CC BY
12
за допомогою 8 апробованих у Польщi методик, отриманих у свш час вiд тдпри-емств рiзних кра'н, зокрема Нiмеччини.
Для ре^зацй' таких проектiв ведеться пошук джерел фшансування. Так, описанi вище проекти частково фшансуються з мiсцевого бюджету, який покри-вае 20 % видатюв, а 80 % покривають гранти, якi надае програма Tempus за тд-тримки ввропейського Союзу. Важливим питанням для отримання гранту на будь-який проект е його ввдповвдшсть критерiям вiдбору. Як приклад розглядали-ся критери вiдбору проектов у рамках EKO FUNDUSZ та i'x фiнансування третiми сторонами у рамках програми ESCO.
З 1990 р. громадська органiзацiя ENERGIE CITES устшно спiвпрацюе з укра'нськими громадськими органiзацiями, зокрема з центром мунщипального та регiонального розвитку Львова. Фшансова пiдтримка американсько'' сторони дала змогу реалiзувати у нашому мiстi проект удосконалення локально'' енергетично'' полiтики.
Проведення таких навчальних семiнарiв дозволяе студентам познайомити-ся iз досвiдом шших кра'н у питаннях формування еколопчно'' полiтики мiст i ре-гюшв вiдповiдно до вимог сталого розвитку, практикою реалiзацii вироблених полiтичних ршень, а також налагодити особистi контакти, що важливо як для ш-тенсифiкацii самого навчального процесу, так i для подальшо'' практично'' дiяль-ностi майбутнiх економiстiв-екологiв.
Лiтература
1. MaKraMiB Л.1., Загвойська Л.Д. Мапстри економiки довк1лля i природних pecypciB -лщери ХХ1 CTopi44a// Науковий вюник: Збipник науково-технiчних праць. - Львiв: УкрДЛТУ, 1999, вип. 11.1. - С. 134-137.
2. ENARECO - a new master study course on environmental economics in Ukraine. Ideas, objectives, contents. Edited by H. Essmann, N. Lust, D. Pettenella, Yu. Tunytsya. Lviv: USUFWT, 2000. 144 p. _
УДК 331.024:2:658 Acnip. М.Б. Данчук - Прикарпатський унврситет
iM. Стефаника
Р1ВЕНЬ БЕЗРОБ1ТТЯ ЯК КРИТЕР1Й ВИЗНАЧЕННЯ ДЕПРЕСИВНОСТ1 Г1РСЬКИХ РАЙОН1В
Розглядаються шляхи зростання зайнятостi серед мюького i сiльського населення гiрських райошв, прiоритетними з яких визначаються - розвиток рекреацшно-туристич-ного та оздоровчо-лжувального комплексiв. ОбГрунтовуеться доцiльнiсть вiднесення пр-ських районiв 1вано-Франковсько1 областi до числа депресивних.
M.B. Danchuck
The level of unemployment as a factor of determinaiting the depression of the
mountain areas
Ivano-Frankivsk region under study has suitable conditions for the development of agrotourism, which does not require large financial outlays and can be a source of income for local people. At present its development is non-existent in Ukraine, where no action whatever is being taken to promote it.
Для краш з перехiдною економiкою, до числа яких належить Украша, за-вдання класифшаци (вiднесення тих чи шших регiонiв до категори проблемних) ускладнюються низкою об'ективних причин, серед яких, зокрема, - реальна загро-за надмiрноl полiтизацii цього питання в умовах неввдпрацьованого механiзму взаемоди мiж центральними органами влади i репонами.
У рiзних крашах це питання виршуеться по-рiзному. У Нiмеччинi i Авст-ри розробляються двi класифшаци: одна - для промислового розвитку, друга -для туризму. В Швеци та Фшлянди класифiкацiйнi карти "того, що там називають районами економiчного розвитку", охоплюють значну частину територи кра'ни, проте там е ще й так званi "райони, яю потребують структурних змiн". Останшх значно менше. У Франци, Швейцари i Великобритани е кiлька класифшацшних карт за кiлькiстю основних напрямiв регiональноi' полiтики.
Ключовими факторами, яю визначають ставлення до "регiональноi' про-блеми" в краi'нi, е критери класифiкацii регiонiв. Чималу кiлькiсть таких показни-кiв, запроваджених в крашах Захвдно'1 ввропи, можна подiлити на юлька основних категорiй, деяю з яких досить загальнi: рiвень безробiтгя, доход на душу на-селення, промислова структура, перспективи економiчного розвитку, демографiч-нi показники, переваги i недолiки географiчного розташування. У бшьшоста кра1н, i особливо там, де високий рiвень розвитку, основним показником "проблемносп" е рiвень безробгття. До таких можна вiднести Франщю, Нiмеччину, Великобрита-нiю, а також скандинавськ краши. Наступний за значенням показник "проблемносл " - доход на душу населення. Зокрема, у Великобритани в 1960 р. був при-йнятий Закон "Про мшцеве працевлаштування", який надав значну свободу у ви-значеннi проблемних райошв. Мiнiстерство торгiвлi могло само, без згоди парламенту визначити проблемш репони. Головним критерiем мшстерство встановило показник рiвня безробiття у 4-5 % в рш, внаслвдок чого суттево збiльшилась ефе-ктившсть та рiвень видаткiв на репональний розвиток.
На сьогоднi в Украш немае критерив класифiкацii проблемних репошв, а це, е одним з ключових питань репонально'1 полiтики у визначенш депресивностi регiонiв. Така класифшащя, у свою чергу, повинна враховувати сощально-еконо-мiчну ситуацiю в Украш.
З огляду на те, що Украша прагне бути асоцiйованим членом ввропейсь-кого Союзу, 1й слщ взяти за основу основнi критери визначення проблемних репошв, яю прийнята в вС, а саме: рiвень безробiття, доход на душу населення, промислова структура, переваги i недолши географiчного розташування .
Застосовувати такий критерш класифiкацii як, доход на душу населення у визначенш депресивноста прських районiв не е доцшьним, оскiльки у п. 2 ст. 6 Закону Украши "Про статус прських населених пунктiв в Украш" зазначаеться: "Розмiр державних пенсш, стипендiй, всiх передбачених чинним законодавством видiв державно1 матерiальноi' допомоги громадянам, якi одержали статус особи, що проживае, або навчаеться на територи населеного пункту, якому надано статус прського, збшьшуеться на 20 %". У зв'язку з цим мiжрегiональнi вiдмiнностi доходу на душу населення не е суттевими, а тому, не можуть бути "точкою вщлжу щодо вiднесення гiрських райошв до категори "проблемних". Нижче подаемо аналiз ринку працi в 1вано-Франювсьюй областi i зокрема в прських районах,
який доказуе доцiльнiсть застосування такого ^^repm клaсифiкaцiï для гipських paйонiв як piвeнь бeзpобiття.
Ситуац1я у сфepi зaйнятостi по Iвaно-Фpaнкiвськiй обласл та гipських pa-йонах залишаеться досить нaпpужeною i e одтею з нaйсклaднiших в Укpaïнi. Ввд-буваються фундaмeнтaльнi зpушeння у викоpистaннi тpудових peсуpсiв та pозпо-дш гх за сфepaми пpиклaдaння щэащ, швидко зpостae чисeльнiсть гpомaдян, яю звepтaються до служби зaйнятостi за слияниям у пpaцeвлaштувaннi та за допо-могою у зв'язку з бeзpобiттям на фонi подальшого зниження пpодуктивностi пpaцi.
В умовах загострення ситуаци на pинку пpaцi, забезпечення pоботою не-зайнятих гpомaдян залишаеться ^облематичним. Пpопозицiя pобочоï сили в ба-гато paзiв бiльшa вщ ïï потpeби. Так, на 01.01.99 pоку в загальному по област по-тpeбa у пpaцiвникaх становила 176 pобочих мiсць, а ^опозищя pобочоï сили на цю ж дату становила 57 954 особи, тобто на 1-е вшьне pобочe мкце пpeтeндувaло 329 осiб, яю шукали pоботу. Навантаження на 1-е вшьне pобочe мiсцe в 1вано-Фpaнкiвськiй облaстi i нaдaлi залишаеться найбшьшим в Укpaïнi ( в y^arni в се-peдньому на 1-е вшьне pобочe мiсцe ^етендуе 30 осiб).
На pобiтничi мкця пpeтeндeнтiв було дещо менше, а саме 253 особи на 1-е вшьне pобочe мiсцe, на одну вакантну pобочу посаду службовця ^етендувало 440 осiб. Гpомaдяни, яю не мають освiти, квaлiфiковaноï пpофeсiï, спeцiaльностi, опинилися у вельми смутному стaновищi, у них найменше шанив ^ацевлашту-ватися, бо на 1 -е вшьне pобочe мiсцe навантаження становить 740 омб.
Набагато складшша ситуaцiя на pинку пpaцi в rip^R^ paйонaх (табл.1).
Табл. 1. Стан фЫсованого ринку пращ в гipськиx районах
Назва paйонiв Чисельнють незайнятих ^омадян на 01.01 Потpебa у пpaцiвникaх на 01.01 PÍBern безpобiття станом на 01.01
1999 p. 2000 p. ± 1999 p. 2000 p. ± 1999 p. 2000 p.
Богородчанський 2434 2109 -325 2 79 77 6,65 5,68
Верховинський 2028 1639 -389 23 25 2 12,15 9,72
Долинський 3875 3553 -322 16 9 -7 10,17 9,18
Косiвський 3784 3208 -576 24 43 19 7,8 6,55
Надвiрнянський 5383 4113 -1270 0 33 33 8,57 6,44
Рожняпвський 2327 1889 -438 4 39 35 9,32 7,65
м. Яремча 1235 1087 -148 0 15 15 10,71 9,3
м. Болехiв 1573 958 -615 21 23 2 13,49 9,06
Як бачимо з таблищ, на юнець 1999 p. у Богоpодчaнському parnm потpeбa в щэащвниках доpiвнювaлa 2 pобочi мкця пpи 2434 особах бажаючих знайти по-стiйну pоботу, у Вepховинському paйонi вiдповiдно 23 pобочi мкця, а пpопозицiя 2028 осiб, у Долинському pa^rn потpeбa становила 16 pобочих мiсць, а пpопози-щя 3875 осiб, у Рожнятiвському та Коивському paйонaх: потpeбa становила 4 та 24 pобочих мiсць, а ^опозищя вiдповiдно 2327 i 3784 особи. А в Нaдвipнянсько-му paйонi та у м. Яpeмчa на кiнeць 1999 p. не було жодно'1 ваканси, хоча бажаючих отpимaти pоботу було ввдповвдно 5383, 1235 осiб.
У ^офесшному aспeктi сepeд бeзpобiтних з pобiтничими пpофeсiями пе-peвaжaли шве'1, кэавщ, тpaктоpисти, пpодaвцi, кухapi, муляpи, штукaтуpи, елект-
Екoлoгo-екoнoмiчнi прoблеми сталoгo рoзвиткy лiсoвoгo кoмплексy
17
pогaзозвapники, електpомонтеpи, слюсapi piзного пpофiлю, опеpaтоpи piзного устаткування, мaшинiсти piзних aгpегaтiв, веpстaтники (piзнi).
Сеpед безpобiтних службовцiв пеpевaжaють бухгaлтеpи, iнженеpи, технь ки, вчител^ виховaтелi, економiсти, товapознaвцi, медсестpи. Майже 3 ввдсотки сеpед безpобiтних пpипaдae на осiб, якi paнiше займали кеpiвнi посади: головнi спецiaлiсти в piзних галузях нapодного господapствa, диpектоpи пiдпpиeмств, оp-гaнiзaцiй, установ, начальники piзних стpуктуpних пiдpоздiлiв.
Рiвень фжсованого безpобiття в Iвaно-Фpaнкiвськiй облaстi на 01.01.2000 p. становив 7,18 %, що в 1,7 paзiв бшьше, нiж у минулому pоцi. У pегiонaльному ас-пектi piвень безpобiття коливався вiд 3,00 % у Коломийському pa^rn до 13,49 - у м. Болеховь Досить висою piвнi безpобiття зaфiксовaнi на цю ж дату у Веpховин-ському pa^rn - (12,15 %), Тисменецькому pa^rn - (12,03 %), у м. Яpемчa -(10,71 %), у Долинському paйонi - (10,17 %), у Рогатинському paйонi - (9,32 %), у Галицькому pa^rn - (8,88 %), Нaдвipнянському pa^rn - (8,57 %), Косiвському pa^rn - (7,80 %) У м. Iв-Фpaнкiвську piвень безpобiття на юнець 1998 pоку ста-новив 7,12 %.
З даного aнaлiзу можна зpобити висновок, що в Укpaïнi вiдсутнi системи фшансового виpiвнювaння та фiнaнсового стимулювання, яю в багатьох кpaïнaх свiту e ефективним iнстpументом позбавлення суттeвих ввдмшностей в piвнях со-цiaльно-економiчного pозвитку окpемих pегiонiв i теpитоpiaльних громад, забез-печуe конституцiйне пpaво кожного громадянина незалежно вiд мiсця ^оживан-ня на певний обсяг i яюсть послуг, якi гapaнтуe деpжaвa. Вiдсутнiсть тако'1 системи i ïï ефективних мехaнiзмiв значно усклaднюeться також вiдсутнiстю деpжaвноï системи сощальних стaндapтiв. Зокpемa, у ст. 43 Конституцй' Укpaïни говоpить-ся:" Кожен мae пpaво на пpaцю," що включae можливiсть зapобляти собi на життя пpaцею, яку вiн вшьно обиpae або на яку вшьно погоджуeться. Деpжaвa ствоpюe умови для повного здшснення громадянами пpaвa на пpaцю, гapaнтуe piвнi мож-ливоста у вибоpi пpофесiï та pоду тpудовоï дiяльностi, pеaлiзовуe пpогpaми ^офе-сiйно-технiчного навчання, пiдготовки i пеpепiдготовки кaдpiв вiдповiдно до сус-пшьних потpеб." Пpоте, дане положення не конкpетизуeться за piвнем i обсягом гapaнтовaних послуг, що може pозглядaтися як чисто деклapaтивнi тези, яю не за-безпеченi економiчним потенщалом деpжaви з пеpехiдною економiкою. Полггич-на воля визнати даний факт ввдсутня не лише у ценфальних оpгaнaх виконавчо'1 i законодавчо'1 влад, але й у pегiонaх теpитоpiaльних гpомaд.
У Пpоектi Закону У^аши "Пpо концепцiю деpжaвноï економiчноï политики" пpiоpитетними нaпpямкaми для областей Кapпaтського pегiону визначено pозвиток pекpеaцiйнно-туpистичного та оздоpовчо-лiкувaльного комплексiв. Саме pозвиток цих комплексiв гapaнтуe зpостaння зайнятоста сеpед мiського та сшьсь-кого населенна rip^ms paйонiв. Недолiки пеpифеpiйностi або геогpaфiчноï iзо-ляцй сьогодш виявилися pеaльною пpиpодозaхисною козиpною кapтою таких pa-йонiв.
Пpоте, для того, щоб pекpеaцiйно-туpистичний комплекс pозвивaвся уст-шно, вiн повинен бути штегрований у стpaтегiю pозвитку сшьсько!' мiсцевостi. Саме сiльський зелений туpизм як один iз видiв туpистично-pекpеaцiйноï дiяль-ностi мiг би стати джеpелом поповнення деpжaвного та мшцевого бюджетiв. Як вiдомо, туpизм - eдинa галузь, де нaуково-технiчний ^огрес не впливae на змен-
18
Еколого-eкономiчнi проблeми розвитку лiсового комплeксy
шення кшькоста працюючих, стимулюе покращення якостi послуг, що надаються туристам. Сшьський зелений туризм дуже швидко розвиваеться у свiтi, фахiвцi називають його туризмом XXI столiтгя. Це потребуе внесення доповнень до За-кошв Укра'ни "Про селянське (фермерське) господарство", "Про тдприемницт-во", щодо визначення та легалiзацii сiльського туризму як виду тдприемницько!' дiяльностi та пшьг, якими можуть користуватися сшьсью господарi, створення ць нового мехашзму визначення вартостi землi.
Програма розвитку сшьського туризму, яка розробляеться сьогодш на уря-довому рiвнi, надалi мае стати основою для схвалення Закону Укра'ни "Про роз-виток сшьського туризму в Украш". Програма повинна передбачати визначення зон розвитку сшьського туризму i поетапнiсть 1'х освоення, надання матерiальноi' та техтчно! допомоги, що також визначае необхвдшсть забезпечення Кабiнетом Мiнiстрiв матерiально-фiнансово'i бази для функцюнування Закону Укра'ни "Про статус прських населених пунктiв", саме територiя яких е прiоритетною зоною розвитку "малих" форм рекреаци. Для оцшки перспектив розвитку нових видiв туризму на територи окремих громад необхвдно розробити схеми перспективного розвитку туризму iз визначенням ареалiв максимально'' концентраци пам'яток ш-торико-культурно'1 спадщини, територiй природного ландшафту, системи сшьського поселення, транспортних комушкацш, сощально! iнфраструктури, енергети-чних та трудових ресурив, потенцiйних споживачiв, iнвестицiйного ктмату (на-явностi вiдповiдних iнвестицiйних програм та комерцiйних структур). Програми розвитку слвд складати, використовуючи концепцiю комплексного розвитку сшь-сько'1 мiсцевостi.
Лггература
1. Статистичний збИрпик 1вано-Франгавсько! облает за 1998-1999 рр. 1вано- Франюв-ський обласний центр зайнягость
2. На шляху до £вропи. Украшський досвщ вврорепошв: /За ред. Серпя Максименка, 1гора Студеннiкова. - К.: "Логос", 2000. - 220 с.
3. Розвиток громад i регшнш Укра'ши:/ За ред. Сергiя Максименка. - К.: Логос. - 2000.
164 с.
4. Доценко А.1. Регюнальне розселення: проблема та перспективи. - К.: Наук.думка, 1994.
- 195 с.
5. Кравченко В.1. Фшанси мiсцевих органiв влади Украши. Основи теори та практики. -К.: НДФ1, 1997. - 276 с. _
УДК 630.902 Асист. О.В. Дячишин - УкрДЛТУ
ПРИНЦИПИ СТАЛОГО Л1СОВОГО ГОСПОДАРСТВА (1СТОРИЧНИЙ АСПЕКТ)
Показаний юторичний розвиток принципу сталост^ починаючи iз виникнення цього термшу у XVIII ст. до наших дшв. Розглянуто прийнятi резолюцieю Третьо! наради мшю-трiв по захисту лiсiв ввропи у Лiсабонi (1998) критери старого лiсового господарства. За-пропоновано найважливiшi критери для застосування в Укрш'ш з урахуванням юнуючих економiчних умов - збереження та покращення люових ресурав; збереження економiчних функцiй лiсу (деревних i недеревних).
