CC BY
44
Орипнальш ctqttï
Original Articles
почки
НИРКИ KIDNEYS
УДК 615.076.7:616.62-002 DOI: 10.22141/2307-1257.7.1.2018.122217
Водяник А.А., Гречуха С.О., Понятовський В.А., Гнилоскуренко Г.В., М'июряева-Корнйко 1.0.
Нацональний медичний ун1верситет 1м. О.О. Богомольця, м. Ки1в, Укра'на
Резистентнгсть до протимкробних препарапв серед клшчних iзолятiв, видiлених при шфекцп сечових шляжв у дiтей
For cite: Pocki. 2018;7(1):26-34. doi: 10.22141/2307-1257.7.1.2018.122217
Резюме. Актуальнють. 1нфекц1я сечових шлях1в (1СШ) — одна з основних причин госп1тал1зацИ дтей до стационару. Одн'юю з основних причин неефективного лнкування 1СШ у дтей е антиботикорезис-тентнсть збудниюв 1СШ. Метою досыдження було визначення стану поширеност антиботикорезис-тентност серед збудниюв ¡нфекцИ сечових шлях1в. Матер1али та методи. Досмдження антиботико-резистентност проводилося на 61 клнчному '¡золят'!, що були видлен1 з1 зразюв сеч дтей, як були госп'талЬовай з приводу захворювання на рзн форми 1СШ. Визначення чутливост до 23 антимкроб-них препарат зд1йснювалося за допомогою методу антимкробних дисюв з подальшим визначенням зон затримок росту. Результати. Найбльшу ефективнсть щодо збудниюв ¡нфекц1й сечових шлях1в мали представники групи ам1ногл1козид1в (амкацин — до 91,9 % кл1н1чних ¡золят гентам1цин—до 82 %). Це-фалоспорини III поколння мали рзний р1вень антивотикорезистентност!, що коливалася у межах в!д 11,8 % (цефтизоксим) до 42,5 % (цефподоксим). Збергаеться високий р1вень чутливостiдо синтетичних протимкробнихпрепарат: чутливсть до фурагнустановила 89,8 %, до фосфомцину—86,5 %. Висно-вки. Рiвень антиботикорезистентност щодо збудниюв 1СШ значно варюе у р!зних антибакктер'юльних препара^в, а також залежно вд форми 1СШ, тому проведення досядження антиботикорезистент-ност е важливим етапом в лiкуваннi хворих на 1СШ. Ключовi слова: iнфекцi¡сечовихшляюв; антивотикорезистентнють
Вступ
Iнфекцiя сечових шлях1в (1СШ) е одшею з основних причин госштал1зацп дггей до стащонару [1]. Даш про поширешсть ще'1 патологи змушують ме-дичних пращвниюв бути уважними ще й через ши-року р1зноматтшсть неспециф1чних симптом1в, притаманних для р1зних вар1ант1в клшчного пере-б1гу, що може спостер1гатись в даних пащенпв, — вщ асимптоматичного 1 легкого до бактер1емГ1 та септичного шоку [2]. Важливим е той факт, що за-вдяки своечаснш д1агностищ та лжуванню 1СШ можна запоб1гти виникненню небажаних наслщ-кв, на зразок наявносп рубщв у нирковш паренх1м1 (спостерйаеться у 15—60 % дггей тсля перенесеного захворювання [3, 4]), гшертензп та хротчно! нирко-во1 недостатност [5].
Останн1ми роками стльнота л1кар1в, як1 в сво'ш повсякденнш практиц1 мають справу з застосуван-ням антиб1отик1в у л1куванн1 1СШ у д1тей, дедал1 част1ше повщомляе про випадки зниження чутли-вост1 збудник1в 1 висловлюе свою стурбовашсть через нерац1ональне застосування антибютиюв [6], використання 1х з профшактичною метою у д1тей, як1 не мають на те вщповщних показань [7]. Л1ку-вання ж хворих частше за все починаеться з емт-ричного застосування антиб1отик1в 1 лише згодом, тсля отримання результата бактер1альних пос1в1в, отримання чисто1 культури збудника (за статистикою — у 70—90 % випадюв ет1олог1чним чинником 1СШ е бактерп родини ЕШегоЬаШпасеае [8, 9]) та ц чутливост1 до протим1кробних засоб1в зм1нюеться на специф1чну терап1ю [10, 11].
© «Нирки», 2018 © «Kidneys», 2018
© Видавець Заславський О.Ю., 2018 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Водяник А.А., Нац1ональний медичний ун1верситет iMeHi О.О. Богомольця, бул. Т. Шевченка, 13, м. Ки'Гв, 02000, УкраТна; e-mail: nmu@ nmu.edu.ua For correspondence: A. Vodyanik, Bogomolets National Medical University, T. Shevchenko boulevard, 13, Kyiv, 02000, Ukraine; e-mail: nmu@ nmu.edu.ua
PiBHi мшГмально! шпбуючо! концентрацп препа-рапв першо! та друго! д1нГ1 лжування 1СШ критично п1дн1маються [12]. Результати останнГх дослщжень де-монструють, що загальноприйнят1 стандартн1 та спе-циф1чш тести визначення протимжробно! чутливост1 [13—15] е недосконалими [16]. Вони не можуть врахо-вувати р1зн1 типи резистентносп збудника, зокрема фенотипову резистентнють [17, 18], визначення яко! суттево зм1нюе картину мшГмально! концентрацГ! ан-тиб1отика для зупинки росту та гибел1 бактер1й.
Метою нашо! роботи було обрано дослщження стану антибютикорезистентносп серед збудник1в шфекцп сечових шлях1в.
Матерiали та методи
У дослщженш брали участь 89 пац1ент1в, як1 проходили л1кування у дитячих кл1н1чних л1карнях № 6 i 7 м1ста Киева у перюд з вересня 2016 до с1чня 2017 року з приводу шфекцГ! сечових шлях1в.
Критер1ями включения пащенпв у дослщжен-ня був в1к хворих в1д 1 року до 16 рок1в; кл1н1чно, лабораторно та шструментально п1дтверджен1 д1а-гнози «шфекцГя нижнГх сечових шлях1в» (1НСШ), «гострий телонефрит» (ГП), «рецидив хрон1чного телонефриту» (РХП).
Кожному пащенту проводилося бактерюлопч-не дослщження зразк1в сеч1, отриманих до початку антибютикотерапи, з розгорнутою антибютикогра-мою. Бактер1олог1чне дослщження зразк1в сеч1 з ан-тиб1отикограмою проводилося на баз1 лабораторГ! м1кроб1ологГ1, вГрусологГ! та мжологи ДУ «1нститут урологи НАМН Укра!ни».
ЫдетифжацГя бактерш тсля поаву проводилася згщно з визначником Бердш, антибютикограма — шляхом поаву бактерш на середовище Мюллера — Хштона з подальшим визначенням чутливосп до антибютиюв методом антимжробних дисюв (ви-робник HiMedia, 1вддя). До дослщження були вклю-чеш зразки сечГ, де юльюсть колошеутворюючих одиниць бактерш була на рГвш 103 та вище. Результати чутливосп визначалися вщповщно до протоко-лГв 1нституту клшчних та лабораторних стандарпв (CLSI). Було перевГрено чутливють до 38 проти-мжробних препарапв, до статп були включеш 23 протимжробних препарати, що застосовуються для лГкування шфекцш сечових шляхГв у дггей.
Статистична обробка даних проводилася з вико-ристанням 12-i версГ! програми SPSS.
Результати
У дослщження були включеш дгги вжом вщ 1 року до 16 рокГв. У педГатричних пацГентГв вГком до 12 рокГв ураження сечового мГхура, уретри не пере-бГгае Гзольовано, також вщсутш скарги, що дозво-ляють точно встановити топГку ураження, тому у дослщженш пащенти з симптомами уретриту та циститу розглядалися у груш «шфекцГя нижшх сечових шляхГв». У дослГдження було включено 48 пащенпв з дГагнозом 1НСШ, за результатами бактерюлопчного
дослщження 24 зразки сеч1 (50 %) були негативни-ми, видшет 24 клтчт 1золяти бакгер1й. З даагнозом «гострий телонефрит» було включено 20 пащенпв, в одного (5 %) пащента бакгер1олог1чне дослщження сеч1 було негативне. З д1агнозом «рецидив хрон1чного телонефриту» був включений 21 пац1ент, у 3 (14,2 %) спостер1гали негативний результат бакпоаву. Таким чином, чутливють до антиб1отик1в було визначено у 61 клтчного 1золята бактер1й, видшених з сеч1 д1тей з р1зними формами шфекцй сечових шляхiв.
Серед видшених кл1н1чних 1золят1в 25 штам1в (41 %) були представлен1 грампозитивними мжро-орган1змами (S.epidermidis, E.faecalis, S.aureus) та 36 штам1в грамнегативних бактерш (E.coli, P.mirabilis, M.morganii).
У груш «шфекцй нижшх сечових шлях1в» було видшено 11 (46 %) штам1в E.coli, 6 штам1в (25 %) — S.epidermidis, шш1 штами — 7 (29 %), серед них E.faecalis, S.aureus, P.aeruginosa.
Згщно з рекомендац1ями бвропейсько! сп1лки мжробюлоги та шфекцшних захворювань, проти-м1кробний препарат треба обмежено застосовувати при емтричному л1куванш 1СШ при р1вн1 резистентносп понад 10 % та не рекомендуеться застосовувати препарат для л1кування при р1вн1 резистентносп в популяцИ вище 20 % [19].
Вщповщно до результапв антибютикограми найб1льшу чутлив1сть щодо збудниюв 1НСШ мали цефеп1м, цефотаксим, цефтизоксим (табл. 1). Серед синтетичних протимжробних, що широко викорис-товуються у пед1атричнш пракгащ для л1кування шфекцш сечових шлях1в, найб1льшу ефективн1сть мав штроксолш. Високий р1вень чутливост1 мали фурамаг i фураг1н, а найвищий р1вень резистент-ност1 з представниюв ще! групи у бiсептолу. Звертае увагу порiвняно низька чутливiсть до антибютиюв групи амiнопенiцилiнiв та широковживаних цефа-лоспоринiв III поколiння (цефжсим).
У групi пацiентiв з гострим пiелонефритом спектр видiлених патогенiв був: E.coli — 8 клтчних iзолятiв (42 %), S.epidermidis — 7 (37 %), iншi — 4 (21 %), серед них E.faecalis, M.morganii. Серед протимжробних препарапв, що продемонстрували найвищу активнiсть щодо збудниюв гострого шело-нефриту, слщ вiдзначити високу чутливiсть до групи амшоглжозвддв (табл. 2) порiвняно з шшими гру-пами антибiотикiв. 1з синтетичних протимiкробних високий рiвень чутливосп спостерiгався до фурап-ну. Викликае занепокоення надзвичайно низький рiвень чутливосп до цефтрiаксону серед бактерiй — збудниюв гострого пiелонефриту у дней, хоча чут-ливiсть до цефалоспоришв III поколiння загалом коливаеться на рiвнi 70—80 %.
Лiкування рецидиву хрошчного пiелонефриту потребуе ретельного пщбору антимiкробних пре-паратiв внаслiдок того, що пащенти з даною пато-логiею вже отримували антибактерiальну терапго i входять у групу пщвищеного ризику щодо розвитку стiйкостi до антибютиюв. Серед видiлених патогенiв
Таблиця 1. Чутливсть до протимкробних препаратв кл'н'чних '¡золят'в бактерй, видлених у дтей з нфекщею нижшх сечових шляхв
Антибютик Чутливi nOMipHO CTMKi Сттю Усього
n % n % n %
Цефетм 10,0 100,0 0,0 0,0 0,0 0,0 10,0
Цефотаксим 10,0 100,0 0,0 0,0 0,0 0,0 10,0
Цефтизоксим 10,0 100,0 0,0 0,0 0,0 0,0 10,0
ЫтроксолЫ 19,0 95,0 0,0 0,0 1,0 5,0 20,0
Фурамаг 22,0 91,7 1,0 4,2 1,0 4,2 24,0
Амкацин 9,0 90,0 1,0 10,0 0,0 0,0 10,0
Фурапн 21,0 87,5 1,0 4,2 2,0 8,3 24,0
Меропенем 21,0 87,5 0,0 0,0 3,0 12,5 24,0
Ыпенем 21,0 87,5 1,0 4,2 2,0 8,3 24,0
Гентамщин 21,0 87,5 1,0 4,2 2,0 8,3 24,0
Цефуроксим 20,0 83,3 1,0 4,2 3,0 12,5 24,0
Цефтазидим 9,0 81,8 0,0 0,0 2,0 18,2 11,0
Фосфомщин 8,0 80,0 1,0 10,0 1,0 10,0 10,0
Сульбактомакс 8,0 80,0 0,0 0,0 2,0 20,0 10,0
Цефтрiаксон 19,0 79,2 4,0 16,7 1,0 4,2 24,0
Цефоперазон 19,0 79,2 4,0 16,7 1,0 4,2 24,0
Бюептол 19,0 79,2 1,0 4,2 4,0 16,7 24,0
Ампщилш 16,0 76,2 1,0 4,8 4,0 19,0 21,0
Амоксиклав 16,0 66,7 5,0 20,8 3,0 12,5 24,0
Ампюкс 14,0 60,9 4,0 17,4 5,0 21,7 23,0
Цефiксим 11,0 45,8 0,0 0,0 13,0 54,2 24,0
Цефподоксим 9,0 37,5 2,0 8,3 13,0 54,2 24,0
Азитромiцин 9,0 37,5 2,0 8,3 13,0 54,2 24,0
Таблиця 2. Чутливсть до протимкробних препаратв кл'н'чних '¡золят'в бактерй, видлених у дтей з гострим п'елонефритом
Антибютик Чутливi nOMipHO стмм Стшм Усього
n % n % n %
1 2 3 4 5 6 7 8
Фурапн 19 100,0 0 0,0 0 0,0 19
Цефоперазон 17 89,5 1 5,3 1 5,3 19
Амкацин 11 84,6 0 0,0 2 15,4 13
Фосфомщин 11 84,6 0 0,0 2 15,4 13
Гентамщин 16 84,2 2 10,5 1 5,3 19
Цефтизоксим 9 81,8 1 9,1 1 9,1 11
Фурамаг 15 78,9 3 15,8 1 5,3 19
Меропенем 15 78,9 1 5,3 3 15,8 19
Цефтазидим 10 76,9 0 0,0 3 23,1 13
ЫтроксолЫ 14 73,7 2 10,5 3 15,8 19
Цефуроксим 14 73,7 0 0,0 5 26,3 19
Цефетм 9 69,2 2 15,4 2 15,4 13
Цефотаксим 9 69,2 0 0,0 4 30,8 13
Закнчення табл. 2
1 2 3 4 5 6 7 8
Бюептол 12 66,7 1 5,6 5 27,8 18
1мтенем 12 66,7 4 22,2 2 11,1 18
Амоксиклав 12 63,2 3 15,8 4 21,1 19
Сульбактомакс 7 58,3 3 25,0 2 16,7 12
Азитромщин 10 55,6 3 16,7 5 27,8 18
Цефподоксим 10 52,6 2 10,5 7 36,8 19
Ампщилш 7 43,8 3 18,8 6 37,5 16
Цефтрiаксон 8 42,1 4 21,1 7 36,8 19
Цефксим 7 36,8 1 5,3 11 57,9 19
Ампюкс 6 35,3 4 23,5 7 41,2 17
переважали E.coli — 13 iзолятiв (72 %), iншi кль шчш iзоляти становили 28 %, серед них E.faecalis, P.mirabilis. Найбшьшу ефектившсть до клiнiчних iзолятiв, видiлених при рецидивi xpoHi4Horo тело-нефриту, in vitro серед антибютиюв продемонстру-вали амiкацин, цефтазидим, меропенем, цефетм. Серед протимiкробних високу ефектившсть мав фосфомщин, а найнижчу — бюептол (табл. 3).
Отриманi результати антибютикочутливосп свщчать про те, що в даний час чутливють до певних антимжробних препаратiв, що використовуються у педiатричнiй практицi, становить менше 60 %, та-кий високий вщсоток резистентностi призводить до неприйнятно! кiлькостi випадкiв невдалого л^-вання 1СШ. Разом i3 тим юнуе група препаратiв, що продовжують зберйати високий рiвень антибактерь
Антибютик 4yr^Bi nOMipHO CTMKi Слйю Усього
n % n % n %
Амкацин 14 100,0 0 0,0 0 0,0 14
Фосфомщин 13 92,9 0 0,0 1 7,1 14
Цефтазидим 13 92,9 0 0,0 1 7,1 14
Меропенем 16 88,9 0 0,0 2 11,1 18
Цефетм 12 85,7 1 7,1 1 7,1 14
Цефотаксим 12 85,7 0 0,0 2 14,3 14
Цефтизоксим 11 84,6 1 7,7 1 7,7 13
Ыпенем 14 82,4 1 5,9 2 11,8 17
Фурапн 13 81,3 1 6,3 2 12,5 16
АмпщилЫ 12 80,0 0 0,0 3 20,0 15
Сульбактомакс 7 77,8 2 22,2 0 0,0 9
Цефоперазон 14 77,8 3 16,7 1 5,6 18
Гентамщин 13 72,2 0 0,0 5 27,8 18
Фурамаг 13 72,2 3 16,7 2 11,1 18
ЫтроксолЫ 12 70,6 0 0,0 5 29,4 17
Цефуроксим 12 66,7 0 0,0 6 33,3 18
Амоксиклав 11 61,1 4 22,2 3 16,7 18
Цефксим 11 61,1 1 5,6 6 33,3 18
Цефтрiаксон 11 61,1 3 16,7 4 22,2 18
Цефподоксим 10 55,6 3 16,7 5 27,8 18
Бюептол 7 43,8 0 0,0 9 56,3 16
Азитромщин 7 41,2 0 0,0 10 58,8 17
Ампюкс 5 31,3 5 31,3 6 37,5 16
Таблиця 3. Чутливсть до протимкробних препаратв кл'н'чних '¡золят'в бактерй, видлених у дтей з рецидивом хрошчного п'елонефриту
ально! активностi, у таких умовах е критично важ-ливим проведення антибютикограми з подальшим коригуванням лiкування з урахуванням показникiв антибiотикочутливостi.
Згiдно з дослщженнями спектра патогенiв, що спричиняють iнфекцГi сечових шляхiв у дггей, най-частiшим збудником е E.coli, яка видшяеться у 50— 80 % випадюв. Вiдповiдно до отриманих результапв проведеного дослiдження E.coli превалювала у па-цiентiв з уама формами iнфекцiй сечових шляхiв. Спостериалася тенденцiя до зменшення чутливостi у клтчних iзолятах E.coli збудникiв гострого i хро-нiчного пiелонефриту порiвняно з чутливiстю пато-генiв, видшених при шфекцй нижнiх сечових шля-хiв (табл. 4).
Серед грампозитивних з6удник1в iнфекцiй сечових шляшв нами найчастiше вид1лялися пред-ставники виду S.epidermidis (23 %), E.faecalis (13 %), шш1 грампозитивш збудники (6 %). Привертае ува-гу в!ропдне зменшення чутливост1 грампозитивних мiкроорганiзмiв до вс1х антибiотикiв цефалоспори-нового ряду (p < 0,05) при збереженш чутливост1 до синтетичних протимжробних препаратiв пор1вняно з грамнегативними збудниками 1СШ (табл. 5).
Ефективнiсть дослщжуваних синтетичних мжро-бних препаратiв статистично в1рогщно не вiдрiзнялась м1ж собою при р!зних формах 1СШ, единим винятком був бiсептол, який статистично в!рогщно мав нижчий рiвень ефективносп при гострому пiелонефритi та рецидив! хрошчного пiелонефриту пор1вняно з шшими синтетичними протим1кро6ними (p < 0,05) (табл. 6).
Одним ¡з найпоширешших клаав антибiотикiв, яким користуються для лiкування 1СШ в Украш, е цефалоспорини III покол1ння. Результати нашо-го дослiдження демонструють високу варiативнiсть у результатах чутливост1 збудниюв 1СШ до цефа-лоспорин1в (табл. 7). Так, дуже насторожуе рiвень резистентностi до цефтрiаксону з6удник1в, видшених при гострому шелонефрип та хрошчному те-лонефритi, викликае занепокоешсть чутлив1сть до цефiксиму та цефподоксиму, збертаеться висока чутлив1сть до таких антибютиюв, як цефтизоксим, цефотаксим, цефтазидим.
Обговорення
Систематичне дослщження спектра чутливосп до антибютиюв у межах кра!н або географiчних ре-г1он1в е дуже важливим через зростання р1вня анти-
Таблиця 4. Чутливють до протимкробних препаратв у кл'1н'1чних '¡золятах E.coli при р'зних формах 1СШ
Антибютик 1НСШ ГП РХП
Чутливi (%) Усього Чутливi (%) Усього Чутливi (%) Усього
Амкацин 100 6 100 5 100 11
Цефтизоксим 100 6 100 4 90 10
Меропенем 100 11 63 8 92 13
Сульбактомакс 100 5 50 4 100 6
Цефотаксим 100 6 80 5 91 11
Цефетм 100 6 80 5 91 11
Бюептол 91 11 71 7 50 10
Гентамщин 91 11 75 8 77 13
Ыпенем 91 11 43 7 92 12
Цефтрiаксон 91 11 38 8 69 13
Цефуроксим 91 11 88 8 69 13
ЫтроксолЫ 89 9 63 8 67 12
Цефтазидим 86 7 100 5 100 11
Фурапн 82 11 100 8 75 12
Фурамаг 82 11 88 8 62 13
Цефоперазон 82 11 75 8 85 13
АмпщилЫ 78 9 57 7 80 10
Амоксиклав 73 11 75 8 54 13
Фосфомщин 67 6 60 5 100 11
Ампюкс 60 10 43 7 18 11
Цефксим 55 11 25 8 69 13
Цефподоксим 55 11 50 8 62 13
Азитромщин 36 11 57 7 58 12
бютикорезистентносп до Bcix клаав aнтимiкробних речовин, а також через 3Ha4Hi вщмшносп у CTyneHi резистентностi у pi3Hrn крашах, через особливостi застосування того чи шшого протимiкробного препарату.
В Украш вiдсyтнi системи мошторингу за по-ширенням антибiотикорезистентностi, також Укра-!на не звiтye до глобально! системи мошторингу
антибютикорезистентност CAESAR. Тому юнуе об-межена i фрагментована iнформацiя щодо пошире-ност антибiотикорезистентностi, що зменшуе ефектившсть лiкyвання 1СШ, призначеного емпiрично.
У дослщженш, проведеному серед населення Швшчно! Америки, рiвень резистентностi у клтч-них iзолятах E.coli, видiлених при 1СШ, становив до ампiцилiнy 37,7 %, сульфаметоксазолу/триме-
Таблиця 5. Чутливють до протимкробних препаратв грампозитивних кл'!тчних '¡золят'в збудниюв
нфекц}й сечових шляхв
Антибютик 4yT^Bi nOMipHO CTMKi Сттю Усього
n % n % n %
Фурапн 23 95,8 1 4,2 0 0,0 24
Меропенем 22 88,0 0 0,0 3 12,0 25
Фурамаг 22 88,0 3 12,0 0 0,0 25
Ытроксолш 20 87,0 1 4,3 2 8,7 23
Цефоперазон 21 84,0 3 12,0 1 4,0 25
Гентамщин 20 80,0 1 4,0 4 16,0 25
1мтенем 20 80,0 3 12,0 2 8,0 25
Фосфомщин 11 78,6 0 0,0 3 21,4 14
Цефуроксим 18 72,0 0 0,0 7 28,0 25
Амкацин 10 71,4 1 7,1 3 21,4 14
Цефтизоксим 9 69,2 1 7,7 3 23,1 13
Цефетм 9 64,3 1 7,1 4 28,6 14
Цефотаксим 9 64,3 0 0,0 5 35,7 14
Цефтазидим 9 64,3 0 0,0 5 35,7 14
Амоксиклав 16 64,0 3 12,0 6 24,0 25
АмпщилЫ 14 60,9 0 0,0 9 39,1 23
Бюептол 15 60,0 0 0,0 10 40,0 25
Ампюкс 13 54,2 3 12,5 8 33,3 24
Сульбактомакс 8 53,3 3 20,0 4 26,7 15
Цефтрiаксон 13 52,0 6 24,0 6 24,0 25
Цефксим 11 44,0 1 4,0 13 52,0 25
Цефподоксим 11 44,0 0 0,0 14 56,0 25
Азитромщин 10 40,0 3 12,0 12 48,0 25
Таблиця 6. Чутливють до синтетичних протимкробних препаратв у клЫчних '¡золятах
при р'зних формах 1СШ
Протимшробний препарат 1НСШ ГП РХП
Чутливють (%) Усього Чутливють (%) Усього Чутливють (%) Усього
ЫтроксолЫ 95,0 20 73,6 19 70,6 17
Фурамаг 91,7 24 78,9 19 72,2 18
Фурапн 87,5 24 100 19 81,3 16
Фосфомщин 80,0 10 84,6 13 92,9 14
Бюептол 79,2 24 66,7 18 43,8 16
Примтка: жирним шрифтом видлен препарати, рiвень чутливост до яких дозволяе /х використання зг'щ-но з рекомендацями ESCMID.
топриму — 21,3 % [20]. Зпдно з отриманими нами результатами, рiвень резистентнiсть E.coli до амш-цилшу, видiлених у дiтей з 1СШ, е нижчим на 10 %, а рiвень резистентностi до сульфаметоксазолу/три-метоприму вищий на 17,5 % та становить 38,8 %. Даш результати можна пояснити широким застосу-ванням цього препарату протягом тривалого часу в Укра'шь
Резистентшсть до ампiцилiну та сульфаметок-сазолу/триметоприму значно варiюе залежно в1д кра!ни. Так, у дослщженш, проведеному у Туреч-чин1, до якого були включен д1ти з 1СШ, рiвень резистентностi до ампщилшу становив 74,2 %, а до сульфаметоксазолу/триметоприму — 61,3 % [21]. У нашому дослiдженнi була порiвняна чутлив1сть до сульфаметоксазолу/триметоприму при р1зних формах 1СШ. Рiвень резистентносп при шфекцп ниж-н1х сечових шлях1в становив 20,8 %; до пор1внян-ня резистентнiсть штамiв, вид1лених при рецидивi хрон1чного пiелонефриту, — 56,2 %. Таким чином, резистентшсть до антимжробних препарапв варiюе вщповщно до форми 1СШ, ц1 дат мають врахову-ватися при емтричному призначеннi антибiотикiв.
Рiвень резистентностi до амжацину та цефтр1-аксону у популяцГ! дiтей з Туреччини становив 4,9 i 7,5 % вщповщно [21]. Рiвень резистентностi до цефтрiаксону у нашому дослщженш — 44,4 %, ам1-кацину — 0 %. Дуже низький рiвень чутливост1 до цефтрiаксону потребуе подальшого дослщження, але повсюдне використання цефтрiаксону у дитячих стацюнарах для лiкування широкого кола захворю-вань е важливим фактором росту резистентносп до цього антибютика у дитяч1й популяцГ!.
У дослщженш J.I. Alos et al. зазначаеться 100% рiвень чутливост1 до фосфомщину у iзолятах E.coli [22]. У нашому дослщженш також були отримаш висою показники ефективностi фосфом1цину по вщношенню до кл1н1чних 1золят1в E.coli, видГле-них при рецидивi хрон1чного пiелонефриту (рiвень чутливост1 — 100 %). Чутливють до фосфом1цину у збудниюв 1НСШ та ГП була значно нижчою — 67 i 60 % в1ДПОВ1ДНО.
Чотирирiчне спостереження за ступенем резис-тентностi у збудниюв 1СШ продемонструвала не-впинне зростання резистентностi до цефалоспори-шв III покол1ння та фторх1нолон1в [23]. Результати нашого дослщження демонструють, що чутлив1сть до деяких цефалоспоринiв (цефжсим, цефподоксим) е нижчим за 50 %, що ставить п1д сумшв можлив1сть емпiричного застосування даних протимжробних препаратiв при лiкуваннi будь яко! форми IСШ.
Висновки
чутлив1сть до антибактерiальних препаратiв значно вiдрiзняеться у р1зних вид1в бактерiй, а також варгое залежно в1д форми шфекцш сечових шлях1в у дггей. Враховуючи високий ступ1нь анти-бютикорезистентносп серед з6удник1в IСШ у дггей, бактерiологiчне досл1дження сеч1 з розгорнутою ан-тиб1отикограмою е важливим компонентом в при-значенн1 найб1льш ефективного режиму л1кування i запоб1гання розвитку антиб1отикорезистентност1.
Iснуе необх1дн1сть у проведенш безперервного мон1торингу стану чутливост1 бактерш до пошире-них у клшчнш практиц1 антиб1отик1в i синтетичних протимжробних з метою попередження випадк1в неефективного л1кування в результат! розвитку не-чутливост1 до дГ! протим1кробних препарат1в.
Подяки. Колектив автор1в висловлюе вдячшсть зав1дувачу лабораторГ! мжробюлогп, вгрусологГ! та мг-кологГ! Iнституту урологи НАМН Укра!ни професору Адг Вжторгвт Руденко за проведення дослщження антибютикочутливосп клшгчних 1золят1в у рамках сп1вроб1тництва м1ж кафедрою педгатрГ! № 4 Нацго-нального медичного ун1верситету 1мет О.О. Бого-мольця та лабораторГ! мжробюлогп, вгрусологп та мжологп Iнституту урологи НАМН Укра!ни.
Конфлiкт штереав. Автори заявляють про вГдсут-н1сть конфл1кту 1нтерес1в при п1дготовц1 дано! статп.
Рецензенти: к.б.н. Мельник О.О., к.м.н. Попович !.Л.
Антибютик 1НСШ ГП РХП
Чутливють (%) Усього Чутливють (%) Усього Чутливють (%) Усього
Цефтизоксим 100,0 10,0 81,8 11,0 84,6 13,0
Цефотаксим 100,0 10,0 69,2 13,0 85,7 14,0
Цефтазидим 81,8 11,0 76,9 13,0 92,9 14,0
Цефоперазон 79,2 24,0 89,5 19,0 77,8 18,0
Цефтрiаксон 79,2 24,0 42,1 19,0 61,1 18,0
Цефксим 45,8 24,0 36,8 19,0 61,1 18,0
Цефподоксим 37,5 24,0 52,6 19,0 55,6 18,0
Примтка: жирним шрифтом видлен препарати, рiвень чутливост до яких дозволяе Ух використання зг'щ-но з рекомендацями ESCMID.
Таблиця 7. Чутливсть до цефалоспоринв Ill поколння у кл'1н'1чних '¡золятах при р'зних формах 1СШ
References
1. Kogak M, Buyukkaragoz B, Qelebi Tayfur A, et al. Causative pathogens and antibiotic resistance in children hospitalized for urinary tract infection. Pediatr Int. 2016 Jun;58(6):467-71. doi: 10.1111/ped.12842.
2. Doern CD, Richardson SE. Diagnosis of Urinary Tract Infections in Children. J Clin Microbiol. 2016 Sep;54(9):2233-42. doi: 10.1128/JCM.00189-16.
3. Faust WC, Diaz M, Pohl HG. Incidence of post-pyelonephrit-ic renal scarring: a meta-analysis of the dimercapto-succinic acid literature. J Urol. 2009 Jan;181(1):290-7; discussion 297-8. doi: 10.1016/jjuro.2008.09.039.
4. Shaikh N, Ewing AL, Bhatnagar S, Hoberman A. Risk of renal scarring in children with a first urinary tract infection: a systematic review. Pediatrics. 2010Dec;126(6):1084-91. doi: 10.1542/ peds.2010-0685.
5. Montini G, Tullus K, Hewitt I. Febrile urinary tract infections in children. N Engl J Med. 2011 Jul 21;365(3):239-50. doi: 10.1056/NEJMra1007755.
6. Kutasy B, Coyle D, Fossum M. Urinary Tract Infection in Children: Management in the Era of Antibiotic Resistance-A Pediatric Urologist's View. Eur Urol Focus. 2017Apr;3(2-3):207-211. doi: 10.1016/j.euf.2017.09.013.
7. Brandstrom P, Hansson S. Long-term, low-dose prophylaxis against urinary tract infections in young children. Pediatr Nephrol. 2015Mar;30(3):425-32. doi: 10.1007/s00467-014-2854-z.
8. Lohr J, Downs S, Schlager T. Genitourinary tract infections, urinary tract infections. In: Long SS, Pickering LK, Prober CG, editors. Principles and Practice of Pediatric Infectious Diseases, 3rd ed. Philadelphia: Churchill Livingstone Elsevier; 2008. 343-347pp.
9. Feld LG, Mattoo TK. Urinary tract infections and vesicoureteral reflux in infants and children. Pediatr Rev. 2010 Nov;31(11):451-63. doi: 10.1542/pir.31-11-451.
10. Shah G, Upadhyay J. Controversies in the diagnosis and management of urinary tract infections in children. Paediatr Drugs. 2005;7(6):339-46. PMID: 16356021.
11. Linhares I, Raposo T, Rodrigues A, Almeida A. Frequency and antimicrobial resistance patterns of bacteria implicated in community urinary tract infections: a 10-year surveillance study (2000— 2009). BMC Infect Dis. 2013 Jan 18;13:19. doi: 10.1186/14712334-13-19.
12. Wenzler E, Danziger LH. Urinary Tract Infections: Resistance Is Futile. Antimicrob Agents Chemother. 2016 Mar 25;60(4):2596-7. doi: 10.1128/AAC.00006-16.
13. Subcommittee on Urinary Tract Infection, Steering Committee on Quality Improvement and Management, Roberts KB. Urinary tract infection: clinical practice guideline for the diagnosis
and management of the initial UTI in febrile infants and children 2 to 24 months. Pediatrics. 2011 Sep;128(3):595-610. doi: 10.1542/ peds.2011-1330.
14. CLSI. Performance standards for antimicrobial susceptibility testing: twenty-fifth informational supplement. CLSI document M100-S25. Wayne, PA: Clinical and Laboratory Standards Institute; 2015. 240p.
15. The European Committee on Antimicrobial Susceptibility Testing. Routine and extended internal quality control as recommended by EUCAST. Version 5.0, 2015.
16. Stultz JS, Doern CD, Godbout E. Antibiotic Resistance in Pediatric Urinary Tract Infections. Curr Infect Dis Rep. 2016 Dec;18(12):40. doi: 10.1007/s11908-016-0555-4.
17. Olicares J, Bernardini A, Garcia-Leon G, Corona F, Sanchez MB, Martinez JL. The intrinsic resistome of bacterial pathogens. Front Microbiol. 2013 Apr 30;4:103. doi: 10.3389/ fmicb.2013.00103.
18. Hughes D, Andersson DI. Environmentalandgenetic modulation of thephenotypic expression of antibiotic resistance. FEMSMicrobiol Rev. 2017May 1;41(3):374-391. doi: 10.1093/femsre/fux004.
19. Gupta K1, Hooton TM, Naber KG, et al. International Clinical Practice Guidelines for the Treatment of Acute Uncomplicated Cystitis and Pyelonephritis in Women: A 2010 Update by the Infectious Diseases Society of America and the European Society for Microbiology and Infectious Diseases, Clin Infect Dis. 2011 Mar 1;52(5):e103-20. doi: 10.1093/cid/ciq257.
20. Zhanel GG, Hisanaga TL, Laing NM, et al. Antibiotic resistance in Escherichia coli outpatient urinary isolates: final resultsfrom the North American Urinary Tract Infection Collaborative Alliance (NAUTICA). Int J Antimicrob Agents. 2006Jun;27(6):468-75.
21. Yüksel S, Oztürk B, KavazA, etal. Antibiotic resistance ofuri-nary tract pathogens and evaluation of empirical treatment in Turkish children with urinary tract infections. Int J Antimicrob Agents. 2006Nov;28(5):413-6. doi: 10.1016/j.ijantimicag.2006.08.009.
22. Alös JI, Serrano MG, Gömez-Garces JL, Perianes J. Antibiotic resistance of Escherichia coli from community-acquired urinary tract infections in relation to demographic and clinical data. Clin Microbiol Infect. 2005 Mar;11(3):199-203. doi:10.1111/j.1469-0691.2004.01057.x.
23. Ironmonger D, Edeghere O, Bains A, Loy R, Woodford N, Hawkey PM. Surveillance of antibiotic susceptibility of urinary tract pathogens for a population of 5.6 million over 4 years. J Antimicrob Chemother. 2015;70(6):1744-50. doi: 10.1093/jac/dkv043.
OTpuMaHO 19.12.2017, OTpuMaHO y BunpaBneHOMy Burnagi 26.12.2017, npuMHATa go gpyKy 29.12.2017 ■
ВодяникА.А., Гречуха Е.А., Понятовский В.А., Гнилоскуренко А.В., Митюряева-Корнийко И.А. Национальный медицинский университет им. А.А. Богомольца, г. Киев, Украина
Резистентность к противомикробным препаратам среди клинических изолятов, выделенных при инфекциях мочевых путей у детей
Резюме. Актуальность. Инфекция мочевых путей (ИМП) — одна из основных причин госпитализации детей в стационар. Одной из основных причин неэффективного лечения ИМП у детей является антибиотикоре-зистентность возбудителей ИМП. Целью исследования было определение состояния распространенности анти-
биотикорезистентности среди возбудителей инфекции мочевых путей. Материалы и методы. Исследование анти-биотикорезистентности проводилось на 61 клиническом изоляте, которые были выделены из образцов мочи детей, госпитализированных по поводу заболевания различными формами ИМП. Определение чувствительности к 23
антимикробным препаратам осуществлялось с помощью метода антимикробных дисков с последующим определением зон задержек роста. Результаты. Наибольшую эффективность по отношению к возбудителям инфекций мочевых путей имели представители группы аминоглико-зидов (амикацин — к 91,9 % клинических изолятов, ген-тамицин — к 82 %). Цефалоспорины III поколения имели разный уровень антибиотикорезистентности, что колебалось в пределах от 11,8 % (цефтизоксим) до 42,5 % (цефподоксим). Сохраняется высокий уровень чувствительности
к синтетическим противомикробным препаратам: чувствительность к фурагину составила 89,8 %, к фосфоми-цину — 86,5 %. Выводы. Уровень антибиотикорезистентности по отношению к возбудителям ИМП значительно варьирует у различных антибактериальных препаратов, а также в зависимости от формы ИМП, поэтому проведение исследования антибиотикорезистентности является важным этапом в лечении больных ИМП. Ключевые слова: инфекции мочевых путей; антибиоти-корезистентность
A.A. Vodianyk, Y.O. Grechukha, V.A. Ponyatovskiy, A.V. Gniloskurenko, I.O. Mitiuriaeva-Kornijko Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine
Resistance of bacteria isolated in urinary tract Abstract. Background. Urinary tract infection (UTI) is one of the main causes of hospitalization of children. One of the main causes of ineffective treatment of UTI in children is the antibiotic resistance of UTI pathogens. The purpose of the study was to determine the prevalence of antibiotic resistance among pathogens of urinary tract infection. Materials and methods. An antibiotic resistance study was conducted on 61 clinical isolates that were isolated from urine specimens of children hospitalized with various forms of UTI. Thesensitivity to 23 antimicrobial drugs was studied using the method of antimicrobial discs, followed by the definition of inhibition zones. Results. The group of aminoglycosides was most effective against the
infections to antimicrobial drugs in children
pathogens of urinary tract infections (amikacin was effective to 91.9 % of clinical isolates, gentamicin — 82 %). Cephalosporins of III generation had different levels of antibiotic resistance, ranging from 11.8 % (ceftizoxime) to 42.5 % in cefpo-doxime. A high level of sensitivity to synthetic antimicrobials was detected: sensitivity to furagin was 89.8 %, phosphomycin 86.5 %. Conclusions. The level of antibiotic resistance to UTI pathogens varies greatly in various antibacterial drugs, as well as depending on the form of UTI, therefore the study of antibiotic resistance is an important step in the treatment of patients with UTI.
Keywords: urinary tract infection; antibiotic resistance
