CC BY
116РОЛЬ ШКОЛИ У ПРАВОВОМУ ВИХОВАНН1 СТАРШОКЛАСНИК1В У ДРУГ1Й ПОЛОВИН1 ХХ
СТОЛ1ТТЯ
Криштак 1.В.
Харшвський нацюнальний педагопчний ушверситет !меш Г.С. Сковороди
Анотащя. Основним 3MicTOM правового виховання старшокласнишв стало вивчення курсу правознавства шд час навчально! дiяльностi. Юльшсть вщведених годин явно не вiдповiдала програмi курсу. Часу вистачало лише на те, щоб тезисно назвати та визначити основш положения галузей права. Молодь, яка бажала отримати вищу юридичну освiту, мусила користуватися послугами «шституту репетиторства», вiд чого не вигравала нi держава, нi сустльство, нi конкретна сiм'я та И дитина. Ключовi слова: старшокласник, iсторiя, право, педагогiка, юридична освiта, сустльство. Аннотация. Криштак И.В. Роль школы в правовом воспитании старшеклассников во второй половине ХХ столетия. Основным содержанием правового воспитания старшеклассников стало изучение курса правоведения во время учебной деятельности. Количество отведенных часов явным образом не отвечало программе курса. Времени хватало лишь на то, чтобы тезисно назвать и определить основные положения областей права. Молодежь, которая желала получить высшее юридическое образование, должна была пользоваться услугами «института репетиторства», от чего не выигрывала ни государство, ни общество, ни конкретная семья и ее ребенок.
Ключевые слова: старшеклассник, история, право, педагогика, юридическое образование, общество. Annotation. Krishtak I.V. Role of school in legal education of senior pupils in second half of XX century. The
basic contents of legal education of senior pupils became study of a course of jurisprudence during educational activity. The quantity of the assigned clocks a manifestative mode did not answer the program of a course. Time sufficed only on that briefly to term and spot substantive provisions of ranges of the right. The youth which wished to receive the higher juridical education, should use «institute of tutoring» from what did not benefit neither the state, nor a society, concrete monogynopaedium and its child. Key words: senior pupil, a history, right, pedagogics, juridical education, society.
Вступ.
У перюд становлення Укра!ни як правово! держави, проблемами, що потребують посилено! уваги науковщв та педагопв-практишв, е формування високого рiвия правово! культури та правосввдомосп особистосп, !! цшшсних орiентирiв та активно! позицп як суб'екта громадянського сустльства. Висока правова культура населення - важлива ознака правово! держави.
Сьогодш саме на школу покладаеться обов'язок закласти в тих, хто в нш навчаеться, так! правовi знання, уявлення та переконання, як! на все життя стали б основою для !х правомiрно!' поведшки. I це не випадково, оск!льки школа - один !з найважливших сощальних шститупв, що мае виршальне значення для формування особистосл. Адже, правовi знання, що отримаиi у процеа правового навчання в школ!, сприяють правильному розумшню сустльних явищ, розвитку соцiально!' активностi громадян, дають можливють правильно орiентуватися в житп, визначати межу м!ж дозволеним i забороненим, обирати законнi шляхи захисту особистих прав та iнтересiв.
В Укра!ш накопичено певний практичний досвщ у галузi правово! освгти та правового виховання старшокласнишв. Ц питання розглядалися в наукових працях В. Балюка [2], А. Тараса [10], О. Барихновсько! [3], М. Фшули [11], А. Мiцкевича та В. Обухова [6].
Разом з тим, сьогодш не мае дослщжень, як! б комплексно висвгглювали роль школи в правовому вихованш старшокласнишв у другш половин! ХХ столитя, хоча саме в цей перюд склався певний масив знань проблем правового виховання учшв старших клаав.
Робота виконана за планом НДР Харк!вського нац!онального педагог!чного ун!верситету !мен! Г.С.Сковороди.
Формулювання цiлей роботи.
Зважаючи на викладене, метою cmammi е висвгглення рол! школи у правовому вихованш старшокласнишв у другш половин! ХХ столитя.
Результати дослвджень.
Вивчення практики реал!зацп правового виховання в другш половин! ХХ столитя показало, що основним напрямком д!яльност! школи в правовому вихованш старшокласнишв у дослщжуваний перюд було правове навчання.
Детальне вивчення р!зних документа радянського пер!оду св!дчить, що офщшна влада цього часу неодноразово щдкреслювала важливу роль школи в правовому вихованш молод!. Зокрема, в «Основних напрямках реформи загальноосв!тньо! та професшно! школи» 1987 року прямо говорилося, що « в формуванн! ново! людини виключно велике значення морального та правового виховання», що школа зобов'язана виробити внутршню потребу жити й д!яти за принципами морал!, навчити неухильно виконувати правила сустльного проживання, закони [1; 31].
Таким чином, ми можемо говорити про едшсть правового виховання та правового навчання в досл!джуваний пер!од. Правове виховання було неможливе без набуття учнями певно! суми знань про сутшсть права, про його функци, про конкретн! правов! принципи та норми. Адже, правов! знання, що
отримаш у процеа правового навчання в школ^ сприяли правильному розумiнню суспшьних явищ, сприяли розвитку соцiальноï активносп громадян, давали можливiсть правильно орieнтуватися в життi, визначати межу мiж дозволеним i забороненим, обирати законш шляхи захисту особистих прав та штереав.
Аналiз архiвних матерiалiв i педагопчно1 перiодики цього часу сввдчить, що змiст правового виховання старшокласнишв у школi в другiй половиш ХХ столiття розвивався поетапно, залежно вiд суспiльно-полiтичних, соцiально-економiчних, органiзацiйно-педагогiчних змш у краïнi.
Так, на початку 50 рошв ХХ столiття не було чггкого розумiння змiсту правового виховання старшокласнишв у школ^ Аналiз арх1вних матерiалiв, зокрема Звiту про роботу шшл i вщдшв народно1 освiти Харшвсько1' областi за 1950/51 н.р. сввдчить, що вiн зводився, в основному, до вивчення курсу Конституцп СРСР, який викладався разом з iсторieю чи суспiльнознавством [15].
У даному документi зазначалося, що перед учителями, яш викладали Конститущю в 1950/51 навчальному роцi, стояли так завдання:
1. Забезпечити вам учням вивчення основного закону нашо1 краши (Конституцiю СРСР та УРСР).
2. Виховувати на уроках шд час вивчення Конституцiï свiдомих члешв суспiльства, активних будiвникiв держави.
Таким чином, ми бачимо, що в цей час правове виховання старшокласнишв у школi реатзовувалось через курс, який не був самостшним, i, на жаль, охоплював лише основи конституцшного ладу краïни, не даючи основу розумiння всього комплексу правових ввдносин у крш'ш.
Взятий КПРС курс на демократизацiю краши вимагав суттевих змiн у системi правового навчання у школг Основний акцент в цш справi робився на вивченш основ державностi та щдпорядкуванш iнтересiв людини державi. Дослвджения архiвних матерiалiв сввдчить, що саме в такому дуа видано Наказ Мшютра освiти украïнськоï РСР вiд 8 вересня 1958 року за №115 « Про запровадження викладення Конституци СРСР та УРСР в середшх школах Украшсько1' РСР», основнi положення якого стали основою для реатзаци правового навчання у школi [14; 43].
Так, даним наказом з «метою полшшення комушстичного виховання учшв i пiдготовки випускник1в до активно1' участi у громадсько-полiтичному житп» було запроваджено «з 1959-1960 навчального року в десятих класах середньо1' школи викладення Конституцп СРСР i УРСР з основами радянського права» [14; 43].
Аналiз арх1вних матерiалiв свiдчить, що про необхщшсть даного курсу говориться в рiчному навчально-виховному звiтi середньо1' школи № 76 м. Харкова за 1959/60 навчальний рж, а саме: «вивчення курсу Конституцп СРСР i УСРС мае велике значения в шдготовщ учшв до життя, сусшльно-полп'ично!' дiяльностi, сприяе виробленню переконань у необхвдносп змiцнения радянсько1' держави, сощалютично1' законности» [12; 67].
Отже, за допомогою цього наказу робилася спроба комплексного тдходу до розумшня сутностi змiсту правового виховання старшокласнишв у школг Саме цим наказам регламентувалась необхiднiсть не лише вивчення конституци як правового документа держави, а й основ окремих галузей права: трудового, цившьного, кримшального, амейного, як1 будуть необхiднi майбутнiм пращвникам у процесi трудово1' дiяльностi та життя.
Про це свщчить рiчний звiт про роботу шк1л району за 1959-1960 навчальний рж, зокрема середньо1' школи № 74 м. Харкова, в яшй на «уроках курсу Конституцп учш добре засвоши питання трудового права, конкретно ознайомились з такими необхiдними для 1'х трудово1' дiяльностi знаннями як трудовий договiр, колективний договiр, дисциплiна пращ, робочий час i час ввдпочинку, з умовами роботи неповнолиньо!' молодi i т.д.» [13; 60]. Однак, незважаючи на виключну цiннiсть курсу Конституцп для правового виховання, ще до 70-х рошв ХХ столитя правове виховання старшокласнишв у школi велось без едино1' системи ( до 1975р.) , школи на рiвнi самодiяльностi, методом «проб i помилок». У деяких випадках воно щдшнювалось переказуванням уривк1в положень закону, повчанням, а тому, хто оступився мимовол^ прищеплювалось, що виправлення можливе лише завдяки втручанню iнших оаб, сам пiдлiток не в сташ звiльнитися в1д власного поганого досвщу: побився - майбутнiй хулiган, украв - виросте крадiем [7; 15]. Таке iгнорувания здатностi особи перестроюватись, долати сво1' помилки, бути самокритичним нiчого спiльного з правовим вихованням немае.
Наступний i вагомий крок на шляху до комплексного тдходу визначення змюту правового виховання старшокласнишв у школi стало введення предмета «Основи Радянсько1' держави та права», що вивчався школярами у 8 клаа, i факультативний курс «Основи радянського законодавства» для учнiв 9-10 клаав.
Введення предмету «Основи Радянсько1' держави та права» мае свою юторш та було продиктоване необхщшстю пiдвищити виховально-профiлактичну роль школи в попередженш аморальних, аитисуспiльних проявiв серед учшв. У вщповщносп з ршенням Комiсiï законодавчих положень Верховно1' Ради СРСР вщ 21 вересня 1971р. i стльного засiдання колегiй Мшстерства освiти СРСР i Мiнiстерства юстици СРСР в1д 10 грудня 1971р. 1нститут загальних проблем виховання АПН СРСР щдготував програму та навчальний поабник з курсу «Основи Радянсько1' держави та права». Спочатку ввдповщно до рiшения партiï та уряду в 1971/72 навчальному рощ курс « Основи радянського законодавства» ввели в ПТУ. В 1973/74 навчальному рощ було проведено масовий експеримент iз його введення в загальноосвггаш школ^ попм удосконалено програму та щдручник. Мшстерство освгга СРСР разом з Мшютерством юстицiï СРСР
затвердило програму, схвалило навчальний поабник i прийняло рiшення про повсюдне введения курсу «Основи Радянсько! держави та права» з вересня 1975р. [5; 9].
Про виконання експерименту сввдчить дiяльнiсть шкiл району м. Харкова в 1974/75 н.р, зокрема, середньо! школи № 13, в якш правове виховання та навчання учшв проводилося за приблизним планом i програмою, що запропоноваиi збiркою наказiв мiнiстерства освiти УРСР [13; 60]
Аналiз арх1вних матерiалiв, зокрема програми восьмир!чно! i середньо! школи курсу «Основи Радянсько! держави та права» 1975р., iз змшами 1979р. показуе, що змiст курсу побудовано з таким розрахунком, щоб в учшв формувалося правильне уявлення про радянський суспiльний лад, систему радянсько! демократ, мехаиiзм Радянсько! держави, основнi галузi радянського права i засоби забезпечення законностi та правопорядку. У кура послщовно викладаються елементарнi вiдомостi про державу та право, сощалютичну законшсть, про так! галузi права, як конституцшне, адмiнiстративне, трудове, колгоспне, цившьне, сiмейне, кримiнальне, а також про органи, як1 забезпечують соцiалiстичну законшсть i правопорядок у суспiльствi [16].
Крiм того, iснував ряд тдзаконних актiв, знайомство з якими для старшокласнишв було обов'язковим. Це так! документи: Статут середньо! загальноосвiтньо! школи; Правила для учшв; Правила поведшки неповнолтгшх в суспiльних мiстах; Правила дорожнього руху; Правила купання та поведшки бiля водоймищ; Правила техшки безпеки пiд час роботи; Правила поводження iз вибухонебезпечними та легкозаймистими предметами [10; 21].
У другш половинi 80-х рок1в ХХ ст. настали важк та неспокiйнi часи для нашо! кра!ни, суспiльства: розвал економiки, полiтична нестабiльнiсть, переоцiнка iдеалiв. Тому не дивна констатацiя на тл цих явищ зростання злочинносп взагалi та молодiжио! зокрема. Про це сввдчать i статистичнi даш Так, у 1989 роцi у кра!ш 1 303 958 чоловж ско!ли злочини, серед них неповнолгтшх - 212 457. Питома вага неповнолгтшх у загальнiй кiлькостi злочинщв постiйно зростала: у 1985 р. вони становили 10 %, в 1989 р. - уже 16,3 %. У 1990 р. практично кожш 40 хвилин один iз школярiв або учшв ПТУ скоював злочин. Найбiльшi темпи зростаиия молодiжних злочинних проявiв у 1985-1990 р.р. були характернi для областей Захщного регiону. По Закарпатськiй областi вони зросли у 2,5 рази, Львiвськiй - 2 рази, Чершвецькш на 80 %. Серед областей Схщного репону заиепокоeния викликав стан справ на Харшвщиш, де кiлькiсть учшв, яких заплямував злочин, за щ п'ять рок1в збiльшилась майже втрое [8; 70].
Наведеш та багато iнших фактiв свiдчили про дуже болючу проблему - злочиннiсть неповнолгтшх, що ще раз вказувало на необхвдшсть вдосконалення юридичного навчаиия, форм i методiв правового виховання учшв у школах i профтехучилищах. Але в той час на високому рiвнi iснував правовий нiгiлiзм, який зароджувався, як це не дивно, в Державному комгтеп СРСР з народно! освгти - в оргаш, що зобов'язаний турбуватися про забезпечення високого рiвня правового навчання й виховання в уах навчальних закладах кра!ни. Про це св1дчить, наприклад, Наказ Комiтету за №264 ввд 16 квiтня 1990р. «Про перебудову викладення суспiльних дисциплiн у середшх навчальних закладах». В1дпов1дно до нього в середнш загальноосвiтнiй школi л^вдуеться курс «Основи радянсько! держави та права». Зашсть цього було запропоновано в 9-11 класах ввести штегрований курс «Людина та суспiльство» в обсязi 136 год., у межах якого передбачалося вивчення не пльки основи держави та права, а й сусшльнознавства, етики та психологи амейного життя. На нашу думку, лшвщащя самостiйного курсу в школах - це був ввдчутний крок назад у реалiзацi! iде! та полгтики правово! держави. До того ж, цього не можна було робити з огляду на стан правопорушень i злочинностi серед неповнолгтшх у кра!нi.
З набуттям Укра!ною незалежиостi прiоритетними напрямками в освт стали демократизацiя, гумаиiзацiя та гумаштаризащя навчально-виховного процесу, оргаиiчне поеднання в ньому нацiональних i загальнолюдських засад. Запроваджено концепц1ю гуманiтарно! освiти Укра!ни, Нацiональну програму «Молодь - за майбутне Укра!ни» та iншi. Ус цi основоположиi акти сприяли формуванню правового простору та виконували важливу регулятивну функцiю.
Соцiально-полiтична, економiчна трансформащя, що вiдбувалась на даному еташ розвитку кра!ни, вимагала системи знань про право та правовi явища, !х розумiния, усвiдомления та застосування. Питання про правову освiту стало актуальним i в зв'язку подготовкою молодi до участi в формуванш правово! держави, до працi та життя в нових ринкових умовах. Становлення правового простору започатковано Декларащею «Про загальш засади державно! молодiжно! полгтики в Укра!нi» (1992 р.) i Законом Укра!ни «Про сприяння соцiальному становленню та розвитку молодi в Укра!нi» (1993 р.), цими юридичними актами визначено, що молодiжна полiтика е прiоритетним напрямком держави. Формування нового поколiния громадян Укра!ни потребуе суттевих змiн i пiдходiв до цього процесу.
Досв1д цившзованих кра!н св1дчить, що без належного рiвия правових знань i навичок правомiрно! поведiнки неможлива свiдома участь особи в суспшьному та державному житп. Виходячи з цього, правовш освiтi наша держава намагалася придмти значну увагу. В травнi 1995 року затверджено «Програму правово! освгти населення Укра!ни», але заходи щодо практично! роботи реалiзацi! цiе! програми в наступш роки, на жаль, ввдчутних результатiв не дали. Однак в нiй значне мiсце поав предмет «Основи правознавства», що викладався в 9 класi середньо! школи. Зазначений курс був покликаний реалiзувати так! завдання [4; 28]:
- закласти основи системи правових погляд!в i переконань;
- ознайомити з основами конституцшного ладу Укра!ни;
- дати початковi знання з цившьного, сiмейного, трудового, кримiнального права та шших галузей права;
- поглибити знання про походження, типи та форми держави, Тсторш формування украТнсько! державностi;
- формувати навички правомТрно! поведiнки, навчити дiяти вiдповiдно до норм права в найтиповших ситуащях, виконуючи соцiальнi норми громадянина, глави чи члена сш'1;
- виховувати впевненiсть i необхiдностi суворого дотримання законiв, непримиреннiсть до протиправно! поведшки;
- виробляти вмiння аналiзувати сусшльно-полггичш подп в Украíнi та свт;
- виробляти вмiння користуватися впчизняними нормативними та мiжнародно-правовими актами, рiзноманiтними джерелами права, юридичною лiтературою.
Висновки.
Таким чином, основним змiстом правового виховання старшокласнишв в умовах незалежно! кра!ни стало вивчення курсу правознавства пiд час навчально! дiяльностi. Проте, як зазначала Т. Слепченко, шльшсть вiдведених годин - 30 - явно не ввдповщала програмi курсу. Часу вистачало лише на те, щоб тезисно назвати та визначити основш положения галузей права, а вивчити !х в обсязi, що необхщний у повсякденному життi, практично було не можливо [9; 34]. Молодь, яка бажала отримати вищу юридичну освiту, мусила користуватися послугами «шституту репетиторства», вiд чого не вигравала нi держава, нi суспшьство, нi конкретна сiм'я та Г! дитина.
Однак, яшсть правово! освгга та виховання школярiв залежала не тшьки вгд збiльшения годин на вивчення предмепв правознавчого циклу. Гостро постала необхiднiсть вироблення едино! концепцп правового виховання для середньо! школи, Державного стандарту базово! та старшо! школи, нових навчальних планiв, за якими б правознавство вивчали не лише учш 9 класу, а й випускного з обов 'язковим складанням iспитiв. Багато б виграла освiта, якби програми з цього предмету для учшв i абiтурiентiв стали однаковими. Ефективнiсть правового виховання посилилась би, якщо б правове виховання здшснювалося безперервно - вщ дошкiльият до студентiв у тюному поеднаннi з правовою освiтою, тобто якби вдалося створити систему безперервно!' освгга, що вщповщала б складовим Нацiональноi доктрини розвитку освiти, Нацюнальнш програмi правово! освгга населення.
Таким чином, ми з'ясували, що в дослгджуваний перюд навчально-правова дТяльшсть у школ посiдала важливе мiсце в правовому вихованш старшокласник1в. Однак лише комплексний шдхвд до справи виховання - був шляхом до усшху.
Подальшi дослiджения передбачаеться провести в напрямку вивчення шших проблем правового виховання старшокласнишв у другш половиш ХХ столигя.
Лiтература:
1. Альхименко В.В. Правовое воспитание молодого поколения. - М.: Моск. рабочий, 1985. - 95 с.
2. Балюк В.А. Правовое воспитание учащихся. - Новосибирск: НГПИ, 1986. - 100 с.
3. Бариховская Е.Г. и др. Концепция правового образования школьников. - С. - П.: Санкт-Петербургский гос. Ун-т пед. мастерства, 1995. - 105 с.
4. Владимирова В. Концептуальш шдходи до формування правово! культури освиян в умовах демократизаци сусшльства // НауковТ записки. - Юровоград: РВЦ КДПУ Тм. В. Винниченка, 2002. -Вип. 41. - Сер.: Пед. науки. - С. 26-30.
5. Давыдов Г.П., Обухов В.М. Правовое воспитание в системе работы школы. - М.: Педагогика, 1976. - 48 с.
6. Методика правового воспитания учащихся / Под ред. А.В. Мицкевича, В.М. Обухова. - М.: Просвещение, 1982. - 223 с.
7. Мурадьян Э.М. Правовое воспитание школьников. - М.: Знание, 1975. - 46 с.
8. Опришко В.Ф. Правове навчання: проблеми та !х розв'язання // Радянська школа. - 1991. - № 6. - С. 7074.
9. Оржеховська В.М. Профшактика правопорушень серед неповноли'шх: Навчальний-методичний поабник. - К.: ВТАН, 1996. - 352 с.
10. Тарас А.Е. Правовое воспитание старшеклассников. - Минск: Народная асвета, 1988. - 72 с.
11. Фщула М.М. Правове виховання учшв. - К.: 1ЗМН, 1997. - 148 с.
Державний архгв Харк1всько'1 областг Фонд 4677
12. Оп. 4, справа № 191 - Отчет о учебно-воспитательной работе школ за 1959/60 у.г. - 107 л.
13. Оп.5, справа № 179 - Текстовые отчеты и информации школ г.Харькова о состоянии учебно-воспитательной работы за 1974/75 у.г. - 162 л.
Фонд 4695
14. Оп. 4, справа № 302 - Приказы Министерства просвещения УРСР за 1958 г. - 43 л.
15. Оп. 4, справа № 181 - Звгт про роботу шшл мшта Харкова за 1950/51 н.р. 212 л.
Центральний державний архгв вищих оргатв влади та управлгння Украши мгста Киева Фонд 166 - Справ постшного зберн-ання за 1976-1980 р.р.
16. Оп. 15, справа № 9017 - Програми для середшх загальноосвитх шшл з тсторп, суспшьствознавства та основ радянсько! держави г права за 1979 рш.
Надшшла до редакци 15.12.2006р.
