REFERENSES
1. Kapustnik VA, Kostyuk IF, Bondatenko GO et al., Kapustnik VA, Kostyuk IF (editors) [Occupational diseases]. 5th edition. Kyiv, Medicine. 2017;536. Ukrainian.
2. Stovban MP. [Independent students work in studying the course of occupational diseases as a measure of activation and intensifying of knowledge]. Arkhiv klinichnoi medytsyny. 2013; 1:118-20.
3. CurtiS, SauniR, Spreeuwers D. Interventions to increase the reporting of occupational diseases by physicians: a Cochrane systematic review Occup Environ Med. 2016;73(5):353-4.
4. Rabinowitz PM, Natterson-Horowitz BJ, Kahn LH. [et al.] Incorporating one health into medical education. BMC Med Educ. 2017;17(1):45.
5. Lawson C, Pati S, Green J. Development of an international comorbidity education framework. Nurse Educ Today. 2017;55:82-89.
6. Sauni R, Leino T. Effectiveness of health examinations by occupational health services. Duodecim. 2016;132(2): 152-8.
7. Taras J, Everett T. Rapid cycle deliberate practice in medical education - a systematic review. 2017;9(4):1180.
8. Weinstein L. A SPECIAL programme to revitalise the senior physician while improving the clinical education and mentoring of medical students and residents. BJOG. 2017;124(7):1027.
♦
УДК 616.24-007.272-036.1-057:575.113:548.33:622.33(477)
A.B. Басанець \ РОЛЬ П О ЛIМ О РФ 13 М У ГЕНА А2М
Л.В. Долтчук " у РОЗВИТКУ ХРОН1ЧНОГО
ОБСТРУКТИВНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ ПР0ФЕС1ЙН01 ЕТЮЛОГП В ШАХТАР1В ВУПЛЬНИХ ШАХТ УКРА1НИ
ДУ «Incmumym медицины пращ НащональноЧ академи медичних наук Украти» вул. Саксагансъкого, 75, Kui'e, 01033, У крата Нацгоналъний медичний ушверситет ш. О.О. Богомольця бул. Тараса Шевченка, 13, Kui'e, 01601, У крата
SI «Institute for occupational health of the National academy of the medical sciences of Ukraine» Saksahanskoho str., 75, Kyiv, 01033, Ukraine National Medical University named A. A. Bogomolets Tar as a Shevchenka bvd, 13, Kyiv, 01033, Ukraine
IGiiOHOBi слова: хрошчне обструктивне захворювання легень, алъфа-2-макроглобулт, генетична схшьшсть Key words: chronic obstructive pulmonary disease, alpha-2-macroglobulin, genetic predisposition
Реферат. Роль полиморфизма гена aim в развитии хронической обструктивной болезни легких профессиональной этиологии у шахтеров угольных шахт Украины. Басанец А.В., Долинчук Л.В. Хроническое обструктивное заболевание легких (ХОЗЛ) относится к группе мультифакторных (МФЗ), развитие которых обусловлено взаимодействием наследственной предрасположенности и факторов внешней среды, в том числе производственной. Среди генов, связанных с возможной предрасположенностью к ХОЗЛ, рассматривается ген а-2 макроглобулина (а2М'), экспрессия которого влияет на активность системы "протеолиз-антипротеолиз". Материалы и методы. Основную группу исследования составили 72 шахтера подземных угольных шахт с диагнозом ХОЗЛ профессиональной этиологии (возраст 53,7±5,8 года, среднй стаж работы в подземных условиях 21,8±4,8 года). В контрольную группу вошли 79 шахтеров (средний возраст 48,2±5,6 года,
стаж 20,2±4,5 года) без патологии бронхолегочной системы. Для определения полиморфизма гена а2М использовали метод полимеразной цепной реакции (ПЦР) с последующим анализом длин рестрикционных фрагментов. Результаты. По данным молекулярно-генетического исследования установлено, что наиболее часто шахтеры основной и контрольной групп были носителями генотипов а2М*Пе/Пе (38,9% и 39,2% соответственно) и a2M*IIe/Val (51,4% и 54,4% соответственно). Гомозиготами a2M*Val/Val были соответственно 9,7% шахтеров, больных X03JI, и 6,3% здоровых лиц.Увстановлено, что у носителей патологической a2M*Val аллели отмечается тенденция к риску развития X03JI сравнительно с контролем (OR=1,09; 95% CI: 0,66-1,8), как и у носителей патологического генотипа a2M*Val/Val (OR=l,59; 95% CI: 0,43-6,13). Методом соотношения шансов установлено ассоциацию между генотипами а2М*Пе/Пе i a2M*IIe/Val и относительно низким риском развития X03JIу носителей данных генотипов (OR=0,99; 95% CI: 0,49-2,00; OR=Ot89; 95% CI: 0,44-1,77;). Однако методом х2 статистически достоверных различий в частоте генотипов гена а2М между обследованными основной и контрольной групп не выявлено. Выводы. Исходя из результатов исследования, следует заключить, что ингибитор эндопротеиназ а2М имеет незначительное влияние на риск развития ХОЗЛ в когорте шахтеров Украины.
Abstract. Role of а2М gene polymorphism in development of chronic occupational COPD in Ukrainian coal miners. Basanets A.V., Dolynchuk L.V. COPD is a multi-factorial disease (MFD), where hereditary predisposition and environmental factors (including work conditions) play an important role. Gene a2M affects the proteolysis/anti-proteolysis system and may be important for heriditary predisposition to COPD.Materials and methods. The ratio between the polymorphic alleles of the genes encoding a2M were investigated in 72 underground coal miners with COPD (mean age 53,7±5,8 years, mean work experience 21,8±4,8 years), and in 79 healthy miners (mean age 48,2±5,6 years, mean work experience 20,2±4,5 years). Allele variants of a2M gene were revealed using PCR with restriction fragment-length polymorphism detection. Results. The frequency of genotypes a2M*IIe/IIe distribution in COPD patients and in control groups was 38,2% and 49,2%; a2M*IIe/Val -51,4% и 54,4%o; and a2M*Val/Val - 9,7% and 6,3% respectively. The tendency to the COPD risk development was revealed in pathologic gene a2M*Val carriers in comparison to the control (OR=1,09; 95% CI: 0,66-1,8), as well as in pathologic genotype a2M*Val/Val carriers (OR—1,59; 95% CI: 0,43-6,13). The association between genotypes a2M*IIe/IIe i a2M*IIe/Val and relatively low risk of COPD in miners was revealed by odds ratio method (OR^O,99; 95% CI: 0,49-2,00; OR=0,89; 95% CI: 0,44-1,77;). No statistically reliable differences were obtained by /2 method for a2M gene polymorphisms between miners with COPD and control ones. Conclusion. The results of this study suggest that a2M gene polymorphism is not strongly associated with COPD in cohort of Ukrainian coal miners.
3a даними ВсссвппьоУ оргатзаци охорони здоров'я, розповсюджетсть ХОЗЛ стан овить у чоловтв 10,6 на 1000 oci6, у жшок - 8,2. Це за-хворювання у структур! причин civicpiiiocii населения посадае 4 iviicnc у свт з прогнозованим зростанням розповсюджспосп та смертносп в найближч1 десятилитя. У крашах Свропи що-р1чно ввд ХОЗЛ помирае 200-300 тис. oci6. До фактор1в, що сприяють розвитку захворювання, ввдносять куршня тютюну, часп шфекци pecnipa-торного тракта, сощальний статус пащента, ген-дерн! особливосп, вж, наявшсть брсншалыюТ аст-ми в анамнез^ а також вплив виробничих чинншав.
Вперше в редакцй GOLD 2016 року абсолютно чпко було представлено позищю про можли-в1сть розвитку ХОЗЛ професшно! етюлоги. В ос-таннш редакцй документа 2017 року наголо-шуеться, що вплив оргашчного i неоргашчного пилу, х1м1чних речовин i газ ¡в у попередт роки був явно недооцшений з точки зору ризику розвитку захворювання. Нащональним 1нститутом Професшно! Безпеки та Здоров'я (NIOSH) в США було проведено ряд етдемюлопчних i кт-тчних дослщжень та доведено можливкть розвитку ХОЗЛ у inaxTapiB вугшьних шахт вщ впливу вугшьно-породного пилу [8].
ХОЗЛ являе собою мультифакторне захворювання, розвиток якого визначаеться складною взаемод1ею багатьох генетичних локушв одне з одним та з факторами навколишнього середо-вища. Протягом остантх рою в при вивчент патогенезу ХОЗЛ поряд з л ¡ею екзогенних фактор ¡в все бшыиа роль выводиться визначенню рол1 с п ал ко во: схильпосп [4, 11]. Виявлення меха-птапв спалковоУ схильпосп до професшних та професшно зумовлених захворювань ввдкривае но-в1 шляхи до Iгсрви!пЮ1 профшактики шеУ патологи.
При апалЫ даних пауковоУ лпсратури було виявлено понад 20 гешв, що асощюють з роз-витком ХОЗЛ [3]. Залежно вщ функци бшкових пролукпв у пропса розвитку ХОЗЛ 1х можна розподшити на декшька труп:
1. Гени, експрешя яких впливае на актившсть системи протсолп-аптипротсолп (матриксш ме-талопротешази (ММР), гкапишп шпбпори мат-риксних металопротешаз (Т1ММР), а-2 макро-глобул1н (а2М) та ¡п.).
2. Гени мед1атор1в запалення бшково! при-роди: прозапальних питокппв (фактор некрозу пухлин альфа (ТЫНа), рецептор штерлейюну 8 (.1ЬЯ8) та ¡п.) 1 реактивних агсппв, якл
17/ Том XXII/ 3 ч. 1
23
синтезуються альвеолярними макрофагами й сппапальпими клпипами.
3. Гени, експреск яких впливае на актившсть метабол ¡зму ксенобютиюв (глутатюн S-транс-фераза типу T1 (GSTT1) та Ml (GSTM1), мшросо-мальна епоксид пдролаза (.ЕРНХ1) тощо).
4.1нии гени, яю неможливо однозначно вщ-нести Hi до одше! з вказаних труп.
За даними лператури вщомо, що a-2-макро-гл обул in (a2M) - це протеаза плазми KpoBi з молекулярною масою 772 кДа, яка включае чоти-ри майже однаков1 домени, з'еднат дисуль-фщнимн зв'язкамн, в яких цинк е каталпичпим центром. Цей бшок синтезуеться в основному гепатоцитами й макрофагами. Функщя а2М по-лягае в iHri6yBaHHi ендопротешаз, у тому чист й MMPs. Мехатзм приппчеппя е ушкальпим, а2М розщеплюеться протеазами в специф1чнш дшян-щ, яка називаеться «репон приманка», a iioiiм тддаеться конформацшним змшам, якл активу-ють тюеф1рш зв'язки, що забезпечують сайти ковалентного приеднання протеаз, створюючи таким чином пастку [1,2].
а2М видаляе з кровотоку надлишок ММР, формуючи а - 2 - м а к р о г л о б у л i 11 - ММ Р комплекс. Ел1мшащя вщбуваеться ¡ичсриал iiauif:io цих комплекс ¡в у клпипах (ендосомах) за допомогою спещальних а.2М pcucmopiB, так званих лшопро-Tei'HiB низько! щиыюсп рецептор-зв'язаних бшюв (LRP - lipoprotein receptor-related protein), що знаходяться на поверхт кттин [9].
Таким чином, а2М можна розглядати як ос-новний iHri6iTop ММР, незважаючи на дсякл TIMMP, що також присутш в плаз Mi кров1.
Вщомо, що ген, який кодуе синтез а2М, знаходиться на хромосом! в позици 12р 13.3-12.3 [7]. За допомого прямого секвенування 24 екзону гена а2М було знайдено пол i морф ¡зм (SNP, rs669), що замшюе ¡золейпип (А алель) у позици 1000 на валш (G алель) [6]. Частота мшорпоТ алел1 в европейщв становить 0,25-0,34, в афро-американщв - 0,32-0,34, в аз1ат1в - 0,03-0,41.
3 лпературпих даних вщомо, що inccpninno-делецшний (I/D, rsl21912684) (кьпморфпм 5' сплайсинг сайта у 18 екзон1 гена а2М може порушувати притягування та захоплення протеаз а-2 макроглобулшом [10].
Дослвдження (кгпморфпих Bapiam ib гена а2М (■Cys972Gln (rsl800433) та VallOOOIle (rs669)\ проведен! на 30-х пащентах, хворих на X03J1, та 30-х здорових особах контролю, не показали асощацй з розвитком захворювання [5].
Для встановлення взаемозв'язку пол1мор-фпму гена а2М з розвитком X03J1 необхщно
проведения дослщжень з бшыиою репрезентативною BUOipKOIO.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
В умовах cianioiiapy к л i 11 i к и профес1йних захворювань ДУ «1нститут медицини пращ НАМН» проведено обстеження 151 шахтаря тд-земних професш вугшьних шахт Украши. У дослщження ув1йшли респонденти чолов1чо1 статп 3Í стажем роботи в тдземних умовах не менше 10 роюв в умовах впливу фактор1в виробничого середовища (пилу ф1брогенно1 ди, iiarpÍBai040i0 м i крокл i магу тощо). Дослщну гру-пу склали прники з .lian юз ом X03J1 професшно! етюлоги - 72 особи, bíkom 53,7±5,8 року, се-реднш стаж роботи в тдземних умовах 21,8±4,8 року; до контрольно! групи ввшшли 79 шахтар1в, середнш bík 48,2±5,6 року, тдземний стаж 20,2±4,5 року.
ДНК для молекулярно-генетичних дослщжень видшяли з лейкоципв периферично! кров1 стан-дартним методом за допомогою комерцшно! тест-системи «ДНК-сорб-В» («AmiliíCciic», Рос1я).
Для визначення пол i морф пму IlelOOOVal (rs 669) за геном а2М використовували метод пол i мер аз п oí ланцюгово! реакци (ПЛР) з на-ступним ai i ал i зо м довжин рестрикщйних фраг-мент1в. I IocTÍ,:K)BiiiciL нуклеотид1в у специф1ч-них праймерах для цього фрагмента гена а2М була такою: прямий (sense) - 5"-GGAGACATATTAGGCTCTGC-3" i зворотний (antisense) - 5' -CTG А А АССТ ACTGG А А АТСС-3'. ПЛР проводилась з використанням реагеппв ф1рми Fermentas (Литва). Для амшифжаци брали 50-100 нг ДНК i додавали до сумпш, що мютила 2,5 мкл 10-кратного Tag-буфера з (NH4)2S04, 2,5 мкл 25х10"3 моль/л розчину MgCl2, 2,5 мкл 2x10"3 моль/л сумпш чотирьох нуклеотидтрифос-фапв, по 40 пмоль/л прямого та зворотного прай-MepiB i 1 МО Taq ДНК-пол1мерази, об'ем доводили до 25 мкл деюшзованою водою. ПЛР проводили в багатоканальному ампл1фшатор1 «Parkin Elmer 2700» (США). Ампл1фшащя гена а-2М складалася з 38 цикшв: денатуращя - 94°С (1 хв), пбридизащя upaiÍMcpi в - 59°С (45 сек) та елонгащя - 72°С (1 хв).
I Псля цього 6 мкл продукту ампл1ф1каци ÍHKy-бували при 37°С протягом 18 годин з 1 МО рестриктази Mbol ("Fermentas», Литва). Amilií-ф1кати фрагмента 24-го екзону гена а2М теля рестрикци роздшяли в 1,5% агарозному raii, що mícthb бромистий етидш. Рестрикцй пщдавався Не алель, роз,:иляючись тд час електрофорезу на 2 фрагмента масою 143 та 99 пар нуклеотщцв, а
фрагмент з 242 пар пуклсоти.ив сввдчив про алельний вар i ai и Val. Впуалпашя ДНК шсля горизонтального електрофорезу (180 V протягом 20 хв) проводилася за допомогою ipaiicLiioivii-натора ("Bíokom", Роая) та ввдеосистеми ViTran (Рошя) (рис. 1).
При статистичному апалЫ отриманих результате використовували стандартний метод xi-
квадрата (х) та ввдношення шанс i в (OR). Ввдпо-ввдшсть розподшу генотишв ощнювали згвдно Í3 законом ХардьВайнберга. Визначення достсдар-hoctí ввдмшностей у розподЫ генотишв проводили за допомогою статистично! програми Statistica 8.0. (шцензшний номер ST4345703149).
Рис. 1. Результата електрофорезу нродукпв ПЛР фрагмента 24-го екзону гену а2Мшсля рестрикцй' з внкорнстанням фермента МЬоГ. смужкн 2, 3, 5, 6, 7,10 ввдповвдають а2М*Пе/Пе генотипу; 8,9 -а2М*Пе/Уа1 генотипу; 1, 4 - а2М*Уа1/Уа1 генотипу
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
У цьому дослвдженш було проведено анал1з розповсюджспосп алельних пол1морф1зм1в гена а2М за пол1морф1змом Пе1000Уа1, у результат! якого встановлено частота розподшу алел ¡в а2М*Пе та а2М*Уа1. У шахтар1в доел ¡дно! групи частота а2М*Пе становила 93 (64,6%), мшорного алелю а2М*Уа1 - 51 (35,4%) випадках. У контрольна груш алель а2М*Пе виявлений у 105 (66,5%), а а2М*Уа1 - у 53 (33,5%) випадках (табл. 1). Р1зниця частот алел1в гена а2М м1ж
обстеженими доел ¡дно! i контрольно! груп не характеризувалась статистичною .lOC iOBipiiicno.
При статистичнш oopooni отриманих даних було визначено значения ввдношення шанс i в (OR) мшорного a2M*Val для шахтар1в доел i дно! групи ввдносно контролю (OR=1,09; 95% CI (дов1рчний штервал): 0,66-1,8), що вказуе на потенцшний зв'язок зазначеного алелю з ри-зиком розвитку X03J1.
Т аблиця 1
Розповсюджешсть (%) алел!в Не i Val пол!морс|шму IlelOOOVal 24-го екзону
гена а2М у популяцн inaxTapie
Групи обстежених
Не
Val
Дослщна (п=144) Контроль (п=158) OR, 95% Д1
64,6 (п=93)* 66,5 (п=105) 0,92; 0,56-1,52
35.4 (п=51)*
33.5 (п=53) 1,09; 0,66-1,80
П р и м i т к а : *статистична в1рогщнють у розподки алелей пор1вняно з контрольною групою, р=0,7
Пор1вняльний анашз розповсюджспосп генотишв 11 о л i м о р f |) i з м у гена а2М серед шахтар1в, хворих на X03J1, та oci6 контрольно! групи представлено на рис. 2. У дослвдженш встановлено, що найбшыи часто niaxTapi основно! та
контрольно! груп були ношями ГСП01И1ПВ а2М*Пе/Пе (38,9% та 39,2% ввдповвдно) та a2M*IIe/Val (51,4% та 54,4% ввдповвдно). Гомозиготами a2M*Val/Val були ввдповвдно 9,7% maxTapÍB, хворих на X03J1, та 6,3% здорових oci6.
17/ Том XXII/ 3 ч. 1
25
60% 50% 40% 30% 20% 10% о%
51,40%
54,40%
Досшдна трупа Контроль
Иг2М*ТТв/Пе Ш r/^NMITe/Val Е1о2ЛГП-'я1.Л"я1
Рис. 2. Розподш частот i енотишв гена а2Му популяци uiaxTapis
Слад вщзначити, що отримат значения частот гспогшпв за геном а2М(табл. 2) були близькими до популяцшних частот европео!дов, що за даними лпсрагури становлять: гомозиготи -а2М*Пе/Пе 41,7 %; гетерозиготи - a2M*IIe/Val 48,3%, гомозиготи - a2M*Val/Val 10% [7].
Ввдповщшсть розподшу гспогшпв до закону ХардьВайнберга в контрольнш rpyni була пере-
в1рена за допомогою тесту xi-квадрат Í3 1 ступеней свободи, з використанням корекци Йетса. Розподш гспогшпв у контрольнш rpyni ввдповщае закону ХардьВайнберга (р>0.05).
Однак при апалЫ результате дослщження за допомогою методу х2 не вдалося знайти статис-тично значуиц bUmíiiiioctí в розподш i гспогшпв у rpyni хворих на X03J1 та в контрол1 (р>0,05).
Таблиця 2
Розповсюджешсть генотишв (%) пол1морс|шму IlelOOOVal 24-го екзону гена а2М у популяцн inaxTapie
Групи обстежених
Пе/Пе
He/Va!
Val/Val
Дослщна (п=72) Контрольна (п=79)
Р*,Х2
OR, 95% Д1
38,9 (п=28)
39,3 (п=31)
Р=0,9
0,99; 0,49-2,00
51,4 (п=37)
54,4 (п=43)
Р=0,7
0,89; 0,44-1,77
9,7 (п=7)
6,3 (п=5)
Р=0,4
1,59; 0,43-6,13
Р=0,7
П р и м i т к и : * статистична в1рогщшсть у розподкн окремих генотишв пор1вняно з контрольною групою; ** статнстнчна в1рогщнють у розподкп генотишв пор1вняно з контрольною групою.
Р**,Х2
висновки
1. У результат! проведеного дослщження встановлено, що в hocííb патолопчно! a2M*Val алелю спостеркаеться тенденщя до ризику роз-витку X03J1 пор1вняно з контролем ((Ж=1,09; 95% CI: 0,66-1,8). Така тенденщя вщзначаеться i в носив патолопчного генотипу a2M*Val/Val ВШ=1,59; 95% Д1: 0,43-6,13).
2. При проведенш анал1зу за допомогою методу вщношення iiianciB встановлено асоща-iiíio mí>k генотипами a2M*IIe/IIe i a2M*lle/Val та ввдносно низьким ризиком розвитку X03J1 у hocííb зазначених гспогшпв (ВШ=0,99; 95%Д1: 0,49-2,00; ВШ=0,89; 95%Д1: 0,44-1,77;). Таким
чином, носшство цих генотитв можна вважати маркером низького ризику до розвитку ХОЗЛ.
3. Розподш генотитв у контрольнш груш вщ-повщае закону Хар.и- Вайнберга (р>0,05). Однак за допомогою методу х2 статистично достси^рпоУ р1знищ в частой генотитв гена а2М м1ж обсте-женими доел ¡. и Ю1 та контрольно! груп не виявлено. Можна зробити припущення, що цей !нг!б!тор мае незначний функщональний вплив на протсолпичш процеси в легенях.
4. В епоху б!омаркер!в визначення спадково! схильност! до професшних та професшно зумов-лених захворювань надае можливкть форму-
вання сучасних програм первинно! профшактики патологи шляхом шформування кандидата в профеейо з небезпечними умовами пращ про наявшеть високого ступеня ризику розвитку в нього в майбутньому певно! хвороби. Попе-редження розвитку професшного захворювання зазвичай потребуе значно менших фшансових витрат, шж його л!кування, забезпечення ком-пенеащй у зв'язку Í3 втратою працездатносп чи швал i.uiicno. Профшактичне спрямування медицини пращ та, зокрема, професшно! патологи мае стати прюритетним напрямком сучасно! охорони здоров'я.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. RA a-1-antitrypsin variants and the protei-nase/antiproteinase imbalance in chronic obstructive pulmonary disease / N.J. Sinden, M.J. Baker, D.J. Smith, J.U. Kreft [et al.] // Am. J. Physiol. Lung. Cell. Mol. Physiol. - 2015. - Vol. 308, N 2. - P. 179-190.
2. a2-macroglobulins: structure and function / I. Garcia-Ferrer, A. Marrero, F.X. Gomis-Ruth, T. Goulas // Subcell Biochem. -2017. - Vol. 83. - P. 149-183.
3. Biomarkers Predictive of Exacerbations in the SPIROMICS and COPD Gene Cohorts / J.D. Knee, S. Jacobson, K. Kechris [et al.] // Am. J. Resp. Crit. Care. Med. - 2017. - Vol. 195, N 4. - P. 473-481.
4. Candidate genes for COPD in two large data sets / P.S. Bakke, G. Zhu, A. Gulsvik [et al.] // Epub. - 2011. -Vol. 37, N2. -P. 255-263.
5. Cloning of the human alpha 2-macroglobulin gene and detection of mutations in two functional domains: the bait region and the thiolester site / W. Poller, J.P. Faber, G. Klobeck, K. Olek // Hum. Genet. - 1992. -Vol. 88.-P. 313-319.
6. Genetic association of an alpha2-macroglobulin (VallOOOlle) polymorphism and Alzheimer's disease / A. Liao, R.M. Nitsch, S.M. Greenberg [et al.] // Hum. Mol. Genet. - 1998. -N 7. - P. 1953-1956.
7. National Center for Biotechnology Information. Available from: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/projects/-SNP/.
8. Santo Tomas LH. Emphysema and chronic obstructive pulmonary disease in coal miners / Santo LH. Tomas // Curr. Opin. Pulm. Med. - 2011. - Vol. 17, N2.-P. 123-125.
9. Sequence identity between the alpha 2-macroglobulin receptor and low density lipoprotein receptor-related protein suggests that this molecule is a multifunctional receptor / D.K. Strickland, J.D. Ashcom, S. Williams [et al.] // J. Biol. Chem. - 1990. - Vol. 265. -P. 17401-17404.
10. Structural and functional insight into pan-en-dopeptidase inhibition by a2-macroglobulins / T. Goulas, I. Garcia-Ferrer, A. Marrero, L. Marino-Puertas [et al.] // Biol Chem. - 2017. pii: /j/bchm.just-accepted/hsz-2016-0329/hsz-2016-0329.xml. doi: 10.1515/hsz-2016-0329. Epub ahead of print.
11. The association of genome-wide significant Spirometrie loci with COPD susceptibility / P.G. Castaldi, M.H. Cho, A.A. Litonjua [et al.] // Am. J. Respir. Cell. Mol. Biol. - 2011. - Vol. 45. - P. 1147-1153.
REFERENCES
1. Sinden NJ, Baker MJ, Smith DJ, Kreft JU, Daf-forn TR Stockley RA a-1-antitrypsin variants and the proteinase/antiproteinase imbalance in chronic obstructive pulmonary disease. Am J Physiol Lung Cell Mol Physiol, 2015;308(2): 179-90.
2. Garcia-Ferrer I, Marrero A, Gomis-Ruth FX, Goulas T. a2-macroglobulins: structure and function. Subcell Biochem, 2017;83:149-83.
3. Knee JD, Jacobson S, Kechris K, et al. Biomarkers Predictive of Exacerbations in the SPIROMICS and COPD Gene Cohorts. Am J Respir Crit Care Med, 2017;195(4):473-81.
4. Bakke PS, Zhu G, Gulsvik A, et al. Candidate genes for COPD in two large data sets. Epub, 2011;37(2):255-63.
5. Poller W, Faber JP, Klobeck G, Olek K. Cloning of the human alpha 2-macroglobulin gene and detection of mutations in two functional domains: the bait region and the thiolester site. Hum Genet, 1992;88:313-9.
6. Liao A, Nitsch RM, Greenberg SM, et al. Genetic association of an alpha2-macroglobulin (VallOOOlle) polymorphism and Alzheimer's disease. Hum Mol Genet, 1998;7:1953-6.
7. National Center for Biotechnology Information. Available from: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/projects/-SNP/.
8. Santo Tomas LH. Emphysema and chronic obstructive pulmonary disease in coal miners. Curr Opin Pulm Med, 2011;17(2): 123-5.
17/ Том XXII/ 3 ч. 1
27
9. Strickland DK, Ashcom JD, Williams S et al. Sequence identity between the alpha 2-macroglobulin receptor and low density lipoprotein receptor-related protein suggests that this molecule is a multifunctional receptor. J Biol Chem, 1990;265:17401-4.
10. Goulas T, Garcia-Ferrer I, Marrero A, Marino-Puertas L, Duquerroy S, Gomis-Rüth FX. Structural and functional insight into pan-endopeptidase inhibition by
a2-macroglobulins.Biol Chem, 2017(2); Available from: j/bchm.just-accepted/hsz-2016-0329/hsz-2016-0329.xml. doi: 10.1515/hsz-2016-0329.
11. Castaldi PG, Cho MH, Litonjua AA, et al. The association of genome-wide significant spirometric loci with COPD susceptibility. Am J Respir. Cell Mol Biol, 2011;45:1147-53.
♦
33 l.l]-07:616-005.3-08:616-008.852
ОСОБЛИВОСТ1 ТР0МБ0ЦИТАРН01 ЛАНКИ ГЕМОСТАЗУ У ХВОРИХ 3 ХРОН1ЧНИМ ОБСТРУКТИВНИМ ЗАХВОРЮВАННЯМ ЛЕГЕН1В У СПОЛУЧЕНН1 3 Г1ПЕРТОН1ЧНОЮ ХВОРОБОЮ
ДЗ «Дшпропетровська медична академгя МОЗ Украти» кафедра професшних хвороб та клМчно! iмунологи (зав. — к. мед.н., доц. К.Ю. Гашинова) вул. Ближня, 31, Дшпро, 49102, У крата
КЗ «Дшпропетровська мгсъка багатопрофшьна клМчна лжарня № 4»ДОР»
вгддшення клтгко-лабораторног д1агпостики
(зав. — JI.I. Карпенко)
вул. Ближня, 31, Дшпро, У крата, 49102
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine» Department of occupational diseases and clinical immunology Blizhnya str., 31, Dnipro, 49102, Ukraine
PI «Dnepropetrovsk City Multiprofile Clinical Hospital N4» DRS» Department of clinical laboratory diagnostics Blizhnya str., 31, Dnipro, 49102, Ukraine
IGiiOHOBi слова: хрошчне обструктивне захворювання легешв, гтертошчна хвороба, актившсть mpoмбoцumiв, ендотелш
Key words: chronic obstructive pulmonary disease, hypertension, thrombocytic activity, endothelium
Реферат. Особенности тромбоцитарного звена гемостаза у больных с хроническим обструктивным заболеванием легких (ХОЗЛ) в сочетании с гипертонической болезнью (ГБ). Коваленко Е.Н., Родионова В.В., Воронина Н.А. Целью работы было исследование и сравнение активности тромбоцитарного звена гемостаза у больных с ГБ и коморбидных больных с ХОЗЛ в сочетании с ГБ при стабильном течении заболеваний на фоне базисной терапии. Обследовано 53 пациента, из которых 21 имел коморбидность ХОЗЛ и ГБ, 22 - ГБ и 10 - практически здорових лиц соответствующего возраста. Проводилось определение показателей артериального давления, антропометрия, спирометрия с постбронходилятационным тестом. Функциональная активность тромбоцитов (tr) исследовалась с использованием турбидометрического метода путем
УДК 616.24-007-272-036.1:616.12-008.
О.М. Коваленко *, B.B. PodioHoea , Н.О. Ворошна