CC BY
82ления движениями, характеризуя влияние на точность «внутренних» факторов.
В результате исследования были получены следующие показатели (табл. 1):
Анализ динамики точности метаний у мальчиков подросткового возраста показал активный темп прироста меткости с 10 до 11 лет и с 13 до 14 лет. В возрасте 11-13 лет и 14-15 лет не было выяв лено статистически достоверных различий (рис. 1).
Средний результат отклонения от центра мишени у девочек показал рост точности метаний с 10 до 11 лет и с 12 до 13 лет, в 14-15 лет уровень развития точности соответствует 12-летним детям. Достоверность различий не была выявлена в возрасте 11-12, 14-15 лет (рис. 2).
Выводы.
На основании проведенных исследований можно сделать следующие выводы:
1. Возрастное развитие точности метаний у школьников 10-15 лет происходит неравномерно, в частности наблюдаются различия не только в приросте показателей меткости в разные возрастные периоды, но и отмечается несовпадение «пиков» роста данного качества у мальчиков и девочек.
2. Наиболее благоприятным периодом для целенаправленного развития меткости является возраст 10-11, 13-14 лет для мальчиков и 10-11, 12-13 лет для девочек.
В дальнейших исследованиях планируется разработка программы по развитию точности метания, в соответствии с выявленными периодами благоприятного развития данного качества.
Литература
1. Голомазов С.В. Кинезиология точностных действий человека. - М.: СпортАкалем - Пресс, 2003. - 228с.
2. Карпеев А.Г, Мартын Э.Э., Федосов В. А. Поиск сенситивных периодов для развития точности метаний // Пути управления техн. подг. спортсменов.- Омск, 1980 -с. 10-12
3. Кузнецова З.И. Критические периоды развития двигательных качеств школьников// Физическая культура в школе.- 1975.- № 1. С. 12-14
4. Лях В.И. Тесты в физическом воспитании школьников -М.; Изд-во “АСТ”, 1998. - 270с.
5. Лях В.И. Сензитивные периоды развития координационных способностей детей в школьном возрасте// Теория и практика физической культуры.- 1990.- № 3.-С. 15-18
6. Назаренко Л. Д. Меткость и основные направления ее развития у школьников // Физическая культура.-2002. -№2. С. 7-16
7. Сковородникова Н.В. Сенситивные периоды развития целевой точности у школьников и юных баскетболистов 10-16 лет / Сковородникова Н.В, Голомазов С.В. // Сборник трудов ученых РГАФК 1999 г. - М., 1999. - С. 104-109
8. Фарфель В.С. Управление движениями в спорте.- М.: ФиС, 1975. - 208с.
Поступила в редакцию 01.10.2007г.
РЕЗУЛЬТАТИ ТРИВАЛОГО ЗАСТОСУВАННЯ ПРОГРАМИ КОРЕКЦІЇ ПСИХОЛОГІЧНИХ РОЗЛАДІВ У СТУДЕНТІВ
Мосейчук Юрій Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
Анотація. У статті описано результати апробації розробленої автором програми корекції психологічних розладів у студентів. Приведено дані анкетування, педагогічного тестування і фізіологічних методів обстеження, проведені до і після тривалого застосування реабілітаційних заходів. Розроблена програма корекції психологічних розладів у студентів має велике саногенетичне значення. за умови тривалого систематичного застосування програма спроможна чинити різноплановий вплив на основні тісно взаємопов’язані компоненти людської сутності: фізичний, психологічний і соціальний.
Ключові слова: психологічний, корекція, програма, реабілітація, студент.
Аннотация. Мосейчук Ю. Результаты длительного применения программы коррекции психологических расстройств у студентов. В статье описаны результаты апробации разработанной автором программы коррекции психологических расстройств у студентов. Приведены данные анкетирования, педагогического тестирования и физиологических методов исследования, проведенные перед и после длительного применения реабилитационных мероприятий. Разработанная программа коррекции психологических расстройств у студентов имеет большое саногенети-ческое значение. При условии продолжительного систематического применения программа способна совершать разноплановое влияние на основные тесно взаимосвязанные компоненты человеческой сущности: физический, психологический и социальный. Ключевые слова: психологический, коррекция, программа, реабилитация, студент.
Annotation. Moseychuk Yu. The results of prolonged approbation psychological disorders correction program in students. The results of approbation psychological disorders correction authorized program in students are described in the article. The data of pedagogical testing and physiological methods of investigation were achieved before and past prolonged rehabilitation measures. The developed program of correction of psychologic distresses at students has big sanogenetical value. Under condition of long regular application the program is capable to make different influence on the basic closely interconnected components of human nature: physical, psychologic and social.
Key words: psychological, correction, program,
rehabilitation, students.
Вступ.
На даний час порушення психічного здоров’я у популяції цілої планети набуло надзвичайно широкого поширення. Біля 450 мільйонів жителів Землі страждають від тих чи інших психічних розладів, що виводить їх на одне з перших місць серед причин захворюваності. Поширеність психічних захворювань прогресивно збільшується. Так, якщо у даний час вони складають біля 12% загальної захворюваності, то згідно прогнозів, до 2020 року цей показник підвищиться до 15%. Спостерігається тенденція до збільшення поширеності депресії серед підлітків. Згідно даних недавно проведеного дослідження, 8%
усіх дівчаток і 2% усіх хлопчиків віком 16 років у одній із європейських країн відповідали критеріям важкої депресії, в той час як від середнього ступеня депресії страждало 14% дівчаток і біля 5% хлопчиків. Зростаючими суспільними проблемами, пов’язаними з депресією, є насильство, самогубства, наркоманія і по-ведінкові розлади. [2].
В цілому, враховуючи дані статистики, можна з достатньою впевненістю стверджувати, що біля 5-10 % населення світу страждає від тих чи інших психологічних розладів, причому більший відсоток припадає саме на період дорослішання, коли відбувається самоідентифікація молодих людей у суспільстві, пошук роботи, зміна стереотипів, тощо. Ці показники корелюють з даними про поширеність розумової відсталості (3-5%) і шизофренії (1%). Подібне порівняння дає додаткові підстави серйозно відноситися до психологічних порушень, які часто є першими сигналами дезадаптації особистості в умовах постійно зростаючих вимог суспільного життя з його швидкозмінними стереотипами поведінки і моральних установок. Такі особи є групою ризику виникнення цілої гами патології внутрішніх органів в майбутньому, суїцидальних намірів і формування стійкої психічної патології [4]. Все це ставить психологічну патологію в ранг національних проблем, які потребують швидких та виважених рішень.
Робота виконана за планом НДР Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.
Формулювання цілей роботи.
З огляду на вищесказане, нами виконано дослідження, метою якого було: розробити, обґрунтувати й апробувати програму корекції психологічних розладів у студентів засобами фізичної реабілітації.
Методологічний підхід до організації дослідження базується на рекомендаціях ГЛ. Апанасенка [3] Згідно них, управління динамікою індивідуального здоров’ я складається з декількох формальних етапів: аналіз стану керованого об’єкта, створення програми управляючих дій та її реалізація, оцінка адекватності й ефективності.
Об 'єкт і методи дослідження. Робота базується на детальному обстеженні 167 студентів I, III і V курсів з психологічними розладами (основна група) та 27 студентів без відхилень у психологічній сфері (контрольна група). У зв’язку з методологічними підходами до проведення дослідження основну групу розподілили на три підгрупи, до складу яких ввійшли, відповідно, студенти І (підгрупа 1, п=46), ІІІ (підгрупа 2, п=62) і V курсів (підгрупа 3, п=59).
Для вирішення завдань дисертаційного дослідження використані наступні методи: аналіз наукової і спеціальної літератури, анкетування, педагогічне тестування, фізіологічні методи дослідження, методи математичної статистики.
Анкетування проводили за опитувальника-ми для оцінки соціально-психологічної адаптації К. Роджерса і Р. Раймонда, рівня соціальної фрустрації за Л. І. Вассерманом (у модифікації В.В. Бойка),
“Міні-мульт” (скорочений варіант ММРІ - “Мінне-сотського багатофакторного особистісного опиту-вальника”), адаптованим опитувальником профілю настрою “POMS - profile of mood states” [9]. Для оцінки рівня уваги проведено арифметичний тест, для оцінки функціональної стійкості нервово-м’язового апарату - стандартний і модифікований теппінг-тести [9,10,15]. Функціональний стан серцево-судинної системи оцінювали на підставі даних велоергометрич-ної проби (ВЕМ) [1]. Для оцінки параметрів розумової працездатності встановлювали швидкість опрацювання зорової інформації (ШОЗІ) за М.О. Зи-ковим [9]. З метою вивчення стану вегетативної регуляції гемодинаміки застосовували систему 24-го-динного моніторування й аналізу варіабельності серцевого ритму (ВСР), версія: HRV 1,5; JSC “Solvaig” (1998). Для встановлення чутливості барорецепторів проводили постуральне тестування [1,10]. Для оцінки стресової готовності визначали рівень кортизолу в сироватці крові. Стан адаптації організму до дії стресових чинників оцінювали шляхом цитохімічного визначення вмісту катехоламінів та інсуліну в сироватці крові [10] і катехоламінів у еритроцитах за гістохімічною методикою [5].
Динаміку психологічних розладів до проведення корекції оцінювали на підставі порівняння характеристик психологічного та функціонального стану студентів на початку навчального року (вересень) та в період академічної сесії (травень).
На підставі результатів попереднього обстеження розроблено комплекс реабілітаційних заходів з метою корекції виявлених психологічних розладів.
Програма корекції психологічних розладів у студентів має комплексний характер і включає наступні елементи: фізичні тренування з елементами медитації, нервово-м’ язової релаксації, дихальної і психофізичної гімнастики, натуропсихокорекції, самомасаж і когнітивно-поведінкову корекцію [8,1б,17].
Реабілітаційна програма впроваджена для студентів підгрупи 1, які на цей час навчалися вже на II курсі, і для студентів підгрупи 2, які на цей час навчалися на IV курсі.
В цілому, динамічне спостереження за студентами, залученими до дослідження, тривало З роки, з них впродовж двох років студенти займалися за розробленою програмою корекції психологічних порушень. Наприкінці дослідження проведено повторне анкетування і здійснено педагогічне тестування і фізіологічні методи дослідження.
Статистичну обробку даних проводили з використанням пакету стандартних статистичних програм “Statistica 5.0” і “Microsoft Excel, 2002”.
Результати дослідження та їх обговорення.
На першому етапі дослідження нами встановлено, що у 8б% студентів різних років навчання наявні психологічні розлади, які виявляються порушенням соціально-психологічної адаптації. Останні максимально виражені на першому й п’ятому курсах, дещо згладжуючись посередині навчального циклу, тобто на третьому курсі. Особливістю характеро-
логічних якостей студентів є формування цілої низки “сателітних”, “орбітальних” рис особистості довкола однієї або двох стержневих психологічних характеристик, які практично завжди супроводять первинну психотипову ознаку.
Структура психологічних розладів залежить від тривалості навчання у вищому навчальному закладі: для студентів І курсу характерні іпохондрія, депресія, психастенія, істеричні та шизоїдні реакції; для студентів ІІІ курсу - схильність до шизоїдного та гіпо-манічного психологічних типів поведінки; для студентів V курсу притаманні депресивний, психастенічний та шизоїдні типи реагування на довколишнє середовище.
Для студентів різних років навчання притаманний підвищений рівень соціальної фрустрації, рівень якої максимально виражений на першому курсі і поступово, але незначно, знижується до третього і п’ятого курсів. Такий стан становить перешкоду для самореалізації особистості в суспільстві, досягненню мети і втілення бажань і потреб [14].
Поряд з цим результати дослідження показали, що навчання у вищих навчальних закладах для осіб із психологічними розладами є вагомим стресоген-ним фактором, про що свідчить виразна динаміка перепадів настрою під час різних періодів навчального року. Стійкі розлади емоційної сфери в динаміці навчання від першого до п’ятого курсів обумовлені формуванням і закріпленням негативних психологічних реакцій, обумовлених потребою виконання навчального плану. В період екзаменаційної сесії у студентів з психологічними розладами встановлено зростання психічної напруги й збільшення тривожності, ступінь яких пропорційний до виразності скарг психосоматичного характеру та втомлюваності й обернено пропорційний до функціональної стійкості нервово-м’язового апарату, рівня їх уваги й відчуття благополуччя.
Підґрунтям перерахованих вище порушень в обстеженого контингенту студентів є дисбаланс вегетативної нервової системи з ознаками наростаючої впродовж навчального року симпатикотонії. Наростання напруги регуляторних систем організму від початку навчального року до екзаменаційної сесії у студентів першого й третього курсів і її зниження у студентів п’ятого курсу аргументовано доводить виснаження адаптаційних механізмів, що може бути ключовим механізмом переходу донозологічної форми патології в конкретну нозологічну форму. Вегетативний дисбаланс у студентів у поєднанні з виникненням і прогресуванням у них психологічних порушень виникає на тлі зниження толерантності до фізичних навантажень.
Зниження ступеня функціональної спроможності студентів з психологічними розладами засвідчили також значно зменшені в порівнянні з контрольною групою депо інсуліну й катехоламінів.
Свідченням притаманної для випускників дезадаптації й поглиблення дисфункції вегетативної нервової системи є неадекватна реакція параметрів сер-
цево-судинної системи на зміну положення тіла при наростанні стресової напруженості ситуації в період екзаменаційної сесії, що обумовлено зміною чутливості їх барорецепторів.
Рівні кортизолу в сироватці крові студентів наростають циклічно в напрямку від першого курсу до випускного й від початку навчального року до екзаменаційної сесії. Тенденція до зниження концентрації кортизолу у студентів V курсу у травні вказує на виснаження медіаторних депо ВНС і є однією із складових мультифакторної структури дезадаптації [6,7,11,13].
Внаслідок тривалого застосування програми корекції психологічних розладів нами досягнуто наступних результатів. Суттєво підвищився рівень соціально-психологічної адаптації студентів, покращилося їх відношення до самих себе й оточуючих, підвищилося відчуття емоційного комфорту, зменшилася тенденція до відсторонення від світу й усамітнення, збільшилось прагнення до домінування, що свідчить про підвищення самоповаги і впевненості в своїх силах. Вірогідно знизився рівень соціальної фрустрації - психічного стану зростаючого емоційно-вольового напруження, який виникає у конфліктних ситуаціях, які перешкоджають досягненню мети чи задоволенню потреб і бажань, загрожують людській гідності і престижу особистості у суспільстві. Відзначено оптимізацію профілів настрою студентів, що проявилося суттєвим зменшенням тривожно-агресивних груп настрою і збільшенням енергійності й активності. Досягнуто виразного покращення уваги і зменшення величини суб’єктивної психологічної напруги під час виконання інтенсивної розумової роботи. Зменшилась частота виникнення таких афективних суб’єктивних ознак як відчуття тривожності, безпричинного страху, засмучення, в поєднанні з нівелюванням таких соматичних симптомів як болі голови, болі у шиї та спині, втома, пришвидшене серцебиття, головокружіння, слабість, відчуття заніміння в тілі; більшість студентів відзначали нормалізацію сну
і відсутність жахливих сновидінь. Перераховані зміни сприяли зменшенню загального індексу тривоги і посиленню відчуття благополуччя. Значно підвищилася функціональна стійкість нервово-м’язового апарату студентів, що констатовано на підставі покращення показників виконання теппінг-тесту.
Значно покращилася розумова працездатність студентів, що констатовано на підставі збільшення швидкості опрацювання одного знака, зменшення часу аналізу одного знака, підвищення коефіцієнтів точності та продуктивності, а також пропускної здатності сенсорної системи [12].
Значно знизилася стресова готовність обстежених студентів, а також підвищилася їх функціональна спроможність. Незважаючи на період навчального року, під час якого проводився повторний аналіз концентрації кортизолу (травень, період здачі екзаменаційної сесії), у студентів обох підгруп було відзначено зниження рівня кортизолу у сироватці крові. Так, якщо у студентів першої підгрупи концентрація кор-
тизолу в сироватці крові на початку дослідження складала 179,4±7,6 нг/мл, то після комплексу реабілітаційних заходів вона була рівною 132,1±10,9 нг/мл, р<0,05. Відповідні значення концентрації кортизолу для студентів другої підгрупи склали 185,3±8,1 нг/мл і 125,5±11,4 нг/мл. Різниця значень також статистично значуща, р<0,05.
Покращилася функція вегетативної нервової системи студентів, що проявилося нівелюванням надмірної симпатикотонії і покращенням збалансованості функціональних систем, які забезпечують внутрішній гомеостаз організму (табл. 1). Застосований нами комплекс реабілітаційних заходів компенсував флуктуації тонусу симпатичної нервової системи, представленої на ритмограмі фракцією “LF”. Для прикладу, якщо потужність у діапазоні низьких частот у студентів підгрупи 1 до корекції складала, в середньому, 2512±74 мс2, то після корекції значення її зменшилося і складало 1812±68 мс2, р<0,05. Для порівняння, значення “LF” у осіб контрольної групи складало 1623±24 мс2. Була констатована позитивна динаміка аналогічного показника і для студентів підгрупи 2, у яких потужність у діапазоні низьких частот зменшилася з 2328±56 мс2 до 1798±62 мс2, р<0,05.
Внаслідок зниження тонусу симпатичної нервової системи помітної динаміки зазнали значення співвідношень двох компонентів ритмограм - “LF/ HF”, які можна співвіднести з гармонійністю, зрівноваженістю роботи обох ланок вегетативної нервової системи. Застосований нами комплекс реабілітаційних досліджень дозволив досягнути відчутного покращення цього показника у студентів обох підгруп. Так, якщо на початку дослідження у студентів першої підгрупи значення співвідношення “LF/HF” складало 3,9±0,4, то після корекції воно було рівним 2,3±0,3, р<0,05. Схожа динаміка цього параметра була характерна і для студентів другої підгрупи, у яких він зменшився від 3,6±0,2 до 2,2±0,2, р<0,05.
Динаміка індексу Баєвського - інтегрального маркера напруги регуляторних систем організму - також була показовою. Було відзначено позитивні
зміни цього показника для студентів обох підгруп. Так, середнє значення індексу Баєвського у студентів другої підгрупи до корекції складало 142,6±4,7. Після застосування комплексу реабілітаційних засобів цей показник зменшився до 61,63,7, р<0,05. Вірогідне зменшення індексу Баєвського відзначено і у студентів підгрупи 1: від 134,8±4,4 до 66,1±2,7, р<0,05.
Встановлено, що перераховані вище параметри варіабельності серцевого ритму студентів обох підгруп стали порівнянними з відповідними показниками контрольної групи.
Покращилося функціонування системи барорецепторного контролю, що стверджено на підставі постурального тестування, яке підтвердило зниження активності симпатичної ланки вегетативної нервової системи студентів після застосування комплексу реабілітаційних заходів (табл. 2).
Зокрема, найвагоміші зміни були характерні для показника ЧСС, ймовірно, найлабільнішого та найчутливішого маркера діяльності механізмів, які регулюють функцію серцево-судинної системи. Так, для прикладу, якщо на початку дослідження значення ЧСС у студентів першої і другої підгруп в положенні стоячи складали, в середньому, відповідно 99±3,1 уд ./хв.
1 82±3, 1 уд ./хв, то після застосування комплексу реабілітаційних заходів ці величини зменшилися відповідно до 82±3,1 уд ./хв. і 83±3,4 уд ./хв. Різниця між показниками ЧСС у стоячому й лежачому положеннях у студентів обох підгруп складала, в середньому, 10-12 уд ./хв. і вписувалася в діапазон встановлених нормативів, які свідчать про збалансовану діяльність барорецепторного механізму.
До корекції, як зазначалося у розділі 4, різниця ЧСС у стоячому і лежачому положеннях складала в аналогічних групах 21-28 уд ./хв, що було критерієм активації симпатичної ланки вегетативної нервової системи.
Водночас при переході з лежачого в стояче положення відзначено, що зниження САТ у студентів підгрупи 1 складало 10 мм рт.ст., а у студентів підгрупи
2 - всього 8 мм рт.ст. До корекції зниження САТ у
Таблиця 1 Показники 24-годинного моніторування варіабельності серцевого ритму у студентів після проведеної корекції, (х х)
Показник Контрольна група (n=12) Підгрупа 1 Підгрупа 2
до корекції (n=17) після корекції (n=12) до корекції (n=13) після корекції (n=10)
LF, мс2 1623±24 2512± 74* 1812± 68" 2328± 56* 1798±62"
HF, мс2 739±67 742± 68 815± 49 896± 63 830± 51
LF/HF 2,2±0,3 3,9± 0,4* 2,3± 0,3" 3,6± 0,2* 2,2± 0,2"
Індекс Баєвського 52,7±3,0 134,8± 4,4* 66,1± 2,7" 142,6± 4,7* 61,6± 3,7"
Примітки: 1. * - зміна показника достовірна у порівнянні з його аналогом у контрольної групи (р<0,05); 2. “ - зміна показника достовірна у порівнянні з його аналогом до корекції.
студентів першої та другої підгруп складало 22 і 20 мм рт.ст., відповідно. Таким чином, результати постурального тестування вказували на покращення участі вегетативної нервової системи у забезпеченні серцево-судинного гомеостазу у обстежених студентів.
Нами встановлено, значне підвищення толерантності до фізичних навантажень, що є основним фізіологічним підґрунтям перерахованих вище сприятливих змін у організмі студентів (табл. 3).
Встановлено, що показники тесту з дозованим фізичним навантаженням значно збільшилися у студентів обох підгруп. Рівні порогового навантаження, показники PWC170 і МСК у студентів як чоловічої, так і жіночої статі стали порівнянними зі своїми контрольними аналогами. Поряд з цим порогове навантаження і показник МСК у жінок підгрупи 1, а
також показник МСК у жінок підгрупи 2 стали достовірно вищими від аналогічних параметрів контрольної групи.
За таблицею Астранд встановлено, що більшість студентів першої підгрупи характеризувалися високим показником МСК і вищим від середнього рівнем кардіореспіраторної витривалості. Якщо у контрольній групі таких студентів було 55%, то в підгрупі 1 - 60%, а в підгрупі 2 - 58%. У решти студентів показали середній результат. Як зазначалося у розділі 4, до корекції 58% студентів першої і 62% студентів другої підгруп мали середній рівень витривалості і фізичної працездатності, а у решти він був нижчим від середнього.
Більш детальний аналіз даних ВЕМ показав, що у студентів обох підгруп спостерігалося значне
Таблиця 2
Результати постурального тестування студентів після проведеної корекції, (+Б)
Показник
Контрольна група(п=17)
лежачи
стоячи
Підгрупа 1 (п=23)
лежачи
стоячи
Підгрупа 2 (п= 18)
лежачи
стоячи
До корекції
САТ, мм.рт.ст.
114±
2,5
109±
3,3
121±
2,6
99±
3,2°
125±
2,1
105±
2,6°
ЧСС,
уд./хв.
68±
2,8
80±
3,2
78±
2,4*
99±
3,1*°
76±
2,9
104±
3,5*°
Після корекції
САТ, мм.рт.ст.
114±
2,5
109±
3,3
116±
2,3
106±
3,7
118±
2,1
110±
4,1
ЧСС,
уд./хв.
68±
2,8
80±
3,2
72±
4,3
82±
3,1"
71±
2,8
83±
3,4"
Примітки: 1. * - зміна показника достовірна в порівнянні з величиною його аналога в контрольної групи
(р<0,05);
2. ° - зміна показника достовірна в порівнянні з його величиною в положенні лежачи (р<0,05);
3. “ - зміна показника достовірна в порівнянні з його величиною до корекції (р<0,05).
Таблиця 3
Показники тесту з дозованим фізичним навантаженням у студентів після тривалого застосування програми корекції психологічних розладів, (±8х)
Показник Контрольна група (п=27) Підгрупа 1 (п=12) Підгрупа 2 (п=10)
17ч 10 ж 8 чол 4 жін 6 чол 4 жін
Порогове навантаження, кгм/хв чоловіки 880±15,1 900±15,4" 875±11,6"
жінки 740±13,9 800±11,8*" 790±12,1"
PWCl70, кгм/хв чоловіки 850±16,3 880±15,4" 840±14,5"
жінки 690±14,8 670±13,2" 660±13,8"
МСК, л/хв чоловіки 3,6±0,08 3,7±0,07" 3,4±0,05"
жінки 2,7±0,06 3,1±0,09*" 3,0±0,09*"
(р<0,05);
(р<0,05).
Примітки: 1. * - зміна показника достовірна в порівнянні з величиною його аналога в контрольної групи
;
2. “ - зміна показника достовірна в порівнянні з величиною його аналога в даній групі до корекції
зменшення періодів відновлення САТ, ДАТ і ЧСС, а також вірогідно подовжився час досягнення максимального рівня АТ під час виконання проби.
За Г.Л. Апанасенком, існує єдиний фактор ризику розвитку захворювань - зниження ефективності внутрішньоклітинного утворення енергії. Одним із основних механізмів порушення життєдіяльності біосистеми є гіпоергія - недостатність енергетичного субстрату в клітинах, внаслідок чого вони не здатні повноцінно виконувати свою функцію [4].
Оскільки психологічні розлади є закономірною реакцією на фізичні порушення, будь-яка робота, фізична й розумова, якщо вона дуже інтенсивна або виконується впродовж тривалого часу і поєднується з несприятливим впливом екзогенних факторів, супроводиться певним ступенем нервово-психічної й емоційної напруги. Вегетативні порушення, які при цьому виникають у організмі, залежать від багатьох факторів, основними з яких є функціональний стан, мотивації, умови довкілля, стиль життя. Тому система комплексної реабілітації студентів з ознаками вегетативного дисбалансу включала елементи психофізіологічної реабілітації, яка здійснювалася не тільки через вплив фізичних вправ і масажу, але й шляхом когнітивно-поведінкової корекції. Підставою для застосування цього методу стало те, що низкою досліджень було доведено виняткову ефективність цієї методики в поєднанні з лікувальною фізкультурою з дозованим фізичним навантаженням при синдромі хронічної втоми. Методика передбачає психологічну корекцію загального типу, спрямовану на зміну особливостей пізнання і поведінки, обумовлених певним станом. Адже особиста мета ніколи не може бути досягнута, якщо відсутнє прагнення до її досягнення [16,17].
Ключові компоненти когнітивно-поведінко-вої корекції в нашому дослідженні включали: пояснення етіологічної моделі формування можливої патології, ознайомлення з методами контролю певних симптомів, усунення зосередженості на симптомах, переоцінку і зміну поведінки, досягнення й підтримку базового рівня фізичної активності, поступове її збільшення шляхом заохочення до підвищення інтенсивності фізичних навантажень, відновлення певних видів особистої активності. Крім того, за Г.Л. Апана-сенком (2007), освіченість індивіда в галузі проблем збереження й укріплення здоров’я відіграє важливішу роль, ніж рівень лікувально-діагностичних заходів у регіоні. Згідно розробленої автором концепції, кожен індивід сам несе відповідальність за своє здоров’ я. Він повинен бути суб’єктом, а не об’єктом оздоровчих заходів. Кожна людина на шляху до оздоровлення повинна пройти чотири сходинки: я знаю багато про здоров’я, я хочу бути здоровим, я вмію бути здоровим, я роблю все, щоб бути здоровим.
Таким чином, застосована впродовж двохр-ічного періоду програма реабілітаційних заходів забезпечила зростання енергетичного потенціалу студентів, підвищення толерантності до фізичного
навантаження, що сприяло нівелюванню дисбалансу між окремими ланками ВНС і привело до вірогідного покращення їх психологічного стану, а також фізичної і розумової працездатності.
Висновки.
Розроблена нами програма корекції психологічних розладів у студентів має велике саногене-тичне значення, оскільки за умови тривалого систематичного застосування вона спроможна чинити різноплановий вплив на основні тісно взаємопов’язані компоненти людської сутності: фізичний, психологічний і соціальний.
Перспективним напрямком даного дослідження є застосування розробленої нами програми корекції психологічних розладів серед інших контингентів населення і пролонговане спостереження за динамікою їх психологічного і фізичного стану.
Список літератури
1. Аронов Д.М., Лупанов В.П. Функциональные пробы в кардиологии. - М.: МЕДпресс-информ, 2003. - 236 с.
2. Александровский Ю.А. Посттравматические стрессовые расстройства и общие вопросы развития психических заболеваний // Российский психиатрический журнал. - 2005. - №1. - С. 4-12.
3. Апанасенко Г.Л. Спорт для всех и новая феноменология здоровья // Физкультура в профилактике, лечении и реабилитации. - 2004. - № 3. - С. 20 - 21.
4. Гатин Ф.Ф. Комплексное воздействие медико-социальных факторов риска на формирование основных психических и поведенческих расстройств // Российский психиатрический журнал. - 2005. - №1. - С. 12-
16.
5. Еритроцит при захворюваннях внутрішніх органів: патогенетична роль морфофункціональних змін, діагностичне та прогностичне значення, шляхи корекції / М.Ю. Коломоєць, М.В. Шаплавський, Г.І. Мардар, Т.Я. Чурсіна. - Чернівці, 1998. - 238 с.
6. Євстратов П., Гауряк О., Виклюк Я., Мосейчук Ю. Порівняльний аналіз показників розумової працездатності студентів-спортсменів і тих, хто не займається спортом (на прикладі умов підвищеного емоційного стану) // Молода спортивна наука України. - 2005. - Т 2, вип. 9.
- С. 307-310.
7. Євстратов П., Мосейчук Ю., Гауряк О., Мороз О., Вик-люк Я. Динаміка показників розумової працездатності у студентів з різною руховою активністю // Молода спортивна наука України. - 2004. - Т. 3. - вип.. 8. - С. 104-107.
8. Карвасарский Б.Д. Психотерапия. - М.: Медицина, 1985. - 304 с.
9. Карелин А. Большая энциклопедия психологических тестов. - М.: Изд-во Эксмо, 2005. - 416 с.
10. Меерсон Ф.З., Пшенникова М.Г Адаптация к стрессор-ным и физическим нагрузкам. - М.: Медицина, 1988. -250 с.
11. Мосейчук Ю.Ю. Коливання настрою у спортсменів з психологічними розладами в залежності від періоду навчального року // Молода спортивна наука України.
- 2006. - Т. 4. - Вип. 10. - С. 336 - 342.
12. Мосейчук Ю.Ю. Корекція психологічних порушень у студентів під впливом тривалого застосування системи комплексної реабілітації // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. Серія: педагогічні науки. Фізичне виховання і спорт: Збірник - Вип. 44. - Чернігів: ЧДПУ, 2007. - С. 468-472.
13. Мосейчук Ю.Ю. Циркадні зміни чутливості барорецепторів, артеріального тиску і частоти серцевих скорочень у осіб з психологічними розладами // Педагогіка,
психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - 200б. - № 4. - 125 - 128.
14. Мосейчук Ю.Ю., Бойчук Т.В., Лібрик О.М. Розпов-сюдженість і структура психологічних розладів серед студентів та оцінка значення способу життя як фактора їх виникнення // Слобожанський науково-спортивний вісник. - 200б. - №. - С. б8-72.
15. Сергієнко Л.П. Тестування рухових здібностей школярів. - К.: Олімпійська література, 2001. - 439 с.
16. Fulcher K.U., White P.D. Randomized controlled trial of graded exercise in patients with chronic fatigue syndrome // BMJ. - 1997. - Vol. 314. - P. 1б47-1б52.
17. Sharpe M., Hawton K. Simkin S., et al. Cognitive therapy for chronic fatigue syn-drome: a randomized controlled trial // BMJ. - 199б. - Vol. 312. - P. 22-2б.
Надійшла до редакції 22.10.2007р.
ВИЗНАЧЕННЯ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКІВ ПОКАЗНИКІВ БОЄЗДАТНОСТІ КУРСАНТІВ ФАКУЛЬТЕТУ ІІІІО СВ І РІВНЕМ РОЗВИТКУ ЇХ ШВИДКІСНИХ І ШВИДКІСНО-СИЛОВИХ ЯКОСТЕЙ
Паєвський В.В., Єфіменко П.Б. Харківський університет Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба
Анотація. В даній статті визначалась відносна значимість швидкісної та швидкісно-силової підготовленості, стосовно основних фізичних якостей для забезпечення надійності військово-професійних дій курсантів. Найбільше значення для надійності військово-професійних дій має рівень розвитку швидкісно-силових якостей і витривалості. У системі силової і швидкісно-силової підготовленості найбільше професійно важлива здатність показувати високі результати у вправах з розвитком швидкісного циклічного типу напруги м’язів.
Ключові слова: військово-професійні дії, швидкісно-силова підготовленість.
Аннотация. Паевский В.В., Ефименко П.Б. Определение взаимосвязей показателей боеготовности курсантов и уровнем развития их скоростных и скоростно-силовых качеств. В данной статье определялось относительная значимость скоростной и скоростносиловой подготовленности, относительно основных физических качеств для обеспечения надёжности военно-профессиональных действий курсантов. Наибольшее значение для надежности военно-профессиональных действий имеет уровень развития скоростно-силовых качеств и выносливости. В системе силовой и скоростно-силовой подготовленности более всего профессионально важная способность показывать высокие результаты в упражнениях с развитием скоростного циклического типа напряжения мышц.
Ключевые слова: военно-профессиональные действия, скоростно-силовая подготовленность.
Annotation. Paevsky V.V., Efimenko P.B. Detecting cadets activities of battle preparation beetwen level of development their speed and speed-power qualities. In this article you can find information about the meaning of speed and speed-power preparation acording to main cadets phisical skils for observing the preferense skils of their military-professional deeds. The greatest value for reliability of military - professional actions has a level of development of high-speed power qualities and persistence. In the system of power and high-speed power readiness more all professionally important ability to show high results in exercises with development of high-speed cyclic type of a strain of muscles.
Key words: military-professional deeds, speed-power preparation.
Вступ.
Фізична підготовленість завжди виділялась в якості однієї з фундаментальних основ високого рівня військово-професійної підготовленості військовослужбовців Збройних Сил, що необхідно для успішного ведення бойових дій.
Визначення рівня фізичної підготовленості військовослужбовців, необхідного для успішного ведення бойових дій і збереження високої професійної працездатності, варто здійснювати з урахуванням показників функціонального стану організму [1,4].
Аналіз підготовленості військовослужбовців, показує, що показники функціонального стану і фізичної працездатності розглядаються як характеристики окремих структурних одиниць діяльності особового складу. Ці характеристики властиві таким рівням: забезпечувальному (функціональний стан) і виконавчому (фізична працездатність). Показники професійної працездатності у цьому випадку виступають як характеристики високого керівного рівня [ 1].
З вимог, передбачених військовою професією, випливають загальні завдання фізичної підготовки: розвиток і удосконалення загальної витривалості, сили і швидкості; підвищення фізичного розвитку, зміцнення здоров’я і підвищення стійкості організму до дій несприятливих чинників військово-професійної діяльності на основі удосконалення фун -кціональних систем; розвиток професійно значущих якостей засобами і методами фізичної підготовки.
Спеціальні завдання фізичної підготовки визначаються професійною спеціалізацією [1,5].
Для військовослужбовців військ ППО СВ такими спеціальними завданнями фізичної підготовки є [1,5]: переважний розвиток загальної витривалості; розвиток швидкості реакції, точності дій, стійкості і концентрації уваги.
Ряд авторів після проведених досліджень, зокрема кореляційного і факторного аналізу, відзначають також високий ступінь впливу на боєздатність швидкісно-силової підготовленості військовослужбовців, оцінюючи її перевагу над вправами з НФП. З огляду на, що спеціальними задачами фізичної підготовки для особового складу підрозділів ППО СВ передбачається переважний розвиток загальної і силової витривалості [5], об’єктивно створюються передумови для відставання в розвитку необхідних для рішення відзначених задач швидкісно-силових якостей у військовослужбовців даної спеціальності.
У ряді досліджень показане [2,3], що для визначення структури фізичної підготовленості, рівня спеціальної тренованості як основи успішності професійних дій, ефективне вивчення рухового потенціалу військовослужбовців, структури силових і швидкісно-силових здібностей.
Разом з тим, відсутність робіт з більш глибокого дослідження силових і швидкісно-силових здібностей військовослужбовців різних категорій вимагає вивчення силових і швидкісно-силових здібностей, важливість яких для багатьох видів професійної діяльності підкреслюють ряд авторів.
