CC BY
37
8. Terao, N. New phases of niobium nitride [Text] / N. Terao // Less - Common Metal. - 1971. - V. 23, № 2. - P. 159-169.
9. Hauffe, K. Oxidation of metals [Text] / K. Hauffe. — New York: Plenum press, 1965. - 452 р.
10. Оценка износостойкости материалов на машине трения с возвратно-поступательным движением [Текст] // Трение и износ в машинах. - Тр. ХУМ: АН СССР, 1982. - С. 111-116.
11. Тимофеева, Л. А. Научные и практические основы экологически чистой химико-термической обработки железоуглеродистых сплавов с применением водных растворов солей [Текст] : дис. ... д-ра. тех. наук / Л. А. Тимофеева. - Киев, 1993. - 229 с.
12. Чичинадзе, А. В. Расчет, испытание и подбор фрикционных пар [Текст] / А. В. Чичинадзе, А. Г. Гинзбург, Э. Д. Браун,
З. В. Игнатьева. - М.: Наука, 1979. - 216 с.
13. Ворошкин, Л. Р. Применение корреляционного и регрессивного анализов в ХТО [Текст] / Л. Р. Ворошкин // Защитные покрытия на металлах. — 1977. —Вып. 11. — С. 12—14.
14. Andersen, H. H. The stopping and ranges of ions in matter [Text] / H. H. Andersen, J. F. Ziegler. - New York, 1977. - 317 p.
15. Wilde, B. E. Corrosion [Text] / B. E. Wilde, C. D. Kim, E. H. Phelps. - 1980. - V. 36. - P. 625.
16. Тимофеев, С. С. Влияние технологических параметров алюмо-хромофосфатирования на эксплуатационные свойства деталей цилиндропоршневой группы дизелей [Текст] / С. С. Тимофеев, И. И. Федченко, В. Н. Остапчук // Зб. наук. праць НТУ «ХПІ» Резание и инструмент в технологических системах. - 2007. - № 72. - С. 155-159.
ФОРМУВАННЯ ПОВЕРХНЕВОГО ШАРУ ТРИБОТЕХНІЧНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ЗАЛІЗОВУГЛЕЦЕВИХ СПЛАВІВ
У роботі був досліджений один з методів поверхневого зміцнення залізовуглецевих сплавів, а саме хіміко-термічна обробка з використанням насичуючого середовища перегрітої пари водного розчину солей, що складається з сірки, молібдену, кисню та фосфору. Застосування даної технології дає можливість підвищити експлуатаційні властивості деталей і вузлів машин і механізмів, працюючих в умовах тертя.
Ключові слова: залізовуглецеві сплави, зміцнення, хіміко-термічна обробка, парогазове насичуюче середовище.
Тимофеева Лариса Андреевна, доктор технических наук, профессор, заведующий кафедрой материалов и технологий изготовления изделий транспортного назначения, Украинская государственная академия железнодорожного транспорта, Украина, e-mail: fedcirina@yandex.ru.
Тимофеев Сергей Сергеевич, кандидат технических наук, доцент, кафедра материалов и технологий изготовления изделий транспортного назначения, Украинская государственная академия железнодорожного транспорта, Украина, e-mail: fedcirina@yandex.ru.
Дёмин Андрей Юрьевич, аспирант, кафедра материалов и технологий изготовления изделий транспортного назначения, Украинская государственная академия железнодорожного транспорта, Украина, e-mail: a.domin@mail.ru.
Ягодинский Евгений Сергеевич, аспирант, кафедра материалов и технологий изготовления изделий транспортного назначения, Украинская государственная академия железнодорожного транспорта, Украина, e-mail: fedcirina@yandex.ru.
Тимофеєва Лариса Андріївна, доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри матеріалів і технологій виготовлення виробів транспортного призначення, Українська державна академія залізничного транспорту, Україна.
Тимофеєв Сергій Сергійович, кандидат технічних наук, доцент, кафедра матеріалів і технологій виготовлення виробів транспортного призначення, Українська державна академія залізничного транспорту, Україна.
Дьомін Андрій Юрійович, аспірант, кафедра матеріалів і технологій виготовлення виробів транспортного призначення, Українська державна академія залізничного транспорту, Україна. Ягодинський Євген Сергійович, аспірант, кафедра матеріалів і технологій виготовлення виробів транспортного призначення, Українська державна академія залізничного транспорту, Україна.
Timofeyeva Larisa, Ukrainian State Academy of Railway Transport, Ukraine, e-mail: fedcirina@yandex.ru.
Timofeyev Sergey, Ukrainian State Academy of Railway Transport, Ukraine, e-mail: fedcirina@yandex.ru.
Dyomin Andrey, Ukrainian State Academy of Railway Transport, Ukraine, e-mail: a.domin@mail.ru.
Yagodinskiy Yevgeniy, Ukrainian State Academy of Railway Transport, Ukraine, e-mail: fedcirina@yandex.ru
УДК 675.026
РОЗКРІЙНІ ВЛАСТИВОСТІ ШКІРЯНИХ МАТЕРІАЛІВ, НАПОВНЕНИХ МІНЕРАЛАМИ ПРИРОДНОГО ПОХОДЖЕННЯ
Раціональне використання шкір при проектуванні взуття в значній мірі визначається її розкрійними властивостями. Шкіри з мінеральним наповненням проходять додаткове формування структури дерми та ущільнення макропористої структури шкіри.
Стаття присвячена встановленню характеру розподілу мінерального наповнювача у топографічних ділянках шкіри, зміни їх товщини, розподілу видовжень по площі шкіри та оцінюванні розкрійних властивостей для деталей верху взуття.
Ключові слова: шкіра, топографічні ділянки, природні мінерали, монтморилоніт, цеоліт, видовження, розкрійні властивості.
Козарь О. П., Мокроусова О. Р., Ліщук В. І., Коновал В. П.
1. Вступ
На сьогоднішній день велика кількість різних міжнародних виробників взуття постійно намагаються вдосконалити свої технологічні процеси для виготовлення якісної продукції. Жорстка конкуренція ринкових
відносин потребує від виробників взуття покращувати свої технології, щоб зайняти та утримувати свою нішу у даній галузі промисловості.
Зниження витрат шкіряних взуттєвих матеріалів може бути досягнуто шляхом покращення їх використання за площею і цільовому призначенню. Раціональне
TECHNOLOGY AUDiT AND PRODUCTiON RESERVES — № 1/2(15), 2014, © Козарь О. П., Мокроусова О. Р,
Ліщук В. І., Коновал В. П.
Рис. 1. Топографічні ділянки шкури: 1 — вороток; 2 — чепрак; 3 — поли; 4 — огузок;
5 — головна ділянка
використання шкір при виробництві взуття в значній мірі визначається її розкрійними властивостями, завдяки яким можна порівнювати, при інших рівних умовах, різні шкіри за ступенем їх можливого використання.
Нерівномірність щільності та товщини топографічних ділянок, воротистість ускладнює раціональне використання шкір при їх розкроюванні. Відходи при розкроюванні шкір на деталі взуття складають 26 % від загальної площі шкір. Крайові відходи, які обумовлені тонкістю, рихлістю, пухлинуватістю, складають 8—10 % від загальної площі.
Шкіра є анізотропним неоднорідним матеріалом, при цьому спостерігається відмінність її властивостей за напрямами і ділянками. Розкрійні властивості шкіри характеризуються особливостями структури її окремих топографічних ділянок (рис. 1), товщиною, площею, конфігурацією, а також наявністю дефектів, які визначають ступінь її використання.
Відомо, що відмінність за товщиною в різних топографічних ділянках дуже значна. Найбільша товщина спостерігається на ділянках чепрака. Для цих ділянок характерна сама потужна будова сітчастого шару дерми. В напрямі до периферійних ділянок пол, огузка, воротка та голови, відповідно, до рихлого слабкого сітчастого шару товщина шкур постійно зменшується.
Сучасна технологія виробництва шкір з використанням полімерів відкрила широку перспективу раціональної зміни властивостей шкіри і особливостей їх вирівнювання по товщині [1]. Одним із перспективних напрямків шкіряного виробництва є впровадження екологічно-орієнтованих технологій застосування полі-функціональних матеріалів на стадії післядубильних процесів на основі природних мінералів [2, 3]. Шкіри, наповнені модифікованими дисперсіями природних мінералів монтморилоніту (МДМ) та цеоліту (МДЦ), проходять додаткове формування структури дерми, упорядкування та ущільнення макропористої структури шкіри, що призводить до підвищення її експлуатаційних та гігієнічних властивостей [4 — 6]. Однак, з точки зору ряду технологічних процесів взуттєвого виробництва, такі шкіри вивчені недостатньо. Тому, це є актуальною науково-технічною задачею.
Мета роботи — встановити характер розподілу мінерального наповнювача у топографічних ділянках шкіри, зміну її товщини, розподіл видовжень по площі та оцінити розкрійні властивості для деталей верху взуття.
2. об'єкти і методи досліджень
Вивченню підлягали натуральні шкіри ВРХ для верху взуття, модифіковані на стадії рідинного оздоблення органічно-мінеральними композиціями (ОМК). В якості наповнювача замість дороговартісного синтетичного мінерального матеріалу Tanikor FTG від
фірми «Сlariant» (Німеччина) (3 % від маси струганого напівфабрикату) використано природні мінерали — модифіковану дисперсію монтморилоніту (МДМ) та модифіковану дисперсію цеоліту (МДЦ) в кількостях 3 і 4 % від маси струганого напівфабрикату відповідно. Модифікацію монтморилоніту та цеоліту виконували поліфосфатом натрію в кількості 10 % від маси сухого мінералу. Як порівняльний (контрольний) варіант використано натуральні шкіри для верху взуття, отримані за діючою технологією шкірзаводу ПАТ «Чинбар» (м. Київ).
Для проведення процесів та операцій рідинного оздоблення, що включають додублювання-наповнювання шкіряного напівфабрикату, були скомплектовані дві партії напівфабрикату хромового методу дублення з виростка після стругання 0,9—1,1 мм у кількості 10 напівшкур кожна та дві партії напівфабрикату хромового методу дублення з напівшкірка після стругання 1,2—1,4 мм у кількості 10 напівшкур кожна. Обробка напівфабрикату до процесу нейтралізації включно виконувалась суміщено для всіх партій за діючою на ПАТ «Чинбар» [7].
Подальші процеси додублювання-наповнювання виконувались окремо для дослідних партій виростка, напівшкірка та відповідних контрольних партій. Для дослідних партій на стадії наповнювання акриловими сполуками та стадії мінерального наповнювання використовували модифіковану дисперсію цеоліту (МДЦ) та модифіковану дисперсію монтморилоніту (МДМ). Подальші фарбувально-жирувальні, сушильно-зволожувальні та оздоблювальні процеси виконувались однаково для дослідних та контрольних партій.
Для оцінки характеру розподілу мінерального наповнювача по площі шкіри проводились по 5 замірів товщини в кожній топографічній ділянці.
Визначення фізико-механічних властивостей здійснювали одноосним розтягом на розривній машині РТ-250-М2 [8].
Коефіцієнт рівномірності властивостей шкіри по площі Крівн., який представляє собою відношення середніх значень видовжень у поперечному відносно хребтової лінії напрямі до середніх значень в поздовжньому напрямі, розраховували за формулою:
Кр
:е/Є
поперечне/ ^поздовжнє)
де Єпоперечне і Єпоздовжнє — відносне видовження шкіри відповідно в поперечному і поздовжньому напрямах.
Достовірність результатів експериментальних досліджень оцінювались традиційними методами математичної статистики. Визначали середнє квадратичне відхилення ов та коефіцієнт варіації V [8].
3. Результати досліджень
3.1. визначення приросту товщини шкір з мінеральним наповненням у всіх топографічних ділянках. Зміна в технології виробництва шкіри суттєво впливає на взуттєве виробництво, яке не завжди володіє необхідною інформацією про нові види шкіри. Це перешкоджає впровадженню нових шкір у взуттєве виробництво і подовжує термін їх освоєння. Вказані труднощі виникають із-за недостатнього розвитку комплексних досліджень.
Ступінь неоднорідності властивостей шкіри є фактором, який в значній мірі характеризує її розкрійні
ТЕХНологиЧЕСКиЙ АУДиТ и РЕЗЕРВЫ ПРоиЗВоДСТВА — № 1/2(15), 2014
J
властивості. Відповідно, оцінювання і врахування неоднорідності шкіри є одним із ключових питань її характеристики і розробки науково-обґрунтованих норм витрат.
Шкіри, модифіковані ОМК, проходять додаткове формування структури дерми, що призводить до наповнення периферійних ділянок дерми та вирівнювання товщини шкір по площі, підвищення її функціонально-споживчих властивостей [9, 10]. Відповідно при збільшенні товщини тонких ділянок шкіри збільшується відсоток використання сировини.
Характер розподілу мінералу по площі шкіри та зміна товщини окремих топографічних ділянок в результаті введення до шкіряного напівфабрикату для верху взуття мінеральних наповнювачів МДЦ та МДМ свідчать про зростання товщини напівфабрикату при наповненні як дисперсією монтморилоніту, так і дисперсією цеоліту. Розподіл мінерального наповнювача є достатньо рівномірним, розбіжність для всіх зразків не перевищує 0,3 мм у всіх топографічних ділянках шкіри.
Частинки мінералу при наповненні шкіряного напівфабрикату заповнюють проміжки між структурними елементами дерми, що ефективно наповнює периферійні ділянки та призводить до збільшення товщини готових шкір. Загальний приріст товщини при наповненні шкір мінеральними наповнювачами МДМ та МДЦ збільшується на 14,4 %. Середнє значення приросту товщини шкір верху взуття всіх топографічних ділянок представлені в табл. 1.
таблиця 1
Середнє значення приросту товщини шкір з мінеральним наповненням для верху взуття
Топографічні ділянки Приріст товщини при наповнюванні
Контроль МДЦ* МДМ*
мм мм % мм %
Перифе- рійні ділянки Вороток 1,2 1,3 8,3 1,4 16,7
Пола (низ) 1,2 1,4 16,7 1,3 8,3
Пола (середина) 1,2 1,4 16,7 1,3 8,3
Пола (верх) 1,1 1,4 27,3 1,3 18,2
□гузок 1,3 1,5 15,4 1,5 15,4
середнє значення 1,2 1,4 16,9 1,36 13,4
Чепрачна частина Чепрак (верхня частина) 1,1 1,2 8,3 1,3 15,4
Чепрак (нижня частина) 1,3 1,5 15,4 1,5 15,4
середнє значення 1,2 1,35 11,9 1,4 15,4
загальний приріст товщини по площі 14,4 14,4
загальний приріст площі шкір — 3,1 — 5,1
3.2. дослідження характеру розподілу видовжень по площі шкіряних матеріалів з мінеральним наповненням.
Раціональне проектування верху взуття потребує відомості про показники, які об’єктивно відображають розкрійні властивості шкіри: видовження за напрямами та також ступінь рівномірності цих властивостей.
Залежність топографічного розподілу показників властивостей шкір необхідно враховувати при оцінюванні її розкрійних властивостей, нормування корисності використання шкір, конструювання, виконання ряду технологічних операцій, особливо формування заготовки, опорядження верху і експлуатації готового виробу.
Відсутність відомостей про однорідність та рівномірність видовження у різних топографічних ділянках шкіри не дозволяє оптимізувати технологічні процеси розкроювання та формування, особливо в період широкого впровадження автоматизації процесу.
Однією з основних характеристик розкрійних властивостей шкір, окрім їх площі і конфігурації є розподіл видовжень по площі шкір (рис. 2). Особливо це важливо для крайових ділянок шкір, які відрізняються великою анізотропією.
/ — ч
Q / _ — — \
ч ! - - — — 1 г
\ - — — — /
\ \ - - - /
і \ \ / / \
ь. — ■-■ч. >
/ - -
/V / 1 1 1 1 \ \ 1
1 1 1 1 1 f
X
)\ /
\ /
\ V у /
(— J - -
/ і 1 1 \ J
У 1 1 1 І 1 f f
■: \ 1 1 \ 1 ✓
N І 1 1 1 / \
& \ 1 1 1 і /
J
ааіяаї
примітка: * — приріст відносно контрольних зразків
За органолептичною оцінкою отримані шкіри дослідної та контрольної партій були добре наповненими, м’якими, без пухлинуватості, з приємним грифом, добре піддавались розведенню, не зафіксовано усадки.
В цілому, всі дослідні шкіри відповідають вимогам нормативно-технічної документації, характеризуються в залежності від виду сировини та виду мінерального наповнювача вищими показниками виходу площі в середньому на 3,1—5,1 %.
Рис. 2. Схема видовжень шкір ХМД при різній орієнтації структури дерми: а, б, в — схеми найбільшої тягучості; г, д, е — схеми найменшої тягучості
Технологічна придатність шкіри визначається перш за все наявністю в ній достатнього запасу видовження, тобто величини видовження при 10 МПа та появі тріщин лицевого шару.
Граничне значення при цьому визначається в основному, формою колодки і особливостями проведення технологічного процесу (параметри зволоження, способи формування на колодці і т. д.), а також товщиною шкіри, пористістю, здатністю скорочувати свої розміри в напрямах, перпендикулярних діям розтягу Кожен вид шкіри має свою межу видовження. На сьогодні продовжують існувати стандарти, які визначають мінімальне значення видовження 15 % по партії шкір при напрузі 10 МПа. В багатьох працях вказується необхідність підвищення нижньої границі видовження до 20—25 % для ряду шкір ВРХ [11], а для еластичних, це значення складає 26 % і більше [12].
На рис. 2 зображена схема зміни видовжень шкір ХМД, отриманих зі шкір ВРХ, при різній орієнтації структури дерми. Відмінність в орієнтації структури дерми виникають внаслідок зміни умов розтягування і закріплення шкір при сушінні на рамі чи площині [13].
а
в
TECHNOLOGY AUDIT AND PRODUCTION RESERVES — № 1/2[15], 2014
15=)
Нерівномірність видовження шкіри значно впливає на формування верху взуття. Відомо [11, 13], що величина коливань лінійних розмірів деталі заготовки верху взуття в партії пов’язана з величиною нерівномірності видовження шкіри. Великі коливання середніх величин видовження партії шкір для деталей верху змушує конструкторів проектувати заготовки за показниками найменшої тягучості шкіри, а це призводить до завищення ширини затяжної кромки.
Зі збільшенням зусилля розтягування заготовки при формуванні проходить розсіювання лінійних розмірів деталей, тобто змінюється величина дефектів формування (різна довжина деталей, перекоси, спотворення моделі).
Окрім величини видовження при розриві, певне значення має нерівномірність по площі шкіри, яка може викликати велику кількість дефектів при формуванні і впливає на продуктивність праці при розкроюванні і обтягувально-затягувальних операціях.
В зв’язку з цим, нерівномірність видовження деталей верху взуття визначається коефіцієнтом рівномірності в шкірі, партії шкір чи між партіями. Коефіцієнт рівномірності оцінює ступінь анізотропії шкіри по релаксаційно-деформаційним властивостям. Цей показник є важливим, так як характеризує технологічні та розкрійні властивості шкіри, що проявляються в процесі виготовлення та експлуатації взуття [14].
На взуттєві фабрики зазвичай поступають шкіри трьох типів: з поздовжньо-орієнтованою структурою че-прачної частини (Крівн. = 1,10), з поперечно-орієнтованою структурою (Крівн. = 0,80) та рівномірно-орієнтованою структурою (Крівн. = 1,10—0,91), де Крівн. — коефіцієнт видовження ділянки шкіри, який представляє собою відношення середніх значень видовжень у поперечному напрямі до середніх значень в поздовжньому напрямі.
Величини відносних видовжень нових шкіряних матеріалів, наповнених мінералами, у поздовжньому та поперечному напрямах та розрахунок коефіцієнту рівномірності по окремих топографічних ділянках та площі шкіри в цілому представлені в табл. 2.
Результати випробовувань дослідних шкір, представлені в табл. 2, свідчать про позитивний вплив мінеральних наповнювачів на вирівнювання властивостей
Фізико-механічні показники шкір з мінералі
по всій площі шкіри, однорідність та рівномірність видовжень на периферійних ділянках шкір. При незначному зменшенню видовжень шкір на 4,7—5,2 % як в поздовжньому, так і в поперечному напрямах, у порівнянні з контрольними зразками, спостерігається зростання рівномірності видовжень в чепрачній частині та периферійних ділянках. Усереднений коефіцієнт рівномірності видовжень по площі при 10 МПа нових шкіряних матеріалів при наповненні його дисперсією монтморилоніту підвищується на 15,3 % та 14,1 % — при наповненні дисперсією цеоліту. Така ж закономірність спостерігається і при видовженні при розриві: 9,0 % (МДМ) та 13,1 % (МДЦ). Окрім цього, дослідні шкіри характеризуються в залежності від виду мінерального наповнювача та сировини вищими показниками межі міцності при розтягуванні на 1,8—10,7 %.
4. висновки
Таким чином, при наповненні шкіряного напівфабрикату дисперсіями мінералів цеоліту та монтморилоніту відбувається додаткове формування структури дерми та упорядкування макропористої структури шкіри.
Частинки мінералу при наповненні шкіряного напівфабрикату заповнюють проміжки між структурними елементами дерми, що ефективно наповнює периферійні ділянки та призводить до збільшення товщини готових шкір. Середнє значення приросту товщини шкір збільшується на 14,4 %, вихід шкір по площі на 3,1 —5,1 %, а отже, зростає відсоток використання сировини.
Це дасть змогу більш ефективного і раціонального використання шкір при їх розкроюванні, а відповідно зменшити кількість відходів натуральних шкір, знизити собівартість та ціну готового виробу.
Література
1. Данилкович, А. Г. Екологічно орієнтовані технології виробництва шкіряних та хутрових матеріалів для створення конкурентоспроможних товарів [Текст] / А. Г. Данилкович, В. І. Ліщук, В. П. Плаван і ін. — Ч. 1. — К.: Фенікс, 2011.
2. Mokrousova, O. The organo-mineral composition for retanning — filling of leather semi-finished item [Text] / O. Mokrousova // Proceedings of the 3rd Internatioal conference on advanced materials and systems, 16—18 September 2010, Bucharest, Romania. — P. 85—90.
таблиця 2
м наповненням при одноосному розтягненні
Вид наповнювача Напрям випробовувань Відносне видовження є, % Межа міцності с, МПа
при 10 МПа при розриві
Чепрак Огузок Поли Крівн. сер. Чепрак Огузок Поли Крівн. сер. Чепрак Огузок Поли Крівн. сер.
Контроль поздовж 32,9 38 37,4 0,85 66,7 85,3 61,7 0,89 34 30,6 33,1 0,78
попереч. 30,6 30,7 32,1 66,6 78 81 26,4 27,03 22,5
Крівномірності 0,9 0,8 0,85 0,99 0,91 0,76 0,78 0,88 0,67
МДМ поздовж 28,2 36,3 34,6 0,98 65,7 84,2 56,8 0,98 40 33,2 35,9 0,89
попереч. 26,6 32,7 38,2 62,3 70,7 62,4 34,5 32,8 29,6
Крівномірності 0,94 0,9 1,1 1,00 0,84 1,09 0,86 0,98 0,83
МДЦ поздовж 23,0 32,1 34,3 0,97 65 80,7 58,7 1,04 35,7 33,9 34,9 0,79
попереч. 24,7 30,7 29,7 67,3 71,3 70 29,8 25,6 27,7
Крівномірності 1,07 0,96 0,87 1,04 0,88 1,19 0,83 0,76 0,79
І 16
технологический аудит и резервы производства — № 1/2(15), 2014
3. Мокроусова, О. Р. Екологічно безпечні матеріали для шкіряного виробництва [Текст] / О. Р. Мокроусова, О. В. Ков-туненко, Е. Є. Касьян // Екологічна безпека. — 2012. — № 2. — С. 93—97.
4. Козарь, О. П. Оцінка релаксаційно-деформаційних характеристик шкір для верху взуття, наповнених природними мінералами [Текст] / О. П. Козарь, О. Р Мокроусова, В. П. Коновал // Вісник Київського національного університету технологій та дизайну. — 2013. — № 4. — С. 107—115.
Б. Kozar, O. P. Deformation characteristics of genuine leather, manufactured using natural minerals [Text] / O. P. Kozar, O. R. Mokrousova, V. P. Konoval; R. Makuska // Proceedings of the 13th International Conference «Baltic Polymer Symposium», Trakai, Lithuania, 18—21 September 2013. — Vilnius University 2013. — P. 141.
6. Козарь, О. П. Оцінка показників формостійкості шкір, модифікованих органічно-мінеральними композиціями [Текст] / О. П. Козарь, О. Р Мокроусова, Т. М. Віктор // Наукові нотатки. — Луцьк: ЛНТУ, 2013. — Вип. 41. — С. 135—137.
7. ТМ-7.5—4. Технологічна методика виробництва шкір різноманітного асортименту для верху взуття і підкладки, галантерейних виробів із шкір великої рогатої худоби та кінських [Текст]. — K.: ЗАТ «Чинбар», 2009. — 11 с.
8. Рибальченко, В. В. Матеріалознавство виробів легкої промисловості. Методи випробувань [Текст] : навч. посіб. / В. В. Рибальченко, В. П. Коновал, Е. П. Дрегуляс. — К.: КНУТД, 2010. — 394 с.
9. Kozar, O. P. Deformation characteristics of leather for shoe upper, filled with natural minerals [Текст] / O. P. Kozar, O. R. Mokrousova, B. Wozniak // Journal of Chemistry and Chemical Engineering (USA). — 2014. — № 8. — Р. 47—53.
10. Мокроусова, О. Р. Формирование эксплуатационных свойств кож с использованием монтморилонита [Текст] / О. Р. Мокроусова, Е. А. Охмат, О. П. Козарь // Материалы IX междун. научно-практической конференции «Кожа и мех в XXI веке: технология, качество, экология, образование», Улан-Уде, Россия, 26—30 августа 2013. — Изд-во ВСГУТУ, 2013. — С. 83—92.
11. Єгоркин, Н. И. Определение норм пластичности хромовых кож [Текст] / Н. И. Єгоркин // Кожевенно-обувная промышленность. — 1990. — № 11. — С. 12.
12. Колгушева, Т. Н. Деформационные свойства эластичных кож и разработка технологических параметров изготовления школьной обуви [Текст] : автореф. дис. ... канд.-та техн. наук / Т. Н. Колгушева. — М., 1983 — 16 с.
13. Куприянов, М. П. Деформационные свойства кожи верха обуви [Текст] / М. П. Куприянов. — Легкая индустрия, 1969. — 248 с.
14. Михайлов, Н. А. Эластичность кожи при деформации растяжения [Текст] / Кожевенно-обувная промышленность. — 1979. — № 4. — С. 24—27.
раскройные свойства КОЖАНЫХ МАТЕРИАЛОВ, НАПОЛНЕННЫХ МИНЕРАЛАМИ ПРИРОДНОГО ПРОИсХОЖДЕНИЯ
Рациональное использование кожи при проектировании обуви в значительной степени определяется ее раскройными свойствами. Кожи с минеральным наполнением проходят дополнительное формирование структуры дермы и уплотнение макропористой структуры кожи.
Статья посвящена установлению характера распределения минерального наполнителя в топографических участках кожи, изменения ее толщины, распределении удлинений по площади и оценке раскройных свойств для деталей верха обуви.
Ключевые слова: кожа, топографические участки, природные минералы, монтмориллонит, цеолит, удлинение, раскройные свойства.
Козарь Оксана Петрівна, кандидат технічних наук, доцент, кафедра конструювання і технології виробів із шкіри, Київський національний університет технологій і дизайну, Україна, e-mail: okozar@mail.ua.
Мокроусова Олена Романівна, доктор технічних наук, доцент, професор кафедри, кафедра товарознавства та експертизи непродовольчих товарів, Київський національний торговельно-економічний університет, У'країна, e-mail: mokrousovaolena@mail.ru.
Ліщук Віктор Іванович, доктор технічних наук, професор, директор, ПАТ «Чинбар», Україна, e-mail: chinbar@iptelecom.net.ua.
Коновал Віктор Павлович, доктор технічних наук, професор, кафедра конструювання та технології виробів із шкіри, Київський національний університет технологій і дизайну, Україна.
Козарь Оксана Петровна, кандидат технических наук, доцент, кафедра конструирования и технологи изделий из кожи, Киевский национальный университет технологий и дизайна, Украина. Мокроусова Елена Романовна, доктор технических наук, доцент, профессор кафедры товарознавства и экспертизы непродовольственных товаров, Киевський национальний торгово-экономический университет, Украина.
Лищук Виктор Иванович, доктор технических наук, профессор, директор, ПАО «Чинбар», Украина.
Коновал Виктор Павлович, доктор технических наук, профессор, кафедра конструирования и технологии изделий из кожи, Киевский национальный университет технологий и дизайна, Украина.
Kozar Oksana, Kyiv National University of Technologies and Design, Ukraine, e-mail: okozar@mail.ua.
Mokrousova Olena, Kyiv National University of Trade and Economics, Ukraine, e-mail: mokrousovaolena@mail.ru.
Lishchuk Viktor, PJSC «Chinbar», Ukraine, e-mail: chinbar@iptelecom.net.ua.
Konoval Viktor, Kyiv National University of Technologies and Design, Ukraine
TECHNOLOGY AUDIT AND PRODUCTION RESERVES — № 1/2(15] 2014
І7 J
