Научная статья на тему 'Результаты хирургического лечения гидроцефалии, обусловленной перинатальным поражением головного мозга, у детей'

Результаты хирургического лечения гидроцефалии, обусловленной перинатальным поражением головного мозга, у детей Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

236
64
Поделиться
Ключевые слова
ПЕРИНАТАЛЬНЕ УРАЖЕННЯ ГОЛОВНОГО МОЗКУ / ПОСТГЕМОРАГіЧНА ГіДРОЦЕФАЛіЯ / ЛіКВОРОШУНТУВАЛЬНі ОПЕРАЦії / ПЕРИНАТАЛЬНОЕ ПОРАЖЕНИЕ ГОЛОВНОГО МОЗГА / ПОСТГЕМОРРАГИЧЕСКАЯ ГИДРОЦЕФАЛИЯ / ЛИКВОРОШУНТИРУЮЩИЕ ОПЕРАЦИИ

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Орлов Ю. А., Марущенко Л. Л., Проценко И. П.

Проанализированы результаты хирургического лечения прогрессирующей гидроцефалии у 237 детей, обусловленной перинатальным поражением головного мозга. Разработана и внедрена рациональная хирургическая тактика при прогрессирущей постгеморрагической гидроцефалии, что обеспечило снижение частоты дисфункции ликворошунтирующих систем — с 21,9 до 9,4%, инфекционно-воспалительных осложнений — с 18,2 до 10,7%, смертности — с 8,2 до 1,5%. Предложен программный комплекс для прогнозирования течения гидроцефалии, обусловленной перинатальным поражением головного мозга, проведена количественная оценка прогностических факторов.

Похожие темы научных работ по клинической медицине , автор научной работы — Орлов Ю. А., Марущенко Л. Л., Проценко И. П.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Проаналізовані результати хірургічного лікування прогресуючої гідроцефалії у 237 дітей, спричиненої перинатальним ураженням головного мозку. Розроблена й впроваджена раціональна хірургічна тактика при прогресуючій постгеморагічній гідроцефалії, що забезпечило зниження частоти дисфункції лікворошунтувальних систем — з 21,9 до 9,4%, інфекційно-запальних ускладнень — з 18,2 до 10,7%, смертності — з 8,2 до 1,5%. Запропонований програмний комплекс для прогнозування перебігу гідроцефалії, спричиненої перинатальним ураженням головного мозку, проведено кількісну оцінку прогностичних чинників.

Текст научной работы на тему «Результаты хирургического лечения гидроцефалии, обусловленной перинатальным поражением головного мозга, у детей»

Украгнський нейрохгрурггчний журнал, №2, 2009

75

УДК 616.831.9-008.811.1-053.2-089.168-053.3.2.34

Результаты х1рург1чного лжування гщроцефалп, спричинено"1 перинатальным ураженням головного мозку, у д1тей Орлов Ю.О., Марущенко Л.Л. Проценко 1.П. 1нститут нейрох1рургп 1м. акад. А.П. Ромоданова АМН Украши, м. Ки'!в

Пдроцефал1я е одним з поширених захворювань нервово! системи у д1тей [1, 5, 8, 14]. За даними л1тера-тури [3, 8, 9, 13, 14, 19], 11 виявляють у 0,1-1% новона-роджених, в останнш час 11 частота мае тенденцш до зб1льшення [4, 10, 20]. Перинатальне ураження головного мозку, що супроводжуеться внутр1шньочереп-ним крововиливом, е частою причиною виникнення прогресуючо! пдроцефалп [2, 7, 8, 17]. У доношених д1тей частота штракрашально! геморагп становить 0,1%, у недоношених — 40-70% [6, 7, 24]. Загальна летальшсть в1д внутр1шньочерепного крововиливу, спричиненого перинатальним ураженням головного мозку, становить в1д 27 до 57% [7]. У дией, що вижили, частота постгеморапчно! пдроцефалп становить в1д 22 до 58% [7, 16], у новонароджених з масою лла менше 1500 г, досягае 100% [21]. Безпосередньою причиною виникнення прогресуючо! пдроцефалп е крововилив у шлуночки мозку, субарахно1дальний просир, р1дше — шд тверду оболонку головного мозку, що зумовлюе порушення циркуляцп та всмок-тування спинномозково! р1дини [2, 6, 7].

Ниш лшворошунтувальш операцп е основним методом лшування прогресуючо! пдроцефалп у дией [8, 15]. Впровадження ¡мплантованих дренувальних систем у комплекс лшування пдроцефалп дозволило знизити летальшсть з 50 до 2-5% 1 забезпечити б1льш шж у 50% д1тей нормальний ф1зичний та псих1чний розвиток [9, 11]. З уых вид1в лшворошун-тувальних операцш в останш десятилгття перевагу в1ддають вентрикулоперитонеостомп (ВПС) [8], вона становить 90-95% вых шунтувальних операцш, що виконують у свт. 1мплантащя дренувальних систем у дгтей з приводу прогресуючо! постгеморапчно! пдроцефалп, зумовлено! перинатальним ураженням головного мозку, супроводжуеться високим ризиком виникнення шсляоперацшних ускладнень [23], з яких переважають дисфункщя дренувальних систем та гншно-запальш ускладнення [3, 8, 18].

Особливосл переб1гу прогресуючо! пдроцефалп, спричинено! перинатальним ураженням головного мозку, висока частота шсляоперацшних ускладнень потребують вибору оптимально! х1рурпчно! тактики.

Встановлено, що прогноз постгеморапчно! пдроцефалп залежить в1д тяжкосл внутр1шньочерепного крововиливу за ппоксично-1шем!чного ураження (Г1У) ЦНС, гестацшного вшу, маси тша новонарод-женого, вар1анив переб1гу пдроцефалп, перенесених шфекцшно-запальних захворювань, своечасност лшування, юлькоси повторних операцш [12, 16, 22]. Кожний з цих чинниюв окремо та у поеднанш один з одним визначае насл1дки пдроцефалп [17, 21]. Проте, !х прогностичне значення, за даними р1зних автор1в, неоднакове. Не визначений стушнь !х впливу на насл1дки захворювання, що вимагае подальшого уточнення.

Метою досл1дження е покращання результаив х1рурпчного лшування прогресуючо! пдроцефалп,

спричинено! перинатальним ураженням, розробка метод1в прогнозування переб1гу захворювання.

Матер1али 1 методи дослщження. Проаналь зоваш результати обстеження й х1рурпчного ль кування 237 д1тей з прогресуючою пдроцефал1ею, спричиненою перинатальним ураженням головного мозку, в тому числ1 132 хлопчиюв 1 105 д1вчаток. Вш д1тей в1д 21 доби до 2 роюв. Комплекс обстеження пащенлв включав невролопчний огляд, обстеження пед1атра, нейроофтальмолога, отоневролога, прове-дення нейросонографп (НСГ), комп'ютерно! (КТ) 1 магшторезонансно! (МРТ) томограф!!.

ВПС виконана у 231 (97,5%) хворого, вентрику-лоатрюстом1я — у 6 (2,5%). Показанням до х1рурпч-ного л1кування була неефективн1сть консервативно! терап1!, прогресування г1дроцефал1! протягом 1-2 м1с за в1дсутност1 запальних зм1н у спинномозков1й р1дин1.

П1сляоперац1йний катамнез простежений про-тягом 2-17 роюв у 182 (76,8%) дггей. Катамнестичне досл1дження проводили шляхом диспансерного нагляду, воно включало оцшку психоневролопчного статусу з застосуванням розроблено! нами шкали якост життя [9], а також НСГ, КТ, МРТ контрольш досл1дження.

Результати та ¿х обговорення. Лшворошунтувальш операцп здшснеш 237 хворим, 167 (70,5%) з них були первинно оперован1 в перш1 5 м1с життя, 46 (19,4%) — в 6-12 м1с життя, 24 (10,1%) — п1сля 1 року. Строки виконання первинних операц1й зумо-влен1 характером переб1гу г1дроцефал1!, супутн1ми захворюваннями й залежали в1д в1ку дитини п1д час звернення до кл1н1ки. Загальна к1льк1сть вс1х ней-рох1рург1чних втручань 345, з них первинних — 237. У 139 (58,6%) хворих х1рург1чне л1кування обмежили одн1ею операц1ею, повторн1 операц1! виконан1 у 98 (41,4%) пащенлв (в1д 1 до 4) у строки в1д 1 до 12 роюв п1сля шунтування.

Проанал1зован1 результати х1рург1чного л1ку-вання г1дроцефал1!, зумовлено! перинатальним ура-женням головного мозку, а також ускладнення, що виникли п1сля операц1!. Основними п1сляоперац1йни-ми ускладненнями були: дисфункщя дренувальних систем (у 25,7% спостережень), 1нфекц1йно-запальн1 ускладнення (у 15,2%), гшердренування (у 12,2%), р1дше виникали судорожш синдроми (у 6,3%), псев-доюсти черевно! порожнини (у 2,5%).

Встановлено, що на частоту дисфункц1! впливае проте!норах1я (Р<0,05) 1 розташування вентрику-лярного в1дд1лу шунта. Встановлення у хворих за наявност1 л1зису кров'яних згортк1в зовн1шнього вентрикулярного дренажа до нормал1зац1! показник1в спинномозково! р1дини (вм1ст б1лка менше 1 г/л), а також 1мплантац1я проксимального в1дд1лу шунта в передн1й р1г б1чного шлуночка дозволили знизити частоту дисфункц1! у перший р1к п1сля операц1! з 21,9 до 9,4%.

В останне десятир!ччя у кл!н!ц! нейрох!рургп дитячого в!ку широко застосовуемо розроблену нами м!н!!нвазивну технолог!ю !мплантацп шунтувальних систем. Виконують невелик! розр!зи шк!ри, розм!ри фрезевих отвор!в сп!вв!дносять з д!аметром катетера. Застосування довгих пров!дник!в виключило необх!дн!сть зд!йснення додаткових розр!з!в. Для введення дистального в!дд!лу системи в черевну порожнину використовують спец!альний троакар з поздовжн!м прор!зом. Впровадження м!нпнвазивних метод!в дозволило скоротити тривал!сть операц!! до 30-40 хв.

У 85 хворих, яких л!кували у кл!н!ц! з 1997 р., за-стосовували проф!лактичн! заходи, беручи до уваги прогностичн! критер!! ризику виникнення !нфекц!й-но-запальних ускладнень [12], ! м!н!!нвазивну технологш !мплантацп дренувальних систем. У 41 з них !мплантован! м!н!атюрш л!кворошунтувальн! системи Дитячого нейрох!рург!чного центру ЛШС-2, ЛШС-3 (патент Укра!ни 9485 А). Все це забезпечило змен-шення частоти дисфункц!! л!кворошунтувальних систем з 21,9 до 9,4%, п!сляоперац!йних !нфекц!йно-запальних ускладнень — з 18,2 до 10,7%, смертност! в!д мен!нгоенцефал!ту — з 8,2 до 1,5%.

Г!пердренування у вигляд! субдуральних г!дром виявлене у 21 (8,7%) хворого, хрон!чних субдуральних гематом — у 8 (3,4%). Завдяки своечасн!й д!агностиц!, г!дрому л!кували шляхом укладання хворого з дещо опущеною головою на 5-15 д!б. Хрон!чн! субдуральн! гематоми виникали у хворих за товщини мозкового плаща до 10 мм. Завдяки асшрацп та дренуванню зд!йснено санац!ю гематом, усунута !х об'емна д!я в ус!х хворих.

Судорожний синдром п!сля шунтувальних опе-рац!й виникав на тл! супутн!х Г1У мозку в перинатальному пер!од!.

Причиною виникнення псевдок!ст черевно! по-рожнини було функцюнування вентрикулоперито-неального шунта при виникненн! мен!нгоенцефал!ту. К!сти регресували шсля виведення абдом!нального в!дд!лу шунта назовн!. П!сля санування спинномоз-ково! р!дини та ре!мплантацп дренувально! системи юстоутворення не в!дзначали.

П!сляоперац!йний катамнез простежений у 182 д!тей. Застосування запропоновано! нами шкали якост! життя дозволило стандартизувати результати л!кування г!дроцефал!1. Так, хороша як!сть життя в!дзначена у 53 (29,1%) пац!ент!в, задов!льна — у 92 (50,5%), погана — у 37 (20,3%). Загальною характерною ознакою було пом!тне пол!пшення якост! життя протягом першого року п!сля операц!! у д!тей за початково! хорошо! та задов!льно! оц!нки.

Встановлено, що покращання якост! життя за-лежить в!д зменшення розм!р!в системи шлуночк!в головного мозку п!сля операц!!, проте, позитивною динам!ка розвитку дитини може бути й без зм!ни товщини мозкового плаща.

На результат г!дроцефалп, зумовлено! перина-тальним ураженням головного мозку, впливають: п!зн!й гестоз, в!дшарування нормально розташовано! плаценти, тобто чинники, що сприяють порушенню мозкового кровооб!гу у плода. Важливими прогнос-тичними чинниками також е гестац!йний в!к, маса т!ла дитини при народженн!, тяжк!сть асф!кс!!, реан!мац!йн! заходи п!д час народження, що суп-

роводжують Г1У, ! перенесен! !нфекц!йно-запальн! захворювання ЦНС. Прогностичне значення мають ступ!нь прогресування г!дроцефал!!, що проявляеть-ся зб!льшенням окружност! голови, виражен!сть невролог!чного деф!циту, своечасн!сть проведення л!кворошунтувально! операц!!. Проте!норах!я, !, як насл!док, частота дисфункц!! шунта, також негативно впливають на результат. Проте, жодна з цих ознак окремо не дае повного уявлення про насл!дки захво-рювання, ! лише анал!з !х сумарного впливу може допомогти визначити прогноз результат!в л!кування г!дроцефал!!.

З метою прогнозування в!ддалених насл!дк!в постгемораг!чно! г!дроцефал!! використаний статис-тичний дискрим!нантний анал!з з застосуванням пакета Statistica. Для визначення сукупного впливу сприятливих ! несприятливих прогностичних чинни-к!в на переб!г г!дроцефалп застосований метод пос-л!довного анал!зу Вальда з обчисленням д!агностич-ного коеф!ц!ента (ДК), для оц!нки !нформативност! ознак використовували !нформац!йний !ндекс (II) за формулою Кульбака, для визначення в!рог!дност! застосований критер!й Ст'юдента.

Деяк! прогностичн! ознаки були взаемозалежни-ми й дублювали одна одну. У цих ситуац!ях ми визначали корелятивну залежн!сть м!ж однор!дними показниками та, якщо вона була пряма, обирали один, найб!льш !нформативний.

Так, найб!льш !нформативними ознаками (II понад 0,4), що впливають на результат переб!гу г!дроцефал!!, зумовлено! перинатальним ураженням головного мозку, е гестац!йний в!к новонародженого, наявн!сть асф!кс!1, Г1У, проведення реан!мац!йних заход!в п!сля народження, виражен!сть рухового невролог!чного деф!циту, динам!ка морфолог!чних зм!н головного мозку п!сля операц!!.

ДК використовували для встановлення перева-жання прогностично сприятливих ! несприятливих чинник!в. ДК був позитивним, якщо ознака була сприятливою в!дносно насл!дк!в г!дроцефал!! й нега-тивним, якщо вплив ознаки був несприятливим.

Таким чином, сприятливий переб!г г!дроцефалп част!ше в!дзначали у доношених немовлят (ДК 2,75), що народилися без асф!кс!! (ДК 7,33) або в стан! пом!рно виражено! асф!ксп (ДК 0,38), за в!дсут-ност! поеднаних Г1У (ДК 2,81), що не потребували проведення реан!мац!йних заход!в (ДК 5,45) п!сля народження дитини, а також !нфекц!йно-запальних захворювань ЦНС в анамнез! (ДК 1,05). Сприятли-вий прогноз був також у д!тей, госп!тал!зованих з нормальною масою т!ла (ДК 1,7) без невролог!чного деф!циту (ДК 3,87), зм!н на очному дн! (ДК 3,13), при вм!ст! б!лка у спинномозков!й р!дин! менше 1 г/л (ДК 1,11), з м!н!мальною товщиною паренх!ми головного мозку не менше 0,5 см (ДК 1,03), оперованих у перш! 3 м!с життя (ДК 2,13), без дисфункц!! шунта в перший р!к п!сля операц!! (ДК 1,33), з розм!рами шлуночково! системи, що в!дновилися (ДК 9,68) або зменшилися (ДК 1,55) через 1 р!к п!сля операц!!.

Несприятливий переб!г г!дроцефал!! част!ше спостер!гали у недоношених (ДК -2,87) ! переношених (ДК -3) немовлят, що народилися у стан! тяжко! ас-ф!ксп (ДК -5,93), з супутн!ми Г1У головного мозку (ДК -6,56), що потребували проведення реан!мац!йних за-ход!в (ДК -4,74), що перенесли мен!нгоенцефал!т (ДК

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

-3,36). Несприятливий результат був також у дгтей, госштал1зованих з дефщитом маси тша (ДК -6,29), з парапарезом (ДК -0,71), гемшарезом (ДК -4,84) чи тетрапарезом (ДК -9,89), з змшами на очному дш (ДК -3,68), за шдвищеного вм1сту бшка у спинномозковш рщиш (понад 1 г/л) (ДК -3,19), критичного ступеня пдроцефалп (ДК -5,30), оперованих шсля 3 мгс життя (ДК -0,86), з дисфункщею шунта в перший рш шсля операцп (ДК -5,63), без змш розм1р1в шлуночково! системи через 1 рш шсля операцп (ДК -9,54).

Встановлено, що хорошо! або задовшьно! якост життя можна очшувати у 90% д№ей з постгемора-пчною г1дроцефал1ею, якщо сумарний ДК становить вгд 0 до 9, i у 98,4% — якщо сумарний ДК бшьше 20. Поганою яюсть життя буде у 78,6% дггей при ДК вгд -10 до -19 та у 94,1% — при ДК менше -20. Об'ектившсть прогнозування перевГрена у 38 хворих контрольно! групи. ДостовГрш розбГжностГ встанов-леного ДК не виявлеш.

Отже, результати лшування пдроцефалп, зумо-влено! перинатальним ураженням головного мозку, можна прогнозувати на шдставГ аналГзу результапв простих клМчних, лабораторних та шструменталь-них дослГджень та обчислення сумарного ДК.

Висновки 1. Застосування запропоновано! нами рацюнально! хГрургГчно! тактики дало можливГсть покращити результати лшування прогресуючо! пдроцефалп, зумовлено! перинатальним ураженням головного мозку.

2. Розроблено програму прогнозування резуль-татв лшування пдроцефалп, зумовлено! перинаталь-ним пошкодженням головного мозку, використання яко! дозволило видшити чинники, що визначають в^далеш наслГдки захворювання. Прогнозування результата перебГгу пдроцефалп основане на аналГзГ результапв загальноприйнятих клшгчних i лабораторних дослГджень.

3. Юльюсна оцшка прогностичних показниюв i використання ДК забезпечили об'ективний аналГз стану хворого i прогноз фГзичного й психГчного роз-витку дитини шсля лшворошунтувально! операцп.

Список лггератури

1. Берснев В.П., Телегина А.А, Хачатрян В.А. К вопросу о диагностических возможностях гидроцефалии у детей // Материалы конф. «Современные методы диагностики и лечения заболеваний нервной системы». — Уфа, 1996. — 4.II. — С.150-151.

2. Бродский Ю.С., Вахата Я.Я. Гидроцефалия у детей, перенесших родовую черепно-мозговую травму // Нейрохирургия. — 1989. — Вып. 22. — С.52-56.

3. Гидроцефалия (патогенез, диагностика, хирургическое лечение) / В.А. Хачатрян, Ш.М. Сафин, Ю.А. Орлов, Т.Н. Трофимова. — СПб.: Изд-во РНХИ им. проф. А.Л. Поленова, 1998. — 234 с.

4. Зиненко Д.Ю., Мытников А.М., Ермолаев Т.П., Владимиров М.Ю. Лечение недоношенных детей с постгеморрагической гидроцефалией // Нейрохирургия и неврология дет. возраста. — 2004. —№3. — С.39—45.

5. Коновалов А.Н., Корниенко В.Н., Пронин И.Н. Магнито-резонансная томография в нейрохирургии. — М.: Видар, 1997. — 472 с.

6. Лечебно-диагностические технологии и методы прогнозирования исходов перинатальных повреждений центральной нервной системы: Метод. рекомендации / С.П. Катонина, Е.Г. Сулима, Е.А. Макарова и др. — К., 1995. — 30 с.

7. Неотложная неврологическая помощь в детском возрасте / Под ред. Дж.М. Пеллона, Э.К. Майера: пер. с англ. — М.: Медицина, 1988. — 578 с.

8. Орлов Ю.А. Гидроцефалия. — К.: Здоров'я, 1995. — 87 с.

9. Орлов Ю.А. Оценка качества жизни пациентов с поражениями центральной нервной системы // Укр. нейрох1рург. журн. — 2001. — №1. — С.89-94.

10. Орлов Ю.А. Касьянов В.А. Дифференцированное лечение перинатального внутричерепного кровоизлияния у новорожденных // Укр. нейрох1рург. журн. — 2008.

— №1. — С.50-52.

11. Орлов Ю.О., Марущенко Л.Л., Шаверський А.В. Ней-рох1рурпчт аспекти лшування внутр1шньочерепних нетравматичних крововилив1в у новонароджених // Сощальна пед1атр1я: Зб. наук. праць. — К.: 1нтермед, 2005. — Вип. III. — С.123-126.

12. Орлов Ю.О., Проценко 1.П., Марущенко Л.Л. Яшсть життя д1тей з пдроцефал1ею, оперованих в грудному вщ1 // Сощальная пед1атр1я i реабшггалопя: Зб. наук. праць. — К.: 1нтермед, 2007. — Вип. I (IV). — С.84-89.

13. Сафин Ш. Н., Валеева К. Г., Сафин Ш. А. и др. Новые технологии в нейрохирургии гидроцефалии // Нейрохирургия. — 2000. — №1-2. — С.73.

14. Симерницкий Б.П. Хирургическое лечение гидроцефалии у детей при помощи имплантируемых дренажных систем: Автореф. дис. ... д-ра мед. наук: 14.00.28; НИИ нейрохирурги им. Н.Н. Бурденко. — М., 1989. — 17 с.

15. Хачатрян В.А. К проблеме «Классификация гидроцефалии» // Нейрохирургия. — 2000. — №1-2. — С.69.

16. Antoniuk S., du Silva R.V. Periventricular and intraventricular hemorrhage in the premature infants // Rev. Neurol. — 2000. —V.31, N3. — P.238-243.

17. Brouwer A., Groenendaal F., van Haastert I.L. et al. Neu-rodevelopmental outcome of preterm infants with severe intraventricular hemorrhage and therapy for posthemorrhagic ventricular dilatation // J. Pediatrics. — 2008.

— V.152, N5. — Р.648-654.

18. Drake J., Kestle J., Milner R. et al. Randomized trial of cerebrofluid shunt valve desing in pediatric hydrocephalus // Neurosurgery. — 1998. — V.43, N2. — P.294-303.

19. el Awad M.E. Infantile hydrocephalus in the south-western region of Soudi Arabia // Ann. Trop. Paediatr. — 1992.

— V.12, N3. — P.335-338.

20. Farnell E., Hadberg G. Infantile hydrocephalus: declining prevalence in preterm infants // Acta Paediatr. — 1998.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

— V.87, N4. — Р.392-396.

21. Fletcher G.M., Landry S.H., Bohan T.P. et al. Effects of intraventricular hemorrhage and hydrocephalus on the long-term neurobehavioral development of preterm very-low-birth weight infants // Dev. Med. Child. Neurol.

— 1997. — V.39, N9. — P.596-606.

22. Futagi Y., Suzuki Y., Toribe Y. et al. Neurodevelopmental outcome in children with posthemorrhagic hydrocephalus // Pediatr. Neurol. — 2005. — V.33, N1. — Р.26-32.

23. Kazan S., Giira A., U$ar t. et al. Hydrocephalus after intraventricular hemorrhage in preterm and low-birth weight infants: analysis of associated risk factors for ventriculoperitoneal shunting // Surg. Neurol. — 2005.

— V.64, suppl.2. — P.77-81.

24. Owens R. Intraventricular hemorrhage in the premature neonate // Neonat. Netw. — 2005. — V.24, N3. — Р.55-71.

Результати xipypriHHoro лшування пдроцефалп, спричинено! перинатальним ураженням головного мозку, у дiтей

Орлов Ю.О. Марущенко Л.Л., Проценко 1.П.

1нститут Heépoxipypri'i iM. акад. А. П. Ромоданова АМН Украши, м. Ки:в

Проанал1зоваш результати xipypri4Horo лiкyвання прогресуючо: пдроцефалп у 237 дiтeй, спричинено: перинатальним ураженням головного мозку. Розроблена й впроваджена рацюнальна хipypгiчна тактика при прогресуючш пoстгeмopагiчнiй гiдpoцeфалi'i, що забезпечило зниження частоти дисфyнкцi'i лiквopoшyнтyвальних систем — з 21,9 до 9,4%, шфекцшно-запальних уск-ладнень — з 18,2 до 10,7%, смертносл — з 8,2 до 1,5%. Запропонований програмний комплекс для прогнозування переб^у пдроцефалп, спричинено: перинатальним ураженням головного мозку, проведено юльюсну oцiнкy прогностичних чинниюв.

Ключoвi слова: перинатальне ураження головного мозку, nостгеморагiчна гiдроцефалiя, лжворошунтувальт операцгг.

Результаты хирургического лечения гидроцефалии, обусловленной перинатальным поражением головного мозга, у детей

Орлов Ю.А., Марущенко Л.Л., Проценко И.П.

Институт нейрохирургии им. акад. А. П. Ромоданова АМН Украины, г. Киев

Проанализированы результаты хирургического лечения прогрессирующей гидроцефалии у 237 детей, обусловленной перинатальным поражением головного мозга. Разработана и внедрена рациональная хирургическая тактика при прогрессирущей постгеморрагической гидроцефалии, что обеспечило снижение частоты дисфункции ликворошунтирующих систем — с 21,9 до 9,4%, инфекционно-воспалительных осложнений — с 18,2 до 10,7%, смертности — с 8,2 до 1,5%. Предложен программный комплекс для прогнозирования течения гидроцефалии, обусловленной перинатальным поражением головного мозга, проведена количественная оценка прогностических факторов.

Ключевые слова: перинатальное поражение головного мозга, постгеморрагическая гидроцефалия, ликворошунтирующие операции.

Results of hydrocephalus surgical treatment, caused by perinatal brain injury, at children

Orlov Yu.A, Marushchenko L.L., Protsenko I.P.

Institute of neurosurgery named after acad. A.P. Romodanov of Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kiev

The surgical treatment results of 237 children with progressive hydrocephalus, caused by perinatal brain injury, were analyzed. The rational surgical tactics at progressive hydrocephalus was developed and applied that provided decrease of malfunctions frequency of the shunt systems from 21,9 to 9,4%, infectious-inflammatory complications — from 18,2 to 10,7%, mortality — from 8,2 to 1,5%. The program complex for prediction of hydrocephalus outcomes, caused by perinatal brain injury, was offered and quantitative evaluation of prognostic factors was made.

Key words: perinatal brain injury, posthemorrhagic hydrocephalus, shunting operations.

Комментарий

к статье Орлова Ю.А. и соавторов «Результаты хирургического лечения гидроцефалии, обусловленной перинатальным поражением головного мозга, у детей»

К перинатальной патологии относят патологические состояния и заболевания плода и новорожденного, возникающие в перинатальном периоде. Перинатальным периодом считают период с 28-й недели беременности, период родов и первую неделю жизни новорожденного (7 сут). По времени возникновения перинатальную патологию условно делят на антенатальную ( дородовую), интранатальную ( во время родов) и постнатальную (послеродовую).

Частота перинатальной патологии, по данным литературы, в общей популяции детей составляет 15—20% с тенденцией к увеличению [1]. По данным ВОЗ (1992), перинатальная патология занимает 4-е место среди причин смертности населения [2]. Данные исследований Украинского института общественного здоровья МЗ Украины свидетельствуют, что основной причиной летальности детей грудного возраста в Украине является перинатальная патология, при этом 2-е место занимают врожденные пороки развития и наследственная патология [3].

Генез перинатальной патологии сложен; она обусловлена нарушениями фетоплацентарного кровообращения, эндокринных, обменных и иммунных отношений в системе мать-плацента-плод. При этом важное значение имеют инфекционные и токсические факторы, проникающие от матери к плоду. Фетоплацентарная недостаточность обусловливает возникновение хронической гипоксии, гипотрофии, функциональной незрелости плода.

Патологический процесс, обусловленный перинатальной гипоксией центральной нервной системы, не прекращается после рождения ребенка: по мере его роста он проявляется не только в виде неврологических симптомов, но и нарушений других органов и систем организма. По данным ВОЗ, 20% детей страдают нервно-психическими расстройствами, которые в 65—80% наблюдений являются гипоксически-ишемическими [1]. Появление клинических признаков в отдаленном после рождения периоде, волнообразность течения процесса обусловлены как мозаич-ностью созревания отдельных структур мозга, так и задержкой нейроонтогенеза.

Детей, у которых возникает перинатальное поражение головного мозга, в последующем лечат и наблюдают невролог, психиатр, психолог. На фоне органического поражения центральной нервной системы у них могут формироваться психогенные расстройства, отмечают также низкую способность к адаптации в психогенных ситуациях

[4].

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Авторы, изучающие физиологические основы плохой переносимости текущих психических и физических нагрузок детьми и лицами молодого возраста, разработали концепцию о базисной роли пре- и перинатально обусловленных нарушений механизмов регуляции кислородзависимых систем энергообеспечения в снижении стрессорной устойчивости организма и ограничении компенсаторно-приспособительных возможностей центральной нервной системы. Причинами возникновения кислородзависимого гипоэргоза могут быть: поздний токсикоз беременности, внутриутробная гипоксия плода, внутриутробное микротравматическое повреждение головного мозга, натальная травма головного мозга и шейного отдела позвоночника. В совместных исследованиях новорожденных, проведенных неонатологами и физиологами, установлено повреждение стволовых механизмов регуляции уровня бодрствования и снижение приспособительных реакций в раннем постнатальном периоде, тесно связанных с нарушением центральной регуляции кислородзависимых систем энергообеспечения органов и тканей [5].

По мере взросления ребенка пре- и перинатальное поражение центральной нервной системы обусловливает плохую переносимость информационных нагрузок, а также различных стрессорных воздействий на организм ребенка.

В свете всего сказанного представленная работа, посвященная хирургическому лечению гидроцефалии, обусловленной перинатальным поражением головного мозга, актуальна и позволяет представить объективную картину состояния больного, а также до определенной степени прогнозировать физическое и психическое развитие ребенка после ликворошунтирующей операции.

Список литературы

1. Шниткова Е.В., Бурцев Е.М., Новиков А.Е., Философова М.С. Нервно-психическое здоровье детей, перенесших перинатальное поражение нервной системы // Журн. неврологии и психиатрии. — 2000. — №3.

— С.57-59.

2. Грищенко В.И., Мерцалова О.В., Лазуренко В.В. Перинатальное гипоксическое поражение ЦНС плода: профилактика и реабилитационная терапия в период ранней новорожденности // Междунар. мед. журн. — 2004.

— №1. — С.88-90.

3. Кириллова Л.Г., Шевченко О.А. Оптимизация развития перинатальной неврологии в Украине // Журн. практ. лкаря. — 2008. — №3. — С.2—5.

4. Белоусова М.В. Психогенные расстройства у детей, перенесших перинатальное поражение ЦНС: этиология, патогенез, клиника, коррекция // Неврологический вестник. — 2000. — Т.32, вып.3—4. — C.36—39.

5. Илюхина В.А., Кожушко Н.Ю., Матвеев Ю.К., Шайтор В.М. Основные факторы снижения стрессорной устойчивости организма детей 6—8 лет с отдаленными последствиями перинатальной патологии ЦНС в условиях перехода к школьному периоду жизнедеятельности // Физиология человека. — 2002. — Т.28, №3. — С.5—15.

Л.Н. Вербова, доктор мед. наук, профессор, старший научн. сотр. клиники детской нейрохирургии Института нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова АМН Украины