CC BY
15
5. Бердинець М.Д. Податки в системi фшансово!' пiдтримки розвитку малого пщ-приемництва// Фiнанси Укра'ни. - 1998, № 9. - С. 122-130.
6. Колкник Г.М. Св^овий досвщ пiдтримки i розвитку малого та середнього бiзне-су// Наук. вюник кафедри банювського i страхового бiзнесу Львiвського НУ iм. 1вана Франка: Фшансовий бiзнес плюс. За ред. докт. екон. наук, проф. С .К. Реверчука. - Львiв. 2002. - 179 с.
удк 349.6 Асист. О. О. Курдина1, магктр економки довкЫля
i природных ресурав - УкрДЛТУ
роль еко-аудиту в систем1 еколог1чного менеджменту шдприсмства
Запропоновано заходи щодо покращення emn0ro-eK0H0MÍ4H0ro рiвня вироб-ництва. На теоретичному piBrn висвiтлено my^BÍ пiдходи щодо запровадження сис-теми еко-аудиту.
Ключов1 слова: еколого-економiчний рiвень виробництва, система еколопчно-го менеджменту, еко-аудит, еко-сертифшащя.
Assist. O.O. Kurdyna - USUFWT Role of eco-auditing in ecological management system of enterprise
The measures on ecological- economic level of production impruvement have been proposed in the paper. The environmental ayditing system is presented at theoretical level.
Keywords: ecological-economic level of production, ecological management system, eco-auditing, eco-certification.
Людина, в результат! свого розвитку, методом спроб та помилок дшшла до висновку, що незбалансоване з можливостями природи еколопчне зростання призводить до руйнування дому, в якому вона живе. Однак екстен-сивний розвиток суспшьства за рахунок безоглядно! експлуатаци природи та и ресурЫв набрав тако! руйшвно! сили, що потр1бна нова еколопчна свщо-мють для невщкладно! змши антиприродного курсу розвитку людства [1].
Основними напрямками сучасно! сощально-еколопчно! пол1тики е еколопзащя суспшьного виробництва та забезпечення еколопчно! безпеки життед1яльност1 населення та природшх екосистем. Здшснення еколопзаци виробництва, рацюнального використання та збереження природшх ресуршв потребуе формування еколопчно ор1ентованого господарського мехашзму природокористування та економши в цшому.
На сьогодш сощально-еколопчш проблеми економ1чного розвитку Укра!ни належать до числа найбшьш гострих. Зпдно з оцшками закордонних спещалю^в, втрати вщ неефективного природокористування складають 1520 % нацюнального доходу i е найбшьшими в свт. Для зменшення цих втрат необхщно пiдвищити еколого-економiчний рiвень виробництва (ЕЕРВ). Е.В. Мшенш зазаначае, що регулювання еколопзаци природокористування, ЕЕРВ вщноситься до основних функцш yправлiння поряд з плануванням, ор-ганiзацiею, стимулюванням i контролем [2].
1 Наук. кер1вник: доц. Л.1. Максим1в, канд. екон. наук - УкрДЛТУ
Важливу роль у шдвищенш ЕЕРВ вiдiграють аудит систем еколопч-ного менеджменту (СЕМ), а також сертифжащя СЕМ. 13 липня 1993 року на-була сили "Постанова №1836/93 ввропейсько! Стльноти (вС) вiд 29 червня 1993 року про добровшьну участь промислових тдприемств у системi менеджменту довкшля i перевiрки довкiлля тдприемств Стльноти". Основою ще! постанови е нова пол^ика довкiлля ввропейсько! Стльноти, яка була представлена у квггт 1992 року програмою вС "За довготривалий i екологiчно гармоншний розвиток". Ця нова полiтика правового контролю, грунтуеться на спiвпрацi вЫх учасникiв. Сприяти необхiдно, зокрема, добровшьнш угодi з промисловiстю, а також з тшими формами самоконтролю [3].
Починаючи з кiнця XX ст., у свт основна увага акцентуеться на рiз-номанiтних природоохоронних заходах. Сьогодт пiдприемства проявляють дедалi бшьшу зацiкавленiсть у досягненнi та демонстраци належних еколо-гiчних характеристик за допомогою контролю за впливом свое! дiяльностi, продукци чи послуг на навколишне середовище, враховуючи екологiчну по-лiтику i 11 цiлi. Все це вщбуваеться так через те, що в умовах зростаючо! су-воростi законiв, удосконалення економiчноl полггики та рiзноманiтних захо-дiв, спрямованих на охорону навколишнього середовища, а також, в умовах загального зростання ттересу рiзних суспiльних груп до проблем навколишнього середовища, потрiбно визначити межi загально! проблеми забезпе-чення сталого розвитку екологи.
Багато зарубiжних пiдприемств провели екологiчнi "перевiрки" або "аудити", щоб оцiнити сво! екологiчнi характеристики. Однак самi по собi та-кi аудити не можуть бути достаттми. Для забезпечення ефективност зусиль вони повиннi здтснюватися в межах структуровано! системи менеджменту довкшля i бути iнтегрованими в загальну дiяльнiсть з управлiнням [4].
Для Укра!ни це питання е надзвичайно актуальним. В нас ще не зап-роваджено системи еко-аудиту довкшля, а практичт роботи iз сертифжацп розпочалися в кiнцi 90-х рр. ХХ ст. [5]. Вггчизнят тдприемства, намага-ючись виходити на свгговий ринок iз своею продукщею, не можуть конкуру-вати з закордонними шдприемствами, якi мають сертифжати, чи вiдомi своею природоохоронною дiяльнiстю. Тому запровадження системи еко-аудиту та збшьшення темпiв сертифшаци приведе до кращо! охорони навколишнього середовища та шдвищить конкурентоспроможнiсть вiтчизняного виробника.
Проблемою запровадження еко-удиту в Укра!т займаються Шевчук В.Я., Навроцький В.М., Максимiв Л.1., Матвеев М.1., Саталкiн Ю.М та ш-шь Система менеджменту довкiлля - це частина загально! системи управлт-ня, яка включае органiзацiйну структуру, дiяльнiсть з планування, обов'язки, вiдповiдальнiсть, досвщ, методи, методики, процеси i ресурси для формуван-ня, здiйснення аналiзу та актуалiзацil еколопчно! полiтики. Вона повинна бути оргатзацтною структурою, яка шляхом посттного монiторингу i перь одичного аналiзу повинна шдтримувати ефективнiсть функцiонування з ура-хуванням змш внутрiшнiх i зовнiшнiх чинниюв.
Модель системи показано на рис. 1 [4]. Саме ця модель е основою для внутршнього, щодо вщношення до пiдприемства, циклу аудиту системи ме-
неджменту довкшля, i до ще! моделi повинно прямувати пiдприемство, якщо бажае запроваджувати еколопчно орiентовану полiтику.
Аудит менеджменту довкшля - це документально оформлений систе-матичний процес перевiрки, який включае збирання i об'ективне оцiнювання доказiв аудиту для встановлення вщповщносл системи менеджменту довкш-ля шдприемства критерiям аудиту систем менеджменту довкшля [4].
Для участ в системi еко-аудиту пiдприемство повинно пройти ряд еташв [3]. Для цього на внутршньому рiвнi пiдприемства необхщно:
• визначити у письмовш форм1 виробничу пол1тику довкшля, в якш воно пояс-нюе загальт цш охорони довкшля;
• провести первинну перев1рку довк1лля, що являе собою 1нвентарний опис ви-робничо! охорони довкшля;
• створити програму довкшля, в якш визначаються довкшьно-пол1тичт цш;
• сформувати систему менеджменту довкшля;
• подати для громадськост! декларацию про довк1лля.
На зовнiшньому, у вщношенш до пiдприемства, рiвнi необхщно:
• запросити зовн1шнього експерта для перев1рки внутр1шнього аудиту п1д-приемства на предмет його узгодженост! з постановою вС про еко-аудит;
• при визнант експертом декларацИ про довкшля чинною, вона скеровуеться компетентному органов!, який вносить тдприемство до перел1ку учасниюв еко-аудиту та пересилае Свропейськш Ком1сИ нову редакцгю перелшу. Весь процес, згiдно з постановою вС про еко-аудит, закiнчуеться
опублжуванням загального перелiку у вiснику вС. Реестращя у перелiку дае право шдприемству отримати декларацiю учасника системи еко-аудиту, яка шдтверджуе наявнiсть у шдприемства системи менеджменту довкшля. Шд-приемство мае право застосувати декларацш учасника в дшовш кореспон-денцп, брошурах i для загальних повщомлень у пресi.
Рис. 1. Модель системи менеджменту довктля
Порiвнюючи етапи запровадження системи еко-аудиту та сертифжацп системи еколопчного менеджменту, можемо сказати, що за своею суттю щ процеси - однаковi, а саме:
• I етап сертифкаци - первинний аудит, перев1рка готовност тдприемства до сертифшаци. Июля виконання цього етапу отримуемо т ж результата, що i тсля проведення аудиту тдприемства на внутршньому р1вн1 при запровад-жент системи еко-аудиту;
• II етап сертифкаци - сертифшацшний аудит системи еколопчного менеджменту навколишнього середовища вiдповiдно до стандартов ISO 14000, в процесi якого отримаемо такi ж результати, як i при аудитi системи еколопчного менеджменту, що здшснюеться тд час внутрiшнього еко-аудиту тд-приемством та експертом на зовтшньому рiвнi.
Для того, щоб зберегти декларащю учасника протягом тривалого часу, шдприемство повинно регулярно проводити перев1рку довкшля, а отже постшно покращувати систему еколопчного менеджменту, забезпечуючи тим самим постшне покращення стану навколишнього середовища. Тому на-явшсть на шдприемств1 декларацн учасника виступае гарантом сертифжату системи еколопчного менеджменту.
В Укра!ш послуги з сертифжацн системи еколопчного менеджменту надае БЮРО ВЕР1ТАС, що е найбшьшим м1жнародним техшчним товари-ством. Одним з напрямюв його д1яльност1 е надання консультацшних послуг з розробки i впровадження системи менеджменту якост та довкшля вщповщ-но до стандарт1в ISO 9001 та ISO 14001. Подальша сертифжащя системи менеджменту довкшля вщповщно до вимог стандарт1в здшснюеться доч1ршм шдприемством BEREAU VEITAS QUALITY INTERNATIONAL (BVQI - Ве-ликобриташя) - визнаним свгтовим лщером у цш област [6].
На основ! огляду л1тератури нами складено схему проведення внут-р1шньо! системи еко-аудиту тдприемства (рис. 2).
Запровадження системи еко-аудиту показано на приклад1 ВАТ "1скра" -льв1вського тдприемства, основною продукщею якого е лампи загального призначення, м1татюрт автомобшьш лампи, електропрлянди, св1тильники, лампи-фари. Головний кер1вний орган - Спостережна Рада (СР) - придшяе значну увагу розвитку експорту в далеке заруб1жжя. Члени СР безпосередньо координують роботу з найбшьшими споживачами електролампово! продукцн в Захщнш Сврот. Вихщ на щ ринки дасть змогу завантажити виробництво та швестувати значш кошти у розвиток нових вид1в продукцн. Тому для тдприемства е важливим покращення ЕЕРВ, що сприятиме шдвищенню конку-рентоспроможност продукцн та зростанню частки ринку, зайнято! ВАТ "1скра".
На сьогодш ВАТ "1скра" ще не готове до участ у систем1 еко-аудиту та проходження процесу сертифжацн системи еколопчного менеджменту, однак зараз ми можемо запропонувати запровадити систему еко-аудиту на внутршньому р1вш тдприемства, що стане першим кроком до одержання декларацн учасника та сертифжату системи еколопчного менеджменту. Для цього шдприемство повинно пройти ряд еташв (див. рис. 2).
Насамперед ВАТ "1скра" зобов'язане визначити виробничу политику довкшля, тобто сформулювати цш довкшля. Цш довкшля - це цш, як тд-приемство визначило в цшому для свое! виробничо! охорони довкшля.
|Первинна перев1рка довкшля
Система менеджменту довкчлля
|
| Вмутр1шм1й е^о-аудит СЕМ
|Декларащя про довкшля
Рис. 2. Схема проведення системи еко-аудиту на внутрьшньому р1вт
тдприемства
Анашзуючи технологш виробництва та наявну систему еколопчного менеджменту на шдприемсга, нами пропонуються наступш двi групи цiлей довкшля:
• I група - короткотермшов1 цш:
■ економ1я води на 45 %;
■ застосування оборотных систем водоспоживання;
■ зниження витрат енергл на 10 % на 1 млн. шт. продукцп;
■ зменшення стоку мол1бдену на 80 % до 2003 року;
■ зменшення використання картонного пакування до мЫмального;
■ регулярна виробнича перев1рка довкшля;
■ зниження ввдход1в виробництва (склобою) на 20 % та !х утишзащя шляхом по-дальшого використання у виробничому ироцесц
■ тдвищення еколого-економ1чного р1вня продукцп (ЕЕРП).
• II група - довготермшов1 цш:
■ участь у систем! еко-аудиту та отримання декларацп учасника;
■ отримання сертифшату системи еколопчного менеджменту.
Для досягнення поставлених цшей ВАТ "1скра" пропонуемо наступнi заходи: впровадження установки iз уловлення молiбдену, впровадження у ви-робництво алюмшевого цоколя, а також пiдвищення еколого-економiчного рiвня продукцп пiдприемства - впровадження у виробництво енергозберпа-ючо! електролампи. Цi заходи викладенi в програмi довкiлля (табл. 1). Дана програма довкшля буде втшена в життя шсля здiйснення вказаних заходiв.
Табл. 1. Програма довктля ВАТ "1скра"
№ з/п Назва заходу Вартшть заходу, тис. грн. Термш впрова-дження Ввдпо-вщальт особи Еколопчний ефект ввд впровадження заходу
1 Впроваджен-ня установки, що вловлюе мол1бден 2217,8 2003 р. Техтч-ний директор Зменшення потоку ст1чних вод на 50 %; Зменшення скид1в мол1бдену на 95 %.
2 Впроваджен-ня у виробництво алюмь тевого цоколя 78,0 2003 р. Директор з питань вироб-ництва Зменшення використання води на 217,25 м3 на 1 млн. шт. продукцн; Економ1я електроенергн на 1548,8 кВт на 1 млн. шт. продукцн; Зменшення потоку ст1чних вод на 75,43 м3 на 1 млн. шт. продукци; Зменшення використання х1м1чних матер1ал1в 95 % пор1вняно з попередтм виробництвом. Зниження матер1алом1сткост1 виробництва на 63 % пор1вняно з попередтм.
3 Виробництво енергозберйа-ючо! електролампи 3180 2003 р. Техтч-ний директор Економ1я електроенергн на 292 кВт за р1к при використант 1 енерго-зберйаючо! електролампи
Технолопя виробництва на ВАТ "1скра", як i на бiльшостi шдпри-емств Укра1ни е енерго- та ресурсомюткою. Зокрема, при виробництвi цоко-лiв використовуеться сталь, що, згiдно з технолопею, потребуе гальванооб-робки. А цей процес е еколопчно шюдливим та вимагае значних затрат ре-сурЫв (води - 419750 м /рж). Крiм того, виготовлення сталевих цоколiв е ма-терiаломiстким виробництвом (використовуеться 2608,75 т. сталi на рiк). За рiк шдприемство споживае 20 млн. кВт енергй. Таке виробництво е принци-пово несумiсним iз сучасними свiтовими тенденщями i засадами сталого роз-витку. За умови реалiзаци заходiв буде досягнуто ряд еколопчних та еконо-мiчних ефектiв.
Екологiчнi ефекти:
• зменшення використання води на 217,25 м3 на 1 млн. шт. продукци;
• економ1я електроенергн на 1548,8 кВт на 1 млн. шт. продукцн;
• зменшення потоку стчних вод на 75,43 м3 на 1 млн. шт. продукци;
• зменшення використання х1м1чних матер1ал1в 95 % пор1вняно з попередтм виробництвом;
• зниження матер1алом1сткост1 виробництва на 63 % пор1вняно з попередтм;
• зменшення скид1в мол1бдену на 95 %. Економiчнi ефекти:
• при запроваджент установки з уловлення мол1бдену у фшансовому аналз1 ЧТВ становить 790,17 грн., а в екожмчному - 841,30 грн. (термш окупносп 5 рокiв);
• при впроваджент у виробництво алюмшевого цоколя - 194,1 грн. (термш окупност 2 роки);
• використання одте! енергозбер1гаючо! електролампи дасть змогу економити 292 кВт енерги на р1к.
Заходи випдт як для шдприемства, так i для суспiльства. KpiM цього, система еко-аудиту на внутршньому piBHi шдприемства стане першим кроком у напрямку одержання декларацп учасника, а також сертифжату СЕМ, що дасть змогу шдприемству вийти на новий рiвень менеджменту довкiлля, шд-вищить його iмiдж i конкурентоспроможнiсть на свгговому ринку. Постiйне ж вдосконалення СЕМ сприятиме ефективнiй охоронi та збереженню довкiлля.
Враховуючи значний рiвень деградаци довкiлля, викликаного в першу чергу промисловим виробництвом, еко-аудит стае тим рушieм, що допоможе гармошзувати зв'язок промисловiсть-довкiлля i спрямовуватиме Украшу в русло сталого розвитку.
Лггература
1. Еколог1чне тдприемництво: Навчальний поабник/ Шевчук В.Я., Саталкш Ю.М., Навроцький В.М, та rnmi - К.: Мета, 2001. - 191 с.;.
2. Экономический механизм экологизации производства/ Мишенин Е.В., Семенен-ко Б.А., Мишенина Н.В. - Сумы: ИПП "МрЫ-Г ЛТД, 1996. - 140 с.;.
3. Максим1в Л.1., Матвеев М.1. Екологiчний менеджмент тдприемств: Навч. поаб-ник. - Львiв: Афiша, 2003. - 250 с.
4. Державний стандарт Украши системи управлшня навколишнiм середовищем. -К.: Держстандарт Украши, 1998. - 228 с.
5. Кравець П. 1нструменти сталого управлiння// Деревообробник. - 2001, № 20. - С 2-3.
6. ДСТУ ISO 9001 - 2001 - К.: Держстандарт Украши, 2001.
удк 658:331.101.38(477) Астрант 1.Я. Лико - Львiвський ДФЕ1
покращення стимулювання трудовоï мотивацп на п1дприсмств1 шляхом удосконалення системи
атестац1йного анал1зу
Запропоновано використання системи атестацiйного аналiзу з цiллю визначен-ня та оцiнки основних факторiв стимулювання, що впливають на трудову мотиващю працiвника.
Doctorate I.Ya. Lyko - The Lviv state financial and economic institute
Stimulation of the motivation improving through implementing
an appraisal system
Outline the characteristics of an effective stimulation of the motivation appraisal interview. Described the different sources of appraisal information.
Формування яюсного мехашзму стимулювання трудово!" мотиваци пращвниюв вимагае докладного мониторингу потреб людини на шд-приемствь Даний мониторинг дасть змогу, шляхом регулярного оцшювання робити, зробити висновки з юнуючих проблем у результативност пращ та прогнозувати на майбутне основш змши у елементах стимулювання. Оцшка стимулюючих чинниюв е необхщною для того, щоб з'ясувати, як з них спри-чиняють найбшьший вплив на результатившсть пращ, i на як необхщно звертати особливу увагу та спрямувати додатковi зусилля. Дiевiсть механiзму стимулювання перебувае у безпосереднш залежностi вiд вiдповiдностi еле-
