CC BY
27
banks in the direction of banking activities, this assessment measures used in terms of their effectiveness and specifically mentioned complex effective immediate action.
Keywords: financial crisis, stabilization measures, commercial banks, the banking system, the National Bank of Ukraine.
УДК 336.[76+742] Доц. Л.М. Чиж, канд. екон. наук -
Львгвський НУ м. 1вана Франка
РИНОК ЗОЛОТИХ МОНЕТ: ЕВОЛЮЦ1Я ТА ОСОБЛИВОСТ1 ФУНКЦ1ОНУВАННЯ
Дослщжено сутшсть ринку золота та ринку золотих монет. Вивчено еволющю та юторичш особливост розвитку ринку монет. Виокремлено переваги золотих монет порiвняно зi зливками. Проаналiзовано основш види тезаврацшних монет.
Ключовг слова: ринок, ринок золота, ринок золотих монет, золото, золот моне-ти, золот зливки.
Монети, що випускають центральш банки р1зних кра1н св1ту, е хорошим вкладенням катталу, не менш виправданим, шж у золото. Але, на жаль, не в Укра1ш. Проблема в тому, що ринок монет у нашш кра1ш вщсутнш як такий. Особливо це стосуеться тих монет, яю е рщюсними, колекцшними. Тому, щоб вкладення в нум1зматику приносили прибуток, треба як мшмум розбиратися в цшносп пе1 або шшо1 монети, 1 стежити за попитом на дорого-цшш метали.
Проблематикою дослщження ринку золотих монет займалися як в1т-чизняш та 1 заруб1жш вчеш, зокрема: А. Азрил1ан, Ю. Блащук, А. Вшьямсон, Г. Вознюк, А. Загороднш, А. Захаров, О. Матлинг, Р. Скотт. Однак 1 дош за-лишаються маловивченими еволющя, сутшсть та особливосл функцюнуван-ня ринку золотих монет.
Метою роботи е вивчення еволюцп ринку золотих монет, сутност та основних засад функцюнування.
Для досягнення ще1 мети поставлено таю основш завдання:
• досл1дити сутшсть ринку золота та ринку золотих монет;
• вивчити еволющю та юторичш особливосл розвитку ринку монет;
• виокремити переваги золотих монет пор1вняно з1 зливками;
• проанатзувати основш види тезаврацшних монет.
Як економ1чна категор1я поняття "ринок" вщображае сутшсть еконо-м1чних вщносин, що виникають м1ж суб'ектами економ1чно1 системи (вироб-никами 1 покупцями) з приводу обмшу результатами 1 умовами (факторами) виробництва. Для проведення нашого анал1зу ринок необхвдно подшити на ринок реальних товар1в 1 фшансовий ринок.
Ринок реальних товаргв - це сшвроб1тництво людей один з одним, призначених для того, щоб звести разом з комерцшною метою продавщв та покупщв, а також надати можливють першим продати, другим - купити ре-альний товар. Фшансовий ринок - це певна сукупшсть економ1чних вщносин з приводу оргашзацп 1 кушвльпродажу вшьних грошових кошпв та 1х перет-ворення на грошовий каштал [1, с. 6]. На наш погляд, фшансовий ринок мае охоплювати: ринок каштал1в (швестицшний ринок), ринок кредилв, ринок
щнних паперiв, валютний ринок, ринок золота, ринок дорогощнних металiв, ринок банкiвських металiв.
У "Термiнологiчному словнику ринково! економжи" визначено ринок золота як "центр торгiвлi золотом, де регулярно здшснюеться його кутвля-продаж для промислового використання, придбання шоземно! валюти, приватна тезавращя (нагромадження), спекуляцiя" [2, с. 187]. Таке ж визначення сформулювали й Загороднш А.Г. та Вознюк Г. Л. у "Термiнологiчному словнику ринку фшансових послуг" [3, с. 406].
Стверджуемо, що одним iз сегментiв ринку золота е ринок золотих монет. У "Енциклопеди банювсько! справи Укра!ни" ринок золотих монет розглядають як частину ринку золота, об'ектом кутвльпродажу на якому е нумiзматичнi, обiговi та зливковi золотi монети. Монети, якi обертаються на ринку золотих монет, класиф^ють за !х якiстю [4, с. 463].
Загороднш А.Г. визначае ринок золотих монет як частину ринку золота, об'ектом кутвльпродажу на якому е нумiзматичнi, напiвнумiзматичнi, обiговi та зливковi золотi монети. Близько 15-20 % видобутку золота вико-ристовують для карбування монет [3, с. 406]. Можна назвати двi головш причини, у зв'язку з якими золото стало грошима. Перша - унiкальнi фiзичнi властивосп, якi надають рiвноцiннiсть i подшьнють усiм частинам металу, що стають монетами або зливками, зберiгаючи сво! властивосп. 1нша - рщ-юсть i розсiянiсть золота у надрах земл^ тому максимальна, порiвняно зi зви-чайними металами, складнiсть видобутку iз руд.
Золото функцiонувало як грошi ще в далеку давнину, на початковiй стади розвитку товарного виробництва. У цей час золот грошi мали форму зливкiв рiзноl ваги. Пiд час торгiвлi зливки потрiбно було зважувати, подрiб-нювати та ш. Коли вiдбувся третш суспiльний подiл працi i видшились купцi, товарообiг почав набувати бшьш органiзованого характеру. Купцi прагнули навести порядок у грошовому об^, для чого вони почали виготовляти зливки визначено! ваги i проби i ставили на них свое клеймо, що тдтверджувало вагу i пробу.
Розширення торгiвлi та вихвд !! за межi мiст i держав потребувало бiльш авторитетно! гарантп точностi ваги i проби золотих зливюв. Поступово такими гарантами стали корпорацп купцiв, храми, мiсцева влада. Зi створен-ням рабовласницьких i феодальних держав починають перебувати в обиу монети, де гарантами виступають правителi кра!н. Наприклад, перший правитель Сгипту - Менес I - вщзначив свое царювання випуском зваженого i клеймованого його iм'ям золотого зливка вагою 14 г [5, с. 99]. Придбання золотих монет, особливо дрiбними i середшми власниками, завжди було найкращим способом нагромадження приватних тезаврацшних скарбiв. На сучасному етапi у зв'язку з розвитком шфляцп i вiдмiною в низцi кра!н обме-жень на купiвлю монет цей процес значно активiзувався.
Гуртовi партп золотих монет продають i купують поряд зi зливковим металом на кожному ринку. Роздрiбною торгiвлею займаються банки, спещ-алiзованi нумiзматичнi фiрми, iнколи ювелiрнi магазини. У деяких кра!нах золотi монети розповсюджуються через систему поштових послуг. Провщни-
ми ринками золотих монет вважають Цюр!х, Лондон, Париж, Нью-Йорк, Брюссель. До 1980 р. великий продаж здшснювався у Франкфурт-на-Майш, однак у зв'язку i3 поширенням на цi операцiï податку з обiгу ïx об'ем рiзко скоротився.
Центральнi банки, зазвичай, виступають гуртовими постачальниками монет для "уповноважених дистриб'юторiв", роль яких виконують банки та спецiалiзованi компанiï. Ринок золотих монет називають двонаправленим, ос-кiльки банки-посередники не тшьки продають, а й викуповують монети у клieнтiв (звюно, за нижчою цiною). Золотi монети, з погляду покупцiв, воло-дтоть низкою переваг порiвняно зi зливками та шшими рiзновидами швести-цшних iнструментiв у золото. По-перше, для монет характерна кшькюна та якюна визначенiсть, i тому вони не потребують будь-якоï додатковоï перев!р-ки. У справжнш золотiй монетi гарантуеться надежна вага i проба металу, тому ïï покупець може вважати себе надшно застрахованим вщ зловживань з боку продавця. Золот монети, зазвичай, мають невелику вагу, за винятком рщюсних екземплярiв, порiвняно помiрну вартiсть i тому е доступними для ошб iз меншим достатком. Золотi скарби у виглядi монет легше зберiгати, транспортувати.
Монетам надаеться перевага перед золотими зливками через юнуючий режим оподаткування. У деяких крашах золотi монети за традищею вважають грошима; тому операцп з ними звiльняються вiд прямих податюв, а в ра-зi вивозу за кордон цi монети не обкладаються митними зборами. Окр!м те-завраторiв, операцiï яких домшують на ринках, регулярний попит на золот монети, особливо на бшьш рщкюш рiзновиди, пред'являють колекцюнери-нумiзмати. У деяких краïнаx монети купують для прикрас, а також широко використовують у виглядi подарункiв. У Саудiвськiй Аравiï i деяких крашах Персидського заливу шоземш золотi монети, переважно англшсью, викорис-товувались як справжш грошi у внутрiшньому грошовому обку [6, с. 356]. Ринок золота охоплюють i ринок золотих монет, до яких належать монети нумiзматичнi, напiвнумiзматичнi, обiговi та зливковi.
Останш три рiзновиди деколи називають швестицшними або тезавра-цiйними, оскiльки ïx використовують практично лише для нагромадження (тезаврацп) абстрактноï вартостi шляхом швестування грошових коштiв у ви-соколжвщш вироби iз золота (монети). Постачальниками так званих тезавра-цiйниx монет е центральш банки рiзниx краш, якi карбують так! види монет: • стар! монети, як! перебували в обпу, i дос збереглися у сховищах централь-них банюв, або сучасного карбування, часто !з зазначенням року карбування чи без нього (французью наполеондори, англшсью соверени або росшсью "царсью" рубл!), як! ще називають "нововиробами", тобто монетами сучасного випуску, як! карбуються за старими зразками офщшними монетними дворами та окремими приватними ф!рмами. Не маючи жодного в!дношення до грошового обпу, "нововироби" спещально призначеш для продажу на ринку банювських метал!в з метою отримання доходу - р!знищ м!ж цшою монети i вартастю зливка. Залишки цих монет, як! збереглись вщ переплавлення тсля ввдмши золотомонетного стандарту, потрапляють на ринки або через цен-
тральш банки та iншi державнi установи, або з приватних скарбiв, або з ко-лекцн нумiзматiв;
• нж ювiлейнi монети, присвячеш визначнiй поди, що карбуються в обмеже-нш кiлькостi протягом певного часу i яким надають офiцiйного статусу законного засобу платежу;
• новi монети з номшалом, якi мають статус законного засобу платежу (хоча i не використовуються як грош^ i карбуються постiйно;
• монети нумiзматичного значення, якi слугують предметом колекцюнування. Звичайно, поповнення нумiзматично1 колекцй золотих монет - це також сфера приватно! тезаврацй, але доступна лише багатим власникам. Однак в цьому випадку на перше мюце iнтересiв покупцш виходить не саме золото як дорогощнний метал, а саме монета з 1! iсторiею виникнення та особливостя-ми випуску та обюу. Нумiзмата, зазвичай, хвилюе не стшьки метал, з якого виготовлена монета, скшьки 11 рщккть, збереженiсть, сюжет, приналежнiсть до вибрано! теми колекцiонування. До тезаврацшних монет зараховують також маленьк зливки вiд 1 до 100 г, або в одну тройську унцта чи 11 частки;
• зливюж монети зi стандартною вагою, кратною тройськш унцн чи 11 частит, без номшалу (пiвденноафриканськi крюгеренди, китайськi "панди", канадсь-кi "кленовi листи" тощо). Це золотi зливки, яким притаманна форма i юри-дичний статус монети, але на яких вказуеться замiсть номшалу вага металу. Фактично до ще1 ж групи можна зарахувати золотi медальйони, монети приватного карбування та маленью зливки.
Монети як об'ект швестицш у золото можна розглядати i як предмети антикварiату, i як специфiчну форму золотих зливюв. Щодо першого випадку, то швестицн у такий вид активiв будуть здiйснюватись з метою кашталь зацн рiзницi в цiнах на вшгар мистецтва. Незважаючи на потенцшну випд-нiсть таких вкладень, адже о^м iнвестицiй у дорогоцiнний метал, кошти вкладаються i в об'ект колекцюнування з юторичною чи естетичною щнню-тю, вони можуть бути пов'язаш з низкою юридичних обмежень. О^м цього, вiдсутнiсть органiзованого ринку подiбних активiв робить 1х лжвщнють спорадичною. Щодо iнвестицiй у монети як рiзновид золотих зливюв, то подiбне вкладання коштiв може мати мету перевагу лжвщносп. Ваговий та вартюний вираз монет, зазвичай, нижчий за аналопчш параметри золотих зливюв. Можливост транспортування також зростають. До того ж зберщання самих монет може тягнути за собою нижч прямi та трансакцiйнi витрати, порiвняно зi зберiганням зливкiв. Незначний номшал монет робить 1х зручними для продажу навиь на неоргашзованих ринках. Дохiднiсть iнвестицiй у золот монети е достатньо високою та такою, що зазнае коливань у вщносно незнач-ному дiапазонi. Наприклад, дохiднiсть iнвестицiй у золотi монети впродовж 1969-1974 рр. становила 9,5 %, упродовж 1974-1979 рр. - 32,4 %, у 19791984 рр. - 11,2 %, тодi як за аналогiчнi перюди дохiднiсть iнвестицiй у дь аманти становила, вщповщно, 11,6 %, 13,6 % та 6,1 %, а у картини - 7,3 %, 17,3 % та 1,5 % [7, с. 162]. Достатньо стандартизований вираз самих монет, незначна вартють i популяршсть серед дрiбних iнвесторiв створюе можли-востi для оргашзацп торгiв на iнституцiональнiй основi. Цшоутворення на них вiдбуваеться у виглядi визначення вартостi золотого вмiсту, виходячи з юлькосп грам, та премп, яка обраховуеться понад вартiсть золота у монеть У
раз! подряпин та шших пошкоджень монети, др!бний швестор може втратити свою премж>.
Найчаспше монети купують колекцюнери i багат люди для подарун-ку. Монети продають за цшою, рекомендованою постачальником, для забез-печення ïï единоï вартост у всьому свт. На ринку дорогощнних монет мож-на видшити три цшов! сегменти. До масового асортименту вщносять монети вартютю 400 грн, як! забезпечують основний обсяг продажу. Наступними е монети за цшою вщ 400 до 2200 грн - високохудожш роботи, як! карбуються в незначнш кшькосп. Монети з третього сегменту - дорожч! шж 2200 грн -купують колекцюнери для поповнення власного золотого фонду. Динашка продажу монет !з дорогоцшного камшня повторюе динам!ку будь-якого ринку "подарункового" напряму, де найбшьший попит спостершаеться до Нового року, Р!здва, Дня Святого Валентина, 8 Березня [8, с. 53].
Здебшьшого торпвля нум!зматичними монетами под!бна до торпвл! предметами мистецтва i антикварними виробами, де кон'юнктура i р!вень цш зазвичай залежать вщ рщкосл i xудожньоï цшносп зразюв. Тому на вщм!ну вщ шших титв, нум!зматичш монети (i медальйони) не мають регулярних ринкових котирувань, хоча ïx цши завжди, а рщкюних екземпляр!в - особливо, набагато перевищують вартють металу, що в них мютиться.
Торпвлю шшими дорогоцшними металами також здшснюють у стан-дартних зливках. У розрахунках за золото беруть до уваги масу чистого мета-лу, який мютиться в зливках; при торпвл! шшими дорогоцшними металами сплачуеться загальна маса зливка (враховуючи домшки). Др!бш, нестандарта зливки можуть бути предметом торпвл! на внутршшх ринках, на яких е вщповщний попит мюцевих тезавратор!в. Бшьш популярним р!зновидом вкладень у цш груш швестор!в е кутвля золотих монет i медалей.
Таким чином, пожвавлення швестицшно-тезаврацшного попиту на золото зазвичай пов'язане з под!ями i явищами м!жнародного або мюцевого характеру, як! або загрожують знецшенням грошей власниюв, або несуть певну вигоду. Основну масу "швестицшного" металу, зазвичай, скуповують велик! шституцшш структури - банки, золототорговельш ф!рми, пенсшш та шш! фонди. Але не залишаються осторонь i др!бш покупщ, що знайшло вщобра-ження у збшьшенш попиту на золот монети та медальйони. Золот монети та маленью зливки пропонують приватним швесторам один з найпривабливь ших шлях!в швестування у вщносно невелик! обсяги банювського металу. У багатьох крашах банювський метал, куплений в швестицшних цшях, не опо-датковуеться ПДВ (враховуючи вс краши €С).
Л1тература
1. ЦБ та ГКП : тдручник / кол. авт.: А.М. Мороз, М.Ф. Пуховкша, М.1. Савлук та ш. -К. : Вид-во КНЕУ, 2005. - 556 с.
2. Тринько Р.1. Терм1нолопчний словник ринково!' економжи: гдобалiзацiя, маркетинг, статистика, страхування, фшанси / Р.1. Тринько, О.Р. Тринько. - Льв1в : НВФ "Украшсьга технологи", 2006. - 216 с.
3. Загороднш А.Г. Ринок фшансових послуг: терм1нолопчний словник / А.Г. Загороднш, Г.Л. Вознюк. - Льв1в : Вид-во "Бескид Бгг", 2008. - 544 с.
4. Енциклопедiя бангавсько! справи Украши / редкол.: В. Стельмах (голова) та iH. - К. : Вид-во "Молодь", 1нЮре, 2001. - 680 с.
5. Современный рынок золота / под ред. В.И. Букато и М.Х. Лапидуса. - М. : Изд-во "Финансы и статистика", 2004. - 320 с.
6. Борисов С.М. Золото в экономике современного капитализма : монография / С.М. Борисов. - Изд. 2-ое, [перераб. и доп.]. - М. : Изд-во "Финансы и статистика", 1984. - 478 с.
7. Мельник В.В. Мiжнародна швестицшна дiяльнiсть : навч. пошбн. / В.В. Мельник, В.В. Козюк. - Тернотль: Карт-бланш, 2003. - 249 с.
8. Слесарук С. Драгоценная перспектива / С. Слесарук // Эксперт. - 2006. - № 14. - С.
50-56.
Чиж Л.М. Рынок золотых монет: эволюция и особенности функционирования
Исследована сущность рынка золота и рынка золотых монет. Изучены эволюция и исторические особенности развития рынка монет. Выделены преимущества золотых монет по сравнению со слитками. Проанализированы основные виды тезавра-ционных монет.
Ключевые слова: рынок, рынок золота, рынок золотых монет, золото, золотые монеты, золотые слитки.
Chyzh L. M. Market of gold coins: evolution and functioning features annotation
The essence of the gold market and market gold coins are explored. The evolution and historical features of the market of coins are studied. The benefits of gold coins vs. ingots are outlined. Main types of coins are analyzed.
Keywords: market, market of gold, market of gold coins, gold, gold coins, gold bullions.
УДК 65.012 Фахшець з торгiвлi щнними паперами 1.Р. Шпакович1 -
ТОВ "Брокерська контора "Сток-Трейдер "
ПВДПРИеМСТВА-ТОРГОВЩ Ц1ННИМИ ПАПЕРАМИ: СУТ-Н1СТЬ, ЗНАЧЕННЯ ТА ДШЛЬШСТЬ НА ФОНДОВОМУ РИНКУ
Проведено аналiз сучасного ринку щнних nanepiB Украши. Розглянуто дiяль-шсть шдприемств-торговщв щнними паперами на фондовому та фшансовому ринках. Дослщжено ix значення та частку в ринковш економщг Проведено мошторинг здшснення угод торговцями щнними паперами.
Постановка проблеми. На сучасному етат розвитку фондового ринку Украши надзвичайно динам1чно трансформуеться його структура, змшю-ючи при цьому мюце шдприемств-торговщв щнними паперами та ix роль у цш системь Опираючись на досвщ економ1чно розвинутих краш основним мюцем торпвл1 щнними паперами е фондов! б1рж1, як в Украш тшьки про-ходять початкову стадто свого розвитку i налагоджують роботу, котра б вщ-повщала мiжнародним стандартам. Проте дош бшьшу частку договорiв все таки укладають на неоргашзованому ринку.
Аналiз останшх дослiджень та публжацш. Вивченням дiяльностi торговцiв щнними паперами та й фондовим ринком у загалом, украшсью на-уковщ почали займатися вiдносно не так давно - з 1991 р. Зокрема щ питання
1 Наук. KepiBHm:: проф. O.G. Кузьмш, д-р екон. наук - НУ '^bBiBCbKa жштехшка"
