CC BY
31
УДК 619:636.2:618.61:618.7
Федоров О. П., молодший науковий сшвроб1тник © E-mail: aliono4ka1984@mail.ru Тернотлъсъка дослгдна станщя IBMHAAH, м. Тернотлъ, Украгна
РОЛЬ УМ0ВН0-ПАТ0ГЕНН01 М1КРОФЛОРИ У ВИНИКНЕНН1 П1СЛЯ0ТЕЛЬН01 ПАТОЛОГ11KOPIB
У po6omi наведено дат дослгдження iмунобюлог1чно! peaKmuenocmi оргатзму та мжробюценозу статевих оргатв xopie гз ф1зюлог1чним перебком тсляотелъного nepiody та при гострому тсляродовому endoMempumi.
У результатi проведених 6ioxiMi4uux дослгдженъ сироватки xpoei дослгдних груп тварин встановлено, що у xopie при гострому тсляродовому ендометритг вгдбуваетъся тдвищення в 1,2 раза р1вня аалових кислот та циркулюючих iмунних комплекте, iмуноглобулшв класу M i G - у 1,5 i 1,4 раза eidnoeidno та зниження в 1,9 раза iмуноглобулшв класу А проти Kopie гз ф1зюлог1чним переб1гом тсляотелъного nepiody.
Встановлено, що домтуючою флорою слизовог оболонки nixeu Kopie були: Escherichia coli, Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus pyogenes, Enterococcus spp., Bacillus cereus, Bacillus subtilis, Lactobacillus spp. ma Candida spp. Дат мжрооргатзми виавалисъ як у монокулътур1, так i в асощащях м1ж собою та з тшою мжрофлорою. Встановлено, що тлътстъ клтин Escherichia coli у Kopie з гострим тсляродовим ендометритом видыяласъ у 1,6 раза быъше, пор1вняно з коровами 1з ф1зюлог1чним перебком тсляотелъного nepiody. Staphylococcus pyogenes i Bacillus subtilis - виЫлялисъ у 1,5 раза быъше, Staphylococcus epidermidis, Enterococcus spp. ma Bacillus cereus - у 1,4 раза, Candida spp. - в 1,3 раза, a Lactobacillus spp. - у 1,3 раза менше eidnoeidno.
Ключов{ слова: корови, тсляотелънии nepiod, незаразна патолог1я, 1мунобюлог1чна реактивтстъ, умовно-патогенна мжрофлора, мжробюценоз nixeu.
УДК 619:636.2:618.61:618.7
Федоркив Е. П., младший научный сотрудник
ТернополъскаяопытнаястанцияИВМНААН, г. Тернополъ, Украина
РОЛЬ УСЛОВНО-ПАТОГЕННОЙ МИКРОФЛОРЫ в
ВОЗНИКНОВЕНИИ ПОСЛЕРОДОВОЙ ПАТОЛОГИИ КОРОВ
В работе npueedenu dannue uccлedoeaнuя иммунобиологической реактивности организма и микробиоценоза половых органов коров с физиологическим течением no^epodoeozo nepuoda и при остром посл^-podoeoM 3Hdoметрите.
В результате npoeedennux биохимических ucmedoearnu сыворотки крови опытных групп животных установлено, что у коров при остром посл^-podoeoM 3HdoMempume npoucxodum повышение в 1,2 раза уровня сиаловых кислот и
©ФедоршвО. П., 2014
334
циркулирующих иммунных комплексов, иммуноглобулинов класса M и G - в 1,5 и 1,4 раза соответственно и снижение в 1,9 раза иммуноглобулинов класса А по сравнению с коровами с физиологическим течением послеродового периода.
Установлено, что доминирующей флорой слизистой оболочки влагалища коров были: Escherichia coli, Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus pyogenes, Enterococcus spp., Bacillus cereus, Bacillus subtilis, Lactobacillus spp. и Candida spp. Данные микроорганизмы высевались, как в монокультуре, так и в ассоциациях между собой и с другой микрофлорой. Установлено, что количество клеток Escherichia coli у коров с острым послеродовым эндометритом выделялась в 1,6 раза больше по сравнению с коровами с физиологическим течением послеродового периода. Staphylococcus pyogenes и Bacillus subtilis - выделялись в 1,5 раза больше, Staphylococcus epidermidis, Enterococcus spp. и Bacillus cereus - в 1,4 раза, Candida spp. - в 1,3 раза, a Lactobacillus spp. - в 1,3 раза меньше соответственно.
Ключевые слова: коровы, послеродовой период, незаразная патология, иммунобиологическая реактивность, условно - патогенная микрофлора, микробиоценоз влагалища.
UDC 619:636.2:618.61:618.7
Fedorkiv O. P., Associate Research Fellow Ternopil Research Station IVM NAAS, Ternopil, Ukraine
ROLE PATHOGENIC MICROFLORA IN THE OCCURRENCE OF POSTNATAL PATHOLOGY IN COWS
In work presents research data by immunobiological reactivity and microbiocenosis of genitals in cows with physiological course postnatal period and postpartum acute endometritis.
As a result of biochemical studies of blood serum of experimental animal groups found that cows with acute postpartum endometritis is an increase of 1,2 times the level of sialic acids and circulating immune complexes, immunoglobulin M and G
- 1,5 and 1,4 times respectively and 1,9 times reduction of immunoglobulin A versus cows with physiological course postnatal period.
Established that the dominant flora vaginal mucosa cows were: Escherichia coli, Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus pyogenes, Enterococcus spp., Bacillus cereus, Bacillus subtilis, Lactobacillus spp. and Candida spp. These microorganisms sow out in monoculture and in association with each other and with other microflora. It is established that the number of cells Escherichia coli in cows with acute postpartum endometritis stand out in 1,6 times more than in cows with physiological course postnatal period. Staphylococcus pyogenes and Bacillus subtilis
- allocated 1,5 times more, Staphylococcus epidermidis, Enterococcus spp. and Bacillus cereus - 1,4 times, Candida spp. - 1,3 times, and Lactobacillus spp. - in 1,3 times lees, respectively.
Key words: cows, postnatal period, non-infectious pathology, immunobiological reactivity, pathogenic microflora, microbiocenosis of vagina.
Акушерська та гшеколопчна патолопя е важливою проблемою у ветеринарнш медицин! i займае основне мкце в структур! незаразно! патологи.
335
Вивченню етюлоги та патогенезу тсляотельно! патологи кор!в придшяеться достатня увага вчених, проводяться численш дослщження та розробляються HOBi пщходи щодо И д1агностики, л1кування i профшактики [1, 2, 3, 4, 5].
В основ! етюлоги та патогенезу септичних ускладнень гешталш кор!в лежить едина еколопчна система взаемоди м1кро- i макрооргашзму.
М1кробн1 бюценози оргашзму тварин сформувались у процес! еволюци та визначають функцюнальну д!яльшсть р1зних оргашв. Законом1рним наслщком цього процесу було те, що сукупшсть мжробних вид1в, характерних для окремих оргашв i порожнин оргашзму, стало необхщною умовою його нормально! життед1яльност1.
Зниження неспециф1чно! резистентност! спричиняе порушення мжробюценозу i, як наслщок, виникае захворювання. Деяю дослщники вважають, що наявшсть мжрофлори у статевш систем! кор!в теля отелення е причиною запалення [6, 7]. 1нш1 вважають, що оргатзм i його мжрофлора -складт взаеморегулююч! системи. Слщ зауважити, що слизова оболонка статевих шлях1в волод1е захисними властивостями, свщченням чому е дат дослщження лохш кор!в на 6-10 день теля отелення [6].
Дослщженнями [8] встановлено, що E. coli та Staphylococcus epidermidis можуть бути нормальною тимчасовою мжрофлорою п1хви самок велико! рогато! худоби. У б!льшост! випадк!в, п!д час ф!зюлопчного nepe6iry тсляотельного перюду з матки кор!в видшяють поодинок! колони E. coli, що свщчить про проникнення мжрофлори у И порожнину. Проте масове розмноження м!крооргатзм!в i запальний процес виникають не завжди. У цшому взаемод1я макрооргатзму i його мжрофлори занадто складна, шод1 важко визначити, що е первинним у розвитку патологи - змши 3i сторони макрооргатзму чи його мжрофлори [9].
Ниш у науковш л1тератур1 дискусшним залишаеться питания етюлоги акушерсько! патологи. Одш дослщники вважають, що в основ! лежать ендокринш розлади [10], rnmi - порушення обмшу речовин та розмноження мкрофлори [11]. Однак, до сьогодш немае едино! думки щодо рол! умовно-патогенно! мшрофлори у виникненш шсляотельних септичних ускладнень у кор1в.
Метою нашо! роботи е дослщження ¿мунобюлопчно! реактивност! оргашзму та вивчення видового складу мжрофлори п1хви кор!в за р1зного nepe6iry тсляотельного перюду.
Матер1ал i методи. Дослщ проведено на коровах украшсько! молочно! чорно-рябо! породи в ЗАТ „Райз-Максимко" с. Забойки Тернопшьсько! облает! i в лаборатори ветеринарного акушерства та гшекологи Тернопшьсько! дослщно! станц!! IBM НААН. У господарств! сформовано 2 групи (n=10) кор!в на 7-10 добу теля отелення за р!зного nepe6iry тсляотельного пер!оду.
У цих тварин вщбирали кров, отримували сироватку та визначали вм!ст: с!алових кислот за Гессом [12], ¿муноглобулшв (клас!в A, M, G) - методом дискретного осадження за Baden et Ronsellet у модифжаци Лоренко i Кравченко (2001) [13], циркулюючих ¿мунних комплекс!в (Ц1К) - у 4 %-му розчин! пол!етиленгл!колю 6000 (Haskova V., Kaslik J., 2001) [13].
MaTepian для м!кроб!олог!чних дослщжень в!дбирали 3i слизово! оболонки nixBH кор!в за допомогою стерильних ватних тампон!в, як! пом!щали
336
у проб1рки ¿з 2,0 см3 транспортного середовища \ у термоа з льодом доставляли в лаборатор1ю.
При вивченш культурально-морфолопчних властивостей м1крооргашзм1в визначали характер росту на твердих поживних середовищах: кров'яному агар1, жовтково-сольовому агар1, середовищ1 Ендо, Сабуро, етерококагар1 та лактобакагар1 [14, 15]. Родовий та видовий склад мжрофлори визначали за визначником бактерш Бердж1 [16].
Результати дослщження. У результат! проведених бюх1м1чних дослщжень сироватки кров1 дослщних груп тварин встановлено, що у кор1в при гострому тсляродовому ендометрит1 вщбуваеться пщвищення в 1,2 раза р1вня аалових кислот та циркулюючих ¿мунних комплекЫв, ¿муноглобулш1в класу М I О - у 1,5 I 1,4 раза вщповщно та зниження в 1,9 раза ¿муноглобулш1в класу А проти кор1в ¿з ф1зюлопчним переб1гом тсляотельного перюду (табл. 1).
Таблиця 1
Показники ¡мунобюлоНчноУ реактивности оргашзму ко|Мв ¡з ф1зюлоНчним переб1гом тсляотельного перюду та шсляродовим
ендометритом на 7-10 добу теля отелення, M±m, n=10
Показники Групи тварин
ф1зюлопчний nepe6ir тсляотельного перюду шсляродовий ендометрит
С1алов1 кислоти, у. о. 179,2±2,38 212,2±2,07**
Ц1К, у. о. 14,18±0,53 17,56±0,59*
1муноглобу-лши, г/л А 2,26±0,19 1,21±0,33*
М 1,3±0,36 1,98±0,43
G 2,19±0,66 2,98±0,34
Приштка: * - Р<0,05; ** - Р<0,01 пор1вняно з коровами i3 ф1зюлопчним nepe6iroM тсляотельного перюду.
При мкробюлопчному дослщженш змив1в 3i слизово! оболонки п1хви KopiB встановлено, що домшуючою флорою слизово! оболонки шхви кор!в були: Escherichia coli, Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus pyogenes, Enterococcus spp., Bacillus cereus, Bacillus subtilis, Lactobacillus spp. та Candida spp. Даш мжрооргашзми виавались, як у монокультур!, так i в асощащях м1ж собою та з шшою мжрофлорою.
Встановлено, що кшьккть кл1тин Escherichia coli у кор!в з гострим шсляродовим ендометритом видщялась у 1,6 раза бшьше, пор1вняно з коровами i3 ф1зюлопчним переШгом тсляотельного перюду. Staphylococcus pyogenes i Bacillus subtilis - видшялись у 1,5 раза бiльшe,Staphylococcus epidermidis, Enterococcus spp. та Bacillus cereus - у 1,4 раза, Candida spp. - в 1,3 раза, а Lactobacillus spp. - у 1,3 раза менше вщповщно (табл. 2).
Як наслщок, зниження загально! резистентност1 оргашзму призвело до зниження захисних властивостей слизово! оболонки матки, що й стало передумовою до штенсивного розмноження умовно-патогенно! м1крофлори та зменшення кшькост1 колонш лактобацил i виникненню гострого шсляродового ендометриту.
337
Таблиця 2
Вндовнй склад мжрофлори тхви Kopie ¡з фпшлоНчннм переб1гом шсляотельного першду та гострим тсляродовим ендометритом на 7 - 10
MiKpoopram3MH Групи тварин
фiзioлoгiчний nepeöir шсляотельного перюду, lg КУО/мл шльшсть Kopiß, у яких видшено м1кроорган1 зми ,% гострий шсляродовий ендометрит, lg КУО/мл шльшсть Kopiß, у яких видшено м1кроорган1 зми ,%
Escherichia coli 2,8±0,12 60 4,4±0,16*** 80
Staphylococcus epidermidis 2,7±0,12 40 3,7±0,12** 60
Staphylococcus pyogenes 2,4±0,11 80 3,6±0,14*** 60
Enterococcus spp. 2,6±0,08 60 3,7±0,10** 40
Bacillus cereus 2,5±0,07 40 3,4±0,09* 60
Bacillus subtilis 2,3±0,07 40 3,5±0,10*** 60
Lactobacillus spp. 4,5±0,18 80 3,4±0,09* 80
Candida spp. 2,8±0,08 80 3,5±0,11* 100
Примака: * - Р<0,05; ** - Р<0,01; *** - Р<0,001 пор1вняно до Kopiß i3 ф1зюлопчним nepeöiroM шсляотельного перюду.
Висновки. 1. При гострому тсляродовому ендометрит1 на 7-10 добу теля отелення пщвищуеться р1вень аалових кислот, циркулюючих ¿мунних комплекЫв, ¿муноглобулмв клаЫв M i G та знижуеться р1вень ¿муноглобулмв класу А.
2. Постшною мжрофлорою статево! системи самок велико1 рогато! худоби, що формуе !! м!кроб!оценоз е Escherichia coli, Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus pyogenes, Enterococcus spp., Bacillus cereus, Bacillus subtilis, Lactobacillus spp. та Candida spp.
3. Збшьшення кшькост1 умовно-иатогенно! м!крофлори та зменшення к!лькост! лактобактер!й, иор!вняно до Kopie i3 ф1зюлопчним nepeöiroM шсляотельного перюду, сиричиняе виникнення гострого шсляродового ендометриту.
Перспективи подальших дослщжень. Полягають у вивченш показниюв мюцевого ¿муштету Kopie теля отелення для розробки профшактичного засобу иоиередження шсляотельно! патологи.
Л1тература
1. Яблонський В. А. Ветеринарне акушерство, гшеколопя та бютехнолопя вщтворення тварин з основами андрологи / В. А. Яблонський, С. П. Хомин, Г. М. Калиновський; за ред. В. А. Яблонського та С. П. Хомина. Пщручник. -Вшниця: Нова Книга, 2006. - 345 с.
338
2. Харута Г. Г. Диференщальна д1агностика гшеколопчних хвороб у кор1в / Г. Г. Харута, С. А. Власенко, В. В. Власенко // ВетеринарнамедицинаУкраши. - 2006. -№ 7. - С. 30 - 33.
3. Краевський А. Й. ^Диагностика шволюци, субшволюцп, тсляродового ендометриту в кор1в / А. Й. Краевський // Ветеринарна медицина Укра!ни. -2006. -№ 1. - С. 21 - 22.
4. Кошовий В. П. Акушерсько-гшеколопчна патолопя у кор1в /В.П. Кошовий. - Харюв: Золот! сторшки, 2004. - 56 с.
5. Бойчук А. В. Д1агностика \ лжування запальних процеЫв матки та И придатюв в залежност! вщ стану ¿мунно!, гормонально! та антиоксидантно! системи орган!зму: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра мед. наук: спец. 14.01.01 „Акушерство та гшеколопя" / А. В. Бойчук. - Нацюнальний мед. ушверситет ¿м. О. О. Богомольця. - К, 2001. - 40 с.
6. Волосков П. А. Профилактика половых инфекций животных / П. А. Волосков. - М.: Колос, 1965. - 223 [1] с.
7. Любецький В. Й. Шсляродовий ендометрит у кор!в: автореф. На здобуття наук. ступеня докт. Вет. наук: спец. 16.00.07 „Ветеринарне акушерство", 16.00.03 „Ветеринарна мжробюлопя та в!русолог!я" / В. Й. Любецький. - Кшв, 1998. - 36с.
8. Любецький В. Й. Микрофлора статевих орган!в телиць // Не!нфекц!йна патолог!я тварин: Мат. наук.-практ. конф. (Б!ла Церква, 7 - 8 червня, 1995 р.). -БшаЦерква. - 1995. - С. 34 - 36.
9. Кудрявцев В. А., Сафронова Л. А., Козаченко И. А. Микрофлора при гнойно-катаральных эндометритах крупного рогатого скота // Микробиологический журн. - 1991. - 53, № 2. - С. 3 - 9.
10. Нормализация эндометриальных нарушений в системе биотехнологических мероприятий [Ибрагимов Ш. А., Насибов М. Н., Успенский А. Н., Шиловский Г. А.] Ветеринария. - 2009. - № 5. - С. 27 - 30.
11. Хмылов А. Г. Эндометрит - этиология и современная терапия / А. Г. Хмылов // Ветеринария. - 2009. - № 3. - С. 6 - 8.
12. Колб В. Г. Клиническая биохимия / В. Г. Колб, В. С. Камышников. -Минск: Беларусь, 1982. - 366 с.
13. Методичш рекомендаци для оцшки та контролю ¿мунного статусу тварин: визначення фактор!в неспециф!чно! резистентност!, кл!тинних ! гуморальних мехашзм!в ¿муштету проти шфекцшних захворювань / [Маслянко Р. П., Олексюк I. I., Падовський А. I. та ш.]. - Льв!в: Льв!вська державна академ!я ветеринарно! медицини ¿м. С. 3. Гжицького. - Льв!в: ЛДАВМ ¿м. С. 3. Гжицького, 2001. - 86, [1] с.
14. Кисленко В. Н. Практикум по ветеринарной микробиологии и иммунологии / В. Н. Кисленко. - М.: Колос, 2005. - 256с.
15. Черкес Ф. К. Микробиология / Ф. К. Черкес, Л. Б. Богоявленская, Н. А. Бельская; подред. Ф. К. Черкес. - М.: Медицина, 1987. - 311 [1]с.
16. Определитель бактерий Берджи / [под ред. Дж. Хоулта, Н. Крига, П. Смита, Дж. Стейли, С. Уильямса: у 2 т./ перевод с английского под ред. акад. РАНГ. А. Заварзина- М.: Мир, 1997. - 799 [1]с.
Рецензент - д.вет.н., професор Стефаник В.Ю.
339
