CC BY
19ОГЛЯДИ ЛІТЕРАТУРИ
УДК 616-002:616-098
DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.3608271
Ю. М. Гришко, А. І. Гоженко
РОЛЬ СИСТЕМНОГО ЗАПАЛЕННЯ В ПАТОГЕНЕЗІ МЕТАБОЛІЧНИХ ПОРУШЕНЬ. ЧАСТИНА ІІ. ЕНЕРГЕТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРИ СИСТЕМНОМУ ЗАПАЛЕННІ
Українська медична стоматологічна академія, Полтава Державне підприємство Український науково-дослідний інститут медицини транспорту
МОЗ України, Одеса
Summary. Hryshko Yu. M., Gozhenko A. I. THE ROLE OF SYSTEMIC INFLAMMATION IN THE PATHOGENESIS OF METABOLIC DISORDERS. PART II. ENERGY SUPPLY IN SYSTEMIC INFLAMMATION. - Ukrainian Medical Stomatological Academy, Poltava; Ukrainian Research Institute for Medicine of Transport of Ukrainian Ministry of Health Care, Odessa. -e-mail: Inflammation, especially persistent chronic inflammation, can be an important pathophysiological component of many chronic diseases, including metabolic syndrome (MS). There is very little reliable scientific evidence of a possible decrease in the level of inflammatory markers, which is at the upper limits of normal values. However, it is the hyperproduction of proinflammatory cytokines that is observed in severe local inflammation or in the systemic nature of alteration that forms the systemic mechanisms of inflammation and plays a leading role in their metabolic provision. However, the chronic nature of systemic inflammation, especially in combination with dietary excess of energy substrates, causes a number of systemic disorders, including MS, type 2 diabetes mellitus (CD2), and atherosclerosis, which is a direct consequence of impaired functional and metabolic continuum (FMC) as the main condition for the energy supply of the function.
Key words: systemic inflammation, energy supply, metabolism, diabetes mellitus, metabolic syndrome.
Реферат. Гришко Ю. М., Гоженко А. И. РОЛЬ СИСТЕМНОГО ВОСПАЛЕНИЯ В ПАТОГЕНЕЗЕ МЕТАБОЛИЧЕСКИХ НАРУШЕНИЙ. ЧАСТЬ II. ЭНЕРГЕТИЧЕСКОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ ПРИ СИСТЕМНОМ ВОСПАЛЕНИИ.
Воспаление, особенно хроническое персистирующее, может быть важным патофизиологическим компонентом многих хронических заболеваний, в том числе метаболического синдрома (МС). Существует очень мало достоверных научных данных о возможном снижении уровня воспалительных маркеров, который находится на верхних пределах нормальных значений. Однако, именно гиперпродукция провоспалительных цитокинов, которая наблюдается при тяжелых локальных воспалениях, или при системном характере альтерации формирует системные механизмы воспаления и играет ведущую роль в их метаболическом обеспечении. Однако, хронический характер системного воспаления, особенно в сочетании с пищевым избытком энергетических субстратов, вызывает ряд системных нарушений, в том числе МС, сахарный диабет 2 типа (СД2), и атеросклероз, что является прямым следствием нарушения функционально-метаболического континуума (ФМК), как главного условия энергетического обеспечения функции.
Ключевые слова: системное воспаление, энергетическое обеспечение, метаболизм, сахарный диабет, метаболический синдром.
© Гришко Ю. М., Гоженко А. І.
Реферат. Гришко Ю. М., Гоженко А. І. РОЛЬ СИСТЕМНОГО ЗАПАЛЕННЯ В ПАТОГЕНЕЗІ МЕТАБОЛІЧНИХ ПОРУШЕНЬ. ЧАСТИНА ІІ. ЕНЕРГЕТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРИ СИСТЕМНОМУ ЗАПАЛЕННІ. Запалення,особливо хронічне персистуюче, може бути важливим патофізіологічним компонентом багатьох хронічних захворювань, в тому числі метаболічного синдрому (МС). Існує дуже мало достовірних наукових даних про можливе зниження рівня запальних маркерів, який знаходиться на верхніх межах нормальних значень. Проте, саме гіперпродукція прозапальних цитокінів, яка спостерігається при важких локальних запаленнях, або при системному характері альтерації формує системні механізми запалення та відіграє провідну роль у їх метаболічному забезпеченні. Однак, хронічний характер системного запалення, особливо у поєднанні з харчовим надлишком енергетичних субстратів, викликає ряд системних порушень, в тому числі МС, цукровий діабет 2 типу (ЦД2) та атеросклероз, що є прямим наслідком порушення функціонально-метаболічного континууму (ФМК), як головної умови енергетичного забезпечення функції.
Ключові слова: системне запалення, енергетичне забезпечення, метаболізм, цукровий діабет, метаболічний синдром.
Запалення є потужним фактором мобілізації енергії з депо. Мобілізація енергії з депо жирової тканини (жирні кислоти) в інші тканини знаходиться під контролем нервової системи і гормонів / цитокінів. Такі цитокіни, як ФНП-а, ІЛ-1, ІЛ-6 та інші, активують вихід енергії з адипоцитів шляхом посилення ліполізу, при якому з тригліцеридів під впливом гідролізу утворюються вільні жирні кислоти (ВЖК) і надходять в системний кровотік. ВЖК потім в нормальних умовах окислюються в мітохондріях з утворенням аденозинтрифосфату. Підвищене утворення ВЖК може призводити до посилення витрачання енергії. Однак, коли утворення ВЖК перевищує споживання, ВЖК можуть запасатися не тільки в адипоцитах в формі ектопічних депозитів жиру. Тоді як в умовах обмеження надходження калорій продукція ВЖК знижена, як наслідок зменшення споживання калорій з відповідним ослабленням ризику формування депозитів ектопічного жиру. Така стратегія може попереджати розвиток атеросклерозу і жирової хвороби печінки [1].
Слід підкреслити, що запальні цитокіни можуть брати участь в регуляції споживання і витрат енергії. ІЛ-1 і ІЛ-6 знижують рівень споживання їжі і попереджають гіперфагію. Такі цитокіни як ІЛ-1, ІЛ-6 і ФНП-а, викликають витрачання енергії. Спектр фізіологічної активності цитокінів пояснюється також їхньою дією на ЦНС.
Таким чином, запальні цитокіни можуть виступати в якості сигналу, що попереджає ожиріння шляхом зміни споживання і витрати енергії. Крім того, запальні цитокіни служать сполучною ланкою між периферійними тканинами і ЦНС при контролі енергетичного балансу [1].
Витрачання енергії при запаленні
Описана біологічна активність запальних цитокінів, спрямована на адипоцити і нейрони, передбачає, що запалення може пригнічувати накопичення енергії. Ці речовини здатні активувати витрачання енергії і пригнічувати споживання їжі, що підтверджується в дослідженнях на трансгенних мишах з хронічним запаленням і в дослідженнях інфузій цитокінів [1].
На трансгенних мишах проведено дослідження ІККр / NF-кВ сигнального шляху. Цей шлях є основним сигнальним шляхом запалення. Активне вивчення його почалося після виявлення факту, що інгібітор Карра-В-Р-кіназа (ІККР) індукує інсулінорезистентність (ІР) у мишей з ожирінням [2]. При ожирінні ІККР активується під дією декількох внутрішньоклітинних сигналів - активних форм кисню (АФК), стресу ЕР, діацилгліцериду (ДАГ), цераміду. Крім того, ІККР активується і позаклітинними сигналами - ФНП-а, ІЛ-1, жирними кислотами, гіпоксією. ІККР викликає активацію NF-кВ шляхом фосфорилювання інгібітора кВ-а [1].
NF-кВ є «всюдисущим» транскрипційним фактором [3], в класичному шляху активація NF-кВ опосередкована ІККр-індукованим фосфорилюванням, протеасомно-опосередкованою деградацією ІКВа. У відповідь на стрес NF-кВ викликає мобілізацію
ліпідів шляхом супресії активності PPARy в ядрі. Це призводить до транскрипції запальних цитокінів (ФНП-а, ІЛ-1, ІЛ-6, МСР-1 і т.д ) [1].
При включенні альтернативного шляху NF-кВ активується гіпоксією у відсутності деградації ІКВа. Цей тип активації NF-кВ в адипоцитах і макрофагах забезпечує розвиток хронічного запалення в жировій тканині осіб з ожирінням. Підвищення активності NF-кВ може посилювати витрачання енергії. Така здатність NF-кВ добре вивчена при кахексії [4] .
Був також вивчений енергетичний метаболізм у трансгенних мишей з підвищеною активністю NF-кВ. Транскрипційна активність NF-кВ в цих дослідженнях посилювалася або підвищеною експресією його компонента NF-кВ / р65 (RELA) в жировій тканині, або інактивацією компонента NF-кВ/ р50 (NF-кВІ) загальним вимкненням гена. У цих моделях відзначалося підвищення рівня ФНП-а та ІЛ-6 в крові і посилення витрати енергії протягом дня і ночі [5].
При цьому спостерігалося підвищення витрати кисню і продукції вуглекис- лого газу у мишей. Рухова активність у цих тварин не змінювався, але споживання їжі зростало, підвищувалися рівні ФНП-а та ІЛ-6 в жировій тканині і макрофагах. В умовах дієти з високим вмістом жиру обидві лінії мишей були захищені від розвитку ожиріння і ІР [5].
Отримані результати припускають, що транскрипційний фактор NF-кВ підсилює витрати енергії і гальмує її накопичення. Активність NF-кВ, спрямована на витрачання енергії, може опосередковуватися цитокінами запалення.
Таким чином, NF-кВ може збільшувати витрати енергії за допомогою підвищення рівня цитокінів запалення. У двох експериментальних моделях на трансгенних мишах з активацією NF-кВ спостерігався розвиток системного запалення з підвищенням концентрацій ФНП-а та ІЛ-6 в сироватці крові [5].
Експресія матричної РНК ФНП-а та ІЛ-1 була підвищена в жировій тканині і макрофагах. Рівень цих цитокінів позитивно корелює з рівнем енергетичних витрат в організмі. У трансгенних мишей з дефіцитом цих цитокінів або їх рецепторів посилювалося накопичення енергії, що передбачало зниження рівня енерговитрат. Такий позитивний баланс енергії спостерігався у тварин з дефіцитом ФНП-а, ІЛ-1 і ІЛ-6 [6]. Навпаки, коли у трансгенних мишей посилювалася активність зазначених цитокінів, знижувалося накопичення енергії з розвитком «худого» фенотипу [7].
Таким чином, цитокіни можуть регулювати енергетичний баланс, діючи на гіпоталамус, використовуючи механізми ЦНС. Крім центральних механізмів цитокіни можуть використовувати і периферичний - шляхом активації мітохондрій в клітинах тканин з подальшим підвищенням енерговитрат.
ФНП-а і ІЛ-1 підсилюють мітохондріальні функції шляхом активації PGC-1 (Peroxisome proliferator-activated receptor gamma coactivator 1-alpha-PPARy коактиватор-1). Така активність запальних цитокінів може регулювати споживання енергії в клітинах тканин, багатих на мітохондрії, таких як печінка, скелетні м'язи і бура жирова тканина [1].
Отже, запалення може бути також мішенню дії лікарських препаратів в терапевтичній корекції енергетичного метаболізму [8].
У той же час, зміна способу життя сучасної людини, переважно пов'язана з гіподинамією, підвищенням калоражу споживаної їжі і накопиченням енергії, призводить до формування нового патологічного процесу. В значній мірі провідні прояви такого процесу залежать від індивідуальної реактивності організму і індивідуальних дефектів клітинних програм. Разом з тим, накопичення енергії викликає розвиток хронічного запалення. Багато експериментальних та клінічних результатів дослідження ожиріння і обмеження калоражу (ОК) підтверджують цю позицію [1].
Запалення може посилювати енерговитрати за принципом зворотного зв'язку для боротьби з надлишком енергії. Така концепція розширює наше розуміння біологічного значення запалення при ожирінні. Це також дозволяє зрозуміти механізм зниження рівня запалення під впливом ОК. Запалення може регулювати енергетичний баланс впливом як на периферичні органи і тканини, так і на ЦНС.
На периферії запалення індукує мобілізацію жиру і окислення для підсилення енерговитрат. Запалення може також викликати витрата енергії шляхом екскреції глюкози з сечею як результат ІР та гіперглікемії. У ЦНС запалення може пригнічувати споживання їжі і активувати нейрони для збільшення витрати енергії.
Внаслідок неповноцінного функціонування системи зворотного зв'язку порушується процес витрачання енергії і починається накопичення жиру - даний процес назвали «стійкістю до запалення». ОК запобігає накопиченню енергії, що, в свою чергу, обмежує чинники ризику розвитку хронічного запалення [1].
Системне запалення в структурі метаболічних порушень
Довготривалий надлишок енергетичних субстратів є головним патогенетичним механізмом розвитку метаболічного синдрому (МС) [9].
З позицій інтегративної фізіології МС можна розглядати як синтропію захворювань внутрішніх органів, в основі якої лежать системне запалення (СЗ), ІР, ліпотоксічність і інші процеси, що залежать від активації ядерного чинника kB (NF-kB) [10, 11]. Така активація NF-kB відображає функціонування організму в умовах дії нового поєднання чинників зовнішнього середовища, коли системи адаптації не встигають еволюціонувати. Тому, відповідно, підходи до лікування такого синтропного стану як МС, повинні обов'язково включати модифікацію способу життя індивіда [10].
Каскад біологічних подій, який формує природний захист організму від пошкодження або інфекційних факторів, є життєво необхідною частиною імунної системи. Як правило, цей процес являє собою швидку відповідь із значним підвищенням рівня медіаторів запалення в циркуляції. Загальноприйнято, що підвищення рівня СРБ в сироватці крові понад 10 мг / л відображає присутність клінічно значимого запалення. Сучасні дані вказують на те, що постійне підвищення рівня циркулюючих маркерів запалення (навіть в межах верхньої межі норми) є фактором ризику розвитку серцево-судинних захворювань (ССЗ) [12, 13]. Крім СРБ, ІЛ-6, ФНП-а та деякі інші білки реактанти гострої фази, цитокіни і їх розчинні рецептори достовірно пов'язані з підвищеним ризиком деяких хронічних захворювань, включаючи ССЗ, ЦД і т.д. ІЛ-6 і ФНП-а здатні посилювати секрецію СРБ гепатоцитами [10].
Як стало відомо в кінці минулого століття, СЗ блокує відомі метаболічні ефекти інсуліну: поглинання глюкози м'язовою, жировою, нервовою тканиною і гальмування синтезу глюкози в печінці. Це призводить до компенсаторного підвищення продукції інсуліну p-клітинами підшлункової залози - створення гіперінсулінемії. Гіперінсулінемія десятки років компенсує приховану гіперглікемію і ЦД2 (гіперглікемія натще) маніфестує тільки після виснаження функції p-клітин. Але це ще не найважливіше. Інсулін є анаболічним гормоном, що стимулює проліферацію, диференціацію клітин і процеси запалення. Ці його ефекти не блокуються цитокінами СЗ, а, в умовах гіперінсулінемії, значно посилюються, що призводить до глибоких розладів метаболізму, що і є фактором пошкодження тканин, а паралельно також прискорюють розвиток атеросклерозу, судинних катастроф і пухлинних процесів [14].
Сьогодні не викликає сумнівів той факт, що в патогенезі судинних ушкоджень при атеросклерозі важливу роль відіграють циркулюючі в крові фактори запалення і прокоагулянти, активно обговорюється роль хронічного запального процесу. Наявність ЦД асоційована з підвищенням рівня маркерів субклінічного системного запалення, відомо, що вміст маркерів запалення, таких як СРБ, цитокіни, фібриноген, лейкоцити периферичної крові, більш високий, ніж у хворих на ІХС без ЦД. Протягом останніх десятиліть ІР не тільки розглядають як фактор ризику атеросклерозу, але описується схожість в патогенезі цих двох станів. Припускають, що атеросклероз і ІР мають схожі патофізіологічні механізми, головним чином за рахунок дії двох головних прозапальних цитокінів: фактора некрозу пухлин альфа (ФНП-а) і інтерлейкіну-6 (ІЛ-6) [15].
Разом з тим, поведінкові чинники можуть бути пов'язані з хронічним низькоінтенсивних запаленням (з невеликим підвищенням концентрації біомаркерів) і внаслідок цього - з деякими хронічними захворюваннями, пов'язаними із запаленням. Логічно, що зміна способу життя, корекція поведінкових факторів можуть викликати деяке зниження рівня хронічного системного запалення, що може мати важливе клінічне значення. Чисельні фармакологічні впливи (інгібітори АПФ, статини, тіазолідиндіони і т.д.) здатні знижувати інтенсивність запалення, що доводиться зменшенням концентрації СРБ в клінічних дослідженнях. Більш того, отримані обнадійливі дані, що зниження маси тіла і збільшення фізичних навантажень може бути не менш ефективним, ніж медикаментозна терапія [10, 16].
Як відомо, жирова тканина функціонує як орган, який продукує цитокіни, реактанти гострої фази запалення і т.д. Джерелом цих адипокінів не є адипоцити як такі, а макрофаги, що інфільтрують жирову тканину. Є дані, що рівень ІЛ-6 і розчинних рецепторів ФНП, що вивільняються підшкірною жирової тканиною, корелював з ІМТ і вмістом жиру в організмі. Рівень експресії гена і білка ФНП-а підшкірною жировою тканиною і вісцеральною жировою тканиною у осіб з ожирінням вище, ніж в осіб з нормальною масою тіла [10].
Таким чином, у осіб з підвищеним вмістом жирової тканини спостерігається підвищена експресія і секреція цитокінів.
Існує гіпотеза, що підвищена маса жирової тканини відповідає за розвиток хронічного запалення, що підтверджується тим, що зменшення маси тіла знижує рівень запалення [10].
Відомо, що різке збільшення фізичного навантаження призводить до збільшення концентрації прозапальних цитокінів та реактантів гострої фази. У той же час регулярні і тривалі фізичні навантаження можуть знижувати базальну концентрацію маркерів запалення [10].
Проведено безліч досліджень, які показали наявність зворотної залежності між збільшенням концентрації СРБ в плазмі, а також інших цитокінів [10, 17].
Більшість досліджень зниження маси тіла внаслідок обмеження раціону показали лінійну залежність між зниженням маси тіла і зменшенням активності запалення [10].
Один з механізмів впливу зниження маси тіла на рівень системного запалення -зменшення продукції цитокінів жировою тканиною. Великою кількістю досліджень показано, що зниження калорійності раціону впливає на експресію генів і продукцію цитокінів в підшкірній жировій тканині - спостерігалося зниження продукції ФНП-а і ІЛ-6. Сучасні дані підтверджують, що зменшення маси тіла і фізичні навантаження знижують місцеву продукцію ІЛ-10 і ФНП-а. Отримано дані про те, що корекція способу життя призводить до зниження експресії прозапальних генів і підвищенню протизапальних. Було показано, що у літніх людей концентрація СРБ та ІЛ-6 зворотньо корелювала з об'ємом фізичного навантаження навіть при нормалізації ІМТ [18], схожі дані були отримані і при відновленні пацієнтами обсягу домашньої активності і роботи. Проведено дослідження залежності рівня СРБ від інтенсивності навантаження на тредміле, виявлено дозозалежне зниження продукції цього біомаркера запалення [10, 19].
Таким чином, збільшення обсягу фізичної активності призводить до зниження ризику появи високих концентрацій маркерів хронічного запалення. Взаємовідносини між фізичною активністю і запаленням не залежать тільки від ожиріння, що визначається ІМТ. Так як ІМТ не є прямим показником кількості жиру в організмі, то залишається до кінця нез'ясованим питання про відмінності у пацієнтів із загальним абдомінальним ожирінням.
Таким чином, персистуюче низькоінтенсивне хронічне запалення може бути важливим патофізіологічним компонентом багатьох хронічних захворювань, в тому числі МС. У зв'язку з цим надзвичайно важливою є розробка терапевтичних стратегій для зниження рівня такого запалення. Є дуже мало достовірних наукових даних про можливе зниження рівня запальних маркерів, який знаходиться на верхніх межах нормальних значень [10]. Проте, саме гіперпродукція прозапальних цитокінів, яка спостерігається при важких локальних запаленнях, або при системному характері альтерації формує системні механізми запалення та відіграє провідну роль у їх метаболічному забезпеченні. Однак, хронічний характер системного запалення, особливо у поєднанні з харчовим надлишком енергетичних субстратів, викликає ряд системних порушень, в тому числі МС, ЦД2, та атеросклероз, що є прямим наслідком порушення функціонально-метаболічного континууму (ФМК), як головної умови енергетичного забезпечення функції [20-32].
Література
1. Кайдашев И.П. Изменение образа жизни, нарушение энергетического метаболизма и системное воспаление как факторы развития болезней цивилизации / И.П. Кайдашев // Український медичний часопис. - 2013. - №5(97). - С. 103-108.
2. Yuan M., Konstantopoulos N., Lee J. et al. 2001. Reversal of obesity- and diet-induced insulin resistance with salicylates of targeted disruption of Ikkbeta. Science, 293 (5535): 1673-1677.
3. Gao Z. He Q., Peng B., Chiao P.J., Ye J. (2006) Regulation of nuclear
translocation of HDAC3 by IkappaBalpha is required for tumor necrosis factor inhibition of peroxisome proliferator-activated receptor gamma function. J. Biol. Chem., 281 (7): 4540-4547.
4. Tang T., Zhang J., Yin J. et al. (2010) Uncoupling of inflammation and insulin resistance by NF-kappaB in transgenic mice through elevated energy expenditure. J. Biol. Chem., 285(7): 4637-4644.
5. Matsuki T., Horai R., Sudo K., Sudo K., Iwakura Y. (2003) IL-1 plays an important role in lipid metabolism by regulating insulin levels under physiological conditions. J. Exp. Med., 198 (6): 877-888.
6. Klir J.J., Roth J., Szelenyi Z. et al. (1993) Role of hypothalamic interleukin-6 and tumor necrosis factor-alpha in LPS fever in rat. Am. J. Physiol., 265 (3Pt2): 512-517.
7. Somm E., Henrichot E., Pernin A. et al. (2005) Decreased fat mass in interleukin-1 receptor antagonist-deficient mice: impact on adipogenesis, food intake, and energy expenditure. Diabetes, 54 (12): 3503-3509.
8. Fontana L. (2009) Neuroendocrine factors in the regulations of inflammation: excessive adiposity and calorie restriction. Exp. Gerontol., 44 (1-2):41-45.
9. Гришко Ю.М. Сучасний погляд на проблему метаболічного синдрому/ Ю.М. Гришко // Актуальні проблеми транспортної медицини. - 2018. - №3(53). - С. 37-46.
10. Кайдашев И.П. Изменение образа жизни как часть комплексной терапии хронического системного воспаления при метаболическом синдроме/ И.П. Кайдашев // Международный эндокринологический журнал. - 2012. - №2(42). - С. 143-148.
11. Елинская А.Н., Гришко Ю.М., Костенко В.А. Биохимические показатели соединительной ткани пародонта крыс при местном повреждении десны на фоне липополисахарид-индуцированного системного воспалительного ответа / А.Н. Елинская, Ю.М. Гришко, В.А. Костенко // Журнал Гродненского государственного медицинского университета. - 2018. - Т. 16, №5. - С. 597-600.
12. Cao J.J., Thach C., Manolio T.A., Psaty B.M., Kuller L.H., Chaves P.H. et al. C-reactive protein, carotid intima-media thickness, and incidence of ischemic stroke in the elderly // The Cardiovascular Health Study. Circulation. — 2003. — Vol. 108. — P. 166-170.
13. Ridker P.M. High-sensitivity C-reactive protein, inflamma- tion, and cardiovascular risk: from concept to clinical practice to clini- cal benefit // Am. Heart J. — 2004. — Vol. 148 (Suppl. 1). — P. 19-26.
14. Попович И.Ю., Расин М.С., Петрушанко Т.А. Системное воспаление низкой интенсивности как причина и следствие воспалительно-дистрофических болезней пародонта / И.Ю. Попович, М.С. Расин, Т.А. Петрушанко // Вісник проблем біології і медицини - 2017 - Т.4 (139), №4. - С. 65-69.
15. Петелина Т.И., Мусихина Н.А., Гапон Л.И., Еменева И.В., Горбатенко Е.В. Сравнительная характеристика параметров липидного спектра и маркеров сосудистого воспаления в группах пациентов со стабильной стенокардией при наличии и отсутствии сахарного диабета 2типа/' Сахарный диабет. —2017. —-Т.20. —№3. —С 194-200. doi: 10.14341/7959
16. Nicklas B.J., You T., Pahor M. Behavioural treatments for chronic systemic inflammation: effects of dietary weight loss and exercise training // CMAJ. — 2005. — Vol. 172(9). — P. 1199-1209.
17. Colbert L.H., Visser M., Simonsick E.M., Tracy R.P., Newman A.B., Kritchevsky S.B. et al. Physical activity, exercise, and inflammatory markers in older adults: findings from the Health, Aging and Body Composition Study // J. Am. Geriatr. Soc. —2004. — Vol. 52(7). — P. 1098-1104.
18. Pischon T., Hankinson S.E., Hotamisligil G.S., Rifai N., Rimm E.B. Leisuretime physical activity and reduced plasma levels of obesity-related inflammatory markers // Obes. Res. — 2003. — Vol. 11(9). — P. 1055-1064.
19. Church T.S., Barlow C.E., Earnest C.P., Kampert J.B., Priest E.L., Blair S.N. Associations between cardiorespiratory fitness and C-reactive protein in men // Arterioscler. Thromb. Vasc. Biol. — 2002. — 22(11). — P. 1869-1876.
20. Гоженко А. И. Теория болезни. - Одесса: Феникс, 2017. - 142 с.
21. Гоженко А.И. Функционально-метаболический континуум / А.И. Гоженко // Журнал НАМН України. - 2016. - Т. 22, №1. - С. 3-8.
22. Гоженко А.І., Гришко Ю.М. Патогенетичні основи розвитку ожиріння як наслідок функціонально-метаболічного дисбалансу в організмі / А.І. Гоженко, Ю.М.
Гришко // Актуальні проблеми транспортної медицини. - 2019. - №1(55). - С. 29-40.
23. Гоженко А.І., Гришко Ю.М. Добові ритми та їх дисбаланс, як один з механізмів порушення здоров’я сучасної людини / А.І. Гоженко, Ю.М. Гришко // Актуальні проблеми транспортної медицини. - 2018.- №4(54). - С. 178-190.
24. HryshkoYu.M, Gorbach T.V, Gozhenko A.I. Circadian rhythm of metabolism indicators in healthy people according to saliva study findings. Journal of Education, Health and Sport, 2018;8(10):338-346. (in English)
25. Gozhenko A.I, Hryshko Yu.M, Gorbach T.V. Changes in the circadian rhythm of metabolic rates in the saliva of patients with compensated type 2 diabetes mellitus. Journal of Education, Health and Sport, 2019;9(1):381-387. (in English)
26. Gozhenko A.I, HryshkoYu.M, Gorbach T.V. Circadian rhythm of metabolic rates in the saliva of patients with arterial hypertension against the background of type 2 diabetes mellitus. Journal of Education, Health and Sport, 2019;9(5):583-594. (in English)
27. Гришко Ю.М. Загальний адаптаційний синдром та його метаболічне забезпечення / Ю.М. Гришко // Вісник морської медицини. - 2019. №1(55), С. 29-40.
28. Гоженко А.І., Гришко Ю.М., Граматюк С.М. Енергозабезпечення інсулінозалежних та інсулінонезалежних тканин в різні періоди функціонування організму / А.І. Гоженко, Ю.М. Гришко, С.М. Граматюк // Вісник морської медицини. - 2019. №2(83), С. 116-127.
29. Гоженко А.І., Гришко Ю.М., Граматюк С.М. Роль білкового та ліпідного обміну в енергетичному забезпеченні організму. / А.І. Гоженко, Ю.М. Гришко, С.М. Граматюк // Клінічна та експериментальна патологія. -2019. Т.18, №3(69). С. 107-116
30. Гоженко А.І., Гришко Ю.М., Граматюк С.М. Роль системного запалення в патогенезі метаболічних порушень. Частина І. Концепція системного запалення та його патогенез. / А.І. Гоженко, Ю.М. Гришко, С.М. Граматюк // Вісник морської медицини. -2019. №3(84). С. 91-100.
31. Гоженко А.І., Гришко Ю.М. Хронічний стрес та його метаболічне забезпечення. / А.І. Гоженко, Ю.М. Гришко // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. - 2019. Т.19. Вип.4. С. 123-129.
32. Gozhenko A.I, HryshkoYu.M, Gorbach T.V. The study of functional and metabolic continuum by metabolism parameters in blood plasma of healthy people as compared with patients with type 2 diabetes and hypertension against the background of type 2 diabetes. Journal of Education, Health and Sport, 2019;9(10):253-261. (in English)
References
1. Kaidashev I.P. Change of lifestyle, energy metabolism disturbance and systemic inflammation as the evolution factors of civilization diseases / I.P. Kaidashev // Ukrainian medical chronicle. - 2013. - №5(97). - P. 103-108.
2. Yuan M., Konstantopoulos N., Lee J. et al. 2001. Reversal of obesity- and diet-induced insulin resistance with salicylates of targeted disruption of Ikkbeta. Science, 293 (5535): 1673-1677.
3. Gao Z. He Q., Peng B., Chiao P.J., Ye J. (2006) Regulation of nuclear translocation of HDAC3 by IkappaBalpha is required for tumor necrosis factor inhibition of peroxisome proliferator-activated receptor gamma function. J. Biol. Chem., 281 (7): 4540-4547.
4. Tang T., Zhang J., Yin J. et al. (2010) Uncoupling of inflammation and insulin resistance by NF-kappaB in transgenic mice through elevated energy expenditure. J. Biol. Chem., 285(7): 4637-4644.
5. Matsuki T., Horai R., Sudo K., Sudo K., Iwakura Y. (2003) IL-1 plays an important role in lipid metabolism by regulating insulin levels under physiological conditions. J. Exp. Med., 198 (6): 877-888.
6. Klir J.J., Roth J., Szelenyi Z. et al. (1993) Role of hypothalamic interleukin-6 and tumor necrosis factor-alpha in LPS fever in rat. Am. J. Physiol., 265 (3Pt2): 512-517.
7. Somm E., Henrichot E., Pernin A. et al. (2005) Decreased fat mass in interleukin-1 receptor antagonist-deficient mice: impact on adipogenesis, food intake, and energy expenditure. Diabetes, 54 (12): 3503-3509.
8. Fontana L. (2009) Neuroendocrine factors in the regulations of inflammation: excessive adiposity and calorie restriction. Exp. Gerontol., 44 (1-2):41-45.
9. HryshkoYu.M. Modern view on the problem of metabolic syndrome / Yu.M. Hryshko // Actual problems of transport medicine. - 2018. №3(53):37-46. (in Ukrainian)
10. Kaidashev I.P. Lifestyle change as a part of complex therapy of chronic systemic inflammation in metabolic syndrome / I.P. Kaidashev // International journal of endocrinology. -2012. - №2(42). - P. 143-148.
11. Yelinskaya A.N., Grishko Yu. Kostenko V.A. Biochemical indicators of connective tissue in rat periodontium in local gum damage under lipopolisacharide-induced systemic inflammatory response / A.N. Yelinskaya, Yu.M. Grishko, V.A. Kostenko // Journal of the Grodno State Medical University. - 2018. - Vol. 16, №5. - P. 597-600.
12. Cao J.J., Thach C., Manolio T.A., Psaty B.M., Kuller L.H., Chaves P.H. et al. C-reactive protein, carotid intima-media thickness, and incidence of ischemic stroke in the elderly // The Cardiovascular Health Study. Circulation. — 2003. — Vol. 108. — P. 166-170.
13. Ridker P.M. High-sensitivity C-reactive protein, inflamma- tion, and cardiovascular risk: from concept to clinical practice to clini- cal benefit // Am. Heart J. — 2004. — Vol. 148 (Suppl. 1). — P. 19-26.
14. Popovych I.Y., Rasin M.S., Petryshanko T.O. Systemic inflammation of low intensity as a cause and consequence of inflammatory-distrophic diseases of periodontal tissues / I.Y. Popovych, M.S.Rasin, T.O. Petryshanko/ Bulletin of problems of biology and medicine. -2017 - Т.4 (139), №4. - P. 65-69.
15. Petelina T.I,, Musikhina N.A., Gapon L.I., Emeneva I.V., Gorbatenko E.A. Lipid profile and markers of vascular inflammation in patients with stable angina in the presence and absence of type 2 diabetes mellitus. Diabetes mellitus. 2017;20(3):194-200. doi: 10.14341/7959
16. Nicklas B.J., You T., Pahor M. Behavioural treatments for chronic systemic inflammation: effects of dietary weight loss and exercise training // CMAJ. — 2005. — Vol. 172(9). — P. 1199-1209.
17. Colbert L.H., Visser M., Simonsick E.M., Tracy R.P., Newman A.B., Kritchevsky S.B. et al. Physical activity, exercise, and inflammatory markers in older adults: findings from the Health, Aging and Body Composition Study // J. Am. Geriatr. Soc. —2004. — Vol. 52(7). — P. 1098-1104.
18. Pischon T., Hankinson S.E., Hotamisligil G.S., Rifai N., Rimm E.B. Leisuretime physical activity and reduced plasma levels of obesity-related inflammatory markers // Obes. Res. — 2003. — Vol. 11(9). — P. 1055-1064.
19. Church T.S., Barlow C.E., Earnest C.P., Kampert J.B., Priest E.L., Blair S.N. Associations between cardiorespiratory fitness and C-reactive protein in men // Arterioscler. Thromb. Vasc. Biol. — 2002. — 22(11). — P. 1869-1876.
20. Gozhenko A. I. Disease theory. - Odessa: Fenix, 2017. - 142 P.
21. Gozhenko A. I. Functional-metabolic continuum / A. I. Gozhenko// Journal of the NAMS of Ukraine. - 2016. - Vol.22, №1. - P. 3-8.
22. Gozhenko A.I., Hryshko Yu.M. Pathogenetic basis of the obesity development as a consequence of functional-metabolic imbalance in the organism / Actual problems of transport medicine. 2019. №1(55), P. 29-40.
23. Gozhenko A.I., Hryshko Yu.M. Circadian rhythms and their imbalance as one of the mechanisms of health disruption in modern people. Actual problems of transport medicine 2018;№4(54):178-190. (in Ukrainian)
24. HryshkoYu.M, Gorbach T.V, Gozhenko A.I. Circadian rhythm of metabolism indicators in healthy people according to saliva study findings. Journal of Education, Health and Sport, 2018;8(10):338-346. (in English)
25. Gozhenko A.I, Hryshko Yu.M, Gorbach T.V. Changes in the circadian rhythm of metabolic rates in the saliva of patients with compensated type 2 diabetes mellitus. Journal of Education, Health and Sport, 2019;9(1):381-387. (in English)
26. Gozhenko A.I, HryshkoYu.M, Gorbach T.V. Circadian rhythm of metabolic rates in the saliva of patients with arterial hypertension against the background of type 2 diabetes mellitus. Journal of Education, Health and Sport, 2019;9(5):583-594. (in English)
27. HryshkoYu.M. General adaptive syndrome and its metabolic support / Yu.M. Hryshko // Herald for Maritime Medicine. - 2019. - №1(55), P. 29-40.
28. Gozhenko A.I., Hryshko Yu.M., Gramatyuk S.M. Energy supply of insulin dependent and insulin independent tissues in different periods of body functioning / A.I.
29. Gozhenko A.I., Hryshko Yu.M., Hramatiuk S.M. The role of protein and lipid metabolism in the energy supply of the organism / A.I. Gozhenko,Yu.M. Hryshko, S.M. Gramatyuk // Clinical and experimental pathology. - 2019, Vol. 18,№ 3(69), P. 107-116.
30. Gozhenko A.I., Hryshko Yu.M., Hramatiuk S.M. The role of systemic inflammation in the pathogenesis of metabolic disorders. Part I. Concept of systemic inflammation and its pathogenesis./ A.I. Gozhenko,Yu.M. Hryshko, S.M. Gramatyuk // Herald for Maritime Medicine. - 2019. №3(84), P. 91-100.
31. Gozhenko A.I., Hryshko Yu.M Chronic stress and its metabolic support. / A.I. Gozhenko,Yu.M. Hryshko // Actual problems of modern medicine: Bulletin of the Ukrainian Medical Dental Academy. - 2019. Vol.19. Issue 4. P. 123-129.
32. Gozhenko A.I, HryshkoYu.M, Gorbach T.V. The study of functional and metabolic continuum by metabolism parameters in blood plasma of healthy people as compared with patients with type 2 diabetes and hypertension against the background of type 2 diabetes. Journal of Education, Health and Sport, 2019;9(10):253-261. (in English)
Робота надійшла в редакцію 04.11.2019 року. Рекомендована до друку на засіданні редакційної колегії після рецензування
УДК 616-006-008.93
DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.3608275
А. М. Москаленко1, О. В. Лукьянчук1, Н. С. Бадюк2, В. Л. Васюк3, А. И. Гоженко2 ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС ПРИ ОПУХОЛЯХ
1 Одесский областной онкологический диспансер;
2ГП УкрНИИ медицины транспорта, г. Одесса;
3Буковинский государственный медицинский университет, Черновцы
Summary. Moskalenko A. M., Lukyanchuk O. V., Badiuk N. S., Vasiuk V. L., Gozhenko A. I. OXIDATIVE STRESS AT TUMORS. - 1Odessa Regional Oncology Center; 2SE Ukrainia Research Institute for Medicine of Transport, Odessa; 3Bukovinian State Medical University, Chernivtsy; e-mail: medtrans2@rambler.ru. Excessive (or pathological) oxidative stress affects almost all body structures, including DNA, membrane proteins and lipids. The accumulation of under-oxidized products of degradation of proteins and lipids in the cell leads to pronounced violations of the cellular redox potential (redox potential of cell membranes), which disrupts the processes of entry into the cell of the substances necessary for its normal functioning, as well as the processes of excretion of decay products. According to modern concepts, pathological oxidative stress is associated with all stages of tumor disease - from the appearance of mutations leading to the onset of a malignant tumor, and ending with the expanded clinic of the disease with the addition of fatal complications. Information on the state of the problem is summarized in the article. Prevention of the occurrence and / or development of oxidative stress may be the key to the prevention of thrombotic complications in patients receiving special treatment for cancer. This, in turn, will significantly improve not only the immediate and longterm results of a special antitumor treatment, but also prevent thrombotic and cardiovascular complications in the long-term period in patients completely cured of cancer.
Key words: oxidative stress, oncopathology, tumors, prevention, treatment
© Москаленко А. М., Лукьянчук О. В., Бадюк Н. С., Васюк В. Л., Гоженко А. И.
