CC BY
35
in left ventricle. The study involved 119 patients with aneurism and 35 patients without cardiac pathology, which were carried out speckle-tracking echocardiography. Obtained date allowed us to evaluate the level of the influence these factors on the rotational motion of left ventricular walls in the patient of this group. This makes it possible to estimate myocardial reserve adequately and to guarantee more promising postoperative outcomes.
УДК: [617.735+617.764.1-008.8]
Безкоровайна 1.М., Наконечний Д.О., Безкоровайна А.О., Ткаченко М.К. РОЛЬ КРИСТАЛОГРАФ1ЧНИХ В1ДМ1ННОСТЕЙ СЛ1ЗНО1 Р1ДИНИ У ВИЗНАЧЕНН1 ФОРМ Д1АБЕТИЧНО1 РЕТИНОПАТП
ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматолопчна акаде1^я», м. Полтава.
У статт/ наведено результати застосування методу нативно'У кристалографп сл!'зно'У рiдини у д-агностиц рiзних форм д'абетично'У ретинопатп. При пор!внянн!' кристалограм сл!'зно'У рiдини у па^-ент'в з р1'зними морфологiчними змнами атювки, що виникли внасл'док д'абетично'У ретинопатп були виявленн! специф/'чн/' розб1'жност1' кристалоутворення в периферичн/'й, пром1'жн1'й та центральна зонах фацИ сльози, як мають прямий кореля^йний зв'язок. Так, у пацiентiв з непролiферати-вною формою ДРП у 82% пац^ентв, а у хворих на препролiферативну та пролiферативну форми ДРП у 73% та 93% випадюв вдповдно.
Ключов1 слова: д1абетична ретинопа™, кристалограф1я, сл1зна рщина.
Вступ
Щорiчний прирют хворих на ЦД автоматично призводить до збтьшення кшькосп випадш дГа-бетичноТ ретинопатп (ДРП), яка мае прогностично несприятливий перебГг, а в шцевому результат е одшею з найбтьш частих причин значноТ втрати зору i займае друге мюце серед причин слтоти у свт та в УкраТы [5,7]. Ця обставина пояснюе ва-жливють активного мошторингу ризику прогресу-вання морфологiчних змш сiткiвки та пошуку но-вих методiв Тх виявлення [8].
В даний час набувають поширення нешвазивш методи дiагностики ДРП, зокрема дослщження сльози, яка е iндикатором порушення обмiнних процесiв при рiзних патолопчних станах органа зору. Серед методiв ТТ дослiдження, найбiльш простим, шформативним та достатньо об'ективним е кристалографiчне дослiдження слГзноТ рiдини [2,4,6]. G данi, що феномен кристалГ-заци в бiлковiй зонi фацГТ сльози корелюе з наяв-нютю дiабетичного макулярного набряку в 99% випадш [3]. Однак в доступнш лiтературi вГдсутнГ данi, щодо вщмшностей кристалографiчних ознак слГзноТ рГдини вщповщно до форм та прогнозу ризику прогресування ДРП.
Тож, Ытенсивш дослщження цих питань та подальше впровадження результат в клЫчну практику мае надзвичайний Ытерес.
Мета до^дження
Проаналiзувати кристалографiчнi вгдмгнностг слГзноТ рГдини у хворих з рГзними формами дГабе-тичноТ ретинопатп.
Матерiали i методи дослiдження
ПГд нашим спостереженням було 47 чоловГк (94 ока) вГком вГд 20 до 68 рош, у середньому 52±2,0 роки, у яких було дГагностовано ДРП. За-лежно вГд форми ДРП (згщно класифкаци Kohner E. i Porta M. 1992 р.) вони були подтеш на 3 гру-пи. Першу групу склали 17 чоловГк (34 ока) з не-
пролГферативною формою ДРП, другу - 15 чоловГк (30 очей) з препролГферативною формою ДРП, а у третю групу увшшли 15 чоловГк (30 очей) з пролГферативною формою ДРП.
На базГ офтальмолопчного вГддГлення ПОКЛ Гм. М. В. СклГфосовського усГм пацГентам проводились: вГзометрГя, бГомГкроскопГя, офтальмобю-мГкроскопГя та оптична когерентна томографГя d-ткГвки.
Для нативноТ кристалографп' здшснювали за-бГр сльози з нижнього склепшня кон'юнктивального мГшка за допомогою стериль-них градуйованих пГпеток, бюсубстрат помГщали в пробГрки Еппендорфа не бтьше нГж на 2 годи-ни. ПотГм здГйснювали забГр сльози з пробГрки ш-сулГновим шприцом та наносили краплю бюсубс-трату на знежирене предметне скло, що розта-шовувалося горизонтально. При температурГ 20-25°С i вГдноснГй вологосп повГтря 65-70% зразок висушувався протягом 24 годин. Вивчення кристалограм проводили пщ свГтловим мГкроскопом при збтьшены у 40, 100, 200 та 800 раз i фотог-рафували через мГкрофотонасадку.
Статистичну обробку результатГв дослГдження проводили за допомогою пакета прикладних про-грам STATISTICA 6,0 (StatSoft. Inc., США), описо-воТ статистики пакету програм EXEL.
Результати дослщження та 1х обговорення
Дослщженням встановлено, що у пацГентГв першоТ групи спостереження з наявними на с™-вцГ мГкроаневризмами, крововиливами у виглядГ невеликих крапель або плям, ексудативними вог-нищами, набряком на кристалограмах вГзуалГзу-валися: в 76% (26 очей) - широка промГжна зона та дрГбнГ точковГ вкраплення в аморфнГй та в промГжнш зонГ фацГТ сльози (мал. 1.); у 71% (12 очей) при дослщженш кристалГчних агрегатГв в центральнш зонГ фацГТ сльози - галуження основного стовбура у виглядГ плок 1-го, 2-го, 3-го по-рядкГв; у 52% (18 очей) - поодинокГ ознаки пато-
логiчного кристалоутворення в аморфнiй 30Hi; у 24% (8 очей) - кристали солей неправильно!' фо-рми та впорядковаш нерiвномiрно.
У 18% (6 очей) випадш першо! групи спосте-реження в^^чалися морфологiчнi змiни сiткiвки, але патолопчних ознак при дослiдженнi кристало-грам не було виявлено.
Мал. 1. Широка промiжна зона та dpi6Hi mo4Koei вкраплення в аморфнш 30Hi фацП сльози (масштаб 1:40).
В другш груп у па^енпв 3i змшами на сiткiвцi: мiкроаневризмами, венозними аномалiями, твер-дими i «ватними» ексудатами, крупними ретина-льними геморапями та iнтраретинальними мiкро-судинними аномалiями на кристалограмах вiзуа-лiзувалися: в 66% (20 очей) - патолопчне кристалоутворення в аморфнш зонi фаци сльози з пе-реважанням кристалiв великих розмiрiв та широка промiжна зона (мал. 2.); у 53 % (16 очей) при дослщженш кристалiчних агрега^в в центральнiй зонi фаци сльози - кристали солей неправильно' форми з невпорядкованим розташуванням та вн дсутнютю галуження основного стовбура 3-го порядку; у 47% (14 очей) - зменшена щiльнiсть роз-ташування кристалiв в промiжнiй зош та и збть-шення в центральнш зонi фаци сльози.
У 27% (8 очей) випадш друго! групи спосте-реження вiдмiчалися морфолопчш змiни сiткiвки, але патологiчних ознак при дослщженш кристало-грам не було виявлено.
У па^ен^в третьо! групи з наявною неоваску-ляриза^ею ДЗН та iнших частин атшки, крово-виливами в склисте тто, преретинальними кро-вовиливами та фiброзними тяжами на кристалограмах вiзуалiзувалися: в 93% (28 очей) - пщви-щення щiльностi розташування кристалiв та поо-динокi кристали бурого кольору в центральнш зо-ш фаци сльози (мал. 3.); у 80% (24 ока) - феномен кристалiзацil в аморфнш зош фаци сльози та кристали солей неправильно! форми з невпорядкованим розташуванням та вщсутнютю галуження основного стовбура 2-го та 3-го та порядку в центральнш зош; у 67% (14 очей) - зменшена щтьнють розташування кристалiв солей в промн жнш зош.
Мал. 2. Патологiчне кристалоутворення в аморфнш зон фацП сльози з переважанням кристалiв великих розмiрiв та широка промiжна зона (масштаб 1:40).
В 7% (2 ока) випадш третьоТ групи спостере-ження в^^чалися морфолопчш змши атшки, але патолопчних ознак при дослщженш кристало-грам не було виявлено.
Мал. 3. Пiдвищення щльнот розташування кристалiв та поодинок кристали бурого кольору в центральнш зон фацП сльози (масштаб 1:200).
Таким чином, при порiвняннi кристалограм па-^енпв з рiзними формами ДРП були виявленш специфiчнi розбiжностi кристалоутворення в пе-риферичнш, промiжнiй та центральнш зонах фаци сльози, ступшь вираженосл яких мав пряму кореляцш з морфолопчними змшами на очному дш ( табл. 1.).
Так, у па^ен^в з непролiферативною формою ДРП прямий кореляцш зв'язок спостер^ався у 82% па^ен^в, а у хворих на препролiферативну та пролiферативну форми ДРП - у 73% та 93% випадш вщповщно.
Ва цi ознаки е достатньо простими у виявлен-ш i можуть використовуватися для активного мо-нiторингу ризику прогресування морфолопчних змiн сiткiвки при ДРП.
Табл. 1.
Корелящя мiж ознаками кристалографп i формами äia6emu4Hoi' ретинопатп.
Дослщжуваш ознаки Рiвень значимости кореляцп
НДРП ППДРП ПДРП
Галуження основного стовбуру (плки 1-го, 2-го та 3-го порядюв в центральна зош p<0,05 p>0,05 p>0,05
Вщсутнють галуження основного стовбуру 3-го порядку в центральна зош p>0,05 p<0,05 p>0,05
Вщсутнють галуження основного стовбуру 3-го та 2-го порядку в центральнш зош p>0,05 p>0,05 p<0,05
Поодинок кристали солей в аморфнш зош p<0,05 p>0,05 p>0,05
Дрiбнi точковi вкраплення в аморфнш зош p<0,01* p>0,05 p>0,05
Широка промiжна зона p<0,01* p<0,01* p>0,05
Кристали солей неправильно''' форми p>0,05 p<0,05 p<0,05
Кристали солей великих розмiрiв в аморфшй зош p>0,05 p<0,01* p<0,05
Зменшена щтьшсть розташування кристалiв у промiжнiй зош p>0,05 p<0,05 p<0,05
Збтьшена щтьшсть розташування кристалiв у центральнш зош p>0,05 p<0,05 p<0,01*
Поодинок кристали бурого кольору в центральнш зош p>0,05 p>0,05 p<0,01*
Феномен кристалiзацN в аморфнш зош p>0,05 p<0,05 p<0,05
Бурий колiр перехщного ланцюжка p<0,05 p>0,05 p>0,05
Примтки: * - äостовiрна наявнсть зв'язку (p<0,01); НДРП - непролiферативна äiабетична ретинопатiя;
ППДРП - препролiферативна äiабетична ретинопатiя; ПДРП - пролiферативна äiабетична ретинопатiя.
Висновки
1. У па^енпв з pi3HMMM формами дiабетичноT ретинопати у 83% випадш спостер^аеться пряма кореля^я мiж морфолопчними змшами атшки та якiсним складом ^зно'т рiдини, що вiзуалiзуеться специфiчними ознаками кристалографiT.
2. Характерними ознаками кристалоутворення сльози у пацiентiв при непролiферативнiй формi дiабетичноT ретинопати у 76% випадш - широка промiжна зона та дрiбнi точковi вкраплення в аморфнш зонi фацй сльози; при препролiферати-внiй формi у б6% випадкiв - патологiчне кристалоутворення в аморфнш зон фацй сльози з пе-реважанням кристалiв великих розмiрiв та широка промiжна зона; при пролiферативнiй формi у 93% випадкiв - пщвищення щiльностi розташу-вання кристалiв та поодинок кристали бурого ко-льору в центральнш зонi фацй' сльози.
Лпература
1. Безкоровайна 1.М. Сучасш дiагностичнi пiдходи до проблеми синдрома «сухого ока» у хворих на цукровий дiабет / Безкоровайна 1.М., Наконечний Д.О. // Тези доповщей 71-'' Всеукра'н-ськоТ студентсько''' конференцп «Погляд майбутнiх лiкарiв на сучасну медицину». Полтава, 2015. - С. 27-28.
2. Бржеский В. В. Слезная жидкость - биологический материал для диагностических исследований / В. В. Бржеский, Е. Е. Сомов // Актуальные проблемы детской офтальмологии: Науч. материалы. - СПб., 1995. - С. 28-31.
3. Костровская Е.О. Кристаллография слезы в диагностике диабетического макулярного отека / Костровская Е.О., Снитко А.М. Завгородняя Н.Г. // «Патолопя», 2010. - С.81-82.
Реферат
РОЛЬ КРИСТАЛЛОГРАФИЧЕСКИХ РАЗЛИЧИЙ СЛЕЗНОЙ ЖИДКОСТИ В ОПРЕДЕЛЕНИИ ФОРМ ДИАБЕТИЧЕСКОЙ РЕТИНОПАТИИ
И.Н. Безкоровайная, Д.А. Наконечный, А.А. Безкоровайная, М.К. Ткаченко. Ключевые слова: диабетическая ретинопатия, кристаллография, слезная жидкость.
В статье приведены результаты применения метода нативной кристаллографии слезной жидкости в диагностике различных форм диабетической ретинопатии. При сравнении кристаллограмм слезной жидкости у пациентов с различными морфологическими изменениями сетчатки, которые возникли вследствие диабетической ретинопатии, были выявлены специфические различия кристаллообразования в периферической, промежуточной и центральной зонах фации слезы, которые имеют прямую корреляционную связь. Так, у пациентов с пролиферативной формой диабетической ретинопатии у 82% пациентов, а у больных с препролиферативной и пролиферативной формы ДРП в 73% и 93% случаев соответственно.
Мошетова Л.К. Современное представление о слезной жидкости, значение ее в диагностике / Мошетова Л.К., Волков О.А. // Клиническая офтальмология, 2004.-Т. 5.,№ 4. - С. 138-139. Салдан Й.Р. Дiабетичнi захворювання очей / Й.Р. Салдан // ВЫниця, 2003 - С. 3-26.
Шабалин В.Н. Морфология жидких сред глаза / Шабалин В.Н., Шатохина С.Н. [и др.] - М.: Медицина, 2004. -243с. International Diabetes Federation [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.idf.org/diabetesatlas. - Загол. з екрану. 8.Walker. J. Диабетическая ретинопатия просто о сложном / J. Walker, С.А. Рыков, С.А. Сук, С.Г. Саксонов - Киев, 2013. -С.13.
References
Bezkorovajna I.M. Suchasni diagnostichni pidhodi do problemi sindroma «suhogo oka» u hvorih na cukrovij diabet / Bezkorovajna I.M., Nakonechnij D.O. // Tezi dopovidej 71-T VseukraT'ns'ko''' students'koT' konferenciT' «Pogljad majbutnih likariv na suchasnu medicinu». Poltava, 2015. - S. 27-28.
Brzheskij V. V. Sleznaja zhidkost' - biologicheskij material dlja diagnosticheskih issledovanij / V. V. Brzheskij, E. E. Somov // Aktual'nye problemy detskoj oftal'mologii: Nauch. materialy. -SPb., 1995. - S. 28-31.
Kostrovskaja E.O. Kristallografija slezy v diagnostike diabeticheskogo makuljarnogo oteka / Kostrovskaja E.O., Snitko A.M. Zavgorodnjaja N.G. // «Patologija», 2010. - S.81-82. Moshetova L.K. Sovremennoe predstavlenie o sleznoj zhidkosti, znachenie ee v diagnostike / Moshetova L.K., Volkov O.A. // Klinicheskaja oftal'mologija, 2004.-T. 5.,№ 4. - S. 138-139. Saldan J.R. Diabetichni zahvorjuvannja ochej / J.R. Saldan // Vinnicja, 2003 - S. 3-26.
Shabalin V.N. Morfologija zhidkih sred glaza / Shabalin V.N., Shatohina S.N. [i dr.] - M.: Medicina, 2004. -243s. International Diabetes Federation [Elektronnij resurs] / Rezhim dostupu: http://www.idf.org/diabetesatlas. - Zagol. z ekranu. 8.Walker. J. Diabeticheskaja retinopatija prosto o slozhnom / J. Walker, S.A. Rykov, S.A. Suk, S.G. Saksonov - Kiev, 2013. -S.13.
Summary
ROLE OF CRYSTALLOGRAPHIC DIFFERENCES IN TEARS IN ASSESSING FORMS OF DIABETIC RETINOPATHY Bezkorovayna I.M., Nakonechniy D. O., Bezkorovayna A.O., Tkachenko M.K. Key words: diabetic retinopathy, crystallography, tears fluid.
This research paper describes the results obtained by applying the method of native tear crystallography in the diagnosis of various forms of diabetic retinopathy. When comparing crystallograms of tear fluid taken from the patients with various morphological changes of the retina caused by diabetic retinopathy we detected specific differences in crystal formation in the peripheral, intermediate and central zones of lacrimal fascias that had a direct correlation. Thus, the patients with proliferative diabetic retinopathy demonstrated 82% of cases, and the patients with proliferative forms and preproliferative diabetic retinopathy showed 73% and 93% of cases, respectively.
УДК 616.12-005.4-085.22 Овчаренко Л.К., Циганенко 1.В.
ЕФЕКТИВН1СТЬ ЗАСТОСУВАННЯ У КЛ1Н1ЧН1Й ПРАКТИЦ1 Л1КАРЯ ЗАГАЛЬНО1 ПРАКТИКИ С1МЕЙНО1 МЕДИЦИНИ ПРЕПАРАТУ «СТЕАТЕЛЬ» У ПАЦ16НТ1В З 1ШЕМ1ЧНОЮ ХВОРОБОЮ СЕРЦЯ
ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматолопчна акаде1^я», м. Полтава.
Мета дослдження - вивчити фармакологiчнi ефекти Левокарштину та iх вплив на результати л-кування у пацieнтiв з iшемiчною хворобою серця: узагальнення отриманих результат'¡в та впрова-дження використання даного препарату у клiнiчнiй практик. Проанал1'зовано результати рандом-зованого контрольованого досл'дження, що демонструе ефективнсть L-карнiтину, який е основою препарату «Стеатель», в л^ванн шем'ино)' хвороби серця. Вивчаючи як основн фармакологiчнi ефекти, так / Ух ефективнсть в застосуванн при вищезгаданй патолога, зроблено ряд висновк'т щодо необх'дност'! впровадження препарату «Стеатель» в основу допом'жноТ терапи при лкуванн ¡шемЫноТ хвороби серця.
Ключов1 слова: L-карнiтин, властивосп, ¡шем1чна хвороба серця, патогенез, «Стеатель».
Дана робота е фрагментом НДР «Роль запалення в патогенезi коронарних i некоронарних захворювань серця та розробка методiв патогенетичноТ терапТ», № державноТреестрацТ 0107Ш04808.
дорослих становить 10 мл розчину, тобто 1 г кар-
Вступ
lшемiчна хвороба серця в Укра!ы займае про-вщш позици в структурi причин смертност вщ захворювань. За даними Всесв^ньо!' оргашзацп охорони здоров'я (2005 р.), серед кра'н Свропей-ського Союзу, кра'н СНД, та шших европейських кра'н — Укра'на посщае, одне з перших мюць серед смертност населення вщ 1ХС. Так, напри-клад, за показником раптово' серцево' смертност вщ 1ХС у вiцi вщ 0 до 64 рош на 100 000 населення — Укра'на посщае перше мюце серед цих кра'н (143,78 / 100 000 населення). Тому впровадження комплексного лкування, спрямованого не лише на лкування власне кардiальних проявiв, а й загального змщнення i покращення стану орга-шзму, е надзвичайно важливим на сьогоднк
Нещодавно, а саме восени 2013 року, на фа-рмацевтичному ринку Укра'ни з'явився препарат «Стеатель», основою якого е Левокарштин. Ми з устхом використовуемо препарат «Гепадиф», основним компонентом якого також е L-карштин. Вщмшнють двох препара^в полягае в тому, що «Гепадиф» - багатокомпонентний препарат, до складу якого, крiм L-карштину, входять антиток-сична фрак^я екстракту печiнки, аденозин, в^а-мiни групи В. «Стеатель» мютить тiльки L-карнiтин, причому в значно бтьшш дозi, шж «Гепадиф», - 100 мг на 1 мл розчину для перораль-ного застосування. Початкова добова доза для
нiтину. Поступово дозу збтьшують до 3 г каршти-ну на добу. Розчин для внутршньовенного вве-дення мiстить 200 мг карштину в 1 мл, а середня добова доза становить 1000 мг карштину.
Мета дослщження
Вивчити фармаколопчш ефекти Левокарштину та iх вплив на результати лкування у пацiентiв з iшемiчною хворобою серця: узагальнення отриманих результат та впровадження використання даного препарату у клЫчнш практицк
Об'ект i методи дослiдження
Основнi фармакологiчнi ефекти Левокарнiтину це - анаболiчний, антигiпоксичний, антитирео'д-ний, стимулювання регенераторних процеав, стимулювання жирового обмiну.
Вш вiдноситься до групи вiтамiнiв В. Саме дат фармаколопчш ефекти та iх вплив на оргашзм у ходi лiкування пацiентiв з iшемiчною хворобою серця будуть розглянутi та проаналiзованi у данiй статтi.
Результати дослщження та 1х обговорення
Пщ iшемiчною хворобою серця (1ХС) розумн ють гостре або хронiчне ураження серцевого м'яза, зумовлене зменшенням або припиненням надходження кровi до мюкарда у зв'язку з пато-лопчним процесом у системi коронарних артерм
