CC BY
28
DOI 10.26724 / 2079-8334-2017-3-61-12-17 УДК 616.285-089.044:616.284-002:616.286
РЕЗУЛЬТАТ Л1КУВАННЯ ХВОРИХ НА ХРОН1ЧНИЙ ТУБОТИМПАНАЛЬНИЙ СЕРЕДН1Й ОТИТ 13 ВИКОРИСТАННЯМ ВЕНТИЛЯЦШНИХ ТРУБОК
e-mail: igrynko@yandex.ua
Достатня функщя слухово! труби (СТ) е однieю i3 головних умов успiшного лкування хворих на хронiчний туботимпанальний середнш отит. У пацiентiв i3 встановленим 5 ступенем функцп слухово! труби виконувалась тимпанопластика i3 використанням тефлонових та силконових вентиляцiйних трубок (ВТ), встановлених субанулярно. При покращенш функцп СТ (перехщ вiд 5 ст. до 1- 4 ст. функцп СТ) вентиляцшна трубка видалялась. Шсля видалення венитляцшно! трубки стан неотимпанально! мембрани оцiнювали шляхом отомкроскопп та тимпанаометрп. Серед 49 пацiентiв котрим тимпанопластика була виконана i3 використанням ВТ в 96,0 % був встановлений 5 стутнь функцп СТ. Через 3 мюящ 5 стутнь встановлено у 63,3 % випадюв, через 6 мiсяцiв у 20,4 % випадюв, через 12 мюящв у 4,1 % випадкiв. При ощнщ результатiв тимпанометрii' у пащенив пiсля видалення ВТ через 6 мюящв, тимпанограма типу «А» встановлена в 8,2 % випадюв, типу «В» - в 32,7 % випадюв, типу «С» - в 8,2 % випадюв. Через 12 мюящв тсля тимпанопластики тип «А» встановлений в 57,1 % випадюв, тип «В» - в 20,4 % випадюв, тип «С» - в 10,2 % випадюв. При дослщженш динамки епiдермiзацii' неотимпанально! мембрани у хворих з використанням ВТ спостер^алось зменшення вщсотково! частки оаб з неповною епiдермiзацiею через 3, 6 i 12 мюящв (вщповщно 72,9 %, 21,3 %, 0 %). Та навпаки, зi збшьшенням часу встановлено збiльшення частки оаб з повною епiдермiзaцiею (вiдповiдно 27,1 %, 74,5 %, 89,5 %). Рецидив перфорaцii' барабанно! перетинки спостертався у 10,5 % випaдкiв серед хворих iз 5 ступенем дисфункцп СТ.
Ключов! слова: хрошчний отит, тимпанометр1я, дисфункщя слухово! труби, тимпанопластика.
Публтащя е фрагментом НДР «Удосконалити методи diazHocmum та л^вання хворих не рецидивуючi секретарш середш отити» (№ державноiреестраци: 0113U000118).
Кшьюсть хворих на кондуктивну приглухувапсть в результат! хрошчного туботимпанального середнього отиту, не дивлячись на сучасш методи лшування залишаеться високою. Захворювання найчастше спричинене перенесеним гострим гншним запаленням середнього вуха або розривом барабанно! перетинки при травмах [9]. Пщтримування запального процесу зумовлено шфшуванням порожнин середнього вуха та дисфункщею слухово! труби (СТ). Нелшвщована дисфункщя слухово! труби е причиною виникнення або рецидиву хрошчного гншного середнього отиту [10]. Завдяки тривалш вентиляци барабанно! порожнини шляхом використання вентиляцшних трубок шд час операцй порушуеться ланцюг патолопчних змш в середньому вус у хворих на хрошчний туботимпанальний середнш отит (ХТСО) ¡з дисфункщею СТ [6, 7, 11].
Метою роботи було оцшити результат тимпанопластики ¡з використанням вентиляцшних трубок у хворих на хрошчний туботимпанальний середнш отит.
Матерiал та методи дослщження. За 2014-2016 роки нами було вщ1брано 49 юторш хвороб пащенпв хворих на ХТСО ¡з дисфункщею СТ. Для дослщження венитляцшно! функци СТ використовувався анал1затор середнього вуха Interacoustics AT235h в режим! ETF2 (шфляцшно -дефляц!йний тест). Результат дослщження оцшювався за класифшащею G. F. Miller [8] в якш видшяеться 5 ступешв функци СТ. 1 стутнь - гарна функщя СТ, а 5 стутнь - дисфункщя слухово! труби. Вс1м хворим була виконана тимпанопластика ¡з штраоперацшним використанням вентиляцшних трубок (ВТ). Тимпанопластика ¡з використанням ВТ ¡з тефлона була виконана 29 пащентам, ¡з ситкона - 20 пащентам. ВТ встановлювалась в сформований електричним бором канал по нижнш стшщ зовшшнього слухового проходу. Один кшець ВТ вщкривався в зовшшнш слуховий прохщ, шший кшець в барабанну порожнину (рис. 1). Для вщновлення щлюност барабанно! перетинки використовувалась фасщя скроневого м'яза.
Вс1м хворим в шсляоперацшному перюд1 через 3, 6, 12 мюящв повторно виконувався шфляцшно - дефляцшний тест для оцшки динамши змши вентиляцшно! функци слухово! труби. При покращенш функци СТ (перехщ вщ 5 ст. до 1-4 ст. функци СТ) вентиляцшна трубка видалялась. Пюля видалення венитляцшно! трубки результат х1рурпчного втручання та стан неотимпанально! мембрани оцшювали шляхом ото мшроскопй i тимпанаометрй. Слухову функщю оцшювали шляхом аудюметричного дослщження. Пщ час отомшроскопй оцшювали швидюсть епiдермiзaцii' неотимпанально! мембрани та !! положення.
Статистична обробка результата дисертацшного до^дження здшснено за допомогою лщензшного пакета "ЗТАТКТТСА 6.0".
Рис. 1. Вентиляцшна трубка в слуховому прохода Позначення: 1 - барабанна перетинка; 2 - вентиляцшна трубка встановлено субанулярно; 3 вушний вкладиш аналiзатора середнього вуха.
Достов1рнють р1знищ значень м1ж незалежними якюними величинами визначали в статистичному пакет за формулою E. Weber [2]:
t =
Р -Р
Г1 2
1
N1Р1 + N 2 Р2
(
N1 + N 2
х
100-
NR+NR^ N+N
N1 + N2
х
N1N2
де, Р1 i Р2 - вщсотки, з якими зустрiчаeться дана ознака; N1 i N2 - кшькють спостережень в групах, що дослщжувались.
Результати дослiдження та 1х обговорення. Серед 29 пащенпв котрим тимпанопластика була виконана iз тефлоновими ВТ у вшх хворих був встановлений 5 стушнь функцп СТ. Через 3 мюящ ВТ була видалена у 11 хворих, через 6 мюящв у 13 хворих, через 12 мюящв у 4 хворих. Серед 20 пащенпв, котрим тимпанопластика виконувалась iз використанням силiконових ВТ 5 стушнь була встановлена у 18 пащенпв. Через 3 мюящ ВТ була видалена у 7 хворих, через 6 мюящв ще у 7 хворих, через 12 мюящв у 4 хворих. Серед пащенпв котрим тимпанопластика виконувалась iз використанням ситконових вентиляцшних трубок у 2 пащенпв 5 стушнь дисфункцп СТ зберпався бшьше року.
При iмпеданснiй тимпанометрп у хворих iз використанням тефлоново! ВТ встановлено переважання вщсотково! частки осiб iз типом А через 12 мюящв тсля тимпанопластики (58,6 %) порiвняно iз термшами через 3 (3,4 %) i 6 (6,9 %) мiсяцiв тсля операцн. У хворих дано! групи зi збiльшенням часу пiсля операцп встановлено бiльший вiдсоток осiб iз типом В через 6 (34,5 %) i 12 (20,7 %) мюящв порiвняно iз термiном 3 мюящ тсля хiрургiчного втручання (табл. 1).
Таблиця 1
Динамжа змiн типу тимпанограм у пащенпв пiсля тимпанопластики iз використанням
Показники Тефлонов1 ВТ (n=29) р р1 р2
3 мю. 6 мю. 12 мю.
1 тип А 3,4 % 6,9 % 58,6 % >0,05 <0,001 <0,001
2 тип В 0 34,5 % 20,7 % <0,001 <0,05 >0,05
3 тип С 3,4 % 10,3 % 10,3 % >0,05 >0,05 >0,05
Показники Сил1конов1 ВТ (n=20) р р1 р2
3 мю. 6 мю. 12 мю.
1 тип А 10,0 % 55,0 % <0,01
2 тип В 30,0 % 20,0 % >0,05
3 тип С 5,0 % 10,0 % >0,05
2
Примггка: 1. р - достсжршсть вщмшностей м1ж групами через 3 мюящ шсля операцп \ через 6 мюящв шсля операцп; 2. р1 -достов1рнють вщмшностей м1ж групами через 3 мюящ шсля операцп \ через 12 мюящв шсля операцп; 3. р2 - достов1рнють вщмшностей м1ж групами через 6 мюящв шсля операцп \ через 12 мюящв шсля операцп.
У хворих iз використанням ситконових ВТ встановлено переважання ошб iз типом А через 12 мюящв тсля тимпанопластики порiвняно iз термiном через 6 мiсяцiв тсля операцн (щдповщно 55,0 % i 10,0 %) (табл.1).
У хворих iз використанням тефлоновоих ВТ зi збiльшенням часу пiсля операцп встановлено зменшення кiлькостi осiб з неповною епiдермiзацiею через 3, 6 i 12 мiсяцiв пiсля
тимпанопластики ropiB^HO i3 термшом 1 мюяць шсля тимпанопластики (вiдповiдно 100 %, 75,9 %, 27,6 % i 0 %) (табл. 2). У хворих дано! групи 3i збiльшенням часу шсля операци встановлено збiльшення кшькосп пацieнтiв з повною епiдеpмiзацieю через 3, 6 i 12 мюящв пiсля тимпанопластики поpiвняно i3 термшом 1 мюяць шсля ирурпчного втручання (вiдповiдно 0 %, 24,1 %, 69,0 % i 93,1 %).
Таблиця 2
Динамiка еmдермiзащТ неотимпанальноТ мембрани у хворих пiсля тимпанопластики i3
використанням вентиляцiйних трубок
Показники Тефлоновi ВТ (n=29) рэ р4 р5 ре р7 р8
1 мю. 3 мю. 6 мю. 12 мю.
Не повна 100 % 75,9 % 27,6 % 0 <0,01 <0,01 <0,001 <0,001 <0,001 <0,01
Повна 0 24,1 % 69,0 % 93,1 % <0,01 <0,001 <0,001 <0,001 <0,001 <0,05
Рецидив перфораци 0 0 3,4 % 3,4 % >0,05 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05
Показники Силiконовi ВТ (n=20) р3 р4 р5 р6 р7 р8
1 мiс. 3 мю. 6 мю. 12 мю.
Не повна 100 % 70,0 % 15,0 % 0 <0,01 <0,001 <0,001 <0,001 <0,001 <0,05
Повна 0 30,0 % 80,0 % 85,0 % <0,01 <0,001 <0,001 <0,01 <0,001 >0,05
Рецидив перфораци 0 0 5,0 % 10,0 % >0,05 >0,05 =0,077 >0,05 =0,077 >0,05
Примггки:1. р3 - достовipнiсть вiдмiнностей ]шж групами через 1 мiсяць шсля операци i через 3 мюящ пiсля операци; 2. р4 -достсжриють вiдмiнностей мiж групами через 1 мюяць шсля операцп i через 6 мюящв шсля операци; 3. р5 - достсжрнють вщмшиостей мiж групами через 1 мюяць шсля операци i через 12 мюящв шсля операци; 4. р6 - достсжрнють вiдмiнностей мiж групами через 3 мюящ июля операци i через 6 мюящв шсля операци; 5. р7 - достовipнiсть вщмшностей мiж групами через 3 мюящ шсля операци i через 12 мюящв шсля операци; 6. р8 - достсжрнють вiдмiнностей мiж групами через 6 мiсяцiв шсля операци i через 12 мюящв шсля операци.
Практично не змшюеться картина i у хворих iз використанням силiконових ВТ (табл. 2). 3i збiльшенням часу пiсля операцп встановлено зменшення вщсотково! частки ошб з неповною епiдеpмiзацieю через 3, 6 i 12 мiсяцiв шсля тимпанопластики поpiвняно iз теpмiном 1 мюяць шсля тимпанопластики (вщповщно 100 %, 70,0 %, 15,0 % i 0 %), а також мiж 3-м та 6-м i 12-м та мiж 6-м i 12-м мiсяцями пiсля тимпанопластики. У хворих дано! групи зi збшьшенням часу пiсля операцп встановлено збшьшення кiлькостi осiб з повною епiдеpмiзацiею через 3, 6 i 12 мiсяцiв пiсля тимпанопластики поpiвняно iз теpмiном 1 мiсяць шсля хipуpгiчного втручання (вiдповiдно 0 %, 30,0 %, 80,0 % i 85,0 %).
Ряд вiтчизняних i заpубiжних фахiвцiв дотримуються методики вентиляцп барабанно! порожнини через зовнiшнiй слуховий прохщ за допомогою вентиляцiйних трубок i шунтiв, якi широко були впроваджеш у клiнiчну практику ще в минулому столiттi B. A. Armstrong [5] i О. К. Патякшою [3]. Застосування даного способу попереджуе pетpакцiю неотимпанально! мембрани. Тиск пов^ря при цьому в барабаннш поpожнинi вpiвноважуеться з атмосферним, змшюеться його газовий склад в середньому вуш, що полiпшуе стан слизово! оболонки середнього вуха та мукоцилiаpну функцiю епiтелiю.
На сьогоднi багато автоpiв притримуються методики установки вентиляцшно! трубки субанулярно в заднiх вщдшах барабанно! порожнини [1]. Це обгрунтовуеться нижчим ризиком утворення перфораци неотимпанально! мембрани шд час знаходження i пiсля вилучення трубки, i нижчою ймовipнiстю !! змiщення поpiвняно iз розташуванням в баpабаннiй пеpетинцi.
R. G. Elluru iз спiвав. [4] встановлювали Т-подiбну трубку субанулярно шд час тимпанопластики. Трубки знаходились вщ 1 мiсяця до 48 мюящв. Основними ускладненнями було вiдмiчено екструзда вентиляцiйно! трубки (3,0 %) та обтуращю пpосвiту (5,0 %). Вс iншi вентиляцiйнi трубки були прохщш i не показали нiяких ознак !х мiгpацi!.
В умовах пюляоперацшно! функцiонально! недостатностi слухово! труби у хворих можливий розвиток негативного тиску в барабаннш порожниш. При цьому вщбуваеться ретракщя неотимпанально! мембрани, можливе утворенням pетpакцiйних кишень i рецидив перфораци. Високу iнфоpмативнiсть для контролю мобшьност барабанно! перетинки та оцшки внутpiшньобаpнабанного тиску пiсля видалення вентиляцшно! трубки мае шедансна тимпанометpiя. 1мпедансна тимпанометpiя в пiсляопеpацiйному пеpiодi не вказуе на момент вщкриття та закриття пpосвiту слухово! труби, та не дае в повнш мipi оцiнити стан вентиляцiйно! функцi! слухово! труби, але фшсуе величину внутршньобарабанного тиску та опip барабанно! перетинки. За нашими результатами в пюляоперацшному пеpiодi пiсля видалення вентиляцiйних трубок через 6 мюящв спостериаеться бшьший вiдсоток пацiентiв iз тимпанограмою типу В у хворих шсля тимпанопластики iз використанням тефлоново! (34,5 %) та силшоново! (30,0 %) ВТ. Даний результат, на нашу думку, пов'язаний iз недостатньою мобшьнютю неотимпанально!
мембрани в термш 6 мюящв пюля хiрургiчного втручання. При дослiдженнi iмпедансно! тимпанометрп у хворих через 12 мюящв шсля хiрургiчного втручання, неотимпанальна мембрана потоншусться, та стае бiльш мобшьною, про що свiдчить збiльшення вщсотково! частки тимпанограми типу А у хворих пюля тимпанопластики iз використанням тефлонових (58,6 %) (рис. 2) та сшпконових (55,0 %) (рис. 3) ВТ.
100 50 0 Т-твт 100 50 0 ■ тип А Т-свт
■ типА ВтипВ 1 тип С 58,6 1 ■ тип В ■ тип С 55
34,5 1 31 10,3 0 0 0 30 ¡Ж5 20 10
3 мк 6 мк 12 мк 3 мк 6 мк 12 мк
Рис. 2. Динамка змш показниюв ¡педансно! тимпанометрп шсля Рис. 3. Динамка змш показншав ¡педансно! тимпанометрп тимпанопластики ¡з використанням тефлоново! ВТ. шсля тимпанопластики ¡з використанням силконово! ВТ.
Функцiональнi результати шсля реконструктивно-слухополшшуючих операцiй в перюди 1-3 мiсяця пiсля операцп важко ощнити через те, що в неотимпанальнш мембранi вiдбуваються патоморфологiчнi змши - проростання судин та капiлярiв, стоншення трансплантату, вiдновлення слизово! оболонки барабанно! порожнини. При спостереженнi через 6 мюящв вiдмiчаеться епiдермiзацiя у 80,0 % спостережень пюля тимпанопластики iз використанням ситконових, та у 69,0 % при використанш тефлонових вентиляцшних трубок. Через 12 мюящв повна еmдермiзащя неотимпанально! мамбрани спостернаеться у 93,1 % спостережень iз використанням тефлонових, та у 85,0 % спостережень iз використанням силшонових вентиляцiйних трубок (рис. 4). Рецидив перфорацп БП спостерiгався у 2 хворих (6,8 %) серед пащенпв котрим шд час тимпанаопластики використовувалась тефлонова ВТ, та у 3 хворих (15,0 %) серед тих, кому тимпанопластика була виконана iз ситконовою ВТ.
100 80 60 40 20 0
Ешдермiзацíí неотимпанально!' мембрани у хворих шсля тимпанопластики iз
використанням ВТ, %
ЧереЗ 1
93,1 85
Тефлон Силжон
мю
Через 3 мк
Через 6 мк
Через 12 мк
Рис. 4. Динамка ешдерм1зацп неотимпанально! мембрани у хворих шсля тимпанопластики ¡з використанням ВТ.
Використання ВТ iз тефлону i силiкону у пащенпв iз встановленим 5 ступенем функцн СТ призводить до вiдновлення функцн слухово! труби в динамiцi спостереження, покращенню iмпеданса середнього вуха та еmдермiзацп барабанно! перетинки. Iзоляцiя барабанно! порожнини та слухово! труби вщ контакту iз холодним чи гарячим пов^рям, пилом, водою, вмiстом зовшшнього слухового проходу шляхом тимпанаопластики iз використанням ВТ, призводить до вщновлення функцi! та гарних функцiональних результанв у хворих на ХТСО iз 5 ступенем дисфункцi! СТ. Тимпанопластика з використанням вентиляцшних трубок дозволяе виконувати хiрургiчне втручання хворим iз 5 ступенем дисфункцп СТ з гарними функщональними результатами в динамщ спостереження.
1. Застосування вентиляцiйних трубок з тефлону та силшону дозволяе виконувати тимпанопластику хворим iз 5 ступенем дисфункцн СТ та призводить до покращення !! функцi!.
2. 1мпедансна тимпанометрiя тсля видалення вентиляцiйних трубок е iнформативною та дозволяе оцшити мобiльнiсть неотимпанально! мембрани в шсляоперацшному перiодi.
3. У хворих тсля тимпанопластики iз використанням вентиляцiйних трубок повна епiдермiзацiя неотимпанально! мембрани наступае в бшьшоеп випадкiв починаючи iз 6 мiсячного термiну.
Перспективи подальших до^джень полягають у оцтщ функц1онального стану слуховог труби у хворих на хромчний туботимпанальний середмй отит 7з дисфункщею слуховог труби тсля гг балонног дилатацгг без одномоментног тимпанаопластики шляхом гнфляцгйно -дефлящйного тесту та 7з одномоментною тимпанопластикою з використанням вентилящйних трубок.
1. Bokuchava T. A. Pokazaniya dlya dlitelnoy ventilyatsii barabannoy polosti u patsientov s hronicheskim gnoynyim srednim otitom, ranee perenesshih radikalnuyu operatsiyu / T. A. Bokuchava, I. A. Anikin // Ros. Otorinolaringologiya. - 2011. - No. 2 (51). - S. 46-54.
2. Borovikov V.P. STATISTICA - Statisticheskiy analiz i obrabotka dannyih v srede Windows / V.P. Borovikov, I.P. Borovikov. - M.: Informatsionno- izdatelskiy dom «Filin'», 1998. - 608 s.
3. Patyakina O. K. Blokada aditusa i timpanalnogo peresheyka pri hronicheskom srednem otite / O. K. Patyakina // Zhurnal ushnyih, nosovyih i gorlovyih bolezney. - 1982. - No. 5. - S. 5-7.
4. Anterior subannular T-tube for prolonged middle ear ventilation during tympanoplasty: evaluation of efficacy and complications / R. G. Elluru, R. Dhanda, J. G. Neely, J. A. Goebel // Otol. Neurotol. - 2001. - № 22. - P. 761-765.
5. Armstrong B. A. New treatment for chronic secretory otitis media / B. A. Armstrong // Arch. Otolaryngol. - 1958. - Vol. 68. -P. 737.
6. Eustachian tube dysfunction: consensus statement on definition, types, clinical presentation and diagnosis / A. G. Schilder, M. F. Bhutta, C. C. Butler, C. Holy, L. H. Levine, K. J. Kvaerner, G. Norman, R. J. Pennings, D. Poe, J. T. Silvola, H. Sudhoff, V. J. Lund // Clin. Otolaryngol. - 2015. - № 40. - P. 407-411.
7. Interventions for adult Eustachian tube dysfunction / A. Llewellyn, G. Norman, M. Harden, A. Coatesworth, D. Kimberling // Health Technology Assessment. - 2014. - Vol. 18, № 46. - P. 5-6.
8. Miller G. F. Eustachian tubal function in normal and diseased ears / G. F. Miller // Arch. Otolaryngol. - 1965. - Vol. 81. - P. 41-48.
9. Orji F. T. Determinants of spontaneous healing in traumatic perforations of the tympanic membrane / F. T. Orji, C. C. Agu // Clin Otolaryngol. - 2008. - Vol. 33(5). - P. 420-426.
10. Sun J. Intracranial complications of chronic otitis media / J. Sun, J. Sun // Eur. Arch. Otorhinolaryngol. - 2014. - Vol. 271(11) . - P. 2923-2926.
11. Tympanometry, a Prognostic Indicator of Myringoplasty with Assessment of Eustachian Tube Function / S. Shreyas, M. J. Joshi, A. Saurabh, A. Dnyaneshwar // International Journal of Otolaryngology and Head & Neck Surgery. - 2012. - № 1. - P. 105-108.
РЕЗУЛЬТАТ ЛЕЧЕНИЯ БОЛЬНЫХ ХРОНИЧЕСКИМ
ТУБОТИМПАНАЛЬНЫМ СРЕДНИМ ОТИТОМ С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ ВЕНТИЛЯЦИОННЫХ ТРУБОК Гринько И. И.
Достаточная функция слуховой трубы (СТ) является одним из главных условий успешного лечения пациентов с хроническим туботимпанальным средним отитом. У пациентов с установленной 5 степенью функции слуховой трубы выполнялась тимпанопластика с использованием тефлоновых и силиконовых вентиляционных трубок (ВТ), установленных субанулярно. При улучшении функции СТ (переход от 5 ст. к 1- 4 ст. функции СТ) вентиляционная трубка удалялась. После удаления вентиляционной трубки состояние неотимпанальной мембраны оценивали путем отомикроскопии и тимпанометрии. Среди 49 пациентов которым тимпанопластика была выполнена с использованием ВТ в 96,0 % была установлена 5 степень функции СТ. Через 3 месяца 5 степень установлена в 63,3 % случаев, через 6 месяцев - в 20,4 % случаев, через 12 месяцев - в 4,1 % случаев. При оценке результатов тимпанометрии у пациентов после удаления ВТ через 6 месяцев, тимпанограма типа «А» установлена в 8,2 % случаев, типа «В» - в 32,7 % случаев, типа «С» - в 8,2 % случаев. Через 12 месяцев после тимпанопластики тип «А» установлен в 57,1 % случаев, тип «В» - в 20,4 % случаев, тип - «С» в 10,2 % случаев. При исследовании динамики эпидермизации неотимпанальной мембраны у больных с использованием ВТ наблюдалось уменьшение количества лиц с неполной эпидермизацией через 3, 6 и 12 месяцев (соответственно 72,9 %, 21,3 %, 0 %). И наоборот, с увеличением времени установлено увеличение количества лиц с полной
OUTCOMES OF TREATMENT OF PATIENTS WITH CHRONIC TUBOTYMPANIC OTITIS MEDIA USING VENTILATION TUBES Grynko I. I.
Adequate function of the Eustachian tube (ET) is one of the main conditions for successful treatment of patients with chronic tubotympanic suppurative otitis media. In patients with 5th grade ET dysfunction tympanoplasty was performed using Teflon and silicon ventilation tubes (VT). When the ET function was improved (improving from 5th grade to 1st - 4th grade), ventilation tube was removed. After the removal of VT, the condition of neotympanic membrane was evaluated by otomicroscopy and tympanometry. Among the 49 patients whom tympanoplasty was performed using VT in 96.0 % cases, the 5th grade was diagnosed. After 3 months, 5th grade was detected in 63.3 % of cases, after 6 months in 20.4 % of cases, after 12 months in 4.1% of cases. Tympanometry in patients after VT removement in 6 months shows tympanogram type "A" in 8.2 % of cases, type "B" in 32.7 % of cases, type "C" in 8.2 % of cases. In 12 months after tympanoplasty, type "A" was detected in 57.1 % of cases, type "B" in 20.4 % of cases, type "C" in 10.2 % of cases. Dynamics of the epidermisation of the neotympanic membrane shows decrease number of patients with incomplete epidermisation at 3, 6, 12 months (72.9 %, 21.3 %, 0 %). In dynamics of observation increasing number of cases with complete epidermis at 3, 6, 12 months (27.1 %, 74.5 %, 89.5 %)
эпидермизацией (соответственно 27,1 %, 74,5 %, 89,5 %). Рецидив was detected. Recurrent perforation of the neotympanic
перфорации барабанной перепонки наблюдался в 10,5 % случаев среди пациентов с 5 степенью дисфункции СТ. Ключевые слова: хронический отит, тимпанометрия, дисфункция слуховой трубы.
Стаття надшшла 12.08.2017 р.
membrane was observed in 10.5 % of cases among patients with a 5th grade ET dysfunction. Key words: Лгопю otitis, timpanometry, dysfunction of the auditory tube, timpanoplasty.
Рецензент Безшапочний С.Б.
DOI 10.26724 / 2079-8334-2017-3-61-17-22 УДК 611.715 - 053.6(477.44)
МОДЕЛЮВАННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ РЕГРЕС1ЙНОГО АНАЛ1ЗУ РОЗМ1Р1В СЕРЕДНЬОÏ 4EPEnHOÏ ЯМКИ В ЮНАК1В ТА Д1ВЧАТ Р1ЗНИХ КРАНЮТИПШ
У 82 практично здорових мюьких юнаюв та 86 дiвчат Подшьського репону Укра'ши при розподiлi на рiзнi кранiотипи побудованi достовiрнi регресiйнi моделi комп'ютерно-томографiчних розмiрiв середньо'1 черепно! ямки в залежност вiд антропометричних та соматотиполопчних показникiв з коефiцieнтом детермшацп (R2) бiльшим 0,6. В юнакiв-мезоцефалiв та брахiцефалiв iз 6 можливих моделей побудованi усi 6 (вщповщно R2 дорiвнюe вiд 0,855 до 0,955 та вщ 0,611 до 0,802). У дiвчат-долiхоцефалiв та брахiцефалiв також побудованi усi 6 моделей (вщповщно R2 дорiвнюe вiд 0,705 до 0,900 та вщ 0,811 до 0,866); а у дiвчат-мезоцефалiв лише 3 моделi (R2 дорiвнюe вiд 0,656 до 0,719). До побудованих моделей найчаспше входять: в юнакiв-мезоцефалiв - кефалометричнi показники (32,3 %), дiаметри i обхватнi розмiри тiла (по 19,4 %); в юнакiв-брахiцефалiв - кефалометричнi показники i обхватш розмiри тiла (по 25,7 %), а також товщина шкiрно-жирових складок (17,1 %); у дiвчат-долiхоцефалiв - кефалометричнi показники i ширина дистальних епiфiзiв довгих трубчастих исток юнщвок (по 22,9 %) та обхватш розмiри тiла (20,0 %); у дiвчат-мезоцефалiв - кефалометричнi показники (42,9 %); у дiвчат-брахiцефалiв - обхватнi розмiри тiла (28,0 %), кефалометричнi показники i товщина шкiрно-жирових складок (по 16,0 %).
Ключовi слова: середня черепна ямка, комп'ютерна томографiя, антропометрiя, кранiотип, практично здоровi юнаи i д1вчата, регресшний анал1з.
Робота е фрагментом НДР "Вивчити комп 'ютерно-томографiчнi параметри головного мозку юнатв та die4ampi3Hnx конститущоналъних титву нормi та при епшепсн" (№ державноХреестрацн: 0111U009297).
Останшм часом вщм1чаеться зростання штереса клшщиспв до КТ- та МРТ-морфометри глибинних структур черепа, осюльки будь-яке глибоке проникнення в порожнину черепа передбачае точне ор1ентування шструмента при дренуванш юст i абсцес1в, б1опсИ' пухлин, видаленш гематом, х1рурпчнш корекцп функцюнальних порушень методами деструкцп, нейротрансплантацИ' i тривалш електростимуляцп [2, 5, 8, 14]. До зазначених структур належить середня черепна ямка, в яюй розташоваш скронев1 частки мозку, гшоф1з, судини i нерви [11].
Вплив генетичних фактор1в визначае конструкцшш законом1рност1 середньо! черепно! ямки та черепа в цшому. Зрозумшим чином, ix лшшш розм1ри вщр1зняються у ос1б з р1зним кранютипом [1, 3, 9]. Нараз1 маловивченим залишаеться питання тииово! мшливост розм1р1в середньо! черепно! ямки, дослщження якого продиктовано запитами антропологи, неврологи, нейрох1рургп та судово! медицини.
Тому, вважаемо за доцшьне за допомогою сучасних метод1в статистичного анал1зу розробити математичш модел1 розм1р1в середньо! черепно! ямки i спрогнозувати ïï параметри за легко доступними вишру антропо-соматометричними показниками.
Метою роботи було побудувати та провести анал1з регресшних моделей ¡ндивщуальних коми'ютерно-томографiчниx розм1р1в СЧЯ у практично здорових юнаюв та д1вчат р1зних кранютишв в залежност вщ особливостей будови i розм1р1в тша.
Матер1ал та методи дослщження. На баз1 науково-дослщного центру Вшницького нацюнального медичного ушверситету 1м. М. I. Пирогова, серед направлених лшарями на КТ-обстеження (правила обстеження вщповщають Наказу МОЗ Украши № 294 вщ 04.06.2007 «Про затвердження Державних саштарних правил i норм» "Ппешчш вимоги до влаштування та ексилуатацiï рентгешвських кабшепв i проведення рентгенолопчних процедур") юнаюв вшом вщ 17 до 21 року та д1вчат вшом вщ 16 до 20 роюв у третьому поколшш мешканщв Подшьського регюну Украïни з шдозрами на захворювання головного мозку, у яких д1агноз не тдтвердився, тсля додатковоï тестовоï скриншг-оцшки стану здоров'я (за допомогою спещального опитувальника) було вобрано 82 практично здорових юнаюв i 86 д1вчат.
