CC BY
19
УДК 338.433:316.334.55:339.172
Корчинський I. О., к.е.н. ®
Лъв\всъкий нацюналъний аграрнийутеерситет
РОЛЬ 1НФ0РМАЦ1ЙН0-0РГАН13АЦ1ЙН01 П1ДСИСТЕМИ 1НФРАСТРУКТУРИ АГРОПРОДОВОЛЬЧОГО РИНКУ В ПРИЙНЯТТ1
УПРАВЛ1НСЬКИХ Р1ШЕНЬ
Обгрунтовано дощлътстъ формування тформацшно-оргашзацшног тдсистеми ринку сыъсъкогосподарсъког продукцп. Выявлено, що своечасна i docmoeipna тформащя про стан ринку забезпечатъ координацт diu споживач1в i виробникгв аграрногпродукцИ'та мшм1зуютъ матер1алъно-грошов1 витрати в процеы обмту.
Ключое1 слова: тфраструктура ринку, реал1зац1я сыъсъкогосподарсъког продукцп, оптовийринок, тформащя, управлтсъкер1шення.
Постановка проблеми. Через недостатнш р1вень шформацшного забезпечення рух сшьськогосподарсько! продукцп в Укра!ш продовжуе залишатись закритою сферою економжи, що унеможливлюе формування системи продовольчого i цшового мошторингу на ринку продовольчих товар1в, який передбачае 36ip, анал1з i поширення шформаци споживачам i виробникам на внутршньому та зовшшньому ринках. Така ситуащя на ринку сшьськогосподарсько! продукцп виключае розробку перспективних параметр1в науково обгрунтованого i реалктичного прогнозу перемщення продукцп i формування цш на основн! И види. Вщповщно е вщсутньою едина шформацшна база про умови функцюнування учасниюв ринку сшьськогосподарсько! продукцп. Розосереджешсть шформаци та неушфжовашсть суттево ускладнюе системш анал1тичш дослщження поведшки як споживач1в продовольчих товар1в, так i товаровиробнимв, обмежуе стутнь И доступности
Анал1з останшх дослщжень i публжацш. Розвиток шфраструктури та ефектившсть д1яльност1 окремих И елемент1в дослщжувалися i дктали широке висв1тлення у працях таких вчених, як: П. Берез1вський, О. Eirrep, В. Валентинов, Ф. Горбонос, Ю. Губеш, Т. Дудар, С. Дусановський, Л. Левювська, В. Липчук, О. Могильний, П. Саблук, М. Сахацька, В. Tonixa, Г. Черевко та ш. Проте результати дослщжень з ще! проблеми ще не дають повного уявлення про оцшку стану i можливост1 використання елемент1в шфраструктури. Вщкритими й актуальними для дискусш продовжують залишатися проблеми взаемозв'язку економ1чних i сощальних аспекпв функцюнування елемент1в шфраструктури на ринках р1зних р1вшв.
Цшь роботи. Метою дослщження е обгрунтування доцшьност1 формування та виявлення основних завдань функцюнування шформацшно-оргашзацшно! тдсистеми ринку сшьськогосподарсько! продукцп.
® Корчинський I.O., 2011
344
Виклад основного матер1алу. Ефективний розвиток сшьськогосподарського виробництва можливий лише за умови прийняття товаровиробниками оптимальних управлшських ршень. Бшьшкть виробниюв не мае достатшх навичок у пошуку вигщних канал1в збуту свое! продукци, а мережа посередницьких структур, яка б забезпечувала достатню прозоркть, надшшсть I порядшсть у вщносинах ¿з товаровиробниками, а вщтак I гарантувала !м вигщшсть, поки що вщсутня [2]. Рацюнальне шновацшне ршення, яке е пщставою у розв'язанш р1зних протир1ч, що виникають при спроб1 послщовного нарощування можливостей агроб1знесу, як правило, впроваджуеться з осторогою. Тому для впровадження нових технологш вибору прюритетних цшей господарсько! д1яльност1, а також метод1в ринкового характеру задля того, що виробляти 1 кому реал1зувати продукцш, сшьськогосподарськ! виробники потребують допомоги.
На оптов1 продовольч! ринки, метою яких е покращання зручност! та умов 1 прискорення просування вироблено! аграрно! продукци до роздр1бно! торпвл1, в сучасних умовах покладаеться завдання щодо забезпечення динам1чно! р1вноваги сукупного попиту I пропозици, оргашзаци господарських зв'язюв, створення рацюнально! системи товаропросування [1]. Оптов1 ринки сшьськогосподарсько! продукци являють собою структуризоваш оргашзацшно-правов! форми, основним завданням яких е формування оптових партш сшьськогосподарсько! продукци до реал1зацп [4]. На вщмшу вщ шших об'екив шфраструктури, оптовий ринок на засадах взаемоди 1 ствпращ залучае значну кшьккть ф1зичних та юридичних оЫб р1зних оргашзацшно-правових форм, таких як: сшьськогосподарськ! товаровиробники, посередники, пщприемства з переробки сшьськогосподарсько! продукци, мережа торгових ринюв, пщприемства роздр1бно! торпвл! тощо, д!яльшсть яких спрямована на задоволення штереав кожного [3]. Не заперечуючи того, що лише товаровиробник, вщповщно до мюцевих умов I конкретно! ситуаци, сам приймае специф!чш ршення, вони виршуються на такому р!вш, який вщповщае лише колу штереав виробника I ступеш володшня ним ситуащею на ринку сшьськогосподарсько! продукци. Досягти ж кращо! результативное^ можна за рахунок ризику або одержання допомоги з1 сторони.
1снуе значна кшьюсть способ1в надання допомоги сшьським товаровиробникам, але особливе значения в цьому мае шформащя. Вона вкрай необхщна кер1вникам сшьськогосподарських пщприемств, фермерам чи власникам господарств населения, щоб приймати ршення, яю забезпечували б оптимальним способом мотивацш !х до пращ I досягнення кращих результат господарсько! д1яльност1 та поставлено! мети. Виробники можуть !! одержати у вигляд! послуг вщ шших оргашзацшних структур зокрема, шфраструктури ринку.
1нформацшно-оргашзацшна пщсистема е складовою ринково! шфраструктури I охоплюе елементи, яю сприяють просуванню продукци на ринку. До них належать торгов! доми й палати, б!рж!, оптово-роздр!бн! орган!зац!!, аукц!они, виставки, брокерськ! контори, маркетингов!,
345
консалтингов!, юридичш та аудиторсью компани, пщприемства оперативного зв'язку, рекламш ф1рми тощо. Вони покликан! створити належний шформацшний npocTip та умови для ефективного функцюнування ринку сшьськогосподарсько! продукци i забезпечити стабшьну та прибуткову роботу безпосередшх виробниюв сшьськогосподарсько! продукци внаслщок зниження пщприемницького ризику. Формуючи шформацшну базу, елементи шфраструктури також створюють умови для переходу пщприемств АПК на яюсно вищий оргашзацшний р1вень розвитку.
Усшшна робота шформацшно-оргашзацшно! пщсистеми усувае невизначешсть на ринку сшьськогосподарсько! продукци, яка в багатьох випадках зумовлена складн!стю та обмежешстю можливостей отримання певно! шформаци. Вона створюе умови для результативно! д!яльност! с!льських виробник!в та окремих елеменив шфраструктури, що забезпечують рух продукци до споживач!в.
Спрощуеться також зворотний процес, оск!льки внутр!шне середовище на стади виробництва та атмосфера пщприемств - виробниюв сшьськогосподарсько! продукци залишаються недоступними для зац!кавлених oci6, що знаходяться за !! межами. Виникае необх!дн!сть створення джерел ¿нформац!! як у внутршньому середовищ! виробник!в, так i в зовн!шн!й сфер! споживач!в, м!ж якими повинн! бути узгоджеш д!! i як! повинн! функцюнувати скоординовано. За таких умов стане можливим м!н!м!зувати матер!ально-грошов! витрати i втрати продукц!! виробниками i споживачами в процес! обм!ну. Пщприемства-виробники, а також Ti п!дприемства, що реал!зують с!льськогосподарську продукц!ю i яким вдаеться понести на цей процес незначш власн! матер!ально-грошов! витрати i затрати часу, зберегти як!сть i обсяги продукц!!, отримують в!дчутн! конкурентш переваги i в 4aci, i в зиску.
Використання даних шформацшних систем на стад!! обм!ну забезпечуе виробникам с!льськогосподарсько! продукц!! ¿нформац!ю:
- про поведшку споживач!в у раз! змши асортименту продукц!! i цши на
не!;
- про споживацью пр!оритети;
- про р!вень витрат протягом всього ланцюга руху продукци;
- для прийняття управл!нських pimeHb з приводу волод!ння станом власного б!знесу.
1нформац!йне забезпечення - це доведения до с!льськогосподарських товаровиробник!в певних знань з аграрного виробництва, менеджменту, маркетингу i комерц!йного характеру для здшснення ними виробничо-ф!нансово! д!яльностг Воно передбачае:
- створення бази даних товаровиробник!в певного perioHy;
- виявлення !нформац!йно! потреби для товаровиробниюв, у тому числ! для р!зних груп;
- в!дпрацювання системи взаемоди на piBHi виробник!в, споживач!в;
- оргашзацш ¿нформац!йних поток!в с!льськогосподарсько! продукци i pecypciB для с!льського господарства;
346
- формування регюнально! мереж1 збору й анал1зу ринково! шформаци;
- оргатзацш збору, обробки та розповсюдження шформаци на локальному р1вт.
Умшня управляти власними шформацшними потоками, що пщкршлене вщповщними апаратно-програмними комплексами, технолопею та кадрами, перетворюеться ниш на основний актив злагоджено! д1яльност1 виробниюв продукцп I пщприемств з И реал1зацп та переробки. Ус1 види шформаци можуть бути у форм1 оглядово1, експрес-шформацп, прямого доведения до споживача з використанням телефонио! мереж1, телебачення, мереж1 1нтернет тощо. 1нформацшт потоки особливо е важливими для ефективного функцюнування локального оптового ринку сшьськогосподарсько! продукцп, на р1вт якого формуються взаемовщносиии р1зних суб'ект1в, у яких е р1зт штереси, завдання I мета.
1нформацшиа служба локального ринку повинна створюватися за ршенням товаровиробииюв, що е членами локального ринку
сшьськогосподарсько! продукцп. Вона формуеться 1 управляеться безпосередньо користувачами, що гарантуе !м вищу стутнь яккного надання шформацшиих послуг. 1! д1яльтсть мае бути спрямована на розширення ринку збуту продукцп I збшьшеиня кшькост1 кл1ент1в - споживач1в сшьськогосподарсько! продукцп, оскшьки саме вщ цих параметр1в залежить товарооб1г.
Агенти системи виконують роль шформацшиого посередника, передаючи шформацш фермерам, власникам селянських господарств та шшим виробникам щодо потреби певного асортименту I обсягу продукцп I зворотну споживачам про наявшсть продукцп. Ор1ентуючись на дшсш проблеми сшьських товаровиробииюв, вони надають послуги лише сво!м членам I служать колективним !х штересам. Володшчи шформащею про реальну ситуацш у сшьськогосподарських товаровиробииюв I на ринку сшьськогосподарсько! продукцп, дають рекомеидацп щодо прийняття правильного ршения.
Кожен агент шформацшно! служби повинен розпочинати роботу з оцшки комплексу зовшшшх I виутрштх ситуацшних умов на ринку. Якщо на локальному ринку е нестача продукцп в обсягах I асортимент1, то негайно приймаються ршення з !! усунення, доведениям тако! шформаци до товаровиробииюв. I навпаки, якщо на ринку е надлишок продукцп, то дп агент1в мали би бути спрямоват на ствпрацю ¿з споживачами.
Обраний вар1ант стае пщгрунтям для поточного планування ринково! д1яльностг У процеа планування враховуеться в1рогщшсть ршеиия вщповщио до терммв виконання з урахуванням можливих поб1чних вплив1в на р1зш сторони цього процесу. Вибраний вар1ант в обов'язковому порядку обговорюеться з кер1вництвом локального оптового ринку, вносяться необхщш уточнения, детал1зуються. I, як правило, останне слово у прийнята ршення залишаеться у компетеицп кер1вника локального ринку.
1нформацшна служба повинна встановлювати юльюст й яюст показники, яю можна перев1рити в кожиш сфер1 !! д1яльност1. Результати д1яльност1 пращвииюв шформацшно! служби оцшюються за р1внем досягнення
347
р1вноваги на локальному ринку в задоволенш попиту i пропозицн сшьськогосподарсько! продукци.
Висновки. Оцшка результапв д1яльносп шформацшно! служби виражаеться наслщками д1яльносп в цшому локального оптового ринку сшьськогосподарсько! продукци, його товарооборотом. Важливим результатом д!яльност! локального оптового ринку е зд!йснення його HaMipiB, укладання й виконання договор!в та вщповщальшсть за повноту i своечасне виконання учасниками догов!рних зобов'язань як з боку товаровиробник!в, так i споживач!в.
Л1тература
1. Бачур!на I. В. Тенденци розвитку внутр!шньодержавних та м!жнародних аграрних ринк!в / I. В. Бачурша // Економ!ка АПК. - 2007. - № 8. -С. 106 - 109.
2. Бондар О. С. Економ!чш умови функцюнування регюнального аграрного ринку / О. С. Бондар // Економжа АПК. - 2003. - № 8. - С. 133 - 137.
3. Гладш М. В. Формування оптового ринку в Укра!ш / М. В. Гладш // Економ1ка АПК. - 2007. - № 5. - С. 41 - 43.
4. Губеш Ю. Е. Розвиток системи регулювання аграрного ринку в Чеськ!й Республщ!: орган!зац!йний та ф!нансовий аспекти / Ю. Е. Губен! // Економжа АПК. - 2007. - № 5. - С. 66 - 72.
Summary Korchynskyi I. O.
Lviv National Agrarian University
ROLE OF INFORMATION-ORGANIZATIONAL SUBSYSTEM OF INFRASTRUCTURE OF AGRARIAN MARKET FOR MANAGERIAL
DECISION MAKING
Necessity of creation of information-organizational subsystem of market of farm products is substantiated. It is revealed that timely and reliable information related to market behavior is able to ensure coordination of consumers and producers of agrarian production and minimize material and money costs in process of exchanging.
Key words: market infrastructure, sales of agriculture products, wholesale market, information, managerial decision.
Стаття надшшла до редакцШ 12.04.2011 p.
348
