CC BY
35
Орипнальн CTQTTi
Original Articles
почки
НИРКИ KIDNEYS
УДК 615.281:616-056 БУАН1К T.B., МОРАОВЕЦЬ G.M.
Кафедра нефрологи та нирково-зам'юно! терапИ НМАПО ¡м. П.Л. Шупика, м. Ки!в, Укра!на В1ддёення дитячо! нефрологи АМЛ № 1, м. Ки!в, Укра!на
РЕЗУЛЫАТИ ВИВЧЕННЯ М^РОБЮЛОПЧНОГО ПОРТРЕТА ¡НФЕКЦП СЕЧОВО'' СИСТЕМИ В Д|ТЕЙ м. КИ8ВА ТА КИ1'ВСЬКО1' ОБЛАСТ
Резюме. У статт наведено результати ретроспективного аналзу видового складу мiкробних збудниюв iнфекцi'i сечовоI системи за результатами поаву сечi в активну стадiю захворювання та 1х чутливостi до антибактерiальних препарапв рiзних клаав у дтей (переважно з пieлонефритом), як перебували на нефролопчному лж<ку Ки1всько1 ДМЛ № 1 у перiод 2009-2014 рр. Показано незмiнно високу чутливiсть (94,1 %) та низьку резистентнiсть (3,2 %) штамiв кишково!' палички до сучасного похдного нiтрофурану — фуразидину К (Фурамаг) порiвняно з iншими класами антибактерiальних засобiв. Отриманi результати збiгаються з мж<народними лтературними даними та дозволяють ре-комендувати цей препарат як зааб емпiричного вибору в лiкуваннi неускладнено!' iнфекцii сечово'/' системи в дiтей.
Ключов слова: нфек^я сечовоI системи, кишкова паличка, антибютикорезистент^сть, дти.
Вступ
1нфекци сечово! системи (1СС) у педiатричнiй практищ е актуальною проблемою, по-перше, через свою поширетсть — 56 : 1000 дигячого населення [1, 10], по-друге, через необхщтсть емпричного вибору антибютика чи протимжробного засобу з га-рантованою бактерицидною дiею вщносно збудни-ка захворювання. На сьогодт такий вибiр для лжа-ря-практика на територп Укра'ши стае непростим, бо в умовах зростаючо! юлькосп стшких штамiв уропатогешв до терапп антибютиками немае мо-тторингу 1х резистентност до найбшьш вживаних класiв антибiотикiв.
Головною задачею при лжувант 1СС у дггей, чи то циститу, чи то телонефриту, залишаеться лiквiдацiя мiкробно-запального процесу в сечових шляхах та нирковш паренхiмi. Недостатня ефек-тивнiсть антибактерiальноl (АБ) терапи може при-звести до персистуючого перебiгу iнфекцiйного процесу з подальшими несприятливими наслщка-ми у виглядi формування ниркових рубщв i навiть хротчно! нирково! недостатносп, у тому числi в дорослому вщь
Отже, стае нагальним створення територiальноi системи монiторингу мiкробiологiчного портрета патолопчних збудникiв iз визначенням !х чутливос-тi та резистентностi до антибактерiальних препара-тiв рiзних клаав, а також перегляд терапевтичних схем 1СС з урахуванням напрацьованих даних.
У даний час встановлено, що за наявносп певних чинникiв розвиток телонефриту в дггей обумов-
лений насамперед кишковою паличкою; рiдше — клебсГелою, синьогнiйною паличкою, протеем, ци-тробактерами та iншими мiкробами; значно рщше iнфекцiя сечово! системи викликаеться стафГлоко-ком i стрептококом (1гнатова М.С., Коровiна Н.А., 1989; Маркова I.B. 3i спiвавт, 1994; Мултих 1.Г., 1994) [4]. За даними P. Stroppini et al. (1989), у дггей з шфекщею сечово! системи грамнегативна флора виаваеться в 91,6 % випадюв, а грампозитивт мь крооргатзми е етюлопчним фактором у 8,4 % хво-рих. Begue et al. (1988), вивчаючи мжробний пейзаж сечГ в 106 дггей вжом вщ одного мюяця до 14 роив з гострим телонефритом, показали, що Е.coli виава-еться у 86,6 % хворих, Proteus spp. — у 8 % випадюв, Klebsiella pneumoniae — менше нгж у 2 % пащенпв. Грампозитивт коки виявляються тгльки в 3,6 % хворих на гострий телонефрит. За даними П.К. Яцика (1988), у хворих з хротчним обструктивним тело-нефритом значно частше, нгж у хворих на гострий телонефрит, зустрГчаеться Klebsiella pneumoniae (у 18,7 % хворих), Str.faecalis (у 12,5 % пащенпв), Pseudomonas aemginosa (в 6,2 %) [6].
Однак позитивш результати бактерюлопчного дослщження сечГ, навгть у тк активност 1СС, вда-еться отримати не завжди. Так, за даними A.B. Терещенко (1991), О.Л. Тиктинського (1984), тгльки в 75,7 % хворих на телонефрит при посГвГ сечГ ви-
© Будшк Т.В., Мордовець 6.М., 2016 © «Почки», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
являвся причинний мжрооргашзм, а за даними Г.В. Калугшо! (1993), лише у 42 % хворих щентифь куеться збудник. Вiдсутнiсть висiву MiKpo6iB може бути пов'язана з переходом бактерш у L-форми й протопласти, яю при пiелонефритi у дiтей зустрь чаються в 17 % випадюв (1гнатова М.С., Коровь на Н.А., 1982) [5].
кр1м того, на сьогодш в реaлiзaщi 1СС е акту-альними мiкст-збудники, у тому числ1 й у дiтей. Найчастше мають мiсце асощацп Exoli з вну-трiшньоклiтинними урогенiтальними органiзмами (M.hominis, U.urealiticum, Chl.trachomatis) чи асо-щацп урогенiтальних з6удник1в [3]. Не слщ також забувати й про найпростших, вони можуть стати причиною 1СС у п1дл1тк1в, як1 ведуть статеве жит-тя. Для щентифжацп згаданих збудниюв необхiдне проведення дослiдження ¡муноферментним методом (1ФА) та/чи за допомогою полiмерaзно-лaн-цюгово! реакцп (ПЛР).
Отже, сьогодш важче, н1ж будь-коли рашше, ель мiнувати iнфекцiю, викликану супермжрооргашз-мами чи мiкст-асоцiацiями р!зних клаав з6удник1в. Ця проблема посилюеться тим, що розробки нових антимжробних препаратiв мшмальш. В емтрич-ному вибор! антибактерiального лiкування 1СС украшсью лiкарi можуть поки що орiентуватися на результати масштабних мiжнародних епщемюло-г1чних дослщжень, таких як SMART 2009—2010 рр., ARESC 2005-2006 рр., ДАРМ1С 2010-2011 рр. та ш [2]. За критерiями, прийнятими мiжнародними спiвтовариствами (IDSA, EAU, AUA), антибютики та антимiкробнi препарати, рiвень резистентностi уропатогенiв до яких перевищив 10-20 %, не можуть розглядатися як засоби емтричного вибору для терапп 1СС [12].
Метою нашого дослiдження було вивчення видового спектра збудниюв 1СС у дггей, 1х чутливос-т1 до широко вживаних антибiотикiв та поширення резистентних штамiв.
Матер1али i методи
До дослщження було залучено штами бактерш, вис1яш в активну стадiю захворювання в кл1н1чно значимому титр1, вщповщно до рекомендацiй EAU, > 105 КУО/мл ¡з сечi хворих на хрошчний цистит, гострий та хрончний пiелонефрит, як1 перебували на стацюнарному лiкуваннi в нефрологiчному вщдь ленш ДМЛ № 1 м. Киева упродовж 2009-2014 рр. в1к дггей, як1 ув1йшли до дослiдження, становив вщ 1 м1с. до 17 роив.
Iдентифiкацiя з6удник1в вiдбувалася в бактерю-лог1чному вщдш лабораторп дитячо! мгсько! лiкарнi № 1 м. Киева ¡з застосуванням загальноприйнятих методiв пос1ву сечi на живильн1 середовища. Оцш-ка чутливост1 культури до антибютиюв та проти-м1кро6них засобiв проводилася шляхом серiйного розведення в бульйош Мюллера — Хiнтона (BBL, США) [8]. Для контролю якосп було використано культури E.coli АТСС 25922, Ent.faecalis АТСС 29212,
Рисунок 1. Структура 1СС за нозолопею, %
Kl.рneumoniaе АТСС 13883, Acinetobacter anitratus АТСС 43498, Enterobacter cloacae АТСС 13047, Proteus mirabilis АТСС 29245. Чутливють видшено! флори ощнювали до ампщилшу, амоксицилшу, це-фуроксиму, цефтазидиму, ципрофлоксацину та фу-разидину К (Фурамагу).
Результати дослщження було проан^зовано з використанням методу вaрiaщйноi статистики з розрахунком частотних характеристик дослщжува-них параметрiв (у вщсотках). Первинна база опра-цьована в Excel, статистична обробка отриманих ре-зультапв здiйснювалась за допомогою лщензшного пакета Statistiсa 6.0.
Результати та ix обговорення
Вивченню п1длягли 2211 штaмiв, як1 було ви-дшено вщ 91 хлопчика (4,1 %) та 2120 дiвчaток (95,9 %). Серед хлопчиюв до 7 роив найбшьш по-ширеним був гострий шелонефрит, а в абсолютно! 61льшост1 хлопц1в старшого в1ку мав мюце хрошч-ний пiелонефрит в активнш стадй захворювання на тл1 уроджено! аномалп розвитку сечово! системи. У дiвчaток превалював гострий неускладнений тело-нефрит в активнш стадп захворювання .
Розподш хворих за нозолопею був таким: хвор1 ¡з хрошчним циститом становили 13,4 % (192), ¡з гострим пiелонефритом — 61 % (1380), ¡з хрошчним шелонефритом — 12,4 % (332), з 1СС без визначен-ня локaлiзaцii запалення — 13,2 % (307) (рис. 1).
Escherichia coli була видшена у 1153 (52,14 %) хворих контингенту спостереження, Enterococcus faecalis — у 147 (6,7 %), Klebsiella pneumoniaе — у 44 (2 %), Acinetobacter anitratus — у 27 (1,2 %), Enterobacter cloacae — у 12 (0,5 %), Proteus mirabilis — у 10 (0,46 %), а у 818 (37 %) дггей бaктерiaльнa флора взaгaлi не була типована (рис. 2).
За лггературними даними, в останш роки намь тилася тенденцiя до зниження вщсотка мжроорга-шзм1в, типованих ¡з сечi хворих на 1СС. Позитивн1 результати бaктерiологiчного дослщження сечi не завжди вдавалося отримати й рaнiше (Терещенко А.В., 1991; Тиктинський О.Л., 1984 [6]; Калу-гша Г.В., 1993). Вщсутшсть вис1ву м1кро61в може бути пов'язана з переходом бактерш в L-форми та протопласти (1гнатова М.С., Коровша Н.А., 1982 [5, 7]). У наш час така тенденцiя може бути пояснена,
30KpeMa, iHmHM eTionoriHHHM hhhhhkom y peani3ami ICC, TaKHM ak yporemTanbHUM 36ygHHK, ^o igeHTH-^iKyeTbca IOA-gocnigxeHHflM Ta n^P.
Ta Ha cborogHi 6i.nbmicTb aBTopiB noacHroroTb ^aKT BigcyraocTi 6aKrepia.nbHoi igeHTH^iKam'i ICC nepe6yBaHHAM yponaToreHiB y CTaHi 6ionniBKH [11]. OTxe, 3'flB^aeTbca Bce 6inbme gaHHx ^ogo TaKoi ^opMH XHTTegianbHoCTi MiKpoopraHi3MiB, h Te, ^o 6inbmy nacTHHy nacy naToreHH nepe6yBaroTb caMe b CTaHi 6ionniBKH, yHeMoxnHBnroe ix 6aKrepia.nbHy igeHTH^iKamro m^axoM nociBy ceni Ha cTaHgapTHi XHBHHbHi cepegoBH^a.
HaM6inbmMM npaKTHHHHM iHTepec Mae omHKa nyr-^HBocTi Ta pe3HcTeHTHocTi Escherichia coli go Tpagu-möHo BXHBaHHx aHTH6aKrepia.nbHHx npenapaTiB, 6o caMe Escherichia coli goMiHye b eTionormmö cTpyKTypi ICC (Ta6n. 1).
Високочутливими вважалися штами культу-ри, якщо дГаметр вщсутностГ зони росту становив > 20 мм, помГрно чутливими — 16—18 мм та стшки-ми до впливу антибактерГального препарату — Гз зоною без росту < 15 мм.
Як бачимо з табл. 1, бГльшють штамГв Exoli були високочутливими до фуразидину К — 94,1 % (1084), далГ за чутливютю по спаднш: ципрофлок-сацин — 89 % (1027), цефтазидим — 64,8 % (747), цефуроксим — 57 % (657), найменшою була кГль-юсть штамГв Exoli, високочутливих до амоксици-лшу — 30,1 %.
Мшмальною була юльюсть штамГв Exoli, ре-зистентних до фуразидину К — 3,2 % (37), далГ по зростаючш: ципрофлоксацин — 7,1 % (81), цефта-зидим — 30 % (346), цефуроксим — 33,7 % (388), максимальна — до амоксицилшу 59,7 % (688).
Динамка чутливостГ кишково! палички до фуразидину К в дггей з шфекщею сечово! системи у нашому досладжент виявилася майже сталою про-тягом 6 роив, тобто практично незмшною, вона пе-ребувала в дГапазот 93,2—94,6 % (рис. 3).
Резистентшсть же штамГв кишково! палички до фуразидину К (Фурамаг) у цих пащенив була в дГапазот 2,59—2,8 %, тобто була визначена як низька, що дозволяе рекомендувати препарат як зааб ем-тричного вибору в монотерапГ! циститу та в складГ комплексно! терапГ! ГнфекцГ! сечових шляхГв Г телонефриту для пщсилення етютропно! бактерицидно! дГ!.
За критерГями, прийнятими мГжнародними ств-товариствами (IDSA, EAU, AUA), антибютики та
Таблиця 1. Результати оцнки чутливост виявлених штам1в E.coli до деяких антибактер1альних
npenapaTiB
АБ-препарат Високочутливi штами, % (абс.) noMipHO чутливi штами, % (абс.) Резистентш штами, % (абс.)
Амоксицилш 30,1 (347) 10,2 (118) 59,7 (688)
Цефуроксим 57 (657) 9,4 (108) 33,6 (388)
Цефтазидим 64,8 (747) 5,2 (60) 30 (346)
Ципрофлоксацин 89 (1027) 3,9 (45) 7,1 (81)
Фуразидин К (Фурамаг) 94,1 (1084) 2,7 (32) 3,2 (37)
PiK Чутл., % П/ч, % Резист., %
2009 94,01 3,38 2,61
2010 94,6 2,81 2,59
2011 93,2 4 2,8
2012 93,9 3,37 2,73
2013 94,2 3,26 2,54
2014 94,1 3,25 2,65
2010
2011 2012 2013
■ Чутл. ип/ч Резист.
2014
Рисунок 3. Динaмiкa чутливост кишковоi палички до похдних нтрофурану (фуразидин К) у дтей з 1СС
за остaннi 6 рокв (2009-2014 pp.)
антимжробш препарати, piBeHb резистентностi уро-патогешв до яких перевищив 10—20 %, не можуть розглядатися як засоби емтричного вибору для те-рапИ iнфекцiй сечовивiдних шляхiв.
З вищенаведеного ми розумieмо, що антибакте-рiальнi препарати групи амоксицилiну не можуть розглядатися як засоби емтричного вибору для антибактерiальноï терапИ 1СС. А також мае мюце тенденц1я росту числа антибютикорезистентних штамiв до цефалоспоришв як 2-ï, так i 3-ï генерацИ.
До фторхшолошв збер1гають високу чутлив1сть бшьшють уропатоген1в, але дитячий в1к (до 18 ро-к1в) е офщшним протипоказанням до застосування фторхшолошв. Це протипоказання засноване на результатах експериментальних досл1джень, у яких хшолони (не т1льки фторован1) викликали артропа-тго в молодих тварин. Припускають, що вона може бути пов'язана як з порушеннями вщкладення кола-гену, так i з1 зм1нами функцИ хондроцит1в [9].
До самих фторхшолошв ст1йк1сть розвиваеться вщносно пов1льно, бо для ïï виникнення необх1дн1 множинн1 мутацïï в дек1лькох генах [12]. Проте по-ширення використання цих препарат1в, так само як i антибютиюв 1нших груп, асоц1юеться з1 зростан-ням р1вня резистентност1 до них.
Не бажаючи стимулювати використання фторхь нолон1в у пед1атрИ i разом з тим усвщомлюючи не-обх1дн1сть ЗСх призначення в певних ситуацiях, Мгж-народне товариство х!мютераш[ розробило в 1993 р. рекомендацИ, зг1дно з якими фторхшолони можуть бути застосованi в окремих випадках, коли неефек-тивш дозволенi до застосування в пед!атрИ антибю-тики. Такими ситуацiями можуть бути також випад-ки 1СС з ускладненим перебiгом чи резистентност патогенних штамiв до цефалоспоринiв.
Отже, як за лггературними даними, так i за на-працьованими нами у практищ результатами, використання нирофуранових препартiв як засобiв емпiричноï терапïï неускладненоï 1СС та профшак-тичноï терапïï пiелонефритiв на сьогодш е рацю-нальним та максимально ефективним, оск1льки за-безпечуе бактер!альну санацiю 61льшост1 з6удник1в.
Вони ефективш щодо грампозитивних i грамне-гативних м1кро61в, у ряд1 випадкiв затримують р1ст мiкроорганiзмiв, ст1йких до антибютиюв i сульфаш-ламiдiв. Препарати meï групи прямо д1ють на цито-плазматичну мембрану, а також порушують синтез рибосомних бшюв м1кро61в. Рщюсний розвиток резистентносп до нiтрофуранiв мiкробноï флори, низька токсичшсть зробили ЗСх незамшними для л1-кування iнфекцiй сечовоï системи в дiтей.
В Украш представником сучасного покол1ння нiтрофуранiв е Фурамаг® (OlainFarm). Цей препарат був розроблений майже 20 рок1в тому в 1нституп ор-ганiчного синтезу АН ЛатвИ на основ1 калiевоï сол1 фурагiну в поеднаннi з магшю карбонатом осно-вним у сшввщношенш 1 : 1. У ЛатвИ оф1ц1йно Фурамаг зареестрований до використання у 1998 рош, в Украш — у 2001 р.
Магшю карбонат основний, що входить до складу препарату, перешкоджае перетворенню в кислому середовищi шлунка фурагiну розчинного у фурапн погано розчинний. Оптимiзована таким чином лжарська форма набула властивостей бшьш повного всмоктування препарату в тонкш кишцi й пiдвищення бюдоступносп Фурамагу в 3 рази по-рiвняно i3 фурагiном. Це дозволяе отримувати ль кувальний ефект, використовуючи меншi дози, i в результата рiзко скоротити число побiчних ефекпв. Фурамаг виводиться нирками, у сечi створюються високi концентраци дшчо^ речовини, що переви-щують бактерiостатичнi концентраци бiльше н1ж в 50 разiв. У кровГ та тканинах концентрацiя препарату порГвняно невелика, що пов'язано зГ швидким видiленням. Максимальна концентрацГя в кровГ зберГгаеться вщ 3 до 8 годин, у сечГ виявляеться за 3—4 години. На сьогодш показано, що Фурамаг дГе бактерицидно, а також мае антитоксичний ефект, стимулюе ГмунГтет, активуючи систему комплементу й фагоцитарну актившсть лейкоцитГв, не дГе на сапрофГтну флору в шлунково-кишковому тракп i не викликае дисбГозу [13, 14]. На вщмшу вГд фура-гГну Фурамаг випускаеться в капсулах, що дозволяе усунути пркий смак препарату, уникнути забарв-лення порожнини рота.
Висновки
1. За результатами нашого дослГдження, у бГль-шостГ випадкГв 1СС серед дггей Киева та областГ зберГгаеться висока чутливють штамГв Exoli до фу-разидину К (Фурамаг) — 94,1 % та до ципрофлокса-цину — 89 % випадкГв.
2. Частота стшкосп провгдного уропатогену (Exoli) залишаеться на невисокому ршш до фуразидину К (Фурамаг) — 3,2 % та ципрофлоксацину — 7,1 %. Оскгльки фторхшолони можуть бути застосоваш в дГтей лише в окремих випадках, коли неефективш дозволен до застосування в педаатри ГншГ антибюти-ки чи протимжробш засоби, Фурамаг залишаеться оптимальною рекомендащею для емшрично^ терапГi неускладнених шфекцш сечовивщних шлях1в у дГтей.
3. Ми також рекомендуемо призначення Фурамагу в складГ етютропно^ комбшовано^ антибакте-рГально^ терапи пГелонефритГв з ускладненим чи тяжким перебГгом для забезпечення вГрогщного бактерицидного ефекту та розширення спектра ди.
4. Високий профГль безпеки та хороша перено-симГсть препарату Фурамаг дозволяють використо-вувати його для курсГв протирецидивноi терапи, у тому числГ тривалих, за необхГдностГ, а також у дГтей.
Конфлiкт штереав: не заявлений.
Рецензенти: Багдасарова 1нгрета ВартанГвна, д.м.н., професор, кер1вник вщщлу дитячоi нефрологи ДУ «1нститут нефрологи НАМН Украши», Мамен-ко Марина бвгенивна, д.м.н., проф. каф. педГатри НМАПО Гм. П.Л. Шупика.
Список л1тератури
1. Детская нефрология: Практическое руководство / Под ред. Э. Лойманна, А.Н. Цыгина, А.А. Саркисяна. — М.: Литте-ра, 2010. — 400 с.
2. Дехнич А.В. и др. Эмпирический выбор антимикробных препаратов при неосложненной инфекции нижних мочевых путей: исследование резистентности возбудителей «ДАРМИС» // Экспериментальная и клиническая урология. — 2012. — № 2.
3. Иванов Д.Д. Эволюция знаний в антибиотикотерапии инфекций мочевой системы // Новости медицины и фармации. — 2006. — № 7. — С. 13.
4. Маркова И.В., Неженцев М.В., Папаян А.В. Лечение заболеваний почек у детей. — СПб., 1994. — С. 186-192.
5. Мултых И.Г., Молодова Е.А. Возбудители клинически значимых бактериурий // Клин. лаб. диагн. — 1994. — № 5. — С. 44-45.
6. Тиктинский О.Л., Калинина С.Н. Пиелонефриты. — СПб.: СПбМАПО; Медиа npecc, 1996. — 240 с.
7. Яцык П.К., Сенцова Т.Б., Габибли Р.Т. Микробиологические особенности инфекционного процесса у детей с хроническим обструктивным пиелонефритом // Урол. и нефрол. — 1988. — № 4. — С. 17-20.
8. Серова Г.А. Инфекция мочевой системы (обзор литературы) / Г.А. Серова, С.С. Паунова // Нефрология и диализ. — 2007. — Т. 9, № 1. — С. 86-91.
9. Хоулт Дж. Определитель бактерий Берджи: В 2 т. / Дж. Хоулт, НюКриг, П. Смит [и др.]. — М.:Мир, 1997. — 800с.
10. Чугунова О.Л. Современные представления об инфекции органов мочевой системы у новорожденных и детей раннего возраст / О.Л. Чугунова, М.В. Шумихина, С.В. Думова//Эффективная фармакотерапия. Педиатрия. — 2013. — № 4. — С. 38-45.
11. Foxman B. Epidemiology of urinary tract infections: incidence, morbidity, and economic costs // Am. J. Med. — 2002. — 113 (Suppl. 1A). — 5S-13S.
12. Mazzulli T. Resistance trends in urinary tract pathogens and impact on management// J. Urol. — 2002. — 168 (4 Pt 2). — 1720-2.
13. Wagenlehner F., Naber K.G. Antibiotics and resistance of uropathogens//EAU Update Series. — 2004. — 2. — 125-35.
14. История создания препарата Furamags® / O. Aкифьев, АО «Olainfarm».
15. Aidarex Pharmaceuticals LLC. Last revised: 18 January 2014.
Отримано 04.04.16 Отримано у виправленому виглядi: 08.04.16 Прийнято до друку 10.04.16 Ш
Будник Т.В., Мордовец Е.М.
Кафедра нефрологии и почечно-заместительной терапии НМАПО им. П.Л. Шупика, г. Киев, Украина Отделение детской нефрологии ДГБ № 1, г. Киев, Украина
РЕЗУЛЬТАТЫ ИЗУЧЕНИЯ МИКРОБИОЛОГИЧЕСКОГО ПОРТРЕТА ИНФЕКЦИИ МОЧЕВОЙ СИСТЕМЫ У ДЕТЕЙ г. КИЕВА И КИЕВСКОЙ ОБЛАСТИ
Резюме. В статье приведены результаты ретроспективного анализа видового состава микробных возбудителей инфекции мочевой системы по результатам посева мочи в активную стадию заболевания и их чувствительности к антибактериальным препаратам различных классов у детей (преимущественно с пиелонефритом), которые находились на нефрологиче-ской койке Киевской ДГБ № 1 за период 2009—2014 гг. Показаны неизменно высокая чувствительность (94,1 %) и низкая резистентность (3,2 %) штаммов кишечной палочки к современному производному нитрофурана — фуразидину К (Фу-рамаг) по сравнению с другими классами антибактериальных средств. Полученные результаты совпадают с международными литературными данными и позволяют рекомендовать этот препарат в качестве средства эмпирического выбора в лечении неосложненной инфекции мочевой системы у детей.
Ключевые слова: инфекция мочевой системы, кишечная палочка, антибиотикорезистентнисть, дети.
BudnikT.V., Mordovets Ye.M.
Department of Nephrology and Renal Replacement Therapy of the National Medical Academy of Postgraduate Education named after P.L. Shupyk, Kyiv, Ukraine Pediatric Nephrology Department of Children's City Hospital № 1, Kyiv, Ukraine
THE RESULTS OF THE STUDY OF MICROBIOLOGIC PATTERN OF THE URINARY TRACT INFECTION IN CHILDREN FROM KYIV AND KYIV REGION
Summary. The article presents the results of a retrospective analysis of the species composition of microbial pathogens of the urinary tract infection according to the results of urine culture and their sensitivity to antibiotics of different classes in children with the active stage of the disease (mainly with pyelonephritis), who were treated in the nephrology unit of Kyiv Children's City Hospital № 1 in 2009-2014. A consistently high sensitivity (94.1 %) and low resistance (3.2 %) of Escherichia coli strains to a modern derivative of nitrofuran — furazidin K (Furamag) has been shown compared with other classes of antibacterial agents. The findings correspond with the international literature data and allow us to recommend this drug for empiric therapy of uncomplicated infections of the urinary system in children.
Key words: urinary tract infection, Escherichia coli, antibacterial resistance, children.
