CC BY
38
РЕЗУЛЬТАТИ ІНВАЗИВНОЇ ПРЕНАТАЛЬНОЇ ДІАГНОСТИКИ У ГРУПІ ЖІНОК ПІДВИЩЕНОГО ГЕНЕТИЧНОГО РИЗИКУ
Л.Г. Назаренко1, О.А. Яковенко1, А.В. Христич, І.А. Жадан1, В.В. Грабар1, О.В. Ромадіна1,
О.М. Бабаджанян1
Харківська медична академія післядипломної освіти, Україна.
Спеціалізований медико-генетичний центр, м. Харків Україна
РЕЗЮМЕ
Висока ефективність виявлення хромосомної патології плода досягається при комбінованому використанні використанні сучасних методів пренатальної діагностики.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: хромосома, каріотип, хромосомні анеуплоідії, мозаіцизм, цитогенетичний аналіз
В останні роки проблемі пренатальної діагностики (ПД) хромосомної патології поділяється велика увага, тому що хромосомні порушення мають достатньо високу популяційну частоту (0,7-1%) та призводять до інвалідізації хворих, а також займають одне з ведучих місць в структурі ранньої дитячої смертності [3, 4, 5]. Проведення інвазивних методів ПД (амніоцентез, плацентоцентез, кордоцентез, біопсія хоріону) дозволяють поставити діагноз хромосомних аномалій ще внутрішньоутробно з подальшою розробкою адекватної тактики ведення вагітності у кожному конкретному випадку. Використання інвазивних методик як скринінгу не є доцільними, тому що методи хромосомного аналізу, з одного боку - складні та високо коштовні, з іншого - мають вірогідність ускладнень у вигляді перинатальних втрат. Разом з тим, на наш погляд, цитогенетичгий сринінг є виправданим в групі вагітних підвищеного ризику народження дітей з хромосомними аномаліями [5, 6].
Мета - вивчення частоти та спектру хромосомної патології в групі жінок підвищенного генетичного ризику.
Дослідження виконувалось в межах науково-дослідної програми кафедри медичної генетики та ультразвукової діагностики ХМАПО «Концепція пренатального генетичного моніторингу, її можливості і перспективи в промисловому регіоні Східної України».
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ
Були проведені інвазивні методи ПД - 53 перетяжки. При простому пофарбуванні була
амніоцентези, 3 плацентоцентези, 3 біопсії можлива тільки групова ідентифікація
хоріона в групі з 65 жінок підвищенного хромосом, тому даний метод генетичного ризику (пізній репродуктивний використовувався для орієнтовного
вік, патологічні дані біохімічного скринінгу визначення числових аномалій хромосом.
- зниження рівня альфа-фетопротеіну та Структурні хромосомні аномалії (делеції,
РАРР-А нижче 0,3 МоМ, виявлення транслокації, інверсії), які виявлялись при
ультразвукових маркерних ознак простому пофарбуванні, були ідентифіковані
хромосомної патології, народження дітей з за допомогою диференціального
хромосомною патологією в анамнезі, пофарбування.
тератогенний вплив в ранні терміни гестації, Під диференціальним пофарбуванням носійство збалансованих транслокацій розуміли їх здатність щодо вибіркового
одним з батьків в сім'ї та інше). пофарбування по довжині, що досягали
Методи пренатальної діагностики температурно - сольовими впливами на
хромосомних аномалій включали: фіксовані хромосоми. При цьому виявлялось
культивування ворсин хоріону та плаценти, структурне диференціювання хромосом по
культивування амніоцитів. Всі методи довжині у вигляді еу- та гетерохроматинових
пофарбування препаратів підрозділялись на районів (темні та світлі смуги). Довжина цих
три групи: прості, диференціальні, ділянок специфічна для кожної хромосоми,
флюорисцентні. Найбільш поширений метод відповідного плеча та регіону. Кожна
пофарбування по Гімзе, або просте хромосома має свій малюнок креслення.
(«рутинне») пофарбування. Барвник Гімзе Виділяють чотири основних метода
пофарбовує всі хромосоми рівномірно по диференціального пофарбування хромосом:
всій довжині. На пофарбованому препараті Q-, G-, R- та С- пофарбування.В нашому
виділялись центроміра, супутники (іноді зі дослідженні використовувались G- та С-
супутниковими нитями) та вторинні методи.
Дослідження хромосомних препаратів проводилась за допомогою світового мікроскопу із збільшенням в 1000-1200 разів. У випадку діагностики регулярних форм аналізувались не менш ніж 11 метафаз. Оцінка клітинних клонів при мозаіцизмі проводилась з використанням математико-стати-стичних розрахунків по схемі Н.П. Кулешова [1]. Крім описаних вище методів використовувались молекулярно-
цитогенетичні методи [2].
При ультразвуковому дослідженні приділялась увага наступним
ультразвуковим (УЗ) маркерам спадкової та природженої патології - специфічним ехо-ознакам, що мають діагностичну цінність переважно тільки при ультразвуковому
обстеженні, а на аутопсії або___________не
враховуються, або мають другорядне значення: синдром затримки розвитку
плоду; надмірна шийна складка, кістозна гігрома шиї, вентрикуломегалія, кісти судинного сплетіння, природжені вади серцево-судинної системи, неімунна водянка плоду, омфалоцелє, атрезія дванадцятипалої кишки, пієлектазія, мало- і багатоводдя. Результати роботи оброблені статистично за допомогою пакета програм, адаптованих до медико-біологічних досліджень.
РЕЗУЛЬТАТИ І ОБГОВОРЕННЯ
В проаналізованій групі пренатально виявлені такі патологічні каріотипи: хромосомний поліморфізм в 3-х випадках (46, ХУ, 9^+; 46, ХХ,9^+; 46,ХХ,13, ph+); 2 транслокації 13 на 14 (45,ХХД (13; 14), при чому один з двох батьків в цих випадках також мали подібну транслокацію; в 3-х випадках діагностовано регулярну форму трисомії 21 (47,ХУ,+21). Таким
чином, частота виявлення склала 12,3%, що значно перевищує загальнопопуляційну частоту хромосомних аномалій (0,7-1%). В кожному конкретному випадку була розроблена адекватна тактика ведення вагітності. Треба підкреслити, що у всіх випадках виявлених хромосомних аномалій мали місце ультразвукові маркерні ознаки хромосомної патології, патологічні дані біохімічного скринінгу мали місце лише у 35% випадків.
Зазначена неспівбіжність з існуючими да-
ЛІТЕРАТУРА
ними про розповсюдженість генетичних аномалій в Україні демонструє важливість проблеми пренатальної діагностики. При цьому частота виявлення маркерів вроджених вад за допомогою ультрасонографії, біохімічного скринінга та цитогенетичного аналіза є також різною. Це потребує чіткої програми дій щодо удосконалення існуючих діагностичних підходів.
Отримані дані підтверджують уявлення про необхідність первинного
ультрасонографічного скринінга вроджених аномалій розвитку плода, частота яких постійно зростає. Біохімічні маркери генетичної патології є додатковими при наявності показань до інвазивних методів дослідження. Верифікація діагноза вродженої генетичної патології потребує цитогенетичного аналіза. При цьому необхідним є урахування ризику інвазивного отримання біологічного матеріалу та дотримання послідовності у діагностичному алгоритмі. Тобто цитогенетичне
дослідження не є скринінговим методом. Розвиток алгоритмів виявлення вродженої спадкової патології плода потребує розширення показань до біохімічного скринінга та підвищення якості ультразвукових досліджень.
ВИСНОВКИ
1. Значне перевищення частоти
хромосомної патології в сім'ях підвищенного генетичного ризику в порівнянні із загальнопопуляційною дозволяє рекомендувати пренатальне каріотипування в цій групі пацієнтів з метою попередження народження дітей з хромосомними аномаліями.
2. При рекомендаціях треба враховувати
наявність ультразвукових ознак хромосомної патології при
пренатальному соматогенетичному
ультразвуковому дослідження плоду, а також дані біохімічного скринінгу материнських сироваткових білків.
Перспективою подальшого дослідження є продовження вивчення ефективності інвазивних методів пренатальної діагностики у групі жінок підвищеного генетичного ризику.
1. Кулешов Н.П. // Материалы научно-практической конференции «Современные методы диагностики наследственных болезней» .- Москва. - 2001. - 320 с.
2. Ткачева Т.М., Христич А.В., Озерова Л.С и др. // Ультразвукова перинатальна діагностика .- 2003.
- № 16. - С. 82-95.
3. Радзинский В.Е., Милованов А.П. Экстраэмбриональные и околоплодные структуры при нормальной и осложненной беременности. - М.:Медицинское информац. Агенство. - 2004. - 393 с.
4. Флейшер А., Мэннинг Ф. и соавт. Эхография в акушерстве и гинекологии. Теория и практика.- М.: Видар. - 2004. - С. 77-115.
5. Гречанина Е.Я. // Ультразвуковая диагостика. -2001. - № 14. - С. 125.
6. Пренатальная диагностика в акушерстве: современное состояние, методика и перспективы. Мет. пособие / Т.В. Кузнецова, В.Г. Вахарловский, В.С. Баранов и др. -СПб.:ООО «Изд-во Н-Л». - 2002.
- 64 с.
РЕЗУЛЬТАТЫ ИНВАЗИВНОЙ ПРЕНАТАЛЬНОЙ ДИАГНОСТИКИ В ГРУППЕ ЖЕНЩИН ВЫСОКОГО ГЕНЕТИЧЕСКОГО РИСКА
Л.Г. Назаренко1, Е.А. Яковенко1, А.В. Христич, И.А. Жадан1, В.В. Грабарь1, О.В. Ромадина1, Е.Н. Бабаджанян1
Харьковская медицинская академия последипломного образования, Украина Специализированный медико-генетичний центр, г. Харьков Украина
РЕЗЮМЕ
Высокая информативность выявления хромосомной патологии плода достигается при комбинированном использовании современных методов пренатальной диагностики.
КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: хромосома, кариотип, хромосомные анеуплоидии, цитогенетический анализ
RESULTS OF INVASIVE PRENATAL DIAGNOSTICS OF THE WOMENS GROUP WITH HIGH GENETICS RISK
L. G. Nasarenko1, E.A. Yakovenko1, A. V. Hristich, I.A. Gadan1, V. V. Grabar1, O. V. Romadina1, E.N. Babadganyan1
'The Medical Postgraduate Academy of Kharkov, Ukraine Kharkov Special Medical Genetis Centre, Ukraine
SUMMARY
The advantages of the prenatal diagnosis of fetal pathologies due to combined using of the modern methods has been shown.
KEY WORDS: a chromosome, a kariotype, chromosomal aneuploidies, mosaicism, cytogenetic analisis
