
3. Гузь М.М. Сосна жорстка (Pinus rigida Mill.) у люових культурах захщного perioHy Украши / М.М. Гузь, В В. Козак. - Дрогобич : Вид-во "Коло", 2008. - 192 с.
4. Жмурко C.B. Сосна Банкса (Pinus banksiana Lamb.) в люових культурах Захiдного i Малого Полiсся Украши / С.В. Жмурко : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук. -Львш, 2004. - 20 с.
5. Калуцький 1.Ф. Вiтровали на пiвнiчно-схiдному макросхшп в Укралнських Карпатах / 1.Ф. Калуцький. - Льв]в : Комп. "Манускрипт", 1998. - 204 с.
6. Король М.М. Моделi росту смерекового деревостану / М.М. Король, Р.Р. Вицега // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв]в : РВВ НЛТУ Украши. - 2006. - Вип. 16.3. - С. 14-18.
7. Криницький Г.Т. Критична ситуацш у ялинових лiсах / Г.Т. Криницький // Лiсовий i мис-ливський журнал : зб. наук. праць. - 2005. - № 4. - С. 17-19.
8. ОСТ 56-69-83. Площади пробные лесоустроительные. Метод закладки. - М. : Изд-во Гос-лескомитета СССР, 1983. - 60 с.
9. Юськевич Т.В. Розповсюдження та лiсiвничо-таксацшна характеристика люових наса-джень за участю сосни чорно! у Захщному регiонi Украши / Т.В. Юськевич, М.М. Гузь, Т.Б. Скро-бач // Науковий вюник НЛТУ Укрални : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Укрални. -2013. - Вип. 23.13. - С. 73-77.
10. Data Collector, Project Manager, Inventory Analyst, Inventory Designer. Использовалась технология Field-Map (© IFER-Monitoring and Mapping Solutions, s.r.o., www.field-mapping.com), предоставленная НЛТУ Украины в 2006 г. в рамках программы международного сотрудничества Чешской Республики - проект ТехИнЛес.
11. Grodzki W. Zagrozenie görskich drzewostanöw swierkowych w zachodniej cz^sci Beskidöw ze strony szkodniköw owadzich / W. Grodzki // Lesne Prace Badawcze. - 2004. - Vol. 2. - Pp. 35-47.
12. Niemtur S. Aktualne problemy görnej granicy lasu w Sudetach i Karpatach / S. Niemtur, S. Ambrozy, P. Skawinski // Problemy Zagospodarowania Ziem Görskich. - 2002. - Vol. 48. - Pp. 173-184.
13. Niemtur S. Lasy karpackie: stan aktualny i pröba prognozy. Problemy Zagospodarowania Ziem Görskich / S. Niemtur // Komitet Zagospodarowania Ziem Görskich, PAN. - 2007. - Vol. 54. - Pp. 31-44.
14. Pollanschütz J. Formzahlfunktionen der Hauptbaumarten Österreichs / J. Pollanschütz // Allgemeine Forstzeitung. - 1974. - Vol. 85. - Pp. 341-343.
15. Poznanski R. Nowoczesne metody gospodarowania w lasach görskich / R. Poznanski, A. Ja-worski // CILP. - Warszawa, 2000. - Pp. 228.
16. Pretzsch H. Modellierung des Waldwachstums / Н. Pretzsch. - Parey Buchverlag Berlin, 2001. - 341 s.
Юскевич Т.В., ВицегаР.Р., ОсадчукЛ.С. Оценка стволового запаса древостоев сосны Банкса и сосны жесткой в условиях Западного региона Украины
Обобщены данные относительно распространения сосен Банкса и жесткой в лесных насаждениях Западного региона Украины по типам лесорастительных условий. Определены основные лесоводственно-таксационные показатели древостоев пробных площадей, выполнен расчет запаса модальных приспевающих и спелых древостоев при участии указанных выше видов сосен в условиях Западного региона Украины. Установлено, что насаждения сосны жесткой являются высокопродуктивными, характеризуются высокими запасами ствольной древесины и высокими классами бонитета. В свою очередь, древостои с участием сосны Банкса являются менее продуктивными.
Ключевые слова: запас древостоя, интродуцированные виды, сосна Банкса, сосна жесткая, лесные насаждения, ГИС-технология Field-Map.
Yuskevych T.V., Vytseha R.R., Osadchuk L.S. Stock Assessment of Gray Pine and Pitch Pine Stands in the Conditions of the Western Region of Ukraine
Information about the distribution of gray pine and pitch pine at the forest stands of the Western region of Ukraine has been summarized. The main forestry and inventory indices of forest stands plots are defined. We calculated the stock of modal premature, mature and over mature gray pine and pitch pine stands in the conditions of the Western region of Ukraine. It was found that pitch pine plantations are highly productive, characterized by high stocks of trunk timber and high yield class. In turn, forest stands containing gray pine are less productive.
Keywords: growing stock, introduced species, gray pine, pitch pine, forest stands.
