CC BY
14
Актуальт проблеми сучасно! медицини
УДК 616.31-009.611:546.41+546.18]-092
РОЛЬ ПОРУШЕНЬ КАЛЬЩЙ-ФОСФОРНОГО ГОМЕОСТАЗУ У РОЗВИТКУ Г1ПЕРЕСТЕ311
Ярова С.П., Гензицька О.С.
Донецький нацюнальний медичний уыверситет ¡м. М.Горького
Анал{з сучасног втчизняног та зарубгжног лтератури ceiduumb про наявтсть порушенъ калъцш-фосфорного обмгну при гтерестезп зубгв. Це об^рунтовуе доцшьтсть пошуку шляхгв корекцп мтерального обмту в комплекснш профшактицг та лтувант тдвищеног чутливостг §Bi слова: пперестезт зубш, кальцш-фосфорний обмЫ
В сучаснш стоматологи проблема пперчутливосл зуб1в стае все бтьш актуальною, що пояснюеться значним поширенням цього захворювання, \ не до кшця з'ясованим його патогенезом, складним та не завжди ефективним лкуванням. Пперчутливють дентину та способи и усунення \ надал1 е проблемою як для патента так \ для лкаря. Дослщження, як1 проводяться вже досить тривалий час, дозволили з'ясувати числены мехаызми та причини виникнення пщвищенноТ чутливосп зуб1в, однак вони не е простими та оД$швн®тьим№ф'|:]их з пщвищеною чутливютю твердих тканин зуб1в в останш роки р1зко збтьшилася й за даними р1зних автор1в становить вщ 60 до 90%. В л1тератур1 представлен! дуже р1зы цифри поширеносп пщвищеноТ чутливосп - вщ 3% до 57% \ бтьш, шж в 85% пащент1в з патолопею пародонта. Дослщження Ю. А. Федорова з сшвавт. (1996, 2005) показали, що поширенють некарюзних уражень, як1 зустр1чаються пюля прор1зування зуб1в, за останш роки значно збтьшилися. Так, в 74% пащент1в були виявлеы некарюзш ураження: ерозЛ емал1 склали 47,2%, клинопод1бы дефекти - 19,3%, патолопчне стирання зуб1в - 21,8%, пперестез1я дентину -67,3%. За даними О.В.Петриченко (2004), у р1зних груп пащетчв рееструеться пперестез1я дбЙамвд(д9к60%)водили обстеження пащетчв з захворюванням пародонта, приводять ¡нш1 цифри частоти зустр1чаемосп ц1еТ патологи - 7298% [13].
При анал1з1 даних сучасноТ л1тератури, в результат! комплексного вивчення мехаызм1в виникнення пперестезп при захворюваннях тканин пародонта, встановлено, що в основ! змш мшерального обмшу в ротовш рщиы, твердих тканинах зуб1в \ кютковоТ тканини пац1ент1в лежить метабол1чний ацидоз, що, е загальним компонентом патогенезу пперестезп й генерал1зованного пародонтита [3].
Значний ¡нтерес викликають роботи, в яких встановлюеться зв'язок м1ж порушеннями у кальцш - фосфорному гомеостаз1 на р1вш оргашзму та розвитком пперестезп Основними структурними елементами зуб1в е кальцш \ фосфор, на частку яких у середньому доводиться 57,67 % маси мшерал1в ¡нтактноТ зубй |110(ЗК1€^лт нагромадилася достатня ктьмсть кпш1чних й експериментальних спостережень, як1 показують, що одыею з
основних причин, яка призводить до появи цервкальноТ пперестезп (ЦГ), е порушення фосфорно-кальц1евого обмшу твердих тканин зуба. Роботами ряду автор1в було показано, що в оаб, як1 страждають генерал1зованною ЦГ, спостер1гаеться виражена ппофосфатем1я, що сполучаеться з1 зменшенням вмюту неоргашчного фосфору й кальцш в ротовш рщинк В цьому зв'язку при лкуванш ЦГ велике поширення одержали препарати кальцш (глюконат, хлорид, глщерофосфат), як1 вводили за допомогою аплкацп й втирання, електро- \ фонофорезу, у вигляд1 лаку й гел1в, як1 входять до складу зубних паст [2,12,18].
Згщно даним л1тератури, втрата цементного шару може бути обумовлена делькома мехаызмами, одна з яких мехаычна травма при чистц1 зуб1в в дтянц1 з рецесаею ясен, професшними гтеничними процедурами (робота кюретами, скалшг, закритий та вщкритий кюретаж та ¡нш1 х1рурпчш втручання на пародонтО. При цьому слщ вщм1тити, що руйывна д1я цих фактор1в реал1зуеться за наявносп демшерал1зацп твердих тканин зуба в дтянц1 шийки та верхнш третиш кореня. Порушення мшерального обмшу в поверхневих шарах твердих тканин зуба проявляеться
метабол1зму можуть бути одыею з причин неспроможност1 компенсаторно-захисних
мехаызм1в, типових для цервкальноТ пперестезп - формування змазанного шару, звуження дентинних канальц1в. Одночасне руйнування кристал1в гщроксиапатиту в м1жканальцевих просторах призводить до збтьшення просв1ту канальц1в та пол1морф1зму |'хВ|1юр1ип*1цька Г.Ф. вивчала вплив системних зм1н Са-Р метабол1зму на переб1г г1перестез1| дентину (ГД) при захворюваннях пародонта у ваптних ж1нок вком 16-40 рок1в з ф1з1олог1чним переб1гом ваг1тност1. П1д час досл1дження виникнення ГД при захворюваннях тканин пародонта встановлено зниження Са, Р, Мд як в ясенев1й та ротовш рщиы, так \ в бюптат1 твердих тканин зуба. Виявлений комплекс морфолопчних зм1н у д1лянц1 шийки зуба та верхнш частин1 кореня, який проявлявся дезорган1зац1ею емал1, втратою цементного шару, оголенням п1длеглого плащового дентину з наступним в1дкритттям дентинних канальц1в та зб1льшенням IX д1аметра, що е насл1дком руйнування перюдонтальноТ зв'язки та
Том 9, Выпуск 3
219
BtCHHK Украгнсъког медичног стожатологЬчног академИ'
утворення пародонтального карману. В1ропдно, розм1ри та локал1зац1я дтянки оголеного дентину визначалися р1внем втрати зубоясенного еп1тел1ального прикртлення. При дослщжены структурно-функцюнального стану KicTKOBOi тканини серед пащетчв з ГД у 56% спостережень виявили BiporiflHi ознаки зниження мшерал1заци тканини.
В результат! проведеного клшко-лабораторного дослщження виявлено, що вихщ Ca та Р з емал1 3y6iB не залежить вщ вку пац1ент1в. Отримаш дан1 можна пояснити, мабуть, завершенним процесом мшерал1заци твердих тканин 3y6iB у дорослих. Разом з тим, ц1 ж дат пщтверджують той факт, що основним джерелом постачання мшеральних компоненте в емаль зуба е ротова рщина. [4].
На цей час доведена роль слини в мшерал1заци емал1 (Л.Н. Дагаева; Е.В. Боровський та ствавт.; H.A. Федоров та сшвавт.; A.B. Грант; Koulorides та сшвавт.). Однак ремшерал1зуючий потенц1ал слини в багатьох випадках виявляеться недостатшм для попередження розвитку патолопчного процесу в зубах. Ремшерал1зац1я може бути посилена шляхом впливу на демшерал1зовану емаль ремшерал1зуючими розчинами, як1 мютять ¡они кальцш, фосфату й фтору. В порожниш рота в природних умовах поряд з процесами демшерал1заци йдуть процеси ремшерал1заци за рахунок надходження мшеральних солей 3i слини (Н.В. Лисенко; A.B. Гранш). Ремшерал1зуюча здатнють слини pi3KO пщсилюеться препаратами фтору й кальцн фосфатних з'еднань. Так, якщо пщ д1ею слини обидва процеси йдуть практично однаково, то здатнють фторид1в вщновлювати проникнють вир©бмш ашшщшв ii>i:cp^iffl®¥)asiiDi(MHiiHC8i' д)'б[®]ном фосфат1в, як1 в основному (85%) депонуються в кюткових структурах, а ¡нша Тхня частина представлена у вигляд1 неоргашчних й оргашчних сполук (АТФ). I в TiM й ¡ншому вигляд1 BiH утворюе фосфорно-кальц1ев1 з'еднання й, насамперед, забезпечуе мшерал1зацш кютяка й 3y6iB. М1ж р1внем фосфору й кальцш сироватки кров1 ¡снують реципрокы сшввщношення: швидкий пщйом концентрацп фосфору супроводжуеться зниженням концентрацп кальцш. BiTaMiH Д забезпечуе мшерал1зацш к1сткового матриксу та 3y6iB. Певну роль у мшерал1заци kIctok i 3y6iB Biflirpae фтор. Фториди стимулюють затримку кальцш й фосфору в кютковш тканиш й зубах, забезпечуючи Тхню мшерал1зацш в nepiofl розвитку кютяка й зубо-щелепного апарату, а також у похилому вщ1, зокрема, при розвитку ocTtfitfDropBeycfßjTit®]*: ураженнях 3y6iB, у тому числ1, при пперестезп 3y6iB, спостер1гаються ¡стотн1 порушення в мшеральному oÖMiHi, зокрема, за показниками динамки фосфору й кальцш. Мшеральний обмш в емал1 3y6iB людини прот1кае дуже повтьно й обмш 1%
кальцш в дорослого вщбуваеться за 375 дшв. Це пояснюе збереженють результате лкування (профтактичного застосування) кальцш -фосфатними препаратами впродовж року у дорослих. В умовах росту поширеност1 й ¡нтенсивносп кар1есу зуб1в, а так само у зв'язку з1 значним пщвищенням поширеносп р1зних форм некарюзних уражень зуб1в (бтьше 80 %), пщвищеноТ чутливосп зуб1в, застосування методу ремшерал1зуючоТ терапп на стоматолопчному прийом1 стае все бтьше актуальним [15].
Процес ремшерал1заци емал1 зуб1в - це и насичення мшеральними компонентами, що призводить до вщновлення структури. Кристал1зац1я гщроксиапатиту вщбуваеться на оргашчнш матриц! - бтку колагеш, активы групи якого взаемодшчи з ¡онами кальцш й фосфат1в, сприяють утворенню правильно оргашзованих ядер кристал1заци. Вплинути на процес ремшерал1заци зуб1в можна р1зними способами: шляхом полтшення гтени порожнини рота, регулярного застосування жувальноТ гумки, \ метод1в фторпрофтактики [4,14,16].
Для досягнення ефекту ремшерал1зацп, бажане дотримання ряду умов, зокрема: ремшерал1зуюч1 засоби повинш тривалий час утримуватися в порожниы рота й вступати в контакт з емаллю зуб1в. Вони повинш мютити мшеральш речовини, що перебувають у вигляд1 южв або ставати джерелом юыв кальцш й фосфату в порожниы рота. Вщомо, що процес ремшерал1заци пщтримуеться ферментативно, зокрема значно актив1зуеться включения в емаль зуб1в фосфат1в \ кальцш пщ впливом фосфатаз. Активнють цих металофермент1в пщвищуеться в присутносп юыв хлору й магнш. Глщерофосфат кальцш е субстратом для лужноТ й кислотно! фосфатаз. У результат! його г1дрол1зу пщ впливом ферменту в1дбуваеться вив1льнення юыв кальц1ю й фосфату, а також деяко'Г к1лькост1 енергИ, що, використовуються для переносу ¡он1в в емаль зуб1в. Досл1дження, проведен! з використанням ¡ммоб1л1зовано1 лужноТ фосфатази, продемонстрували, що саме в присутност1 гл1церофосфату кальцю процес рем1нерал1зац1| прот1кае найб1льше усп1шно [9].
Фтор сприяе пол1пшенню мшерального обм1ну, стаб1л1зуе кальц1й та утворюе з ним сполуки. Не дивлячись на здатн1сть фтору знижувати розчиннють емал1, навряд чи можна зарахувати до структурних елемент1в зуб1в, тому що його процентний вм1ст в ¡нтактнш емал1 в середньому становить 0,15%. П1двищення середньоТ концентрац1| фтору в емал1 до 0,18% вщзначаеться в ос1б з флюорозом у стадп крейдовоТ плями. Фторид е чинником, що впливае на процес формування кислотост1йких форм апатиту. Саме тому, ремшерал1зацш зуб1в проводять з застосуванням сум1шей, що м1стять кальцш \ фосфор. Так, е дан1, що в пор1внянн1 з фторидвмюними зубними пастами, зубн1 пасти,
Актуальт проблеми сучасно*! медицини
що мютять кальцш, фосфор \ фтор у вигляд1 розчинних солей (технолопя двокамерноТ' туби) дають бтьш швидкий \ повноцшний ефект ремшерал1заци. Для пщвищення ефективносп ремшерал1зуючу терапш сполучають з застосуванням фторидвмюних препарате. 1снують р1зш схеми Т'хнього застосування, однак, найчаслше фториди призначають пюля завершения курсу ремшерал1зуючо!' терапЛ для зниження виходу кальцш з емал1 зуб1в. [20,21,22].
Таким чином, анал1з сучасноТ вп"чизняно!' та заруб1жно1 л1тератури свщчить, що порушення кальцш-фосфорного обмшу вщ1грають ¡стотну роль у розвитку пперестезп, що необхщно враховувати при проведены патогенетичного лкування.
Л1тература
1. Радван-Очко М Пперчутливють шийок зубш: етюлопя та лкування //Новини стоматологи. - №4. - 2003. - С.41-43.
2. Белоклицкая Г.Ф. Возможности устранения цервикальной гиперестезии при использовании зубной пасты «Sensodyne-F» // Современная стоматология. -№4. - 2002. - С.31-34.
3. Белоклицкая Г.Ф., Пахомова В.А., Протрункевич О.О., Копчак О.В. Влияние зубной пасты Sensodyne F на содержание макро- и микроелементов в ротовой жидкости больных генерализованным пародонтитом с синдромом цервикальной гиперестезии //Современная стоматологи. - 2003. - №2. - С.53-57.
4. Боровский Е.В., Леонтьев В.К. / Биология полости рта. М: Медицинская книга, Издательство НГМД, 2001 ;
5. Боровский Е.В., Леонтьев В.К. Биологий полости рта. -М.:Медицина, 1991. - 303с.
6. В.К. Леонтьев, И.В. Чекмезова, В.З. Шевырногов Влияние реминерализующей терапии на процессы реминерализации и проницаемости эмали // Стоматология. - 1983. - №5. - С.7-10.
7. Габович Р.Д., Овруцкий Г.Д Фтор в стоматологии и гигиене. - Казань, 19б. - 512с.;
8. Е.В. Боровский, Л.Н. Максимовская, Л.М. Лукиних Процессы де- и реминерализации поверхностного слоя
Реферат
РОЛЬ НАРУШЕНИЙ КАЛЬЦИЙ-ФОСФОРНОГО ГОМЕОСТАЗА В РАЗВИТИИ ГИПЕРЕСТЕЗИИ Ярова С.П., Гензицкая Е.С.
Ключевыеслова: гиперестезия зубов, кальций-фосфорный обмен
Анализ отечественной и зарубежной литературы свидетельствует о наличии нарушений кальций - фосфорного обмена при гиперестезии зубов. Это объясняет целесообразность поиска путей коррекции минерального обмена в комплексной профилактике и лечении повышенной чувствительности зубов.
Summary
ROLE OF CALCIUM-PHOSPHORUS HEMOSTASIS DISORDERS IN THE DEVELOPMENT OF HYPERESTHESIA
Yarova S.P., Genzytska Ye.S.
Key words: dental hyperesthesia, calcium-phosphorus
Careful studying of up-to-date foreign and Ukrainian literature on the problem indicates the presence of calcium-phosphorus metabolic disorders under dental hyperesthesia/ This explains the appropriateness in searching the ways in correction of mineral exchange in complex prevention and treatment of severe tooth sensitivity.
эмали интактных и депульпированных зубов // Стоматология. - №3. - 1989. - С.4-7.
9. Житков М.Ю. Влияние иммобилизованной щелочной фосфатазы слюны на процессы реминерализации.// Стоматология, №5, 1999: 12-15.
10. 1ваницький I.O., Нколшин А.К. Застосування препарату «КАПЬЦ1Й-Д3 Н1КОМЕД» у комплесному лкуваны пацюнтш ¡з пперчутливютю зуб1в //Актуальн1 проблеми сучасноТ медицини: Вюник укра'шсько!' медично!' стоматолопчно!' академп. - Т.8, Випуск 3 (23). - 2008. -
11. RoMifK148. О.В. Патогенетичне обфунтування диференцшованих тдходш до л1кування пперестезп' дентину при захворюванняхпародонту: Автореф.дис. ...канд..мед.наук:14.01.22/Ки!'в,2006. - 24с.
12. Луцкая И.К. Практическая стоматология. — Минск: Белорусская наука. 2001. — 360 е.;
13. Почивалин П.В. Лечение гиперчувствительности зубов с помощью десенситайзера двойного действия и составов для глубокого фторирования: Автореф.дис. ...канд..мед.наук:14.01.21/Москва,2006. - 24с.
14. Соловьева A.M., Матело С.К., Купец Т.В., Лечебно-профилактические аспекты употребления жевательной резинки./ Учебно-методическое пособие, 2003. Федоров Ю.А. Влияние фосфорно-кальциевых и фтористих соединений на экспериментальный кариес зубов у белах крыс //Докл. АН СССР. - 1961. - Т37, №6. - С.1481 - 1484.
Федоров Ю.А. Гигиена полости рта для всех. /«Поли Медиа Пресс», Санкт-Петербург, 2003; Федоров Ю.А. Роль кальция в эффективной профилактике // Стоматолог. - 2006. - №6. - С.37-44. Brannstrom M. Dentin and Pulp in restorative dentistry. Stockholm. — 1981. — 123 p.
C.Robinson et al. The Effect of Fluoride on the Developing Tooth. // Caries Research 2004; 38: 268-276. Hicks MJ, Flaitz CM. Enamel caries formation and lesion progression with a fluoride dentifrice and a calcium-phosphate containing fluoride dentifrice: a polarized light microscopic study. ASDC J Dent Child. 2000 Jan-Feb;67(1):21-8;
Schemehorn BR, Wood GD, Winston AE. Laboratory enamel solubility reduction and fluoride uptake from enamelon dentifrice. J Clin Dent. 1999;10:9-12.; Thompson A, Grant LP, Tanzer JM. Model for assessment of carious lesion remineralization, and remineralization by a novel toothpaste. J Clin Dent. 1999;10:34-9.
1 5.
1 6.
1 7.
1 8.
19.
20.
21.
22.
Tom 9, Випуск 3
221
