CC BY
73
Успiшному засвоенню антиалкогольно! шформаци сприяло поеднання и з власним досвiдом учнiв, коли в процеа бесiди на антиалкогольну тему пропонувалось 1м згадати i розповiсти про вчинки, пов'язанi з вживанням алкоголю ними самими або кимось з 1хнього оточення.
В антиалкогольнi виховнш роботi зi старшокласниками на уроках ми враховували те, що особливютю 1х мислительно! дальноси е те, що 1х умовиводи, твердження пройнял переконанiстю в правильностi сво1х поглядш, яка проявляеться у прагненнi ввдстояти !х, бажаннi посперечатися. У процес дослiдження нами було поставлено ряд запитань свтоглядного порядку стосовно причин поширення вживання алкоголю серед неповнолишх. Бiльшiсть вiдповiдей була розгорнутими мiркуваннями, що спиралися на вiдомостi з рiзних навчальних предмелв. Старшокласники намагалися використати знания з юторп про поширення алкоголю i шляхи боротьби з цим явищем, з х1ми — про хiмiчний склад алкоголю як отруйно! речовини, з бюлоги — про шк1дливий вплив алкоголю на розвиток людського органiзму, i з трудового навчання — про негативний вплив алкоголю на трудову дiяльиiсть людини i т. д.
В антиалкогольному вихованш нами враховувались там фактори. По-перше, чiтке уявлення про призначення обрано! форми виховного впливу, буде це бесiда, лекщя чи пояснення в ход того чи шшого уроку. По-друге, у школярш мае скластися чiтке уявлення про те, що вони особисто, конкретно хочуть зробити для зменшення чи в шнцевому результатi подолання такого зла, як пияцтво. По-трете, вчитель повинен намiтити, проти яких помилкових поглядш, позицiй, установок спрямуе свою дiяльиiсть. Для цього вчитель мав знати сво1х учнiв, бути готовим до того, що частина з них скептично налаштована до таких бесвд; е серед них i так1, як1 самi вживають спиртне [4, 21].
Дотримання розкритих нами вимог у процеа шформування старшокласник1в на уроках фiзичноl культури про негативний вплив алкоголю на оргашзм людини та 11 дiяльнiсть не тiльки збагачувало 1х новими знаннями та уявленнями про алкоголь як сощальне зло, а й сприяло формуванню у них ввдповвдних поглядiв i переконань, вiдповiдального ставлення до власно! поведiнки та поведшки однокласник1в у цьому вiдношеннi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Короп Ю. Хибнi звича! та !х профiлактика // Фiз. виховання в школi. — 1996. — №2. — С. 45-47.
2. Орлов М.Ф. Исходные понятия исследования криминологических проблем борьбы с алкоголизмом среди
несовершеннолетних и молодежи // Вопросы борьбы с пьянством, наркоманией и другими формами
антиобщественного поведения несовершеннолетних. — М., 1976. — С. 11-22.
3. Самчук Л.1., Букшина Т.Ф. Профшактика алкоголiзму, наркоманп, тютюнопалшня (Рек. сп.
лггер.)// Рвдна школа. — 2002. — №12. — С. 56-58.
4. Матвеев В.Ф., Гройтман А.Л. Профилактика вредных привычек у школьников. — М.:
Просвещение, 1987. — 94 с.
Тетяна КУХАРЧУК
РОБОТА З МОЛОДИМИ ВЧИТЕЛЯМИ ЩОДО УДОСКОНАЛЕННЯ Х1М1ЧНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ
Важливе значення у вивченш х1мИ мае хiмiчний експеримент. Вш е джерелом знань, слугуе основою для висування i перевiрки гiпотез, засобом закрiпления знань i вмiнь, способом контролю якост1 засвоення матерiалу i сформованост1 вмiнь [5].
Навчальний хiмiчний експеримент — це ввдтворення на уроках за допомогою хiмiчних реактивiв, матерiалiв, спецiального посуду i приладiв хiмiчних явищ в умовах, найбшьш зручних для !х вивчення. Навчальний експеримент допомагае вчителю:
- повнiше розкривати перед учнями iдею розвитку в хiмil (генетичний зв'язок речовин, переходи мiж класами рiзних сполук, синтези складних речовин з простих, обумовленiсть протiкания реакцш зовнiшнiми умовами тощо);
- показувати залежшсть хiмiчних властивостей речовин ввд !х будови та характер взаемного впливу атомiв у молекулах (особливо тд час вивчення органiчноl хiмil), а учням наочно спостерiгати прояв хiмiчних законiв;
- розвивати хiмiчне мислення школярiв; загальнонавчальнi вмiния;
- успiшно здiйснювати полтахшчне навчання, демонструвати застосування хiмiчних знань у виробництв^ теоретичних положень на практищ;
- озброювати учнiв практичними умiннями i навичками лабораторного характеру.
Яскравi явища перетворення речовин, як правило, справляють велике враження на учшв,
зацiкавлюють !х, посилюють увагу до розповiдi вчителя. Саме тому учш особливо добре усвiдомлюють i закрiплюють в пам'ял рiзноманiтнi випадки i наслiдки хiмiчного експерименту. З досить нелегких для розумшня положень, поданих у пiдручнику, хiмiчнi поняття i факти перетворюються за допомогою експерименту на цшком зрозумiлi ^ що не менш важливо, щкавг Отже, пiд час вивчення х1мп навчальний експеримент одночасно сложить i джерелом знань, i методом навчання, виховання, розвитку учнiв, i головним засобом наочност1 [1].
У методичнш лiтературi хiмiчний експеримент умовно групують таким чином:
1. Експеримент для розумшня найважливших хiмiчних теорiй i законiв, в тому числi i той, який вiдтворюe класичнi дослвди (iсторичнi). Наприклад, демонстрацiйнi дослiди: до^дження речовин та !х розчинiв на електричну провiднiсть, дослiди для з'ясування залежностi швидкостi хiмiчних реакцiй ввд природи реагуючих речовин, вiд розмiрiв поверхнi зiткнення реагуючих речовин, концентраци i температури. Цi експерименти знайомлять учшв з науковими фактами, збагачують практичний досвiд, на який повинш спиратися при одержаннi теоретичних знань.
2. Експеримент для ознайомлення учнiв з найважлившими хiмiчними процесами, умовами !х переб^у. Наприклад, лабораторнi дослiди: взаeмодiя хлоридно! кислоти з металами, взаeмодiя солей з металами, демонстрацшш дослiди: добування оксиду карбону(1У), взаeмодiя його з водою i розчином гiдроксиду кальщю; розкладання пероксиду гiдрогену в присутносп каталiзатора тощо.
3. Експеримент для ознайомлення учшв з речовинами i до^дження !х властивостей. Наприклад, дослвди: водень — вiдновник; тепловi явища тд час розчинення.
4. Експеримент для вироблення лабораторних навичок i умiнь, необхiдних для розв'язування рiзного роду теоретичних i практичних задач [2].
Удосконалення хiмiчного експерименту — одна iз найактуальнiших проблем методики викладання х1ми в умовах сучасного навчання.
При визначент основних напрямюв тако! дальноси необхвдно враховувати можливосп, як1 надаються досягненням науково-технiчного прогресу, i великий досвiд, нагромаджений методикою викладання ими i описаний в роботах В. Верховського i О. Грабецького, Т. Назарово!, К. Парменова, Ю. Плетнера, В. Полосiна, О. Смирнова, Л. Цветкова i I. Черткова [4].
Не зважаючи на те, що в методищ i практицi навчання хiмil нагромаджений достатньо великий досввд з тдвищення ефективносп демонстрацiйних дослiдiв, розробцi оптимальних умов використання хiмiчного експерименту в навчанш, оргашзацп лабораторних i практичних робщ iнтерес до школьного хiмiчного експерименту значно знизився.
Метою дослiдження було визначення шляхiв удосконалення методики проведения хiмiчних дослiдiв молодими вчителями.
Ми провели анкетування i запропонували вчителям м. Рiвного i деяких райошв Рiвненськоl областi наступнi запитання:
1. Як часто Ви використовуете демонстрацшний хiмiчний експеримент на уроках? Ввдповвдь пiдкреслiть (систематично, вiд випадку до випадку, практично не використовую).
2. Чи проводите Ви на урощ обговорення результатiв експерименту? Вiдповiдь тдкреслт (так, нi, частково).
3. У якш послiдовностi Ви спiввiдносите експеримент зi словами вчителя? Вiдповiдь шдкреслиь (пояснення — демонстрацiя, демонстрацiя — пояснення, демонстрацiя i пояснення одночасно, ви варiанти залежно вiд мети i завдань уроку).
4. Чи ва лабораторнi дослiди i практичш заняття Ви проводите? Вiдповiдь шдкреслиь (так, нi, частково).
5. Яким чином Ви вводите у навчальний процес розв'язування експериментальних задач?
6. Яю труднощi найчаст1ше заважають Вам проводити експерименти так, як того хотшося б?
7. Чи використовуете Ви мiжпредметнi зв'язки при проведенш хiмiчного експерименту? Вiдповiдь пiдкреслiть (так, ш, частково).
8. Чи використовуете Ви елементи проблемносп при проведеннi хiмiчного експерименту? Вiдповiдь пiдкреслiть (так, ш, частково).
9. Чи використовуете Ви елементи защкавлення учнiв при проведенш дослiдiв? Вiдповiдь пiдкреслiть (так, ш, частково).
10. Як Ви ощнюете пiдготовку з технiки i методики проведения хiмiчного експерименту, яку Ви отримали у ВНЗ? [3].
Результати до^дження виявилися такими. Систематично проводять хiмiчний експеримент на уроках 57,5% вчителiв, 40% — вiд випадку до випадку, 2,5% — зовим його не проводять. Цi даш i викликають хвилювання.
У ходi анкетування з'ясовувався методичний аспект дiяльностi вчителя, пов'язаний з обговоренням результалв експерименту на уроцi. Було встановлено, що 92,5% вчителiв систематично проводять обговорення результатiв експерименту на урощ. Однак, за нашими спостереженнями, це обговорення бувае iнодi органiзоване методично не коректно. Так, у коментарях до експерименту вчителi часто використовують вирази, як утруднюють наступну беседу ("...при доливаннi фенолфталешу розчин набувае малинового забарвлення", "...тут у мене видшяеться газ з неприемним запахом" тощо). При одночаснiй демонстрацп i поясненнi дослiду виникають великi паузи, яш послаблюють увагу учнiв. Нерiдко вчителi сво1ми коментарями попереджують результати дослвду, що знижуе iнтерес учшв до сприйняття експерименту. Багато вчителiв недостатньо уваги придiляють побiчним ефектам до^ду i не завжди забезпечують необхiдний рiвень безпеки при його проведенш.
Цiкавi данi були отримаш щодо вiдповiдi на трете запитання: 15% вчителiв спочатку дають пояснения, а попм проводять експеримент; 7,5% роблять навпаки. Найбiльша група вчителiв — 70% — одночасно здшснюе демонстрацiю i пояснення експерименту, а 7,5% використовуе ва вказанi вище варiанти залежно вiд мети i завдань уроку.
Програма з хiмil чiтко передбачае перелiк лабораторних дослвдв i практичних робiт, як1 е обов'язковими для виконання. Результати анкетування показали, що на практицi лише 57,5% опитаних молодих учителiв ввдповши позитивно, вказавши, що проводять ви лабораторнi дослiди i практичнi роботи. Решта вчителiв виконуе вимоги програми лише частково.
Одним зi способiв формування в учнiв практичних умшь е розв'язування експериментальних задач. Бшьштстъ учителiв розв'язуванню експериментальних задач присвячуе лише уроки, визначенi програмою як практичш заняття з експериментального розв'язування задач з окремих тем. Варiанти дослiдiв тут, як правило, обмежеш тими, що запропонованi у тдручнику. Тiльки 27,5% вчителiв використовують експериментальш задачi при опитуваннi. Це призводить до того, що учш досить чико можуть розкрити теорiю питания i зовсiм не уявляють, як на практищ можна здiйснити те, про що вони говорили.
У проведенш хiмiчного експерименту на уроках вчителям заважае ввдсутшсть багатьох необхiдних приладш i реактивiв, на що вказали 92,5% опитаних. Деяк1 вчителi (7,5%) вiдзначили, що вони мають труднощi, бо не знають, як провести окремi дослiди. I 17,5% учителш пояснили свою неспроможиiсть проводити дослiди вiдсутнiстю експериментальних умiнь.
При проведет хiмiчного експерименту слiд використовувати мiжпредметнi зв'язки. Але лише 47,5% вчителiв роблять це. Проведення деяких фiзичних дослiдiв на уроках мми, зокрема плавлення речовин, розчинення твердих, рiдких речовин i газiв у водi та залежнiсть цього ввд температури, адсорбцiя i десорбцiя, робота з терезами може тдсилити сприйняття учнями хiмiчних дослiдiв. Пояснюючи фiзичнi дослiди з точки зору хiмiчних явищ, вчитель зможе пiдсилити доказовють викладання навчального матерiалу.
Важливою ланкою розвивального навчання у викладаннi хiмil е використання елементiв проблемностi при постановщ i розв'язуваннi пiзнавальних задач, пов'язаних з хiмiчним експериментом. Суть проблемного експерименту — закцентувати увагу учшв на протирiччях i змусити задуматися над причинами цього, тим самим перетворивши теоретичш знання в практичш. Лише — 45,5% вчителiв використовують на урощ задач^ яш пропонують постановку експерименту i мають проблемний характер.
Справжиiй демонстрацiйний дослвд здебiльшого повинен бути яскравим, ефектним. Але ставлення вчителiв до використання на уроках щкавих дослiдiв — рiзне: 80,5% досить широко використовують елементи защкавленосп при проведеннi дослвдв, 10% використовують !х лише частково i 7,5% взагалi не використовують. Щ данi говорять про те, що щкавий дослiд —
найбiльш ефективний яскравий варiант демонстрацiйного дослiду, i вчитель сам мае право вирiшувати, який емоцшний рiвень спiлкувания буде на урощ.
I, нак1нець, 47,5% педагогiв вважають, що експериментальна п1дготовка, яку отримують в утверситетах майбутнi вчителi, е недостатньою. Спостереження за молодими вчителями при виконаииi ними хiмiчного експерименту показуе, що у частини iз них нескоординоват рухи, вони погано орiентуються бiля демонстрацшного стола, стоять спиною до класу, у деяких випадках неправильно встановлюють прилади стосовно учшв. Не завжди використовуеться екран для тдсилення сприймання результалв експерименту, додаткове освилення демонстращйного стола. Труднощi у постановцi хiмiчного експерименту зумовлеш такими обставинами:
- навчальнi програми i пiдручники перевантаженi великим об'емом теоретичного матерiалу;
- недостатне забезпечення кабiнетiв хiмiчними реактивами та приладами;
- недооцiнка деякими учителями ролi хiмiчного експерименту, що приводить до зниження тзнавально! цiнностi дослiдiв;
- недостатня пiдготовка вчителiв у вищих навчальних закладах.
Виходячи iз одержаних результалв анкетування, методичний вiддiл управлiния освiти Рiвненського мiськвикоикому плануе роботу з вчителями по удосконаленню шильного хiмiчного експерименту. З цiею метою проводяться науково-практичт конференцп, семiнари-практикуми, засщання методичного об'еднання, школи педмайстерностi, школи молодого вчителя.
Упродовж останнiх роив робота мюького методичного об'еднання вчителiв спрямована на посилення i розширення роботи в планi п1дготовки педагога до виконання практично! сторони програми. Була проведена науково-практична конференщя "Роль хiмiчного кабiнету у формуваннi практичних навичок i вмiнь учшв". Запрошеш науковцi, кращi вчителi хiмi! даться досвiдом з питань проведення хiмiчного експерименту.
На засiданиях методичного об'еднання були розробленi рекомендацi! до проведення практичних робiт "Розв'язування експериментальних задач з неоргашчно! х1м1!", "Розв'язування експериментальних задач з оргашчно! х1м1!", "Добування i властивостi кисню".
Особливо велика робота проводиться з молодими вчителями. Основними завданнями ще! роботи е:
- ретельне ввдпрацювання вмiнь демонстрацiйного експерименту, навчання майстерностi демонстрування дослiдiв;
- оргашзащя дiяльностi вчителiв, пов'язано! з обговоренням результатiв експерименту i його паралельним коментуванням;
- здшснення диференцiйованого пiдходу до постановки лабораторних дослвдв i проведення практичних занять;
- використання рольових iгор в процес експериментально! пiдготовки вчителiв;
- тдготовка методичних рекомендацiй до урошв, де використовуеться експеримент;
- видання робочих зошитiв з друкованою основою;
- психолопчна пiдготовка вчителя з урахуванням всiх видiв його дiяльностi.
Важливе мiсце в експериментальтй тдготовщ вчителiв займае формування вмiнь
обговорювати результати експерименту з учнями. Тому на засвданнях школи молодого вчителя старшi колеги навчають педагопв-початювщв розумiнню суп демонстращйного експерименту, вмiиню розр1зняти окремi стадИ' досл1ду в1д шнцевого результату. Дуже важливо особливу увагу зосередити на вiдпрацюваинi вм1ння одночасно проводити i коментувати демонстрац^йний дослщ, оск1льки це забезпечуе високий ревень сприйняття i осмислення його постановки.
Сучасний урок х1мп немислимий без включення в нього експерименту. Залежно в1д мети уроку експеримент може виконувати р1зн1 функцИ (евристичну, дослвдницьку, узагальнюючу). Це i викликае необхвдшсть зм1н у методицi проведення урошв. Бшьш широке використання експерименту (не тшьки при поясненнi нового матер!алу, але i при опитуваннi) допомагае учням краще засвоювати матерiал, реально представляти процеси, як1 обговорюються. Тому щ питання використання диференцiйованого ! iндивiдуального п1дходу до виконання лабораторних ! практичних ро61т розглядаються на засвданнях школи педагогiчно! майстерностi. Досв!дчеш вчителi х1м1! д1ляться досв1дом ! видають рекомендацИ та методики стосовно конкретних ситуацш.
Використання рольових irop на засвданнях школи молодого вчителя з методики навчання xiMii' сприяе нагромадженню дoсвiду прийняття тих чи тих ршень залежно вiд ситуаци. Учасники гри демонструють свою здатнiсть зрозумии ситуацiю, яка моделюеться, poзiбpатися з нею i poзiгpати piзнoманiтнi ваpiанти розв'язання проблеми, закладено! в умовг Рoльoвi iгpи — хороший заиб для pеалiзацi! спроб проникнути в реальш ситуаци, якi вiдбуваються на уроках хiмi! в шкoлi, а також для додатково! пеpевipки професшно! пpидатнoстi вчителiв.
На даний час е недостатня к1льк1сть методично! лггератури, яка мiстить метoдичнi pекoмендацi! до вах уроков, як1 пропонують застосування експерименту. Немае розробок, в яких oписанi не стшьки технiка, скшьки методика демoнстpацiйних i лабораторних доедав стосовно конкретних ситуацiй уроку. Для тдвищення ефективносл opганiзацi! лабораторних доедав i практичних poбiт в м. Р1вному виданi спецiальнi poбoчi зошити з друкованою основою, де мютяться iнстpукцi! до проведення експерименту. Також розроблеМ i виданi зошити з шструкщями до практичних poбiт. Ц зошити включають також piзнopiвневi тексти контрольних poбiт.
Особлива увага придшяеться психoфiзioлoгiчнiй пiдгoтoвцi вчител1в пiд час проведення демонстрацшного експерименту. Молодих вчителiв дoсвiдченi колеги вчать умiнню opiентуватися бiля демoнстpацiйнoгo столу, здатнoстi контролювати i аналiзувати сво! дi! при демонстрацп дoслiдiв, дотримання основних еpгoнoмiчних вимог до експерименту.
Практика показуе, що для опанування методики шильного хiмiчнoгo експерименту пiсля зак1нчення вищого навчального закладу вчителю пoтpiбнo 2-3 роки. Скшьки б не слухав вчитель лекцi! з експерименту, вш не oвoлoдiе ним, доки сам не займеться його опрацюванням.
Отже, удосконалення хiмiчнoгo експерименту — це одна iз найбiльш актуальних проблем методики викладання хiмi!. Рoзвивальнi принципи сучасного навчання i сам експериментальний характер хiмi! пoвиннi вiдпoвiдати завданням пiдвищення якoстi знань учнiв, формування в них практичних умiнь, розвитку пiзнавальнo! активнoстi i самoстiйнoстi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Буринська Н.М. Методика викладання хiмil. — К.: Вища школа, 1987. — 122 с.
2. Верховский В.Н., Смирнов А. Д. Техника химического эксперимента т.1. — М.: Просвещение,
1973; т.2. — М.: Просвещение, 1975.
3. Злотников Э.Г. Учитель за демонстрационным столом // Химия в школе. — 1996. — №5. — С. 27-31.
4. Кирюшкин Д.М., Полосин В.С. Методика обучения химии. — М.: Просвещение, 1981. — 138 с.
5. Хiмiя. 8-11 класи. Програми для загальноосвитах навчальних заклад1в. — К.: Шкшьний свп; 2001. —
27 с.
