CC BY
61
Науковий вкник, 2006, вип. 16.2
2. Створити мехатзм вилучення кошт^в з господарюючих суб'екпв, як1 експлу-атують щ ресурси, i спрямувати ix на цшьове використання у вщновлент природних ресурсiв i вiдтвореннi порушено!" якостi природного середовища.
3. Реалiзувати у повному обсязi принцип "забруднювач платить" на основi нових правових i економiчниx пiдxодiв, якi дають змогу компенсувати екологiчну шкоду, що завдають довкiллю.
4. Застосувати сумюну з мiжнародними i вiтчизняними стандартами сучас-ну методологiю економiчноi оцшки природних ресурсiв, ix ринкову вар-т^сть, яка забезпечуе тотожною шформацшною базою процеси, якi пов'я-зат з прийняттям рiшень у сферi регулювання природокористування та охорони довкшля на всix рiвняx, починаючи з визначення стратегiчниx напрямiв розвитку економiки регiону щодо оцiнки конкретних швести-цiйниx проектiв та платежу за використання природних ресурив або компенсащю за задану 1м шкоду у грошовш формi.
5. Створити правову i органiзацiйну основу для реалiзацii ринкових методiв охорони природи; зберегти цiннi територп методами мiстобудiвного i земельного регулювання та планування розвитку територп. Цей напрямок найпстше пов'язаний з створенням системи еколопчних вимог i обме-жень при здшснент будь-яко1' господарсько!" дiяльностi та встановлення ставок штрафних санкдiй за 1'х порушення або невиконання.
Переxiд вiд перевитратного шляху використання природних ресурЫв до ощадливого, е найважлившим i цiкавим на який необхщно реагувати нестандартно. Наведенi вище приклади певних заxодiв дають змогу поеднати екологш i економiку в регюнах з наступним врахуванням еколопчного чин-ника у соцiально-економiчному розвитку, що дасть змогу стимулювати подальше зростання економiчноi цiнностi природи в регюнах, а у перспективi дасть змогу прогнозувати сталий розвиток регюну з огляду на наявний стан та притаманш особливостi.
Л^ература
1. Сухорукова С.М. Экономика и экология. - М.: Изд-во МГУ, 1999. - С. 7.
2. Стадницький Ю. До проблеми концепцп екологiчноi полынки Украши i мехатзму ii реал1зац1х. - Економша Украши" № 1, 2003. - С. 75-79.
3. Московкин В. Механизмы компенсации экологического ущерба// "Бизнес-информ" № 1, 1996. - С. 26-30.
4. Cooperative Mechanisms Under the Kyoto Protocol. The Path Forward \ Environmental Defense Fund. 1998. June.
УДК 35.10.339 Т9 Магктрант О.В. Гмдец ь;
проф. М.М. Павлишенко - Львiвська КА
РИЗИК ЯК ОДИН 13 ЧИННИК1В ЗРОСТАННЯ ПРИБУТКУ П1ДПРИеМСТВА
Дослщжено сутшсть категорп прибутку, розглянуто pi3HOMarnTHi тдходи до визначення його змюту, основш чинники та вплив ризику на прибуток.
Master's degree O. V. Gnidets'; prof. M.M. Pavlyshenko - Commercial Academy of Lviv Risk as one of factors of growth of income of enterprise
Essence of category of income is explored, considered the varied approaches to determination of his maintenance, basic factors and influencing of risk on an income.
4. Економжа, планування та управлшня в лковиробничому комплекм
161
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
Прибуток - це eKOHOMi4Ha категорiя ринково! економжи, яка забезпе-чуе iнтереси держави, власниюв i персоналу шдприемства.
Змют будь-яко! шдприемницько! дiяльностi полягае у досягненш еко-номiчного ефекту у виглядi прибутку. Нинi в Укра!ш в умовах формування економiки спостерiгаеться тенденцiя до значного зниження рiвня рентабель-ностi виробництва, що означае збитковють багатьох пiдприемств. З ще! причини зв'язку з цим управлшня пiдприемством потребуе вдосконалення мето-дiв поведiнки i прогнозування прибутку. Це зумовлюе необхiднiсть дослщ-ження теоретичних засад функцюнування прибутку i його впливу на темпи i пропорцп суспiльного вiдтворення. Поняття прибутку в економiчнiй системi iснуе через наявшсть товарно-грошових вiдноси, появу i розвиток iнституту власностi, особливо приватно!. Першi визначення прибутку збiглися зi зна-ченням валового доходу, який шдивщуалютичною системою розподiлу подь лявся на три категори: доходи вщ катталу, землi та доходи вщ працi. Вважа-лося, що кожен iз видiв доходiв е обов'язковою винагородою для одержувача за надаш ним послуги у народному господарствi [5, с.14].
Прибуток, за К. Марксом, - це перетворена форма додатково! вартост^ результат вiдношення мiж необхiдним i додатковим робочим часом.
У публжащях останнiх рокiв I.A. Бланк одним iз перших в Укра!ш ви-користовуе поняття сшввщношення ризику i доходу у своему визначенш прибутку. На думку вченого, прибуток - це втшений у грошовш формi чистий до-хiд пiдприемця на вкладений каттал, що характеризуе його винагороду за ри-зик здiйснення шдприемницько! дiяльностi та е рiзницею мiж сукупним доходом i сукупними витратами у процес здiйснення ще! дiяльностi. Прибуток формуеться пiд впливом велико! юлькост взаемозалежних чинникiв, що впливають на результати дiяльностi пiдприемства по^зному: однi - позитивно, iншi - негативно. Серед зовнiшнiх чинниюв можна видiлити такi: еконо-мiчнi умови господарювання, мiсткiсть ринку, плато спроможний попит спо-живачiв, державне регулювання дiяльностi пiдприемств та iнше. Особливе значення мае рiвень, динамiка i коливання платоспроможного попиту, тому що вш визначае стабiльнiсть отримання прибутку.
Поряд iз перерахованим вище, варто звернути увагу на таю серйозш макроекономiчнi чинники, як податкова i кредитна полiтика держави, розвиток дiяльностi громадських органiзацiй споживачiв товарiв i послуг, i, нареш-ri, полiтична стабiльнiсть у державi [2, с.86].
Зовнiшнi та внутрiшнi чинники тюно пов,язанi мiж собою. Внутршш чинники прямо залежать вiд оргашзаци роботи самого пiдприемства. Вони можуть впливати на формування прибутку шдприемства як безпосередньо, так i опосередковано. До них належать таю чинники, як: обсяг продукцп, що виготовляють; собiвартiсть виробництва; цiна продукцп", котру реалiзовують; асортимент продукцп', що виготовляють тощо.
Aналiз чинникiв дае змогу виявити найбшьш важливi чинники та подальше !х використання у прийнятл управлiнських рiшень, що спрямоваш на досягнення необхiдно! величини прибутку. Серед чинниюв варто виокремити такий чинник, як ризик.
162
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий вкчшк', 2006, вип. 16.2_
Дiяльнiсть господарюючого суб'екта об'ективно спричинюе появу таких видiв ризику, яю тюно пов,язанi з прибутком. Зокрема:
1. Ризик випадковоХ загибелг майна. Цей ризик пов'язаний з можливою втратою матер1альних актив1в внаслщок стихшного лиха, недотримання оптимальних умов збер^ання матер1альних актив1в тощо.
2. Комерцтний ризик. Визначають недобросовюшстю комерцшних партне-р1в, ïx неплатоспроможшстю.
3. Економ1чний ризик. Визначають невиконанням затверджених плашв об-сяпв реал1зац11 товар1в внаслщок шфляцшних процеив, конкуренцп, не-дотриманням кошторису витрат обну з причини нерацюнального витра-чання ресуршв.
4. Цтовий ризик. Це один з найбшьш небезпечних ризиюв у дшльносп пщ-приемства, здатний впливати на можливють втрати доход1в, а вщповщно i прибутку.
5. Податковий ризик. Характеризуеться ймовiрнiстю введення нових по-даткових платежiв, можливiстю збшьшення рiвня ставок дiючих подат-юв, змiною податкових пiльг.
6. 1нфляцтний ризик. Цей вид ризику характеризуе можливють знещнення реально! вартостi катталу шдприемства, а також створених у грошових формах окремих його фшансових фондiв.
7. Ывестицтний ризик. Характеризуеться можливютю виникнення непе-редбачених фшансових утрат у процес iнвестицiйноï дiяльностi.
8. Ризик утрати фтансовоХ стшкостг. Цей вид ризику характеризуеться недосконалою структурою катталу господарююго суб'екта, тобто дуже високим коефщентом фiнансового лiверiджа.
9. 1нш1 видиризиюв. Наприклад, ризик п1дробки фшансових документ1в [1, с. 19-21].
У ринковш економщ у звичайних умовах низький ризик пов'язаний iз низькими доходами, чим вищий рiвень ризику, тим можливi бiлъшi доходи. При вкладаннi кош^в у рiзнi об'екти з однаковою вщдачею привабливiшим буде найменш ризиковий проект. Тобто швестор повинен отримувати компен -сацш за ризик. [8, с.234]
Основною метою будь-якого шдприемства до сталого економiчного роз-витку е забезпечення прибутковостi його даяльносп. Звiдси, проблема управлiння прибутком шдприемства набувае дедаш бiльшого значення, осюльки саме у прибутку концентруеться ефект усiеï господарськоï дiяльностi кожного шдприемства.
Головною метою управлшня прибутком е забезпечення збшьшення добробуту власниюв шдприемств на цей час i у перспектив^ Ця мета повинна забезпечувати одночасно гармошзащю штереЫв власниюв з штересами держави i персоналу шдприемства. Виходячи з головно!" мети, система управлшня прибутком дае змогу виршувати таю завдання:
1. Забезпечення максимiзацiï розмiру прибутку, що формують вщповщно до ресурсного потенщалу шдприемства.
2. Забезпечення оптимальноï пропорцшност мiж рiвнем прибутку i допус-тимим рiвнем ризику.
3. Забезпечення високоï якостi прибутку, що формують.
4. Забезпечення виплат необхщного рiвня доходу на iнвестований каттал власникам шдприемства.
4. Економжа, планування та управлiння в лiсовиробничому комплекм
163
Haцioнaльний лicoтeхнiчний yнiвeрcитeт Укрaïни
5. Зaбeзпeчeння фоpмyвaння вiдповiдного обcягy фiнaнcових pecyp^ зa paхyнок пpибyткy вiдповiдно до зaвдaнь pозвиткy пiдпpиeмcтвa na мaй-бyтнiй пepiод.
6. Зaбeзпeчeння поетшного зpоcтaння pинковоï вapтоcтi пiдпpиeмcтвa.
7. Зaбeзпeчeння eфeктивноcтi пpогpaм yчacтi пepcонaлy щодо пpибyткy.
Для зaбeзпeчeння чггко1" ди мeхaнiзмy yпpaвлiння пpибyтком тд-пpиeмcтвa нeобхiдно пpоaнaлiзyвaти чинники впливу нa пpибyток пiдпpиeмcтвa.
У cиcтeмi yпpaвлiння пpибyтком пiдпpиeмcтвa його плaнyвaння e нaйбiльш вiдповiдaльним eтaпом. Ц зyмовлeно тим, що в pинкових yмовaх плaновa cyмa пpибyткy e цшьовим оpieнтиpом комepцiйноï дiяльноcтi шд-пpиeмcтв i мipою ïï eфeктивноcтi, a тaкож cлyгye бaзою зaбeзпeчeння його нacтyпного виpобничого pозвиткy i зaдоволeння мaтepiaльних iнтepeciв влac-ниюв i пepcонaлy. Плaнyвaння пpибyткy - ^ пpоцec pозpоблeння cиcтeми зa-ходiв щодо зaбeзпeчeння ïï фоpмyвaння в нeобхiдномy обcязi й eфeктивнe ви-коpиcтaння вiдповiдно до зaвдaнь pозвиткy пiдпpиeмcтвa в мaйбyтньомy ^pi-одi [3, c.12].
Ефeктивнe внyтpiшньофipмовe плaнyвaння пpипycкae нeобхiднicть дотpимaння тaких оcновних пpинципiв: плaнyвaння повинно мaти нeобхiднy гнyчкicть i aдaптивнicть, тобто cвоeчacно peaгyвaти нa змiни зовшшнього ce-peдовищa пiдпpиeмcтвa; плaнyвaти мaють нacaмпepeд тi, хто бyдe по^м в^о-вaджyвaти в життя pозpоблeнi плaни.
Отжe, пpибyток пiдпpиeмcтвa e вaжливою eкономiчною кaтeгоpieю i виcтyпae об,eктом yпpaвлiння. У cyчacних yмовaх вiдбyвaютьcя змiни, що впливaють m пiдходи до yпpaвлiння пiдпpиeмcтвом. Щ змiни вiдобpaжaють нову pоль ^ибутку для дiяльноcтi пiдпpиeмcтвa. Для eфeктивного yпpaвлiн-ня пiдпpиeмcтвом у цшому й тaким вaжливим покaзником, як ^ибуток, зок-peмa, нeобхiднe вдоcконaлeння icнyючих iнcтpyмeнтiв yпpaвлiння.
Пpоблeмa фоpмyвaння пpибyткy e доcить aбcтpaктною. Ane поки roc-подapюючi cyб,eкти да повepнyтьcя до eкономiчно обгpyнтовaного ^огнозу-вaння вciх нaпpямкiв дiяльноcтi тa нe будуть вмiло yпpaвляти pизикaми, да-можливо нe тe що отpимaти пpибyток, a й пpоcто icнyвaти [S, c.92].
Лiтeрaтyрa
1. Алвксеюк A.P. Ризик - один iз фaктоpiв фоpмyвaння пpибyткy// Ешном^. Фiнaнcи. Пpaво. - 2000, № 4. - С. 17-21.
2. Бaрaнцeвa С. Стpaтeгiя yпpaвлiння ^мб^тком як peгyлятоp дiяльноcтi тд-пpиeмcтвa// Тоpгiвля тa pинок У ^amn. - 2002, вип. 14, т.2. - С. 81-86.
3. ЗЫчвн^ Т. Упpaвлiння пpибyтком i peнтaбeльнicтю пiдпpиeмcтвa в yмовaх pинковоï e^K^i™// Вicтi. ДВ. - 200S. - 1 липня.
4. Kривицькa O.P. Плaнyвaння пpибyткy пiдпpиeмcтвa// Фiнaнcи Укpaïни. - 200S. -№ 6. - С. 12-16.
5. Мних G.B. Екож^чний aнaлiз: Паучник. - К.: Цeнтp НЛ, 2003. - 412 c.
6. Hикитин n.P. Тeоpия и пpaктикa yпpaвлeния pиcком// 2002, № 3. - С. 23-24.
7. Сyббoтoвич Ю.Л. Пpибyток у гоcподapcькiй дiяльноcтi пiдпpиeмницьких cтpyктyp// Фiнaнcи Укpaïни. - 1999, № 12. - С. 39-47.
8. Швяб O.G. Економiкa пiдпpиeмcтвa. Нaвч. поc. - К.: Кapaвeлa, 2004.
164
Збiрник нayкoвo-тeхнiчних iipain»
