CC BY
12
В умовах становлення ринково! економжи питання мотивування уп-равлiнського персоналу до пращ вщграють важливу роль для ycnixy кожно! оргашзаци. 1снуюча система мотивування управлшського персоналу та меха-шзм li застосування на тдприемствах Украши недосконалi, що негативним чином впливае на стратегiю та ix конкурентоспроможшсть. Сьогоднi мотивування управлiнського персоналу повинна йти шляхом змши само!' системи потреб i задоволення нових потреб через культивування щнностей, спонукан-ня управлiнцiв дотримуватись визначених iдеалiв, розвиток у них вiдчуття прихильност та лояльностi органiзацii. Саме з метою виршення зазначених завдань потрiбно визначати мiсiю органiзацii, ii полггику; намагатись об'една-ти здатностi управлшського персоналу iз результатами 1хньо1 пращ, очжува-ною винагородою i задоволенням вщ витрачених зусиль.
Л1тература
1. Ильясов Р. Нематериальные методы мотивации персонала. Корпоративная культура как метод мотивации / Р. Ильясов // Персонал. - 2001. - № 3.
2. Колот А.М. Мотиващя персоналу : пщручник / А.М. Колот. - К. : Вид-во КНЕУ, 2002. - 337 с.
3. Маслов В.И. Стратегическое управление персоналом в условиях эффективной организационной культуры / В.И. Маслов. - М. : Изд-во "Финпрес'с, 2004. - 288 с.
4. Роббинс С.П. Менеджмент / С.П. Роббинс, М. Коултер. - М. : Изд. дом "Вильямс", 2002. - 880 с.
5. Чурюмов Б.С. Как меняется доминанта мотивации в зависимости от обстоятельств / Б.С. Чурюмов // Управление персоналом. - 2004. - № 1-2. - С. 86-90.
6. Шаховой В.А. Мотивация трудовой деятельности : учебн. пособ. / В.А. Шаховой, С. А. Шапиро; Российская академия предпринимательства. - М. : Изд-во "Вершина", 2003. -222 с.
Кузьмин О.Е., Колодийчук А.В. Стратегический подход к мотивированию управленческого персонала как основа повышения конкурентоспособности организации
Дано определение корпоративной культуры, выделены типы корпоративных культур, основные этапы формирования эффективной корпоративной культуры.
Ключевые слова: мотивирование персонала, корпоративная культура, миссия, стратегия, ценности, приоритеты.
Kuzmin O.Ye., KolodiychukA.V. Strategic approach to the reason of managerial staff as basis of increase of competitiveness of organization
In the article the determination of corporate culture is given, the types of corporate cultures, basic stages of forming of effective corporate culture are selected.
Keywords: reason of personnel, corporate culture, mission, strategy, values, priorities.
УДК 336.1:352 Здобувач В.В. Кулешiр - Львiвський НУ м. 1вана Франка
РОЛЬ ОКРЕМИХ РЕГ1ОН1В У НАПОВНЕНН1 ДОХ1ДНО1 СТАТТ1 ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРА1НИ
Розглянуто сутшсть формування дохщно! частини Державного бюджету, подано характеристику показниюв Державного бюджету Украши на сучасному етат та рiвень його виконання, проаналiзовано роль окремих регюшв у наповненш бюджету, запропоновано шляхи структурного "вирiвнювання" частки наповнення Державного бюджету за регионами Украши.
Ключовi слова: Державний бюджет, дефщит Державного бюджету, дохщна стат-тя, зведений бюджет, загальний фонд Державного бюджету, мюцевий бюджет, частка регiону, структурне вирiвнювання, структурна диспропорцiя, структура доходiв.
Постановка проблеми та ТТ зв'язки з науковими чи практичними завданнями. 1нтегращя Укра!ни в европейськ та св1тов1 структури потребуе вироблення 1 реашзацп тако! модел1 взаемин з регюнами й управлшня ними, яка вщповщала б принципам регюнально! пол1тики Свропейського Союзу, сприяла б становленню нових форм сшвпращ у формат "центр - регюни", загальновизнанш практищ внутршньо! м1жрегюнально! сшвпращ 1 м1жна-родно! сшвпращ територш.
Бюджет е головним фшансовим документом кра!ни. Виходячи з нього, можна зробити висновок, що дослщження бюджетного процесу е одним з актуальних завдань економ1чно! науки.
Це зумовлено провщною роллю бюджетно! пол1тики, 11 чшьним мю-цем у структур1 фшансово! полггики кра!ни. Так, процес формування бюджету тюно пов'язаний 1з податковим законодавством, а також 1з процесом ви-робництва: або стимулюе його, або гальмуе розвиток. З шшого боку, розпо-дш бюджетних кошт1в також тюно пов'язаний з виробництвом: фшансов1 вкладення спрямовуються у виробництво. Також 1з бюджету фшансують со-щально необхщт програми: оборона кра!ни, охорона правопорядку в державу здоров'я людини та ш.
Для розроблення збалансованих програм розвитку регюшв актуаль-ним е анал1з частки окремих регюшв у наповненш дохщно! статт Державного бюджету Укра!ни.
Аналiз останнiх дослiджень. Доходи мюцевих бюджет1в були предметом дослщження провщних в1тчизняних та заруб1жних учених. У працях укра!нських науковщв, зокрема: О. Василика, В. Деркача, О. Кириленко, В. Кравченка, О. Ковалюка, М. Крупки, М. Кульчицького, I. Луншо!, В. Опа-рша, К. Павлюк, Ю. ПаЫчника, В. Прохорова, Н. Сокровольсько!, В. Федосова, Н. Ярошевича та шших, висв1тлено проблеми регюнального економ1чного розвитку та оптим1заци дохщно! статп мюцевих бюджет1в. Належне м1сце у розробленш цих проблем належить роботам захщних учених А. Вагнера, Р. Гнейста, Л. Штейна та ш.
Видшення невиршених частин загальноТ проблеми. В економ1чнш л1тератур1 питання рол1 Державного бюджету та шлях1в формування його до-хщно! статт розкрито досить грунтовно. Проте роль окремих регюшв у наповненш дохщно! статл Державного бюджету дослщжено у досить обмеже-нш кшькосп наукових праць. Водночас, як показав заруб1жний досвщ, саме зменшення структурно! диспропорци в економ1чному розвитку регюшв е за-порукою економ1чному зростанню держави. Недостатня грунтовшсть досль дження питань регюнальних диспропорцш розвитку економжи зумовила ви-б1р теми дослщження.
Формулювання цiлей дослвдження. Основш завдання - дослщження основних фшансово-бюджетних проблем, що пов'язаш з формуванням Державного бюджету та анал1з рол1 окремих регюшв у наповненш Державного бюджету. Метою дослщження також е розроблення заход1в щодо розвитку окремих "депресивних" регюшв з метою структурного вир1внювання регь онального наповнення бюджету.
Виклад основного матерiалу. Проанашзуемо стан виконання Державного бюджету кра!ни у 2009 р. Внаслщок колапсу реального сектору економь ки Державний бюджет Укра!ни за 2009 р. системно не виконувався. До Державного бюджету Укра!ни за 2009 р. надшшло 209 700,3 млн грн, зокрема до-ход1в - 201 931,3 млн грн, трансферов з мюцевих бюджет1в - 7 769,0 млн грн [8]. Загальна сума уЫх доход1в Державного бюджету Укра!ни за 2009 р. була на 9,5 % (або на 22 022,6 млн грн) меншою, шж у 2008 р. (рис. 1).
250 200 150 100 50
2007 2008 2009
Рис. 1. Надходження doxodie Державного бюджету Украти за nepiod 2007-2009рр. [8]
У звггному (2010) рощ питома вага доходiв Державного бюджету Украши у ВВП знизилась на 1,5-вщсоткового пункту - до 22,9 % ВВП. Частка податкових надходжень Державного бюджету у ВВП у 2009 р., порiвняно з 2008 р., знизилась на 1,4-вщсоткового пункту - до 16,3 % ВВП, через зни-ження частки надходжень податку на прибуток шдприемств (на 1,4-вщсотко-вого пункту), ввiзного мита (на 0,6-вщсоткового пункту), податку на додану вартють iз ввезених на територда Украши товарiв (на 0,5-вщсоткового пункту), що пов'язано iз зниженням чистого доходу прибуткових шдприемств та iмпорту товарiв. При цьому зросла частка акцизного збирання (на 1,0-вщсот-кового пункту) та податку на додану вартють iз вироблених на територи Украши товарiв (на 0,3-вщсоткового пункту) [8].
За перюд 2002-2010 рр. в Укра1'т склалась загрозлива тенденцiя пос-тiйного зростання рiзницi мiж видатками та доходами Державного бюджету, тобто зростання бюджетного дефщиту. З 2004 р. воно вщбувалось рекордни-ми темпами. А в перюд свггово! фiнансово-економiчноl кризи, щоб забезпе-чити незмiннi сощальш стандарти, уряд змушений був позичати кошти у свь тових фшансово-кредитних органiзацiй.
Регiональна диспропорцiя в наповненш укра1нського бюджету за ос-танш п'ять рокiв призвела до змши мгодувальникiвм Укра1ни. Мiф про Кшв-годувальника заснований на особливостях регюнально! структури збирання платежiв усерединi краши, засновано! на недосконалому законодавствi, що регламентуе порядок реестрацп платникiв податюв. Внаслiдок ще! недоско-налостi регюнальна структура збирання платежiв е деформованою. Наприк-лад, виробничi потужностi можуть перебувати в будь-якому регюш Украши, але вiдкриття одного тiльки офюу в Киевi гарантуе пiдприемству одержання кшвсько! "прописки". Причому в такий споЫб "кшвськими" стають цiлi мета-лургiйнi комбiнати. I це тшьки одна iз причин перекручування регюнально! структури надходжень до бюджету. Другою е те, що саме до Киева, зазвичай,
приписан загальнонацюнальш компани на зразок НАК "Нафтогаз Украши", НАЕК "Енергоатом" та ш. [6].
На динамжу, структуру й географда надходжень кошт1в до бюджету впливае багато чинниюв. Насамперед - регюнальна структура економжи, розмщення продуктивних сил, фшансовий стан шдприемств, розвиток побу-тово! шфраструктури населених пункт1в 1, зокрема, наявшсть курортних зон, готел1в тощо. Кр1м того, обсяги надходжень мюцевих податюв { збор1в визна-чають { зусилля мюцево! влади, спрямоваш на створення необхщних умов для шдприемницько! д1яльност1, зокрема для торпвл1, а також д1яльшсть мю-цевих податкових оргашв 1з мобшзаци доход1в [1, с. 46].
За перюд 2004-2010 рр. диспропорци в участ регюшв у наповненш бюджет1в р1зних р1вшв збшьшилися. Саме через це частка Киева в структур! збирання кошт1в у Зведений бюджет зросла вщ 26,5 % до 32 %. Та сама картина спостер1гаеться { щодо збирання кошт1в у Загальний фонд Державного бюджету: частка Киева за п'ять роюв зросла вщ 32,1 % до 37,1 % [6].
Зменшення частки перерахувань м1ста Киева в структур! збирання кошт1в у Зведений бюджет у I квартал! 2010 р. зумовлене двома причинами: по-перше, зменшення вщрахувань у бюджет вщ НАК "Нафтогаз Украши", по-друге, повернення цш же компани на початку березня 1,2 млрд грн переплаченого ПДВ. Поб1чно проблема перекоЫв у регюнальнш структур! бю-джетних доход1в шдтверджуеться ще й структурою доход1в мюцевих бюдже-т1в. Хоча саме в Киев1 виплачуються найвишд зарплати в кра!ш та зосередже-ний пгантський бюрократичний апарат, все-таки частка столищ в сукупних надходженнях у мюцев1 бюджети майже вдв1ч1 менша за частку в надходжен-нях у Загальний фонд Державного бюджету. Зумовлено це тим, що податок 1з доход1в ф1зичних оЫб 1з зарплат пращвниюв зараховують у мюцев1 бюджети за мюцем розташування виробничих { шших шдроздшв, а не за мюцем реестраци офюу компани [5, с. 54].
Що ж стосуеться внеску шших регюшв, то, як { рашше, основними е надходження з1 схщних { швденних областей (Харювсько!, Донецько!, Днш-ропетровсько!, Лугансько!, Микола!всько1, Запор1зько!, Херсонсько!, Одесь-ко!). Ц обласи, а також Крим { Севастополь, у 2010 р. забезпечили надходження 40 % доход1в { Зведеного бюджету, { Загального фонду Державного бюджету.
За перюд 2004-2010 рр. частки окремих регюшв у наповненш доходно! статп Державного бюджету ютотно змшилися. Незважаючи на те, що друге м1сце за збором кошт1в у Зведений бюджет, як { рашше, належить До-нецьюй обласи, саме И внесок у вщносному вим1р1 знизився найбшьш ютот-но (табл. 1). Понад це, щодо збирання кошт1в у Загальний фонд Державного бюджету Донецька область поступилася другою позищею Харювськш
Звичайно можна стверджувати, що основною причиною була криза, що найболюч1ше вразила саме промисловють Донбасу. Але справа в тому, що тенденщя до спаду збор1в у найбшьш промислово розвиненому регюш Укра!ни чггко простежуеться протягом уЫх п'яти роюв з 2004 по 2009 рр.(табл. 1, 2).
Табл. 1. Регюнальна структура збирання ôoxoôîe _у Зведений бюджет Укрални, % [7]_
№ з/п Регюн 2004 р. 2009 р. I квартал 2010 р.
1 АР Крим 2,4 2,5 2,3
2 Вшницька область 1,6 1,6 1,6
3 Волинська область 0,8 0,8 0,8
4 Дншропетровська область 8,2 7,8 7,6
5 Донецька область 13,2 8,0 8,3
6 Житомирська область 1,2 1,1 1,1
7 Закарпатська область 1,0 0,9 0,8
8 Запор1зька область 4,1 3,3 3,2
9 1вано-Франк1вська область 1,7 1,5 1,4
10 Кшвська область 2,6 2,9 2,7
11 К1ровоградська область 0,9 0,8 0,8
12 Луганська область 4,6 3,5 3,3
13 Льв1вська область 3,7 3,4 3,3
14 Микола!вська область 1,6 1,7 1,7
15 Одеська область 4,2 4,2 4,1
16 Полтавська область 4,5 5,2 5,3
17 Р1вненська область 1,1 1,0 0,9
18 Сумська область 1,9 2,2 2,2
19 Тернопшьська область 0,7 0,7 0,7
20 Харшвська область 6,3 7,4 8,0
21 Херсонська область 1,1 0,8 0,8
22 Хмельницька область 1,1 1,2 1,1
23 Черкаська область 1,7 2,1 2,0
24 Чертвецька область 0,6 0,7 0,6
25 Чернтвська область 2,0 2,1 2,3
26 м. Кшв 26,5 32,0 32,5
27 м. Севастополь 0,7 0,6 0,6
Всього: 100,0 100,0 100,0
Btïm, зменшення частки надходжень вщбулося не тшьки в Донецькш, але й в шших областях: у 3anopi3bK^, Закарпатськш, Луганськш, Львiвськiй, Рiвненськiй, Херсонсько1 тощо. Вщповщно, внесок деяких iнших регiонiв, навпаки, пом^но збiльшився. Це стосуеться Харювсько1, Полтавсько1, Сумсько1, а також Чершпвсько1 областей. Якщо в 2004 р. сумарно частка цих чотирьох областей у доходах загального фонду Державного бюджету стано-вила 14,2 %, то в I кварталi 2010 р. - 22,8 % (рис. 2).
Табл. 2. Регюнальна структура збирання ôoxoôieу Загальний фонд
Державного бюджету Украти, % [7]
№ з/п Регюн 2004 р. 2009 р. I квартал 2010 р.
1 АР Крим 1,9 1,6 1,6
2 Вшницька область 1,4 1,3 1,4
3 Волинська область 0,7 0,5 0,6
4 Дншропетровська область 7,8 7,6 7,8
5 Донецька область 14,1 7,0 8,0
6 Житомирська область 1,0 0,8 0,9
7 Закарпатська область 0,8 0,6 0,6
8 Запор1зька область 4,1 3,2 3,2
9 1вано-Франк1вська область 1,4 1,3 1,4
10 Кшвська область 2,4 2,6 2,4
11 К1ровоградська область 0,6 0,5 0,5
12 Луганська область 3,1 2,0 2,2
13 Льв1вська область 3,4 3,1 3,3
14 Микола1вська область 1,3 1,6 1,7
15 Одеська область 3,9 3,9 3,9
16 Полтавська область 3,7 5,4 6,4
17 Р1вненська область 0,9 0,7 0,6
18 Сумська область 2,0 2,5 2,7
19 Тернотльська область 0,6 0,4 0,5
20 Харшвська область 6,3 8,9 10,5
21 Херсонська область 0,7 0,5 0,5
22 Хмельницька область 0,9 0,9 0,8
23 Черкаська область 1,7 2,3 2,4
24 Чертвецька область 0,5 0,5 0,5
25 Чернтвська область 2,2 2,7 3,2
26 м. Кшв 32,1 37,1 32,0
27 м. Севастополь 0,5 0,5 0,5
Всього: 100,0 100,0 100,0
Проаналiзуeмо суму платежiв у Державний бюджет за регюнами в розрахунку на одного мешканця. Зрозумiло, порiвняно з 2004 р., бшьше по-даткiв стали платити вЫ. По-перше, за цей час ютотно зросли бюджетнi доходи, а по-друге в Укршт зменшилась чисельнiсть населення. Загалом по кра-1ш платежi, що припадають на одного мешканця, у Зведений бюджет з 2004 р. по 2009 р. зросли в 2,75 раза (вщ 1,35 тис. грн до 3,73 тис. грн на рж), а в Загальний фонд Державного бюджету - майже в 2,4 раза (вщ 0,91 тис. грн до 2,17 тис. грн). Щоправда, за регюнами це зростання ютотно вiдрiзнялося. Скажiмо, у Харювськш област вщрахування в розрахунку на одного мешканця зросли в 3,2 i 3,4 раза вщповщно, а в Донецько! - в 1,7 i 1,2 раза.
Рис. 2. Регюнальна структура збирання доходiв до Зведеного бюджету, % [7].
Найнижчi показники надходжень в yci види бюдже^в традицшно мае Тернопiльська область. До реч^ цi показники досить наочно демонструють ефективнiсть втизняно! податково! системи й стан справ з адмшютруван-ням податюв у кра!ш. Вщношення податкiв, що сплачуються в тш же Терно-пiльськiй областi, до валового регюнального продукту втрое нижче, шж у се-редньому по кра!ш А це, своею чергою, означае, що легальне споживання товарiв i послуг в областi впевнено прямуе до нуля.
Зменшення регюнальних економiчних i соцiальних диспропорцiй на-лежить до ключових завдань державно! регюнально! полiтики Укра!ни. Пог-либлення дисбалансу соцiально-економiчного i культурного розвитку ютотно ускладнюе проведення едино! полггики соцiально-економiчних перетворень, формування загальнодержавного ринку товарiв i послуг, збiльшуе загрозу регюнальних криз, дезштегращю нацюнально! економiки.
Висиовки. Отже, проведений у дослщженнях аналiз показав, що в Ук-ра!нi iснуе значна диспропорщя у ролi регiонiв у наповненш дохщно! статтi Державного бюджету. Вирiвнювання регiонально! структури економiчного розвитку повинне передбачати таю кроки у сферi змщнення прибутково! бази мiсцевих бюдже^в наповнення Державного бюджету: формування ресурсного мшмуму (мiнiмально! ресурсно! бази) в органах мюцево! самоврядностi, яка охоплюе мiсцевi податки i збори та комунальну власнiсть; впровадження механiзмiв зацiкавленостi мiсцевих органiв виконавчо! влади i органiв мюце-вого самоврядування в зростаннi ролi мiсцевих фшаншв шляхом закрiплення за мiсцевими бюджетами на довготермшовш основi частки загальнодержав-них податкiв i зборiв; визначення нормативiв вiдрахувань вiд загальнодер-жавних податюв до мюцевих бюджетiв на основi диференцiйованих коефь цiентiв, яю враховують особливостi того чи шшого регiону, рiвень його розвитку i самодостатностi; надання мiсцевим органам влади великих прав щодо регулювання ставок, закршлених за мюцевими бюджетами, податюв, розши-ренню податково! бази мюцевих бюджетiв за рахунок введення податку на майно i спадок.
Лггература
1. Герчак1вський С.Д. Мюцеве оподаткування в Укра!т: традицп, реалп та напрями удосконалення / С. Д. Герчакiвський // Фшанси Укра!ни. - 2007. - № 2. - С. 44-49.
2. Коляда Т.А. Приоритеты бюджетно-налоговой политики в условиях экономического кризиса / Т А. Коляда, И.Е. Чуркина // Бизнес Информ. - 2009. - № 4(2). - С. 12-18.
3. Огонь Ц.Г. Доходи мюцевих бюджет1в та напрямки !х реструкгуризаци / Ц.Г. Огонь // Фшанси Укра!ни. - 2006. - № 1. - С. 6-9.
4. Прохорова В.В. Проблемы формирования доходов местных бюджетов / В.В. Прохорова // Економ1чний проспр. - 2009. - № 24. - С. 90-95.
5. Сокровольська Н.Я. Основт проблеми та напрями вдосконалення обслуговування мюцевих бюджетив за доходами / Н.Я. Сокровольська // Науковий вюник БДФА : зб. наук.-техн. праць. - 2008. - № 3. - С. 53-59.
6. Третьяк Владислав. Великий корм чей? // Бизнес, вщ 19.04.2010, № 16 (899).
7. Державиий Комггет статистики Укра!ни. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrstat.gov.ua.
8. Мшктерство фшанав Укра!ни. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.minfin.gov.ua - офшшний сайт.
Кулешир В.В. Роль отдельных регионов в наполнении доходной статьи Государственного бюджета Украины
Рассмотрена сущность формирования доходной части Государственного бюджета, дана характеристика показателей Государственного бюджета Украины на современном этапе и уровень его выполнения, проанализирована роль отдельных регионов в ее наполнении, предложены пути структурного "выравнивания" доли наполнения Государственного бюджета по регионам.
Ключевые слова: Государственный бюджет, дефицит Государственного бюджета, доходная статья, сведенный бюджет, общий фонд государственного бюджета, местный бюджет, доля региона, структурное выравнивание, структурная диспропорция, структура доходов.
Kuleshir V.V. Role of some regions replenishment articles state budget of Ukraine
In the article considered essence of forming of profitable part of the State budget, description of indexes of the State budget of Ukraine on the modern stage and level of his implementation, analysed role of separate regions, is given in its filling, the ways of the structural "smoothing" of stake of filling of the state budget are offered on regions.
Keywords: the state budget, deficit of the State budget, profitable article, taken budget, general fund of the state budget, local budget, stake of region, structural smoothing, structural disproportion, structure of earnings._
УДК 332.72 Доц. О. О. Кундицький, канд. екон. наук -
Льв1вський НУ м. 1вана Франка
РЕГЮНАЛЬШ ОСОБЛИВОСТ1 ФШАНСОВО1 БАЗИ 1НВЕСТУВАННЯ В УКРА1Н1
Розглянуто регюнальну фшансову базу швестування. Анал1зуючи основш !! складники, автор доводить, що вона е недостатньою для здшснення швестицшно! дь яльност в необхщних обсягах. Визначено конкретш шляхи збшьшення джерел фь нансово! бази i покращення швестицшно! дiяльностi в регюнах.
Ключов1 слова: фшансова база, регюн, швестицп, фiнансовi ресурси.
Розвиток продуктивних сил суспшьства забезпечуеться головно за ра-хунок власного швестицшного потенщалу кра!ни та 11 регюшв. В умовах де-фщиту швестицшних ресурЫв у регюнах Укра!ни та жорстко! конкуренци за !х отримання м1ж ними, ефективне функцюнування регюнального економ1ч-ного простору потребуе формування сприятливо! фшансово! бази, що впли-ватиме на швестицшну актившсть суб'ект1в господарювання, якими е \ регь они кра!ни.
У в1тчизнянш економ1чнш л1тератур1 вщсутш методолопчш розробки з анашзу фшансово! бази регюну. Це створюе труднощ1 у збор1 \ оброблет даних про наявний мехашзм формування, розподшу \ використання фшансо-вих ресурЫв на мюцях. Ще бшьш1 проблеми пов'язаш з оцшюванням чинно! регюнально! системи фшансового регулювання. 1снуюч1 методики полягають в обмеженш поняття "фшансов1 ресурси" тими чи шшими фшансовими засо-бами, як пов'язаш з певною територ1ею. Щ методики можна систематизувати в таю шдходи до анал1зу фшансово! бази регюну.
По-перше, фшансов1 ресурси регюну обмежуються територ1альним бюджетом { децентрал1зованими грошовими фондами, як залишаються в роз-порядженш шдприемств певно! област [4].
По-друге, фшансов1 ресурси регюну подають у вигляд1 остаточного результату д1яльносл вЫх шдприемств { оргашзацш, розмщених у регюш,
