CC BY
24
УДК 636
Радченко Н.П., к.с.-г.н.
Скляренко Ю.1., астрант (E-mail agronauka@chereda. Net) Братушка Р.В., мапстр ® Сумський тститут АПВ УААН
Р1СТ ТА РОЗВИТОК молодняку велико! рогато! худоби Р1ЗНИХ ГЕНОТИП1В
Вивчено особливост1 росту та розвитку молодняку великог рогатоï худоби ргзних генотитв при створент сумського внутршньопородного типу украгнськог чорно-рябог' молочног' породи.
Ключовi слова: тип, порода, жива маса, корелящя, р1ст, розвиток
Вступ. Цшеспрямоване вирощування ремонтного молодняку е складовим елементом племшно1' роботи, що е важливим для подальшого вдосконалення порiд. Iнтенсивнiсть i тривалiсть росту та розвитку тварин в онтогенезi визначають ïx величину в дорослому станi та зумовлюються взаемодiею генотипових i паратипових факторiв [5, 6].
На думку В.П. Бурката з ствавторами [1, 2], головна вимога до ремонтного молодняку - це штенсившсть лшшного росту та живоï маси.
Й.З. Орацький, G.I. Федорович [4] наводять цiкавi данi щодо особливостей росту та розвитку ремонтних теличок заxiдного внутршньо-породного типу украïнськоï чорно-рябоï молочноï породи. Тварини мали високi показники живо1' маси: новонародженi - 34,1±0,2 кг, 6 мiс. - 175,1±0,5; 12 мю.-310,5±0,7; 18 шс. - 420,8±0,9 кг.
Науковцi [5] пишуть про дослiдження росту телиць вихщнох' чорно-рябо1' i голштинсько1' порщ, а також ïx ровесниць з кровшстю за полiпшуючою породою '/г, %, %, %. Встановлено, що потомки голштинських буга1'в усix генотитв до рiчного вiку вiрогiдно перевищували чорно-рябих ровесниць за живою масою. Тварини бiльшостi генотипiв до 18-мшячного вiку досягли за живою масою рiвня 400 кг.
Б.G. Подоба та G.G. Заблудовський вважають [3], що хоча формування екстер'еру молодняку в селекцшному плаш оцiнюють не часто, саме такий пщхщ може забезпечити виявлення тварин з бажаною генетичною конституцiею, тобто бажаного типу.
Вченими доведено, що мiж штенсившстю росту та 1'хньою майбутньою молочною продуктившстю iснуе кореляцiйна залежнiсть. Тварини, що у молодому вщ мають високу енергiю росту, в першу лактацш дають 50006000кг молока [115].
Матер1ал та методи. Дослiдження проводилися шляхом аналiзу первинного зоотеxнiчного матерiалу (картки 2-МОЛ) Державного племiнного заводу Державного тдприемства дослiдного господарства Сумського iнституту
® Радченко Н.П., Скляренко Ю.1., Братушка Р.В., 2008
152
АПВ Сумського району, Сумсько! области Вивчали живу масу в наступш вiковi перiоди: при народженш, у 6, 12, 18 мюящв та при першому оЫменшш.
Одержаний матерiал дослiджень обробляли методом варiацшно! статистики за М. А. Плохшським при допомозi ЕОМ.
Результати дослщження. Характеристика молодняку за живою масою наведена в таблицi 1, з яко! видно, що жива маса при народженш мае тенденцш зменшуватися в залежностi вiд поколшня. Так, тварини сумського типу при народженш мали меншу живу масу в порiвняннi з тваринами лебединсько! породи на 11,8% (Р<0,001). Вони також поступалися помiсним тваринам першого i третього поколiння вiдповiдно на 6,5% (Р<0,001) та 5,9% (Р<0,05). Необхiдно зазначити, що тварини вихщно! лебединсько! породи статистично вiрогiдно переважали тварин iнших груп за живою масою при народженш: помкей першого поколшня на 4,9% (Р<0,001), другого - на 8,2% (Р<0,001), третього - на - 5,3% (Р<0,05). У шестимкячному вiцi тварини нового типу мали меншу живу масу в порiвняннi з тваринами вах груп, при цьому статистично достовiрно переважали тварин першого (Р<0,01) та третього (Р<0,01) поколiнь. Тварини вихщно! лебединсько! породи статистично достовiрно переважали помкей першого (Р<0,05) та третього поколшь (Р<0,05). У дванадцятимiсячному вщ достовiрно мiж собою рiзнилися тварини вихщно! породи та помiсi першого (Р<0,05) i другого поколiнь (Р<0,05). У вiсiмнадцятимiсячному вiцi тварини нового типу статистично достовiрно поступалися за живою масою помкям першого поколшня (Р<0,05). У свою чергу помкш тварини першого поколiння переважали тварин вихщно! породи (Р<0,01). Аналiзуючи проведет дослщження, слщ вiдзначити тенденцiю бшьш iнтенсивного росту телиць незалежно вщ походження до шестимiсячного вiку. Перюд з шести- до дванадцятимiсячного в^ характеризуеться низькими показниками росту.
1. Жива маса теличок в рпш в1ков1 першди в залежносп вщ поколшь, кг
Показники Лебединська порода Помю1, поколшня Тварини сумського типу
Р1 Р2 Рэ
п М±т п М±т п М±т п М±т п М±т
При народженш 135 33,0 ±0,4 170 31,4 ±0,3 74 30,3 ±0,3 74 31,3 ±0,5 50 29,5 ±0,6
6 м1сяц1в 110 156,7 ±2,2 146 162,9 ±1,6 65 156,5 ±2,2 65 165,2 ±2,7 39 152,1 ±3,2
12 м1сящв 110 257,3 ±3,5 140 267,2 ±2,7 59 269,2 ±3,3 59 268,5 ±4,4 39 263,2 ±6.0
18 м1сяц1в 108 354,5 ±4,6 137 372,2 ±3,4 53 363,2 ±3,8 53 362,1 ±5,8 38 355,4 ±5,8
При першому оаменшш 91 390,7 ±4,9 94 376,7 ±5,9 42 359,2 ±4,5 42 383,9 ±8,1 30 362,9 ±7,2
При проведенш однофакторного дисперсiйного аналiзу було встановлено, що у тварин вихщно! лебединсько! породи, помкей рiзних поколiнь та тварин
153
нового типу статистично достовiрний вплив живо! маси теличок у рiзний вжовий перюд на майбутню !х молочну продуктивнiсть вщсутнш.
Виняток становить показник живо! маси в вiсiмнадцятимiсячному вiцi та при першому осiменiннi у помiсних тварин першого поколiння. У них вш достовiрно впливае на майбутню молочну продуктившсть за першу лактацiю. Так, на частку живо! маси теличок у вiсiмнадцятимiсячному вiцi, як чинника, що визначае майбутнiй надiй за першу лактащю, припадае 6,5 % (Р<0,05). Причому тварини, якi мали живу масу у цей вжовий перiод в межах 350-380 та бшьше 380 кг, достовiрно переважали за надоями тварин з живою масою менше 350 кг (Р<0,05), рiзниця склала вiдповiдно 578,5 та 567,1 кг молока. Частка впливу живо! маси при першому оаменшш на надш за першу лактацш склала 7,6% (Р<0,05). Тварини, яю при першому оЫменшш мали живу масу бшьше 400 кг, достовiрно переважали за майбутньою молочною продуктившстю тварин, котрi мали живу масу в межах 350-400 кг ^зниця склала 579,9кг (Р<0,05)), а тварини з живою масою менше 350 кг поступалися на 491,6 кг (Р<0,05).
За результатами кореляцшного аналiзу (табл.2) встановлений достовiрний кореляцiйний зв'язок надою за 305 дшв першо! лактаци у корiв лебединсько! породи з живою масою при першому оаменшш (г=0,24±0,11 (Р<0,05)), у помюей першого поколiння з живою масою у вiсiмнадцятимiсячному вiцi (г=0,22±0,09 (Р<0,05)) та при першому осiменiннi (г=0,23±0,10 (Р<0,05)).
З наведених матерiалiв можна зробити висновок, що породи та типи для реалiзацi! сво!х генетично обумовлених продуктивных можливостей потребують штенсивного вирощування. Реалiзацiя генетичного потенцiалу можлива лише за умов iнтенсивного вирощування ремонтного молодняку й досягнення ним живо! маси при першому оаменшш 380-400 кг у вщ 16-18 мкящв.
2. Кореляцшний зв'язок надоУв за 305 днiв першо? лактаци з живою
масою у ртзш в1ков1 першди (1980-2007 роки)
В1к, мюящв Лебединськ а порода Р2 Рэ Сумський тип
п г±шг п г±шг п г±шг п г±шг п г±шг
При народженн1 106 0,12 ±0,10 154 0,14 ±0,08 111 -0,58* ±0,06 63 -0,02 ±0,13 46 -0,23 ±0,14
6 90 -0,07 ±0,10 132 0,25 ±0,08 94 -0,53* ±0,07 61 0,08 ±0,13 38 -0,25 ±0,15
12 88 -0,02 ±0,11 127 0,89 ±0,02 94 0,09 ±0,10 56 -0,08 ±0,13 38 -0,04 ±0,16
18 88 0,18 ±0,10 124 0,22* ±0,09 89 0,07 ±0,11 49 -0,07 ±0,14 38 0,02 ±0,16
1 ос1меншня 75 0,24* ±0,11 84 0,23* ±0,10 64 0,17 ±0,12 39 0,09 ±0,16 29 0,12 ±0,18
Попршення роботи з вирощування ремонтного молодняку веде до затримки росту, втрат показниюв вiдтворно!' здатностi та молочно! продуктивностi.
Висновки.
1. 1нтенсивне використання полшшуючих порiд суттево вплинуло на рют та розвиток молодняку велико! рогато! худоби. Жива маса при народженш мае
154
тенденцш зменшуватися в залежност вщ поколшня. Так, тварини сумського типу при народженш мали меншу живу масу в порiвняннi з тваринами лебединсько! породи на 11,8% (Р<0,001)
2. У вiсiмнадцятимiсячному вщ тварини нового типу статистично достовiрно поступалися за живою масою помюям першого поколшня (Р<0,05). У свою чергу помюш тварини першого поколшня переважали тварин вихщно! породи (Р<0,01).
3. Аналiзуючи проведет дослщження, слщ вщзначити тенденцiю бiльш штенсивного росту телиць незалежно вiд походження до шестимшячного вiку. Перiод з шести- до дванадцятимюячного вiку характеризуемся низькими показниками росту.
4. За результатами кореляцiйного аналiзу встановлений достовiрний кореляцiйний зв'язок надою за 305 дшв першо! лактаци у корiв лебединсько! породи з живою масою при першому оаменшш (г=0,24±0,11 (Р<0,05)), у помiсей першого поколшня з живою масою у вiсiмнадцятимiсячному вщ (г=0,22±0,09 (Р<0,05)) та при першому оЫменшш (г=0,23±0,10 (Р<0,05)).
Л1тература
1. Буркат В.П. Десять роюв вiд набуття Укрплемоб'еднанням статусу Нащонального об'еднання по племiннiй справi у тваринництвi: Доповiдь на науково-виробничш конференцi! Укрплемоб'еднання 21 травня 2003 року. -К.: Аграрна наука, 2003. - 34 с.
2. Буркат В.П., Мельник Ю.Ф., Сфименко М.Я., Полупан Ю.П., Кругляк А.П. Програми селекци порiд // Розведення i генетика тварин 2003. -Вип. 37. - С. 3-22.
3. Генетико-селекцшш аспекти онтогенезу сшьськогосподарських тварин. Матерiали творчо! дискусi! / За редакщею В.П. Бурката. - К.: 2004. - 39 с.
4. Коваль Т.П. 1нтенсившсть формування живо! маси телиць та !! зв'язок з продуктившстю // Розведення i генетика тварин.: К. - Аграрна наука. - 2007. - Вип. 41. - С. 93-103.
5. Орацький Й.З., Федорович С.1. Селекцшш та бюлопчш особливост тварин захiдного внутршньопородного типу укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи // Розведення i генетика тварин.: К. - Аграрна наука. - 2007. - Вип. 41. - С. 244-254.
6. Формування внутршородних титв молочно! худоби / В.П. Буркат, О.Ф. Хаврук, В.Б. Близниченко. - К.: Урожай, 1992. - 200 с.
Summary
Studied particularities of the growing and developments heifers large horned
live-stock when making of sumy interbreeding type of the Ukrainian Black-and-White
Diary breed
Стаття надшшла до редакцИ 20.02.2008
155
