CC BY
20
Орипнальы досл1дження
Original Researches
УДК 616.8-089-085 DOI: 10.22141/1608-1706.3.18.2017.105360
Квасн!цький М.В.
Державна наукова установа «Науково-практичний центр профлактичноi та кл1Н1чно! медицини» Державного управлння справами, м. Ки'/в, Украна
Результати лкування хворих ¡з нижньопоперековим больовим синдромом,
де домшували прояви спондилоартрозу, ¡з використанням радiочастотноí денервацií фасеточних суглобiв у поеднанш з перiартикулярним введенням мiсцевих анестетикiв та стероíдних препаратiв
Резюме. Актуальнсть. Висока поширенсть дегенеративно-дистроф1чного ураження хребта при малй ефективност терапИ спондилоартрозу робить актуальним дослдження щодо лкування нижньопопереко-вого болю, зумовленого переважно спондилоартрозом, нновацйним мнннвазивним методом високочас-тотно! денервацИ фасеточних суглоб'в у поеднаннi з пер'артикулярним введенням мсцевих анестетикв i стеро!дних препарат. Мета дослдження: визначити ефективнсть впливу радючастотно!денервацИ фасеточних суглоб'в у поеднанн з пер'юртикулярним введенням мсцевих анестетикв i стеро!дних препара-тв з урахуванням раннiх та в'1ддалених результат лкування на лквдацю больового синдрому у хворих iз нижньопоперековим больовим синдромом, в яких переважали прояви спондилоартрозу. Матер'юли та методи. Проведений анал'з раннiх та в'1ддаленихрезультатлкування 78 пацентв (37 чоловнкв та 41 жнка вком вд 51 до 79 рокв) iз нижньопоперековим больовим синдромом, в яких провдним клнчним проявом був артроз дуговдросткових суглоб'в, як становили основну групу, та проведена радочастотна денерва-ця фасеточних суглоб'в (за допомогою апарата RFG-1A/RFG-1B фiрми Radionics) у поеднанн з пер'юртикулярним введенням мсцевого анестетика та стеро!дного препарату. Оцнка больового синдрому прово-дилася чотири рази — у дооперацйному, псляоперацйному перодах (протягом тижня), через три мсяц та через один рк псля лкування. Використовувалася в'зуальна аналогова шкала болю та опитувальник ндексу непрацездатност Освестрi. Контрольну групу становили 136 пацентв (73 чоловки та 63 жнки вком вд 44 до 81 року) iз нижньопоперековим болем iз домнуванням прояв'в спондилоартрозу, як лкувались виключно за допомогою методу радочастотно! денервацИ фасеточних суглоб'в. Результати. Як вдразу ж псля проведеного лкування, так i через три мiсяцi псля його здйснення отриманий в'рог'дний результат лкування хрончного нижньопоперекового больового синдрому, зумовленого переважно ураженням ду-говдросткових суглоб'в, як в основнй, так i контрольнй групах, що свдчить про ефективнсть обох методв лкування. Разом iз тим в'дм'чаеться чтка вiрогiдна р'зниця м'ж основною та контрольною групами як вдразу псля проведеного лкування, так i через три мсяц псля його здйснення, що свдчить про в'рог'дну вищу ефективнсть методу радочастотно!денервацИ фасеточних суглоб'в у поеднанн з пер'артикулярним введенням мсцевого анестетика та стеро!дного препарату в ранньому псляоперацйному перод. У вд-даленому перод (через 1 рк псля лкування) отриманий в'рог'дний результатлкування як в основнй так i в контрольнй групах, але вдмннсть у результатах лкування м'ж цими групами вдсутня. Висновки. Отриман результати в ранньому та в'1ддаленому перодах псля лкування свдчать про ефективнсть та безпечнсть
Травма
© «Травма», 2017 © Trauma, 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп': Кваснщький Микола Васильович, Державна наукова установа «Науково-практичний центр профтактично!' та кл^чно!' медицини» Державного управлшня справами, вул. Верхня, 5, м. Кш'в, 01014, УкраТна; e-mail: [email protected]
For correspondence: State Scientific Institution "Scientific and practical Center of Prophylactics and Clinical Medicine" of Agency of State Affairs, Verkhnya st., 5, Kyiv, 01014, Ukraine, e-mail: [email protected]
як радочастотно! денервацП фасеточних суглоб'в, так i радочастотно! денервацП фасеточних суглоб'в у поеднаннз пер'юртикулярним введенням мсцевого анестетика та стеро!дного препарату у хворих ¡з ниж-ньопоперековим больовим синдромом, дедомнують проявиспондилоартрозу. Вiропдно кращ'1 результати в ранньому перод отриманi в груп пацентв, яким проводилось поеднання радочастотно! денервацП фасеточних суглоб'в '¡з пер'юртикулярним введенням мюцевого анестетика та стеро!дного препарату. Тод як у в'1ддаленому перод (через 1 рк псля лкування) така вдмннсть м ж основною та контрольною групами вдсутня. Перартикулярне введення мсцевих анестетикв та стеро!дв ефективне в короткотермновй перспектив ¡, а радочастотна денерваця фасеточних суглоб'в ефективна як у короткотермновй, так / в довго-термiновiй перспектив'1. Обидв'1 методики можуть бути рекомендован до включення в алгоритм лкування фасеточного синдрому при неефективност консервативного лкування.
Ключовi слова: спондилоартроз; радочастотна денерваця фасеточних суглоб'в; перартикулярн блокади
Вступ
Першi згадування про клшчне значення спондилоартрозу належать до початку ХХ столптя [1, 2], але у зв'язку з появою дискогено! теорп болю в спиш почали менше звертати уваги на супутнш спондилоартроз. Уперше про спондилоартроз як джерело бо-льового синдрому повщомив J.E. Goldthweit [3]. Повторно штерес до дано! патологи виник в 70-т роки минулого столптя у зв'язку з вдалим досвщом лшу-вання болю в спиш шляхом денервацп мiжхребцевих суглобiв [4]. З'являеться поняття «фасеточний синдром», а з ним i велика кшьысть робп, присвячених рiзноманiтним способам денервацп суглобiв, мето-дицi вiдбору хворих для проведення дано! процедури та порiвняльному аналiзу рiзних способiв лiкування [5—8]. Приблизно в 40 % випадыв причиною хро-нiчного болю в нижнш частинi спини е фасеточний синдром, цей процент збшьшуеться в старшш вшо-вiй популяци хворих [9].
У сучаснш лiтературi кшшчним проявам та способам лшування фасеточного синдрому придiляеться достатньо уваги [10—12]. Разом iз тим деяы дослщни-ки вiдкидають клiнiчне значення спондилоартрозу [13, 14], а iншi автори вщводять йому мало не осно-вну роль у генезi поперекового болю [15, 16]. Бшь в осiб, якi страждають вш спондилоартрозу, мае ремь туючий перебп, а епiзоди болю з кожним загострен-ням мають тенденцiю до подовження. З часом, коли проходять роки, бшь стае постшним. Звичайно вш обмежуеться попереково-крижовою дiлянкою над ураженими суглобами, може вщдавати в сшничну дiлянку та верхню частину стегна. Фасеточний бшь мае монотонний тупий характер, але на максимумi вш може мати радикулярний характер (псевдоради-кулярний бшь). Типова поява короткочасного ран-кового болю, що зменшуеться пiсля розходжування. Бiль шдсилюеться при розгинаннi хребта, особливо якщо воно поеднуеться з нахилами чи роташею у хворий бiк. Невролопчш розлади вiдсутнi. Пальпа-торно виявляються напружешсть i болючiсть м'язiв у дшянш уражених суглобiв. Вираженi структурш змiни хребта традицiйно розглядаються як базис для формування больових синдромiв спини, хоча прямо! залежност мiж ступенем морфологiчних змiн i болем не вшслщковуеться.
Найбiльшу доказову базу ефективност мають нестерощш протизапальнi препарати, хондроггин сульфату натрiю, глюкозамiн [17]. Дослшження ефективностi методу радючастотно! денервацп фасеточних суглобiв, що контролювались iмiтaцiйни-ми технiками, показали незначш переваги методу радючастотно! денервацп [18, 19]. бдносп у ав-торiв щодо ефективностi радючастотно! денервацп фасеточних суглобiв немае. Однi стверджують ефективнiсть методу [20, 21], а iншi заперечують ll [22], що призводить до рiзних клiнiчних рекомен-дацiй.
Параартикулярна блокада фасеточого суглоба анестетиком ^i стеро!дним препаратом чи без нього) мае не тшьки дiагностичне значення. 1н'екци у фасеточш суглоби — поширений та безпечний метод л^вання болю в спиш при фасеточнш артропати. У США даний спошб штервенци займае 2-ге мiсце серед усiх втру-чань, що виконуються для зняття болю [23]. Як штер-венцшш процедури вони вiдрiзняються дуже малим ризиком розвитку ускладнень, включно з шфекцшни-ми, пошкодженням нервових стовбурiв. У той же час iншi дослiдники не рекомендують iнтраартикулярнi фасеточш ш'екци [24].
Через суперечливi даш про ефективнiсть методiв штервенцшно! терапи в рутиннiй клiнiчнiй практицi рекомендуеться використовувати iнвазивнi методики тiльки при точнш верифшаци джерела болю та неусш-хах фармакотерапи.
Матер1али та методи
78 пaцiентaм (37 чоловтв та 41 жшка вiком вщ 51 до 79 роив) iз нижньопоперековим больовим синдромом, в яких провiдним клiнiчним проявом був артроз дуговiдросткових суглобiв, яю становили основну гру-пу, провдена денерващя фасеточних суглобiв (за до-помогою апарата RFG-1A/RFG-1B фiрми Radionics) iз наступним перiaртикулярним введенням мiсцевого анестетика та стероидного препарату.
Контрольну групу становили 136 пaцiентiв (73 чо-ловiки та 63 жiнки втэм вiд 44 до 81 року) iз нижньопоперековим больовим синдромом, в яких провщним клiнiчним проявом був артроз дуговщросткових сугло-бiв i яким проведена тiльки радючастотна денервaцiя фасеточних суглобiв.
Пащенти обох груп перебували на лкуванш в Державнiй науковiй установi «Науково-практичний центр профiлактичноi' та клiнiчноi' медицини» Державного управлiння справами (м. Ки!в) у перiод iз 2012 по 2017 рш.
Клiнiчне обстеження пащентав включало: фiзичне обстеження (загальносоматичне та детальне невро-логiчне), а також оцшку за стандартизованими опи-тувальниками i шкалами. Використовували вiзуальну аналогову шкалу болю, опитувальник шдексу непра-цездатностi Освестрi. В ушх випадках клшшэ-невро-логiчнi прояви дегенеративного ураження хребта коре-лювали з даними вiзуалiзуючих методiв дослiдження, що включали спондилографiю, магштно-резонанс-ну та комп'ютерну томографш поперекового вiддiлу хребта. Проведена статистична обробка результат.
Порiвнювались двi методики лiкування дегенера-тивних захворювань хребта з переважним ураженням фасеточних суглобiв, що супроводжуються хронiчним нижньопоперековим больовим синдромом: радючас-тотна денерващя фасеточних суглобiв у поеднаннi з перiартикулярним введенням мiсцевого анестетика та стеро!дного препарату (основна група) та радючастот-на денервацiя фасеточних суглобiв (контрольна група).
Основою клiнiчного обстеження пащентав iз деге-неративними захворюваннями хребта е оцiнка больо-вого синдрому. Осюльки даний синдром е виключно суб'ективним, то нами було застосовано спещально розробленi шкали й опитувальники для оцiнки болю. Вiзуальна аналогова шкала болю (10-бальна) — про-стий, але демонстративний показник здоров'я та якоста життя. Опитувальник шдексу непрацездатнос-тi Освестрi, що використовувався для оцшки якостi життя, пов'язано! саме з остеохондрозом, дозволяе мiнiмiзувати вплив iнших захворювань на результати дослщження та бiльш яюсно оцiнити вплив больово-го синдрому на повсякденну активнiсть пацiентiв. Обстеження та оцшка за вказаними опитувальниками та шкалами проводилися чотири рази в обох групах пащ-ентiв: уперше безпосередньо перед проведенням радь очастотно! денерваци (чи перед консервативним лшу-ванням), вдруге — шсля закiнчення мiнi-iнвазивного лiкування (чи консервативного), через три мюящ та через 1 рк: пiсля л^вання. Результати лiкування про-аналiзованi шляхом оцшки динамiки регресу больо-вого синдрому iз застосуванням вiзуальноi' аналогово! шкали, а також оцiнки функцюнального стану за ш-дексом Освестрь
Радiочастотна денервацiя фасеточних суглобiв ви-конуеться в положеннi хворого на живота тд мiсцевою анестезiею 0,5% розчином новока!ну (4 мл). Шд контролем електронно-оптичного перетворювача (ЕОП) проводилась пункщя навколо уражених мiжхребце-вих сулобiв у характерних точках — точках-мшенях радiочастотноi' деструкци. П!д контролем ЕОП голка вводиться в зовшшньобокову поверхню фасеточного суглоба, у дтянку анатомiчноi' локалiзацii медiальноi' плки заднього спiнального нерва (первинно! дорзаль-но! гiлки). Далi проводиться замша мандрену голки на
активний електрод, що з'еднуеться з радючастотним генератором, який продукуе iмпульсний струм високо! частоти, що через електрод шдводиться в точки-мше-нi радючастотно! деструкци. Рaдiочaстотнa деструкцiя технологiчно становить собою високочастотний елек-тричний струм вщ активного електрода до пасивно! пластинки з руйнащею тканини навколо активного електрода. Електричний струм, що проходить через тканину, на^вае и. 1нтенсившсть нaгрiву тканини за-лежить вщ ii електричного опору (iмпедaнсу). У результата теплового на^ву тканини проходить денатуращя бiлкiв нервових структур (нервова тканина входить у стан парабюзу) у безпосереднш близькостi вщ електрода. Деструкцiя проводиться в температурному режимi 70 грaдусiв тривалютю до 1 хвилини.
Для щентифшаци коректного положення голки за допомогою радючастотного генератора RFG-1A/RFG-1B фiрми Radionics здiйснювaлaсь електростимуляцiя фасеточних нервiв iз частотою 50 Гц. Пашент, як правило, вiдчувaе поколювання в дтянщ вiдповiдного фасеточного суглоба. Дaлi частота знижуеться до 2 Гц, та оцшюеться стан м'язiв кiнцiвок. Вiдсутнiсть м'язових скорочень у кшщвках вказуе на коректне положення електрода.
Ушм пaцiентaм основно! групи перед оперативним втручанням пiд контролем ЕОП виконувались перi-aртикулярнi блокади з 2% лщокашом (до 8—10 мл) та стерощним препаратом (дипроспан 1,0) на рiвнях ураження. Блокада виконувалась як iз лшувальною, так i з дiaгностичною метою. Тимчасове зниження штенсив-ностi чи повний регрес больового синдрому в попере-ковому вiддiлi хребта свщчили про те, що генератором болю е уражений суглоб. А пащентам контрольно! групи перед оперативним втручанням п!д контролем ЕОП виконувалися перiaртикулярнi блокади з 2% лщокш-ном (до 6 мл) на рiвнях ураження. Блокада здiйснювa-лася виключно з дiaгностичною метою.
Тривалють мaнiпуляцii не перевищувала 30 хвилин. Здебiльшого вiдмiченi легкi нетривaлi поколювання та пощипування пiд час проведення маншуляци. Пiсля мiкровтручaння самопочуття пащентав добре, жодного ускладнення не помiчено. Пiсля втручання протягом години хворому рекомендувався лiжковий режим, та через двi години пaцiент виписувався додому.
Клшчна характеристика основно! та контрольно! груп хворих наведена в табл. 1. Клшчш прояви пащентав основно! та контрольно! груп включали больовий синдром у нижнш частиш спини та/чи вщповщних склеротомах, симптоми напруження паравертебраль-них м'язiв на цьому рiвнi, обмеженiсть руив за вiдсут-ностi симптомiв натягу та випадшь у неврологiчному статусь Дaвнiсть захворювання становила вiд 3 до 39 роив.
Вiрогiдноi рiзницi мiж дослiджувaльними трупами немае (табл. 1). Попереднш вiдбiр пaцiентiв за статтю, вiком, клiнiчним перебiгом захворювання, анатомо-морфологiчними змiнaми хребта не проводився.
Розподт пaцiентiв за рiвнем ураження мiжхребце-вих суглобiв подано в табл. 2.
Статистична обробка отриманих даних проводилась i3 застосуванням методiв параметричного аналiзу бю-метричних показниыв (за критерieм t-Стьюдента вщ-мiнностi вважались вiрогiдними при значенш р < 0,05, юнуе тенденцiя при 0,1 > р > 0,05, i статистично незначимою вважалась рiзниця при р > 0,1). Проводився анатз отриманих результат iз застосуванням кри-терш згоди х2. Статистичний aнaлiз проводився на персональному комп'ютерi з використанням програм Microsoft Excel 2000, Microsoft Access 2000 в операцш-нш системi Windows 98.
Результати та обговорення
Термiн лiкувaння як методом радючастотно'1 денер-вацй' фасеточних суглобiв, так i методом рaдiочaстотноï денервацй' фасеточних суглобiв у поeднaннi з перiaрти-кулярним введенням мiсцевого анестетика i стероидного препарату становив 1 день.
До оперативного втручання усереднений показник больового синдрому в основнш груш за вiзуaльно-aнa-логовою шкалою становив 7,7 бала. Зпдно з результатами лiкувaння в ранньому шсляоперацшному перiодi за в1зуально-аналоговою шкалою пaцieнтiв розподти-ли на таи групи: вiдмiннi показники — бть вiдсутнiй (58 хворих), добрi — регрес болю до 2 бал1в включно (12 хворих), задовтьш — регрес болю до 4 бaлiв (8 хворих), незaдовiльних результапв не було. А через 3 мюящ тс-ля проведеного л^вання (обстежено 69 пaцieнтiв) за в1зуально-аналоговою шкалою пaцieнтiв розподiлили на таи групи: втмшш показники — бть втсутнш (36 хворих), добрi — регрес болю до 2 бaлiв включно (19
хворих), задовтьш — регрес болю до 4 бaлiв (12 хворих), незадовтьш — регрес болю до 6 бал1в та вище (2 хворих). Через один рк: тсля проведеного л^вання обстежено 51 пaцieнт. За вiзуaльно-aнaлоговою шкалою пaцieнтiв розподiлили на таи групи: втмшш показники — бть втсутнш (16 хворих), добрi — регрес болю до 2 бaлiв включно (12 хворих), задовтьш — регрес болю до 4 бaлiв (17 хворих), незадовтьш — регрес болю до 6 бал1в та вище (6 хворих).
До оперативного втручання середнш показник больового синдрому в основнш груш за шкалою Осве-dpi становив 45 бал1в. Зпдно з результатами лкуван-ня в ранньому шсляоперацшному перiодi за шкалою Освесщ пaцieнтiв розподтили на таы групи: вiдмiннi показники — регрес болю до 5 бaлiв (60 хворих), до-брi — регрес болю до 15 бaлiв включно (16 хворих), задовтьш — регрес болю до 25 бал1в (2 хворих), незадо-втьних результат не було (регрес болю до 35 бaлiв). А через 3 мюящ шсля проведеного лiкувaння (обстежено 69 пaцieнтiв) за шкалою Освесщ пaцieнтiв розподь лили на таы групи: втмшш показники — регрес болю до 5 бал1в (38 хворих), добрi — регрес болю до 15 ба-лiв включно (17 хворих), задовтьш — регрес болю до 25 бaлiв (12 хворих), незадовтьш — регрес болю до 35 бал1в (2 хворих). Через один рк: тсля проведеного лкування обстежено 51 mmerna. За шкалою Освес^ хворих розподтили на таы групи: втмшш показники — регрес болю до 5 бал1в (17 хворих), добрi — регрес болю до 15 бaлiв включно (11 хворих), задовтьш — регрес болю до 25 бaлiв (18 хворих), незадовтьш — регрес болю до 35 бaлiв (5 хворих).
Таблиця 1. Кл'/н'чна характеристика основное та контрольноï груп хворих
Кл^чш ознаки та показники Основна група n = 78 Контрольна група n = 136
Чоловки, n (%) 37 (47,4 ± 3,6) 73 (53,7 ± 3,1)
Жшки, n (%) 41 (52,6 ± 3,6) 63 (46,3 ± 3,1)
Середнм вк, роки 63,1 ± 2,8 66,2 ± 2,3
Середня давнють захворювання, роки 12,4 ± 2,6 16,4 ± 2,1
Середня давнють загострення, мюящ 2,5 ± 0,5 2,8 ± 0,4
Середня ктькють уражених мiжхребцевих cymo6iB, n 3,0 ± 0,4 3,2 ± 0,3
Середнм розмiр м/хребцево'| протрузи, мм 3,3 ± 0,5 3,4 ± 0,7
Спондилолютез, n (%) 3(3,8) 6 (4,4)
Стеноз спинномозкового каналу, n (%) 3(3,8) 4(2,9)
Спондилоартроз, n(%) 78 (100) 136 (100)
Таблиця 2. Розпод'ш пац1ент1в в основнй та контрольной групах за р1внем дом1нуючого ураження
хребетно-рухового сегмента, %
Рiвень ураження хребетно-рухового сегмента Основна група Контрольна група
L3-L4 6 9
L4-L5 63 69
L5-S1 55 52
Таблиця 3. Оц1нка середшх показник!в (за в'зуально-аналоговою шкалою) больового синдрому
па^енлв в основнй та контрольшй групах
Групи хворих До лкування Пюля л^ування Через 3 мюяц Через 1 piK
Основна 7,70 ± 0,24 (n = 78) 1,70 ± 0,26* (n = 78) 2,20 ± 0,14* (n = 69) 4,30 ± 0,26 (n = 51)
Контрольна 8,10 ± 0,16 (n = 136) 2,80 ± 0,22 (n = 136) 3,90 ± 0,24 (n = 110) 4,20 ± 0,34 (n = 84)
Примтка: * — p < 0,05 — в!рог!дна в!дм1нн!сть у результатах як в'щразу ж тсля л!кування, так i через 3 м!сяц! тсля л!кування мiж основною та контрольною групами за вiзуально-аналоговою шкалою.
Таблиця 4. Оц'шка функцюнального стану па^ен^в (за шкалою Освестрi) в основнй та контрольнiй групах (у балах)
Групи хворих До лкування Пюля лiкування Через 3 мюяц Через 1 рк
Основна 45,0 ± 0,5 (n = 78) 11,0 ± 0,8* (n = 78) 18,0 ± 0,9* (n = 69) 31,0 ± 0,7 (n = 51)
Контрольна 44,0 ± 0,5 (n = 136) 18,0 ± 0,6 (n = 136) 28,0 ± 0,7 (n = 110) 30,0 ± 0,8 (n = 84)
Примтка: * — p < 0,05 — в!рог!дна в!дм!нн1сть у результатах як в'щразу ж тсля лкування, так i через 3 м!сяц! тсля л!кування м!ж основною та контрольною групою за шкалою Освестрi.
Оцшка середшх показниыв больового синдрому та функцюнального стану пащенпв в основнш та контрольшй групах наведена вщповщно в табл. 3 та 4.
Як видно з табл. 3 та 4, виявлено вiрогiдний результат лiкування хрошчного нижньопоперекового больового синдрому, зумовленого переважно ураженням дуговь дросткових суглобiв, як в основнш, так i контрольшй групах як вщразу ж тсля лiкування, так i через 3 мюящ та через 1 рш тсля лiкування, що свщчить про ефектив-нють обох метода лшування. Спостериаеться чика вь рогiдна рiзниця в результатах лiкування м1ж основною та контрольною групами, вщразу ж тсля лшування i через 3 мюят пiсля нього як за шкалою непрацездатносл Освестрi, так i за вiзуально-аналоговою шкалою болю на користь радючастотно! денерваци фасеточних суглобiв у поеднаннi з перiартикулярним введенням мюцевого анестетика та стеро!дного препарату. Тодi як у вщдале-ному перiодi (через 1 рiк тсля лiкування) така вщмш-нiсть мiж основною та контрольною групами вщсутня. У довготривалiй перспективi результати лiкування обома методами вирiвнюються.
Отже, як вщразу ж тсля проведеного лшування, так i через три мiсяцi пiсля нього отриманий вiрогiдний результат лшування хронiчних нижньопоперекових бо-льових синдромiв, зумовлених переважно ураженням дуговщросткових суглобiв, як в основнш, так i конт-рольнiй групах, що свiдчить про ефективнiсть обох ме-тодiв лiкування. Разом iз тим е чiтка вiрогiдна рiзни-ця мiж основною та контрольною групами як вщразу ж тсля проведеного лшування, так i через три мюят тсля його здшснення, що свщчить про вiрогiдно вищу ефективнiсть методу радючастотно! денервацГ! фасеточних суглобiв у поеднаннi з перiартикулярним введенням мiсцевого анестетика та стеро!дного препарату в ранньому шсляоперацшному перiодi, тодi як у вщ-даленому перiодi вiрогiдно! рiзницi мiж обома групами немае, тобто в довготривалш перспективi мiж методом радючастотно! денерваци фасеточних суглобiв у поед-наннi з перiартикулярним введенням мюцевого анес-
тетика та стеро!дного препарату та методом виключно радючастотно! денерваци рiзницi у ефективностi л^-вання немае.
Жодного ускладнення пiд час втручання та пiсля його проведення в наших спостереженнях вщшчено не було.
Висновки
Отримaнi результати в ранньому та вщдаленому пе-рiодaх тсля лiкувaння свiдчaть про ефективнiсть i без-печнiсть як рaдiочaстотно! денерваци фасеточних сугло-бiв, так i рaдiочaстотно! денервац!! фасеточних суглобiв у поеднанш з перiaртикулярним введенням мюцевого анестетика та стеро!дного препарату у хворих iз ниж-ньопоперековим больовим синдромом, де домшують прояви спондилоартрозу. Вiрогiдно крaщi результати в ранньому перiодi отримaнi в групi пашентав, яким проводилось поеднання радючастотно! денерваци фасеточних суглобiв iз перiaртикулярним введенням мiсцевого анестетика та стерощного препарату. Тодi як у вщдаленому перiодi (через 1 рш пiсля лiкувaння) така вщмш-нiсть мiж основною та контрольною групами вщсутня. Перiaртикулярне введення мюцевих aнестетикiв та сте-ро'!дiв ефективне в короткотермшовш перспективi, а радючастотна денервaцiя фасеточних суглобiв ефектив-на як у короткотермшовш, так i в довготермшовш пер-спективi. Обидвi методики можуть бути рекомендовaнi до включения в алгоритм лiкувaння фасеточного синдрому при неефективноста консервативного лшування.
Конфлiкт iHTepeciB. Автор заявляе про вщсутнють конфлiкту iнтересiв при пщготовш дано! стaттi.
Список л1тератури
1. Ayers C.E. Further case studies oflumbosacral pathology with consideration of in volvement of intervertebral discs and articular facets//N. Engl. J. Med. - 1935. - V. 21. - P. 716-721.
2. Ghormley R.K. Low back pain with special reference to the articular facets, with presentation of an operative procedure // JAMA.. - 1933. - V. 101. - P. 1773-1777.
3. Goldthweit J.E. The lumbosacral articulation: an explanation of many cases of «lumbago», «sciatica» andparaplegia // Boston. Med. Surg. J. - 1911. - V. 164. - P. 365-372.
4. Rees W.S. Multiple subcutaneous denervation of segmental nerves in the treatment of the intervertebral disc syndrome // Ann. Gen. Pract. - 1971. - V 16. - P. 126-127.
5. Сак Л.Д., Зубареков Е.Х., Шеметова М.В. Фасетный синдром позвоночника: клинико-диагностическая структура и малоинвазивные методики лечения. — Магнитогорск, 2001.
6. Niemisto L, Kalso E, Malmivaara A. еt al. Radio frequency denervation for neck and back pain: a systematic review with in the frame work of the Cochrane Collaboration Back Review Group // Spine. - 2003. - V. 28. - P. 1877-1888.
7. Saal S. General principles of diagnostic testing as related to painful lumbar spine disorders: a critical appraisal of current diagnostic techniques // Spine. — 2002. — V. 27. — P. 25382545.
8. Продан А.И. и др. Поясничный спондилоартроз. — Х., 1992. - 96 с.
9. Воробьева О.В. Подходы к терапии нерадикулярной хронической/рецидивирующей боли в спине // Consilium medicum. - 2015. - Т. 17, № 2. - С. 47-51.
10. Певзнер К.Б., Евзиков Т.Ю. Чрескожная радиочастотная деструкщя суставных нервов как метод выбора в лечении поясничных болей //Невролог. — 2005. — № 2. — С. 45-49.
11. Dreyfuss P., Halbrook B., Pauza K. еt al. Efficacy and validity of radiofrequency neurotomy for chronic lumbar zygapophysial jointpain//Spine. - 2000. - V. 25. - P. 1270-1277.
12. Komick C, Kramarich S.S., Lamer T.J. et al. Complication of lumbar facet radiofrequency denervation // Spine. — 2004. - V 29. - P. 1352-1354.
13. Jackson R.P. The facet syndrome. Mythorreality? // Clin. Orthop. Relat. Res. - 1992. - № 279. - P. 110-121.
14. Kuslich S.D., Ulstrom C.L., Michael C.J. The tissue of origin of low back pain and sciatica: a report of pain response to tissue stimulation during operations on the lumbar using local anesthesia // Orthop. Clin. North Am. — 1991. — Vol. 22. — P. 181-187.
15. Galagher J., Petricionedi Vadi P.L., Wedley J.R.. et al. Radio frequency facet joint denervation in the treatment of
low back pain: a prospective controlled double-blind study to asses sits efficacy // Pain Clinic. - 1994. - Vol. 7. -P. 193-198.
16. Dreyer S.J., Dreyfus P.H. Low back pain and the zygapophysial (facet) joints // Arch. Phys. Med. Rehabil. — 1996. - Vol. 77. - P. 290-300.
17. Алексеева Л.И., Чичасова Н.В., Мендель О.И. Рациональный выбор базисной терапии при остеоартрозе. Результаты открытого рандомизированного многоцентрового исследования препарата АРТРА в России //РМЖ. Ревматология. - 2005. - 13(24). - С. 1637-40.
18. Niemisto L., Kalso E, Malmivaara A. еt al. Cochrane Collaboration Back Review Group. Radio frequency denervation for neck and back pain: a systematic review with in the frame work of the Cochrane Collaboration Back Review Group // Spine. -2003. - 28(16). - С. 1877-88.
19. Geurts J., van Wijk R, Stolker R, Groen G. Efficacy of radiofrequency procedures for the treatment of spinalpain: a systematic review of randomized clinical trials // Reg. Anesth. Pain. Med. - 2001. - 26(5). - С. 394-400.
20. Van Zundert J., Van Boxem Koen, Joosten E.A. Clinical trials in interventional pain management: Optimizing chances for success? // Pain. - 2010. - Vol. 151. - P. 571-574.
21. Коновалов Н.А., Прошутинский С.Д., Назаренко А.Г., Королишин В.А. Радиочастотная денервация межпозвонковых суставов при лечении болевого фасеточного синдрома // Вопросы нейрохирургии им. Н.Н. Бурденко. — 2011. - Т. 75, № 2. - С. 51-55.
22. Leclaire R., Fortin L., Lambert R., Bergeron Y.M., Rossignol M. Radio frequency facet joint denervation in the treatment of low back pain: a placebo-controlled clinical trial to assess efficacy // Spine. - 2001. - Vol. 26. - P. 1411-1416.
23. Ramos J.A. Spinal injection of local anesthetic during cervical facet joint injection//Rev. Bras. Anestesiol. — 2014. — Vol. 14. - P. 127-125.
24. Watters W.C., Resnick D.K., Eck J.C. et al. Guideline update for the performance of fusion procedures for degenerative disease of the lumbar spine. Part 13: in jection the rapies, low-backpain, and lumbar fusion // J. Neurosurg. Spine. — 2014. - Vol. 21(1). - P. 79-90.
Отримано 24.04.2017 ■
Квасницкий Н.В.
Государственное научное учреждение «Научно-практический центр профилактической и клинической медицины» Государственного управления делами, г. Киев, Украина
Результаты лечения больных с нижнепоясничным болевым синдромом, где доминировали проявления спондилоартроза, с использованием радиочастотной денервации фасеточных суставов в сочетании с периартикулярным введением местных
анестетиков и стероидных препаратов
Резюме. Актуальность. Высокая частота распространенности дегенеративно-дистрофического поражения позвоночника при малой эффективности терапии спондилоартроза делает актуальным исследование относительно лечения нижнепоясничного болевого синдрома, вызванного преимущественно спондилоартрозом, инновационным мини-инвазивным методом высокочастотной денервации фасеточных суставов в сочетании с периартикулярным введением местного анестетика
и стероидного препарата. Цель исследования: определить эффективность влияния радиочастотной денервации фасеточных суставов в сочетании с периартикулярным введением местного анестетика и стероидного препарата с учетом ранних и отдаленных результатов лечения на ликвидацию болевого синдрома у больных с нижнепоясничным болевым синдромом, у которых превалировали проявления спондилоартроза. Материалы и методы. Проведен анализ ранних и отдаленных результатов
лечения 78 пациентов (37 мужчин и 41 женщины в возрасте от 51 до 79 лет) с нижнепоясничным болевым синдромом, у которых ведущим клиническим признаком был артроз дуго-отросчастых суставов, которые составили основную группу, и проведена высокочастотная денервация фасеточных суставов (с помощью аппарата RFG-1A/RFG-1B фирмы Radionics) в сочетании с периартикулярным введением местного анестетика и стероидного препарата. Оценка болевого синдрома проводилась четыре раза — в дооперационном, послеоперационном периодах (на протяжении недели), через 3 месяца и через 1 год после лечения. Использовались визуальная аналоговая шкала боли и опросник индекса нетрудоспособности Освестри. Контрольную группу составили 136 пациентов (73 мужчины и 63 женщины в возрасте от 44 до 81 года) с нижиепоясничиой болю с доминированием явлений спондилоартроза, которым проведена только радиочастотная денервация фасеточных суставов. Результаты. Как сразу же после проведенного лечения, так и через три месяца после его осуществления получен достоверный результат лечения хронического нижнепоясничного болевого синдрома, вызванного преимущественно поражением дугоотростковых суставов как в основной, так и в контрольной группах, что свидетельствует об эффективности обоих методов лечения. Вместе с тем отмечается четкая достоверная раз ница между основной и контрольной группами как сразу же после проведеного лечения, так и через 3 месяца после его осуществления, что свидетельствует о достоверно высшей эффективности метода высокочастотной денервации фасеточных суставов в сочетании с пери-
артикулярным введением местного анестетика и стероидного препарата в раннем послеоперационном периоде. В отдаленном периоде (через год после лечения) получен достоверный результат лечения как в основной, так и в контрольной группах, но отличие в результатах лечения между этими группами отсутствует. Выводы. Полученные результаты лечения в раннем и отдаленном периодах после лечения свидетельствуют об эффективности и безопасности как радиочастотной денервации фасеточных суставов, так и радиочастотной денервации фасеточных суставов в сочетании с периартикулярным введением местного анестетика и стероидного препарата у больных с нижнепоясничным болевым синдромом, где доминировали проявления спон-дилоартроза. Достоверно лучшие результаты в раннем периоде получены в группе пациентов, которым проводилась радиочастотная денервация фасеточных суставов в сочетании с периар-тикулярным введением местного анестетика и стероидного препарата. Тогда как в отдаленном периоде (через 1 год после лечения) такое отличие между основной и контрольной группами отсутствует. Периартикулярное введение местных анестетиков и стероидов эффективно в короткосрочной перспективе, а радиочастотная денервация фасеточных суставов эффективна как в короткосрочной, так и долгосрочной перспективе. Обе методики могут быть рекомендованы к включению в алгоритм лечения фасеточного синдрома при неэффективности консервативного лечения.
Ключевые слова: спондилоартроз; радиочастотная денерва-ция фасеточных суставов; периартикулярные блокады
M.V. Kvasnitskyi
State Scientific Institution «Scientific and Practical Center of Prophylactics and Clinical Medicine» of Agency of State Affairs, Kyiv, Ukraine
The results of treatment of patients with low lumbar pain syndrome with spondylarthrosis manifestations predomination using radiofrequency denervation of facet joints in combination with periarticular injection of local anesthetics and steroid preparations
Abstract. Background. The high incidence of degenerative-dys-trophic spinal cord injury with low effectiveness of spondylarthrosis therapy makes relevant the study on the treatment of low lumbar pain syndrome, caused mainly by spondyloarthrosis, with an innovative minimally invasive method ofhigh-frequency denervation of the facet joints in combination with periarticular injection of a local anesthetic and steroid preparations. The purpose of the study: to determine the effectiveness of the of radiofrequency denervation of the facet joints in combination with the periarticular injection of local anesthetics and steroids to eliminate the pain in patients with lower lumbar pain syndrome with the predomination of spondyloarthrosis, taking into account early and long-term results of treatment. Materials and methods. The analysis of early and long-term results of treatment of 78 patients (37 men and 41 women aged 51 to 79 years) with lower lumbar pain syndrome, in which the leading clinical sign was arthrosis of the facet joints, who formed the main group, and high-frequency denervation of the facet joints were performed using RFG-1A/RFG-1B device (Radionics) in combination with periarticular injection of a local anesthetic and a ste-roidal drug. Assessment of the pain syndrome was carried out four times — in the preoperative and postoperative periods (during the week), in 3 months and in 1 year after treatment. The visual analogue scale of pain and the Oswestry index of disability index were used. The control group consisted of 136 patients (73 men and 63 women aged 44 to 81 years) with a lower lumbar pain, where spondyloarthrosis dominated, in whom only radiofrequency denervation of the facet joints was performed. Results. The reliable results of treatment of chronic low lumbar pain syndrome caused mainly
by the articular joint decease were obtained immediately after the treatment and three months after it was carried out both in the main and control groups, which indicates the effectiveness of both treatment methods. At the same time, there is a clear and reliable difference between the main and control groups immediately after the treatment and 3 months after the treatment, which indicates a significantly higher efficiency of the method of high frequency denervation of facet joints in combination with periarticular injection of local anesthetic and steroidal drug in the early postoperative period. Conclusions. The results of treatment in the early and late periods after treatment testify to the efficacy and safety of both radiofrequency denervation of the facet joints and the radiofrequency denervation of the facet joints in combination with periarticular injection of the local anesthetic and steroid preparations in patients with low lumbar pain syndrome dominated by spondyloarthrosis. Relatively better results in the early period were obtained in the group of patients, who underwent radiofrequency denervation of the facet joints in combination with the periarticular injection of local anesthetic and steroidal drugs, whereas in the distant period (1 year after treatment), there is no such difference between the main and control groups. Periarticular administration of local anesthetics and steroids is effective in the short-term perspective, and radiofrequency denervation of the facet joints is effective both in the short-term and long-term perspective. Both methods can be recommended for inclusion in the treatment algorithm for facet syndrome with ineffectiveness of conservative treatment. Keywords: spondylarthrosis; radiofrequency denervation of the facet joints; periarticular blockades
