CC BY
23УДК 630: 620.952 https://doi.Org/10.21498/2518-1017.14.3.2018.145310
PicT i продуктивность деяких сорлв енергетично! верби залежно Biä ступеня зволоженосп Грунту
Я. Д. Фучило*, М. В. Сбитна, Б. В. Зел1'нський
1нститут б^оенергетичних культур i цукрових буряюв НААН УкраТни, вул. Клттчна, 25, м. Kuis, 03141, Украина, *e-mail: [email protected]
Мета. Визначити оптимальт умови зволоження Грунту для 1'нтенсивного росту та високоУ продуктивносл енергетич-них плантац1Й деяких сорлв верби в умовах КиУвського Полкся. Методи. Об'ектом достдження були створен у 2009 р. у Боярському л1сництв1 БоярськоУ лково'У дослано! станц11 енергетичт плантац11 трьох сорлв верби: прутовидноУ (Salix viminalis L.) 'Тернотльська', тритичинковоУ (S. triandra L.) 'Ярослава' та шерстистопапнцевоУ (S. dasyclados Wimm.) 'Хорс'. Грунт - дерновий глинисто-пщаний. Насадження зростали на трьох дтлянках 1з р1зним ступенем зволоженосп Грунту: слабко-, добре- та дуже зволожений. Результати. П1'сля двох рок'в вирощування найвищий показник збереженост1' рослин був за доброго зволоження Грунту: у сорту 'Тернотльська' в1н становив 98,5%, 'Ярослава' - 97,1%, 'Хорс' - 89,6%. Найб1'льшу середню висоту двор1'чних рослин мала верба тритичинкова 'Ярослава' на добре зволожено-му ^рунл - 3,2±0,06 м. У сорту 'Тернотльська' найвищими були рослини, що зростали на менш забезпечених вологою д1'лянках, тод1' як рослини сорту 'Хорс' мали приблизно однакову висоту, незалежно в1'д р1'вня зволоженосп Грунту. Досл1'дження цих насаджень у 8-р1'чному втцп, коли Ух наземна частина мала вк 5 рок'в, виявило, що сорт 'Ярослава' суттево перевищуе за продуктивн1'стю сорти 'Тернотльська' i 'Хорс' за зростання на слабко (122,0 т/га) та добре зво-ложеному ^рунл (128,2 т/га сироУ деревноУ маси). Продуктивн1'сть сорлв 'Тернотльська' 1 'Хорс' значно зменшуеться з тдвищенням зволоженост1' субстрату. Зокрема, у першого з них на слабко зволоженому ^рунл за 5 рок'в сформувалося 46,4 т/га св1'жозр1'заноУ маси, а на найб1'льш зволоженому - лише 19,8 т/га. Сорт 'Хорс' мав б1'льш вир1'внят показни-ки продуктивност1 в р1'зних вар1'антах зволоженост1' Грунту (в1'д 39,4 до 67,0 т/га). Висновки. Серед достджуваних генотитв верби найвищими показниками росту й продуктивносл на дернових глинисто-пщаних Грунтах КиУвського Пол1'сся в1'дзначаеться сорт 'Ярослава'. Оптимальт умови для 1'нтенсивного росту енергетичних плантац'й цього сорту створюються на добре зволожених Грунтах, тод1 як для верби прутовидноУ та шерстистопапнцевоУ - на слабко 1 добре зволожених. Перезволожет, погано дреноват ^рунти е малопридатними для ефективного вирощування енергетичноУ вербовоУ сировини.
Ключов1 слова: енергетична планта^я; Salix viminalis L.; Salix triandra L.; Salix dasyclados Wimm.; зволоженiсть фунту; висота рослин; продуктuвнiсть сироi наземноi маси.
Вступ
Використання бюмаси верб як енергетично'1 сировини набувае в Укра'1Ш дедал1 б1ль-шого розвитку [1, 2]. Особливо активно цей напрям альтернативно!' енергетики розвива-еться впродовж останшх десяти рок:в, коли деяк компани, переважно в захвдних областях краши, почали в промислових масштабах створювати енергетичш вербов1 плантацй' на малопридатних для ильськогосподарського виробництва землях. Сьогодш площа таких насаджень становить приблизно 5000 га [1, 3].
Проблеми, як: досить часто виникають шд час створення плантацш верб, значною м1рою пов'язан: з невдалим вибором площ, недоско-налою технолопею вирощування, ^норуван-ням бюлоичних особливостей виду (сорту)
Yaroslav Fuchylo
http://orcid.org/0000-0002-9392-2527 Marharyta Sbytna
http://orcid.org/0000-0002-9622-7909 Bohdan Zelinskyi
https://orcid.org/0000-0002-2805-5287
верби тощо. Пвд час вибору делянки для за-кладання плантацш перевагу слiд ввддавати вологим, багатим на гумус, добре дренованим сушщаним або суглинковим Грунтам iз реак-цieю Грунтового розчину вiд слабкокисло'1 до нейтрально!' (рН 5,5-7,0) [4-6]. Там плош^, зазвичай, займають понижеш частини рельефу, заплави рiчок, нижнi частини пологих схилiв, осушеш територй' та iншi категори земель iз вiдносно родючими Грунтами. Роз-мiщення плантац1й у таких м1сцях доц1льне й тому, що сшгов1 та дощов1 води, змиваючи верхнш, найбагатший на поживн1 речовини шар Грунту з шдвищених д1лянок, ввдклада-ють його саме на таких площах, що зменшуе потребу у внесенш добрив i таким чином суттево знижуеться собiвартiсть вирощування деревно'1 маси. Особливу увагу п:1д час вибору делянок для створення плантацш верб сл:1д звернути i на 1х доступшсть для сшьськогос-подарсько! техшки [1].
Важливе значення за вирощування енергетичних плантацш мае виб:р виду (сорту) верби для культивування в тих чи шших Грун-тово-кл:матичних умовах. Одним :з найпер-
ISSN 2518-1017 РЬЛШТ VлRIETÏES STUDYING ЛПР PROTECTION, 2018, Vol. 14, No 3
323
Рослинництво
спектившших вид1в верби для вирощування на енергетичних плантащях е верба пруто-видна (Salix viminalis L.). Саме тому за нею й закршилася назва «енергетична верба» [1, 7, 8]. Проте серед вид1в, що природно зроста-ють на територи Укра'ни, важливе значення для вирощування енергетично'! сировини ма-ють ще кшька, зокрема верба тритичинкова (S. triandra L.), б1ла (S. alba L.), ламка (S. fra-gilis L.), гостролиста (S. acutifolia Willd.) та ш. [2, 9, 10]. Кр1м автохтонних вид1в, для створення енергетичних плантацш можна використовувати також деяк1 штродуковаш верби. Серед таких високою продуктивною вир1зняються швтчно-евразшська верба шерстистопагшцева (S. dasyclados Wimm.), далекосхвдна верба Шверша (S. Schwerinii E.Wolf) та багато шших.
Використовуючи той чи той вид або форму верби, високо'1 ефективносп вирощування енергетичних плантацш можна досягти в р1зних ^рунтово-кл1матичних умовах. 3 огляду на це, актуальними е дослвдження щодо впливу зволоженосп Грунту на р1ст i продуктивнсть енергетичних плантацш верби на рiзних категорiях земель.
Мета дослЮженъ - визначити оптимальш. умови зволоження грунту для забезпечення ш-тенсивного росту та високо'1 продуктивностi енергетичних плантацiй деяких сорив верби в умовах швденно! частини Кшвського Полiсся.
Материали та методика досл1*джень
Об'ектом дослiдження були закладеш на-веснi 2009 р. у Боярському лiсництвi Ввдо-кремленого шдрозд^у Hацiонального уш-верситету бюресурив i природокористування Укра'ни «Боярська лгсова дослiдна станщя» експериментальнi енергетичнi плантаци трьох видiв верби: прутовидно! (Salix viminalis L.) сорту 'Терношльська', клону вер-би тритичинково' (S. triandra L.), який проходить процедуру внесення в Реестр сорив рослин, придатних для поширення в Укра!'ш шд назвою 'Ярослава' та клону верби шер-стистопагшцево!' (S. dasyclados Wimm.) 'Хорс'. Дослiдна дьлянка - низькопродуктивний с-нокiс, який тривалий час не використовував-ся. ¥рунт - дерновий глинисто-шщаний на давньоалювiальних пiсках, слабкокислий (рН 6,4) зi вмiстом гумусу у верхньому шарi 2,1%. Завдяки незначному пологому нахилу дiлянки вш мае рiзний ступiнь зволоженостi: слабко, добре та дуже зволожений.
Технолопя створення плантацiй передбача-ла висаджування живщв рядами з вiдстанню мiж ними 1,0 м та ввдстанню мiж живцями в ряду 0,5 м (густота садшня - 20 тис. шт./га),
проведення двох ручних та двох мехашзова-них доглядiв протягом першого перiоду веге-таци та одного - у травш 2010 р.
Рiк створення дослвдних плантацiй верби виявився посушливим i жарким. За вегета-цiйний перюд випало лише 182 мм опадiв, а середнi мiсячнi температури в першi лiтнi м,-сяцi перевищували середньобагаторiчнi по-казники на 3 °С. Температурний режим 20112017 рр. також рiзною мiрою перевищував середш багаторiчнi показники. Зокрема таке перевищення у 2013 i 2014 рр. становило лише 1,3 та 1,1 °С, тсд як у 2015-му - 2,1 °С.
Шльмсть опадiв за перiод спостережень загалом була дещо нижчою за середш бага-торiчнi показники i лише у 2013 р. переви-щила 1х на 75,4 мм. Проте випали щ опади переважно у вересш, тодi як у квггш, липнi та жовтнi !х кiлькiсть була нижчою за серед-нi багаторiчнi показники на 18,8; 55,2 та 27,5 мм ввдповвдно. Найпосушлившими були 2015 та 2017 рр.
Пiсля завершення першого та другого перю-дiв вегетаци (2009 i 2010 рр.), частину рослин було зрiзано, наступне зрiзування провели через 5 ромв (навеснi 2017 р.). Рiст, розвиток i продуктивнiсть рослин енергетично! верби ощ-нювали за такими показниками: кущистсть рослин (середня кiлькiсть пагошв першого порядку на один кущ), середня висота та маса кущiв i врожайшсть свiжозрiзаноi бiомаси.
Дослiджуванi характеристики встановлю-вали вiдповiдно до загальноприйнятих у рос-линництвi методик [11], а також методик, що шзшше ввшшли до Методологй' дослiдження енергетичних плантацш верб i тополь [6].
Результати досл1'джень
Дослiднi плантацй' рiзних сортiв верби суттево вiдрiзнялися за збережетстю рослин, бiометричними показниками та продуктивною i по-рiзному реагували на змшу зволоженостi субстрату, починаючи з перших рокiв юнування (табл. 1).
Як випливае з наведених даних, досл^ джуванi сорти дещо рiзнилися за показниками приживлюваносп живцiв. Найвищим цей показник в уих сортiв був за доброго ступеня зволоженосп Грунту: у верби пруто-видно'! вiн становив 98,5%, у в. тритичинко-во'1 - 97,1%, у в. шерстистопагшцево!' - 89,6%.
Щодо кущистостi рослин, тобто шлькосп пагонiв на один кущ, то в клону верби пру-товидно! 'Тернопiльська', залежно ввд вар^ антiв зволоження, вона змшювалася вiд 3,5 до 4,2 шт./кущ, у в. тритичинково'! - ввд 2,5 до 3,6, у в. шерстистопагшцево!' - вiд 1,9 до 2,1 шт./кущ.
324
ISSN 2518-1017 PlaNT VftRIETIEs StuDYING ЛЛР Protection, 2018, Т. 14, №3
Taônuun 1
yKopÏHeHHfl mmbuîb i picT KyùiB Bepôw çaëeœHo bi'a copTOBMX oco6ëMBocreé Ta CTyneHfl 3B0ë0œeH0CTi fpyHTy npoTflroM nepwMX abox poêiâ BereTauiï (2009-2010 pp.)
CTyniHb 3B0ë0œeH0CTi fpyHTy YKopiHerncTb œwB^'B, % KiëbêicTb naroHiâ Ha 1 Kyù, 0T. CepeflHA BècoTa pocëèH, m CepeflHfl Maca pocëèH, r
2009 p. 2010 p. 2009 p. 2010 p.
Bep6a npyTOBMflHa 'TepHoniëbCbKa'
CëaÔKO 3B0ë0œeHMé flo6pe 3B0ë0œeHMé flyœe 3B0ë0œeHMé 89,6±2,15 98,5±0,84 96,1±1,36 3,5±0,18 4,2±0,17 3,9±0,17 1,3±0,03 1,7±0,02 1,4±0,04 2,6±0,06 2,5±0,07 2,2±0,05 75±8,0 171±10,8 102±8,4 480±74,0 614±118,2 328±50,1
Bep6a TpMTMHMHK0Ba 'flpocnaâa'
Cëa6ê0 3B0ë0œeHMé flo6pe 3B0ë0œeHMé flyœe 3B0ë0œeHMé 95,6±2,51 97,1±2,06 94,1±2,87 2,5±0,18 3,6±0,26 2,8±0,18 1,7±0,05 1,9±0,04 1,5±4,57 2,7±0,09 3,2±0,06 2,2±0,10 84±9,2 149±20,0 83±12,8 404±62,9 628±94,5 295±43,2
Bep6a wepcTMcronar^eBa 'X0pc'
Cëa6ê0 3B0ë0œeHMé flo6pe 3B0ë0œeHMé flyœe 3B0ë0œeHMé 86,7±2,94 89,6±2,65 89,6±2,63 2,0±0,10 1,9±0,08 2,1±0,09 1,4±0,03 1,2±0,03 1,2±0,03 2,8±0,8 2,4±0,6 2,3±0,07 70±10,2 40±4,0 45±6,2 432±19,8 396±19,1 382±20,6
HaHÔiëtmHMH noKa3HHKaMH cepe^Htoï bh-coth pocëHH âiflÇHaiiaëaca Bepôa tphthîhh-KOBa Ha floôpe 3B0ë0œeH0My tpyHTi. B o,o;ho-pi^HOMy вiцi BHcoTa ïï KyùiB cTaHoBHëa 1,89±0,04 m, y flBopi^HoMy - 3,2±0,06 m. Ha cëaôêo 3BoëoœeHoMy cyôcTpaTi BHcoTa poc-ëHH copTy 'HpocëaBa' 6yëa 3HaîHo MeHmoro - 1,7±0,05 i 2,7±0,09 m, a Ha ;yœe 3Boëoœe-HoMy - ùe MeHmoro - 1,5±4,57 Ta 2,2±0,10 m BiflnoâiflHo.
y BepÔH npyToBHflHoï nicëa nepmoro nepio-BereTa^ï hrebhiqhmh 6yëH pocëHHH, ùo 3pocTaëH b yMoBax „oôporo 3BoëoœeHHa -1,7±0,02 m, to; aK Ha cëaôêo i ;yœe 3Boëo-œeHoMy tpyHTi bohh 6yëH flocToâipHo hh^îh-mh - 1,3±0,03 i 1,4±0,04 m Bi;noBi;Ho. Ha ;pyrHH piê BereTa^ï BHcoTa pocëHH Ha oôox MeHm 3a6e3ne^eHHx Boëororo BapiaHTax npaK-thîho BHpiBHaëaca i cTaHoBHëa 2,6±0,06 Ta 2,5±0,07 m BiflnoâiflHo.
PocëHHH BepÔH mepcTHcTonariH^Boï MaëH npè6ëH3Ho oflHaKoâi noKa3HHKH bhcoth He3a-ëeœHo Bi; piBHa 3BoëoœeHocTi tpyHTy. flem;o
bhùhmh 6yëH pocëHHH Ha cëaôêo 3BoëoœeHo-My tpyHTi.
ÏoKa3HHKH cèpoï MacH pocëHH y BepÔH npy-tobh,;hoï Ta tphthîhhkoboï BHaBHëHca npèô-ëH3Ho oflHaêoBHMH, npH ^oMy HanôiëtmHMH bohh 6yëH Ha floôpe 3BoëoœeHoMy tpyHTi, Haé-mëh0hmh - Ha ;yœe 3BoëoœeHoMy.
CepeflHa Maca pocëHH BepÔH mepcTHcTona-riH^Boï Maëa Hanôiëtmi noêa3HHKH Ha cëaô-ko 3BoëoœeHoMy tpyHTi - 70 r y nepmHH piê i 432 r - Ha flpyrHH. Ha floôpe Ta ;yœe 3Boëo-œeHoMy tpyHTi BoHa 6yëa 3HaîHo MeHmoro.
y flBopi^HoMy вiцi nëaHTa^ï 6yëH 3pi3aHi i npoTaroM HacTynHHx n'aTH poêiâ Ha hhx He npoBoflHëH œoflHHx arpoTexHiîHHx 3axo;iB. Pe3yëtTaTH flocëiflœeHt, npoBe;;eHi y 2017 p. KoëH Biê HacaflœeHt cTaHoBHB 8 poêiâ, a Biê Ha3eMHoï îacTHHH - 5 poêiâ, cBifl^aTt, ùo HaflMipHa KiëtKicTt BoëorH b cyôcTpaTi Hera-thbho BnëHBae Ha picT i npoflyKTHBHicTt ycix flocëiflœyBaHHx copTiâ BepÔH (Ta6ë. 2).
3oKpeMa, Ha BoctMHpiîHHx nëaHTa^ax Ha BapiaHTax cëaôêoro é floôporo 3BoëoœeHHa
Taôëuu,^ 2
EioMeTpuHHi noêaçHMKM Ta npoAyKTMBHicTb HacaAœeHb Bep6è çaëeœHo bi'a copToBèx oco6ëMBocreé
Ta cTyneHfl 3B0ë0œeH0CTi ^pyHTy* (2017 p.)
CTyniHb 3B0ë0œeH0cri KiëbêicTb naroHiâ CepeflHA BècoTa CepeflHA Maca ÏpoflyKTMBHicTb cwpoï CepeflHié BMxifl cwpoï
fpyHTy Ha 1 Kyù, 0T. pocëèH, cm pocëMHM, Kr Ha3eMHoï Macè, T/ra Macè, T/ra 3a piê
Bep6a npyToBMflHa 'TepHoniëbcbKa'
Cëa6êo 3B0ë0œeHMé 4,7±0,21 4,3±0,09 2,6±0,13 46,4±2,32 9,3
flo6pe 3B0ë0œeHMé 6,7±0,35 3,5±0,07 2,1±0,11 37,5±1,96 7,5
flyœe 3B0ë0œeHMé 7,6±0,44 2,5±0,06 1,2±0,05 19,8±0,82 4,0
Bep6a TpMTMHMHKoBa 'flpocëaâa'
Cëa6êo 3B0ë0œeHMé 4,0±0,36 4,6±0,10 6,1±0,26 122,0±5,20 24,4
flo6pe 3B0ë0œeHMé 5,4±0,43 4,2±0,13 6,6±0,28 128,2±5,44 25,6
flyœe 3B0ë0œeHMé 3,9±0,34 2,8±0,08 1,8±0,08 29,7±1,32 5,9
Bep6a rnepcTMcTonan^eBa 'Xopc'
Cëa6êo 3B0ë0œeHMé 2,3±0,11 5,1±0,34 3,8±0,18 67,0±3,17 13,4
flo6pe 3B0ë0œeHMé 2,1±0,25 5,4±0,21 3,1±0,16 54,7±2,82 10,9
flyœe 3B0ë0œeHMé 2,2±0,21 4,4±0,18 2,1±0,09 39,4±1,69 7,9
*3araëbHMé bïk nëaHTa^ï CTaHOBMTb 8 poKÏB, a Ha3eMHoï ïï nacTMHM - 5.
PocnuHHuymeo
raiHicTO-mmaHoro tpyHTy BepSa tphth^hh-KOBa icTOTHO nepeBHm;ye 3a npo,a;yKTHBHicTro BepSy npyTOBHflHy i mepcтнcтoпaгiнцeвy. 3ok-peMa Ha цнx BapiaHTax 3a 5 poKiB BOHa Ha-KonaiHfla 122,0 i 128,2 T/ra CBi^O3pi3aHOi ;e-peBHOi Maci, toSto mppiiHin npnpicT CTaHO-bhb 24,4 i 25,6 T/ra BiflnoBiflHO. npi ^OMy HaHBH^y npoflyKTHBHicTt 3a(iKcoBaHO b flo6-pe 3Boao^eHix yMOBax, mp xapaKTepH3ye BepSy TpHTH^HHKOBy 'HpocaaBa' aK BiSaraiBimy 3Boao^eHHa tpyHTy, nopiBHaHO 3 ,BOMa iH-0hmh flocaifl^yBaHHMH copTaMH.
npoflyKTHBHicTt Hacafl^eHt BepSi npyTO-BHflHoi Ta mepcтнcтoпaгiнцeвoi Maaa MaKci-MaatHi noKa3HHKH y caaSKO 3Boao^eHix yMO-Bax i 3Ha^HO 3MeHmyBaaaca 3 niflBHmpHHaM 3Boao^eHocTi cyScTpary.
y nepmo'i 3 hhx Ha caaSKO 3Boao®eroMy tpyH-Ti 3a 5 poKiB HaKonH^Haoca 46,4 T/ra cBi^O3pi-3aHoi MacH, aSo 9,3 T/ra 3a piK, To;i aK y HaH-Siatm 3Boao^eHOMy BapiaHTi - aime 19,8 T/ra, aSo 4,0 T/ra 3a piK. BepSa mepcтнcтoпaгiнцeвa xapaKTepH3yBaaaca BHpiBHaHimHMH noKa3HH-KaMH npo,;yKTHBHocTi b pi3HHx BapiaHTax 3BO-ao^eHHa tpyHTy (Bi; 13,4 7,9 T/ra 3a piK).
3araaoM OTpHMaHi ;aHi BKa3yroTt Ha HH3t-Ky e(eKTHBHicTt 3aKaa;aHHa eHepreTi^Hix пaaнтaцiн BepSH Ha fliaaHKax 3 Ha,,MipHHM 3Boao®eHHaM tpyHTy.
Bmchobkm
Cepefl flocaifl^yBaHHx reHOTHniB BepSH (npy-TOBHflHa 'TepHoniatctKa', TpiTi^iHKOBa 'Hpoc-aaBa' i mepcтнcтoпaгiнцeвa 'Xopc') HaHBHmH-mh пoкaзннкaмн pocTy h ^o^y^^^cri Ha flepHOBHx raiHicTO-mmaHix tpyHTax Khib-ctKoro noaicca Bifl3Ha^aeTtca copT 'HpocaaBa'.
Oптнмaatнi yMOBi ;aa iHTeHciBHoro pocTy eHepreTi^Hix пaaнтaцiн цtoгo copTy cTBopro-roTtca Ha ;oSpe 3Boao^eHix tpyHTax, To;i aK ;aa BepSi пpyтoвнflнoi Ta mepcтнcтoпaгiнцe-Boi - Ha caaSKO i ;oSpe 3Boao^eHix. nepe-3Boao^eHi, пoгaнo ;peHOBaHi tpyHTi e Maao-пpнflaтннмн ;aa e(eKTHBHoro BipomyBaHHa eHepreTi^Hoi BepSoBoi cipoBHHi.
BwKopwcTaHa ^uepaTypa
1. EHepreTMHHa Bep6a: TeXHonoria Bipo^yBaHHA Ta BMKopicTaH-ha / 3a pefl. B. M. CiHHeHKa. BiHHi^fl : HinaH-lTfl, 2015. 340 c.
2. QyHMno fl. fl., C6iTHa M. B. Bep6i YKpai'HM: 6ionorifl, eKonoria, BMKopwcTaHHfl. Km'i'b : /loroc, 2017. 200 c.
3. QyHMno fl. fl., Tian I. B., TaHmeHKo 0. M. PicT i npoflyKTMBHicTb fle^KMX copTiB eHepreTMHHo'i Bep6i iHo3eMHoi' ceneK^i' b yMo-Bax Bo.iHcbKoro 0ninnfl. Plant Varieties Studying and Protection. 2018. T. 14, № 2. C. 230-239. doi: 10.21498/25181017.14.2.2018.134775
4. El Bassam N. Handbook of Bioenergy Crops. A Complete Reference to Species, Development and Applications. London ; Washington, DC : Earthscan, 2010. 544 p.
5. QyHMno fl. fl. n.aHTa^'MHe nicoBMpoiflyBaHHa: Teopia, npaKTM-Ka, nepcneKTMBM. Km'ib : loroc, 2011. 464 c.
6. MeToflonoria floc.iflmeHHfl eHepreTMHHMX nnaHTa^M Bep6 i to-no.b / 3a pefl. B. M. CiHHeHKa. Km'ib : KoMnpiHT, 2018. 137 c.
7. A^ohi'h 0. 0., QyHM.no fl. fl. TeHeTMHHMM noTeH^an Bep6i npy-ToBMflHoi (Salix viminalis L.) CepeflHboro nofleceHHA. HayK. eic-huk HY5in YKpaiHu. Cepin: flicieHuymeo ma deKopamuBHe cadie-Huymeo. 2012. Bin. 171, H. 1. C. 11-19.
8. Willow Varietal Identification Guide / B. Caslin, J. Finnan, A. McCracken (eds). Carlow, Ireland : Teagasc & AFBI, 2012. 64 p.
9. iopenoB 0. M., QyHMno fl. fl., Kpyr.AK №. M. Ta iH. ri6pMflM3a^fl Ta ceneK^fl Bep6 ak nepcneKTMBHMM HanpflM oTpMMaHHfl bmco-KonpoflyKTMBHMX KnoHiB. ^icieHuymeo i aaponicorneniopayin. 2014. BMn. 125. C. 108-114.
10. A^ohmh A. A. MeToflonoriHecKie npмнцмnw co3flaHMA ycToMHMBNX BwcoKonpoflyKTMBHMX HacamfleHMM mb (Ha npMMe-pe aBToXToHHNX BMfloB BpflHcKoro necHoro MaccMBa). BpflHcK : PH0 BpflHcKoro roc. yH-Ta, 2005. 146 c.
11. £^eHKo B. 0., KonMTKo n. T., 0npM0Ko B. n., KocTorpM3 n. B. 0chobm HayKoBMX flocniflmeHb b arpoHoMii. Km'ib : fliA, 2005. 288 c.
References
1. Sinchenko, V. M. (Ed.). (2015). Enerhetychna verba: tekhnolo-hiia vyroshchuvannia ta vykorystannia [Energy willow: technology of cultivation and use]. Vinnytsia: Nilan-LTD. [in Ukrainian]
2. Fuchylo, Ya. D., & Sbytna, M. V. (2009). Verby Ukrainy (biolohiia, ekolohiia, vykorystannia) [Willows of Ukraine: biology, ecology, use]. Kyiv: Logos. [in Ukrainian]
3. Fuchylo, Ya. D., Hnap, I. V., & Hanzhenko, 0. M. (2018). Growth and productivity of some foreign cultivars of energy willow in Volyn Opillia. Plant Varieties Studying and Protection, 14(2), 230-239. doi: 10.21498/2518-1017.14.2.2018.134775 [in Ukrainian]
4. El Bassam, N. (2010). Handbook of Bioenergy Crops. A Complete Reference to Species, Development and Applications. London; Washington, DC: Earthscan.
5. Fuchylo, Ya. D. (2011). Plantatsiine lisovyroshchuvannia: teoriia, praktyka, perspektyvy [Forest plantations: theory, practice, perspectives]. Kyiv: Lohos. [in Ukrainian]
6. Sinchenko, V. M. (Ed.). (2018). Metodolohiia doslidzhennia ener-hetychnykh plantatsii verb i topol [Methodology for studying of energy plantations of willow and poplar]. Kyiv: Komprynt. [in Ukrainian]
7. Afonin, A. A., & Fuchylo, Ya. D. (2012). Genetic potential of bascket willow (Salix viminalis L.) of the middle stream of Desna river. Naukovyi visnyk NUBiP Ukrainy. Seriia: Lisivnytstvo ta dekoratyvne sadivnytstvo [Scientific Bulletin of NULES of Ukraine. Series: Arboriculture and Ornamental Horticulture], 171(1), 11-19. [in Ukrainian]
8. Caslin, B., Finnan, J., & McCracken, A. (Eds.). (2012). Willow Varietal Identification Guide. Carlow, Ireland: Teagasc & AFBI.
9. Gorelov A. M., Fuchylo, Ya. D., Krugliak Y. M., Viriovka, V. M., & Gorelov, A. A. (2014). Hybridization and selection of willows as a promising direction to obtain highly productive clones. Lisivnytstvo i agrolisomelioratsiya [Forestry & Forest Melioration], 125, 108-114. [in Ukrainian]
10. Afonin, A. A. (2005). Metodologicheskie printsipy sozdaniya ustoychivykh vysokoproduktivnykh nasazhdeniy iv (na primere avtokhtonnykh vidov Bryanskogo lesnogo massiva) [Methodological principles for the creation of steady highly productive plantations of willows (on the example of autochthonic species of Bryansk forest)]. Bryansk: RIO Bryanskogo gos. un-ta. [in Russian]
11. Yeshchenko, V. 0., Kopytko, P. H., Opryshko, V. P., & Kostohryz, P. V. (2005). Osnovy naukovyh doslidzhen v agronomii [Basic research in agronomy]. Kyiv: Diia. [in Ukrainian]
УДК 630: 620.952
Фучило Я. Д.*, Сбытна М. В., Зелинский Б. В. Рост и продуктивность некоторых сортов энергетической ивы в зависимости от степени увлажненности почвы // Plant Varieties Studying and Protection. 2018. Т. 14, № 3. С. 323-327. https://doi.Org/10.21498/2518-1017.14.3.2018.145310
Институт биоэнергетических культур и сахарной свеклы НААН Украины, ул. Клиническая, 25, г. Киев, 03110, Украина, *e-mail: [email protected]
Цель. Определить оптимальные условия увлажнения почвы для интенсивного роста и высокой продуктивности энергетических плантаций некоторых сортов ивы в условиях Киевского Полесья. Методы. Объектом исследования были созданные в 2009 г. в Боярском лесничестве Боярской лесной опытной станции энергетические плантации трех сортов ивы: корзиночной (Salix viminalis L.) 'Тернопольская', трёхтычинковой (S. triandra L.) 'Ярослава' и шерстистопобеговой (S. dasyclados Wimm.) 'Хорс'. Почва - дерновая глинисто-песчаная. Насаждения произрастали на трех участках, отличающихся степенью влажности почвы: слабо, хорошо и сильно увлажненная. Результаты. После двух лет выращивания наивысший показатель сохранности растений был при хорошей степени увлажнения почвы: у сорта 'Тернопольская' он составлял 98,5%, 'Ярослава' - 97,1°%, 'Хорс' - 89,6°%. Наибольшую среднюю высоту двухлетних растений имела ива трёхтычинковая 'Ярослава' на хорошо увлажненной почве - 3,2±0,06 м. У сорта 'Тернопольская' самыми высокими оказались растения, которые росли на менее обеспеченных влагой участках, тогда как растения сорта 'Хорс' имели примерно одинаковую высоту, независимо от уровня увлажнения почвы. Исследование этих насаждений в 8-летем возрасте, когда их наземная часть имела возраст 5 лет, показало, что сорт
'Ярослава', существенно превышает по продуктивности сорта 'Тернопольская' и 'Хорс' при произрастании на слабо (122,0 т/га) и хорошо увлажненной почве (128,2 т/га сырой биомассы). Продуктивность сортов 'Ярослава' и 'Хорс' существенно уменьшается с повышением увлажненности субстрата. В частности, у первого из них на слабо увлажненной почве за 5 лет сформировалось 46,4 т/га свежесрезанной массы, а на сильно увлажненной - всего 19,8 т/га. Сорт 'Хорс' имел более выровненные показатели продуктивности на различных вариантах увлажнения почвы (от 39,4 до 67,0 т/га). Выводы. Среди исследуемых генотипов ивы самыми высокими показателями роста и продуктивности на дерновых глинисто-песчаных почвах Киевского Полесья отличается сорт 'Ярослава'. Оптимальные условия для интенсивного роста энергетических плантаций этого сорта создаются на хорошо увлажненных почвах, тогда как для сортов 'Тернопольская' и 'Хорс' - на слабо и хорошо увлажненных. Переувлажненные, плохо дренированные почвы малопригодны для эффективного выращивания энергетического ивового сырья.
Ключевые слова: энергетическая плантация; Salix viminalis L.; Salix triandra L.; Salix dasyclados Wimm.; влажность почвы; высота растений; продуктивность сырой наземной массы.
UDC 630: 620.952
Fuchylo, Ya. D.*, Sbytna, M. V., & Zelinskyi, B. V. (2018). Growth and productivity of some cultivars of energy willow, depending on the degree of soil moisture. Plant Varieties Studying and Protection, 14(3), 323-327. https://doi.org/10.21498/2518-1017.14.3.2018.145310
Institute of Bioenergy Crops and Sugar Beet, NAAS of Ukraine, 25 Klinichna St., Kyiv, 03110, Ukraine, *e-mail: [email protected]
Purpose. To determine the optimal soil moisture condi- that 'Yaroslava' cultivar significantly exceeds the productions for intensive growth and high productivity of energy tivity of 'Ternopilska' and 'Khors', when grow on slightly-plantations of some willow cultivars in the conditions of (122.0 t/ha) and well-moisturized soils (128.2 t/ha of raw
Kyiv Polissya. Methods. The object of the study was the energy plantations of three willow cultivars: Salix viminalis L. cv. 'Ternopilska', S. triandra L. cv. 'Yaroslava' and S. dasyclados Wimm. cv. 'Khors'. Plantations were created in 2009 in Boyarka forestry (Boyarka Forest Experimental Station). The soil is clayey-sandy. Plantations grew on three sites with different degrees of soil moisture: slightly-moisturized, well-moisturized and strongly-moisturized. Results. After two years of cultivation, the highest 'plant survival rate' was peculiar for well-moisturized soil. It was 98.5% for 'Ternopilska', 97.1% for 'Yaroslava', and 89.6% for 'Khors' varieties. The highest average height of two years old plants was observed on a well-moistened soil - 3.2±0.06 m ^Yaroslava' variety). 'Ternopilska' variety on less-wetted soil had the highest height. The plants of 'Khors' variety had near-the-same height, regardless of the level of soil moisture. Study of these plantations in the age of eight years, when the age of their above-the-ground part was of 5 years old, showed
biomass). The productivity of 'Ternopilska' and 'Khors' cultivars significantly decrease with the soil moisture increasing. 'Ternopilska' plantations produce 46.4 t/ha of raw cut mass after 5-year cultivation on slightly-moisturized soil, and only 19.8 t/ha on strongly-moisturized soil. 'Khors' variety characterized by the higher level of productivity on different soil moistening (from 39.4 to 67.0 t/ha). Conclusions. Among the three studied cultivars of willow the highest growth and productivity indexes on clayey-sandy soils of the Kyiv Polissya has 'Yaroslava' cultivar. Optimal conditions for intensive growth of 'Yaroslava' cultivar peculiar to energy plantation on well-moisturized soils and for 'Ternopilska', and 'Khors' - on slightly-moisturized and well-moisturized soils. Over-moisturized, poorly drained soils are of little use for the efficient cultivation of energy willow raw materials.
Keywords: energy plantation; Salix viminalis L.; Salix triandra L.; Salix dasyclados Wimm.; soil moisture; plant height; productivity of raw above the ground mass.
Надтйшла / Received 24.07.2018 Погоджено до друку/ Accepted 20.09.2018
